Гордополов Володимир Юрійович Обліково- аналітична система управління зовнішньоекономічною діяльністю

Короткий опис

Гордополов Володимир Юрійович, доцент кафедри фінансового аналізу та аудиту Київського національного торговельно-економічного університету: «Обліково-
аналітична система управління зовнішньоекономічною діяльністю» (08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит - за видами економічної діяльності). Спецрада Д
у Житомирському державному технологічно­му університеті МОН України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ГОРДОПОЛОВ ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ

УДК: 657:332.2

ДИСЕРТАЦІЯ
ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Спеціальність 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)
08 – Економічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
В.Ю. Гордополов

Науковий консультант Свірко Світлана Володимирівна, доктор економічних наук,
професор

Житомир – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП………………………..…………………………………………. 22
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ………………………………………

35
1.1. Передумови розвитку теоретико-методологічних положень
бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності: історичний дискурс ……………………………………………………………………

35
1.2. Зовнішньоекономічна діяльність в системі економічних теорій та
сучасній господарській діяльності ……..………………………………..
66
1.3. Складові зовнішньоекономічної діяльності як об’єкти
бухгалтерського обліку……………………………………………………
90
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………. 112
РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ПІДПРИЄМСТВ ……………………………………………………………

117
2.1. Оцінка стану організації та методики бухгалтерського обліку
зовнішньоекономічної діяльності підприємств ……………………...…
117
2.2. Обґрунтування механізму зміни та дотримання принципів бухгалтерського обліку в інформаційному просторі управління
зовнішньоекономічною діяльністю ….………………………………….

146
2.3. Комплексна модель трансформації теоретико-методологічних положень бухгалтерського обліку та аналызу в забезпеченні управління
зовнішньоекономічною діяльністю ...……………………………………

169
Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 186
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ …
189
3.1. Методологічні положення бухгалтерського обліку експортно-

імпортних операцій підприємств ….…………………………………… 189
3.2. Організаційно-методичні положення бухгалтерського обліку валютних операцій в системі управління зовнішньоекономічною
діяльністю ………….…………………………………………………….

220
3.3. Бухгалтерський облік одержаних іноземних інвестицій як складова
інвестиційного клімату підприємства …………………………………..
245
3.4. Аналітичне забезпечення операцій зовнішньоекономічної
діяльності підприємств……………………………………………………
269
Висновки до розділу 3 ……………………………………………………. 283
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТОЛІНГОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИ
287
4.1. Толінгові операції як об’єкт бухгалтерського обліку: економічний
зміст та значення в сучасних умовах господарювання ……………….…
287
4.2. Організаційне забезпечення бухгалтерського обліку толінгових
операцій як специфічного об’єкту зовнішньоекономічної діяльності …
305
4.3. Методичні положення облікового відображення толінгових
операцій у замовника-резидента та виконавця-резидента ……………...
329
Висновки до розділу 4 ……..………………………..……………………. 346
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 350
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 359
ДОДАТКИ ………………………………………………………………... 406

ВСТУП
Актуальність теми. Питання економічного розвитку суб’єктів господарювання залежить від їх місця на ринку товарів (робіт та послуг), капіталу та праці. При чому, для забезпечення динамічного розвитку та досягнення мети функціонування підприємства, зазначені ринки мають виходити за кордони певних країн, що обумовлює потребу зміни акцентів системи управління до зовнішньоекономічної діяльності. В останні роки питання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) підприємств значно актуалізувалося, що підтверджується статистичними даними: в частині торгівлі – експорт товарів в Україні у 2018 р. становив 47339935,2 тис. дол. США, що на 9,4 % більше ніж у 2017 р., а імпорт - 57141041,5 тис. дол. США, що на 15,2 % більше ніж у попередньому році; в частині інвестицій – акціонерний капітал нерезидентів в економіці Україні станом на 01.01.2019 р. становить 40020,9 млн. дол. США, в свою чергу акціонерний капітал в економіках країн світу резидентів України становить 6322,0 млн. дол. США.
В таких умовах є потреба в розвитку інструментарію системи управління ЗЕД підприємств та окресленні напрямів трансформації та розвитку методологічних положень його інформаційних підсистем, якими виступають бухгалтерський облік та економічний аналіз. Розвиток бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД підприємств відбувається в постійній динаміці, що обумовлено його мінливістю до факторів зовнішнього середовища. Так, бухгалтерський облік та економічний аналіз є інформаційною підсистемою управління, яка формує інформаційну модель ЗЕД. В сучасних умовах господарювання неможливо визначати системи бухгалтерського обліку та економічного аналізу як відокремлені підсистеми управління, адже вони є взаємопов’язаними системами, які дозволяють формувати якісний інформаційний простір управління ЗЕД підприємства. Саме тому, сьогодні, актуалізуються проблеми дослідження розвитку зазначених систем як складових обліково-аналітичної системи управління. Удосконалення обліковоаналітичної системи управління має

