ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗРОСТАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЗАВІРЮХА Валентина Василівна

УДК 159.923:378:37.032

ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗРОСТАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

19.00.07. Педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Максименко Сергій Дмитрович
дійсний член АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ - 2007

ЗМІСТ
Стор.

Зміст ....

2

Перелік умовних скорочень .....

4

Вступ .......

5

Розділ 1. Здатність до професійного самозростання як психолого-педагогічна проблема ............................................................................

13

1.1.

Стан розробки проблеми здатності до професійного самозростання в педагогічній психології ....

13

1.2.

Аналіз співвідношень понять здібність” та здатність” ..................

22

1.3.

Роль інноваційних технологій навчання у процесі формування здатності до професійного самозростання студентів .........................

36

Висновки до розділу 1 .......

53

Розділ 2. Дослідження здатності до професійного самозростання студентів

55

2.1.

Постановка проблеми дослідження .

55

2.2.

Структура здатності до професійного самозростання студентів ..

58

2.3.

Опис методики та експериментальної бази дослідження ..........

75

2.4.

Обґрунтування методики дослідження здатності до професійного самозростання студентів ...........................................

84

2.5.

Аналіз рівня сформованості у студентів здатності до професійного самозростання ........................

100

2.5.1.

Дослідження початкового рівня сформованості у студентів здатності до професійного самозростання ....

100

2.5.2.

Аналіз мотиваційного профілю особистості студентів .

103

2.5.3.

Дослідження рівня самоактуалізації студентів ..........................

109

Висновки до розділу 2 ..

113

Розділ 3. Вплив індивідуально-кооперативної технології навчання на формування у студентів здатності до професійного самозростання .

117

3.1.

Специфіка застосування індивідуально-кооперативної технології навчання для формування здатності до професійного самозростання студентів ..

117

3.2.

Динаміка формування здатності до професійного самозростання студентів в умовах експерименту ....................................................

143

3.2.1.

Аналіз динаміки рівня сформованості у студентів здатності до професійного самозростання ................................................................

143

3.2.2.

Аналіз динаміки мотиваційного профілю особистості студентів ....

147

3.2.3.

Аналіз динаміки рівня самоактуалізації студентів ...........................

151

3.3.

Рекомендації з використання індивідуально-кооперативної технології навчання ........................................................................................

155

Висновки до розділу 3 ...

162

Висновки ....................

165

Список використаних джерел ......

169

Додаток А ...............................................................................................

185

Додаток Б ...............................................................................................

190

Додаток В ...............................................................................................

196

Додаток Д ...............................................................................................

241

Додаток Е ...............................................................................................

251

Додаток Ж ..............................................................................................

260

Додаток З ...............................................................................................

277

Додаток И ...............................................................................................

