Гізатулліна Олена Миколаївна. Організаційно-економічний механізм державного управління паливно-енергетичним комплексом України

Короткий опис

Гізатулліна Олена Миколаївна. Організаційно-економічний механізм державного управління паливно-енергетичним комплексом України : Дис... канд. наук: 08.00.03 2009

Гізатулліна О.М. Організаційно-економічний механізм державного управління паливно-енергетичним комплексом України Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2009.
В дисертаційній роботі автором на основі всебічного дослідження функціонування організаційно-економічного механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу України обґрунтовано концептуальні підходи до його удосконалення. Розробки автора ґрунтуються на власному аналізі стану нафтогазодобувної та вугільної галузей України на фоні зарубіжного досвіду.
В процесі дослідження автором виділено п`ять відокремлених функціональних блоків, на яких диференційовано базується удосконалення діючого організаційно-економічного механізму державного регулювання паливно-енергетичного комплексу: організаційного, економічного, технологічного, соціального та екологічного. В роботі представлено авторську класифікацію факторів, які стримують державне регулювання паливно-енергетичним комплексом України.
З метою удосконалення системи управління паливно-енергетичним комплексом розроблено структурно-логічну схему організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом.

Виконане дослідження показало, що паливно-енергетичний комплекс України є системоутворюючим комплексом національного господарства країни, який визначає вектор і швидкість структурних змін в процесі ринкового реформування.
Основні висновки автора зводяться до наступного:
1. В ХХІ ст. частка первинних енергоресурсів в ВВП в розвинутих країнах знижується у відносному вимірі, хоча обсяги енергоресурсів, що споживаються, в цілому світі постійно зростають.
2. Для вдосконалення системи державного регулювання паливно-енергетичного комплексу України, зокрема, енергетичної галузі, нами виконано класифікацію факторів, які стримують ефективне управління цією галуззю. До них відноситься суперечливий характер державного впливу по рівнях управління: центральному і регіональному.
3. Спроба використовувати на сучасному етапі організаційно-економічний механізм в системі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу, заснований на зміні форм власності і господарювання у вугільній промисловості не принесла бажаних соціально-економічних результатів, як для самих гірників, так і для країни в цілому. Це призвело до соціальної деградації багатьох шахтних селищ і міст, змусило країну перейти до імпортних закупівель вугілля.
Відмінною рисою запропонованої класифікації є виділення різнорідних ознак, які в своїй сукупності можуть виконувати роль концептуальної основи при вдосконаленні законодавчої бази по паливно-енергетичному комплексу.
4. Удосконалювання діючого організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом, на наш погляд, може базуватися на виділенні в ньому п'яти відокремлених функціональних блоків: організаційного, економічного, технологічного, соціального і екологічного.
5. Паливно-енергетичний комплекс України виконує ключову роль в питаннях підвищення економічної безпеки через зростання енергетичної безпеки.
6. На думку автора, підвищення енергетичної безпеки країни передбачає в діях держави через організаційно-економічний механізм реалізацію наступних завдань:
- зменшення рівня енергетичної залежності країни шляхом збільшення видобутку (виробництва) і споживання власних енергоносіїв, диверсифікації зовнішніх і внутрішніх джерел енергопостачання, максимального використання свого потенціалу енергозбереження;
підвищення рівня безпеки і стійкості енергетичних об'єктів з метою запобігання екологічним катастрофам і зменшення рівня техногенного впливу енергетичних об'єктів на навколишнє середовище;
забезпечення входження України в енергетичні ринки Європи і світу із збереженням своїх національних інтересів.
7. Основними напрямами забезпечення енергетичної безпеки України при зростаючих потребах в паливно-енергетичних ресурсах повинно стати:
зменшення енергоємності ВВП і збільшення рівня енергозабезпеченості країни на основі збільшення власного видобутку вугілля, нафти, газу і урану та інших;
збільшення міжнародної транспортної функції по нафті і газу;
підвищення самостійності галузевих підкомплексів паливно-енергетичного комплексу з використанням широкого кола ринкових механізмів управління.
Реалізація вищевикладених пропозицій в питаннях вдосконалення організаційно-економічного механізму державного управління паливно-енергетичним комплексом в нашій країні може стабілізувати цінову ситуацію на внутрішньому енергоринку і створити передумови повільного, але стійкого переходу на реалізацію інноваційної моделі розвитку. Оскільки в інноваційній моделі розвитку базовим принципом є зниження енергоємності ВВП. Заощаджені енергоресурси можуть бути спрямовані в ті ключові галузі економіки національного господарства, які мають ринковий попит на внутрішньому і світовому ринках (чорна металургія, хімічна промисловість, енергомашинобудування, авіа-космічна галузь, будівельні матеріали, суднобудування та інші).
Від інших аналогічних розробок авторська розробка відрізняється виділенням в системі державного регулювання паливно-енергетичного комплексу ключових стримуючих чинників, неопрацьованість яких в даний час ускладнює формування дієвого організаційно-економічного механізму державного управління національним господарством в цілому.
Реалізація авторських пропозицій може скоротити період переходу до соціально ефективних механізмів ринкової трансформації національного господарства нашої країни в складних умовах загострення конкуренції на світовому енергоринку.