відбуватися у контексті сучасних тенденцій міжнародної торгівлі та розвитку ринку цінних паперів із врахуванням потреб та запитів користувачів до властивостей існуючих та нових об’єктів управління ЗЕД.
У сфері експортно-імпортних операцій свої дослідження проводили Коблянська Г.Ю., Кабиткіна А.С., Парасоцкая Н.Н., Ульянова Н.В., Бєляков О.О., Жиглей І.В., Степаненко О.І., Лукашова І.О., Жидєєва Л.І., Рура О.В., Степаненко О.І., Лукашова І.О., Гуцаленко Л.В., Корягін М.В., Крутова А.С. та ін. Дослідженню питань управління ризиками та відображення в бухгалтерському обліку займалися такі українські науковці, як: К.В. Бойко, Н.К. Василенко, В.С. Здреник, В.В. Ксендзук, Г.О. Супрович, А.О. Шуліко. В своїх дослідженнях автори вивчали можливість застосування в Україні методів управління ризиками господарської діяльності та пропонували впровадження змін до системи бухгалтерського обліку у зв’язку із застосуванням окремих методів. Питання аналізу нормативно-правових документів в сфері операцій з іноземними інвестиціями розглянуто в наукових роботах: Шепелюк В.А., Федорчак О.В., Світличної Ю.О., Вакалюк В.А., Бандурка А.М., Носова О.В., Вінник О.М. та інші. Питання толінгових операцій досліджували М.Ю. Барна, Н.М. Гарбар, К.К. Богомазова, Ю.В. Гончаров, А.О. Дворецький, В.В. Гордієць, Н.А. Єфременкова, Т.В. Байдак, Г.О. Партин, О.А. Горбач, І.І. Коць, Т.С. Єдинак, Т.В. Байдак, Л.І. Кузічкіна, В.В. Козик, В.Є. Житний, Б.І. Синецький та ін.
Зазначені вчені досліджували проблеми бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту ЗЕД підприємств та розробили напрями розвитку їх теорії, методології та організації, що стало основою підвищення якості інформаційних ресурсів для цілей прийняття управлінських рішень. Проте, ряд проблем залишилися поза увагою вчених, що обумовлено потребами часу. Зокрема, є потреба в трансформації системи принципів та завдань бухгалтерського обліку та економічного аналізу у відповідності із вимогами часу, розвитку організаційно-методологічних положень бухгалтерського обліку та економічного аналізу зовнішньоекономічних

операцій у контексті валютних ризиків, іноземних інвестицій та торговельних операцій. Значної актуальності, сьогодні, набувають такі нові об’єкти ЗЕД як толінгові операції, які опинилися поза увагою вітчизняних та зарубіжних вчених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до тематики науково- дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету. Так, зокрема, в межах теми: “Розробка рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку і аналізу в інтегрованій системі управління великими промисловими підприємствами” (номер державної реєстрації 0114U001257) визначено особливості облікового відображення толінгових операцій; в межах теми: «Розвиток облікового забезпечення документообігу та підвищення якості системи бухгалтерського обліку в частині формування звітності» (номер державної реєстрації 0119U002085) розроблено організаційно-методологічні положення бухгалтерського обліку валютних ризиків.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних підходів та організаційно-методологічних положень щодо формування обліково-аналітичної системи управління ЗЕД підприємств. Поставлена мета обумовила вирішення таких завдань:
– визначити передумови розвитку ЗЕД в Україні та світі для обґрунтування теоретичних основ дослідження та формування напрямів трансформації методологічних положень обліково-аналітичної системи управління ЗЕД;
- здійснити оцінку теорій ЗЕД та встановити взаємозв’язок розвитку економічної думки з становленням та напрямами розвитку даної сфери діяльності суб’єктів господарювання;
– ідентифікувати місце ЗЕД у складі об’єктів обліково-аналітичної системи управління та обґрунтувати напрями трансформації її складових для

повного врахування властивостей при обліковому відображенні та аналітичному супроводі управлінських рішень;
– здійснити оцінку сучасного стану організації та методики бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємств у світлі необхідності зміни сучасних цілей розвитку зовнішньоекономічних відносин на мікро- та макрорівнях, що забезпечить обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-методичних положень облікового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств;
– охарактеризувати вплив прийняття управлінських рішень в сфері здійснення ЗЕД на формування інформаційного забезпечення в бухгалтерському обліку та визначити особливості створення комунікаційного простору між структурними підрозділами підприємства задля обґрунтування сучасного підходу до виокремлення принципів бухгалтерського обліку ЗЕД підприємства;
– обґрунтувати необхідність трансформації теоретико-методологічних положень бухгалтерського обліку ЗЕД в частині модифікації завдань та розвитку елементів методу бухгалтерського обліку ЗЕД під впливом зовнішнього та внутрішнього середовищ ведення господарської діяльності підприємства;
– розкрити методичні положення бухгалтерського обліку операцій експорту та імпорту підприємств у світлі здійснення управління ЗЕД, яка орієнтована на підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на закордонних ринках товарів і послуг;
– розробити організаційно-методичний підхід до облікового відображення операцій з валютними фінансовими інструментами як одним із методів управління валютними ризиками в частині забезпечення підвищення ефективності системи управління ЗЕД в умовах валютного ризику;
– ідентифікувати напрями удосконалення методичного забезпечення бухгалтерського обліку іноземних інвестицій як основи формування та покращення інвестиційного клімату;