283

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні тенденції економічних і соціальних відносин в Україні суттєво впливають на вищу школу, зумовлюючи зміну спрямованості підготовки молоді з традиційного накопичення знань на особистісний та професійний саморозвиток та самовдосконалення /99/. Швидка інформатизація суспільства передбачає перманентну самоосвіту відповідно до життєвих і професійних вимог. За даними статистики /108/, норма старіння професії складає приблизно 8 років, а в деяких галузях - 5 років, тобто щорічно знецінюється 20-30% знань фахівця. Моральне зношення” знань починається відразу ж після завершення навчання у вищому навчальному закладі і відбувається надзвичайно швидко: змінюється навіть сама номенклатура професій і спеціальностей. Людині доводиться змінювати свою спеціалізацію 3-7 разів за трудове життя /78/. Тому зараз перед вищою школою постає завдання не стільки надати знання майбутнім фахівцям, скільки сформувати у них компоненти професійної мобільності /12, 108/, найважливішим з яких є здатність до професійного самозростання. Європейська інтеграція вищої освіти в межах Болонської угоди також вимагає переорієнтації навчання студентів з суто інформативних, вузькопрофесійних колективних форм на розвивальні індивідуально-диференційовані та особистісно-зорієнтовані форми. У зв’язку з цим, зараз у системі національної вищої освіти вимальовується тенденція переходу від навчання у форматі teaching” (викладання) до навчання у форматі learning” (вивчення), при якому особу не навчають, а особа навчається. Разом з тим традиційні методики і технології навчання вищої школи повною мірою не забезпечують формування у студентів необхідної професійної мобільності взагалі /24, 78, 178/ та здатності до професійного самозростання зокрема. Стає очевидною необхідність у пошуку технологій навчання, які б впливали на формування здатності до професійного самозростання студентів.
В психолого-педагогічній науці існує значна кількість праць, присвячених психологічним аспектам професійно-особистісного саморозвитку людини у процесі навчання та професійної діяльності. Загальнотеоретичні концепції саморозвитку та самомоделювання особистості, розвитку психіки людини в онтогенезі, теоретичні та емпіричні методи дослідження розвитку особистості узагальнені та розвинені С.Д.Максименком /94, 95/. Теоретичні та прикладні аспекти психічного розвитку та саморозвитку людини, сутність здатностей та здібностей як психологічних утворень особистості розглянуті у працях Л.С.Виготського, В.ВДавидова, В.Н.Дружиніна, Д.Б.Ельконіна, В.В.Клименка, Г.С.Костюка, С.Д.Максименка, В.П.Москальця, С.Л.Рубінштейна, С.Д.Смирнова, В.О.Соловієнка, Б.М.Теплова, Т.М.Титаренко /22, 23, 31, 33, 43, 65, 86, 87, 141, 149, 157, 173/. Концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку розвинена О.М.Леонтьєвим, А.В.Петровським С.Л.Рубінштейном /123, 133/ структура, механізми та бар’єри самопізнання, самоусвідомлення та саморозвитку особистості досліджені В.Г.Мараловим /96/ та В.В.Століним /151/, психологічні аспекти професійної придатності та професійної готовності розглядалися В.О.Бодровим /12/, психологічні закономірності професійного становлення особистості, особливості професійного самовизначення Е.Ф.Зеєром /71/. Вплив інноваційних технологій навчання на особистісний розвиток та саморозвиток розглянуті у працях В.В.Давидова, Г.С.Костюка, О.М.Пєхоти, С.О.Сисоєвої, С.Д.Смирнова, В.Д.Чернілевського та інш. /1, 8, 11, 86, 32, 33, 105, 113, 119, 120, 136, 149, 173, 177/. Поширюються дослідження психолого-педагогічних умов саморозвитку й самореалізації особистості в найвищому її виявленні, про що свідчать праці І.Д.Беха, Н.Б.Гонтаровської, Ю.Г.Долінської, І.Г.Єрмакова, О.В.Киричука, Л.А.Коростильової, Д.Я.Райгородського, Л.В.Сохань /11, 30, 37, 75, 84, 100, 137/. Багато уваги приділяється дослідженням психолого-педагогічних аспектів самостійної роботи студентів і, зокрема, здатності до самостійної роботи у працях В.М.Донцова, В.А.Козакова, С.Д.Смірнова, В.О.Якуніна /39, 79, 81, 149, 178/.
Слід відзначити, що здатність студентів до професійного самозростання як психологічне утворення і як психологічна основа для підвищення впливу інноваційних технологій навчання на формування та розвиток у студентів професійної мобільності у психології вищої школи безпосередньо не розглядалася. Саме тому тема дисертаційного дослідження, яке спрямоване на вивчення здатності студентів до професійного самозростання, як психологічного утворення, та методики її дослідження, а також на перевірку впливу індивідуально-кооперативної технології навчання на формування у студентів здатності до професійного самозростання, є актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної теми Психологічні чинники розвивального навчання в різних освітніх системах” лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (номер державної реєстрації 0196U006951). Тема затверджена на Вченій Раді Інституту (протокол № 5 від 25 квітня 2002р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 29 жовтня 2002р.).
