Гетьман Галина Миколаївна. Моделювання особи невідомого злочинця (криміналістичні засоби, методи та технології)

Короткий опис

Гетьман Галина Миколаївна. Моделювання особи невідомого злочинця (криміналістичні засоби, методи та технології).- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.09, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2015.- 214 с.

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗЛОЧИННОСТІ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. В. СТАШИСА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Гетьман Галина Миколаївна

УДК 343.98

МОДЕЛЮВАННЯ ОСОБИ НЕВІДОМОГО ЗЛОЧИНЦЯ
(КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ, МЕТОДИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ)

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ШЕПІТЬКО Валерій Юрійович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,
академік Національної академії правових
наук України

Харків – 2015

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………………………….......3
ВСТУП ……………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ МОДЕЛЮВАННЯ У КРИМІНАЛІСТИЦІ ……………………………………………………………….11
1.1. Поняття методу моделювання ……………………………………........11
1.2. Основні напрями використання методу моделювання в слідчій діяльності …………………………………………………………………………...23
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………47
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ МОДЕЛЮВАННЯ У ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО …………………………………………………………………………50
2.1. Моделювання та висунення слідчих версій …………………………..50
2.2. Моделювання особи невідомого злочинця при проведенні слідчого огляду та інших слідчих (розшукових) дій ………………………………………69
2.3. Моделювання особи невідомого злочинця при складенні психологічного профілю ………………………………….……………………….86
2.4. Моделювання особи невідомого злочинця під час психологічних судово-експертних досліджень…………………………………………………..115
Висновки до розділу 2 ……………………………………………………..133
РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ ОСОБИ НЕВІДОМОГО ЗЛОЧИНЦЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СУЧАСНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ……………………………………….........136
3.1. Використання криміналістичної техніки для моделювання особи невідомого злочинця …………………………………….……………………….136
3.2. Інформаційні системи пошуку, що сприяють встановленню особи невідомого злочинця ……………………………………………………………..151
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………..171
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………..178
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………...203

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДНК – Дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України
МВС – Міністерство внутрішніх справ
НАПрН України – Національна академія правових наук України
п. – пункт
Рис. – рисунок
Ст. – стаття

ВСТУП

Актуальність теми. Соціально-політичні зміни, що відбуваються в українському суспільстві та державі, не лише створюють умови для реформування органів кримінальної юстиції в напрямі демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до законодавства України та міжнародно-правових актів, а й зумовлюють необхідність проведення наукових досліджень, що мають на меті формування інноваційних засад криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції.
Одним із головних завдань діяльності органів кримінальної юстиції, з одного боку, є забезпечення належного стану правопорядку та ефективного захисту людини від небезпечних посягань на соціальні цінності, права та законні інтереси, а з іншого – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності (ст. 2 КПК України).
Встановлення особи невідомого злочинця завжди становило собою складне і відповідальне завдання, розв’язання якого сприяло розкриттю та розслідуванню злочинів. Поряд із тим, в епоху становлення інформаційного суспільства, розвитку і впровадження новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, виникли й негативні чинники під час встановлення особи невідомого злочинця. Оскільки, сучасний розвиток науки і техніки став однією з умов виникнення нових видів та способів учинення злочину, що у свою чергу сприяло формуванню нового типу злочинця, якого можна охарактеризувати як більш обізнаного, зухвалого, технічно оснащеного та організованого.
Ефективність діяльності органів кримінальної юстиції, під час розслідування кримінального правопорушення, зокрема, під час встановлення особи невідомого злочинця, залежить від якості наукових досліджень, результатом яких є теоретичні розробки та практичні рекомендації. Саме тому виникла необхідність проведення досліджень щодо можливості використання методу моделювання під час встановлення особи невідомого злочинця та запобігання продовженню його злочинної діяльності.
Основи застосування методу моделювання в криміналістиці розглядали у своїх роботах такі відомі вчені-криміналісти, як Р. С. Бєлкін, О. А. Буханченко, Т. С. Волчецька, Г. А. Густов, А. В. Дулов, В. А. Журавель, В. П. Колмаков, В. О. Коновалова, І. М. Лузгін, В. Г. Лукашевич, В. О. Образцов, О. Р. Ратінов, В. Ю. Шепітько та ін.
Деяким положенням моделювання особи невідомого злочинця було присвячено дослідження О. І. Анфіногенова, Р. Л. Ахмедшина, С. М. Богомолової, Д. В. Ісютіна-Федотова, О. Г Каразєя, М. М. Китаєва, В. М. Китаєвої, Г. М. Мухіна, Ш. М. Хазієва, М. М. Хлинцова та ін. Разом із тим такі важливі питання, як моделювання особи невідомого злочинця у практичній діяльності слідчого під час побудови психологічного профілю особи невідомого злочинця, проведення психологічних судово-експертних досліджень, зокрема з використанням криміналістичної техніки та інформаційних систем пошуку, наразі не стали об’єктом аналізу науковців.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану наукових досліджень Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України та спрямована на виконання фундаментальної теми дослідження «Інноваційні засади техніко-криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юстиції», затвердженої постановою президії НАПрН України від 7 грудня 2011 р. № 79/9 (номер державної реєстрації УкрІНТЕІ 0112U0011334). Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням вченої ради Інституту вивчення проблем злочинності АПрН України (нині Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України) «23» грудня 2009 року, постанова № 9.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у з’ясуванні сутності методу моделювання, що використовується у криміналістиці, а також у розробленні теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо використання даного методу під час моделювання особи невідомого злочинця при розслідуванні злочинів.