- обґрунтувати напрями розвитку методологічних положень економічного аналізу зовнішньоекономічних операцій у контексті формування обліковоаналітичної системи як інструменту генерування інформації про стан ЗЕД підприємства;
- обґрунтувати властивості толінгових операцій як нового об’єкту обліково-аналітичної системи управління ЗЕД задля формування теоретикометодологічної конструкції здійснення толінгових операцій як об’єкту бухгалтерського обліку та економічного аналізу;
- систематизувати підходи щодо визначення класифікаційних ознак поділу толінгових операцій, а також вимог чинного законодавства для формування комплексної класифікації даних операцій для цілей облікового відображення та економічного аналізу;
- розробити організаційно-методичні положення бухгалтерського обліку толінгових операцій за різними схемами участі резидентів і нерезидентів як основи формування інформаційного забезпечення управління ЗЕД.
Об’єктом дослідження є обліково-аналітична система управління ЗЕД підприємств різних організаційно-правових форм господарювання.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення розвитку бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження виступають загальнофілософські та загальнонаукові методи пізнання явищ і процесів у системі бухгалтерського обліку та економічного аналізу. Використання історичного та логічного методів пізнання дозволило дослідити особливості розвитку властивостей ЗЕД як об’єкту бухгалтерського обліку та економічного аналізу та визначити вплив економічних теорій на трансформацію управління нею (параграфи 1.1 та 1.2). Методи теоретичного узагальнення, групування, аналогії та аналізу і синтезу було застосовано при дослідженні складових ЗЕД та ідентифікації їх властивостей для цілей облікового відображення та аналізу (параграф 1.3).

Оцінка стану організації та методики бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД підприємств здійснена на основі використання методів аналізу та синтезу, групування, анкетування, узагальнення та спостереження (параграф 2.1). Методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, моделювання та узагальнення було використано для розвитку принципів бухгалтерського обліку та ідентифікації нових завдань обліковоаналітичної системи, що визначає специфіку розробленої моделі трансформації системи завдань та елементів методу бухгалтерського обліку операцій ЗЕД (параграфи 2.2 та 2.3). Сформовані організаційно- методологічні положення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій, хеджування валютних ризиків та іноземних інвестицій базуються на використанні методів спостереження, групування, аналізу та синтезу, абстрагування, індукції та дедукції (параграфи 3.1, 3.2 та 3.3). Аналітична модель управління ЗЕД розроблена з використання методів індукції та дедукції, аналізу та синтезу, абстрагування, групування, узагальнення та аналогії (параграф 3.4). Методи моделювання, абстрагування, аналізу та синтезу використано для розробки теоретичної конструкції здійснення толінгових операцій як об’єкту бухгалтерського обліку (параграф 4.1). Методи групування, абстрагування, теоретичного узагальнення використано для розробки класифікації толінгових операцій для цілей бухгалтерського обліку та економічного аналізу (параграф 4.2). Організаційно-методологічні положення бухгалтерського обліку толінгових операцій розроблені з використанням методів групування, моделювання, узагальнення, аналізу та синтезу (параграф 4.3).
Інформаційною базою дослідження є наукові джерела (монографії, наукові статті, доповіді вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем розвитку бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД); офіційні документи (нормативні акти України та інших країн світу з питань організації та ведення бухгалтерського обліку, економічного аналізу, офіційні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади, міжнародні та національні

концепції та стратегії розвитку); статистичні джерела (звіти й офіційні дані Міністерства юстиції України, Державної служби статистики України та Державної фіскальної служби України); дані фінансової та статистичної звітності підприємств; довідкові та інформаційні видання професійних організацій України та інших країн світу, інтернет-ресурси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку теоретикометодологічних засад та в розробці практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД підприємств. Основні положення новизни полягають в наступному:
вперше одержано:
– комплекс теоретико-методологічних положень бухгалтерського обліку толінгових операцій як нового об’єкту управління ЗЕД, що включає: теоретичну конструкцію здійснення толінгових операцій з врахуванням специфічних рис, що передбаченні міжнародним та вітчизняним законодавством, технологічними рисами організації процесу взаємодії між замовником та переробником; обґрунтування комплексу властивостей толінгових операцій через розробку класифікації зазначених операцій та формування порядку облікового відображення за різними схемами участі резидентів та нерезидентів. Це дозволило підвищити якісні властивості інформаційного ресурсу, що генерується бухгалтерським обліком та економічним аналізом;
– модель модифікації облікової системи в розрізі впливу зміни тенденцій розвитку ЗЕД на мікро- та макро- рівні, що передбачають ідентифікацію сучасних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтування напрямів удосконалення та шляхи підвищення ефективності ЗЕД, визначення впливу на формування бази інформаційного забезпечення ЗЕД. Це дало можливість сформувати комплекс організаційно- методологічних положень бухгалтерського обліку ЗЕД за існуючими об’єктами (експортно-імпортні операції, іноземні інвестиції, валютні ризики) та новими об’єктами (толінгові операції);