Об`єкт дослідження професійне самозростання особистості.
Предмет дослідження формування у студентів здатності до професійного самозростання.
Мета дослідження вивчення структури здатності студентів до професійного самозростання та визначення засобів її формування.
Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети було поставлено такі завдання:
- розкрити структуру та зміст здатності студентів до професійного самозростання;
- обґрунтувати методику дослідження здатності студентів до професійного самозростання;
- здійснити аналіз рівнів сформованості у студентів здатності до професійного самозростання;
- дослідити вплив індивідуально-кооперативної технології навчання на формування у студентів здатності до професійного самозростання.
Методологічною основою дослідження слугували головні положення і принципи експериментально-генетичного методу та вчення про детермінацію та закономірності розвитку психіки (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн /22, 85, 90, 95, 143/); теоретичні положення про особистість як активний суб’єкт діяльності і поведінки (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко /3, 143,155/); про людину як суб’єкта власної життєдіяльності (Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Т.М.Титаренко /86, 92, 156/); про особливості дії особистісних психологічних механізмів в різних підсистемах професійної взаємодії та можливості їх розвитку у процесі професійної підготовки із застосуванням методів активного соціального-психологічного навчання (М.Й.Боришевський, О.К.Дусавицький, О.М.Лактіонов, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, Т.С.Яценко /14, 44, 45, 91, 94, 103, 179, 180/).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: а) теоретичні: експертний аналіз, контент-аналіз, порівняльний аналіз, системний аналіз та декомпозиція; б) емпіричні: письмове опитування, тестування (”Самоактуалізаційний тест” (САТ), методика А.А.Реана і В.А Якуніна ”Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів”, методика Т.І.Ільїної ”Мотивація навчання у ВНЗ”, тест самоставлення С.Р.Пантилєєва, тест ”Здатність до самоуправління”, методика виявлення комунікативних та організаторських здібностей (КОС-2), опитувальник суб’єктивної локалізації контролю (СЛК) С.Р.Пантилєєва, В.В.Століна, опитувальник для діагностування складових здатності студентів до професійного самозростання, бесіда, спостереження; в) експериментальні: психолого-педагогічний експеримент; г) статистичні: методи нечітких множин, кореляційного аналізу та політестової психодіагностики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі:
- дістало подальшого розвитку розуміння загальної структури здатностей, яке враховує складність та багаторівневість реальних психологічних властивостей особистості;
- вперше використано методику дослідження здатності до професійного самозростання студентів, сутність якої полягає у політестовій діагностиці складових здатності за відповідними лінгвістичними шкалами стандартизованих тестів та спеціально розробленого опитувальника з наступним зваженим узагальненням ступенів належності рівнів складових здатностей та здібностей, розрахунком значення базової змінної, яке відповідає узагальненому ступеню належності рівня сформованості здатності, та порівняння розрахованого значення базової змінної з лінгвістичною шкалою здатності до професійного самозростання;
- удосконалено базову індивідуально-кооперативну технологію навчання, а саме: уточнено цільове настановлення стосовно формування та розвитку здатності студентів до професійного самозростання; до технологічної складової процесу навчання додатково включено елементи психолого-педагогічного супроводу професійного самозростання студентів з елементами психодіагностики, психосинтезу та тренінгів з формування вмінь та навичок навчально-професійного самооцінювання та самоусвідомлення, психолого-професійного самопізнання та самостійного керування професійним самозростанням; розширено повноваження студентів щодо контрольних та деяких навчально-організаційних функцій; змінено з одновимірної на двовимірну систему контрольно-оцінювальної діяльності, яка на відміну від існуючої, що переважно виконує тільки функції зовнішнього контролю (контроль здійснює викладач), передбачає переважно самоконтроль і взаємоконтроль студентів, а також додатково забезпечує можливість оцінювання динаміки формування у кожного студента здатності до рефлексії та ідентифікації себе як суб’єкта професійного самозростання.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що в ній:
­ визначено сутність поняття ”здатність до самозростання”,
­ запропоновано інтерпретацію структури та змісту здатності студентів до професійного самозростання як психологічного утворення, що складається з ієрархічно пов’язаних складових (здатностей та здібностей ), а також професійного самозростання як специфічного виду діяльності студентів;