Відповідно до вказаної мети були поставлені та вирішені такі завдання:
1) розглянути основні підходи щодо розуміння поняття методу моделювання, визначити його основні ознаки й елементи та сформулювати поняття моделювання, що використовується у криміналістиці;
2) класифікувати основні напрями реалізації методу моделювання у криміналістиці;
3) визначити особливості методу моделювання під час висунення слідчих версій;
4) розкрити особливості моделювання особи невідомого злочинця при проведенні слідчого огляду та інших слідчих (розшукових) дій та сформувати технологію створення моделі особи невідомого злочинця;
5) встановити роль моделювання особи невідомого злочинця під час побудови психологічного профілю;
6) з’ясувати значення моделювання особи невідомого злочинця під час психологічних судово-експертних досліджень;
7) розкрити особливості моделювання особи невідомого злочинця із використанням науково-технічних засобів;
8) визначити інформаційні системи пошуку, що сприяють встановленню особи невідомого злочинця.
Об’єктом дослідження є діяльність органів кримінальної юстиції, що спрямована на моделювання особи невідомого злочинця під час розслідування кримінального правопорушення.
Предметом дослідження є моделювання особи невідомого злочинця (криміналістичні засоби, методи та технології).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять положення теорії пізнання та концептуальні положення криміналістики. У ході дослідження було використано систему методів наукового пізнання: історичний та порівняльний – для аналізу поняття методу моделювання, що використовується у криміналістиці, визначення основних напрямів використання моделювання у криміналістиці, реалізації методу моделювання під час побудови психологічного профілю; формально-логічний та системно-структурний методи – для визначення поняття моделювання, при класифікації основних напрямків використання методу моделювання в криміналістиці, для типізації основної інформації необхідної під час моделювання особи невідомого злочинця, при визначенні поняття «моделювання особи невідомого злочинця під час психологічних судово-експертиних досліджень»; анкетування – під час анкетування слідчих органів МВС України; опитування – у ході бліц-опитування профайлерів (спеціалістів зі складення психологічного профілю).
Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять результати анкетування 87 слідчих МВС України (Хмельницька, Львівська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська області); вивчення психологічних профілів (35 психологічних профілів); узагальнення матеріалів кримінальних проваджень, що містять дані щодо профілю особи невідомого злочинця (4 кримінальних провадження); бліц-опитування 7 профайлерів (спеціалістів зі складення психологічного профілю).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні конкретного наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування та розробки на основі концептуальних положень криміналістики й узагальнення слідчої та експертної практики практичних рекомендацій з використання методу моделювання під час встановлення особи невідомого злочинця.
У дисертації сформульовано низку нових концептуальних у теоретичному та практичному відношенні положень, у тому числі:
вперше:
– сформовано класифікацію основних напрямів використання методу моделювання під час встановлення особи невідомого злочинця;
– надано типовий перелік запитань під час допиту потерпілої особи чи свідка, який проводиться з метою моделювання особи невідомого злочинця;
– розмежовано визначення понять «психологічний профіль» та «психологічний портрет»;
– надано авторське визначення поняття психологічний профіль особи невідомого злочинця;
удосконалено:
– визначення методу моделювання, що використовується у криміналістиці;
– зміст таких слідчих (розшукових) дій, як слідчий огляд та допит свідка, потерпілого під час моделювання особи невідомого злочинця;
– положення щодо технологічного процесу створення моделі особи невідомого злочинця під час проведення слідчого огляду;
– структурні елементи побудови психологічного профілю;
– положення комп’ютерної бази даних «Автоматизоване робоче місце (АРМ) слідчого «Інсайт»», яку запропоновано доповнити системою «Психологічний профіль особи невідомого злочинця»;
дістали подальшого розвитку:
– підходи до розуміння категорії «моделювання особи невідомого злочинця»;
– рекомендації щодо технологічного процесу моделювання особи невідомого злочинця;
– правові підстави використання психологічного профілю під час моделювання особи невідомого злочинця.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій. Отримані наукові результати можуть бути використані:
– в науково-дослідницькій роботі – як підґрунтя для розробки та удосконалення положень щодо моделювання особи невідомого злочинця;
– у практичній діяльності органів кримінальної юстиції – як рекомендації під час моделювання особи невідомого злочинця;
– в навчальному процесі юридичних факультетів та вищих навчальних закладів України – для підготовки підручників і навчальних посібників з курсів «Криміналістика» та «Юридична психологія», а також під час викладання лекцій з «Криміналістики» і практичних занять.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано в лабораторії «Використання сучасних досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю» Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, обговорено та схвалено на засіданні лабораторії і рекомендовано до захисту.
Основні положення дисертації пройшли апробацію та доповідалися на: науковій конференції «Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (Харків, ІВПЗ НАПрН України, НЮАУ, 15 травня 2009 р.); засіданні круглого столу «Практичне використання наукового потенціалу в розкритті та розслідуванні серійних убивств, у тому числі поєднаних із сексуальним насильством» (Донецьк, Донецький юридичний інститут МВС України, 24 лютого 2012 р.); науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2013» (Харків, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 14 листопада 2013 р.); науково-практичній конференції «Правова доктрина України – основа формування правової системи держави» (Харків, НАПрН України, 20-21 листопада 2014 р.); 10 (позачерговій) міжнародній науково-практичній конференції «Криміналістика та судова експертиза: наука, навчання, практика» (Харків, 26-27 червня 2014 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, що сформульовані в дисертаційному дослідженні, опубліковані автором в десяти публікаціях, з яких п’ять наукові статті надруковані у виданнях, перелік яких затверджений Міністерством освіти і науки України, п’яти наукових тезах доповідей на конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті наукового дослідження здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні та розробці рекомендацій щодо використання методу моделювання під час встановлення особи невідомого злочинця. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Вивчено існуючі наукові підходи до визначення поняття методу моделювання, що використовуються у криміналістиці. Виявлено та згруповано його основні ознаки, а також сформульовано поняття методу моделювання як процес побудови та вивчення моделей об’єктів, явищ, дій чи подій з метою встановлення причин їх виникнення й існування, зв’язків між ними, а також надає відповідному суб’єкту (оперативному працівнику, слідчому, прокурору, захиснику, судді та експерту) можливість обрання та реалізації допустимих прийомів побудови певних моделей під час дослідження кримінального правопорушення.
