ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

БРАУДЕ ІРИНА ЄВГЕНІВНА

УДК 618.14-089.87:616-055.28

ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ЖІНОК, ЯКІ
БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Вдовиченко Ю.П.
доктор медичних наук, професор
Київ -2008

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ: «ГІСТЕРЕКТОМІЯ У ЖІНОК,
ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ» 10
1.1. Вагітність та пологи у жінок, які багато народжують. 10
1.2. Генітальна й акушерська патологія як причина гістеректомії у жінок, які багато народжують. 19
1.3. Віддалені наслідки гістеректомії. 29
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 51
РОЗДІЛ 3
ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ЖІНОК З ГЕНІТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 55
РОЗДІЛ 4
АКУШЕРСЬКА ГІСТЕРЕКТОМІЯ В ЖІНОК,
ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 65
РОЗДІЛ 5
ВІДДАЛЕНІ НАСЛІДКИ ГІСТЕРЕКТОМІЇ В ЖІНОК,
ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ 75
РОЗДІЛ 6
РЕАБІЛІТАЦІЯ ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ,
ПІСЛЯ ГІСТЕРЕКТОМІЇ 88
РОЗДІЛ 7
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Й ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ 100
ВИСНОВКИ 116

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 118
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 119

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Е2 - естрадіол
ЗХ - загальний холестерин;
К - кортизол;
ЛГ лютеїнізуючий гормон;
ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності;
ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності;
ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності;
НВС - нейро-вегетативний синдром;
ОЕС - обмінно-ендокринологічний синдром;
П - прогестерон;
Прл - пролактин;
ПЕС - психоемоційний синдром;
СВД - синдром вегетативної дистонії;
Т в. - вільний тестостерон
ТГ - тригліцериди;
ФСГ фолікулостимулюючий гормон;

ВСТУП

Актуальність теми
У наш час жінки, які багато народжують, становлять групу високого ризику щодо розвитку різних акушерських і перинатальних ускладнень [46, 49]. Згідно з даними ряду авторів, у жінок цієї групи спостерігається висока частота початкової соматичної захворюваності, що під час гестаційного періоду призводить до розвитку анемії вагітних, тяжких форм прееклампсії, передчасного відшарування плаценти, а у післяпологовому періоді до гіпо- і атонічних маткових кровотеч і тяжких гнійно-септичних ускладнень [82, 85]. При цьому у ряді випадків виникає життєва необхідність проведення вимушеної акушерської гістеректомії заради порятунку життя хворої [14, 124].
Незважаючи на значну кількість наукових повідомлень щодо акушерських проблем жінок, які багато народжують, питання гінекологічної захворюваності в них є практично не висвітленими, за винятком патології шийки матки внаслідок множинних розривів при частих розродженнях [24, 84, 132].
Зовсім не вивчено у вітчизняній і іноземній літературі віддалені наслідки акушерської і гінекологічної гістеректомії у жінок, які багато народжують, причому відсутні конкретні практичні рекомендації з тактики ведення таких пацієнток до та після оперативного втручання.
Все вищевикладене є обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової праці кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі” №держ. реєстрації: 0106U010506.
Мета й завдання дослідження
Метою дослідження було зниження частоти нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології, на основі вивчення в них клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також розробки та впровадження комплексу реабілітаційних заходів.
Для реалізації поставленої мети було запропоновано такі завдання:
1. З’ясувати структуру та основні клінічні показання до проведення гістеректомії з приводу акушерської і гінекологічної патології у жінок, які багато народжують.
2. Оцінити вплив перенесеної гістеректомії на клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду та розвиток нейроендокринних порушень.
3. Встановити взаємозв’язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді у жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології.
4. Розробити і впровадити комплексну реабілітаційну терапію, спрямовану на зниження частоти нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують та перенесли акушерську або гінекологічну гістеректомію.
Об’єкт дослідження віддалений післяопераційний період у жінок, які багато народжують та перенесли акушерську або гінекологічну гістеректомію.
Предмет дослідження психологічний та ендокринологічний статус, ліпідний обмін.
