Формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури

Короткий опис

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника

На правах рукопису

Федик Оксана Василівна

УДК 159.928+37.042

Формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:

Орбан-Лембрик Лідія Ернестівна
доктор психологічних наук,
професор, заслужений діяч науки
і техніки України

Івано-Франківськ, 2003

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні передумови формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури

10

1.1.Формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури як предмет психолого-педагогічного аналізу

10

1.2.Здібності до тренерської діяльності в загальній структурі педагогічних здібностей

20

1.3.Комунікативні здібності в загальному процесі професійного становлення майбутнього педагога: умови розвитку та способи вдосконалення

39

1.4. Програма і методи дослідження

58

РОЗДІЛ 2. Психологічні особливості формування здібностей до тренерської діяльності у процесі професійно-педагогічної підготовки

68

2.1.Сутність самоосвіти та її роль у професійному становленні майбутніх учителів фізичної культури

68

2.2.Самоосвітня діяльність як системоутворюючий зв’язок в процесі професійного зростання студентів

80

2.3.Психолого-педагоігчні умови формування професійно-педагогічної самоосвітньої діяльності майбутніх учителів фізичної культури

87

2.4. Задача як засіб поглиблення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури

104

2.5. Мотиваційна сфера майбутнього спеціаліста з фізичної культури і спорту: теоретичні аспекти та емпіричні показники

112

РОЗДІЛ 3. Психолого-педагогічне забезпечення процесу формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх вчителів фізичної культури

130

3.1. Загальна характеристика формуючого впливу на особистість досліджуваного та його концептуально-методичне забезпечення

130

3.2.Критерії та індикатори прояву здібностей до тренерської діяльності в реальній практиці підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури: аналіз та способи інтерпретації