2. Визначено об’єкти та напрями використання методу моделювання в слідчій діяльності. Виокремлено у структурі ідеального моделювання безпосередню та опосередковану форми моделювання. Надано класифікацію основних напрямів використання методу моделювання у криміналістиці за такими підставами: видом процесуальних дій; рівнем використання методу моделювання; залежно від аспекту досліджуваного об’єкта; спрямованістю та формою; галузевою спрямованістю; об’єктом моделювання.
3. Встановлено співвідношення версії та моделі. Проаналізовано різні визначення поняття версії, в основу яких покладено мислення, як логічну форму конструювання версії. На підставі здійсненого аналізу подальшого розвитку дістав підхід щодо визнання типової версії як ідеальної моделі.
4. Виокремлення інформації під час проведення слідчого огляду передбачає її систематизацію та утворення сукупності окремих фактів, що характеризують об’єкт моделювання – особу невідомого злочинця. Вибір інформації, яка переноситься на об’єкт моделювання, об’єднує властивості особи невідомого злочинця та відбувається через систему етапів: 1) виявлення інформації, необхідної для побудови моделі особи невідомого злочинця; 2) збір та фіксування такої інформації; 3) вивчення, аналіз та визначення необхідності використання такої інформації для побудови моделі; 4) побудова моделі особи невідомого злочинця; 5) вивчення, аналіз та дослідження побудованої моделі особи невідомого злочинця; 6) отримання нового знання про особу невідомого злочинця; 7) перевірка отриманих знань шляхом зіставлення з реальною особою (тобто визначення кола підозрюваних).
5. Проаналізовано таку слідчу (розшукову) дію як допит, оскільки, проведення допиту свідка чи потерпілого, сприяє визначенню основних характерних рис особи невідомого злочинця (таку інформацію свідок чи потерпілий надають на підставі безпосереднього візуального сприйняття особи невідомого злочинця під час вчинення злочину). Сформовано типовий перелік запитань при проведенні допиту свідка чи потерпілого.
6. З’ясовано, що одним із ефективних засобів моделювання особи невідомого злочинця є побудова психологічного профілю. Сформульовано, що психологічний профіль особи невідомого злочинця є моделлю інформаційного характеру, що сприяє: виявленню таких рис особи невідомого злочинця, що можуть вказувати на стать, вік, освіту, сімейний стан, рід занять, уподобань, релігійні переконання, національність, професійну діяльність, місце проживання (зокрема, територіальне мешкання злочинця відносно місця вчинення злочину), взаємозв’язок із жертвою; визначенню психологічного й емоційного стану особи невідомого злочинця під час учинення злочину; прогнозуванню подальших дій невідомого злочинця. Розглянуто систему етапів технологічного процесу побудови психологічного профілю, яка полягає у: загальній оцінці злочину, всебічному аналізі місця події (місця вчинення злочину), комплексному аналізі особи жертви (потерпілого), оцінці результатів проведених слідчих та оперативно-розшукових дій, оцінці висновку судово-медичного експерта, розробленні психологічного профілю особи невідомого злочинця та підготовці рекомендацій і пропозицій.
7. Встановлено, що побудова психологічного профілю особи невідомого злочинця, як позаекспертне психологічне дослідження, що має інформаційно-орієнтуючий зміст, необхідно подавати у вигляді висновку спеціаліста, а не у вигляді судово-психологічної експертизи (висновку експерта). Розглядається новий напрямок судово-психологічної експертизи – встановлення лідера злочинного об’єднання та наводиться типовий перелік питань щодо вирішення експертизи.
8. Сучасні інноваційні розробки у сфері вдосконалення інформаційних технологій та обчислювальної техніки надали можливість розглянути сутність технології побудови тривимірних моделей обличчя (створення суб’єктивного відображення обличчя на основі модифікованого алгоритму), що ґрунтується на методі еволюційного морфінгу. При цьому побудова суб’єктивного портрета (фоторобота) полягає в підборі аналогових фрагментів обличчя людини та створенні матеріального відображення особи невідомого злочинця, для яких характерна схожість зовнішніх форм та інших характеристик, притаманних реальній людині.
9. Запропоновано п. 2 «Складення зі слів очевидця опису зовнішності встановлюваної особи» Методики складення комп’ютерного фотороботу («RAIPS-ПОРТРЕТ»), розробленої колективом лабораторії «Використання сучасних досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю» Наково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, доповнити такими підпунктами: 1) «національність особи» (належність людини до певної етнічної групи); 2) «антропологічний тип особи» (велика група людей, яких об’єднує єдине походження, що проявляється у спільності спадкових морфологічних ознак; близькі антропологічні типи об’єднуються у раси).
10. Пропонується вдосконалити «Автоматизоване робоче місце слідчого» за допомогою створення системи під назвою «Психологічний профіль особи невідомого злочинця». Сформовано, що така система має містити інформацію щодо: 1) процесуальних та організаційних проблем під час створення психологічного профілю особи невідомого злочинця; 2) прав та обов’язків слідчого під час створення такого профілю; 3) залучення відповідного спеціаліста для складення психологічного профілю особи невідомого злочинця; 4) прав та обов’язків залученого спеціаліста; 5) матеріалів кримінального провадження, які має надати слідчий спеціалісту зі складення психологічного профілю; 6) необхідності залучення спеціаліста зі складення психологічного профілю під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій; 7) типових питань, які вирішуються під час створення психологічного профілю; 8) щодо установ, працівники яких володіють відповідними знаннями у галузі психології, психіатрії, судової медицини, криміналістики та залучаються для складення психологічного профілю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александренко Е. В. Анализ особенностей совершения и расследования преступлений серийных сексуальных убийств / Е. В. Александренко // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2. – С. 88 – 96.