­ обґрунтовано методику дослідження здатності до професійного самозростання студентів;
­ теоретично обґрунтовано модифікацію базової індивідуально-кооперативної технології навчання.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційній роботі:
- на основі розробленої методики дослідження здатності до професійного самозростання отримано експериментальні дані щодо позитивної динаміки здатності студентів до професійного самозростання, що свідчить про зрослий вплив удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання на розвиток у студентів цієї здатності;
- розроблено рекомендації з використання удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання при викладанні профільних й непрофільних дисциплін у вищому економічному навчальному закладі з метою розвитку у студентів здатності до професійного самозростання.
Одержані у ході досліджень результати використано в практиці:
- методика дослідження здатності студентів до професійного самозростання - при визначенні динаміки рівнів сформованості у студентів здатності до професійного самозростання (для експериментального оцінювання впливу удосконаленої та вихідної індивідуально-кооперативної технології навчання на здатність студентів до професійного самозростання);
- удосконалена індивідуально-кооперативна технологія навчання для підвищення рівня сформованості здатності студентів до професійного самозростання у процесі засвоєння ними навчальних дисциплін психолого-педагогічного циклу на фінансово-економічному факультеті КНЕУ.
Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 1998-2006 років у два етапи.
Перший етап (1998-1999рр.) аналіз сучасних чинників, що зумовлюють необхідність підвищити рівень сформованості здатності до професійного самозростання, а також вивчення стану розроблення проблеми інноваційних технологій навчання та аналіз їх впливу на формування у студентів здатності до професійного самозростання; розробка програми і загальної методики дослідження.
Другий етап (2000-2006рр.) визначення здатності студентів до професійного самозростання та розробка методики її дослідження, удосконалення індивідуально-кооперативної технології навчання та експериментальна перевірка впливу вихідної та удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання на динаміку формування у студентів здатності до професійного самозростання.
Емпірична база: дослідження виконувалося на базі Київського національного економічного університету (КНЕУ). У дослідженні взяли участь 108 студентів фінансово-економічного факультету, з яких формуючим експериментом було охоплено 54 студенти.
Вірогідність та надійність результатів дослідження та зроблених на їх основі висновків обумовлюються теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій; застосуванням комплексу апробованих методів, адекватних меті, предмету і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки та значним обсягом емпіричних даних; збігом отриманих теоретичних і експериментальних результатів з результатами близьких за напрямом досліджень.
Особистий внесок здобувача. У науковій статті, написаній у співавторстві, автору належить розробка теоретичних засад оцінки здатності до професійного самозростання.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включено до дисертації, оприлюднені на науково-методичних конференціях Київського національного економічного університету ”Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти” (Київ, 2003), на Всеукраїнській науково-практичній конференції Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003), на науково-методичних конференціях Київського національного економічного університету ”Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті” (Київ, 2004), ”Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів” (Київ, 2005), ”Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти” (Київ, 2006), а також на розширеному засіданні лабораторії психології навчання інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у дев’яти наукових статтях, п’ять з яких - у фахових виданнях за переліком ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації отримано такі результати та зроблено наступні висновки:
1. Здатність студентів до професійного самозростання, як психологічне утворення і основа для відповідного удосконалення технології навчання, у психології вищої школи безпосередньо не розглядалася, поняття „здатність до професійного самозростання студентів” не отримало психологічного наповнення. За результатами аналізу існуючих варіантів загальної структури здатності на основі поняття складності (синтетичності) та багаторівневості реальних психологічних властивостей особистості розроблено оригінальну узагальнену багаторівневу структуру здатності до певної діяльності, де складові вищого рівня охоплюють певну кількість психологічних властивостей нижчого рівня. Кількість рівнів та характер вкладеності властивостей визначаються явищем, процесом або утворенням, що розглядаються, та мірою необхідної деталізації.