Методи дослідження клінічні, ендокринологічні, біохімічні й статистичні.
Наукова новизна отриманих результатов
Вперше встановлено структуру і основні показання до проведення гістеректомії з приводу акушерської та генітальної патології у жінок, які багато народжують. Вивчено основні варіанти гінекологічної захворюваності у жінок, що багато народжують, які вимагають оперативного лікування. Встановлено взаємозв’язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді в жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез нейроендокринної патології після гістеректомії, а також науково обґрунтувати необхідність використання реабілітаційної терапії.
Практичне значення отриманих результатов
Вивчено основні ускладнення гестаційного періоду, що призводять до проведення вимушеної акушерської гістеректомії у жінок, які багато народжують. Проведено оцінку порівняльних аспектів віддалених наслідків акушерської та гінекологічної гістеректомії, а також зміни ендокринологічного статусу і ліпідного обміну. Встановлено найінформативніші клінічні, психологічні, ендокринологічні та біохімічні маркери для оцінки клінічного перебігу віддаленого післяопераційного періоду і ефективності проведених реабілітаційних заходів.
Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційної терапії у жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу акушерської або генітальної патології, на основі використання спрямованої гормональної терапії і корекції дисметаболічних порушень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяопераційного періоду у жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення усіх досліджень виконано за період з 2005по 2008рр. Автором проведено клініко-психологічний і лабораторний аналіз ранніх і віддалених наслідків 50випадків гістеректомії з приводу генітальної патології і 37випадків вимушеної акушерської гістеректомії.
Самостійно зроблено забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують та перенесли акушерську або гінекологічну гістеректомію. Статистична обробка отриманих результатів виконана безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення і висновки дисертаційної роботи були висвітлені на пленумі і з’їзді асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005р., жовтень; Донецьк, 2006р., вересень), на засіданні асоціації акушерів-гінекологів Київської області (2006р., листопад-грудень), на науково-практичних конференціях Актуальні питання репродуктології” (2005р., жовтень та 2006р., грудень), на конференції молодих вчених НМАПО імені П.Л.Шупика (2005р., вересень); на міжнародних школах-семінарах Досягнення та перспективи перинатальної медицини” (Київ, 2006р., лютий) і Актуальні питання ендоскопії в гінекології” (Київ, 2006р, червень); на 1спеціалізованій медичній виставці „Здоров’я жінки та дитини” (Київ, 2326травня 2006р.), на 1з’їзді перинатологів України (Київ, 1921квітня 2007р.).
Публікації
По темі кандидатської дисертації опубліковано 4самостійні наукові праці, 3з яких статті у журналах і збірниках, затверджених ВАК України і 1 тези конференції.
Обсяг і структура дисертації
Дисертація викладена на 118сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, їхнього обговорення, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який включає 232джерела, з яких 108кирилицею і 124 латинкою. Робота ілюстрована 41таблицею.

Список літератури

ВИСНОВКИ:

У дисертації наведені дані й нове рішення наукового завдання сучасної гінекології зниження частоти нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології, на основі вивчення в них клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також розробки і впровадження комплексу реабілітаційних заходів.
1. Гістеректомія в жінок, які багато народжують, проводиться у віці 47,3±3,1років з приводу такої гінекологічної патології: лейоміоми матки (72,0%), рецидивуючої гіперплазії ендометрія (12,0%), аденоміозу (8,0%) і тубоваріальних утворень (8,0%). Провідними показаннями щодо проведення гістеректомії були: геморагічний синдром (24,0%) і швидкий ріст лейоміоми матки (16,0%).
2. Вимушена акушерська гістеректомія в жінок, які багато народжують, виконується у віці 37,3±2,6років, а основними показаннями є: маткові кровотечі (48,6%), гнійно-септичні ускладнення (37,8%) і множинна міома матки (13,6%).
3. Віддалені наслідки гістеректомії в жінок, які багато народжують, характеризуються розвитком протягом 2років після операції вираженої нейроендокринної симптоматики (дратівливість, пітливість, стомлюваність, плаксивість, надлишкова маса тіла, порушення сну й депресивні стани), а також розвитком доброякісної мастопатії (25,0%), порушень мікробіоценозу статевих шляхів (70,0%) і сексуальною дисфункцією (85,0%).