2. Алєксєйчук В. І. Криміналістичні засоби діагностики особи невідомого злочинця під час огляду місця події / В. І. Алєксєйчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Вип. 9. – С. 132 – 138.
3. Алєксєйчук В. І. Огляд місця події : тактика і психологія : моногр. / В. І. Алєксєйчук. – Х. : Апостіль, 2011. – 232 с.
4. Алєксєйчук В. І. Формування версій при огляді місця події / В. І. Алєксєйчук // Проблеми законності : респуб. міжвід. наук. зб. – 2005. – Вип. 71. – С. 145 – 150.
5. Амосов Н. М. Моделирование мышления и психики / Николай Михайлович Амосов. – К. : Наук. думка, 1965. – 304 с.
6. Анненков С. И. Обстановка совершения преступления: процессуальные и криминалистические проблемы исследования : моногр. / Сергей Иванович Анненков, Татьяна Сергеевна Анненкова. – М. : Юрлитинформ, 2013. – 200 с.
7. Анфиногенов А. И. Психологический портрет преступника, его разработка в процессе расследования преступления : автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : 19.00.06 «Юридическая психология» / Александр Иванович Анфиногенов. – М., 1997. – 28 с.
8. Арцишевский Г. В. Выдвижение и проверка следственных версий / Георгий Владимирович Арцишевский. – М. : Юрид. лит., 1978. – 104 с.
9. Арыстанбеков М. А. Информационная модель следственной ситуации / М. А. Арыстанбеков // Ситуационный подход в юридической науке и правоприменительной деятельности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы использования ситуационного подхода в юридической науке и правоприменительной деятельности», посвященной 10-летию научной школы криминалистической ситуалогии. – Калининград, 2012. – С. 82 – 86.
10. Аубакиров А. Ф. Теория и практика моделирования в криминалистической экспертизе : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика» / Александр Фидахметович Аубакиров. – К., 1985. – 49 с.
11. Ахмедшин Р. Л. О доказательственном статусе заключения о психологическом профиле неизвестного преступника / Р. Л. Ахмедшин // Вестник Томского государственного университета. – 2012. - № 359. – С. 104 – 105.
12. Ахмедшин Р. Л. Психолого-криминалистическая характеристика социально-дезадаптированной личности преступника : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика; теория оперативно-розыскной деятельности» / Рамиль Линарович Ахмедшин. – Томск, 1999. – 24 с.
13. Баев О. Я. Содержание и формы криминалистической тактики / О. Я. Баев. – Воронеж, 1975. – 57 с.
14. Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць : посіб. з кримін. психол. та криміналістики / Анатолій Станіславович Баронін. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2001. – 176 с.
15. Барыгина А. А. Организация расследования серийных сексуальных убийств : науч.-практ. пособие / Александра Анатольевна Барыгина, Владимир Иванович Майоров. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 280 с.
16. Бахин В. П. Систематизация сведений о серийных сексуальных преступлениях как условие их эффективного раскрытия / В. П. Бахин, С. С. Чернявский, Е. В. Александренко // Вісник криміналістики. – 2011. – № 1 (15). – С. 6 – 12.
17. Бахин В. П. Функциональный портрет человека в криминалистике / В. П. Бахин, Ю. П. Машонин // Криминалистика и судебная экспертиза. – 1986. – Вып. 34. – С.13 – 16.
18. Баянов А. И. Информационное моделирование в тактике следственных действий : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 10.00.09 «Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика» / Александр Иванович Баянов. – М., 1978. – 24 с.
19. Бедризов А. Г. Использование ситуационного моделирования в тактике допроса свидетеля / А. Г. Бедризов // Ситуационный подход в юридической науке и правоприменительной деятельности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы использования ситуационного подхода в юридической науке и правоприменительной деятельности», посвященной 10-летию научной школы криминалистической ситуалогии. – Калининград, 2012. – С. 179 – 183.
20. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. – Т. 1: Учение о методах криминалистической науки / Рафаил Самуилович Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 408 с.
21. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. – Т. 2: Частные криминалистические теории / Рафаил Самуилович Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 464 с.
22. Берназ В. Д. Моделювання злочинної діяльності і особистості злочинця як засіб рішення тактичних задач / Василь Дмитрович Берназ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 3. – С. 87 – 91.
23. Берназ В. Д. Психические следы как объект исследования криминалистики / Василь Дмитрович Берназ // Актуальні проблеми держави і прав. – 2003. – Вип. 20. – С.110 – 114.
24. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів: проблеми теорії і практики : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Валерій Васильович Бірюков. – К., 2011. – 31 с.
25. Бірюков В. В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів : навч. посіб. / Валерій Васильович Бірюков. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренко, 2009. – 112 с.
26. Бірюков В. В. Роль та місце інформації, що міститься у сучасних інформаційних системах, в розслідуванні злочинів / В. В. Бірюков // Криминалистика и судебная экспертиза. – 2009. – Вып. 55. – С. 46 – 54.
27. Бірюков В. В. Теоретичні основи інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів : моногр. / Валерій Васильович Бірюков. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – 664 с.
28. Богомолова С. Н. Наиболее известные профилеры серийных убийц / Сапфо Николаевна Богомолова // Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати). – 2004. – № 2. – С. 17 – 20.
29. Боков С. Н. Использование психологического портрета при раскрытии и расследовании преступлений / С. Н. Боков // 50 лет в криминалистике. К 80-летию со дня рождения Р. С. Белкина : материалы междунар. науч. конф. – Воронеж, 2002. – С. 55 – 58.
30. Боков С. Н. О психолого-криминалистическом портрете преступника // Воронежские криминалистические чтения : сб. науч. тр. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 2003. – Вып. 4. – С. 75 – 92.
31. Большая компьютерная энциклопедия. – М. : Эксмо, 2007. – 480 с.
