Горда Олександр Сергійович. Ефективність енергоспоживання та шляхи її підвищення в аграрному секторі

Короткий опис

Горда Олександр Сергійович. Ефективність енергоспоживання та шляхи її підвищення в аграрному секторі: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. - Д., 2003

Горда О. С. Ефективність енергоспоживання і шляхи її підвищення в аграрному секторі.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, 2003.
Розкрито економічну сутність і особливості енергоспоживання і енергозбереження в сільському господарстві. Доповнена класифікація видів і показників, які характеризують процес аграрного енергоспоживання. Розроблений системний підхід до дослідження та оцінки енергетичного потенціалу аграрних підприємств і визначені критерії ефективності його використання. Узагальнено основні методичні аспекти дослідження споживання енергетичних ресурсів в аграрному секторі. Визначено пріоритетний ряд факторів, які впливають на ефективність енергоспоживання та енергозбереження в сільському господарстві.
Оцінено сучасний стан системи енергоспоживання та енергозбереження в сільському господарстві Запорізької області. Розроблено прогноз потреба аграрного сектору Запорізької області в основних видах енергетичних ресурсів та здійснений прогноз складу та структури можливих джерел її фінансування, визначені основні напрямки та механізми енергозбереження в сільському господарстві.

Енергоспоживання в процесі сільськогосподарського виробництва є трансформацією виробничих факторів, зокрема енергетичного, в продукцію. Аграрне енергоспоживання включає ряд видів: енерговитратне трудозберігаюче, енергозберігаюче трудовитратне, перехідні форми. В сучасних умовах переходу до ринкової економіки енергоспоживання в аграрній сфері характеризується високім рівнем енергоємності виробництва продукції (внаслідок низької врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин), недосконалістю механізмів розрахунків за спожиті паливно-енергетичні ресурси, відсутністю механізмів мотивації до енергозбереження, практично не застосовуються вторинні і невичерпні енергетичні ресурси.
Для оцінки стану системи енергоспоживання, механізмів її функціонування і забезпечення умов енергозбереження пропонується комплекс методів, а також апробована автором методика енергетичної оцінки ефективності як доповнення до загальноприйнятої методики визначення ефективності сільськогосподарського виробництва, які дозволяють визначити рівень енерговитрат на виробництво продукції, виявити можливі фактори ризику, рівень втрат енергетичних ресурсів в сільськогосподарському виробництві та напрямки удосконалення механізмів аграрного енергоспоживання.

Основним показником ступеня оптимізації і ефективності аграрного енергоспоживання служить коефіцієнт енергетичної ефективності, що виражає відношення енергії, що міститься в отриманій продукції, до загальних енергетичних витрат, вкладених у виробництво цієї продукції.

Розрахунок ступеня впливу факторів зовнішнього середовища показав, що найбільш вагомими є: відсутність державної підтримки заходів по енергозбереженню (26,3%), спад аграрного виробництва (18,7), відсутність надходження нової техніки (12,1%), непослідовність та безсистемність у проведенні економічних реформ (11%). Серед факторів внутрішнього середовища найбільш вагомими є: висока енергоємність застосовуваних технологій (27,1%), відсутність у сільськогосподарських підприємств оборотних коштів (15,1%), тіньовий перерозподіл енергетичних ресурсів (13,6%), відсутність у працівників мотивації до енергозбереження (13%), значний моральний і фізичний знос техніки (8,8%).
В середньому за період 1997-2001 рр. сукупний обсяг втрат енергетичних ресурсів (електроенергія, кам'яне вугілля, бензин, дизельне пальне та інші види паливно-мастильних матеріалів) в аграрній сфері Запорізької області склав 949,9 млн. Дж. Втрати енергоресурсів, що допускаються, у сільському господарстві області обумовлені головним чином недосконалістю застосовуваних технологій оброблення сільськогосподарських культур та утримання тварин, недоліками в постачанні та зберіганні енергетичних ресурсів, порушеннями трудової дисципліни, відсутністю мотивації до енергозбереження, розкраданнями ресурсів і т.д
Сучасний стан аграрного енергоспоживання в Запорізькій області характеризується скороченням обсягів споживання бензину за 1997-2001 рр. на 51%, дизельного палива на 40%, електроенергії на 60%. Коефіцієнт покриття потреби аграрних підприємств у дизельному паливі за 1999-2001 рр. склав 80 -90%, а по різних видах бензинів цей показник був ще нижче і коливався в межах 60% - 70%. В аграрному секторі Запорізької області спостерігається тенденція збільшення енергоємності виробництва аграрної продукції. Енергоємність виробництва 1 ц пшениці зросла на 4%, кукурудзи на 68%, соняшника на 62%, м'яса великої рогатої худоби на 9%, м'яса свиней на 19%, молока на 5%.
Прогнозна потреба аграрного сектора Запорізької області сільськогосподарських підприємств у дизельному паливі складає від 97,2 тис. т у 2003 році до 123,4 тис. т у 2005 році, по автомобільному бензині ці показники відповідно рівні 29,2 тис. т і 48,9 тис. т. На підставі представленого прогнозу на період з 2003 по 2005 рр. передбачається також збільшення потреби сільського господарства області в природному газі на 6,3 млн. м3, електроенергії на 126,7 млн. квт-год., мазуту на 8,6 тис. т.
В сучасних умовах господарювання з метою енергозбереження в сфері аграрного виробництва пропонується: підвищення мотивації до енергозбереження, впровадження енергозберігаючих технологій, скорочення втрат енергоресурсів, застосування прогресивних норм витрат енергетичних ресурсів, систематичне проведення енергоаудитів, боротьба з розкраданнями енергоресурсів. У масштабах Запорізької області це дозволить щорічно скоротити споживання бензину на 5,7 тис. т, дизельного палива на 15,5 тис. т, інших паливно-енергетичних ресурсів на 4,8 тис. т, електроенергії на 28,6 млн. квт-год. При цьому матеріальні витрати аграрних формувань області на придбання основних видів енергетичних ресурсів скоротяться на 41,9 млн. грн.