4. Після вимушеної акушерської гістеректомії, у порівнянні з гінекологічною, нейроендокринні порушення та спектр клінічних змін розвиваються на 0,5року раніше, а їхня частота, у середньому, вище на 10,0%.
5. Дисгормональні (зниження вмісту П и Е2при одночасному зростанні рівня ФСГ, ЛГ і Прл) і дисметаболічні (збільшення вмісту ХЗ, ТГ і ЛПНЩ на тлі зменшення ЛПВЩ) розвиваються на 0,5року раніше після вимушеної акушерської гістеректомії, у порівнянні з гінекологічною.
6. Використання запропонованої реабілітаційної методики дозволяє протягом 6місяців знизити частоту психоемоційних порушень на 25,0%, нейровегетативної симптоматики на 20,0%, обмінно-ендокринних порушень на 10,0%, депресивних станів на 10,0%, порушень сну на 40,0%, доброякісної мастопатії на 10,0% і порушень мікробіоценозу статевих шляхів на 40,0% при одночасній корекції дисгормональних і дисметаболічних змін.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінки, які багато народжують, становлять групу ризику щодо розвитку тяжких акушерських ускладнень (маткові кровотечі й гнійно-септичні ускладнення), які призводять до вимушеної гістеректомії.
2. З метою реабілітації жінок, які багато народжують та перенесли гістеректомію з приводу акушерської або генітальної патології, необхідно використовувати не пізніше 3місяців після операції замісну гормональну терапію, метаболічну терапію, лікування анемії, а також комплекси вітамінів і мікроелементів.
3. Для контролю клінічного перебігу віддаленого післяопераційного періоду та ефективності використання реабілітаційних заходів при цьому, слід проводити динамічне спостереження основних клініко-психологічних, ендокринологічних (вміст Е2, П, ФСГ, ЛГ і Прл) і біохімічних параметрів (ХЗ, ТГ, ЛПНЩ і ЛНВЩ).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Активное ведение родов: Руководство для врачей -СПб.:Спец. литература, 1999.- 667 с.
2. Адамян Л.В., Ханзазян М.Л., Гречихина Н.Ф. Функциональное состояние мочевиделительной системы у больных миомой матки до и после гистерэктомии // Эндоскопия и альтернативные подходы в хирургическом лечении женских болезней. М.: Пантори, 2001. С.77-80.
3. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике. Руководство. СПб.: ООО «Издательство Н-Л», 2002.- 360 с.
4. Акушерство от десяти учителей под ред. Стюарта Кемпбелла и Кристофа Лиза. М: МИА, 2004. - 645 с.
5. Аккер Л.В. Хирургическая менопауза. М. «Медицина», 2004. 215 с.
6. Александров А.А., Кухаренко С.С., Беляева О.А. Распределение жира в организме: с чем связаны его прогностические свойства в отношении сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. 2000. Т.36. № 3. С.56-63.
7. Алмазов А.В., Шляхто Е.В. Артериальная гипертензия // Клиническая медицина. 1990. № 12. С.88-94.
8. Алиханова З.М. Патофизиология системных нарушений у женщин репродуктивного возраста после тотальной овариоэктомии // Акуш. и гинекол. 2006. №1 . С.11-14.
9. Артамонов В.С., Федун З.В., Сольский С.Я. Роль замісної гормональної терапії в профілактиці посткастраційного синдрому // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. № 1. С.67-68.
10. Артамонов В.С., Іванюта С.О, Мартиненко Л.В. Крововтрата під час операції кесарського розтину в залежності від способу ушивання матки // Зб. наук. праць Ас. акуш.-гінек. Укр.-К.: ТМК, 2001.- С. 10-12.
11. Аскольская С.И. Альтернативный подход к гистерэктомии: Клинико-физиологическое обоснование объема, доступа и реабилитации // Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. М., 1998. 23 с.
12. Атабеков Д.Н. Очерки по урогинекологии. Медгиз., 1954. 140 с.