32. Большая советская энциклопедия. – 3-е изд. – М. : Сов. энциклопед., 1974. – С. 393-394.
33. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд., пепераб. и доп. – М. : Большая Росс. энциклопед. ; СПб. : Норинт, 2004. – 1456 с.
34. Булгаков В. Г. Требования предъявляемые к системам видеонаблюдения для использования полученных ими изображений человека в решении криминалистических задач / В. Г. Булгаков // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1 (20). – С. 154 – 159.
35. Бурлачук Л. Ф. Словарь справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К. : Наук. думка, 1989. – 200 с.
36. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Питер, 2007. – 688 с.
37. Бусов А. В. Перспективы развития технологий по составлению субъективных портретов / А. В. Бусов // Актуальные проблемы совершенствования законодательства, правоприменения и правовых теорий в России и за рубежом : матерериалы ІІ Междунар. науч.-техн. конф., 3 декабря 2009 г. – Челябинск, 2010. – С. 148 – 152.
38. Буханченко О. А. Моделювання події спеціалістом вибухотехніком на підставі огляду місця вибуху за оточуючою обстановкою / О. А. Буханченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – Вип. 21. – 2009. – С. 61–66.
39. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства / Татьяна Викторовна Варфоломеева. – М. : Юрид. лит, 1980. – 48 с.
40. Васильев А. Н. Планирование расследования преступлений / Александр Николаевич Васильев, Георгий Николаевич Мудьюгин, Наталья Арсентьевна Якубович. – М. : Госюриздат, 1957. – 199 с.
41. Васильев А. Н. Планирование следствия и разработка следственных версий / Александр Николаевич Васильев // Вопросы советской криминалистики (Рефераты всесоюзного научного совещания по криминалистике). – 1959. – С. 17 – 26.
42. Васильев А. Н. Понятие и задачи следственного осмотра места происшествия / Александр Николаевич Васильев. – М. : Госюриздат, 1960. – С. 9.
43. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976 – 200 с.
44. Васильев В. Л. Психологическая характеристика осмотра места преступления / Владислав Леонидович Васильев // Проблемы психологии следственной деятельности : сб. науч. ст. – 1986. – С. 109 – 115.
45. Васильев В. Л. Юридическая психология : учеб. для вузов / Владислав Леонидович Васильев. – СПб. : Питер, 2009. – 608 с.
46. Видонов Л. Г. Криминалистическая характеристика убийств и система типовых версий о лицах, совершивших убийства без очевидцев (Методические рекомендации к использованию систем типовых версий) / Леонид Георгиевич Видонов. – Горький : Прокуратура Горьковской области, 1978. – 122 с.
47. Волкова А. Е. Використання інформаційно-довідкових обліків при проведенні слідчих дій [Електронний ресурс] / А. Е. Волкова // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 71–76. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08vaepsd.pdf. – Заголовок з екрана.
48. Волчецкая Т. С. Современные проблемы моделирования в криминалистике и следственной практике : учеб. пособ. / Т. С. Волчецкая. – Калининград, 1997. – 95 с.
49. Галаган В. І. Встановлення процесуального статусу окремих осіб, які беруть участь у досудовому провадженні : моногр. / В. І. Галаган, О. М. Калачова. – Луганськ : Рєзніков В. С., 2012. – 211 с.
50. Галаган В. І. Криміналістичне забезпечення проведення процесуальних дій у кримінальному судочинстві України / В. І. Галаган // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. – 2011. – Т. 116. – С. 106 – 109.
51. Галаган В. І. Процесуальний порядок і тактика одержання зразків для експертного дослідження у кримінальному судочинстві України : моногр. / В. І. Галаган, О. В. Козак. – Донецьк : Промінь, 2012. – 240 с.
52. Галаган В. І. Реалії і проблеми нового КПК України [Електронний ресурс] / В. І. Галаган, О. І. Галаган // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. – № 1. – С. 13–18. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/aymvs_2013_1_5.pdf. – Заголовок з екрана.
53. Галаган В. І. Слідчі дії: проблеми визначення [Електронний ресурс] / В. І. Галаган // Часопис Національного університету «Острозька академія». – 2010. – № 1. – Режим доступу : http://lj.oa.edu.ua/articles/2010/n1/10hvidpv.pdf. – Заголовок з екрана.
54. Гамезо М. В. Общая психология : учеб.-метод. пособие / М. В. Гамезо, В. С. Герасимова, Д. А. Марушева, Л. М. Орлова. – М. : Ось-89, 2007. – 352 с.
55. Герасимов Р. Р. Моделювання при розслідуванні злочинів / Р. Р. Герасимов // Часопис Київського університету права. – 2010. – Вип. 3. – С. 253–257.
56. Гетьман Г. М. Використання методу моделювання під час встановлення особи невідомого злочинця / Г. М. Гетьман // Теорія і практика правознавства. – 2013. – Вип. 2 (4). – С. 1–8. – Режим доступу : http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/2.2013/41.pdf. – Заголовок з екрана.
57. Гетьман Г. М. Застосування методу моделювання при формуванні слідчих версій / Г. М. Гетьман // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2013. – Вип. 13. – С. 169–176.
58. Гетьман Г. М. Інноваційний підхід щодо створення суб’єктивних портретів особи невідомого злочинця / Г. М. Гетьман // Правова доктрина – основа формування правової системи держави : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю Нац. акад. прав. наук України та обговоренню п’ятитомної монографії «Правова доктрина України» (Харків, 20-21 листоп. 2013 р.). – Х. : Право, 2013. – С. 771 – 774.
59. Гетьман Г. М. Психологічний профіль: проблеми моделювання особи невідомого злочинця / Г. М. Гетьман // Проблеми законності. – 2013. – Вип. 123. – С. 338–348.
