Головко Ірина Анатоліївна. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

УДК 343.58

ГОЛОВКО Ірина Анатоліївна

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ

12.00.08 кримінальне право і кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Кузнецов Віталій Володимирович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ Й ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ 13
1.1. Історичний розвиток кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами 13
1.2. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: зарубіжний досвід 34
Висновки до першого розділу 58
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 299 КК УКРАЇНИ «ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ» 59
2.1. Об’єкт і предмет жорстокого поводження з тваринами 59
2.2. Об’єктивна сторона жорстокого поводження з тваринами 83
2.3. Суб’єкт жорстокого поводження з тваринами 118
2.4. Суб’єктивна сторона жорстокого поводження з тваринами 138
Висновки до другого розділу 160
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ 162
3.1. Відмежування жорстокого поводження з тваринами від суміжних складів злочинів та правопорушень 162
3.2. Особливості призначення покарання за жорстоке поводження з тваринами 184
Висновки до третього розділу 199
ВИСНОВКИ 200
ДОДАТКИ 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 235

Перелік умовних скорочень

ВУЦВК Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
ГСУ МВС Головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ
ЗМІ засоби масової інформації
КК Кримінальний кодекс
КМУ Кабінет Міністрів України
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
НАН Національна академія наук
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПК Пенітенціарний кодекс
РНК Рада народних комісарів
РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РФ Російська Федерація
СНД Співдружність Незалежних Держав
СУ ГУМВС Слідче управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ
США Сполучені Штати Америки
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
УМВС Управління Міністерства внутрішніх справ
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ЦК Цивільний кодекс України
FELASA Федерація наукових асоціацій з лабораторних тварин