13. Барна О.М., Голишкіна С.О., Ониськів Т.М. Порівняльна характеристика ранніх клімактеричних симптомів у жінок з хірургічною та природною менопаузою // Вісник наукових досліджень. 2002. № 3. С.76-79.
14. Баскаков П.М. Клініко ендокринологічні аспекти віддалених наслідків акушерскої гістеректомії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. С.84-86.
15. Борис О.М. Особливості діагностики, профілактики та лікування постменопаузального остеопорoзу у жінок різного віку з природною та хірургічною менопаузою // Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2000. 21 с.
16. Борисова Н.И. Состояние фетоплацентарной системы у женщин с рубцом на матке после миомэктомии Автореф. дис. ... канд. мед. наук. М., 2004. 19 с.
17. Борода А. М., Жегулович В. Г., Яроцький М. Є. Можливості телевізійної гістероскопії в оптимізації лікувально-діагностичних заходів при патологічних станах ендометрію // Шпитальна хірургія. № 2. 2001. С.154.
18. Бульса М.Г. Клініка, діагностика, профілактика, лікування фіброміоми матки і післяопераційна реабілітація хворих залежно від поєднаної патології та факторів ризику // Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К., 2003. 32 с.
19. Васильченко Н.П. Клинико-физиологическое обоснование тяжести хирургического лечения больных лейомиомой матки // Дис. ... д-ра мед. наук. М., 2007. 394с.
20. Вдовиченко Ю.П., Глазков І.С., Кіяшко Г.П. Роль порушень імунної системи у формуванні акушерських та перинатальних ускладнень // Перинат. і педіатр. 2000. - №3. С. 14-17.
21. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение. М., 1998. 176 с.
22. Венцківський Б.М., Яроцький М. Є., Жегулович В.Г. Місце лапароскопічної хірургії в оперативній гінекології // Мистецтво лікування. 2004. № 4(010). С.44-47.
23. Венцківський Б.М., Яроцький М.Є., Жегулович В.Г. Застосування лапароскопічних технологій в сучасній оперативній гінекології // Одеський медичний журнал. Одеса, 2003. № 4(78). С.53-56.
24. Венцківський Б.М., Яроцький М.Є., Пирогов В.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики та лікування урогенітальних порушень у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Вісник наукових досліджень. 2004. № 2(4). С.48-49.
25. Венцківський Б.М., Яроцький М.Є., Сокол І.В. Профілактика і лікування системних порушень у жінок після гістероваріоектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Харків, 2004. С.48-57.
26. Венцковский Б.М., Медведев В.Е., Головко Т.С. Цветная допплерография в оценке состояния молочных желез у женщин с нейро-эндокринной генитальной патологией // Збірник наукових праць К., 2001. С.92-94.
27. Венцковский Б.М., Яроцкий Н.Е., Головко Т.С. Комплексное ультразвуковое исследование щитовидной и молочной желез у женщин с доброкачественными заболеваниями матки и придатков // Ліки України. 2001. № 9. С.55-57.
28. Вихляева Е.М. Руководство по диагностике и лечению лейомиомы матки. М.: Медпресс — информ, 2004. 400 с., илл.
29. Вихляева Е.М. Руководство по эндокринной гинекологии. М.: Медицинкое информационное агентство, 1997. 765 с.
30. Володин С.К. Хирургическая профилактика нейроэндокринных нарушений после надвлагалищной ампутации матки // Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. Казань, 1997. 41 с.
31. Габидуллин А.И., Шамсутдинов Л.Г. Подготовка шейки матки и индукция родов у беременных с рубцом на матке // Казанський медицинский журнал. 2007. - №4. С. 71-75.
32. Гинекологическая эндокринология / Под редакцией К.Н.Жмакина.- М.: Медицина, 1980. 527 с.
33. Говалло В.И. Иммунология репродукции. М.: Медицина, 2006. 304с.
34. Доброхотова Ю.Э. Анатомо-функциональное состояние яичников у женщин репродуктивного возраста после гистерэктомии // Климактерий и менопауза. 1999. № 3. С.33-36.