60. Гетьман Г. М. Щодо співвідношення понять «слідча версія» та «модель» / Г. М. Гетьман // Юридична осінь 2013 року : зб. тез доп. та наук. повідомл. учасників всеукр. наук.-пркт. конф. молодих учених та здобувачів (Харків, 14 листоп. 2013 р.). – Х. : Нац. ун-т «Юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого» : Право, 2013. – С. 418 – 420.
61. Гетьман Г. Моделирование личности неизвестного преступника при составлении субъективных портретов / Г. Гетьман // Закон и жизнь. – 2013. – № 12 (263). – С. 46–48.
62. Гетьман Г. Н. Криминалистическое моделирование как метод познания / Г. Н. Гетьман // Рационализация современной науки : материалы XIX Междунар. науч.-практ. конф. по философским, филологическим, юридическим, педагогическим, экономическим, психологическим, социологическим и политическим наукам. – Ч. 2. – Горловка, 2012. – С. 31-32.
63. Гетьман Г. Теоретико-прикладные проблемы использования метода моделирования в криминалистике / Г. Гетьман // Криминалистика и судебная експертиза: наука, обучение, практика : матеріали Х (позачергової) Міжнар. наук.-практ. конф. (Ужгород, 26-27 червня, 2014 р.). – Х. : Апостіль, 2014. – Ч. 1. – С. 247–256.
64. Гетьман Г. М. Моделювання особи невідомого злочинця під час судово-психологічних досліджень / Г. М. Гетьман / Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2014. – Вип. 25. – С. 240–244.
65. Глазырин Ф. В. Психология следственных действий : учеб. пособ. / Феликс Викторович Глазырин. – Волгоград, 1983. – 136 с.
66. Голицына О. Л. Информационные системы / О. Л. Голицына, Н. В. Максимов ; Московский междунар. ин-т эконометрики, информатики, финансов и права. – М., 2004. – 329 с.
67. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы) / Владлен Игнатович Гончаренко. – К.: Вища шк., 1980. – 160 с.
68. Гора І. В. Використання методу словесного портрета в ототожненні осіб окремих антропологічних груп : навч. посіб. / Ірина Віталійовна Гора, Валерій Акадійович Колесник. – К. : Наук.- вид. відділ НА СБ України, 2010. – 88 с.
69. Горбулинская И. Н. Использование специальных познаний в процессе расследования серийных убийств: первоначальный этап расследования : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Ирина Николаевна Горбулинская. – Барнаул, 2007. – 22 с.
70. Горбулинская И. Н. Особенности назначения и производства судебно-медицинской экспертизы вещественных доказательств биологического происхождения при расследовании преступлений / И. Н. Горбулинская // Известия Алтайского государственного университета. – 2007. – Вип. 2 (54). – С. 39–42.
71. Грановский Г. Л. Основы трасологии (Общая часть) / Григорий Лазаревич Грановский. – М., 1965. – 124 с.
72. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Ганс Гросс. – М. : ЛексЭст, 2002 г. – 1088 с.
73. Густов Г. А. Проблемы методов научного познания в организации расследования преступлений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика» / Генрих Арсеньевич Густов. – М., 1993. – 63 с.
74. Густов Г. А. Моделирование в работе следователя / Генрих Арсеньевич Густов. – Л. , 1980. – 188 с.
75. Дубровин С. Использование компьютерных технологий для автоматизации комплексных диагностических исследований и формирования справочных коллекций / С. Дубровин // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 83-84.
76. Дуглас Дж. Охотники за умами. ФБР против серийных убийц / Джон Дуглас, Марк Олшейкер. – М. : Крон-Пресс, 1998. – 416 с.
77. Дулов А. В. Судебная психология / Атеист Васильевич Дулов. – Мн. : Вышэйш. шк., 1975. – С. 338.
78. Дулов А. В. Тактика следственных действий / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Мн., 1971. – 272 с.
79. Дяблова Ю. Л. Ситуационный подход при моделировании личности неустановленного преступника / Ю. Л. Дяблова // Ситуационный подход в юридической науке и правоприменительной деятельности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы использования ситуационного подхода в юридической науке и правоприменительной деятельности», посвященной 10-летию научной школы криминалистической ситуалогии. – Калининград, 2012. – С. 101–106.
80. Дяченко Н. М. Основні етапи розвитку молекулярно-генетичної експертизи в державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України // Криміналістичний вісник. – 2011. – № 1 (15). – С. 165–169.
81. Еникеев М. И. Юридическая психология : учеб. для вузов / Марат Исхакович Еникеев. – М. : НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА М), 2000. – 517 с.
82. Ермолович В. Ф. Построение и проверка версий / Владимир Федорович Ермолович, Марина Владимировна Ермолович. – Мн. : Алмафея, 2000. – 176 с.
83. Ефремов Д. А. Моделирование отдельных ситуационных аспектов в следственной деятельности / Д. А. Ефремов // Ситуационный подход в юридической науке и правоприменительной деятельности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы использования ситуационного подхода в юридической науке и правоприменительной деятельности», посвященной 10-летию научной школы криминалистической ситуалогии. – Калининград, 2012. – С. 106–109.
84. Журавель В. А. Криміналістичні прогнози як засіб протидії серійним убивствам / В. А. Журавель, В. Л. Синчук // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 3. – С. 183 – 188.
85. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування : моногр. / Володимир Андрійович Журавель. – Х. : Право, 1999. – 304 с.
86. За матеріалами кримінального провадження № 01-12-03-0090 Донецького МУ ГУМВС України у Донецькій області.
87. За матеріалами кримінального провадження № 02-39216 СВ Донецького ГУМВС України у Донецькій області.
88. За матеріалами кримінального провадження № 12-34174 СВ Калинінського РВ ГУМВС України в Донецькій області.
89. За матеріалами кримінального провадження внесених у Єдиний реєстр досудових розслідувань під №№ 12013180090000124, 12013180100000164, 12013180110000217, 12013180090000153 ВВС СВ Кременчугского УМВС України у Полтавській області.