2. Відповідно до діяльнісного підходу, а також на основі контент-аналізу результатів експертного опитування, порівняльного та системного аналізу, виокремлення елементів професійного самозростання як специфічного виду діяльності студентів визначено психологічний зміст та обґрунтовано структуру здатності студентів до професійного самозростання. У змістовному (поняттєвому) плані здатність до професійного самозростання визначено як спроможність самостійного набуття та удосконалення професійних знань, вмінь і навичок та розвитку професійно-важливих особистісних якостей і властивостей у процесі навчання у вищому навчальному закладі та у процесі майбутньої професійної діяльності, що забезпечує успішне професійне самозростання людини. У структурному плані здатність студентів до професійного самозростання охоплює здатності до психолого-професійного самопізнання, до навчально-професійного самооцінювання, до навчально-професійного самоусвідомлення, до самостійного керування професійним самозростанням (та їх відповідних складових), а також гностичні, прогностичні, конструктивні, самоорганізаторські, комунікативні та вольові здібності індивіда.
3. Результати дослідження показали, що переважна більшість студентів (53,7%) має низький рівень сформованості здатності до професійного самозростання. У структурі мотиваційного профілю особистості студентів переважають прагматичні мотиви (76%), а пізнавальні (23% ) і професійні (41%) мотиви знаходяться на низькому рівні актуалізації і недостатньо усвідомлюються, що свідчить про незадоволеність студентів процесом і змістом навчання, про їх слабку зацікавленість у набутті глибоких знань, а також про неадекватний вибір професії. Встановлено, що високий рівень самоактуалізації мають 11,1% студентів, вищий за середній і середній мають, відповідно, 16,7% і 20,4% студентів і низький рівень та нижчий за середній - 51,8% студентів.
4. На основі кореляційного аналізу виявлено позитивний зв’язок між рівнем сформованості здатності до професійного самозростання студентів і рівнем їх самоактуалізації, що відкриває можливість для опосередкованого формування здатності до професійного самозростання у студентів через прямий розвиток їх самоактуалізації та навпаки.
5. На основі аналізу можливостей інноваційних технологій навчання визначено, що найбільше впливає на здатність студентів до професійного самозростання індивідуально-кооперативна технологія навчання, яка системно поєднує різні типи самостійної роботи студентів та інтерактивні методи навчання і характеризується спрямованістю на активізацію навчання та розвитку самостійності студентів, їх когнітивних, психомоторних та афективних сфер і загальних властивостей, а також заглиблює студентів у квазіпрофесійну діяльність. При цьому у центр навчання ставиться не сама діяльність, а особистість у діяльності.
6. Удосконалено індивідуально-кооперативну технологію навчання: у цільове настановлення включено додаткову мету щодо формування та розвитку здатності до професійного самозростання студентів, у технологічний процес засвоєння навчальної дисципліни поряд з самостійною роботою студентів та заняттями з квазіпрофесійної діяльності введено заходи психолого-педагогічного супроводу формування здатності до професійного самозростання; студентам делеговано деякі додаткові повноваження щодо здійснення контрольно-оцінювальних та самооцінювальних дій, індивідуалізації навчального часу, деякого впливу на графік та форму звітності і на зміст навчання, систему контрольно-оцінювальної діяльності переорієнтовано із зовнішнього контролю переважно на самоконтроль і взаємоконтроль та доопрацьовано для забезпечення можливості оцінювання динаміки формування та розвитку у кожного студента здатності до рефлексії та ідентифікації.
7. В результаті експерименту в структурі мотиваційного профілю студентів значущість професійних і пізнавальних мотивів навчання зросла, а прогностичних мотивів, попри їх безумовне домінування - трохи знизилась. В експериментальних групах ця тенденція виражена більше, особливо стосовно пізнавальних мотивів. Цікаво, що менша динаміка виявилася стосовно профільних дисциплін, що можна пояснити застосуванням при вивченні профільних дисциплін в основному традиційних особистісно-нейтральних методик навчання.
8. За час проведення експерименту в експериментальних групах (на відміну від контрольних) значно підвищився рівень здатності студентів до професійного самозростання (13% проти 7%) при адекватному збільшенні рівня самоактуалізації.
На основі досвіду експериментального застосування удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання розроблено рекомендації щодо її використання при викладанні профільних і непрофільних дисциплін у вищому економічному навчальному закладі.
Перспективи подальшого дослідження вбачаються:
­ у можливості застосування удосконаленої індивідуально-кооперативної технології навчання при підготовці студентів інших спеціальностей;
­ у застосуванні до аналізу феномену здатності до професійного самозростання системного підходу;