35. Доброхотова Ю.Э. Гистерэктомия в репродуктивном возрасте (системные изменения в организме женщины и методы их коррекции). Автореф. дисс. д. мед.н. М., 2000. 26 с.
36. Допплерография в гинекологии / Под ред. Зыкина Б.И., Медведева М.В. М.: РАВУЗДПГ Реальное Время, 2000. 152с.
37. Жернова Я.С. Особливості сексуального здоров’я жінки після хірургічної менопаузи // Нова медицина. 2002. № 5. С.45.
38. Зайцева Е.Г. Опыт применения различных хирургических доступов при сочетанной патологии матки // Журнал акушерства и женских болезней, 2005. Т.LIV. Спецвыпуск. Тез докл. Международного науч. Конгресса «Оперативная гинекология новые технологии». СПб, 2005. С.37.
39. Зайцева Е.Г.Опыт комбинированного лечения субмукозной миомы матки // Журнал акушерства и женских болезней, 2005. Т.LIV. Спецвыпуск. Тез докл. Международного науч. Конгресса «Оперативная гинекология новые технологии». СПб, 2005. С.92.
40. Зайцева Е.Г. Лапароскопия и гистероскопия в диагностике женского бесплодия // Журнал акушерства и женских болезней, 2005. - Т.LIV.- Спецвыпуск. - Тез докл. Международного науч. Конгресса «Оперативная гинекология новые технологии». - СПб, 2005. - С.93.
41. Зайцева Е.Г. Коррекция пролапса гениталий вагинальным доступом. Собственный опыт // Журнал акушерства и женских болезней, 2006. Т.LV. Спецвыпуск. Тез докл. Международного науч. Конгресса «Оперативная гинекология новые технологии». СПб, 2006. С.75.
42. Зайцева Е.Г. Опыт ведения пациенток с миомой матки, планирующих беременность // Тез докл. XVI Международной конференции РАРЧ «Репродуктивные технологии сегодня и завтра». Ростов-на-Дону, 2006. С.95.
43. Зайцева Е.Г. Поздние послеоперационные осложнения после гистерэктомии при применении различных оперативных доступов. // Журнал «Эндоскопическая хирургия» №1 2007. Москва, 2007. С.75.
44. Зайцева Е.Г. Сравнительный анализ различных вариантов оперативного доступа при пролапсе гениталий. // Журнал «Эндоскопическая хирургия» № 1 2007. Москва, 2007. С.76.
45. Зайцева Е.Г. Выбор оптимального оперативного доступа при сочетанной патологии матки // Журнал акушерства и женских болезней. вып. 2, 2007. Т.LVI. СПб, 2007. С.98-104.
46. Закиров И.З., Кепжаев Ш.О. Течение и исход беременности и родов у многорожавших женщин // Акушерство и гинекология.-2000.- №4.-с.31-33.
47. Запорожан В.М., Гоженко А.І., Москаленко Т.Я. Особливості перебігу вагітності у жінок жительок великого міста // Зб. наук. праць Ас. акуш.-гінек. Укр.-К.: Абрис, 2000.-С. 444-445.
48. Запорожан В.М., Гладчук І.З., Рожковська М.М. Досвіт лапароскопічного лікування раку ендометрія // Збірник наукових праць Ассоціації акушерів-гінекологів. К., 2004. С.182-185.
49. Калерво Х., Пгирко Л. Эстрогены и костный обмен // Климактерий и постменопауза. 1997. № 2. С.12-13.
50. Кваша Т.І. Прогнозування та профілактика синдрому хірургічної менопаузи у жінок після гістеректомії // Автореф. дис.... канд. мед. наук. К., 2003. 21 с.
51. Киласония Л.В. Клинико гормональная характеристика климактерия после овариоэктомии в переходном возрасте // Дисс. ... канд. мед. наук. М., 2006. 110 с.
52. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии // И.Б. Манухин, Л.Г. Тумилович, М.А. Геворкян и др. М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 247с.
53. Кулаков В.И., Адамян Л.В. Дискуссионые вопросы оперативной гинекологии // Международный конгресс по эндометриозу с курсом эндоскопии. М., 1996. С.17.30.
54. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Аскольдов С.И. Гистеректомия и здоровье женщины. М.: Медицина, 2001. 312 с.
55. Кулаков В.И. Адамян Л.В., Аскольская С.И. Здоровье и качество жизни женщин после тотальной и субтотальной гистерэктомии, произведённой по поводу миомы матки // Акуш. и гинекол. 1999. № 5. С.31-34.
56. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Ханзазян М.Л. Влияние лапароскопической, лапаротомической и влагалищной гистерэктомии на анатомо-физиологические состояния мочевыделительной системы // Эндоскопия в диагностике, лечении и мониторинге женских болезней. М.: Пантори, 2001. С.248-255.
57. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Ханзазян М.Л. Анатомо-физиологическое состояние мочевыделительной системы у больных с миомой матки и эндометриозом до и в ранние сроки после лапароскопической гистерэктомии // Эндоскопия в гинекологии. М.: Пантори, 1999. С.148-151.
58. Кулаков В.И., Селезнёва Н.Д., Краснопольский В.И. Оперативная гинекология. Н. Новгород: Издательство НГМА, 1999. 504 с.
59. Кулаков В.І., Сметник В.П., Краснов В.Н. Аффективные расстройства после овариоэктомии: психосоматические и терапевтические аспекты // Лечащий врач. 1999. № 9. С.21-29.
60. Кэттайл В.М., Арки Р.А. Патофизиология эндокринной системы / Перевод с английского. СПб. М.:Невский Диалект” Издательство Бином”, 2001. 336 с.
61. Любченко Н.В. Отдаленные результаты гистерэктомии и их гормональная коррекция. Автореф. дисс. к. мед. н. М., 2000.-23 с.
62. Луценко С.І. Обґрунтування методів діагностики, профілактики та лікування трофічних захворювань кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії // Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2004. 19 с.
63. Макаров О.В., Доброхотова Ю.Э., Любченко Н.В. Некоторые аспекты отдаленных результатов гистерэктомии у женщин репродуктивного возраста // Акуш. и гинекол. М., 2000. №11. С.12-14.
64. Мамедов М.Н. Метаболический синдром больше, чем факторы риска: принципы диагностики и лечения: Пособие для врачей. М., 2006.- с. 16-22.
65. Можарова Л.Г. Состояние сердечно-сосудистой системы и метаболические изменения у женщин репродуктивного возраста после гистерэктомии с сохранением одного яичника. Автореф. дисс. к. мед. н. М., 2005.-23 с.
66. Майоров М.В. Эндометриоз: современные представления о патогенезе, диагностике и лечении. Медицина и 2000. - № 1, с.9-14.
67. Манухин И.Б., Тумилович А.Г., Геворкян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. М.: Медицинское информационное агенство, 2001. 247 с.
68. Минцер А.П. Новые информационные технологии в медицине // Журнал практического врача. - 2004. - №2. - С.33-35.
69. Нарушение лактационной функции у многорожавших женщин с гестозом: Автореф.дис...канд.мед.наук:14.00.01 / М.И. Амирханова; Ростов.мед.ун-т. - Ростов н/Д, 2001. - 22с.
70. Новые подходы к диагностике и лечению полипов матки: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 / И. Е. Рыбалко; Амурская гос. мед. акад. - Иркутск, 2005. - 25с. - Библиогр.: с.24-25.
71. Оптимизация пренатальной подготовки и родоразрешения многорожавших женщин с ожирением: Автореф. дис. ... канд. мед. наук:14.01.01 / Е. Г. Багрий; Ростов.мед.ун-т. - Ростов н/Д, 2004. - 18с. - Библиогр.:с.18.
72. Основы репродуктивной медицины. Практическое руководство / Под ред. проф. В.К. Чайки. Донецк: Альматео, 2001. 608 с.
73. Операционная гистероскопия в диагностике и лечении эндометритов в послеродовом периоде: Дис...канд.мед.наук:14.00.27; 14.00.01 / И.А. Юрченко. - Воронеж, 1999. - 103с. - Библиогр.:с.104-147.
