Глібов Руслан Вадимович. Еколого-економічні перспективи розвитку ринку молока в Поліській зоні Житомирської області

Короткий опис

Глібов Руслан Вадимович. Еколого-економічні перспективи розвитку ринку молока в Поліській зоні Житомирської області: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроекологічний ун-т. - Житомир, 2004

Глібов Р.В. Еколого-економічні перспективи розвитку ринку молока в Поліській зоні Житомирської області.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет, Житомир, 2004.
Дисертація присвячена розробці і обґрунтуванню шляхів розвитку ринку молока на території радіоактивного забруднення. В роботі розкрито економічний зміст ринку молока і особливості його формування на радіоактивно забрудненій території. Узагальнено вітчизняний, зарубіжний досвід функціонування ринку молока, розглянуто його інфраструктуру.
На підставі аналізу сучасного стану ринку молока виявлено основні проблеми його формування на регіональному рівні. Розроблено рекомендації щодо удосконалення механізмів дотування, ціноутворення. Обґрунтовано резерви підвищення попиту на молоко, конкурентоздатності товаровиробників молока та параметри функціонування регіонального ринку молока на перспективу в контексті інтеграції України у Всесвітню торговельну організацію.

На основі наукових і практичних результатів проведеного дослідження сформульовані наступні висновки і пропозиції:

Ринок, як економічна категорія повинна розглядатися не тільки як сфера товарного, грошового обігу, механізм взаємодії покупців і продавців, територія на якій заключаються угоди, але й одночасно як господарський механізм. Узагальнення іноземного та вітчизняного досвіду вказує на доцільність врахування в процесі формування ринку молока економічних зв’язків на всіх фазах відтворення в молочарській сфері. Тому під ринком молока необхідно розуміти сукупність економічних відносин, що пронизують весь процес відтворення молокопродуктового підкомплексу, і одночасно систему, що забезпечує ефективне функціонування прямих і обернених зв’язків.
Деформація регіонального ринку молока обумовлена відсутністю розгалуженої його інфраструктури, монопольним положенням першої сфери молокопродуктового підкомплексу, несприятливою трансформацією кон’юнктури зовнішнього ринку щодо вітчизняних товаровиробників молока, недосконалою системою ціноутворення, спадом поголів’я корів та їх продуктивності у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності. Деструктивно на формуванні ринку молока позначається також несвоєчасна проплата переробними підприємствами сум нарахованих дотацій за молоко всім категоріям господарств, низький рівень економічної ефективності виробництва і конкурентоздатності товаровиробників молока. Підвищення максимального рівня забрудненості та частки молока з вмістом цезію-137 понад ДР-97 у обсязі перевіреного вказує на необхідність врахування в процесі механізму дії закону попиту і пропозиції й екологічного фактора.
Підвищити ефективність виробництва молока можливо за рахунок трансформації механізму дотування сільськогосподарських підприємств. Граничну суму дотації необхідно розраховувати виходячи з фактичної і планової продуктивності. Основним напрямом збалансованого розвитку ринку молока є удосконалення механізму ціноутворення щодо особистих селянських господарств, як основних виробників сировини для переробних підприємств. Для забезпечення пропорційного розподілу капіталу в ланцюгу особисте селянське господарствопереробне підприємствоторговельна мережа, в основу нового цінового механізму покладена питома вага закупівельної ціни у складі роздрібної та включений коефіцієнт дотування безпосередньо до закупівельної ціни.
За результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що резервами підвищення попиту на молоко слід вважати зростання грошових доходів населення та номінальної заробітної плати в контексті стабілізації механізму ціноутворення на молоко і молочні продукти (індекс росту доходів населення має випереджати індекс росту цін), а конкурентоздатності товаровиробників молока підвищення продуктивності корів, погодинного рівня продуктивності праці, годівлі, спеціалізації, концентрації при одночасному удосконаленні в аграрних формуваннях систем оплати праці та впровадженні ресурсозберігаючих технологій в кормовиробництві.
Мінімізацію негативних наслідків, максимальне використання позитивих можливостей інтеграції України у ВТО здатні забезпечити молочарські асоціації, кооперативи, великотоварні виробники із замкненим виробничим циклом. Саме ці суб’єкти є перспективними з точки зору виробництва широкого асортименту конкурентоздатної продукції у відповідності до вимог ВТО.
Інфраструктура регіонального ринку молока не має достатнього розвитку. В зв’язку з цим необхідно на регіональному рівні активізувати організаційно-адміністративні важелі щодо нефункціонуючих її елементів та на державному рівні забезпечити пільгове оподаткування і цільове фінансування молочарських кооперативів на предмет закупки обладнання для доїння, охолодження, промислової переробки молока на молочні продукти, організації заготівельних пунктів. Останнє сприятиме розвитку конкуренції між переробними підприємствами і молочарськими кооперативами, а отже демонополізації ринку молока.
За результатами прогнозування попиту, пропозиції молока до 2010 р. встановлено, що радіоактивно забруднений регіон спроможний до самозабезпечення власних потреб виходячи з науково-обгрунтованих норм споживання та має потенціал реалізації молока за межі регіону в розмірі 169,5 тис. т.
Для одержання екологобезпечної пропозиції молока необхідно здійснювати комплекс контрзаходів. За допомогою нормативного методу розраховано прогнози основних контрзаходів до 2010 р. Проведення їх в повному обсязі дозволить порівняно з 2003 р. знизити обсяг виробництва молока понад ДР-97 на 28,33 т, або в 2,69 рази.
Розвиток регіонального ринку молока повинен базуватися на інтеграції всіх сфер молокопродуктового підкомплексу з врахуванням таких факторів, як макроекономічного планування і прогнозування, якості продукції, розвитку нових технологій виробництва, аналітичного, освітньо-інформаційного, консультаційного, координаційного. Запропонований підхід забезпечуватиме рівномірний розподіл капіталу між всіма його учасниками, вирішення проблеми цінового диспаритету, прискорений кругообіг капіталу. В зв’язку з цим на державному рівні необхідно запровадити норми, які б пожвавлювали інвестування інтегрованих структур із замкненим виробничим циклом.