удосконалено:
– теоретичні положення бухгалтерського обліку ЗЕД через розробку класифікації форм та видів ЗЕД, яка сприятиме процесам планування на підприємстві, а також побудові ефективної системи управлінського та бухгалтерського обліку, економічного аналізу, а також формуванню цілісної стратегії і тактики розвитку підприємств шляхом вибору правильних форм та видів діяльності. Запропоновано дев’ять понять операцій ЗЕД із закріпленням у конкретних нормативно-правових актах та ідентифіковано як об’єкти системи бухгалтерського обліку за видами діяльності суб’єктів господарювання;
− підхід до формування принципів бухгалтерського обліку ЗЕД підприємства, що враховує диференційованість рішень, які приймаються в системі управління ЗЕД, та особливості функціонування комунікаційного простору між структурними підрозділами підприємства, а також дозволяє використовувати оточення суб’єкта господарювання задля підвищення ефективності реалізації зовнішньоекономічних операцій;
− теоретико-методологічні положення бухгалтерського обліку в частині запропонованої моделі трансформації системи бухгалтерського обліку операцій ЗЕД, яка складається із завдань, елементів методу та об’єктів бухгалтерського обліку, що формують різні процеси видів здійснюваних зовнішньоекономічних операцій та забезпечує підвищення достовірності облікового інформаційного забезпечення, адже враховує вплив внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;
– методичні положення бухгалтерського обліку операцій експорту та імпорту підприємств в частині пропозицій напрямів удосконалення документального забезпечення, формування вартості імпортованих товарів та відображення на аналітичних рахунках бухгалтерського обліку експортноімпортних операцій з товарами, що підвищує оперативність і достовірність формування відповідей на інформаційні запити системи управління ЗЕД;

– організаційно-методичний підхід до облікового відображення операцій з управління валютними ризиками, що розкривається в моделі бухгалтерського обліку валютних фінансових інструментів (в розробленій моделі пропонується порядок оцінки та відображення на рахунках), яка забезпечує формування інформаційної підтримки зацікавлених стейкхолдерів та сприяє удосконаленню застосування в бухгалтерському обліку зовнішніх методів управління валютними ризиками;
– методику облікового відображення іноземних інвестицій, яка передбачає порядок вибору об’єктів бухгалтерського обліку в залежності від їх виду і форми та базується на розробленій моделі відображення одержаних іноземних інвестицій, що визначає всі етапи інвестування в конексті ідентифікації об’єктів за рахунками бухгалтерського обліку з метою формування аналітичної інформації для прийняття управлінських рішень у сфері створення інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання;
– аналітичне забезпечення управління зовнішньоекономічної діяльністю за складовими: експортно-імпортні операції, валютні ризики, іноземні інвестиції. Зокрема, розроблено аналітичну модель, яка дозволяє досягнути основної мети економічного аналізу ЗЕД (раціональне використання наявних та виявлення потенційних ресурсів на підприємстві в контексті досягнення максимального фінансового результату та конкурентних переваг на міжнародному ринку) та передбачає ідентифікацію завдань за кожною складовою та методичний інструментарій їх досягнення;
– комплексну класифікацію толінгових операцій як специфічного об’єкту ЗЕД з виділення класифікаційних ознак поділу толінгових операцій: залежно від суб’єктів участі; за формою розрахунку; за територіально- державними позиціями замовника і виконавця; за рівнем самостійності виконавця; за сировинною базою; за складом сировинної бази; за часовим проміжком провадження та за територією реалізації продуктів переробки. Здійснено моделювання їх облікового відображення з врахуванням

ідентифікованих облікових розбіжностей відображення даних господарських операцій в системі бухгалтерського обліку;
– методичні положення бухгалтерського обліку толінгових операцій в контексті ідентифікації ключових особливостей договору толінгу та, на цій основі, розробки порядку облікового відображення толінгових операцій за схемою «замовник-резидент – виконавець-нерезидент» та
«замовникнерезидент – виконавець-резидент», що дозволяє повністю врегулювати питання формування інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень;
дістало подальший розвиток:
– періодизація становлення та розвитку ЗЕД на території сучасної України із обґрунтуванням особливостей та напрямів такої діяльності на кожному із виділених етапів. Це дозволило визначити вплив ряду факторів біхевіористичного характеру на зовнішньоекономічну сферу як на рівні країни, так і на систему зовнішньоекономічної діяльності на рівні суб’єктів господарювання, зокрема;
– обґрунтування взаємозв’язку розвитку економічної думки зі становленням та напрямами розвитку ЗЕД, в результаті чого встановлено, що економічна думка окремих періодів чинила значний вплив на вектор розвитку ЗЕД національних економік країн світу, однак цей вплив не є одностороннім, адже розвиток економічних відносин формував потребу у пошуку нових економічних знань;
− напрями удосконалення організаційно-методичних положень облікового забезпечення ЗЕД підприємств, що враховують зміни тенденцій розвитку ЗЕД на мікро- і макро- рівнях та полягають у врахуванні екзогенних (які не залежать від діяльності підприємства) і ендогенних (які залежать від підприємства) факторів впливу системи зовнішніх економічних відносин в Україні на формування організаційно-методичного облікового забезпечення ЗЕД підприємства;

