Гасім Салах. Міжнародне економічне співробітництво України і Королівства Марокко: проблеми та перспективи

Короткий опис

Гасім Салах. Міжнародне економічне співробітництво України і Королівства Марокко: проблеми та перспективи. : Дис... канд. наук: 08.05.01 2006

Гасім С. Міжнародне економічне співробітництво України і Королівства Марокко: проблеми та перспективи. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Київський національний університет імені Тараса Шевченко, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню стану і перспектив україно-марокканського торговельно-економічного співробітництва. Визначено місце України і Марокко в міжнародному поділі праці; здійснено системний аналіз зовнішньої торгівлі кожної з двох країн; дана оцінка сучасного стану зовнішньоторговельних відносин України і Марокко, окреслені тенденції їх подальшого розвитку. Методом економіко-математичного моделювання виявлено дисбаланс у зовнішній торгівлі між двома країнами та розкрито причини однобічного розвитку торговельно-економічних відносин між Україною і Королівством Марокко.
В роботі сформульовано концепцію та стратегію реалізації експортного потенціалу України і Королівства Марокко в їх взаємних зовнішньоторговельних відносинах. Розроблено механізм регулювання ЗЕД Марокко і України, що включає важелі активізації двостороннього співробітництва та запропоновано рекомендації щодо оптимізації організаційно-управлінської структури.
Ключеві слова:ізоморфна модель торговельно-економічних відносин, зовнішньоторговий баланс, дисбаланс експортно-імпортних операцій, діагностика торговельно-економічних відносин, механізм активізації зовнішньоекономічної діяльності, Україна, Королівство Марокко, українсько-марокканські економічні відносини.

1. За час існування як самостійного суб'єкту світогосподарських процесів Україна досягла значних успіхів у процесах інтернаціоналізації господарського життя та визначила свою роль і місце в системі міжнародного поділу праці. В той же час аналіз сучасного стану зовнішньоекономічних відносин України з країнами Африки на прикладі співробітництва з однією з африканських країн Королівством Марокко вказує на низку результативність співпраці і доцільність подальшого розвитку міжнародних економічних відносин між країнами починаючи з покращання умов зовнішньої торгівлі в Україні.
2. Основу спеціалізації Королівства Марокко на сучасному етапі об’єктивно становлять його природні ресурси: фосфати, що експортуються у вигляді сировини і напівфабрикатів, морепродукти і продукція сільського господарства. Першочерговими завданнями розширення географії зовнішньої торгівлі Марокко є її диверсифікація, адже на сучасному етапі експортно-імпортні операції здебільшого зорієнтовані на країни ЄС. Одним з головних завдань національної економіки Королівства Марокко є розвиток виробництв завершеного циклу, які дозволять розширити структуру експорту товарами з більшою доданою вартістю і посилити позиції на світовому ринку.
3. Діагностика стану двосторонньої зовнішньої торгівлі України і Королівства Марокко дозволила виявити значні диспропорції в експортно-імпортних операціях країн, що мають постійну тенденцію до зростання. Товарообіг між Україною й Марокко більш ніж на 90% складається з українського експорту. Товари, що становлять міжнародну спеціалізацію Марокко і необхідні Україні, мало представлені в структурі українського імпорту. Економіко-математичне моделювання прогнозу торговельно-економічних відносин України і Марокко показує, що існуюча тенденція збережеться і в найближчий час (темпи зростання українського експорту значно перевищують темпи зростання імпорту).
4. Застосування ізоморфної моделі показало, що в зовнішньоторговельних відносинах України з країнами Африки спостерігаються тенденції аналогічні українсько-марокканським: характерним є зростаючий дисбаланс експортно-імпортних операцій на користь України. Винятком є лише Гвінея, Гана і ПАР, з яких Україна імпортує деякі види сировини. Прогнози розвитку зовнішньої торгівлі України з країнами Африки ідентичні прогнозам щодо україно-марокканської торгівлі.
5. Для оптимізації зовнішньої торгівлі України з більшістю країн Африки, і зокрема з Марокко, доцільно розширити структуру імпорту з Африки на основі сегментації африканських товарних ринків та ефективного їх використання, що дозволить забезпечити зростаючі потреби українського внутрішнього ринку. В умовах відносного надлишку інтелектуального потенціалу та кваліфікованої робочої сили в Україні і їх відносної нестачі в Марокко й інших країнах Африки запропоновано інтенсифікувати торгівлю послугами: освітянськими, консультаційними, інжиніринговими та іншими. В цьому контексті великого значення набуває необхідність удосконалення механізму надання освітніх послуг.
6. Збільшення фізичних обсягів імпорту марокканських товарів на український ринок становить взаємний інтерес, як для України, так і для Марокко, оскільки дозволить вирішити низку важливих економічних завдань. Україна зможе більш повно забезпечувати свій ринок відсутніми у неї товарами, а Марокко розширити географічну структуру експорту. Подальшому поглибленню науково-коопераційного та виробничо-інвестиційного співробітництва обох країн, а також забезпеченню оптимального використання конкурентних переваг Королівства Марокко і України сприятиме набуття Україною статусу країни з ринковою економікою та її вступ до Світової організації торгівлі.
7. Позитивним фактором розвитку українсько-марокканського співробітництва є існування секторальних ніш в господарському комплексі Королівства Марокко, які мають стратегічне значення для реалізації зовнішньоекономічних інтересів України на Африканському континенті. У двосторонніх відносинах значні перспективи має експорт до Марокко продукції українського машино-, літако-, голікоптеробудування, високотехнологічної продукції, а також продукції ВПК, враховуючи хоча б той факт, що Марокко входить до інтеграційного об’єднання МАГРИБ і має сформовані передумови для зони вільної торгівлі з Євросоюзом.
8. Покращення українсько-марокканських економічних відносин багато в чому залежить від діяльності дипломатичних служб. Розвиток співробітництва між країнами доцільно здійснювати в два етапи. На першому намітити та провести зустрічі державних осіб для обговорення проблемних питань економічного співробітництва; на другому за результатами зустрічей, удосконалити організаційно-управлінську структуру, яка на сучасному етапі розвитку двосторонніх економічних відносин остаточно не сформована. Її функціонування вимагає створення торговельних представництв, а також комісій з освіти, науково-технічного співробітництва, інвестицій. Першочерговим завданням повинно стати організація змішаної торговельної комісії, в завдання якої входить розробка і реалізація практичних програм з розвитку взаємовигідних торговельних відносин і вирішенню проблем, що виникають у ході їх реалізації.