Гайдай Юлія Вікторівна. Інституціоналізація глобального економічного розвитку

Короткий опис

Гайдай Юлія Вікторівна. Інституціоналізація глобального економічного розвитку : дис... канд. екон. наук: 08.00.02 / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана". — К., 2007. — 246арк. — Бібліогр.: арк. 190-208

Гайдай Ю.В.Інституціоналізаціяглобального економічного розвитку. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2007.
Дисертація присвячена дослідженню еволюції становлення та розвитку інституційної системи економічної глобалізації. За критерієм пануючого типу регуляторів глобальної економіки виокремлено етапи розвитку її міжнародних інститутів. Значну увагу приділено обґрунтуванню теоретичної моделі інституціоналізації глобального економічного розвитку в умовах його багатополярності, яка розкриває системний характер зв’язків між інститутами різних рівнів і типів. Розвинуто сучасні підходи до визначення категорії «глобалізація» та парадигмальні засади, на яких базується формування глобальної економіки.
На основі факторного аналізу ефективності діяльності міжнародних інститутів проведено їх класифікацію, виявлено «вузькі місця» сучасної інституційної системи економічної глобалізації та обґрунтовано напрями її розвитку. Розкрито сутність категорії «глобальний ринок» і доведено його конституюючу роль у формуванні цілісної ієрархічно-субординованої інституційної системи глобальної економіки.
На основі кількісних та якісних показників оцінено ступінь глобалізованості національних товарних ринків, доведено визначальну роль реальних показників в оцінці якісного рівня інтегрованості держави у світовий економічний простір. Досліджено роль ТНК і університетів, як ключових інститутів постіндустріального суспільства, у глобальному економічному розвитку та уточнено характеристики і пріоритетні напрямки діяльності міжнародних неурядових організацій.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо формування науково - обґрунтованої системи інституційного забезпечення глобального економічного розвитку, як ключової умови гармонізації інтересів основних суб’єктів міжнародних економічних відносин та усунення разючих суперечностей сучасного етапу розвитку світового господарства. Міждисциплінарне дослідження сутності глобалізації, еволюції становлення глобальної економічної системи та модифікації її інституційних компонентів в умовах багатополярного світогосподарського розвитку, дозволили автору сформулювати наступні висновки:
1. Глобальний економічний розвиток характеризується циклічним характером, обумовленим дією періодично повторюваних іманентних рушійних сил, таких як: науково-технічний прогрес, демократизація суспільного життя, домінування ринкових відносин та інституціоналізація глобального економічного розвитку. Глобальна економіка у процесі розвитку потребувала адекватної інституційної системи регулювання, яка еволюціонувала від найнижчого рівня, з домінуванням мікрорівневих регуляторів (18701914 рр.), з наступним переходом до етапу превалювання двосторонніх міждержавних інститутів регулювання (19141945 рр.), до появи багатосторонніх міждержавних інтеграційних органів управління та наднаціональних інститутів (19451980 рр.) та до формування системи глобального менеджменту (з 1980 р. і дотепер).
2. На сучасному етапі розвитку світового господарства, внаслідок значного загострення соціально-економічних протиріч між суб’єктами глобальної економічної системи, спостерігається істотне відставання регулятивних механізмів від динаміки та масштабів глобальних трансформацій. Це вимагає якісного вдосконалення та структурно-функціональної оптимізації діючої нині системи інституційного забезпечення глобального економічного розвитку через створення нових інститутів, модернізацію діючих, а також застосування більш гнучкого і мобільного інструментарію та транспарентних методів глобального економічного співробітництва, посилення функцій контролю та нагляду за основними учасниками глобального ринку.
3. Базовою категорією глобальної економіки є глобальний ринок, який, реалізуючи свою цільову функцію щодо формування глобального попиту, глобальної пропозиції, інтернаціональної ціни, умов глобальної конкуренції та розвитку глобальної інфраструктури, задає параметри подальшого розвитку інституційної системи глобальної економіки.
4. Сучасна система міжнародних інститутів характеризується ієрархічною структурою, в якій виокремлюються інститути міждержавного, регіонального, наднаціонального та глобального типів. Реакцією на нарощення інтеграційних тенденцій у світовому господарстві та поглиблення інтернаціоналізації виробництва й обміну є зростання ролі інститутів глобального типу, яким поступово делегується частина функцій та компетенцій структур нижчого рівня.
5. Вирішальну роль у розвитку сучасних світогосподарських процесів відіграють ТНК та університети. Як ключові інститути постіндустріального суспільства, вони здійснили ефективну інтеграцію фундаментальної та прикладної науки, зосередили левову частку глобального виробництва матеріальних благ та послуг, сконцентрували фінансовий, технологічний, кадровий та інтелектуальний ресурси, а також монополізували права на їх володіння, контроль та перерозподіл в межах світового господарства. При цьому найбільш впливовими і економічно ефективними формами ведення транснаціонального бізнесу за умов глобалізації є фінансово-промислові групи, стратегічні альянси, інвестиційні фонди, мережеві комерційні структури, професійні підприємницькі агенції ін. Подібні форми концентрації капіталу, сформувавшись у результаті процесів злиття і поглинання, є найбільш ефективними інституційними структурами ведення виробничої, комерційної та інтелектуальної діяльності.
6. Демократизація міжнародних економічних відносин за умов зростання відкритості національних суспільств обумовило появу багаточисленних неурядових структур, рухів, організацій, об’єднань, асоціацій. Їх вплив на глобальні процеси стає все більш помітним і вагомим в силу того, що вони виражають економічні й професійні інтереси та захищають соціальні права окремих етнічних меншин, малого та середнього бізнесу, малозахищених верств населення різних країн, борються за захист навколишнього середовища та вирішення екологічних проблем людства. Їх сукупність представляє собою потужний амортизатор пом’якшення негативних впливів та загроз глобалізації. Це знаходить вимагає підвищення статусу та зростання повноважень найавторитетніших з них на державному та міжнародному рівнях.
7. Сучасна інституційна система світового господарства вимагає формування ефективної системи глобального менеджменту, як універсального способу вирішення глобальних економічних, фінансових і соціальних диспропорцій у міжнародних відносинах, гармонізації інтересів суб’єктів глобальної економічної системи, які запропоновано здійснити через реалізацію сценаріїв і моделей глобального розвитку та використання гнучкого інструментарію глобального співробітництва.