Гранківська Світлана Степанівна. Роль порушень детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації в патогенезі експериментального гепатиту, викликаного поєднаною дією натрію нітриту і тетрахлорметану, та їх корекція

Короткий опис

Гранківська Світлана Степанівна. Роль порушень детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації в патогенезі експериментального гепатиту, викликаного поєднаною дією натрію нітриту і тетрахлорметану, та їх корекція: Дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Тернопільська держ. медична академія ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2002. - 176 арк. - Бібліогр.: арк. 143-170

Гранківська С.С. Роль порушень детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації в патогенезі експериментального гепатиту, викликаного поєднаною дією натрію нітриту і тетрахлорметану, та їх корекція. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2003.
Робота присвячена вивченню в динаміці змін детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації в печінці та плазмі крові щурів різного віку за дії натрію нітриту і тетрахлорметану на тлі інтоксикації натрію нітритом та корекції їх за допомогою ентеросорбенту та металокомплексу.
Використання ентеросорбенту Фібрабет”, металокомплексу гістидинату міді та поєднана їх дія з метою корекції біохімічних порушень сприяють певній нормалізації виявлених змін в організмі уражених тварин 3- та 18-місячного віку. Отримані нами результати є експериментальною основою для подальшого вивчення і можливого застосування металокомплексів і природних сорбентів за умов токсичного впливу на організм ксенобіотиків.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що знайшло своє відображення у встановленні вікових особливостей детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації в інтактних, а також уражених натрію нітритом та тетрахлорметаном на тлі нітритної інтоксикації тварин. Запропоновано нові підходи до корекції порушень, викликаних застосованими ксенобіотиками, за допомогою металокомплексу гістидинату міді та ентеросорбенту Фібрабет”.
Призначення наукового завдання з’ясувати у віковому аспекті вплив натрію нітриту та комбінації його з тетрахлорметаном на стан показників ендогенної інтоксикації та детоксикуючої системи організму.
У результаті вирішення наукового завдання зроблено такі наукові та прикладні висновки:

Комбіноване ураження тварин натрію нітритом та тетрахлорметаном викликає інтенсивніше пригнічення детоксикуючої системи організму та розвиток синдрому ендогенної інтоксикації щурів обох вікових груп, ніж нітритна інтоксикація. Найбільш виражені зміни спостерігаються у 3-місячних тварин.
У крові тварин обох вікових груп за комбінованого впливу натрію нітриту та тетрахлорметану в усі терміни дослідження збільшується вміст молекул середньої маси: при довжині хвилі 254 нм в молодих щурів у 1,5; 1,4; 1,3 разів, в старих - у 1,2; 1,3; 1,4 разів (відповідно на 1-, 4- та 7-у добу експерименту), при довжині хвилі 280 нм в 3-місчяних тварин у 3,6; 3,0; 2,8 разів; 18-місячних - у 1,6; 2,0; 2,3. Максимальне зростання молекул середньої маси спостерігали у тварин 3-місячного віку на 1-у добу експерименту. Аналогічні особливості виявлені щодо еритроцитарного індексу інтоксикації.
Ураження тварин натрію нітритом та комбінацією натрію нітриту з тетрахлорметаном призводить до активації вільнорадикального окиснення як ліпідів, так і білків плазми крові та печінки, ступінь якої залежить від віку. Максимальні зміни спостерігалися у молодих щурів за комбінованого токсикозу на 1-у добу досліджень та становили: малоновий діальдегід у крові (18,02±0,72) (мкмоль/л), у печінці (42,15±0,61) (мкмоль/кг); ступінь окиснювальної модифікації білків плазми крові за рівнем альдегідо- та кетонопохідні нейтрального й основного характеру відповідно (1,17±0,03) та (0,66±0,01) (моль/кг) (р<0,05).
За комбінованого впливу застосованих ксенобіотиків значно порушуються процеси детоксикації, про що свідчать пригнічення деметилазної та гідроксилазної активності мікросом (у 3-місячних щурів максимальні зміни складали відповідно 30,8 та 34,8 %; у 18-місячних 36,4 та 41,3 % від рівня інтактних), зниження вмісту вільних SH-груп у крові і печінці тварин усіх вікових груп.
Ентеросорбент Фібрабет” знижує вираженість синдрому ендогенної інтоксикації (зменшуються вміст молекул середньої маси, еритроцитарний індекс інтоксикації, активність аланінамінотрансферази, аспартатаміно-трансферази, лужної фосфатази, кислої фосфатази у всіх вікових групах), сприяє частковій нормалізації процесів вільнорадикального окиснення (знижується вміст малонового діальдегіду, окиснено-модифікованих білків), активує окиснювальні процеси у мікросомах гепатоцитів (збільшується деметилазна та гідроксилазна активність).
Застосування гістидинату міді виявилося ефективнішим засобом корекції інтоксикації, ніж призначення Фібрабету”, що проявилося нормалізацією більшості показників детоксикуючої системи та ендогенної інтоксикації. Найбільше наближення до показників контрольної групи після введення металокомплексу, відмічено у 3-місячних тварин з нітритною інтоксикацією на 4-у добу експериментів.
Комбінація гістидинату міді з ентеросорбентом Фібрабет” проявляє виражений нормалізуючий вплив на стан мембранних структур та процеси детоксикації, ефективно пригнічує активовані процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та білків. Дієвішою ця терапія є у молодих тварин, уражених натрію нітритом на 4-у добу досліджень.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Рекомендується для обґрунтування патогенезу проявів токсичного ураження організму нітритами та галогенопохідними, а також іншими ксенобіотиками, або за вільнорадикальних патологій, які супроводжуються підвищенням показників ендогенної інтоксикації та пригніченням детоксикуючої системи, з метою їх нормалізації використовувати гістидинат міді.
При виборі адекватних методів корекції за токсичних уражень печінки натрію нітритом та тетрахлорметаном на тлі нітритної інтоксикації враховувати вікові особливості перебігу патологічного процесу.
Основні положення дисертації доцільно використовувати у навчальному процесі під час викладання лекційного курсу і на практичних заняттях на кафедрах патофізіології, медичної хімії, фармакології, загальної гігієни і екології.