ГЛОБАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

ГАФАРОВА КАРІНЕ ЕДЕМІВНА

УДК 339.923:061.1:332.012.2

ГЛОБАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ
СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Поручник Анатолій Михайлович,
доктор економічних наук,
професор

КИЇВ 2011
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРИРОДИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ……………………………..... 13
1.1. Сучасна інтерпретація категорії «соціальні послуги» ……………. 13
1.2. Варіативність національних систем соціальних послуг ………..... 33
1.3. Соціальні послуги як мірило соціалізації глобальної економіки .. 52
Висновки до розділу 1 …………………………………………………... 68
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ……………………………………..……….
71
2.1. Функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації …………..……………………………….. 71
2.2. Диверсифікація суспільного сектору соціальних послуг ……..… 97
2.3. Роль ТНК у формуванні глобального сегменту соціальних послуг ……………………………………………………………………. 117
Висновки до розділу 2 ………………………………………………….. 131
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТИПУ ………...........................………………….
134
3.1. Європейські соціальні стандарти – ключовий критерій зрілості інтеграційної системи соціальних послуг ……………………………… 134
3.2. Інституційно-правовий механізм впровадження європейських соціальних стандартів в Україні …………………………….………….. 152
3.3. Основні напрями розбудови національної системи соціальних послуг на європейських засадах ………………………………………... 165
Висновки до розділу 3 ………………………………………………….. 185
ВИСНОВКИ …………………………………..………………………… 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..……………………….. 194
ДОДАТКИ ………………………………………………………………. 210

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується глибокими трансформаційними процесами, які знайшли своє матеріальне вираження у формуванні глобальних ринків товарів, послуг, фінансів, інформації та об’єктів інтелектуальної власності, модернізації технологічної основи сучасної ринкової системи та утвердженні постіндустріальної моделі її розвитку, поглибленні процесів регіональної інтеграції та формуванні інститутів глобального менеджменту.
Соціальна система суспільства, як похідна його політико-економічного розвитку, починаючи з 1970-х років також зазнала якісних структурно-функціональних змін. Їх проявом є, з одного боку, зростання соціальних витрат в суспільних фондах споживання розвинутих країн, їх соціальна конвергенція, диверсифікація соціальних послуг, розвиток інститутів соціального партнерства, демократизація соціальних відносин та міжнародна уніфікація соціальних стандартів, а з другого, – наростання соціальної асиметрії на внутрішньо- та міжкраїновому рівнях, скорочення державних витрат на соціальні програми, збільшення загального та структурного безробіття, сплеск міжнародних міграційних процесів та загострення екологічних проблем. Ключовим фактором соціальних трансформацій стала економічна глобалізація, яка обумовила як розширення соціальних запитів і потреб громадян різних країн, так і можливостей їх задоволення на національному та інтернаціональному рівнях.
За таких умов суттєвого оновлення потребують також національні системи соціальних послуг, які під впливом глобальних імперативів повинні бути здатні задовольняти весь спектр зростаючих соціальних потреб громадян незалежно від їх національності, країни походження, віку, суспільного статусу на комерційній і навіть, частково, на безоплатній основі. Найвищі соціальні стандарти та життєвий комфорт для громадян демонструють сьогодні ті країни, котрі змогли найоптимальніше поєднати в своїх національних моделях розвитку економічний, соціальний та екологічний компоненти. До них належать, насамперед, Австралія, Австрія, Нова Зеландія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Швейцарія, США та Великобританія.
Що стосується України, то її соціальна система в силу економічної слабкості країни поки ще не здатна на рівні європейських стандартів задовольнити навіть першочергові соціальні потреби українського населення (в житлі, якісному медичному обслуговуванні та освіті, працевлаштуванні, пенсійному забезпеченні, соціальному захисті та ін.). Наслідком цього є скорочення тривалості життя громадян, відсутність соціальної консолідації суспільства, наростання в ньому соціального песимізму та еміграційних настроїв, високий рівень поширення соціально небезпечних захворювань серед населення, що є головними загрозами соціально-економічній безпеці країни.
Найбільш повно проблематика соціальних відносин, їх трансформації в умовах глобалізації, впливу соціальних факторів на міжнародну конкурентоспроможність країн, оцінки ефективності національних моделей соціальної політики розроблено в працях таких зарубіжних та вітчизняних вчених, як: Б.Аморосо, Л.Антонюк, Г.Беккер, Д.Белл, Й.Бен-Порет, О.Білорус, Ж.Бішо, Дж.Бьюкенен, Ю.Вінслав, О.Грішнова, Г.Делік, Е.Денісон, Ю.Зайцев, М.Згуровський, І.Каленюк, А.Колот, В.Корпі, Е.Лібанова, Д.Лук’яненко, А.Меддісон, Р.Мейднер, А.Мелентьєв, Дж.Мінцер, Т.Оболенська, Н.Подшибякіна, А.Поручник, Л.Прітчет, Л.Резніков, В.Рокоча, С.Сіденко, Я.Столярчук, Дж.Стігліц, В.Чужиков, Ю.Шишков, О.Шилець, С.Шишин, Т.Шульц, М.Хансен, А.Хедборг та ін.
Разом з тим, потребують поглибленого дослідження питання щодо економічної природи соціальних послуг, з’ясування місця соціальних послуг в процесах соціалізації національних економічних систем, організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також напрямів та інструментів формування в Україні системи соціальних послуг, адекватної європейським стандартам. Таким чином комплексне дослідження глобальних трансформацій системи соціальних послуг є дуже важливим як в теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми факультету міжнародної економіки і менеджменту «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). В рамках цієї теми автором особисто підготовлено розділ «Варіативність національних систем соціальних послуг та глобальний вимір їх модернізації». Крім того, дисертант брала участь у виконанні науково-дослідної теми Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Глобалізація сталого розвитку в сучасних інтеграційних моделях» (номер державної реєстрації 0110U002996), в рамках якої автором особисто підготовлено розділ «Механізми підвищення соціальних стандартів на регіональному рівні».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття методології дослідження економічної природи соціальних послуг, оцінка ефективності їх національних систем, виявлення причин та характеру глобальних трансформацій системи соціальних послуг, а також обґрунтування основних напрямків формування в Україні системи соціальних послуг європейського типу.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні конкретні завдання:
 розкрити економічну природу та визначити зміст категорії «соціальні послуги»;
 оцінити ефективність діючих на сьогодні національних моделей соціальних послуг;
 визначити функціональні особливості державного сектору соціальних послуг в умовах глобалізації;
 дослідити роль ТНК та суспільного сектору у розвитку світової системи соціальних послуг;
 ідентифікувати європейські соціальні стандарти та визначити відповідність національних стандартів їх рівню;
 обґрунтувати основні напрями розбудови системи соціальних послуг України на європейських принципах.
