Гончарук Світлана Миколаївна. Профілактика прееклампсії в жінок із неспецифічною патологією легень

Короткий опис

Гончарук Світлана Миколаївна. Профілактика прееклампсії в жінок із неспецифічною патологією легень: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2002. - 174арк. - Бібліогр.: арк. 161-174

Гончарук С.М.
Профілактика прееклампсії в жінок з неспецифічною патологією легень.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія.
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2002.
Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених в жінок з неспецифічною патологією легень. Показана роль хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми в розвитку прееклампсії. Вивчено причини, структура та терміни розвитку основних акушерських та перинатальних ускладнень в жінок цієї групи. Розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості прееклампсії в жінок з неспецифічною патологією легень на підставі використання медикаментозної корекції та фізичних факторів впливу.

В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти прееклампсії та фетоплацентарної недостатності у вагітних з неспецифічними захворюваннями легень шляхом вивчення особливостей зовнішнього подиху, показників гемостазу, токсичності крові, стану фетоплацентарного комплексу та удосконалення методів профілактики.

В структурі хронічних неспецифічних захворювань легень у вагітних жінок переважають хронічний бронхіт (55,2%) порівняно з бронхіальною астмою (26,6%) та бронхоектатичною хворобою (18,2%).
Жінки з хронічним бронхітом складають групу високого ризику (36,0%) щодо розвитку прееклампсії із перевагою артеріальної гіпертензії (78,0%), що розвивається з 28 тижнів вагітності після попереднього загострення основної соматичної патології. Після 31 тижнів приєднується гестаційна анемія і після 33 тижнів - порушення в системі мати-плацента-плід.
При хронічному бронхіті поряд з цим спостерігаються фетоплацентарна недостатність (40,0%); аномалії пологової діяльності (32,0%) і дистрес плода (30,0%).
Функціональний стан зовнішнього подиху у вагітних із хронічним бронхітом характеризується після 20-21 тижнів вагітності і до розродження достовірним зниженням життєвої ємності легень, обсягу форсованого видиху за першу секунду, пікової і максимальної об'ємної швидкості видиху. Встановлені порушення вентиляційно-перфузійних взаємовідносин у легенях можуть бути однією з причин розвитку мікроциркуляторних порушень гіпоксичного генезу і призводять до появи клінічної симптоматики прееклампсії із перевагою артеріальної гіпертензії.
Стан гемостазу у вагітних жінок із хронічним бронхітом характеризується в 20-21 тиж. достовірним зниженням кількості тромбоцитів; збільшенням їх спонтанної агрегації при одночасному зниженні агрегації тромбоцитів із рістоміцином, з АДФ і тромбіном; достовірним збільшенням протромбінового індексу, укороченням активованого часткового тромбопластинового часу і різкого збільшення етанолового і протамінсульфатного тестів. В 29-30 тиж. додатково до цього відбувається зменшення вмісту антитромбіну ІІІ при одночасному підвищенні кількості фібриногену. Встановлені порушення гемостазу свідчать про одночасну активацію тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок, що можна трактувати як хронічний синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання на фоні якого підвищений ризик розвитку прееклампсії.
Гестаційний процес в жінок із хронічним бронхітом протікає на фоні збільшення токсичних властивостей крові, про що наочно свідчить вже в 20-21 тиж. достовірне збільшення показника середніх молекул і лейкоцитарного індексу інтоксикації, а напередодні розродження ступінь токсичності стає на порядок вище, про що наочно свідчить зниження коефіцієнта достовірності з 0,05 до 0,01. Виявлене чітке збільшення токсичних властивостей крові є одним із пояснень високого ризику розвитку акушерської і перинатальної патології в жінок даної групи.
З метою зниження частоти прееклампсії і зниження фетоплацентарної недостатності розроблений метод профілактики хофітол та поляризоване світло низької енергії.
Внаслідок використання розробленого методу профілактики мали місце поліпшення показників функції зовнішнього подиху (збільшення ЖЄЛ на 9,4%; МОШ 25 на 9,7% і ПОШ на 11,3%); нормалізація основних показників системного гемостазу (збільшення вмісту тромбоцитів; показника їх агрегації з рістоміцином, АДФ і тромбіном, а також вмісту АТ ІІІ і значення АЧТЧ на фоні одночасного зниження спонтанної агрегації тромбоцитів, ПІ, вмісту фібриногену і різкого зменшення етанолового і протамінсульфатного тестів); зниження виразності ендотоксикозу (зменшення рівня СМ і ЛІІ); нормалізація функціонального стану фетоплацентарного комплексу (збільшення основних біометричних розмірів плода, збільшення вмісту естріолу при одночасному зниженні рівня кортизолу).
Розроблена лікувально-профілактична методика дозволила знизити частоту загострень легеневої патології і респіраторної вірусної інфекції у жінок в 2,5 разу, а також знизити частоту прееклампсії у 2,2 разу; аномалій пологової діяльності в 2,7 разу, дистреса плода в 3 рази; кесаревих розтинів у 2,4 разу; асфіксії новонароджених у 3,3 разу; постгіпоксичної енцефалопатії в 4,0 рази і попередити перинатальні втрати.