144

Висновки

158

Список використаних джерел

163

Додатки

178

Вступ
Актуальність дослідження. Проблема вивчення здібностей завжди перебувала у центрі уваги вітчизняних і зарубіжних психологів. Формування здібностей є одним із найважливіших і найактуальніших завдань виховання. Воно хвилює батьків, вчителів, викладачів вузів. Серйозні переживання виникають і у тих, хто обирає свою професію. Адже кожна людина неодмінно зважує свої можливості з певними критеріями професійної досконалості.
Відомо, що один з найбільш дієвих способів зростання продуктивності праці в суспільстві полягає в узгодженні вибору професії з наявними чи потенційними здібностями суб’єкта. Залежить вона і від якості базової професійної підготовки та системи підвищення кваліфікації, а також організації та стимулювання самоосвіти на виробництві.
Важливість самої проблеми пов’язана ще й з новими економічними та соціально-психологічними умовами, які виникли у суспільстві, зі зростанням ролі психологічних чинників у процесі підготовки і подальшого розвитку спеціаліста. Особистісний компонент в даному випадку і є та сама психологічна змінна, котра вносить індивідуальне забарвлення у будь-яку роботу, в тому числі і в ту, що пов’язана із тренерською діяльністю. Таким чином, професійне ставлення до діяльності та особистісний ресурс людини, зокрема її психологічні характеристики, стають на сьогодні предметом особливої уваги в процесі підготовки майбутніх фахівців.
Забезпечення необхідних психолого-педагогічних умов формування здібностей до майбутньої тренерської діяльності, з одного боку, є важливим завданням загальної системи професійної підготовки спеціалістів, а з другого - в ньому акумульовано найрізноманітніші проблеми психологічної науки, які безпосередньо пов’язані з властивостями особистості, її психічними станами, потенційними можливостями і які, в решті-решт, також обумовлюють успішність становлення майбутнього професіонала.
Основу теорії здібностей було закладено в роботах таких відомих психологів, як Г.Костюк, В.Крутецький, Н.Кузьміна, О.Леонтьев, Н.Лейтес, В.Мясищев, С.Рубінштейн, Б.Теплов. Різні аспекти психології вчителя були і залишаються в центрі уваги дослідників. Зокрема, розробка окремих напрямів в галузях професійної орієнтації, професійного самовизначення та самоутвердження молодого покоління (І.Кон, Л.Орбан-Лембрик, В.Токарева), підготовки педагогічних кадрів (В.Власенко, Ф.Гоноболін, М.Дяченко, К.Козлова, О.Киричук, С.Максименко, О.Мороз, Б.Мицкан, Д.Ніколенко, Р.Скульський, С.Сінгаєвський, Б.Шиян, О.Щербаков, Т.Яценко та ін.), ефективності професійної діяльності (М.Дідора, Н.Кузьміна, Г.Ложкін, та ін.) стала вагомим надбанням нашої психологічної науки.
Водночас надто мало наукових робіт присвячено дослідженню психолого-педагогічних умов, які сприяють формуванню здібностей до тренерської діяльності в процесі підготовки майбутніх педагогів. Актуальність та недостатня теоретична розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження: Формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний тематичний аспект дослідження безпосередньо пов’язаний з науковими програмами Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології названого університету та виконаний в межах загальнокафедральної теми Психологічні проблеми професійної підготовки спеціаліста” (протокол №2 від 5.09.2001).
Об’єкт дослідження професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури.
Предмет дослідження психологічні особливості формування здібностей до тренерської діяльності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.
Мета дослідження виявити і описати психолого-педагогічні умови та засоби ефективного формування здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів фізичної культури.
Основні гіпотези дослідження:
- умовою розвитку здібностей до майбутньої професії взагалі і педагогічної зокрема є забезпечення високого рівня активності у студентів на всіх етапах їх професійного становлення; врахування індивідуальних особливостей вияву здібностей до тренерської діяльності у майбутніх учителів; здатність до научіння та постійної самоосвітньої діяльності;
- організація навчального процесу студентів факультету фізичного виховання і спорту у формі цілеспрямованої постановки та систематичного розв’язання навчально-практичних психолого-педагогічних задач слугує надійним засобом забезпечення професійного поступу майбутніх учителів і формує прагнення до подальшої реалізації себе в тренерській діяльності.
Досягнення мети та перевірка гіпотез стали можливими лише при послідовному розв’язанні наступних завдань:
1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній літературі, на підставі чого сформулювати засадові теоретичні позиції емпіричного дослідження.
2.Теоретично обґрунтувати зміст і місце здібностей до тренерської діяльності в загальній структурі здібностей учителя фізичної культури.
3.Довести суб’єктну значущість вмінь здобувати знання” для подальшого особистісного і професійного розвитку, обґрунтувати доцільність організації навчального процесу у формі цілеспрямованої постановки та систематичного розв’язку навчально-практичних задач.