Об’єктом дослідження є процеси соціально-економічної глобалізації.
Предметом дослідження є умови, чинники та характер трансформації системи соціальних послуг в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на використанні методологічного принципу єдності теорії та практики, діалектики загального, особливого та одиничного, а також наукової абстракції. Методологічною основою дисертаційної роботи є: історико-логічний метод (під час визначення категорії «соціальні послуги», дослідження еволюції національних систем соціальних послуг та історичного процесу формування європейських соціальних стандартів: пп. 1.1, 1.2, 3.1); системно-структурний аналіз економічних процесів і явищ (під час дослідження глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, розкриття сучасних функціональних особливостей державного та суспільного секторів соціальних послуг, а також з’ясування ролі бізнес-структур у формуванні їх глобального сегменту: пп. 2.1, 2.2, 2.3); методи кількісного та якісного порівнянь (під час покраїнового аналізу масштабів та динаміки соціальних витрат з боку державного та корпоративного секторів, оцінці відповідності вітчизняних соціальних стандартів рівню європейських, з’ясування ступеня соціалізації глобальної економіки: пп. 1.3, 2.1, 2.3, 3.1); експертних оцінок та прогнозний (під час обґрунтування інституційно-правового механізму впровадження європейських соціальних стандартів в Україні та напрямів розбудови національної системи соціальних послуг: пп.3.2, п.3.3).
Інформаційною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (зокрема, ОЕСР, Європейської Комісії, Соціального комітету ООН, ПРООН, Групи Світового банку, Світової асоціації неурядових організацій, Центру статистики благодійних організацій США, Міжнародної організації праці, Всесвітнього економічного форуму та інших), результати наукових досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень України, закони України та ін.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у з’ясуванні економічної природи соціальних послуг та їх еволюції, розкритті організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг, а також обґрунтуванні стратегічних напрямів розбудови європейсько-орієнтованої системи соціальних послуг в Україні та їх інституційного забезпечення.
Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше одержано:
 дано авторське визначення категорії «соціальні послуги», сутність якої виражає специфічну суспільну споживчу вартість, яка задовольняє людські потреби соціального характеру через корисний ефект переважно нематеріальної форми, що здійснюється на безоплатній або комерційній основі на національному чи наднаціональному рівнях. На відміну від існуючих визначень даної категорії, які зводяться до соціального захисту населення, соціальної політики, державного управління, публічних послуг та адміністративних послуг і фактично являють собою інструментарій задоволення соціальних потреб населення (потреби в праці, інтелектуальному розвитку, освіті, духовному збагаченні, задоволенні релігійних почуттів, підтриманні здоров’я, участі в соціально-економічній та політичній діяльності та ін.), соціальні послуги є безпосереднім об’єктом їх задоволення;
 обґрунтовано глобальний характер сучасних трансформаційних змін в системі соціальних послуг на основі розкриття їх рушійних сил (інтернаціональний характер розвитку та диверсифікації соціальних потреб та запитів, соціалізація світової економіки, постіндустріалізм з превалюванням третинного сектору, зростання відкритості національних суспільств, розвиток соціальної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури та ін.), векторної спрямованості (диверсифікація соціальних послуг та суб’єктів їх надання, перерозподіл соціальних функцій між ними, міжнародна стандартизація якості соціальних послуг, зростання частки послуг, які надаються на інтернаціональному рівні, формування у стратифікаційній структурі світового населення групи соціальних утриманців та ін.), а також політико-правового та інституційно-фінансового механізмів їх реалізації (національні і регіональні інститути соціального менеджменту, МОМ, МОП, ВООЗ, Соціальний комітет ООН та ін.).
удосконалено:
 методологію дослідження національних систем соціальних послуг за рахунок систематизації критеріїв їх типологізації: участь держави у наданні соціальних послуг, характер їх розподілу, рівень розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливості доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілість соціальної інфраструктури, розвинутість соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки. Встановлено, що в глобальному економічному просторі продукування і надання соціальних послуг здійснюється спеціалізованими інститутами в рамках державного, корпоративного та суспільного секторів і реалізується на національному і інтернаціональному рівнях;
 теоретичні підходи до аналізу соціалізації глобальної економіки через призму розвитку соціальних послуг, як її мірила, з виявленням трьох рівнів адаптації національних економічних систем до глобальних викликів у соціальній сфері – перший – через усуспільнення процесів виробництва, розподілу і споживання благ (макрорівень), другий – через зростання обсягів задоволення соціальних потреб безпосередньо на робочому місці (мікрорівень), третій – через нарощування індивідуумом особистісного ресурсу (індивідуальний). Доведено, що на сьогодні саме ці три рівні соціалізації формують систему оптимізації загальносуспільних пропорцій розподілу ресурсів і доходів, а також визначають правила і норми соціальної взаємодії суб’єктів економічних відносин;
дістало подальший розвиток:
 обґрунтування організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг у форматі кожного з їх секторів — державного, суспільного та корпоративного. Доведено, що за умов відносного скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг об’єктивно зростає роль корпоративного та суспільного секторів, які є ключовими каналами інтернаціоналізації ринку соціальних послуг та формування їх глобального сегменту;
 комплексна оцінка відповідності соціальних стандартів в Україні європейському рівню, на основі якої встановлено найбільше її відставання за такими з них, як система оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікувана тривалість життя при народженні, якість медичного обслуговування, розвиток національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення; і лише за показником освіченості населення Україна відповідає рівню цивілізованих країн. Виходячи з цього, визначено інституційно-правові важелі впровадження в Україні європейських соціальних стандартів: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю із запровадженням механізму автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників; застосування нової методології розрахунку прожиткового мінімуму з метою його наближення до цілісного соціального стандарту; приведення у відповідність тарифної ставки робітника першого тарифного розряду в системі Єдиної тарифної сітки до мінімальної заробітної плати; розробка національного законодавства в частині інституціоналізації соціальної відповідальності українського бізнесу; формування єдиної системи соціального права та його гармонізація з міжнародними нормами та положеннями, ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії, розробка і ухвалення цілісного Соціального кодексу та ін.