­ у дослідженні динаміки здатності на подальших етапах професіоналізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абашкина Н.В. Принципи розвитку професійної освіти в Німеччині. К.: 1998.
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студентов вузов. — Изд. 3-тье испр. — М.: Академия, 1998. — 672 с.
3. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: 1980.
4. Альтшуллер Г.С. Найти идею: введение в теорию изобразительных задач. Новосибирск: 1991.
5. Анастази А. Психологическое тестирование. Кн.1 и Кн.2. М.: Педагогика, 1982.
6. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Наука, 1977.
7. Артюшина М.В. Взаємозв’язок соціально-психологічних та дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів: Дис. канд. пед. наук. К.: 2000.- 193 с.
8. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990.- 184 с.
9. Бендат Дж., Пирсол А. Прикладной анализ случайных данных / Пер. с англ. Под ред. Коваленко И.Н. М.: «Мир», 1989. 540 с.
10. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание./ Пер. с англ. М.: Прогресс, 1986. 416 с.
11. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
12. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. М.: ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
13. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я. та ін. Київ Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2003. 52 с.
14. Боришевський М.Й. Гуманізм педагогічної системи В.О.Сухомлинського// Початкова школа. 1995. - № 10 -11.- С.4-8.
15. Брахман Т.Р. Многокритериальность и выбор альтернативы в технике. М.: Радио и связь, 1984. 287 с.
16. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: когнитивный подход. М.: Высшая школа, 1991.
17. Вербицкий А.А. Деловая игра как метод активного обучения // „Совр. высш. школа”. 1982. - №3. С. 129-141.
18. Вербицкий А.А. Игровые формы контекстного обучения. М.: Знание, 1983. С. 3-34.
19. Воронова Т.Д. Формирование у студентов готовности к педагогическому самообразованию в условиях университета// Атореферат диссертации на соискание ученой степени канд. психологических наук: 19.00.07. М.: 1986. 23 с.
20. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991.
21. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика-Пресс, 1996.- 536 с.
22. Выготский Л.С. Собр. соч. / Под ред. Д.Б. Эльконина. Т.1. М.: Педагогика, 1982.- 488 с.
23. Выготский Л.С. Собр. соч. / Под ред. Д.Б. Эльконина. Т.4. М.: Педагогика, 1984.- 432 с.
24. Гаджиева Н.М., Никитина Н.Н., Кислинская Н.В. Основы самосовершенствования: Тренинг самосознания. Екатеринбург: 1998.- 234 с.
25. Гальперин П.Я. Введение в психологию. М.: МГУ, 1976.- 150 с.
26. Ги Лефрансуа. Прикладная педагогическая психология. СПб.: Изд-во „Прайм-ЕВРОЗНАК”, 2005.- 416 с.
27. Гласс Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976.
28. Глухов В.В., Кобышев А.Н., Козлов А.В. Ситуационный анализ (деловые игри для менеджмента / Ред. В.В.Глухов. СПб.: Специальная литература, 1999.- 223 с.
29. Гоноблин Ф.Н. О некоторых психических качествах личности учителя// Вопроси психологии. 1975. - №1. С.100-110.
30. Гонтаровська Н.Б. Розвиток особистості в психолого-педагогічному контексті // Педагогіка і психологія. 2005.- №1(46).- С. 32-41.
31. Давыдов В.В., Маркова А.К. Психология обучения и воспитания / Вопросы организации формирующего эксперимента. М.: Педагогтка. Вып. 5.- 1978.- С. 39-74.
32. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения // Педагогіка. 1995. - №1.
33. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1996.- 240 с.
34. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. М.: ИНТОР, 1996.
35. Державна програма розвитку вищої освіти на 2005-2007 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08. 09. 2004 року № 1183).
36. Долінська Л., Долінська Ю.Г. Розвиток здатності до самоуправління особистості майбутнього практичного психолога // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Частина І. Всеукраїнська науково-практична конф. 27-28 лютого 2003р. - Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. С. 28-35.
37. Долінська Ю.Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук: 19.00.07 педагогічна та вікова психологія / Національний педуніверситет ім. М.П.Драгоманова. К.:2000.- 19 с.
38. Домарев В.В. Безопасность информационных технологий. Методология создания систем защиты/ В.В. Домарев. К.: ООО ТИД ДС”, 2001. 688 с.
39. Донцов В.Н. Учебная самоорганизация студентов как фактор успеваемости: Автореф. Дис. к-та пед. наук / Ленинградский государственный университет. Л.: 1987.- 23 с.
40. Дослідження індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності: Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни „Основи психології та педагогіки” для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання / Укл.: В.А. Козаков, В.С. Лозниця, М.В. Артюшина, Г.М. Романова та ін.. К.: КНЕУ, 1998.- 48 с.
41. Дослідження особистості студента як суб’єкта майбутньої професійної діяльності: Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни „Психологія діяльності та навчальний менеджмент” для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання / Укл.: В.А. Козаков, В.С. Лозниця, М.В. Артюшина, Г.М. Романова та ін.. К.: КНЕУ, 1998.- 64 с.
42. Дубравська Д.М. Динаміка особистісних утворень майбутнього педагога на етапі первинної професіоналізації (на матеріалі дослідження студентів педагогічного коледжу) // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук: 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2004.- 21 с.
43. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер,2002.368с.
44. Дусавицкий А.К. Формула интереса. М.: Педагогика, 1989 176с.
45. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. - М.: "Дом педагогики", 1996. - 208 с.
46. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. 576 с.
47. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. 3-е изд. Мн.: 1993.