4.Виявити і описати умови, при яких пізнавальна активність майбутніх учителів буде спрямована на певну сукупність засобів, які інтенсифікуватимуть розвиток їх педагогічних здібностей. Представити надійні емпіричні показники динамічних проявів цих властивостей.
5.Розробити спеціальну систему занять, яка сприяла б формуванню здібностей до тренерської діяльності у майбутніх вчителів фізичної культури.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці, в яких розкриваються психологічні особливості становлення і розвитку особистості (М.Боришевський, Г.Балл, З.Карпенко, Г.Костюк, О.Киричук, С.Максименко, В.Москалець, Л.Орбан-Лембрик, І.Пасічник, М.Савчин, Т.Яценко). Для розв’язання поставлених завдань нами використовувались основні положення теорії здібностей (Б.Ананьєв, В.Крутецький, М.Лейтес, Б.Теплов), педагогічних здібностей (Н.Кузьміна, Д.Ніколенко, А.Щербаков), теорії формування навчальної діяльності (В.Давидов, Д.Ельконін), теорії формування розумових дій (П.Гальперін), концепції використання моделювання, як засобу розв’язання навчальних (Л.Фрідман) та конкретних (А.Зак) задач, концепції формування самоосвіти як засобу особистісного та професійного розвитку (Г.Громцева, А.Маркова, ).
Методи дослідження: теоретичний аналіз, узагальнення та синтез існуючого знання з проблеми; емпіричні методи дослідження: опитування, анкетування, виявлення самооцінки, проективні методики, рейтинг, контент-аналітична процедура, варіанти методик дослідження особистісних рис, мотивації та бюджету часу студентів. Вивчення особливостей професійного росту та розвитку педагогічних здібностей здійснювалось з використанням психолого-педагогічних задач та інтерактивних групових методів навчання. Аналіз емпіричного матеріалу, одержаного в процесі дослідження, здійснювався на основі виявлених кореляційних залежностей, а також з використанням інших видів статистичної обробки даних.
Наукова новизна полягає у тому, що процес розвитку здібностей до тренерської діяльності розглядається в прямій залежності від вміння студентів розв’язувати психолого-педагогічні задачі. Встановлено, що цілеспрямований процес діяльності по розв’язанню задач поглиблює професійну мотивацію і підвищує рівень активності та подальший професійний поступ. Емпіричними корелятами тут виступали показники бюджету часу (власне самостійної роботи) студента. Серед психолого-педагогічних умов, які здійснюють ефективний вплив на формування здібностей до тренерської діяльності, важлива роль належить мотиваційній сфері та особистісним якостям студентів, а також необхідному методичному забезпеченню їх навчального процесу при постійному домінуванні інтерактивних засобів.
Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукових знань про особистість як суб’єкт професійного становлення. Одержані результати дозволяють стверджувати, що процес цілеспрямованого моделювання відповідних психолого-педагогічних умов у навчальному процесі вузу значно інтенсифікує розвиток здібностей до тренерської діяльності. Зроблені висновки мають важливе значення для подальшої розробки теорії навчальних задач, поглиблення професійної самосвідомості майбутніх вчителів фізичної культури.
Практична цінність дослідження. Одержані результати можуть безпосередньо використовуватись для підвищення ефективності професійної підготовки студентів факультетів фізичного виховання або ж студентів вузів відповідного профілю. Методи, прийоми, способи організації дослідження дають можливість виявляти здібних студентів і планомірно та цілеспрямовано готовити їх до тренерської діяльності. Висновки та рекомендації, що містяться у роботі, можуть бути використані відповідними фахівцями у своїй професійній діяльності.
Надійність та вірогідність отриманих результатів забезпечувались послідовністю реалізації теоретичних положень у вирішенні емпіричних завдань, адекватністю процедур та інструментів дослідження об’єкту загальній меті та завданням роботи, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з їх якісним аналізом.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і висновки роботи доповідались та обговорювались на Першій Міжрегіональній конференції Кінезіологія в системі культури” (Івано-Франківськ, 2001), на Міжнародній науковій конференції Молода спортивна наука України”(м. Львів, 2003). Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри соціальної психології та на традиційних щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, на обласних і міських конференціях вчителів. Концептуальні положення та результати емпіричного дослідження використовувались у процесі читання лекцій та проведенні практичних занять з курсу „Психологія спорту” для студентів філософського факультету спеціальності „Психологія” та факультету фізичного виховання і спорту спеціальності Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура” Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Публікації: основний зміст дисертаційного дослідження відображено у восьми наукових статтях, сім з яких надруковані у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків і додатків, списку використаних джерел з 180 найменувань. Загальний обсяг дисертації 185 сторінок. Робота містить 7 таблиць, 8 рисунків, 9 додатків.