 обґрунтування стратегічних напрямів розбудови національної системи соціальних послуг на європейських засадах: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці, коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов’язань, формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров’я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть бути методологічною базою розроблення національної стратегії соціального розвитку України у контексті формування в державі системи соціальних послуг європейського типу.
Пропозиції автора щодо впровадження кращих прикладів світового досвіду стосовно системи соціальних послуг, які надаються недержавними установами особам, які потребують сторонньої допомоги, було використано у поточній діяльності Міністерства соціальної політики України (довідка про впровадження № 2/10/136-11 від 24.01.2011 р.). Рекомендації та висновки дисертаційної роботи, які стосувались реалізації державної політики щодо імплементації в Україні європейських соціальних стандартів на регіональному рівні, були використані у практичній роботі Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (довідка про впровадження № 01-01/36 від 01.02.2011 р.). Пропозиції автора щодо конкретних механізмів надання соціальних послуг в межах функціональних компетенцій місцевої влади та рекомендації щодо розвитку на території Кримського регіону ринкових послуг соціального спрямування були використані у поточній роботі Феодосійської міської ради (довідка про впровадження № 04-07/164 від 04.02.2011р.).
Крім того, основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи було використано у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародні стратегії економічного розвитку» студентам факультету міжнародної економіки Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження № 70/01-08 від 03.02.2011р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертації та виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційної роботи обговорювалися на 5 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглому столі, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия» (м. Сімферополь, 30-31 березня 2007 р., Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського), щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених та спеціалістів «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р., 14-15 травня 2009 р., Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Міжнародній науково-практичній конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (м. Київ, 14-15 квітня 2010 р., ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), Науково-практичній конференції «Сталий розвиток та економічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р., Науково – дослідний інститут сталого розвитку та природокористування, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»), круглому столі «Глобальні економічні процеси та їх вплив на розвиток освіти в Європі та Латинській Америці» (м. Київ, 25 березня 2008 р. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано автором у 12 наукових працях загальним обсягом 5,7 д.а., з них: 7 – у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві) та 5 публікацій в інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 190 сторінок основного тексту. У тексті дисертації розміщено 15 таблиць на 14 сторінках, 9 рисунків на 8 сторінках, 5 додатків на 7 сторінках. Список використаних джерел містить 175 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення економічної природи соціальних послуг та розкриття організаційно-економічного механізму глобальної трансформації національних систем соціальних послуг на рівні державного, суспільного та корпоративного секторів. Це дало автору змогу сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного значення:
1. В результаті еволюції соціальної сфери капіталістичної ринкової системи, зростання соціальних потреб населення та розширення засобів їх задоволення в ряду таких категорій, як «соціальний захист населення», «соціальна політика», «державне управління», «публічні послуги» та «адміністративні послуги», виокремилась самостійна категорія «соціальні послуги», яка, будучи споживчою вартістю нематеріального характеру, через корисний ефект здатна задовольнити соціальні потреби будь-якого індивідуума у глобальному середовищі. Тож саме вона на сьогодні найповніше віддзеркалює системність відтворення соціальної сфери, процесів її інтернаціоналізації та формування соціального сегменту глобального ринку.
2. Концептуальні основи діючих на сьогодні національних систем соціальних послуг були закладені в другій половині 1930-х років і пов’язані із зростанням ролі держави в регулюванні соціально-економічних процесів на кейнсіанській парадигмі. В процесі свого розвитку вони постійно зазнавали якісних та кількісних модифікацій, що були обумовлені науково-технічним прогресом, циклічною зміною технологічних укладів, демократизацією і гуманізацією суспільного життя, процесами соціалізації національних економік, регіональною інтеграцією та культурними імперативами. В рамках загальних типів соціальних систем (ліберальна, консервативна та соціал-демократична) були сформовані національні системи соціальних послуг, які відрізняються залежно від участі держави у їх наданні, характеру розподілу, рівня розвитку інститутів соціального партнерства і соціальної відповідальності бізнесу, можливостей доступу населення до соціальних послуг, співвідношення платних і безоплатних їх видів, зрілості соціальної інфраструктури, розвинутості соціальних стабілізаторів в системі антициклічного регулювання економіки.
3. Загальним мірилом рівня соціалізації глобальної економіки є обсяги і якість соціальних послуг населенню у відповідності з його зростаючими соціальними потребами і запитами. Відображаючи різнорівневий і системний характер процесу соціалізації, на кожному з її рівнів формується своєрідний «споживчий кошик» соціальних потреб населення (на макрорівні – бюджетні виплати соціального характеру, на мікрорівні – соціальний пакет, який отримує працівник на підприємстві, на індивідуальному рівні – соціальні послуги, які отримуються за кошти індивідуума за сприяння громадських організацій). В умовах глобалізації та зростання інтернаціонального сегменту соціальних послуг відбувається відносне скорочення частки державного сектору та звуження спектру некомерційних послуг за зростаючої ролі корпоративного та суспільного секторів, як ключових каналів формування глобального сегменту ринку соціальних послуг.
