Герцев Василь Миколайович. Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів

Короткий опис

Герцев Василь Миколайович. Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів : Дис... канд. наук: 14.01.15 2007

Герцев В. М.Прогноз віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів.— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 — нервові хвороби. Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харків, 2007.
Дисертація присвячена прогнозуванню віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів та оптимізації тактики ведення хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи. У результаті проведених досліджень розроблена система прогнозу віддалених наслідків хірургічного лікування хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи. Система дозволяє прогнозувати наявність ознак інвалідності, виникнення тривожних і депресивних розладів. У більшості пацієнтів у віддаленому періоді захворювання спостерігаються тривожні та депресивні розлади; істотне зниження показників залежної від здоров'я якості життя; порушення концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; порушення вегетативного тонусу у серцево-судинній системі, зміни водно-електролітного обміну. Виникнення тривожних і депресивних розладів у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно пов'язане з наявністю у хворих паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу й тимчасового кліпування. Ознаки інвалідності статистично вірогідно пов'язані зі станом пацієнта при виписуванні зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми. На підставі розробленої системи прогнозу створений комплекс практичних рекомендацій, спрямований на оптимізацію тактики ведення хворих.

У результаті проведених досліджень розроблена система прогнозу віддалених результатів хірургічного лікування хворих на аневризматичні інтракраніальні крововиливи, що полягає у застосуванні трьох дискримінантних рівнянь, які дозволяють прогнозувати наявність ознак інвалідності, виникнення тривожних і депресивних розладів у всій групі хворих та в підгрупі пацієнтів, представники якої мають I ступінь відповідно до GOS у віддаленому періоді захворювання.
У 67,1 % пацієнтів з аневризматичними інтракраніальними крововиливами, яким було виконано кліпування артеріальних аневризм каротидного басейну, у віддаленому періоді захворювання спостерігаються тривожні та депресивні розлади різного ступеня виразності; у них відзначається істотне (більш ніж удвічі) зниження показників залежної від здоров'я якості життя у сфері рольового фізичного й рольового емоційного функціонування; у когнітивній сфері найбільші порушення відзначаються у концентрації уваги й аналітичності індуктивного мислення; у 81,9 % пацієнтів спостерігаються зміни вегетативного тонусу у серцево-судинній системі з перевагою парасимпатикотонії у 56,6 %; у 24,1 % хворих порушується водно-електролітний обмін, що проявляється зниженням відчуття спраги й підвищенням рівня натрію у сироватці крові.

Виникнення тривожних і депресивних розладів у пацієнтів з аневризматичними інтракраніальними крововиливами у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно пов'язане з наявністю у них паренхіматозного, внутрішньошлуночкового крововиливу й тимчасового кліпування. Виявлення ознак інвалідності у віддаленому періоді захворювання статистично вірогідно пов'язане зі станом пацієнта при виписуванні зі стаціонару, наявністю епілептичних нападів у дебюті захворювання та локалізацією аневризми.
На підставі розробленої системи прогнозу віддалених наслідків аневризматичних інтракраніальних крововиливів розроблено комплекс практичних рекомендацій, що включає дослідження психоемоційного стану пацієнтів, зарахованих до групи з високим ризиком виникнення тривож-них і депресивних розладів за допомогою Госпітальної шкали тривоги і депресії, визначення показників залежної від здоров'я якості життя із використанням опитувальника SF-36, а також дослідження рівня натрію сироватки крові у хворих із порушенням відчуття спраги.