Список літератури

Висновки

Незважаючи на давність загальної теорії здібностей (Б.Теплов), вона і надалі зберігає свою методологічну цінність для вітчизняної психології. Ті нечисленні дослідження, які проведені останнім часом, не змогли внести принципових змін у зміст цієї теорії. Тим не менше, для нас очевидним є той шлях пошуку, який дозволить наблизити теорію до практики. Саме завдяки цілеспрямованому і комплексному дослідженню емпіричних показників успішності засвоєння діяльності взагалі (і тренерської зокрема) можна досягти суттєвих зрушень не тільки у плані підготовки фахівців даного профілю, а й сприяти подальшому поглибленню основних положень теорії здібностей.
В сучасній теорії здібностей, відсутній науковий підхід до розвитку педагогічних здібностей у майбутніх учителів фізичної культури і спорту. На сьогоднішній день практично не проводилось наукових досліджень, які б ставили за мету розвиток таких здібностей в процесі планомірної професійної підготовки.
Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури з даної проблеми переконує нас у тому, що і зараз серед науковців немає єдності у підході до розуміння сутності здібностей як психологічного феномену і педагогічного зокрема. Такий стан справ створює певні умови для забезпечення свободи наукового пошуку, а також дає змогу запропонувати нам власну концепцію експериментального дослідження.
Професійна самосвідомість індивіда може розвиватись в системі „я інша людина” і „я я”, то необхідно таким чином здійснювати підготовку суб’єкта до майбутньої педагогічної професії, щоб активізувати ці види взаємодій.
Перша система передбачає співвідношення себе з іншими, а тому найбільш вдало розгортається в різноманітних групових формах комунікації, а також завдяки активним формам суб’єктної взаємодії, зокрема, у психотренінгових групах.
Система „я я” найбільш вдало функціонує і розвивається на основі розвитку першої. Однак, добитись її активізації можна систематичною та цілеспрямованою діяльністю, спрямованою на формування в суб’єкта, його здібностей, принципів, правил, норм, ідеалів, ціннісних орієнтацій.
Професійна майстерність може постійно розвиватись лише при високому рівні сформованості здібностей до самоспостереження, рефлексії, самоаналізу, самоконтролю і самокорекції. Забезпечити ефективні умови їх розвитку можна завдяки моделюванню в навчальному процесі вузу педагогічних ситуацій, розв’язання навчально-педагогічних задач, а також безпосередньо в самій діяльності.
Будь-який зміст стає предметом засвоєння лише тоді, коли він набуває для суб’єкта учіння форму певної задачі, яка спрямовує і стимулює його діяльність. Суб’єкт, оперуючи знаннями, засвоює їх, формує необхідні уміння щодо аналізу свого власного досвіду і досвіду інших людей. Слід зазначити, що все найбільш потрібне для своєї подальшої діяльності, студент отримує завдяки умінням ставити і творчо розв’язувати психолого-педагогічні задачі. Важливо, при цьому, щоб самі задачі (їх зміст і структура) стали об’єктом постійного аналізу.
Аналіз мотиваційної сфери спеціаліста з фізичного виховання засвідчує, що вона виступає важливим компонентом психологічної структури його діяльності, її рушійною силою. Дослідження показало, що як навчальна діяльність студентів так і професійна діяльність вчителя обумовлена різними за змістом мотивами: соціальними, індивідуальними, духовними, матеріальними тощо. Однак, мотиваційна сфера не є якимось раз і назавжди даним людині психологічним утворенням, а тому під впливом як зовнішніх так і внутрішніх чинників у ній можуть виникати зміни.
В той же час, зміни, що виникають у мотиваційній сфері потрібно розцінювати як природний процес: професіоналізація об’єктивно передбачає зміну мотивів появу нових та еволюцію старих, переструктурування мотивів, зміну абсолютної та відносної значущості мотивів. Обираючи професію людина немов би „проектує” свою мотиваційну сферу та структуру вимог, які пред’являє дана професійна діяльність. Водночас, суб’єкт також висуває певні вимоги до обраної спеціальності, що обумовлено структурою і змістом його потреб: чим духовно багатшою за змістом своїх потреб є людина, тим вищі вимоги вона висуває до своєї діяльності.
Вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів фізичної культури до тренерської діяльності залежить від підвищення ефективності навчання у вузі, своєчасної розробки нової моделі професійної підготовки студентів.