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах подальшої розбудови державності в Україні, адаптації до європейської цивілізації всіх соціальних сфер, в суспільстві відбувається падіння морально-духовної культури населення, десоціалізація особи. Це сприяє виникненню і поширенню багатьох негативних явищ, зокрема, злочинів проти громадського порядку та моральності.
Протидія таким злочинам є важливим завданням для становлення України як демократичної та правової держави. Серед таких проблем чільне місце посідає кримінально-правова охорона моральності у сфері захисту тваринного світу, яка потребує вирішення на рівні міжнародного права та на рівні національного права. Світова спільнота підтвердила своє бажання захистити тваринний світ від протиправних посягань. Результатом цього стали такі документи, як Європейська конвенція про захист тварин під час міжнародних перевезень (1968 р.), Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення(1973 р.), Всесвітня Декларація прав тварин (1978 р.), Європейська конвенція про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (1986 р.), Європейська конвенція на захист домашніх тварин (1987 р.). На реалізацію положень конвенцій у багатьох країнах світу створено інститут захисту прав тварин, удосконалюються механізми їх реалізації шляхом заснування нових відомств, громадських організацій, прийнято нові нормативно-правові акти, що встановлюють обмеження щодо правил поводження з тваринами.
Згідно зі статистичними даними Міністерства внутрішніх справ (далі МВС) України, у 2001 р. за статтею 299 Кримінального кодексу (далі КК) України «Жорстоке поводження з тваринами» було порушено 5 кримінальних справ, у 2002 р. 31, у 2003 р. 41, у 2004 р. 25, у 2005 р. 35, у 2006 р. 24, у 2007 р. 28, у 2008р. 57, у 2009 р. 54. При цьому, відповідно до офіційних даних Державної судової адміністрації України, протягом 2002 2009 рр. зафіксовано 47 обвинувальних вироків за жорстоке поводження з тваринами. Але такі, загалом невисокі, показники не відображають реальної кількості вчинених злочинів. Значну кількість випадків учинення жорстокого поводження з тваринами органи внутрішніх справ не фіксують, тому ці діяння мають високий рівень латентності. Про це свідчать результати проведеного анкетування серед пересічних громадян України (42,4% опитаних осіб указали, що їм відомі такі випадки).
Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлюють ще й такі фактори: недосконалість правових норм, які передбачають відповідальність за жорстоке поводження з тваринами та труднощі у їх практичній реалізації; неврахування зарубіжного досвіду щодо протидії таким злочинам; недостатнє вивчення теоретичних аспектів проблем, пов’язаних із кримінально-правою охороною тваринного світу; відсутність чітких критеріїв розмежування суміжних правопорушень тощо. Зазначені чинники підтверджують результати опитування співробітників суду та працівників органів внутрішніх справ. Так, 28,4 % з усіх опитаних указали, що ст. 299 КК України має певні вади, 55,6 % недосконала, і тому потребує законодавчих змін.
У науці кримінального права значна увага була приділена дослідженню питань охорони окремих сфер моральності від злочинних посягань. Зокрема, їх розглядали у своїх роботах Ю.В.Александров, Ю.М.Антонян, О.М.Апанович, Т.С.Барило, О.І.Бевза, М.М.Биргеу, М.Ю.Брайчевський, В.М.Броннер, Г.З.Брускін, Ф.Г.Бурчак, С.І.Бушмін, А.Я.Вілкс, В.В.Вітвіцька, С.Є.Гальперин, Я.І.Гілінський, Н.О.Горб, І.М.Даньшин, Р.С.Джинджолія, С.Ф.Денисов, А.І.Долгова, Є.В.Друзь, О.О.Дудоров, О.П.Дьяченко, В.В.Дюков, В.П.Ємельянов, В.Д.Єрмаков, М.А.Єфимов, О.М.Ігнатов, О.М.Костенко, Л.М.Кривоченко, Н.Ф.Кузнецова, В.В.Кузнецов, Л.С.Кучанська, А.В.Ландіна, І.П.Лановенко, В.А.Ломако, Ф.А.Лопушанський, П.С.Матишевський, А.І.Міллер, Г.М.Міньковський, П.П.Михайленко, В.О.Навроцький, В.К.Негоденко, А.М. Плешаков, М.М.Поляков, О.П.Рябчинська, П.П.Сердюк, В.М.Смітієнко, А.Х.Степанюк, К.А.Тарасов, Д.Я.Теліга, І.А.Топольськова, Д.В.Чобіт, М.Д.Шаргородський, С.А. Щерба, С.В.Шлик, А.Є.Шпаков, Н.С.Юзікова, С.С.Яценко та інші.
У теорії кримінального права і кримінології питаннями охорони тваринного світу займалися такі науковці: Т.С. Бакуніна, Ю.С. Богомягков, С.Б.Гавриш, К.Ю. Гаєвська, Р.С. Гіззатуллін, Е.Н. Жевлаков, Б.Н. Звонков, О.С. Колбасов, А.В. Куліченко, Ю.С. Кулик, В.К. Кудрявцев, В.В. Лазарєв, Н.А.Лопашенко, І.І. Лобов, В.Ф.Ломакіна, Ю.І. Ляпунов, В.О. Морозова, В.О.Навроцький, В.С.Нерсесянц, В.Я. Тацій та інші. Як відомо, в Російській Федерації у 2000 р. захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук І.І. Лобовим за темою «Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами», яка присвячена кримінальним та кримінологічним аспектам протидії такому злочину. В Україні фрагментарно положення щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами висвітлені в дисертаціях В.О. Морозової «Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі» (2003 р.), А.В.Ландіної «Кримінально-правова охорона моральності в Україні» (2005 р.), та Л.С.Кучанської «Поняття та система злочинів проти моральності у кримінальному праві України» (2007 р.).