90. Затенацький Д. В. Ідеальні сліди в криміналістиці (техніко-криміналістичні та тактичні прийоми їх актуалізації) : моногр. / Д. В. Затенацьки. – Х. : Право, 2010. – 160 с.
91. Звіт про науково-дослідну роботу «Проблеми криміналістичного забезпечення діяльності правоохоронних органів» [Т. 1]. – Х. : НДІВПЗ НАПрН України, 2006.
92. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : науч.-практ. пособие / Анатолий Феофанович Зелинский. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
93. Зорин Г. А. Криминалистическая методология (Фундаментальная криминалистика XXI века) / Георгий Алексеевич Зорин. – Мн. : Алмафея, 2000. – 608 с.
94. Иващенко А. В. Психология в понятиях, схемах, комментариях. Часть 1. Введение в психологию : учеб. пособ. / А. В. Иващенко, А. И. Крупнов, В. Г. Крысько. – М. : МНЭПУ, 2008.
95. Ижнина Л. П. Значение криминалистических следов и психологического портрета неизвестного преступника в расследовании серийных сексуальных преступлений / Л. П. Ижнина, Д. Т. Рязапов // Вестник Нижегородского ун-та им. Н. И. Лобачевского. – 2009. – № 4. – С. 232–236.
96. Исаенко В. Использование данных уголовной регистрации на предварительном следствии / В. Исаенко // Законность. – 2000. – № 3 (785). – С. 2 – 5.
97. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 р. № 1950/5) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98. – Заголовок з екрана.
98. Керик Л. І. Криміналістична характеристика та основи розслідування доведення до самогубства : моногр. / Л. І. Керик. – Х. : Вид. агенція «Апостіль», 2013. – 188 с.
99. Кириллов В. И. Логика : учеб. для юрид. вузов / Вячеслав Иванович Кириллов, Анатолий Александрович Старченко. – М. : Юристъ, 2004. – 256 с.
100. Китаев Н. Н. Экспертные психологические исследования в уголовном процессе : моногр. / Николай Николаевич Китаев, Валентина Николаевна Китаева. – Иркутск : Изд-во БГУЭП, 2002. – 432 с.
101. Колесниченко А. Н. Планирование советского предварительного следствия : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук / Алексей Никифорович Колесниченко. – Х., 1952. – 15 с.
102. Колесниченко А. Н. Роль следственных версий и построение их при расследовании преступлений / Алексей Никифорович Колесниченко // Ученые записки. – 1957. – Вып. 9. – С. 163–171.
103. Колмаков В. П. Избранные труды по криминалистике / Виктор Павлович Колмаков. – Одесса : Юрид. л-ра, 2008. – 449 с.
104. Комиссаров В. И. Теоретические проблемы следственной тактики / В. И. Комиссаров // Саратов, 1987. – 155 с.
105. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве : моногр. / Виолетта Емельяновна Коновалова. – Х. : Изд. ФЛ-П Вапнярчук Н. Н., 2007. – 192 с.
106. Коновалова В. Е. Правовая психология : учеб. пособ. / В. О. Коновалова. – Х. : Основа, 1990. – 198 с.
107. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования : моногр. / Виолетта Емельяновна Коновалова. – Х. : Юрайт, 2013. – 320 с.
108. Коновалова В. О. Юридична психологія : підруч. / Віолета Омелянівна Коновалова, Валерій Юрійович Шепітько. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х. : Право, 2008. – 240 с.
109. Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания. Опыт логико-гносеологического исследования / Павел Васильевич Копнин. – М. : Наука, 1973. – 324 с.
110. Коченов М. М. Судебно-психологическая экспертиза / Михаил Михайлович Коченов. – М. : ВИИПРМПП, 1977. – 179 с.
111. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийнятий Верхов. Радою України 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. – Заголовок з екрана.
112. Кузьмин С. В. Использование информационной модели виновного при раскрытии преступлений, совершенных в условиях неочевидности / С. В. Кузьмин // Правоведение. – 1993. – № 1. – С. 111–114.
113. Ларин А. М. От следственной версии к истине / Александр Михайлович Ларин. – М. : Юрид. лит., 1976. – 200 с.
114. Левков В. М. Криміналістичні версії : текст лекції / Виталий Михайлович Левков. – Х. : Харків. юрид. ін-т, 1991. – 24 с.
115. Левченко Е. В. Следы человека биологического происхождения как объект криминалистического исследования : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Екатерина Викторовна Левченко. – Саратов, 2007. – 21 с.
116. Лисенко А. М. Застосування біометричних систем для ідентифікації особи / А. М. Лисенко, О. С. Мельник // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 60-62. – С. 87–91.
117. Лозовский Д. Н. Методы расследования преступлений : моногр. / Денис Николаевич Лозовский. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 168 с.
118. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / Игорь Михайлович Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1973. – 216 с.
119. Лузгин И. М. Моделирование при расследовании преступлений / Игорь Михайлович Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1981. – 152 с.
120. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания / Игорь Михайлович Лузгин. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1969. – 179 с.
121. Лукашевич В. Г. До питання щодо необхідності розвитку та напрямів співпраці криміналістів / В. Г. Лукашевич, К. В. Калюга // Криміналістичний вісник. - 2013. - № 2. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/krvis_2013_2_5.pdf
122. Лукашевич В. Г. Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого : моногр. / Віталій Григорович Лукашевич, Олександр Володимирович Юнацький. – К. : КНТ, 2008. – 184 с.
123. Лукашевич В. Г. Поняття правоохоронної діяльності та органів, що її забезпечують: сучасні проблеми визначення / Віталій Григорович Лукашевич // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – 3. – С. 194 – 199.
124. Лукашевич В. Г., Калюга К. В. Мистецтво здобувати і використовувати початкову інформацію про особу злочинця: від моделювання зовнішнього вигляду та психологічних властивостей до висування і розробки криміналістичних версій щодо кола осіб, причетних до злочину : моногр. / К. В. Калюга, В. Г. Лукашевич. – Запоріжжя : «Дніпров. металург», 2012. – 351 c.