В роботі підкреслюється, що гуманізація та демократизація процесу навчання супроводжується не тільки перебудовою дидактичних принципів, їх більш глибоким психолого-педагогічним забезпеченням, але й вивченням індивідуальних психофізіологічних особливостей особистості, її творчих можливостей, що визначають майстерність і професіоналізм у діяльності. Важливими в даному випадку є психолого-педагогічні дослідження проблематики формування здібностей до тренерської діяльності, аналіз впливу мотивів навчання на професійне становлення особистості, вивчення готовності студентів до самоосвіти.
Оптимальними умовами для цього можуть бути: включення майбутніх спеціалістів у розвивальні ситуації і середовище, яке активізує власні задатки та здібності; формування адекватної самооцінки майбутніх учителів фізичної культури; психокорекція поведінки; психотерапія станів свідомості.
Багатоманітність внутрішніх умов, яка складає сутність професійної самосвідомості у поєднанні із зовнішніми формами організації та здійснення діяльності, яка має професійно-педагогічний зміст, забезпечує успішність формування у суб’єкта здібностей до тренерської діяльності. Важливими характеристиками, які визначають ефективність розвитку цих властивостей є динаміка позитивних мотиваційних змін, успішність розв’язку навчально-практичних задач та показники самоосвітньої діяльності (бюджет часу). Загальне збільшення цих показників у студента є явним підтвердженням процесу розвитку його професійних здібностей, а значить і професійного становлення.
Функціонування груп психотренінгу, запропонована нами система занять зі студентами дозволила створити такі умови, які забезпечили інтенсивний пошук і засвоєння інформації професійного спрямування. Дієвими засобами тут виявились ігрові прийоми і методи, навчально-практичні задачі з комплексом допоміжних завдань, психолого-педагогічна література.
Проведений нами теоретичний аналіз та емпіричне дослідження особливостей формування здібностей до тренерської діяльності в студентів факультету фізичного виховання і спорту дає підставу стверджувати, що цей процес можна інтенсифікувати, якщо правильно його організувати.
Аналіз основних теоретичних підходів, щодо формування здібностей на різних етапах професійного становлення виявив суттєві проблеми не тільки методичного, а й методологічного порядку. В той же час, це дозволило нам визначитись з засобами і методами формуючого впливу, а також інструментами діагностики базових показників та процедурами їх математичної обробки. Оскільки, найбільшим таким показником є успішність виконання діяльності, то для нас важливим було відшукати такі індикатори, які найповніше відображали б наявну кореляцію з педагогічними здібностями. Одержані нами результати підтвердили існуючий позитивний зв’язок між цими здібностями і успішністю розв’язання навчально-практичних задач, позитивними змінами в навчальній мотивації і зростання часових витрат на процес діяльності.
Одержані результати в процесі дослідження дозволяють накреслити певні рекомендації, які слід враховувати при організації навчального процесу на факультетах фізичного виховання і спорту: запровадження читання спецкурсу з психології спілкування, який повинен мати прикладне спрямування; в навчальному процесі зі студентами широке використання інтерактивних методів, а також створення умов для ефективної організації та функціонування груп психотренінгу; підвищення якості самоосвіти, зосередження основної уваги на її організаційно-методичному забезпеченні, урізноманітненні форм та видів, створення надійної мотивації і системи контролю за результатами її виконання; розроблення змістовно-логічних схем організації самоосвітньої діяльності студентів, основним компонентом яких мають стати навчально-практичні задачі.
Найбільш доцільним є формулювання професійних завдань і вимог у формі задач. При цьому, особливу цінність для студентів факультету фізичного виховання і спорту мають комунікативні задачі та комплекс завдань, пов’язаних із засвоєнням основних елементів їх структури, а також способами їх розв’язання. Пошук і засвоєння такого матеріалу, який складає зміст завдання, здійснюється в процесі систематичної самоосвітньої діяльності студентів.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г. Возрастная психология: Учеб.пособие для студентов вузов.- М.:Академия,1999.-672 с.
2. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. - М.:Просвещение, 1985.-448 с.
3. Айзенберг А. Самообразование: история,теория, и современные проблемы: Учеб.пособ.для вузов - М.:Высшая школа,1986.-126 с.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х томах. М.: Педагогика, 1980. Т.1. -232 с.
5. Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Наука, 1977. 184 с.