– розкриття особливостей застосування внутрішніх та зовнішніх методів управління валютними ризиками в системі бухгалтерського обліку підприємства як ефективного інструментарію управління, що відображається як вплив зовнішнього середовища в системі бухгалтерського обліку та формує інформаційне забезпечення для користувачів, які приймають рішення щодо планування та розвитку ЗЕД;
– обґрунтування рис та властивостей толінгових операцій як об’єкту бухгалтерського обліку в частині: встановлення мотивів здійснення даних операцій з позицій підприємства-власника сировини та підприємствапереробника; авторських визначень категорій «толінг» та
«толінгові операції» з позицій бухгалтерського обліку;
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретикометодологічні та практичні положення і розробки з удосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД було доведено до рівня конкретних рекомендацій для покращення процесів управління господарською діяльністю підприємств, державних органів, а також для удосконалення підготовки кадрів. Результати дослідження можуть бути використані суб’єктами господарювання, органами державної влади, закладами вищої освіти. У практичну діяльність впроваджено такі основні пропозиції та рекомендації:
– на державному рівні:
- пропозиції щодо аналітичного забезпечення статистичних розрахунків в частині іноземних інвестицій, експортно-імпортних операцій та толінгових операцій (Головне управління статистики в Житомирські області, довідка № 496 від 21.01.2019 р.);
- пропозиції з управління операціями з переробки відходів на основі договору толінгу, що передбачає експорт-імпорт промислових та побутових відходів (Державна екологічна інспекція Поліського округу, довідка № 189/01 від 15.01.2019 р.)
– на рівні суб’єктів господарювання:

- рекомендації щодо документального забезпечення експортно- імпортних операцій та розробки моделі документообороту експортних та імпортних операцій відповідно до етапів їх здійснення (ТОВ «Виробничо- торговельна фірма АВАНТІС», довідка б/н);
- рекомендації щодо розробки типового договору толінгу, визначених з позицій їх впливу на систему облікового відображення операцій толінгу, у розрізі елементів методу бухгалтерського обліку (ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», довідка № 156 від 20.12.2018 р.);
- пропозиції з удосконалення методичного забезпечення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій, в частині документування, синтетичного та аналітичного облікового відображення експортно-імпортних операцій, етапів оцінки під час експортно- імпортних операцій з врахуванням зміни валютних курсів із застосуванням конкретних правил Інкотермс (ТОВ «ІЛТА ОРІДЖИНЕЙШН», довідка б/н);
- методичні положення бухгалтерського обліку толінгових операцій як специфічного об’єкту ЗЕД, що полягають у використанні порядку їх облікового відображення за схемами: «замовник-резидент – виконавець- нерезидент» та «замовник-нерезидент – виконавець-резидент», на основі запропонованої класифікації толінгових операцій (ТОВ «Асторг», довідка
№ 14/01/01 від 14.01.2019 р.);
– на рівні закладів вищої освіти:
пропозиції з удосконалення структури та змісту навчальних дисциплін таких як: «Фінансовий облік», «Бухгалтерський облік (загальна теорія)»,
«Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)», «Економічний аналіз» впроваджені у навчальний процес при підготовці фахівців за освітніми ступенями бакалавра та магістра за спеціальністю 071 «Облік і оподаткування» (Житомирський державний технологічний університет, довідка № 44-24.00/108 від 22.01.2019 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження, викладені в дисертації, доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на 25 міжнародних та всеукраїнських наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях, що відображено в публікаціях [35-59].
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 51 наукова праця загальним обсягом 76,93 друк. арк. (особисто автора – 47,04 друк. арк.), з яких 3 монографії загальним обсягом 49,95 друк. арк. (особисто автора – 24,08 друк. арк.); 23 статті у наукових виданнях (12 – у виданнях України, які входять до міжнародних наукометричних баз; 11 – у наукових фахових виданнях України) загальним обсягом 22 друк. арк. (особисто автора
– 18,6 друк. арк.); 25 тез доповідей на міжнародних наукових та науково- практичних конференціях загальним обсягом 4,98 друк. арк. (особисто автора
– 4,36 друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи складає 464 сторінки друкованого тексту. Дисертація містить 31 таблицю, 44 рисунки, 11 додатків на 103 сторінках. Список використаних джерел нараховує 446 найменувань і розміщений на 47 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано комплексне вирішення науково-практичної проблеми щодо розвитку обліково-аналітичної системи управління ЗЕД. Найбільш вагомі результати дослідження, які характеризують наукову новизну й особистий внесок автора, полягають в наступному:
1. В результаті дослідження було сформовано періодизацію становлення та розвитку ЗЕД на території сучасної України та обґрунтовано особливості та напрями такої діяльності на кожному із виділених етапів. Дослідження історичних передумов становлення та розвитку ЗЕД, дає підстави стверджувати про існування ряду факторів біхевіористичного характеру, що чинять безпосередній вплив на зовнішньоекономічну сферу, як на рівні країни, так і на систему ЗЕД, у векторному аспекті на рівні суб’єктів господарювання, зокрема. Результати дослідження обумовлюють необхідність зміни існуючих підходів та пошуку нових інструментів щодо оцінки ефективності ЗЕД в частині розробки нових методичних підходів економічного аналізу з урахуванням поведінкової складової в економіці.
2. Здійснивши огляд літературних джерел вітчизняних та іноземних авторів, вдалося виявити більше двадцяти теорій ЗЕД та встановити взаємозв’язок розвитку економічної думки зі становленням та напрямами розвитку даної сфери діяльності. Визначено, що економічні теорії стали підґрунтям розвитку сучасних теорій ЗЕД, незважаючи на те, що вони не враховували всіх факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на розвиток зовнішньоекономічних відносин. Обґрунтовано, що економічна думка окремих періодів чинила значний вплив на вектор розвитку ЗЕД національних економік країн світу, однак цей вплив не є одностороннім, адже розвиток економічних відносин формував потребу у пошуку нових економічних знань та пояснень явищ в зовнішньоекономічній сфері.