4. Державний сектор навіть в умовах глобалізації залишається провідним каналом соціального обслуговування населення. До його функціональних компетенцій належать: нарощування людського потенціалу країн та підвищення його конкурентоспроможності, вирівнювання внутрішньокраїнових та регіональних соціальних асиметрій, скорочення значної диференціації в доходах найбагатших і найбідніших верств населення, розвиток соціальної інфраструктури суспільства, забезпечення національної безпеки (оборона, продовольча безпека, екологічна безпека та ін.). Значення державного сектору соціального менеджменту особливо зростає в кризові періоди національних бізнес-циклів, коли відбувається погіршення матеріального стану значної частини населення, яка потребує державної підтримки, насамперед, в частині стимулювання платоспроможного попиту.
5. Суспільний сектор соціальних послуг, представлений діяльністю різноманітних національних та міжнародних неурядових, неприбуткових та добровільних суспільних організацій, в останні два десятиліття перетворився у вагомий сегмент глобального ринку соціальних послуг. Він є певною альтернативою державному та корпоративному секторам, виконуючи важливу функцію згладжування соціальних конфліктів у суспільстві в силу своєї специфіки – дійти до кожної особи та сім’ї через надання тих соціальних благ (освітніх, медично-лікувальних послуг, соціального захисту та ін.), які є «обтяжливими» для держави або приватного сектору. Крім того, працюючи на засадах соціального партнерства, суспільні організації виконують важливі функції щодо розбудови громадянського суспільства, демократизації соціально-економічного життя, нарощування науково-освітнього потенціалу країн, підвищення матеріального добробуту громадян та ін., що сприяє поліпшенню соціальних параметрів суспільства в цілому.
6. Соціалізація світової економіки стала своєрідним імперативом розширення участі корпоративного сектору у вирішенні багатьох соціальних проблем працівників. Ключова роль тут належить ТНК, які через інститут соціальної відповідальності бізнесу надають громадянам різних країн широкий спектр послуг на інтернаціональному рівні. Внутрішня система соціальної відповідальності ТНК пов’язана як із зростанням обсягів і частки соціального пакету для персоналу з метою нарощування його мотиваційних стимулів до продуктивної праці, так і ширшого залучення працівників до його формування (практика дольової участі персоналу у придбанні послуг добровільного медичного страхування, оплаті послуг мобільного зв’язку, оренди житла та ін.).
7. Ключовим критерієм зрілості інтеграційної системи соціальних послуг в ЄС є європейські соціальні стандарти, які стосуються встановлення мінімальних соціальних норм, що гарантують гідний рівень життєдіяльності громадян, якість їх медичного обслуговування, недопущення соціально небезпечної асиметрії в розподілі доходів між членами суспільства в усіх країнах даного інтеграційного блоку, незважаючи на різнорівневий характер задоволення соціальних потреб в кожній з них. Система європейських соціальних стандартів є результатом згармонізованої економічної, соціальної, екологічної та гуманітарної політики ЄС і слугує еталоном для інших країн світу. Вона отримала законодавче закріплення у Європейській соціальній хартії. Рівень соціальних стандартів України суттєво відстає від європейського за показниками ВВП на душу населення, системи оплати праці найманих працівників, забезпечення гідного рівня життя населення, очікуваної тривалості життя при народженні, якості медичного обслуговування, розвитку національного людського ресурсу та співвідношення доходів граничних децильних груп населення.
8. Інституційно-правовий механізм впровадження в Україні європейських соціальних стандартів має включати такі складові: вдосконалення діючого Кодексу законів про працю із запровадженням механізму автоматичного коригування розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму у відповідності до фактичної і прогнозованої динаміки основних макроекономічних показників; застосування нової методології розрахунку прожиткового мінімуму з метою його наближення до цілісного соціального стандарту; приведення у відповідність тарифної ставки робітника першого тарифного розряду в системі Єдиної тарифної сітки до мінімальної заробітної плати; розробка національного законодавства в частині інституціоналізації соціальної відповідальності українського бізнесу; формування єдиної системи соціального права та його гармонізація з міжнародними нормами та положеннями, ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії, розробка і ухвалення цілісного Соціального кодексу та ін.
9. Розбудова в Україні системи соціальних послуг за європейським типом можлива лише за умов системного і синхронізованого реформування економічної і соціальної сфери на базі прискореної модернізації вітчизняного промислового і сільськогосподарського секторів та розвитку соціальної інфраструктури. Першочерговими кроками в цьому напрямку мають бути: кардинальне реформування принципів організації системи оплати праці, коригування механізму соціальної підтримки громадян на принципах адресності та персоніфікованості, докорінна зміна системи оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб з перенесенням податкового тягара на великий бізнес, активізація практичної діяльності корпоративного сектору щодо соціальних зобов’язань, формування чисельного середнього класу як гаранта соціальної стабільності в суспільстві, докорінна реформа житлово-комунального господарства з метою підвищення якості життя та його комфорту для громадян, імплементація європейських стандартів у систему охорони здоров’я, освіти та пенсійного забезпечення, диверсифікація джерел фінансування соціальної сфери з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива: монографія / Д. Г. Лук’яненко, А.М., А.М.Поручник, Я.М.Столярчук та ін.; заг. ред. Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник. – К. : КНЕУ, 2011. - 420 с.
2. Антропов В. Модели социальной защиты в странах ЭС // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – №11. – С. 70-77.
3. Баранова Н.П., Новікова Т.В. Соціальні стандарти та гарантії в системі соціальної політики України / Центр перспективних соціальних досліджень – Режим доступу до статті: http://cpsr.org.ua/?pr=9&id=415.
4. Баталина М., Московская А., Тарадина Л. Обзор опыта и концепций социального предпринимательства с учетом возможностей его применения в современной России: Препринт WP1/2008/02. — М.: ГУ ВШЭ, 2008. — 84 с.
5. Бергстен Ф. Китай. Что следует знать о новой сверхдержаве / Ф.Бергстен, Б.Гилл, Н.Ларди, Д.Митчелл / Пер.с англ. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Институт комплексних стратегических исследований, 2007. – 256с.
6. Бергер Я. Китайская модель развития // Мировая экономика и международные отношения. – 2009. - №9. – С.73-82.
7. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі: Пер. з англ. / Іван Дзюб (пер.). — К. : Видавництво Соломії Павличко «Основи». – 2001. — 670с.