6. Артемьева Т.И. Проблема способностей: личностный аспект //Психол. журнал, №3,1984, №3- С.46-55.
7. Бабушкин Г.Д. Взаимосвязь профессионального интереса и склонности к педагогической деятельности //Вопр.психол.- №2,1987. С.46-49.
8. Бабушкин Г.Д. Психология труда тренера по спорту.Омск,1985.-27с
9. Балл Г. Теория учебных задач:Психолого-педагогический аспект.-М.:Педагогика.1990.-183 с.
10. Балл Г.А. О психологическом содержании понятия задача” // Вопросы психологии.-1970.-№6.-С.75-85.
11. Балл Г.А. Теория учебных задач. Психолого-педагогический аспект.-М.:Педагогика, 1990. - 184 с.
12. Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти //Практична психологія та соціальна робота.-2001.-№1.С.2-4.
13. Белей М.Д. Развивающая сущность конфликта // Тезы док. научно-практ. конференции. - Коровоград,1990.-С.34-35.
14. Богомолова Н.Н. Социально-психологический тренинг предпосылка развития общения учителя и ученика // Психолого-педагогические проблемы взаимодействия учителя и учащихся /Под ред. Бодалева О.О., Лядис В.Я. - М.,1980. - С.65-76.
15. Бодалев А.А. Личность и общение. - М.:Международная педагогическая академия,1995.-325 с.
16. Бодалев А.А. О комуникативном ядре личности // Советская педагогика. -1990.-№5.-С.77-81.
17. Бодалев А.А. О направлениях и задачах научной разработки проблемы способностей // Вопросы психологии, 1984, №1, с.119-124
18. Боришевський М.Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості // Цінності освіти і виховання.-К.,1997. - 224 с.
19. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт.-Новосибирск,1989. - 190 с.
20. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профессионального самосознания будущего учителя: Дис. канд.психол.наук. К., 1987. -191 с.
21. Вітюк Н.Р.психологічні особливості формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Автореф. ... дис.канд.психол.наук. Рівне, 2002.-20 с.
22. Галактионов И.Н. Педагогические способности тренера. Теория и практика физического виспитания,1986, №8
23. Галузяк В.М. Мотиваційна детермінація індивідуального стилю педагогічної діяльності //Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань. В 2-х томах. К.,1994.-Т.1.С.155-156.
24. Голубева Э.А. Способности и склонности. - К.: АПН,1962.
25. Гоноболин Ф.Н. Педагогические способности, их классификация. Материалы конференции по проблеме способностей / Под ред.В.А.Крутецкого.-М.,1970.
26. Гоноболин Ф.Н. Психологический анализ педагогических способностей. В кн.: Способности и интересы. М.,1962. с.273
27. Горбань А.П. Профессионально-педагогическое мастерство тренера.-Малаховка:МОГИФК,1988.-34 с.
28. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. М., 1990.-142 с.
29. Григоренко В.Г. Системний підхід в організації професійної підготовки вчителя фізичної культури. Матеріали 1 республіканської конференції. Луцьк.: Надстир’я, 1994. С.149-150
30. Гримак Л.П. Резервы человеческой психики: Введение в психологию активности. - М: Политиздат, 1987. 286 с.
31. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач.-Воронеж.:Издат.Воронеж. ун-та,1976.-327 с.
32. Гурова Р. Подготовка старшекласников к жизни: В помощь учителю. -М.,1979.
33. Деркач А.А., Исаев А.А. Педагогическое мастерство тренера. М.: Физкультура и спорт, 1981.-201 с.
34. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности.-М.:РАУ,1995.-208 с.
35. Деркач А.А.,Исаев А.А. Творчество тренера.-М.: Физкультура и спорт,1982.-186 с.
36. Дзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. -М.:Ф и С,1988.-272 с.
37. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. М.:Политиздат,1983.-256 с.
38. Дідора М.І. Проблема реалізації розвиваючого навчання у сучасній школі. Наукові записки ТДПУ. Серія „Педагогіка і психологія,1998. №5.- С.
39. Дідора М.І. Формування творчого мислення як інноваційного методу навчального процесу. // Економіка освіти: збірник наукових праць (економіка вищої освіти МДІ ) АПН України. Т.1. Тернопіль, 2001.- С.127-134.
40. Єлканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя.-М.:Просвещение,1986.-216 с.
41. Журин Н.В. Удовлетворенность учителей физической культуры своей профессиональной деятельностью: Дис....канд.психол.наук за спец.19.00.07возрастная и педагогическая психология.- Л., 1991.-138 с.
42. Завацький В.І., Маковецький В.І. До питання гуманізації навчання спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу // Конференція: підготовка спеціалістів фізичної культури і спорту в Україні /Упорядники:Завацький В.І. та ін.-Луцьк,1994.-С.447-449.
43. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя..-М.: Педагогика, 1987.-160 с.