3. На основі проведеного дослідження щодо категоріально-понятійного апарату ЗЕД, було встановлено відсутність єдиного підходу щодо трактування даної дефініції як вченими, так і на рівні нормативно- законодавчих актів. З огляду на це, результатом проведеного дослідження є сформовані пропозиції щодо закріплення окремих категорій у нормативно- правових актах з метою уникнення організаційно-методичних проблем в процесі здійснення ЗЕД. Зокрема, з огляду на некоректність формулювання визначення ЗЕД, запропоновано регламентувати підхід до її трактування.
Також, з огляду на поширення діяльності в сфері зовнішньоекономічних операцій та їх облікового відображення, доцільним є закріплення в НП(с)БО 1 наступних категорій: зовнішньоекономічні операції; зовнішньоекономічні операції в частині операційної діяльності; зовнішньоекономічні операції в частині фінансової діяльності.
4. На основі чинного законодавства та аналізу наукової літератури сформовано класифікацію форм та видів ЗЕД, яка сприятиме процесам планування на підприємстві, а також побудові ефективної системи управлінського та бухгалтерського обліку, економічного аналізу та внутрішнього контролю, а також формуванню цілісної стратегії і тактики розвитку підприємств шляхом вибору правильних форм та видів діяльності. На основі розробленої класифікації було охарактеризовано основні форми та види ЗЕД, особливості їх здійснення та нормативно-правового регулювання. В процесі вивчення основних форм та видів ЗЕД, встановлено ряд проблем понятійно-категоріального апарату чинного законодавства щодо дефініцій: імпортні операції, експортні операції, зовнішньоекономічні операції з цінними паперами, зовнішньоекономічні кредитно-розрахункові операції, зовнішньоекономічні орендні операції, міжнародний лізинг, валютні операції, операції з іноземними інвестиціями та операції, пов’язані зі спільною діяльністю. Аналіз нормативно-правової бази та літературних джерел дає підстави стверджувати про існування ряду підходів до тлумачення зазначених вище категорій, що призводить до термінологічної

плутанини, та створює проблеми практичного характеру здійснення операцій ЗЕД. Використання прогалин в законодавстві у власних цілях, та недосконала нормативно-правова база в цілому є передумовою здійснення порушень. Це обумовлює необхідність уточнення наявних дефініцій та формування нових з метою усунення зазначених вище проблем. З огляду на це, запропоновано дев’ять трактувань категорій – операцій ЗЕД із закріпленням у конкретних нормативно-правових актах. Слід відзначити, що окреслені операції ЗЕД ідентифіковано як об’єкти системи бухгалтерського обліку в зовнішньоекономічній сфері та розподілено відповідно до видів діяльності суб’єктів господарювання.
5. В ході дослідження охарактеризовано систему нормативно- правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та на підставі аналізу наукових доробків виокремлено положення, які регулюються господарське, митне, валютне та податкове законодавство, Це забезпечує формування інформаційних потоків в системі бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій, таким чином формуючи підстави вітчизняного облікового законодавства. Аналіз нормативного регулювання зовнішньоекономічних операцій став підставою отримання результатів дослідження в частині оцінки сучасного стану облікового організаційно- методичного забезпечення операцій зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснювалася базуючись на ідентифікованих факторах (екзогенних та ендогенних) впливу на об’єкти бухгалтерського обліку та їх зміни в зовнішньоекономічній діяльності підприємств. Обґрунтовано шляхи модифікації облікової системи в розрізі впливу зміни тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності на мікро- та макро- рівні. Результатом дослідження є виокремлення напрямків удосконалення організаційно- методичних положень облікового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, що враховують зміни тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності на мікро- і макро- рівні та полягають у врахуванні екзогенних (які не залежать від діяльності підприємства) і

