Гребень Наталія Костянтинівна. Удосконалення методів діагностики та лікування сонячних ретинальних опіків (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

Гребень Наталія Костянтинівна. Удосконалення методів діагностики та лікування сонячних ретинальних опіків (клініко-експериментальне дослідження) : Дис... канд. мед. наук: 14.01.18 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 209арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 180-209

Гребень Н.К. Удосконалення методів діагностики та лікування сонячних ретинальних опіків. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18. офтальмологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004 р.
У клінічній частині роботи встановлено, у хворих на сонячні ретинальні опіки визначено характерний симптомокомплекс: зниження гостроти зору, наявність центральної скотоми, метаморфопсій, набуті дисхроматопсії, зниження контрастної чутливості й пригнічення електрофізіологічних показників, вогнищеве ураження сітківки. За даними ФАГ та ОСТ виявлялись гіперфлюоресценція в зоні опіку, наявніть дефекту пігментного епітелію сітківки, структурна дезорганізація фоторецепторного шару, та їх зміни залежно від стадії.
При експериментально-морфологічному дослідженні виявлено прояви деструкції всіх елементів хоріоретинального комплексу: руйнування дисків, розшарування та лізис ламелярних структур фоторецепторів, поява мієлінових фігур у цитоплазмі Мюллерівських клітин, зникнення меланосом пігментного епітелію, розширення міжендотеліальних контактів хоріокапілярів. Виявлені ультраструктурні зміни свідчать про механізми ушкоджувальної дії сонячного випромінювання.
Показано особливості компенсаторних процесів клітинних елементів хоріоретинального комплексу після застосування антиоксиданту. Ліпін суттєво послаблює вираженість структурних змін фоторецепторів та клітин пігментного епітелію. Морфологічні ознаки змін сітківки при застосуванні ліпіну свідчать про його захисну дію на енергетичний апарат клітин, посилення процесів трансендотеліального переносу речовин і пригнічувальну дію на процеси перекисного окислення ліпідів.
При оцінці ефективності запропонованого способу лікування ретинального опіку органа зору (із застосуванням препарату ліпіну), який обгрунтовано в експерименті, встановлено позитивний вплив ліпіну на клініко-функціональні показники діяльності сітківки у хворих. Проведене лікування сприяло відновленню гостроти зору, зменшенню центральної скотоми, зменшенню зони гіперемії та набряку ділянки і вогнища в фовеолярній зоні. Використання ліпіну на тлі загальної терапії особливо в ранньому періоді захворювання дозволяє підвищити рівень реабілітації хворих з сонячними РО.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення особливостей морфофункціонального, електрофізіологічного стану, структурної організації сітківки органа зору (ОСТ) у хворих на сонячні ретинальні опіки залежно від стадії; дослідження змін в хоріоретинальному комплексі, що відбуваються при утворенні опіку в експерименті і впливу на ці зміни антиоксиданта ліпіну, та нове вирішення наукової задачі, що полягає в патогенетичному обгрунтуванні доцільності використання антиоксиданта ліпіна для покращення функціонального стану органа зору при його світлових ушкодженнях.

Ушкоджувальна дія сонячного випромінювання складається з термічного і фотохімічного механізмів ураження та спричиняє виникнення однієї з форм світлового ураження органа зору сонячного ретинального опіку. Завдяки фокусуючій дії оптичного середовища ока, на очному дні створюється зображення джерела інтенсивного світла, в якому концентрується енергія, достатня для утворення опіку.
Сонячний ретинальний опік проявляється такими симптомами: зниження гостроти зору, наявність центральної скотоми, метаморфопсій, набутих дисхроматопсій, наявність центрального вогнищевого ураження сітківки, пригнічення високочастотного діапазону відеограм, зниження амплітуди хвиль ЕРГ та пригнічення електрофізіологічних показників, наявність на ОСТтомограмах деструктивних змін ПЕС та фоторецепторного шару, ознак гіперфлюоресценції за даними ФАГ, вираженість яких змінюється залежно від стадії РО. Найсильніше ці зміни виражені на ранніх стадіях клінічного перебігу захворювання.
Вдосконалення методів діагностики функціонального стану органа зору дозволяє підвищити ефективність діагностики РО на ранніх стадіях, проводити динамічне спостереження та своєчасну диференційну діагностику центральних уражень сітківки.
При еспериментально-морфологічному дослідженні під дією сонячного випромінювання виявлено прояви деструкції всіх елементів хоріоретинального комплексу: руйнування дисків, разшарування і лізис ламелярних структур фоторецепторів, поява мієлінових фігур у цитоплазмі Мюллерівських клітин, зникнення меланосом ПЕС, дезорганізація мембрани Бруха, розширення міжендотеліальних контактів хоріокапілярів.
При вивченні впливу ліпіну на енергетичний апарат клітин після ушкоджувальної дії світла виявлено морфологічні ознаки посилення процесів трансендотеліального переносу речовин та зменшення інтенсивності перекисного окислення ліпідів у сітківці.
Дослідження електрофізіологічних показників дозволило оцінити їх динаміку на різних стадіях захворювання. Доведено пригнічення електрофізіологічної активності сітківки в І стадії РО та часткове її відновлення на ІІІ стадії.

Найефективніше підвищення зорових функцій, відновлювання електрофізіологічного стану спостерігалося на ранньому етапі лікування РО розробленим способом з використанням ліпіну. Це підтверджується покращенням гостроти зору на 38,3%, електрофізіологічних показників ПЕЧФ на 47%, ЛЗА на 31%, КЧЗМ на 14,6%, ЦПЗ на 12,5%, на 34% відновлювався рівень відеограм ВКП, що співпадало з позитивною динамікою офтальмоскопічних змін у хворих на сонячні РО.