74. Паукер В.А. Здоровье женщины после тотальной и субтотальной гистерэктомии, произведённой по поводу миомы матки // Автореф. дисс. канд. мед. наук. М., 1997. 21 с.
75. Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функції сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів // Урологія. 2001. № 4. С.55-58.
76. Пирогов В. О., Венцківський Б. М., Яроцький М. Є. Вплив гістеректомії на функціональний стан сечового міхура та нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки // Урологія. 2004. № 1. С.94-99.
77. Пирогов В. О., Яроцький М. Є. Функціональний стан нижніх сечовивідних шляхів у жінок з фіброміомою матки до і після гістер- та гістероваріоектомії // Здоровье женщины. 2003. № 4(16). С.78-81.
78. Поворзнюк В.В., Подрушняк Е.П., Орлова Н.Н. Остеопорoз на Украине. К., 2005. 48 с.
79. Потапова Л.В. Дифференцированные подходы к терапии больных с эндометриозом. Провизор. 2000. - № 6, с.45.
80. Поворова В.В. Прогнозирование развития климактерического синдрома после гистерэктомии у женщин репродуктивного возраста // Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 2002. 21 с.
81. Практическая гинекология. Клинические лекции. / Под. ред. акад. РАМН В.И. Кулакова и проф. В. Н. Прилепской. М.: Медпресс-информ., 2001. 720 с. П
82. Профілактика гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у багатородящих жінок: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Махмуд Ісса Дісі; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2001. — 19 с. — укp.
83. Профилактика осложнений кесарева сечения у многорожавших женщин: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 / Ш. Ш. Раджабова; Дагестанск.мед.акад. - Махачкала, 1997. - 25с.
84. Профілактика та корекція системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / М.Є. Яроцький; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 34 с.
85. Профілактика геморагічних ускладнень після кесарева розтину у жінок, які багато народжують: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Нурі Салем Белазі; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2001. — 20 с.
86. Профілактика гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину у багатородящих жінок: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Махмуд Ісса Дісі; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2001. — 19 с.
87. Прилепская В.Н. Вторичная аменорея у женщин репродуктивного возраста // Дисс. ... д-ра мед. наук. М., 2007. 364 с.
88. Пушкарь Д.Ю. Функциональное состояние нижних мочевых путей после радикальных операций на матке // Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. М., 1990. 21 с.
89. Рубченко Т.И., Ларичева И.П., Яковлева Н.И. Сравнительная клинико гормональная характеристика состояния здоровья и качества жизни женщин с хирургической и естественной менопаузой // Вестник Российской Ассоциации акушеров гинекологов. 2001. № 3. С.1-7.
90. Руководство по климаксу: Руководство для врачей / Под. ред. В.И. Кулакова, В. П. Сметник. М.: Медицинское информационное агентство, 2001. 685 с.
91. Сметник В.П., Макаров О.В., Доброхотова Ю.Э. Эффективность монотерапии эстрогенами у женщин репродуктивного возраста после гистерэктомии // Вестник Российской Ассоциации акушеров гинекологов. 1998. № 3. С.1-5.
92. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология // Руководство для врачей. М.: Медицинское информационное агенство, 2000. 592 с., илл.
93. Сметник В.П. Медицина климактерия. М.; Ярославль: ООО «Издательство Литера» 2006. 848 с.
94. Сметник В.П., Шестакова И.Г. Современные представления о менопаузальном метаболическом синдроме Consilium medicum, 2003; № 5, - с.43-545.
95. Современные аспекты акушерской тактики при перенашивании беременности: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01 / А. Р. Габриелян; Рос. ун-т дружбы народов. - М., 2005. - 23с. - Библиогр.: с.22-23.
96. Современные аспекты оказания акушерской помощи в регионе с низкой плотностью населения: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.01; 14.00.33 / М. А. Мурашко; Московский обл. НИИ акушерства и гинекологии. - М., 2005. - 47с. - Библиогр.: с.43-45.
97. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И. Клиническая трансвагинальная эхография. М.: Медицина, 1999. 278 с.