8. Бондар І. К., Сологуб О. П., Антошкіна Л. І., Бідак В. Я., Ільїч Л. М., Кичко І. І. Інтелектуалізація людського капіталу: монографія / І.К. Бондар (ред.). — К. : Корпорація, 2008. — 264с.
9. Борецька Н., Созінов О. Пріоритетні напрями стратегії розвитку середнього класу у сучасних умовах // Україна:аспекти праці. – 2010. - №3. – С. 46-51.
10. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму ¬ Київ: Основи. ¬ - 1994р. – 261 с.
11. Воздействие на заработки инвестиций в человеческий капитал (глава из книги Гэри Беккера «Человеческий капитал» – Электронный ресурс. Режим доступа: http://www.libertarium.ru/69974
12. Гафарова К.Е. Європейські соціальні стандарти та їх імплементація в Україні / К. Е. Гафарова // Академічний огляд. – 2011. – №1. – С. 25 – 31.
13. Гафарова К.Е. Ключові компетенції наднаціональних органів регулювання соціальної сфери / К.Е. Гафарова //Формування ринкової економіки / Матеріали наукової конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні», Київ, 14-15 квітня 2010 р. – К.: КНЕУ, 2010. – С. 321 – 322.
14. Гафарова К. Е. Ключові проблеми реформування системи медичних послуг у США / К. Е. Гафарова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – 2010. – Випуск 259: В 4 т. – Т. 3. – К.: КНЕУ. – С. 740 – 749.
15. Гафарова К. Е. Проблеми та шляхи забезпечення соціалізації економіки України / К. Е. Гафарова // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях: Матеріали другої науково-практичної конференції, м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р. / Науково – дослідний інститут сталого розвитку та природокористування, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2010. – С. 315 – 318.
16. Гафарова К.Э. Современное состояние системы социальных услуг в Украине / К. Э. Гафарова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів, м. Сімферополь, 24-25 квітня 2008 р. / Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2008. – С. 40 – 41.
17. Гафарова К.Э. (Куртиева К. Э.) Состояние и оценка конкурентоспособности Крыма на международном рынке туристических услуг / К.Э. Куртиева (К.Э. Гафарова) // Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия. – Материалы Третьей международной научно–практической конференции, г. Симферополь, 30-31 марта 2007 г. / Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. – Симферополь: ДиАйПи, 2007 г. – С. 42.
18. Гафарова К.Э. Социальная политика в Украине: проблемы и пути решения / К. Э. Гафарова // Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та спеціалістів, м. Сімферополь, 14-15 травня 2009 р. / Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2009. – С. 56 – 58.
19. Гафарова К. Е. Соціальний компонент діяльності глобальних ТНК / К. Е. Гафарова // Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць. – 2009. – Випуск 22. – К.: КНЕУ. – С. 512 – 522.
20. Гафарова К.Е. Суспільний сектор соціальних послуг: світовий досвід та українські реалії / К. Е. Гафарова // Стратегії економічного розвитку України. – 2010. – №2. – С. 174 – 184.
21. Гафарова К. Е. Теоретичні основи формування та розвитку системи соціальних послуг в умовах глобалізації світового господарства / К. Е. Гафарова // Зовнішня торгівля. Міжнародний науково – економічний журнал. – 2009.– №1-2. – С. 81 – 88.
22. Гафарова К.Е. Трансформація економічної природи соціальних послуг на постіндустріальному етапі розвитку світового господарства / К. Е. Гафарова, І. В. Брикова // Міжнародна економічна політика. – 2009. – № 10-11. – С. 168 – 184.
23. Гафарова К.Э. Формирование системы социальных услуг в условиях трансформации экономики / К.Э. Гафарова // Культура народов Причерноморья. – 2008. – №133. – С. 12 – 14.
24. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество, М.: 1969.
25. Глобализация: процесс и осмысление ∕ Уткин А.И. – М.: Логос, 2001. – 307 с.
26. Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір : монографія / Д. Г. Лук’яненко [та ін.]; заг. ред. Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник. - К.: КНЕУ, 2008. - 420 с.
27. Грищенко І. М. Інноваційні підходи до обслуговування населення // Ринок праці та зайнятість населення. – 2009. - №1. – С. 30-33.
28. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.
29. Гук П. Румыния и расширение Европейского Союза // Журнал европейской экономики. – 2006. – том 5 (№3). – С. 300-312.
30. Данилишин Б., Куценко В. Інтелектуальні ресурси в економічному зростанні: шляхи поліпшення їх використання // Економіка України, 2006. - №1. – С. 71-79.
31. Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua
32. Джемс Е. Раух, Джеральд М. Майєр, Антон Філіпенко Основні проблеми економіки розвитку – Київ: Либідь. – 2003. – 688с.
33. Доклад о развитии человека 2005. Международное сотрудничество на перепутье: помощь, торговля и безопасность в мире неравенства. / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2005. – 416 с.
34. Доклад о развитии человека 2010, 20-е, юбилейное издание. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Издательство «Весь мир» 2010 г.
35. Душан О. и кол. Хрестоматия для некоммерческих организаций. – Братислава, 2003. – 312 с.
36. Европейская конвенция о признании юридическими лицами международных неправительственных организаций: Страсбург, 24 апреля 1986 г. (Неофициальный перевод) – Режим доступу: http://conventions.coe.int/Treaty/rus/Treaties/Html/124.htm. – Назва з екрана.
37. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: … С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 887с.
38. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: … С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952с.
39. Економічні проблеми ХХІ століття: міжнародний та український виміри / За ред. С.І.Юрія, Є.В.Савельєва. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
40. Європейська інтеграційна політика: навчальний посібник / [А.М.Поручник, В.І.Чужиков, Д.О.Ільницький та ін.]; за заг. ред. В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2010. – 451 с.
41. Європейська інтеграція та Україна: навчально-методичний посібник. / Будкін В.С., Бураковський І.В., Поручник А.М. та ін. – К.: ТОВ «Макрос», 2002. – 480 с.
42. Європейська соціальна хартія (Переглянута), від 3 травня 1996 року // Офіційний вісник України – 2006. – № 40.