Констатуючи значний науковий внесок учених у розробку зазначених аспектів, зауважимо, що їхні дослідження стосувалися лише окремих питань теорії і практики застосування ст. 299 КК України. Комплексного ж дослідження зазначеної теми в Україні до цього часу не здійснювалося. Фактично залишилася теоретично не обґрунтованою низка ключових питань, що пов’язані з вивченням кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 299 КК України. Теоретична розробка таких питань сприятиме правотворчій та правозастосовній діяльності, а тема дослідження є актуальною для науки кримінального права.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали також праці П.П. Андрушка, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, І.Г.Богатирьова, П.А.Вороб’я, В.К.Грищука, О.М.Джужи, О.Г.Колба, М.Й.Коржанського, В.В. Леня, С.Я. Лихової, П.С. Матишевського, М.І.Мельника, А.А. Музики, В.І. Осадчого, М.І. Панова, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.П. Тихого, А.М. Трайніна, П.Л. Фріса, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, Н.М.Ярмиш та інших провідних вчених.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає тематиці Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 20042009 рр. (наказ МВС України від 5липня 2004 р. №755), Комплексній програмі профілактики правопорушень на 20072009рр.(постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1767) та ґрунтується на положеннях Концепції реформування кримінальної юстиції України (Указ Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008), Плану заходів щодо реалізації цієї Концепції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. № 115р).
Тема дисертації затверджена Вченою радою КНУВС (протокол № 1 від30січня 2007 р.), передбачена планами проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2009 р. (п. 142). Тема дослідження внесена до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2007 р.), схвалених відділеннями Академії правових наук України (п. 575).
Мета і завдання дослідження.
Метою дослідження є комплексний кримінально-правовий аналіз жорстокого поводження з тваринами за законодавством України та окремих зарубіжних країн, а також формулювання обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства та правозастосовної діяльності.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
провести історико-правове дослідження кримінального законодавства у сфері охорони тваринного світу;
здійснити порівняльно-правовий аналіз національного та зарубіжного законодавства про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
визначити об’єкт та предмет злочину, передбаченого ст.299ККУкраїни;
розкрити зміст об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.299ККУкраїни;
встановити ознаки суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.299КК України;
визначити ознаки осіб, які можуть бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 299 КК України;
провести відмежування цього злочину від інших суміжних складів злочинів та інших правопорушень;
розглянути дискусійні питання призначення покарання за жорстоке поводження з тваринами;
сформулювати пропозиції щодо вдосконалення національного кримінального законодавства про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері охорони моральності.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні теоретичних і практичних питань кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами та розробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавства. Найбільш важливими є такі висновки:
1. Основні історичні етапи становлення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами зумовлені змінами об’єктивних факторів державного розвитку, культури суспільної свідомості, правосвідомості та правової ідеології з урахуванням національно-етнічних особливостей суспільства, і пов’язані, головним чином, з розвитком законодавства післяреволюційного періоду.
2. У результаті вивчення зарубіжного досвіду протидії жорстокому поводженню з тваринами було встановлено суттєві відмінності від чинного закону України про кримінальну відповідальність. Ці відмінності полягають у встановленні більш широкого кола діянь, що визнаються злочинами, які посягають на тваринний світ, в об’єкті та моменті закінчення злочину, а також у встановленні віку кримінальної відповідальності за вчинення такого виду суспільно небезпечних діянь.
