Горбань Дар’я Дмитрівна Особливості циркуляції крові на прикладі мікроциркуляції у осіб юнацького віку з різною резистентністю та на тлі стресу

Короткий опис

Горбань Дар’я Дмитрівна, аспірантка кафедри екології, загальної
біології та раціонального природокористування Мелітопольського
державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького,
тема дисертації: «Особливості циркуляції крові на прикладі
мікроциркуляції у осіб юнацького віку з різною резистентністю та на тлі
стресу», (091 Біологія). Спеціалізована вчена рада ДФ 55.053.051
у Сумському державному педагогічному університеті імені
А.С. Макаренка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ А. С. МАКАРЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Горбань Дар’я Дмитрівна
УДК 612.135 - 057.87
ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБЛИВОСТІ ЦИРКУЛЯЦІЇ КРОВІ НА ПРИКЛАДІ
МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНОЮ
РЕЗИСТЕНТНІСТЮ ТА НА ТЛІ СТРЕСУ
Спеціальність 091 - Біологія
Г алузь знань 09 - Біологія
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Г орбань Дар’я Дмитрівна
Науковий керівник: Кучменко Олена Борисівна, доктор
біологічних наук, професор
Мелітополь - 2021

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 18
ВСТУП 19
РОЗДІЛ 1 АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ КРОВІ 26
1.1. Морфофункціональні особливості мікроциркуляції крові 26
1.2. Сучасні методи дослідження тканинного кровотоку 35
1.3. Особливості пристосування системи мікроциркуляції крові до
патологічних станів 45
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 69
2.1. Характеристика осіб юнацького віку, долучених до
дослідження 69
2.2. Оцінка рівня соматичного здоров’я 70
2.3. Методика лазерної допплерівської флоуметрії та
характеристика основних параметрів мікроциркуляції 71
2.4. Визначення реактивності мікросудин при різних дозованих
навантаженнях 83
2.4.1. Визначення реактивності мікросудин на пробу із затримкою
дихання 83
2.4.2. Визначення реактивності тканинного кровотоку за допомогою
холодової проби 84
2.4.3. Визначення резистентності капілярного кровотоку за
допомогою оклюзійної проби 85
2.4.4. Проба з дозованим фізичним навантаженням 87
2.5. Моделювання серцевої недостатності у тварин та схема
введення метаболічно активних сполук 88
2.6. Методи статистичної обробки результатів дослідження 89
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ КРОВІ У ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТІ 90
3.1. Особливості мікроциркуляції крові у тварин з експериментальною
серцевою недостатністю та за дії метаболічно активних сполук 90
3.2. Особливості мікроциркуляції крові у тварин при дозованих
навантаженнях 104
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ РЕАКТИВНОСТІ ТКАНИННОГО КРОВОТОКУ У ЛЮДИНИ 109
4.1. Особливості показників мікроциркуляції крові в обстежених осіб
юнацького віку 109
4.2. Особливості реактивності тканинного кровотоку у студентів на
різні функціональні проби 117
4.2.1. Реактивність мікросудин на пробу із затримкою дихання 117
4.2.2. Реактивність мікроциркуляції крові при холодовій пробі 124
4.2.3. Резистентність капілярного кровотоку при оклюзійній пробі129
4.2.4. Динаміка показників тканинного кровотоку після фізичного
навантаження 135
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ 140
146
148 

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене дослідження та обґрунтування отриманих результатів дозволило сформулювати такі висновки, які відповідають поставленій меті та завданням роботи:
1. За умов експериментальної серцевої недостатності, змодельованої шляхом приймання доксорубіцину, у щурів спостерігається зменшення всіх досліджуваних показників ЛДФ, що свідчить про пригнічення мікроциркуляторних процесів.
2. У тварин з експериментальною серцевою недостатністю продемонстровано ефективність застосування метаболічно активних сполук - кудесану, тіотріазоліну та композиції ЕПМ-Mg. Найбільш ефективним при сумісному використанні разом із доксорубіцином в плані впливу на стан мікроциркуляторних процесів у організмах щурів був тіотриазолін. Проте перспективним виглядає використання комплексу ЕПМ-Mg, оскільки в результаті його застосування протягом трьох тижнів вдалося нівелювати негативний вплив доксорубіцину на стан мікроциркуляторного русла, зокрема на середню амплітуду фізіологічно найбільш вагомих коливань кровотоку та максимально наблизити їх значення до показників інтактних тварин, в той час, як використання тіотриазоліну призводило до їх підвищення.
3. При холодовій пробі у щурів спостерігалася нормотонічна реакція мікросудин. Зміни показників мікроциркуляції репрезентують вплив нейрогенних та інших видів регуляторних механізмів мікросудин у процесі рефлекторної симпатичної активації. Тобто в умовах низьких температур адаптація кровотоку забезпечується активними механізмами регуляції.
У ході проведення оклюзійної проби в обстежених тварин спостерігалося різке зниження параметру мікроциркуляції: відбувався відток крові з капілярів. У період відновлення реєстрували підвищення показника
ПМ. Це пояснується процесами регуляції кровотоку нервовою системою, яка відновлює тонус мікросудин до необхіднього рівня.
4. При дослідженні тканинного кровотоку в осіб юнацького віку за допомогою методу ЛДФ-метрії були виявлені три типи ЛДФ-грам, які відповідали трьом типам мікроциркуляції крові: аперіодична ЛДФ-грама відповідала нормоемічному типу мікроциркуляції крові, синусоїдальна ЛДФ- грама відповідала гіпоемічному типу, монотонна ЛДФ-грама відповідала гіперемічному типу. При розподілі обстежених осіб за типами мікроциркуляції, більшісті з них мали монотонну високоамплітудну ЛДФ- граму ІІ типу (48,4%), яка відповідала гіперемічному типу мікроциркуляції.
5. Під час проведення функціональних проб різний рівень реактивності обумовлений різними типами ЛДФ-грам, які відповідали різним типам мікроциркуляції крові. Найбільша реактивність на пробу із затримкою дихання та на холодову була виявлена в осіб з нормоемічним типом мікроциркуляції крові, при гіперемічному типі рівень реактивності був значно нижче, при гіпоемічному - мав середнє значення. При проведені оклюзійної проби найбільша резистентність була в обстежених осіб із гіпоемічним типом мікроциркуляції крові, в осіб із нормоемічним та гіперемічним типами - була нижче. Це обумовлено впливом нейрогенної регуляції та особливостями кровотоку при різних типах ЛДФ-грам. При інтенсивних фізичних навантаженнях спостерігалося збільшення показників мікроциркуляції, що вказує на збільшення швидкості мікроциркуляції крові і вазомоторної активації мікросудин.
Дані отримані за допомогою функціональних проб показують напрямок змін тканинного кровотоку та ступінь напруги його регуляторних механізмів. Це дозволило оцінити резерви системи мікроциркуляції, реактивність мікросудин та ступінь їх залучення. Тому можна розглядати метод лазерної допплерівської флоуметрії для скринінгових досліджень з метою виявлення груп ризику розвитку патологій серцево-судинної системи, зокрема серцевої недостатності.