43. Євтушенко О. Н. Роль державної влади і місцевого самоврядування в розбудові сервісної держави з надання якісних публічних послуг // Наукові праці. 2010. – Том 122. – Випуск 109. – С. 32-37.
44. Загальна декларація прав людини. ООН, Декларація, Міжнародний документ вiд 10.12.1948. – Режим доступу до документу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
45. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства / Київський національний економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2002. — 188с.
46. Зайцев Ю.К. Системна парадигма та аналіз соціального ринкового господарства / Київський національний економічний ун-т. — К.; Чернівці: Золоті литаври, 2000. — 287с.
47. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб» // Відомості Верховної Ради України. – 2007. –№9. – С. 76.
48. Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №4. – С. 19.
49. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №48. – С. 409.
50. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №39. – С. 351. (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3200-IV (3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, №14, с.116).
51. Закон України «Про прожитковий мінімум» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №38. – С. 348.
52. Закон України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14.09.2006 №137-V) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – №43. – С. 418.
53. Закон України «Про соціальні послуги» // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. - № 45. – С. 358.
54. Заробітна плата та стан її виплати у листопаді 2009 року. Експрес-випуск Державного комітету статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/
55. Зомбарт В. Буржуа. Этюды по истории духовного развития современного экономического человека / Вернер Зомбарт. – М.: Соцэк-из, 1964. – 368 с.
56. Иванов Н., Гоффе Н., Монусова Г. Глобализация и бедность // МЭиМО. – 2010. - №9. – С. 29-42.
57. Капелюшников Р.И. Записка об отечественном человеческом капитале: Препринт WP3/2008/01. — М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. — 56 с.
58. Кількість, робочий час та оплата праці найманих працівників у квітні 2011 року. Експрес-доповідь Державного комітету статистики України № 134 від 26.05.2011р.
59. Колот А. Корпоративна соціальна відповідальність, соціальна звітність та аудит як сучасні інститути і технології соціального розвитку // Україна: аспекти праці. – 2010. - №3. – С. 3-9.
60. Колот А.М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку: монографія / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 2010. – 251 с.
61. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – С. 141.
62. Куліков Ю., Сташевська О. Мотиваційний механізм захисту зайнятого населення у системі ринкових відносин в Україні // Україна: аспекти праці. – 2010. - №3. – С. 27-33.
63. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій (колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е. М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 355 с.
64. Маркс К. Капітал. Т.3. – К.: Держполітвидав УРСР, 1954. - 926 с.
65. Маркс К. Теория прибавочной стоимости / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. Т. 26. – Ч. 1. – М., 1972.
66. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т 46. – Ч. 2. – М., 1968.
67. Матросов В., Будьонна Л. Колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин на підприємствах-монополістах і дочірніх підприємствах ТНК, розташованих в Україні // Україна: аспекти праці, 2009. – №5. – С. 20-24.
68. Методичні рекомендації щодо класифікації інституційних секторів економіки України. Міністерство Статистики України. Наказ від 25.07.1994 N 172. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_7p/pg_iugqof.htm. – Назва з екрана.
69. Міжнародні стратегії економічного розвитку: підручник / Макогон Ю.В., Лук’яненко Д.Г., Пахомов Ю.М. та ін. – К.: Освіта України, 2009. – 420с.
70. Милль Дж. С. Основы политической экономии. –– Т.1. – М., 1980.
71. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С.Королева. – М.: Экономист, 2003. – 604 с.
72. Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін / Монографія. За ред. д-ра екон. н., проф. А. Ф. Мельник. – Тернопіль: ТНЕУ, «Економічна думка». – 2009 – 528 с.
73. Новак І. Соціальний пакет як механізм удосконалення оплати праці // Україна: аспекти праці, 2008. – №2. – С. 6-12.
74. Новиков А. Особенности эволюции зарубежных пенсионных систем // МЭиМО. – 2006. - №5. – С. 62-70.
75. Новікова О. Ф. Соціальна орієнтація економіки: механізм державного регулювання: монографія / О. Ф. Новікова, С. М. Гріневська, Л. Л. Шамілева / НАН України. Ін-т економіки промисловості. – Донецьк, 2009. – 220 с.
76. Обама изложил суть реформы здравоохранения // http://lenta.ru/news/2009/09/10/obama/
77. Осинська О. Діалог про конституційне вдосконалення [Електронний ресурс]: за результатами науково-практичної конференції: “Актуальні проблеми реалізації Конституції України і проблеми її удосконалення” // Журнал Верховної Ради України “Віче”. – Режим доступу до журн.: http://www.viche.info/journal/1552/.
78. Очікувана чисельність наявного населення на 1 січня 2010 року та середня за 2009 рік // Експрес-випуск Державного комітету статистики України №275 від 25.12.2009 р.
79. Паливода Л., Голота С. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2009 роки: Звіт за даними дослідження / Любов Паливода, Софія Голота. – Київ: ТОВ «Видавничий Дім «КуПол», 2010. – 112с.
80. Пишуліна О.М. Соціальне значення мінімальної заробітної плати та її роль у формуванні ціни робочої сили на ринку праці // Стратегічні пріоритети. – 2007. – №4 (5). – С. 134-141.
81. Платыгин Д.Н. Социальная политика в развитых странах Запада: опыт и перспективы // Труд за рубежом. – 2010. – №1-2. – С. 53-88.
82. Политическая система США. Актуальные измерения, М., 2000.
83. Портер М. Конкурентные преимущества стран: Пер. с англ. — СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2005. — 564 с.
84. Портер М.Э. Конкуренция: Пер. с англ. — СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2003. — 495с.
85. Поручник А. М. Національний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі : монографія / А. М. Поручник ; Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана». - К. : КНЕУ, 2008. - 352 с.
86. Постанова Кабінету міністрів України від 14 квітня 2000 р. №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» – Режим доступу до Постанови: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=656-2000-%EF&p=1268131345902313.
87. Потєхін О., Врадій О. Україна – Європейський Союз: соціальний вимір // http://cpcfpu.org.ua/projects/ foreignpolicy/papers/0207
88. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», версія для обговорення від 2 червня 2010 року – Режим доступу до документу: http://www.president.gov.ua/content/ker-program.html.
89. Рікардо Д. «Начала политической экономии и налогообложения» 1817http://gallery.economicus.ru/cgibin/frame_rightn.pl?type=in&links=./in/ricardo/works/ricardo_w1_2.txt&img=works.jpg&name=ricardo&list_file=
90. Риккардо Д. Сочинения. – Т. 1. – М., 1995.
91. Руженський М.М. Система соціального захисту населення у транзитивному суспільстві: монографія. – К.: ІПК ДСЗУ, 2005. – 384 с.
92. Руженський М.М. Соціальний менеджмент: навч. Посібник. – К.: ІПК ДСЗУ, 2011. – 255 с.
93. Руководство по некоммерческим организациям в Системе национальных счетов. Методологические исследования. Серия F, № 91. – Нью-Йорк: Организация Объединенных Наций, 2006. – 376 с.
94. Сенат США согласился провести дебаты по реформе здравоохранения // http://lenta.ru/news/2009/11/22/clear/.
95. Сіденко С. В. Соціальний вимір ринкової економіки: монографія. – К.: Видавничий центр «Київський університет», 1998. – 248 с.
96. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкзис, 1962.
97. Стігліц, Джозеф Е. Економіка державного сектору / Пер. з англ. А.Олійник, Р. Скільський. – К.: Основи, 1998. – 854 с.
98. Стрежнева М. Проблемы социальной политики в Європейском Союзе // МЭиМО. – 2006. - №8. – С. 22-31.
99. Столярчук Я. М. Глобальні асиметрії економічного розвитку: монографія. – К.: КНЕУ, 2009.
100. ТАСІС: Проект «Посилення регіональних соціальних служб в Україні»/Як побудувати українську модель на європейських підходах. – К., 2006.
101. Ткаченко Ю. О. Особливості надання соціальних послуг в Україні // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_24/articles/68_tkachenko.pdf
102. Товариство Червоного Хреста України. Наша діяльність – Режим доступу: http://www.redcross.org.ua/index.php?hl=ua&idd=activities. – Назва з екрана.
103. Траектории экономических трансформаций / В.И.Кушлин. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. – 310 с.
104. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: У 2 т. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Дмитро Григорович Лук’яненко (заг.ред.), Анатолій Михайлович Поручник (заг.ред.) — К. : КНЕУ, 2006.
105. Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі (Прийнято учасниками багатосторонньої зустрічі, організованої Радою Європи): Страсбург, 5 липня 2002 року. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart10/inx10500.htm. – Назва з екрана.
106. Холод Н. Світовий досвід застосування мінімальної заробітної плати для регулювання доходів населення // Україна: аспекти праці. – 2008. - №7. – С. 46-51.
107. Цивилизационые модели современности и их исторические корни: монографія / Пахомов Ю. Н., Павленко Ю. В., Сиденко С. В. и др.. – К.: Наукова думка, 2002.
108. Цивилизационная структура современного мира . В 3-х т. Том 1. Глобальные трансформации современности / Пахомов Ю. Н., Павленко Ю. В., Сиденко С. В. И др. – К.: Наукова думка, 2006.
109. Чужиков В. І. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія: Монографія. – К.: КНЕУ, 2008.
110. Шишков Ю. Государство в эпоху глобализации / МЭиМО. – 2010. - №1. – С. 3-13.
111. Anheier, Helmut K. and Wolfgang Seibel. "Defining the Nonprofit Sector: Germany". Working Papers of the Johns Hopkins Comparative Nonprofit Sector Project, no. 6. – Baltimore: The Johns Hopkins Institute for Policy Studies, 1993. – 35 p.
112. Anheiner H. Social services in Europe: Annotated Bibliography Frankfurt: Observatory for the Development of Social Services in Europe, 2000.
113. Anheier H. Third sector in Europe: Five Theses, 2002.
114. Anheier H., Gabriel R. and Lester M. Salamon. «The Nonprofit Sector in the United Nations System of National Accounts: Definitions, Treatment, and Practice.» Working Papers of the Johns Hopkins Comparative Nonprofit Sector Project. No. 4. – Baltimore: The Johns Hopkins Institute for Policy Studies, 1992. – 33 p.
115. Archambault, Edith. «Defining the Nonprofit Sector: France.” Working Papers of the Johns Hopkins Comparative Nonprofit Sector Project, no. 7, edited by L.M. Salamon and H.K. Anheier. – Baltimore: The Johns Hopkins Institute for Policy Studies, 1993. – 24 p.
116. Are We Growing Unequal? New Evidence on Changes in Poverty and Incomes over the Past 20 Years // http:www.oecd.org/dataoecd/48/56/41494435.pdf
117. Attinson A.B. The Economics of Inequality, Oxford, 1983.
118. Boushey H. Social inclusion for United States / Center for Economic Policy and Research, 2004.
119. СОМ 2007 (725) Communication on «Services of general interest, including social services of general interest: a new European commitment».
120. Сonsumption expenditure of households on goods and servises_EU27_2006: електронний ресурс, режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php/Household_consumption_expenditure
121. Ebel R. E., China’s Energy Future (Washington: CSIS Press, 2005).
122. Education at a Glance 2010: OECD Indicators. – OECD. – 2010.
123. Education: Expenditure / OECD in Figures 2010 // www.oecd.org
124. Effective Ways to Realise Policy Reforms in Health Systems. OECD Health Working papers No. 51. - DELSA/HEA/WD/HWP(2010)2
125. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. Cambridge, 1990.
126. European Social Models between Globalisation and Europeanisation / T.Gianpiero. – University of Newcastle, 2007. http://mpra.ub.uni-muenchen.de/12863/
127. European Year of Volunteering 2011. – Режим доступу: http://www.eyv2011.eu/PublicImageVoting.asp. – Назва з екрана.
128. Ferrera M. The «southern model» of welfare in social Europe. / Journal of European Social Police, 1996. Vol.6, N.1, pp. 17-37.
129. Furniss N., Tilton T. The case for the Welfare State. From social security to social equality. Bloomington-London, 1977. – P. 1-21.
130. GDP – per capita (PPP) 2010 Country Ranks. CIA World Factbook 2008 // http://www.photius.com/rankings/economy/gdp_per_capita_2010_0.html
131. Hanech W. Soziale Sicherung im europaischen Vergleich. «Aus Politik und Zeitgeschichte», 14.08.1998, S.15-26.
132. Health at a Glance: Europe 2010. – OECD 2010.
133. Health Care Quality Indicators Project. Patient Safety Indicators Report 2009. – OECD. – 2009.
134. Health Care. The President's Plan // http://www.whitehouse.gov/Issues/health-Care
135. Health: Key tables from OECD - ISSN 2075-8480 - © OECD 2010, електронний ресурс, режим доступу: http://www.oecd.org/document/35/0,3343,en_2649_201185_46547235_1_1_1_1,00.html
136. Heidenheimer A.J., Heclo H., Carolyn T. Comparative Public Policy. The Politics of Social - Choice in America, Europe and Japan, McMillan Press Ltd. (1990).
137. Human Development Report 2009: Overcoming barriers: Human mobility and development. – New York: UNDP, 2009.
138. Human Development Report 2010 —20th Anniversary Edition: The Real Wealth of Nations: Pathways to Human Development. – United Nations. 2010.
139. Improving Lifestyles, Tackling Obesity: The Health and Economic Impact of Prevention Strategies. / Franco Sassi, Michele Cecchini, Jeremy Lauer, Dan Chisholm. - OECD Health Working Papers No. 48. - DELSA/HEA/WD/HWP(2009)6
140. Income, Poverty, and Health Insurance Coverage in the United States: 2009. Issued September 2010. – U.S. Department of Commerce. – 2010.
141. Key tables from OECD // http://www.oecd.org/document/
142. Liebfried S., Pierson P. Social Policy / Policy-Making in the European Union. Oxford, 1996.
143. Lorenz W. Social Work in a Changing Europe. – L.: Routledge, 1996.
144. Marshall T.H. Citizenship and social class. London: Pluto Press, 1981.
145. Muller E. Differences in Climate Change Policy in Germany and the United States from a Political Science Perspective // Energy & Environment, 1998. – №4 (9). Special Issue.
146. Munday B. European social services: a map of characteristics and trends, 2006.
147. National Centre for Charitable Statistics // http://nccsdataweb.urban.org
148. OECD Family Database. OECD - Social Policy Division - Directorate of Employment, Labour and Social Affairs // www.oecd.org/els/social/family/database
149. OECD Health Data 2009, OECD // http://www.oecd.org/health/healthdata
150. OECD Health Data 2010, OECD // http://www.oecd.org/health/healthdata
151. OECD.Stat Extracts, 29 Jan. 2011 // http://stats.oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=SOCX_AGG
152. Organization for Economic Cooperation and Development. Glossary of Statistical Terms, 2007.
153. Pensions at a Glance 2009: retirement-Income Systems in OECD Countries. – OECD 2009.
154. Roeger Katie L. Small Nonprofit Organizations. A Profile of Form 990-N Filers // Charting Civil Society. A series by the Center on Nonprofits and Philanthropy. The Urban Institute. – 2010. – No. 23, August. – 6 p.
155. Rogers E. Communication technology: the new media in society. N.Y., 1986.
156. Salamon, Lester M. and Helmut K. Anheier. “Toward an Understanding of the Nonprofit Sector at the International Level: The Johns Hopkins Comparative Nonprofit Sector Project”. Nonprofit Management and Leadership 2, 1992a. – Pp. 311-324.
157. Sapir A. Globalization and the reform of European social models. – Bruegel Policy Brief, №1, 2005.
158. Siebert H. and Klodt H. Towards Global Competitions: Catalyst and constraints. Kiel, December 1998.
159. Sickness, Disability and Work.: Breaking the Barriers. A Synthesis of Findings Across OECD Countries. – OECD. – 2010.
160. Social Expenditures Database // http://www.oecd.org/document/9/0,3746,en_2649_34637_38141385_1_1_1_1,00.html-
161. Society at a Glance 2009. OECD Social Indicators. – OECD. – 2009.
162. Statistical Abstracts of the United States 2010. – US. Census Bureau, 2010 // www.census.gov
163. Statistical Abstract of the United States 2011. – US. Census Bureau, 2011 // www.census.gov
164. Steffy, Tracy L., The Limits of Civil Society: Community Based Organizations in Good Economic Times and Bad (September 2, 2009). – Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=1467303. – Назва з екрана.
165. The Challenge of Financing Health Care in the Current Crisis. An Analysis based on the OECD Data. / Peter Scherer, Marion Devaux. – Health Working Papers. – DELSA/HEA/WD/HWP(2009)7.
166. The new relationship. Human capital in the American corporation. Editors – Margaret M. Blair and Tomas A. Kochan. Washington, 2000.
167. The Urban Institute. The nonprofit sector in brief. Facts and Figures from the Nonprofit Almanac 2008: Public Charities, Giving, and Volunteering. – Washington, DC: The Urban Institute, 2008. – 7 p.
168. The Urban Institute. The nonprofit sector in brief. Public Charities, Giving, and Volunteering 2009. – Washington, DC: The Urban Institute, 2009. – 8p.
169. The 2010 Corporate Social Responsibility Index / Boston College. Carrol School of Management.
170. United Nations Organization. Human Development Report 2000. New York, Oxford, 2000.
171. United Nations Organization. International Standard Industrial Classification of All Economic Activities, Rev.4, 2008.
172. United Nations. World Population Prospects: The 2004 Revision Population Database, http://eca.in.org/unpp, accessed January 24, 2006.
173. Wanderley F. Between reform and inertia: Bolivia’s employment and social protection policies over the past 20 years// International Labour Review. 2009. Vol.148. – №3. – Р. 253-269.
174. World Population Ageing 2007. - United Nations, 2007.
175. World Population Ageing 2010. - United Nations, 2010.