48. Дюбуа Д., Прад А. Теория возможностей. Приложения к представлению знаний в информатике/ Пер. с фр. М.: Радио и связь, 1990. 288 с.
49. Ежова И.В. Семантически-инвариантная формализация лингвистических оценок// Семиотические аспекты формализации интеллектуальной деятельности. М.: МДНТП, 1983. С. 48 51.
50. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. М.: Педагогика, 1989. 232 с.
51. Жарова Л. В. Учить самостоятельности: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1993. - 205 с.
52. Завалишина Д.Н. Профессиональные способности как синтез психических потенциалов человека. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала/ Под ред. В.А.Бодрова. М.: Ин-т психологии АН СССР, 1991.
53. Завалишина Д.Н. Психологическая структура способностей. Развитие и диагностика способностей/ Отв. ред. В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. - М.: Наука, 1991.
54. Завдання до практичних занять з дисципліни „Основи психології та педагогіки” для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання / Укл.: Л.В. Музичко, К.В. Чабанівська. К.: КНЕУ, 1999.- 144 с.
55. Завдання до практичних занять та методичні вказівки щодо їх виконання з дисципліни „Психологія діяльності т навчальний менеджмент” для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / Укл.: Л.В. Музичко, О.С. Бойчук, Л.А. Колісниченко, А.В. Тімакова. К.: КНЕУ, 1998.- 112 с.
56. Завірюха В.В. Адаптація самоактуалізаційного тесту до україномовного середовища// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. Максименка С.Д. К., 2002. - Т4.-Ч.7 С. 80-85.
57. Завірюха В.В., Воронов В.Р. Лінгвістична шкала оцінки здатності до професійного самозростання// Збірник наукових праць Київського інституту Військово-Повітряних Сил. Вип.2 (20). К.: КІ ВПС, 2000. С. 88-92.
58. Завірюха В.В. Інноваційна технологія «збагачення навчання», що орієнтована на розвиток здатності студентів до професійного самозростання// Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. Харків: ХВУ, 2003. Вип. 3(18). 204 с. С. 169-175.
59. Завірюха В.В. Моністичні уявлення про сутність самоактуалізації і аналіз рівня самоактуалізації навчаємих// Збірник наукових праць Київського інституту ВПС. К: КІ ВПС, 2000. Вип. 1(19). С. 57-60.
60. Завірюха В.В. Принципи реалізації психолого-педагогічних умов професійного самозростання студентів економічного ВНЗ як майбутніх викладачів економіки// Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Частина І. Всеукраїнська науково-практична конф. 27-28 лютого 2003р. - Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003. С. 141-147.
61. Завірюха В.В. Психологічні аспекти актуалізації здатності студентів до самоактуалізації у процесі учбово-професійної діяльності// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. Максименка С.Д. К., 2003. Т5.-Ч.4 С. 135-147.
62. Завірюха В.В. Психолого-педагогічні принципи інноваційної технології навчання, спрямованої на формування здатності студентів економічного ВНЗ до професійного самозростання як майбутніх викладачів економіки// Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, психологія. Харків: ХВУ, 2004. Вип. 1(19). 280 с. С. 251-258.
63. Завірюха В.В. Психолого-педагогічні принципи інноваційної технології формування здатності студентів до професійного самозростання// Збірник наукових праць Київського інституту ВПС. К: КІ ВПС, 2000. Вип. 2(20). С. 93-99.
64. Завірюха В.В. Співвідношення професійної й особистісної орієнтації в структурі мотивацій студентів економічного профілю// Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України/ За ред. Максименка С.Д. К., 2002. - Т4.-Ч.6 С. 72-77.
65. Загальна психологія/ С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. За загальною редакцією акад. С.Д. Максименка. К.: Форум, 2000. 543 с.
66. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений. М.: Мир, 1976. 168 с.
67. Занков Л.В. Дидактика и жизнь / Избранные труды. М.: 1990.
68. Занюк С.С. Психология мотивации.- К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001. 352 с.
69. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002.- 304 с.
70. Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. К.: Вид-во НТУУ КПІ”, 2004. 70 с.
71. Зеер Э.Ф. Психология профессий. 2-е изд., перераб., доп. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. 336 с.
72. Зимняя И.А. Педагогическая психология. Ростов н/Д.: 1997.
73. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2000. 512 с.: ил.
74. Індивідуально-типологічні риси особистості й ефективність діяльності: Метод. рекомендації для практ. занять з курсу „Психологія діяльності та навчальний менеджмент” для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання / Укл.: М.В. Артюшина, Г.М. Романова. К.: КНЕУ, 2001.- 68 с.
75. Киричук О.В. Розвиток і самореалізація особистості в умовах освітнього закладу // Рід. школа. 2002.- №5.- С. 28-30.
76. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: Анализ зарубежного опыта. Рига: НПЦ Эксперимент, 1995.- 176 с.
77. Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. Педагогический словарь. М.: Издательский центр „Академия”, 2001.- 176 с.
78. Козаков В.А., Дзвінчук Д.І. Психолого-педагогічна підготовка фахівців у непедагогічних університетах: Монографія. К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003.- 140 с.
79. Козаков В.А. Дидактика самостійної роботи студентів // Запровадження сучасних технологій навчання в КНЕУ: Збірник матеріалів науково-методичної конференції. Науково-методична конф. 18-20 листопада 1998р. К.: КНЕУ, 1999.- 208 с.
80. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підручник. У 2-х ч. Ч.1. Психологія суб’єкта діяльності. К.: КНЕУ, 2000.- 243 с.
81. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-методическое обеспечение. К.: Вища шк., 1990.- 248 с.
82. Козаков В.А. Соціально-психологічні та дидактичні аспекти рейтингу // Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів: Збірник наукових праць. К.: НМК ВО, 1992.- С. 3-16.
