Горбенко Ігор Васильович. Механізм інтеграції України до світового господарства в умовах глобалізації

Короткий опис

Горбенко Ігор Васильович. Механізм інтеграції України до світового господарства в умовах глобалізації: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2004

Горбенко Ігор Васильович Механізм інтеграції України до світового господарства в умовах глобалізації”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню можливостей розвитку процесів економічної інтеграції України в умовах глобалізації.
В дисертаційної роботі поглиблено методичні підходи до аналізу принципів трансформації світу через тиск глобальних трансформацій, проаналізовано фундаментальні фактори цього процесу; детерміновано зміни в смисловому наповненні категорії «економічна інтеграція». Результати полягають в визначені потенційних ризиків і практичних шляхів ефективної організації міжнародної інтеграції України в умовах глобалізації. В дисертації доведено високі ризики застосування експортної моделі розвитку, визначено перспективи поліпшення вітчизняної моделі міжнародних економічних зв’язків, надано рекомендації, що мають практичне значення для забезпечення зміцнення інтеграційної детермінанти у міжнародних відносинах України в умовах глобалізації, зокрема запропоновано практичні заходи щодо забезпечення ефективного впровадження інформаційної політики держави в умовах глобалізації, окреслено суттєві риси цього процесу.

В результаті проведеного дослідження здійснено вирішення важливої наукової задачі обґрунтування напрямів і пріоритетів інтеграції країн до світового господарства, розробки механізму інтеграції України в умовах глобалізації.
В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:
1. Ефективні міжнародні відносини найбільш важлива цільова компонента політики економічного розвитку сучасної держави. Головним параметром міжнародного середовища, що детермінує вибір шляху та ресурсів досягнення цієї цілі, є глобалізація процес розвитку продуктивних сил в умовах світової економіки з перетворенням останньої в єдиний ринок з національними та регіональними секторами на противагу механічній сукупності національних економік, що розвивають взаємне економічне співробітництво через адміністративні кордони, як це мало місце на попередньому етапі розвитку.
2. Глобалізація загострює жорстко детерміновані законами діалектики конфлікти розподілу ресурсів у світі. Постійний розвиток диспропорцій у перерозподілі ресурсів для оплати факторів виробництва відображає глибоке протиріччя, закладене в глобалізації. Конфлікти в розподілі вартості товару, що раніше мали внутрішньодержавні рамки, усе більшою мірою стають інтернаціональними. Через це прерогативи соціального розвитку виступають на перший план у формуванні майбутніх позицій у світі будь-якої країни.
3. Делегування державою регулятивних функцій на користь міжнародних установ в умовах глобалізації економічних стосунків, як правило, помилкове. Для успішної реалізації програм національного економічного зростання державні уряди повинні забезпечити ефективний баланс між прозорістю ринкових відносин і негативними, насамперед у соціальному аспекті, результатами дії ринкових законів.
4. Інтеграційна форма є найбільш привабливим шляхом організації міжнародних відносин, через це є єдиним та таким, що не має для України альтернатив, пріоритетом.
5. Сучасна категорія «економічна інтеграція» далеко вийшла за межі початкової стадії інтернаціоналізації господарського життя, яка полягала в розвитку виробничої, науково-технічної кооперації, створенні економічних митних, валютних платіжних союзів, зон вільної торгівлі. Результати міжнародної взаємодії у вигляді розширення залучення країною іноземних інвестицій у будь-якій формі, зростанні торгівлі лише окремі прояви міжнародної взаємодії і не мають прямих асоціацій з інтеграцією.
6. Глобалізація трансформує міжнародні відносини та зокрема міжнародну економічну інтеграцію. Зміни у світовому економічному порядку викликають необхідність детермінувати міжнародну інтеграцію як процес, що спрямований на досягнення синергії співробітництва через взаємне розгортання економічних кордонів держав, які беруть участь у об’єднанні.
7. Нове наповнення інтеграції глобальне середовище життєдіяльності людини. Нова якість вихід за звичні рамки регіоналізму, розуміння його як розмежування світу на адміністративно-територіальні ареали.
8. Основою сучасного розуміння інтеграції як процесу є обопільне розгортання економічних кордонів держав у процесі міжнародного співробітництва, як явища система взаємин, що визначають еквівалентний розвиток економічних кордонів.
9. Включення закономірностей розвитку міжнародної економічної інтеграції в умовах глобалізації до концепції розвитку України має виходити з того, що світ має спільність, єдність, цілісність і вимагає глобального його сприйняття, але він є гетерогенним, оскільки формуючою закономірністю розвитку є мінливість. Глобалізація сприяє прискоренню змін, через це вона вимагає переосмислення підходу до процесів економічної інтеграції і, насамперед, дезинтеграції. Обидва процеси мають розглядатися як потужні інструменти досягнення національного економічного розвитку, які підлягають гнучкому управлінню.
10. Для України об'єктивною є необхідність переходу від постачальницько-збутової до інвестиційно-виробничої моделі організації. Це має стати основою практичних заходів реалізації економічної інтеграції в умовах глобалізації і визначає необхідність відходу від неліберального підходу у практичній організації державного управління економічним розвитком. Великого значення для міжнародної інтеграції України в умовах глобалізації набуває державна політика розвитку інформаційних мереж. Головний ресурс перебудови існуючої системи зовнішньоекономічних зв’язків для вдалого вирішення завдань соціального розвитку зосереджено в інноваційної стратегії економічного зростання.