3. Родовим об’єктом жорстокого поводження з тваринами є суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності. Видовим об’єктом цього злочину є моральність як специфічна система суспільних відносин, які традиційно склалися в процесі суспільного розвитку і відображають культурні, національні, релігійні особливості буття людини. Основним безпосереднім об’єктом злочину є конкретні суспільні відносини, що складаються у сфері охорони моральності саме в ставленні до тваринного світу. Додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом суспільні відносини в галузі охорони, відтворення і використання тваринного світу, додатковим факультативним безпосереднім об’єктом відносини власності; суспільні відносини в сфері нормального розвитку та виховання малолітніх.
Предметом злочину, передбаченого ст. 299 КК України, є хребетні тварини. Ураховуючи сферу суспільних відносин, яку охороняє закон, у випадку вчинення цього злочину, запропоновано ч. 1 ст. 299 КК України викласти без конкретизації будь-яких ознак тварини. Уточнено юридично-значимі ознаки предмету злочину: біологічні, середовищні, територіальні.
4. Жорстоке поводження з тваринами, учинене із застосуванням жорстоких методів, можливе як у формі дії, так і бездіяльності. Нацькування тварин одна на одну вчиняється лише дією. Жорстоке поводження з тваринами в чинній редакції статті 299 КК України є злочином з формальним складом. Обстоюється позиція про визнання його злочином з матеріальним складом.
Визначено, що знущання, вчинене із застосуванням жорстоких методів, це інтенсивний насильницький спосіб поводження з твариною, що характеризується заподіянням їй особливих фізичних страждань. До форм насильства над тваринами, які охоплюються поняттям «знущання», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки, необхідно відносити: біль, страждання, муку, мучення, мордування, катування, садизм.
Особливістю нацькування тварин одна на одну як форми об’єктивної сторони складу злочину необхідно розуміти таку активну поведінку людини, спрямовану на те, щоб примусити одну тварину вчинити безпідставний напад на іншу, тобто викликати таку негативну реакцію, що отримує вираз у агресивній бійці.
Обґрунтовано доцільність установлення такої кваліфікуючої ознаки цього злочину, як учинення жорстокого поводження з тваринами в присутності неповнолітнього. За результатами аналізу кваліфікуючих ознак у законодавстві зарубіжних країн, узагальнення результатів анкетування та судової практики, автором запропоновано передбачити в ст. 299 КК України ознак, що стосуються форм співучасті та виду множинності.
5. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 299 КК України, може бути фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також особа, яка має ще й додаткові ознаки: пов’язані з порушенням спеціально покладених на неї обов’язків; характеризують роль та правове положення суб’єкта; характеризують взаємини суб’єкта з предметом злочину
6. Установлено, що злочин, передбачений чинною редакцією ст. 299 КК України, може бути вчиненим як з прямим, так і непрямим умислом. У випадку настання наслідків у вигляді каліцтва чи загибелі тварини злочин може мати й складну форму вини, тобто, коли вчинення суспільно небезпечного діяння є умисним, а ставлення до наслідків необережним.
Доведено недоцільність перевантаження норми, що встановлює відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, вказівками на мотиви вчинення злочину.
7. Розроблено критерії відмежування жорстокого поводження з тваринами від ряду суміжних злочинів та правопорушень: показники ступеня суспільної небезпечності діянь та загальні розмежувальні ознаки складу злочину, визначені у відповідній статті КК України.
Комплексний системний аналіз складів злочину і правопорушення, у яких передбачено відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, а також практики їх застосування показав існування суттєвих недоліків у їх законодавчій регламентації. Запропоновано конкретизувати об’єктивні прояви ст. 89 КУпАП.
8. За результатами узагальнення судової практики призначення покарання за вчинення жорстокого поводження з тваринами констатовано необхідність удосконалення санкції ст. 299 КК України.
9. Запропоновано такі законодавчі зміни й доповнення:
1) нова редакція ст. 299 КК України «Жорстоке поводження з тваринами»:
«1. Знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів, або нацькування тварин одна на одну, що спричинили каліцтво або загибель тварини,
караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від 160 до 240 годин, або арештом до шести місяців.
2. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в присутності неповнолітнього, або групою осіб, або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за жорстоке поводження з тваринами,
караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2) ст. 89 КУпАП слід викласти в такій редакції:
«Порушення встановлених правил поводження з тваринами»
«Порушення встановлених правил поводження з тваринами»,
караються штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Вважаємо, ці висновки та пропозиції по удосконаленню норм, що встановлюють відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, підвищать ефективність протидії таким злочинам і допоможуть забезпечити дієву охорону моральності у сфері захисту тваринного світу.