83. Кондратьева С.В., Кривошеєв В.А. Педагогическая рефлексия начинающих учителей// Тезисы доклада к VII съезду общества психологов СССР. М.: 1989.- С.184-186.
84. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессинальной сфере. СПб.: Изд-во „Речь”, 2005.-222 с.
85. Костюк Г.С. Здібності та праця людини: Стенограма публ. лекції. К.: 1950.- 43 с.
86. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989.- 608 с.
87. Костюк Г.С. Психологические аспекты опытно-экспериментальных педагогических исследований / Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988.- С. 76-86.
88. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 рр.). Львів: Світ, 1999. 488 с.
89. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: 1975.
90. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1977.- 304 с.
91. Лактіонов О.М. Історична та психологічна готовність особистості до прийняття глобалізацій них процесів://Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Харків 2003 №599. Серія психологія с.188-194
92. Максименко С.Д. Генетическая психология. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000.- 320 с.
93. Максименко С.Д. Общая психология. М.: Рефл-бук”, К.: Ваклер, 2000. 528 с.
94. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. Т.1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. К.: Форум, 2002. 319 с.
95. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.]. Т.2: Модулювання психологічних новоутворень: генетичній аспект. - К.: Форум, 2002. 335 с.
96. Маралов В.Г. Основы самопознания и саморазвития. М.: Издательский центр Академия”, 2002. 296 с.
97. Маслоу Абрахам Гарольд. Мотивация и личность./ Перевод с англ. Татлыбаевой А.М. Вступительная статья Чубарь Н.Н. СПб.:Евразия, 2001.478 с.
98. Маслоу А. Психология бытия. К.: 1997.
99. Матвієнко П.В., Огієнко С.О. До питання про сучасні педагогічні парадигми в системі вищої школи // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. К.: Педагогічна преса”, 2003. - №2(ХХХІХ). С. 63-72.
100. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник. Ч.1. Теорія і технологія життєтворчості / Керівники авторського колективу Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков. К.: 1997.
101. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта: Московский психолого-социальный иститут, 1998- 200 с.
102. Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО МОДЕК”, 2002. 400 с.
103. МолякоВ.О. Психологія творчості - нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини / В.О. Моляко // Практична психологія та соціальна робота. -2004. -№ 8. - С.1-4
104. Москаленко О.В. Акмеологические основы профессионального самосознания личности. Астрахань: 2000.
105. Мостова Т. Вальдорфська педагогіка // Освіта України. 1999. - №1,2(125). С. 11-23.
106. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: аксиомы и модели. М.: Мир, 1991. 463 с.
107. Найденов М.И. Групповая рефлексия в решении творческих задач при различной степени готовности к интеллектуальному труду// Диссертация на соискание ученой степени канд. психологических наук: 19.00.01. К.: 1989. 239 с.
108. Никитина Н.Н., Железнякова О.М., Петухов М.А. Основы прфессионально-педагогической деятельности. М.: Мастерство, 2002. 288 с.
109. Ніколенко Д.Ф., Проколієнко Л.М. Індивідуально-психологічні особливості особистості: Навч. посібник. К.: КДПІ, 1987. 43 с.
110. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений/ А.Н.Борисов, А.В.Алексеев, Г.В.Меркурьева и др. М.: Радио и связь, 1989. 304 с.
111. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов/ Под ред. Н.Ю.Шведовой. 23-е изд., испр. М.: Рус. яз., 1990. 917 с.
112. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали) / За ред. В.Г. Кременя. Київ Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. 114 с.
113. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; / За заг. ред. О.М.Пєхоти. К.: А.С.К., 2002. 255 с.
114. Основы психологии: Практикум/ Ред.-сост. Л.Д. Столяренко. Изд. 2-е, доп. и переработ. Ростов н/Д: Феникс”, 2001. 704 с.
115. Панкова Л.А., Петровський А.М., Шнейдерман Н.В. Организация экспертизы и анализ экспертной информации. М.: Наука, 1984. 214 с.
116. Пантелеев С.Р. Методика исследования самоотношения. М.: Изд. МГУ, 1993. 30 с.
117. Панфилова А.П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персрнала: Учебное пособие. СПб.: ИВЭСЭП, „Знание”, 2003.- 536 с.
118. Параходов Ю.Н. Метод анализа и рационализации учебной деятельности студентов как средство самоуправления // Атореферат диссертации на соискание ученой степени канд. психологических наук. Л.: 1986. 21 с.
119. Педагогічні технології: наука практиці: Навчально-методичний щорічник/ О.І.Кульчицька, С.О.Сисоєва, Я.В.Цехмістер / За ред. С.О.Сисоєвої. К.: ВІПОЛ, 2002.- Вип. 1.- 281 с.
120. Педагогічні технології неперервної професійної освіти: Монографія / Упоряд. С.О.Сисоєва, А.М.Алексюк, П.М.Воловик та ін.; / За заг. ред. С.О.Сисоєвої. К.: ВІПОЛ, 2001.- 510 с.
121. Педагогика и психология высшей школы. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Отв. ред. М.В. Буланова-Топоркова. Ростов н/Д: Феникс, 2002. 544 с.
122. Петрова Н.И. Уровень самоактуализации студентов и их социально-психологическая адаптация // Психологический журнал. 2003. - №3. С.116-120.
123. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Психология: Учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений. 2-е изд., стереотип. М.: Издательский центр Академія”, 2000. 512 с.
124. Петухова И.А., Шишкина В.Ю. Формирование рефлексии у студента как субъекта учебной деятельности// Психология студента как субъекта учебной деятельности: Сборник науч. трудов/ Под ред. И.А.Зимней.- М.: 1989. С.56-65.
125. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство: Доповідь В.Г. Кременя на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України (27 л