98. Ткаченко Н.М. Влияние половых гормонов на системные реакции мозга в различные возрастные периоды жизни женщины // Акуш. и гинекол. 1995. № 3. С.31-35.
99. Товстановська В. О., Яроцький М. Є. Порівняльна клініко-гормональна характеристика стану здоров’я і якості життя жінок з хірургічною менопаузою // Нова медицина. 2002. № 5. С.42-44.
100. Тювина Н.А., Бакатакови Б.В. Клиника и принципы терапии психических растройств у женщин с послеоперационным климактерием // Неврология и психиатрия. 1997. № 2. С.19-24.
101. Фёдорова Е.В., Липман А.Д. Применение цветного допплеровского картирования и допплерометрии в гинекологии. М.: Издательский дом Видар-М, 2002. 104 с., илл.
102. Эндокринная гинекология (клинический очерк) / Под ред. Т.Ф. Татарчук, Я.П. Сольского. К.: Заповіт, 2003. 303с.
103. Юренева С.В. Хирургическая менопауза в репродуктивном возрасте (патогенетические механизмы, особенности, клиника, диагностика, лечение). Автореф. дисс. д. мед. н., М., 2000.-23 с.
104. Яроцький М. Є. Вплив хірургічної менопаузи на розвиток серцево судинних захворювань // Врачебное дело. 2004. № 2. С.8-14.
105. Яроцький М. Є. Особливості стану гіпофізарнояєчникової системи у жінок після гістероваріоектомії // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2004. № 2(7). С.63-64.
106. Яроцький М. Є. Розвиток системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою // Здоровье женщины. 2004. №. 2(18). Ч.2. С.78-82.
107. Яроцький М.Є., Пирогов В.О., Сокол І.В. Функціональні зміни нижніх сечовивідних шляхів у жінок після гістер- та гістероваріоектомії // Врачебное дело. 2003. № 8. С.49-51.
108. Яроцький М.Є., Товстановська В.О. Порівняльна клінікогормональна характеристика стану здоров'я та якості життя жінок з хірургічною та природною менопаузою // Нова медицина. 2002. № 5. С.42-44.
109. Aita M. The peptides of the immuno-neuro-endocrine system // Europe J. Histoch. 2004. V.37. P.10.
110. Anastos K., Charton R.A., Cohen E. Hipertension in Women: what is really Known? // Am. Int. Med. 2003. V.115. P.287-293.
111. Andersen J.R., Schroeder E., Lebeck P.E. The effect in postmenopausal women of natural and arificial oestrogens on the concentration in serum of prolactin // Acta Endocrin. 2006. V.2944. P.1261-1262.
112. Bachman G.A. UMDVJ Jonson. Urogenital health in the use and the future role of the E2 vaginal ring // Acta Obstet. et Gynecol. Scand. 2000. V.76. № 167/1. P.16.
113. Backstrom T., Bixo M., Seippel L. Progestins and behavior // The Brain: source and target for sex steroid hormones. New York London, 2001. P.277-292.
114. Baulien E.E., Scbumacber M. Synthesis and functions of neurosteroids // The Brain: source and target for sex steroid hormones. New York London, 2001. P.5-25
115. Beale C.M. The menopause and ardivascular system // Clinical obstetrics and gynaecology International practice and research. Sydney, 2001. P.483-514.
116. Brey G.A., Fisler J.S., York D.A. Neuroindocrine control of development of obesity: understanding gained from studies of experimental animal models // Front. Neuroendocrinol. 2003. V.11. P.128-281.
117. Buckler H.M., Robertson W.R. Androgens production over the female life span // Progress in the management of the menopause. New York, 2000. P.248-254.
118. Вurka О., Yarotskyy М. Consequences unilateral ovariectomy for the women // The 17th World congress on fertility end sterility IFFS. 2001. - (Sunday 25 November 2001 Friday 30 November 2001) Melbourne Exhibition & Convention Centre Australia. Р.118.
119. Bush N.L., Kale S. Quantitative Histology: Methods for Segmenting Acoustically Important Tissue Components and Deriving Acoustically Important Feature Maps // Brit.J. Radiol. 2006. V.68. P.789.