ендогенних (які залежать від підприємства) факторів впливу системи зовнішніх економічних відносин в Україні на формування організаційно- методичного облікового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
6. В ході дослідження представлено стан наукових досліджень, що стосуються формування та дотримання принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Більшість науковців розглядають вплив принципів бухгалтерського обліку на достовірність та якість показників фінансової звітності підприємства, а також представляють свої наукові результати у вигляді доповнення списку принципів окремими принципами в контексті зміни сутності та характеристики існуючих принципів. В Україні в світлі зміни національного бухгалтерського законодавства не всі принципи обліку залишилися в списку, що представлений в основному законі, який регулює облікове відображення господарських операцій. Ці зміни характеризуємо як позитивні, адже відбувається спроба уніфікації національних стандартів з міжнародними. За результатами дослідження управлінських рішень в розрізі етапів здійснення зовнішньоекономічних операцій, які впливають на формування інформаційного забезпечення в бухгалтерському обліку, а також в розрізі побудови комунікаційного простору між структурними підрозділами підприємства, що забезпечують обслуговування економічних відносин в зовнішньоекономічних операціях, виділено ряд напрямів трансформації принципів бухгалтерського обліку та обґрунтовано необхідність їх удосконалення. Так, в результаті проведеного дослідження сформовано підхід до формування принципів бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що враховує диференційованість рішень, які приймаються в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю, та особливості функціонування комунікаційного простору між структурними підрозділами підприємства. Також, наведені рекомендації щодо зміни системи принципів бухгалтерського обліку зовнішньоекономічної діяльності дозволяють

використовувати оточення суб’єкта господарювання задля підвищення ефективності реалізації зовнішньоекономічних операцій.
7. В результаті проведеного дослідження удосконалено теоретикометодологічні положення бухгалтерського обліку в частині запропонованої моделі трансформації системи бухгалтерського обліку операцій зовнішньоекономічної діяльності, яка складається із завдань, елементів методу та об’єктів бухгалтерського обліку, що формують різні процеси видів здійснюваних зовнішньоекономічних операцій. Запропонований підхід забезпечує підвищення достовірності облікового інформаційного забезпечення, адже враховує вплив внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, а також є основою удосконалення організаційно-методичних положень бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій.
8. Удосконалено методичне забезпечення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій. Зокрема, в частині документування запропоновано напрями удосконалення первинних документів та розроблено модель документообороту експортних та імпортних операцій відповідно до етапів їх здійснення на підприємстві. Щодо оцінки в бухгалтерському обліку, проаналізовано підходи науковців та положення нормативно-правових документів, що регулюють питання визнання та облікового відображення експортно-імпортних операцій та розроблено етапи оцінки з врахуванням зміни валютних курсів і застосуванням конкретних правил Інкотермс, питання про які є визначальними під час укладання зовнішньоекономічних контрактів. Крім того, запропоновано зміни до законодавства в частині переоцінки вартості імпортованих товарів до моменту визнання їх повної первісної вартості в бухгалтерському обліку. На підставі чого обґрунтовано необхідність введення в термінологічний інструментарій поняття «повна первісна вартість», що визначається як вартість товарів за операціями імпорту, яка включає первісну вартість та мита, сплачені при перетині митного кордону. В ході дослідження удосконалено підхід до виокремлення

напрямів аналітичного обліку експортноімпортних операцій, в основі якого акцентовано увагу на особливостях зовнішньоекономічної діяльності (зміни валютних курсів, правила Інкотермс, вид діяльності підприємства тощо). Представлене методичне забезпечення експортно-імпортних операцій ґрунтується на етапах здійснення операцій зовнішньоекономічної діяльності з купівлі-продажу товарів, що сприяє зміцненню комунікаційних зв’язків між системою управління підприємством та бухгалтерським обліком, забезпечує розкриття достовірної і повної інформації для прийняття управлінських рішень.
9. Розкрито особливості облікового відображення операцій з управління валютними ризиками в зовнішньоекономічній діяльності з використанням внутрішніх та зовнішніх методів. Також обґрунтовано необхідність удосконалення процесу документування операцій із застосування природного хеджування як методу управління валютними ризиками. Розглянуто та систематизовано наукові дослідження в сфері оцінки та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій хеджування валютних ризиків. Крім того, запропоновано алгоритм здійснення операцій з управління валютними ризиками в зовнішньоекономічній діяльності, на підставі якого побудовано модель методичного забезпечення бухгалтерського обліку операцій з управління валютними ризиками на підставі використання похідних фінансових інструментів. Наведені пропозиції стосуються удосконалення як системи бухгалтерського обліку, так і системи управління валютними ризиками, адже забезпечують здійснення оперативного та достовірного процесу формування і руху інформаційних потоків в середині комунікаційного середовища управління підприємством зовнішньоекономічної діяльності.
10. В межах поставленого завдання розкрито особливості регулювання інвестиційних операцій в господарській діяльності підприємств, на підставі чого ідентифіковано об’єкти бухгалтерського обліку операцій з іноземними інвестиціями в залежності від їх видів, що наводяться в нормативних

