Главацька Владлена Ігорівна. Комплексна гігієнічна оцінка регіональних особливостей забруднення об'єктів навколишнього середовища свинцем і його впливу на показники здоров'я дітей

Короткий опис

Главацька Владлена Ігорівна. Комплексна гігієнічна оцінка регіональних особливостей забруднення об'єктів навколишнього середовища свинцем і його впливу на показники здоров'я дітей : Дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Дніпропетровська держ. медична академія. — Д., 2006. — 202арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 164-189

Главацька В.І. Комплексна гігієнічна оцінка регіональних особливостей забруднення об’єктів навколишнього середовища свинцем і його впливу на показники здоров’я дітей. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006.
Дисертація присвячена питанням вивчення регіональних особливостей розповсюдження свинцю у навколишньому середовищі та встановлення його комплексного впливу на донозологічні показники стану здоров’я дошкільників. У роботі досліджується залежність між змінами у стані здоров’я дітей екологічно несприятливого регіону і вмістом свинцю, міді та цинку в навколишньому середовищі й організмі. Встановлено, що, незважаючи на відповідність вмісту свинцю його ГДК в об’єктах довкілля, в організмі дітей цей абіотичний метал визначається у підвищених концентраціях і негативно впливає на імунологічні, біохімічні, психофізіологічні показники та мікроелементний статус дошкільників. Обґрунтовано необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики у дітей, які зазнають вплив свинцю. Отримано дані оцінки ефективності вживання пектинових харчових добавок як засобу зміцнення здоров’я дітей.

1. В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання у встановленні просторово-часових закономірностей розповсюдження глобального техногенного забруднювача свинцю у життєзабезпечуючих середовищах індустріального міста та в організмі дітей, детермінуючих у них порушення біохімічних, психофізіологічних, мікроелементних, імунологічних показників здоров’я, запропонована і впроваджена система оцінки, прогнозу та індивідуальної біопрофілактики розвитку екозалежних станів.
2. Аналіз динаміки даних гігієнічного моніторингу впродовж 1999-2004 рр. свідчить про поступове зниження вмісту свинцю в атмосферному повітрі у 7 разів при суттєвому його підвищенні у питній воді та продуктах харчування у 1,3-2,5 раза.
3. Встановлено, що, незважаючи на відповідний регламентованому вміст свинцю у місцевих продуктах харчування, розраховане добове надходження його з раціонами харчування в 1,25 раза перевищує допустиме, а фактичне у 7-10 разів. За тиждень організм дошкільника, що мешкає у промислових районах, отримує з добовим харчовим раціоном до 4 мг свинцю, у контрольному до 2,9 мг, при цьому кількість міді досягає, а цинку у 5 разів нижче біологічної потреби.
4. Фактичне харчування дошкільників промислових районів характеризується його кількісною та якісною неповноцінністю, а саме: дефіцитом білків тваринного походження м’яса та риби на 50%, молочних продуктів на 25-85%, овочів та фруктів на 71% при надлишковому споживанні круп, макаронів, цукру та солодощів, що веде до зменшення в раціоні вмісту вітамінів, мікроелементів та харчових волокон.
5. В супереч низькому рівню зовнішньої експозиції свинцем населення промислових районів, біомоніторингові дослідження свідчать про значне внутрішнє забруднення дітей цим токсикантом, середні величини якого коливаються від 15,6 мкг/дл до 45,9 мкг/дл у крові, від 0,16 мкг/мл до 0,32 мкг/мл у сечі, від 5 мкг/г до 23,23 мкг/г у молочних зубах, що у 5-
7 разів вище існуючих нормативів і встановлено у 50-100% обстежених дітей. Вміст свинцю у біосубстратах дітей промислових районів статистично достовірно перевищує відповідний у дітей контрольного, що доводить техногенність його походження.
6. Підвищений вміст свинцю у біосубстратах дітей промислових районів супроводжується напруженням біохімічного показника д-АЛК у 1,2-
1,9 раза, який спостерігається у 51-89% дітей, дисбалансом обміну мікроелементів міді та цинку у 78% випадків, а його накопичення в організмі негативно впливає на функціональний стан центральної нервової системи у 34-45% дошкільників, що виявляється у погіршенні їх розумової працездатності, здатності до навчання та викликає збільшення концентрації ферментів неспецифічного імунітету і свідчить про тенденцію до зниження адаптаційно-захисних механізмів у дітей.
7. Встановлено наявність кількісного зв’язку між концентрацією свинцю в об’єктах довкілля та біосубстратах дітей. Розраховано, що свинець у повітрі на рівні 0,012-0,023 мкг/м3, його сумарне добове надходження 0,02-0,03 мг/добу, вміст у добовому харчовому раціоні 0,02-0,04 мг/раціон впливає на концентрацію його у біосубстратах із перевищенням нормативних значень. Доведено, що свинець у повітрі у концентрації понад 0,06-0,17 мкг/м3може впливати на стан психофізіологічних показників дошкільнят, сумарне добове надходження свинцю до організму на рівні вище 0,12-0,18 мг/добу здатне спричиняти порушення зорової пам’яті, сприйняття і розумового розвитку дітей дошкільного віку.
8.Визначена ефективність індивідуальної профілактики з використанням пектинвмісних харчових добавок як засобу, застосування якого на 68% зменшує всмоктування токсичного свинцю, на 23% посилює його ренальну елімінацію на тлі покращення порфіринового і мікроелементного обміну в організмі дітей.
9. Результати проведених досліджень дозволили науково обґрунтувати і впровадити пектинопрофілактику у санітарно-епідеміологічні, лікувально-профілактичні установи, а також рекомендувати її систематичне проведення у дітей промислово забруднених територій для підвищення адаптаційно-компенсаторних резервів організму, прискорення реабілітації та зміцнення здоров’я дитячого населення.