Грицишин Тетяна Романівна. Технічна підготовка спортсменів-танцюристів на основі підвідних вправ та опорних точок фігур програми STUDENT

Короткий опис

Грицишин Тетяна Романівна. Технічна підготовка спортсменів-танцюристів на основі підвідних вправ та опорних точок фігур програми STUDENT : дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Львівський держ. ун-т фізичної культури. — Л., 2007. — 217арк. — Бібліогр.: арк. 178-197

Грицишин Т. Р. Технічна підготовка спортсменів-танцюристів на основі підвідних вправ та опорних точок фігур програми STUDENT. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.01 олімпійський і професійний спорт. Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2007.
Об’єктом дослідження є технічна підготовка у спортивних танцях. Предмет дослідження застосування підвідних вправ та опорних точок фігур програми STUDENT у навчанні спортивним танцям латиноамериканської програми. Мета дослідження розробити теоретико-методичні засади технічної підготовки спортсменів-танцюристів на основі підвідних вправ та опорних точок фігур програми STUDENT.
У дисертації запропоновано класифікацію рухів у спортивних танцях латиноамериканської програми за складністю, за частинами тіла, за характером взаємодії партнерів. Розроблено кваліметричну систему для оцінювання техніки виконання фігур спортивних танців на етапі попередньої базової підготовки, яка складається зі шкали оцінок, методики оцінювання, технології виведення оцінок та моделі бригади експертів. Розроблено та експериментально перевірено авторську програму технічної підготовки в латиноамериканських танцях, що ґрунтується на паралельному застосуванні підвідних вправ та опорних точок одинадцяти фігур програми STUDENT танців румба та джайв, яка підвищує якість навчання порівняно з традиційними підходами (р<0,01). Результати роботи впроваджено у навчально-тренувальний процес спортсменів-танцюристів.

У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання технічної підготовки спортсменів-танцюристів на етапі попередньої базової підготовки. У результаті виконання роботи отримано такі наукові результати:
1. На основі аналізу літературних джерел за темою дисертації встановлено, що рівень науково-методичного забезпечення технічної підготовки у спортивних танцях не повною мірою відповідає сучасним вимогам практики цього виду спорту. У першу чергу це стосується початківців і системи оцінювання якості виконання фігур спортивних танців. Для вирішення цієї проблеми необхідна класифікація танцювальних рухів за різними ознаками, застосування методів і засобів відповідно до трьох етапів навчання руховим діям, визначення необхідної і достатньої кількості опорних точок техніки виконання фігур, відповідних підвідних вправ, що дало змогу розробити програму технічної підготовки спортсменів-танцюристів на етапі попередньої базової підготовки.
2. На основі проведеного анкетування тренерів і спортсменів високої кваліфікації виявлено: на етапі попередньої базової підготовки спортсменів-танцюристів найбільш значущою є технічна підготовка; вивчають танці самба, румба, джайв; потрібно застосовувати підвідні вправи; їх найефективніше застосовувати для вивчення одинадцяти фігур програми STUDENT двох танців; тренуються три рази на тиждень, тривалість заняття становить 1,5 години (у тому числі відпрацювання основних рухів окремого танцю 10-20 хв, основних фігур 10-20 хв).
3. Показано, що відомі спроби класифікації рухів у спортивних танцях мають фрагментарний характер і значною мірою не відповідають специфіці танців латиноамериканської програми. Запропоновано класифікувати рухи у спортивних танцях латиноамериканської програми за складністю, за частинами тіла, за характером взаємодії партнерів, що дозволяє розробляти моделі техніки фігур у формі опорних точок, підвідні вправи та критерії оцінки спортивної техніки.
4. Уперше розроблено моделі техніки виконання фігур та елементів спортивних танців латиноамериканської програми, які вивчаються на етапі попередньої базової підготовки. Моделі розроблено методом фрагментації фігур у вигляді системи опорних точок. Використання цих моделей показало їхню суттєву перевагу над традиційними підходами до вивчення фігур (р<0,01).
5. На основі запропонованої класифікації рухів у спортивних танцях уперше розроблено систему підвідних вправ для вивчення фігур латиноамериканської програми. Використання підвідних вправ у навчанні фігурам спортсменів-танцюристів на етапі попередньої базової підготовки показало їх ефективність у шести фігурах з семи порівняно із загальноприйнятою методикою (р<0,01).
6. Розроблено кваліметричну систему для оцінювання техніки виконання фігур спортивних танців на етапі попередньої базової підготовки, яка складається зі шкали оцінок, методики оцінювання, технології виведення оцінок та моделі бригади експертів. На основі загальноприйнятих міжнародних критеріїв суддівства шляхом деталізації та конкретизації розроблено спеціалізовані критерії оцінювання техніки виконання фігур програми STUDENT, які представлено у вигляді дванадцятибальної шкали оцінок. З використанням методу двофакторного дисперсійного аналізу при кореляції даних проведено апробацію кваліметричної системи у двох клубах спортивного танцю м. Львова, яка показала високий рівень узгодженості експертних оцінок (міжкласовий коефіцієнт кореляції 0,71ч0,99) та високу роздільну здатність (р<0,001).
7. Розроблена авторська програма технічної підготовки у спортивних танцях ґрунтується на паралельному застосуванні підвідних вправ та опорних точок одинадцяти фігур програми STUDENT танців румба та джайв. Апробація програми показала суттєво кращі результати порівняно з традиційними підходами (р<0,01).