документах. Здійснено порівняння методики облікового відображення операцій з іноземними інвестиціями за національними та міжнародними стандартами, а також визначено особливості оподаткування операцій з іноземними інвестиціями та їх вплив на бухгалтерський облік. Таким чином, обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення методичного забезпечення бухгалтерського обліку одержаних іноземних інвестицій відповідно до виокремлених етапів облікового відображення їх видів на облікових рахунках, що представлено в розробленій моделі облікового відображення одержаних іноземних інвестицій.
11. Досліджуючи толінгові операції як об’єкт бухгалтерського обліку обґрунтовано їх значення, в умовах посилення глобалізації, як інструменту виходу на міжнародні ринки, розглянуто мотиви здійснення даних операцій з позицій підприємства-власника сировини та підприємства-переробника. На підставі аналізу підходів щодо трактування сутності основних та суміжних категорій у сфері толінгу, було встановлено ототожнення у наукових джерелах понять «толінг», «толінгові операції» та «операції з давальницькою сировиною». Для уточнення понятійно-категоріального апарату, розмежовано визначені вище поняття та запропоновано власні визначення категорій «толінг» та «толінгові операції» з позицій бухгалтерського обліку. Визначені особливості толінгових операцій та результати дослідження теоретичної сутності здійснення даних операцій стали основою побудови теоретичної конструкції здійснення толінгових операцій як об’єкту бухгалтерського обліку. Дана конструкція включає сформований понятійно- категоріальний апарат, загальну модель здійснення толінгових операцій з позиції виділення груп господарських операцій, що відображатимуться у системі бухгалтерського обліку, а також нормативно-правові особливості здійснення даних операцій відповідно чинного законодавства.
12. Зважаючи на потребу у формуванні комплексної класифікації та визначенні ключових класифікаційних ознак поділу толігових операцій для цілей бухгалтерського обліку, проаналізовано наукові напрацювання

дослідників та нормативно-правові акти щодо зазначеної тематики. В результаті аналізу вдалося виділити ряд класифікаційних ознак щодо поділу толінгових операцій на види, та визначити їх вплив на систему облікового відображення даних господарських операцій зі встановленням особливостей визначених вимогами вітчизняного законодавства. Ряд класифікаційних ознак поділу толінгових операцій на види для цілей бухгалтерського обліку, а саме: залежно від суб’єктів участі; за формою розрахунку; за територіальнодержавними позиціями замовника і виконавця; за рівнем самостійності виконавця; за сировинною базою; за складом сировинної бази; за часовим проміжком провадження та за територією реалізації продуктів переробки, використано як основу моделювання їх облікового відображення. За даними класифікаційними ознаками здійснено моделювання видів толінгових операцій та встановлено облікові розбіжності відображення даних видів операцій в системі бухгалтерського обліку. За рядом класифікаційних ознак, що виділені як такі, що впливають на систему бухгалтерського відображення толінгових операцій, а саме: за видами давальницької сировини; за сферою національної економіки; за видами робіт; за періодичністю здійснення; за технологічним процесом та за місцем у діяльності підприємства, моделювання здійснено не було, з огляду на неможливість представлення в єдиній теоретичній конструкції відмінностей, що стосуватимуться систем облікового відображення видів толінгових операцій (за переліченими класифікаційними ознаками поділу) у замовника та виконавця. Враховуючи зазначене, а також зважаючи на актуальність даних класифікаційних ознак поділу толінгових операцій, визначено та конкретизовано їх вплив на системи облікового відображення видів даних господарських операцій у замовника та виконавця. Це обумовлює необхідність дослідження методичних положень облікового відображення толінгових операцій у замовника-резидента та виконавця-резидента.
13. Для забезпечення повноти та комплексності відображення толінгових операцій як нового об’єкту бухгалтерського обліку ЗЕД в роботі

визначено їх специфіку в контексті міжнародного та вітчизняного законодавства у замовника-резидента та виконавця-резидента. Зазначене лягло в розробку методичних рекомендацій з облікового відображення толінгових операцій, які враховують сукупність властивостей об’єкту, зважаючи на розроблену класифікацію. З метою забезпечення врегулювання відносин між учасниками толінгових операцій було обґрунтовано концептуальні положення договору толінгу, які визначають порядок облікового відображення. Систематизація облікових, податкових, валютних та митних вимог дозволила визначити порядок облікового відображення толінгових операцій за схемами: «замовникрезидент – виконавець- нерезидент» та «замовник-нерезидент – виконавецьрезидент».