Грицюк Мар'яна Іванівна. Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження)

Короткий опис

Грицюк Мар'яна Іванівна. Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) : дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Буковинський держ. медичний ун-т. — Чернівці, 2007. — 214арк. — Бібліогр.: арк. 180-209

Грицюк М.І. Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2007.
Дисертацію присвячено вивченню впливу екзогенного мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок у нормі та за умов іммобілізаційного стресу й дії солей алюмінію і свинцю.
Вперше встановлено, що поєднаний вплив іммобілізаційного стресу та солей важких металів призводить до порушення білядобової організації іонорегулювальної, кислотовидільної та екскреторної функцій нирок.
З’ясовано, що показники основних ниркових функцій зазнають більших змін о 8.00 год, ніж о 20.00 год.
Встановлено, що уведення екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію і свинцю зменшує прояви порушень іонорегулювальної функції нирок, що дозволяє оптимізувати методи лікування розладів, спричинених дією стресу та солей важких металів, а також покращити методи профілактики ренальних дисфункцій.
Виявлені морфо-функціональні зміни нирок дослідних тварин проявлялися дистрофією епітелію звивистих канальців, явищами вогнищевого некрозу, а також зменшенням активності ферментів енергетичного обміну.

У дисертаційній роботі розкрито особливості білядобових перебудов функцій нирок за умов поєднаної дії гострого іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю, а також нефропротективний вплив екзогенного мелатоніну.
1. Моделювання одногодинного іммобілізаційного стресу призводить до порушення іонорегулювальної, екскреторної та кислотовидільної функцій нирок. У вечірній період відбувалося зменшення фільтраційної фракції іонів натрію, а також зниження абсолютної та відносної реабсорбції катіона, що забезпечувало його відносну сталість у плазмі крові дослідних тварин впродовж вказаного часового проміжку. Вранці спостерігали підвищення концентрації іонів натрію в сечі та плазмі, пригнічення його проксимального транспорту, зростання концентрації ендогенного креатиніну в плазмі крові, зміщення рН сечі в бік алкалозу, підвищення екскреції кислот, що титруються, а також посилення виділення аміаку.
2. Уведення дослідним тваринам суміші хлористих солей алюмінію (200 мг/кг маси тіла) та свинцю (50 мг/кг маси тіла) впродовж 14 днів призводило до вираженого пригнічення діяльності нирок. Реєстрували різке зниження швидкості клубочкової фільтрації у досліджувані проміжки доби; підвищення концентрації іонів натрію в сечі з одночасним зниженням його рівня у плазмі крові; посилення екскреції білка та значне підвищення його концентрації в сечі; зростання концентрації ендогенного креатиніну в плазмі крові; зниження абсолютної та відносної реабсорбції іонів натрію та зростання концентраційного індексу іонів натрію у вечірній проміжок доби; пригнічення проксимального та дистального транспорту іонів натрію.
3. При поєднанні дії стресу та солей важких металів показники ниркових функцій у 1,5 рази погіршувалися порівняно з ізольованою дією вказаних чинників та характеризувалися пригніченням процесів фільтрації та реабсорбції як у ранковий, так і у вечірній періоди спостереження.
4. Уведення екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин за 1 год до дії іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію та свинцю зменшувало у 1,5-2 рази прояви порушення функціонування нирок на відміну від груп, де вказаний індол уводили під час та через 1 год після стресування тварин. Найбільш яскраві позитивні результати отримали у вечірній групі спостереження.
5. За умов уведення дослідним тваринам мелатоніну спостерігали меншу вираженість дистрофічних змін нирок порівняно з тваринами, які не отримували екзогенний мелатонін: повнокров’я в капілярах, а також зернисту дистрофію епітелію канальців, яка охоплювала 47,08±1,1% клітин у ранковий період (у тварин, що не отримували мелатонін вона складала 75,2±1,3%), і 28,2±1,08% клітин у вечірній (у тварин, що не отримували мелатонін вона складала 65,3±1,01%).
6. Активність ферментів енергетичного обміну у тварин, які зазнавали впливу стресу та дії солей алюмінію і свинцю зменшувалася: КФ на 27%, ЛФ на 56%, СДГ на 48% порівняно з контролем. При уведенні мелатоніну активність КФ складала 78%, ЛФ 68%, СДГ 65% протягом вечірнього спостереження.
7. Встановлені позитивні нефропротективні ефекти екзогенного мелатоніну за умов поєднаної дії стресу та солей важких металів у різні проміжки доби надають можливість конкретизувати патогенетичні механізми виникнення ниркової патології.