125. Лукашевич В. Г. Організаційно-тактична модель допиту підозрюваного за участю захисника / В. Г. Лукашевич, Н. В. Грищенко // Держава та регіони. – Сер. право. – 2011. – Вип. 3. – С. 130 – 133.
126. Макарова Н. Г. К вопросу о сущности психических процессов, психических состояний и психических свойств [Электронный ресурс] / Н. Г. Макарова // Педагогика и психология: прошлое, настоящее, будущее : междунар. заочн. науч.-практ. конф., Новосибирск, 25 июня 2012 г. – Режим доступа : http://sibac.info/index.php/2009-07-01-10-21-16/3260-2012-06-30-18-25-56. – Заголовок с экрана.
127. Маклаков А. Г. Общая психология : учеб. для вузов / Анатолий Геннадьевич Маклаков. – СПб. : Питер, 2010. – 583 с.
128. Мартиненко І. В. Криміналістичне дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / Інна Василівна Мартиненко. – К., 2005. – 21 с.
129. Марчак В. Я. Використання спеціальних психологічних знань у досудовому слідстві : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Віталій Ярославович Марчак. – К., 2003. – 19 с.
130. Моделирование : материал из Википедии – своб. энцикл. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki. – Заголовок с екрана.
131. Морфинг : материал из Википедии – своб. энцикл. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki. – Заголовок с екрана.
132. Мочагин П. В. Криминалистическая модель преступлений, совершаемых с использованием взрывчатых веществ и взрывных устройств, и ее применение в целях раскрытия пре ступлений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Павел Владимирович Мочагин. – Ижевск, 2005. – 19 с.
133. Музалевская Н. М. Приемы, методы и средства научного познания : консп. лекций / Н. М. Музалевская. – Х. : МВ ССО УССР, 1966. – 24 с.
134. Мухин Г. Н. Криминалистическое моделирование неустановленного преступника и его преступного поведения : науч.-практич. пособие / Геннадий Николаевич Мухин, Олег Георгиевич Каразей, Дмитрий Владимирович Исютин-Федотков. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 208 с.
135. Назначение и проведение судебно-психологической экспертизы : метод. письмо. – М., 1980. – 16 с.
136. Настільна книга слідчого / [М. І Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін.]. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Ін Юре, 2011. –736 с.
137. Никандров В. В. Психология : учеб. / В. В. Никандров. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 1001 с.
138. Образцов В. А. Выявление и изобличение преступника / Виктор Александрович Образцов. – М.: Юристъ, 1997. – 336 с.
139. Образцов В. А. Криминалистическая психология / Виктор Александрович Образцов, Сапфо Николаевна Богомолова. – М. : Юнити-Дана, 2002. – 448 с.
140. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів : наук.-практ. посіб. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.
141. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – Изд. 3-е. – М. : Аз, 1996. – 928 с.
142. Осипова Е. В. Особенности использования ситуационного моделирования при производстве следственных действий / Е. В. Осипова, А. В. Копылов // Ситуационный подход в юридической науке и правоприменительной деятельности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы использования ситуационного подхода в юридической науке и правоприменительной деятельности», посвященной 10-летию научной школы криминалистической ситуалогии. – Калининград, 2012. – С. 175–179.
143. Папкин А. И. Психологический портрет преступника: понятие, виды, методика составления / А. И. Папкин, А. И. Анфиногенов // Право и юридическая психология. – 1995. – № 1. – С. 6–14.
144. Пещак Я. Следственные версии / Ян Пещак. – М. : Прогресс, 1976. – 229 с.
145. Пичугин С. А. Криминалистическое установление личности с использованием субъективных отображений признаков внешности лица / Сергей Анатольевич Пичугин. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 175 с.
146. Пичугин С. А. Криминалистическое установление личности с использованием субъективных отображений признаков внешности человека : автореф. дисс. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Сергей Анатольевич Пичугин. – М., 2010. – 22 с.
147. Пичугин С. А. Проблемы установления личности разыскиваемых, имеющих смешанный антропологический тип внешности / С. А. Пичугин, А. М. Маурер // Криминалистъ первопечатный. – 2013. – № 7. – С. 100–109.
148. Полещук О. В. Формирование и использование криминалистических коллекций в раскрытии и расследовании преступлений : моногр. / Оксана Владимировна Полещук. – М. : Юрлитинформ, 2011. – 168 с.
149. Польщиков В. В. Розкриття вбивств. Особливості розслідування нерозкритих убивств минулих років : навч. посіб. / Валерій Вікторович Польщиков. – Маріуполь : Новий мир, 2013. – 196 с.
150. Попов В. И. Психологические аспекты осмотра места происшествия по делам об убийствах / В. И. Попов // Раскрытие тяжких преступлений против личности : материалы науч.-практ. конф. – М., 1972. – Ч. 1. – С. 190 – 191.
151. Протасов В. И. Составление субъективного портрета с использованием эволюционного морфинга и квалиметрия метода / В. И. Протасов // Информатика и ее применения. – 2010. – Т. 4. – Вып. 1. – С. 83 – 88.
152. Профиль : матер. из Википедии – свободной энцикл. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wiktionary.org/wiki/profile. – Заголовок з акрана; Портрет : матер. из Википедии – свободной энцикл. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/. – Заголовок з екрана.
153. Прохоров А. О. Методики диагностики и измерения психических состояний личности : пособие / А. О. Прохоров. – М. : ПЕР СЭ, 2004. – 176 с.
154. Психические свойства : Академик [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://psychiatry.academic.ru. – Заголовок с экрана.
155. Психическое состояние : материал из Википедии – свобод. энцикл. [Элекстронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki. – Заголовок с экрана.
156. Психология. Словарь / [под. общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошев