Гринзовський Анатолій Михайлович. Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О.Богомольця

Короткий опис

Гринзовський Анатолій Михайлович. Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О.Богомольця: дис... канд. мед. наук: 14.02.04 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005

Гринзовський А.М.Системний аналіз становлення і формування медико-профілактичного факультету та гігієнічної науки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.04 історія медицини. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, МОЗ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена дослідженню становлення та розвитку профілактичного напрямку у вітчизняній медицині та вищої медичної освіти України.
На основі архівних та літературних джерел проаналізовано історико-медичні особливості формування вітчизняної гігієнічної науки. Виділено історичні етапи та розкрито суть і основні принципи формування викладання гігієнічних дисциплін у вищій медичній школі на прикладі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, встановлено системи підготовки лікарів гігієнічного профілю, як складової вищої медичної освіти України. Доведено пріоритетність київських гігієністів щодо створення цілісної системи післядипломної підготовки лікарів-гігієністів Показано велику заслугу вчених НМУ в науковому обґрунтуванні профілактичних основ охорони здоров’я людини як одного з важливих завдань медицини.

В роботі вирішено актуальну наукову проблему проведено системний аналіз становлення та розвитку гігієнічних дисциплін у складі медичного факультету Університету св. Володимира та санітарно-гігієнічного факультету Київського медичного інституту (Національного медичного університету), що дозволило відтворити пройдений ними еволюційний шлях системи підготовки фахівців медико-профілактичного напрямку більше, ніж за 160-річний період існування, встановити пріоритети київської гігієнічної школи у формуванні кадрового та наукового потенціалу гігієнічної науки та санітарно-епідеміологічної служби, висвітити її наукові та практичні надбання, що дає підставу визначити Національний медичний університет імені О.О. Богомольця як провідний навчально-педагогічний та науковий заклад, який стояв у витоків і зберіг за собою пріоритетність у формуванні завдань гігієни та санітарної практики в Україні.
1. Доведено, що створення на медичному факультеті Університету св. Володимира кафедри лікарезнавства дозволило вперше в Росії об’єднати окремі гігієнічні питання, які викладались різними кафедрами, в окремий курс гігієнічного напрямку, що став основою профілактичної медицини та санітарного нагляду, дозволило ініціювати в 1865 році питання створення, а в 1871 році відкрити самостійну кафедру гігієни, яка вже з 1875 року в своїй структурі мала гігієнічну лабораторію.
2. Київські гігієністи вперше в Росії підняли питання щодо необхідності диференціації гігієнічної науки та створення окремих профільних кафедр, довели необхідність впровадження практичних занять з гігієни в системі підготовки лікаря загальної практики (1884) та читання приват-доцентських курсів з епідеміології та санітарної статистики для студентів 4 і 5 курсів (1903, 1906).
3. Встановлено, що вперше в Росії гігієністи Києва запропонували цілісну систему післядипломної підготовки лікарів-гігієністів (1905), для чого були організовані спеціальні повторювальні курси” для лікарів, які бажають присвятити себе профілактичній медицині, з обов’язковим вивченням досвіду санітарних установ міста.
4. Доведена пріоритетність КМІ щодо створення нових профільних кафедр (соціальна гігієна та професійної гігієни), що було обумовлено необхідністю підготовки відповідних фахівців для системи охорони здоров’я населення України та введення в педагогічний процес обов’язкової літньої практики з ґрунтовною гігієнічною складовою, по всебічному вивченню та гігієнічній оцінці лікувально-профілактичного закладу проходження практики.
5. На підставі системного аналізу доведено, що диференціація гігієнічного напрямку та досвід підготовки лікарів медико-профілактичного напрямку в Київському медичному інституті в 1923-1924 роках став передумовою створення в 1930 році санітарно-гігієнічного факультету в КМІ та інших вузах України, а у подальшому в СРСР з 1936 року.
6. Встановлено, що наслідки репресій 30-х років серед провідних фахівців гігієнічного профілю мали негативний вплив на методологію наукових досліджень та викладання гігієни в КМІ. Відтворено інформацію про громадську та політичну діяльність, науково-педагогічний здобуток видатних гігієністів початку ХХ століття професорів В.В. Удовенка та В.Я. Підгаєцького, що мали значний вплив на введення україномовного навчання в КМІ.
7. Системний аналіз наукової та педагогічної діяльності вчених-гігієністів НМУ дозволив визначити основні напрямки діяльності гігієнічних наукових шкіл НМУ, охарактеризувати основні їх наукові та практичні надбання і вплив на формування кадрового потенціалу наукових гігієнічних закладів системи АМН та МОЗ України, санітарно-епідеміологічної служби держави на протязі її історії, що дозволило визначити Національний медичний університет імені О.О. Богомольця як провідний навчально-педагогічний та науковий гігієнічний заклад України.
8. Проведені дослідження дозволили узагальнити існуючі знання з історії розвитку гігієнічної науки в Україні (на прикладі НМУ), показати, що опанування цих знань є підґрунтям всебічної підготовки та виховання лікарів-профілактиків і науковців-гігієністів, а також необхідним компонентом у формуванні відповідальності при прийнятті рішень в фаховій діяльності спеціалістів медико-профілактичного напрямку.