44. Зак А. Развитие теории мышления у младших школьников.-М.:Педагогика,1984.-152 с.
45. Зак А.З. Соотношение формальных и содержательных приемов в исследовании учебной деятельности.-В работе: Формирование учебной деятельности школьников.-М.:Педагогика,1982.-С.59-67.
46. Занюк С. Психология мотивации. К., 2001. 352 с.
47. Ильин Е.П. Психология физического воспитания.М.; Просвещение, 1987. 287 с.
48. Ильина Т.А. К вопросу о профессиональной ориентации и профессиональном отборе в педагогических вузах. // Советская педагогика, 1978, №2. С.12.
49. Кабрин В.И. Психология коммуникативного развития человека как личности: Автореферат дис. доктора психол.наук.-С-П,1993.-18 с.
50. Кан-Калик В.А. Основы профессионально-педагогического общения: Учебное пособие. - Грозный,1979.-138 с.
51. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество.- М.,Педагогика,1990.
52. Карпенко З.С.Асіопсихологія особистості.-К.:Тов. „Міжнародна фінансова агенція”.1998.-216 с.
53. Киричук О.В. Проблеми психології педагогічної взаємодії. // Психологія. К.: 1991. - Вип. 37. - С.3-13.
54. Киричук О.В.,Роменець В.А. основі психології.-К.:Либідь,1996.-632с
55. Клименко В.В. Психомоторные способности юного спортсмена. К.:Здоров’я 1987. 168 с.
56. Ковалев А.Г. Психологические проблемы социальной регуляции поведения.- М: Просвещение, 1979. 258 с
57. Ковалев А.Г.Личность воспитывает себя.-М.:Политиздат,1983.-256 с.
58. Козлова К.П., Скібенко Н.В., Лезкін Н.В. Формування професійних умінь у майбутніх вчителів фізичної культури // Конференція: Підготовка спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні / Упорядники: В.І.Завацький та ін.-Луцьк, 1994.-С.99-100.
59. Кондратьева С.В. Виховання організаторських здібностей старшокласників. К.:Рад.школа, 1976.
60. Кондрашова Л.В. Морально-психологічна готовність студентів до вчительської діяльності. К: Вища школа, 1987. 53 с.
61. Карнеги Дейл Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей.-К.:Наукова думка,1989.-224 с.
62. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія.-К.,1995.-306 с.
63. Коропецька О.М. Психолого-педагогічні умови ефективного міжособистісного спілкування вчителя і підлітка: Автореф. дис. ...канд.психол.наук. К. 1997. 24 с.
64. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад.школа, 1989. 608 с.
65. Костюк Г.С. Психологія. Київ: Рад.школа, 1968. 376 с.
66. Кочетов А. Организация самовоспитания школьников: Кн.для учителя.-Минск: Нар.асвета,1990.-173 с.
67. Кретти Б.Дж. Психология в современном спорте: Пер. с англ.-М.:Физкультура и спорт,1978.-223 с.
68. Кретти Д.Б. Психология в современном спорте.-М.:ФиС,1982.-224 с.
69. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. М., 1968. 116с.
70. Крутецкий В.А., Недбаева С.В. Профессионально необходимые качества личности учителя. Педагогические способности и их формирование //Сб. научн. трудов. М.:МГПИ, 1982. С.5-9.
71. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Л.: 1967. 134 с.
72. Кузьмина Н.В. Уровни педагогических способностей и проблемы социальной перцепции. В сб: Теоретические и прикладные проблемы психологии познания друг друга. Краснодар, 1975.- С.252-253.
73. Кулюткин Ю.Н. Психологическое знание и учитель //Вопросы психологии.-1983.-№3.-С.52-61.
74. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых.-М.:Просвещение.-1985.-128 с.
75. Левитов Н.Д. Аналитический и систематический подход к изучению способностей. Материалы конференции по проблеме способностей / Под ред.В.А.Крутецкого.-М.,1970.
76. Лейтес Н.С.Умственные способности и возраст М.:Педагогика,1971. 278 с.
77. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. М.: Педагогика, 1983. Т.1. 392 с.
78. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. -М., 1971. - 186 с.
79. Леонтьев А.Н. Психология общения. Тарту, 1974.
80. Леонтьев А.Н.Педагогическое общение.- М.: Знание, 1979.-48 с.
81. Ложкин Г.В. Уверенность в себе: механизм формирования // Журнал практикующего психолога.-1998.-Вып. 4. С.94-100.
82. Лозовий В. Пізнавальна активність школярів. (Спецкурс із дидактики).Навч.посібник для студентів педінститутів.-Х.: Основа,1990.-89 с.
83. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии.-М.:Наука.1984.-444 с.
84. Ломов Б.Ф. Познание и общение.-М.:Наука,1988.-208 с.
85. Ломов Б.Ф. Психологическое исследование общения: Монография.-М., 1985.
86. Люблинская А. Учителю о психологии младшего школьника. М.:Просвещение,1977.-224 с.
87. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. К: Вища школа, 2000. - 479 с.
88. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Методологія, методи, програми, процедури: Навч.посібн.для вищ.шк. К.:Наукова думка,1998. 224 с.
89. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. - К.:Форум,2002
90. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Професійне становлення молодого вчителя. Ужгород: Закарпаття, 1998. 106 с.
91. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения.-М.: Просвещение, 1990.-192 с.
92. Матюшкин Л. Проблемы психодиагностики обучения и развития школьников // Сб.науч.тр. М.:Изд. АПН,1985.-160 с.
93. Мильман В.Э.Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопросы психологии.-1987.-№5.-С.129-138.
94. Мицич Предраг Как проводить деловые беседы.-М.:Экономика,1987.-208 с.
95. Мицкан Б.М. Валеологізація освіти: сучасний стан, проблеми і актуальні завдання // Матеріали міської науково-методичної конференції Роль фізичної культури і спорту у гармонійному розвитку студентської та учнівської.-Івано-Франківськ,2003.-С.67-69.
96. Мицкан Б.М. Методичні аспекти діагностики спортивної схильності // Актуальні проблеми підготовки спеціалістів галузі фізичної культури і спорту .Тези доповідей. Івано-Франківськ, 2000. 78c.
97. Моделирование педагогических ситуаций / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. -М.,1981.-120 с.
98. Морозов А.С., Фролова М.И. В кн: Вопросы спортивной психологии. М., ФиС, 1977. Вып.7. с.69-74.
99. Москалець В.П. Психологічне обґрунтування української національної школи.-Львів: Світ,1994.-120 с.
100. Мотивация учения и ее воспитание у школьников / А.К.Маркова и др. -М.:Педагогика,1983.- 65 с.
101. Моторин В.М. Анализ особенностей профессиональной деятельности учителей физического воспитания. Л., 1982. 23 с.
102. Мясищев В.Н. Личность и неврозы.-Л.,1960.-440 с.
103. Мясищев В.Н. Проблемы способностей. М.: Изд.АПН РСФСР, 1962.- С.15—32,72-79.
104. Навчальний процес у вищій педагогічній школі / За заг. редак. акад. О.Г.Мороза. К., 2001. - 337 с.
105. Наумченко И. Самостоятельный учебный труд студентов.-Саратов: Изд-во Сарат.ун-та, 1984.-148 с.
106. Немов Р.С. Психология. Учеб.для студентов. В кн.: Общие основы психологии. М.: Просвещение, 1995. 576 с.
107. Овсянецька Л.П. Соціально-психологічне прогнозування професійного становлення майбутнього спеціаліста (педагога): Автореф. дис. ...канд.психол.наук. К.,1995.-25 с.
108. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія становлення особистості професіоналом: акмеологічний підхід //Сучасна психологія в ціннісному вимірі: матеріали Третіх Костюківських читань.-В 2-х томах.-К.,1994.-Т.1.-С.210-211.
109. Орбан-Лембрик Л.Е., Гриджук Д.М. Психологія професійної діяльності і спілкування. Київ, 1997.
110. Орбан-Лембрик Л.Э. Акмеологическа концепция нравственного становления личности: Автореферат дис. докт.психол.наук. М., 1992. 61 с.
111. Орбан-Лембрик Л.Э. Становление личности. М.: РАУ, 1992.-108 с.
112. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера.-М.: Просвещение, 1987.-224 с.
113. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. - К.: Либідь, 1995. - 632 с.
114. Павлютенков Е.М. Формирование мотивов выбора профессии / Под ред. Б.А.Федоришина. К., 1980.-144 с.
115. Педагогическое мастерство тренера / Сост. Станкин М.И. М.:ФиС, 1978. 111 с.
116. Петунин О.В. Формирование профессионального мастерства учителя физкультуры. М.: Просвещение, 1980. 112 с.
117. Писарев Д.С. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика,1984.-367 с.
118. Приставкина .В. Психолого-педагогическая характеристика деятельности тренера по художественной гимнастике.-М.: ФиС,1985
119. Приступа Є.Н. Народна фізична культура українців.- Львів,1995.-254с.
120. Проблема общения в психологии / Под ред. Б.Ф. Ломова.М.,1981.-280 с.
121. Психология. Словарь / Под общей редакцией А.В.Петровского. -М.,1990.-494 с.
122. Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. - К.: Вища школа, 1982. -216с.
123. Пшебыльский П. Использование педагогических ситуаций как средство развития творческой активности учителей-воспитателей в системе повышения их квалификации / Сб.науч.тр.- М.: АПН,1985.
124. Рубинштейн С.Л. О мышлении и путях его исследования .-М.:АПН РСФСР, 1958.-146 с.
125. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии- М.:Педагогика,1989.-Т.1-486 с.
126. Рубиштейн С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика,1976.- 416 с.
127. Румянцева В.И. Некоторые особенности общения и продуктивность решения групповой задачи в условиях соревновательной деятельности //Тезисы 8-й всесоюзной конференции по психологии спорта.-М.: ГЦОЛИФК,1976.-С.158-159.
128. Рыжов В.В.Психологические основы коммуникативной подготовки: Автореферат дис. докт.психол.наук.-Н.:Новгород,1995.-37 с.