Грищенко Олександр Володимирович. Кримінально-правова характеристика побоїв і мордування (ст. 126 КК України)

Короткий опис

Грищенко Олександр Володимирович. Кримінально-правова характеристика побоїв і мордування (ст. 126 КК України).- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.08, Нац. акад. прав. наук України, НДІ вивч. проблем злочинності ім. В. В. Сташиса. - Харків, 2014.- 200 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГРИЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.9 (477)

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПОБОЇВ І МОРДУВАННЯ (СТ. 126 КК УКРАЇНИ)

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Литвинов Олексій Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2014
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОБОЇ І МОРДУВАННЯ ЯК КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ТА ЕТИЧНА ПРОБЛЕМА 10
1.1 Історико-правовий аспект становлення кримінальної відповідальності за побої і мордування 10
2.2 Кримінальна відповідальність за побої і мордування за законодавством зарубіжних країн 29
Висновки до розділу 1 46
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОБОЇВ І МОРДУВАННЯ 50
2.1 Об’єктивні ознаки побоїв і мордування 50
2.1.1 Об’єкт побоїв і мордування 50
2.1.2 Об’єктивна сторона побоїв і мордування 66
2.2 Суб’єктивні ознаки побоїв і мордування 84
2.2.1 Суб’єкт побоїв і мордування 84
2.2.2 Суб’єктивна сторона побоїв і мордування 101
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ 3. КВАЛІФІКУЮЧІ ОЗНАКИ ТА ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПОБОЇВ І МОРДУВАННЯ 124
3.1 Кваліфікуючі ознаки побоїв і мордування 124
3.2 Проблемні питання кваліфікації та відмежування побоїв і мордування від суміжних складів злочинів 143
Висновки до розділу 3 156
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ДОДАТОК 188

ВСТУП

Актуальність теми. У преамбулі «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) закріплено, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, і рівних та невід’ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Конституція України, реалізуючи вказане положення, декларувала невідчужуваність і непорушність прав і свобод людини, їх недоторканність, невичерпність та забезпеченість з боку держави.
Основним Законом визнано людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю (ст. 3). У цьому приписі здоров’я проголошено цінністю і первинною та вихідною передумовою життєдіяльності кожної людини. Тому з-поміж численних конституційних прав можна виділити право людини на охорону здоров’я як таке, що гарантує її фізичне існування і є умовою забезпечення здійснення всіх інших прав людини.
Проблеми охорони права людини на здоров’я та діяльність, його збереження і зміцнення, вимагають постійної уваги з боку держави. Охорона здоров’я визнається одним із пріоритетних напрямів державної політики та одним із основних факторів національної безпеки країни. У зв’язку з цим викликає занепокоєння погіршення динаміки та структури злочинів проти здоров’я особи, зокрема, збільшення рівня такого злочину, як побої і мордування.
Як свідчать офіційні статистичні дані Судової адміністрації України, у 78 % випадків потерпілими від побоїв та мордування виступають члени сім’ї винного. Ця обставина в значній мірі обумовлює високий ступінь латентності означених злочинів при збереженні, однак, їх суспільної небезпечності. У зв’язку з цим вирішення проблеми протидії поширенню побоїв і мордування, зокрема, кримінально-правовими засобами є доцільним і вельми актуальним в Україні, поряд з вирішенням проблеми протидії насильству в сім’ї.
Зазначені обставини в значній мірі обумовлюють необхідність кримінально-правового дослідження складу злочину побоїв і мордування. Цей напрям наукового пошуку на рівні дисертації вирізняється своєю новизною на теренах нашої держави.
У різний час теоретичним дослідженням злочинів проти здоров’я особи займалися видатні українські та російські науковці у галузі кримінального права та кримінології. Серед них слід виділити: С.Б. Алімова, М.І. Бажанова, В.І. Борисова, О.В. Глушкова, О.О. Дудорова, В.П. Ємельянова, О.С. Капінуса, І.І. Карпеця, М.Й. Коржанського, В.Г. Лихолоба, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, М.І. Панова, А.А. Піонтковського, Д.В. Рівмана, І.К. Туркевич, В.І. Тютюгіна, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, С.Д. Шапченка, М.Д. Шаргородського, С.С. Яценка та ін. Однак, не заперечуючи вагомий внесок зазначених вчених у дослідження проблематики кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я, окремого дослідження кримінально-правової характеристики побоїв і мордування й до сьогоднішнього дня проведено не було.
Наведені аспекти і обумовили вибір теми дисертаційної роботи та вказують на її актуальність, визначають перспективність теоретичних висновків і практичних рекомендацій, що отримані у дослідженні, а також вказують на значення результатів для подальшого розвитку та вдосконалення чинного кримінального законодавства, а також законодавства у сфері протидії насильству в сім’ї.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з п. 5 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 рр., затверджених Наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р. та п. 4.4.2.5 Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 рр., затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України № 1066/609 від 26 листопада 2009 р., а також планами науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ.
Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ (протокол № 2 від 28.02.2013 р.).
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є надання комплексної кримінально-правової характеристики побоїв та мордування та запропонування на її основі пропозицій щодо удосконалення окремих елементів конструкції складу злочину, передбаченого ст. 126 КК України.
Досягнення поставленої мети здійснювалося за допомогою розв’язання таких задач:
 здійснити історико-правовий аналіз регламентації кримінальної відповідальності за побої та мордування;
 виявити особливості відповідальності за побої та мордування за кримінальним законодавством зарубіжних держав;
 дослідити особливості об’єкту даного складу злочину та специфіку суспільної небезпечності побоїв та мордувань;
 надати характеристику об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 126 КК України;
 здійснити аналіз суб’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 126 КК України;
 виявити місце і роль кожної з кваліфікуючих ознак, передбачених ст. 126 КК України, внести пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства;
 визначити співвідношення побоїв та мордування з іншими злочинами проти здоров’я та здійснити їх відмежування від суміжних складів злочинів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері протидії поширенню побоїв та мордувань кримінально-правовими засобами.
Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика побоїв та мордування (ст. 126 КК України).
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження у відповідності до його об’єкта, предмета, мети та задач є: на філософському рівні – діалектичні закони і категорії теорії пізнання; на загальнонауковому рівні – основні логіко-гносеологічні принципи і прийоми пізнання соціально-правових явищ і процесів; на рівні кримінально-правового дослідження – формально-догматичний (при тлумаченні окремих термінів, формулювань, вжитих у кримінальному законодавстві України та зарубіжних держав); історичний (при дослідженні основних підходів до нормативної регламентації кримінальної відповідальності за побої і мордування в окремих джерелах права, що діяли на теренах України); порівняльно-правовий (при дослідженні основних підходів до нормативної регламентації кримінальної відповідальності за побої і мордування в кримінальному законодавстві зарубіжних держав); системно-структурний (при дослідженні юридичної конструкції побоїв і мордування та суміжних складів злочинів); статистичний (при вивченні матеріалів кримінальних проваджень, відкритих за ознаками ст. 126 КК України).
Емпіричну базу дослідження складають дані державної статистики, зібрані за період 2008-2013 рр. матеріали 150 кримінальних справ та проваджень, порушених або відкритих за ознаками ст. 126 КК України. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є наукові роботи з кримінального права, кримінології та криміналістики. Нормативним підґрунтям дисертаційного дослідження є Конституція України, чинне кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, кримінальні кодекси зарубіжних країн.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є першим в Україні монографічним дослідженням побоїв і мордування. На підставі всебічного аналізу положень, що містяться в ст. 126 і суміжних статтях КК України та інших країн, в роботі висунуто низку нових у концептуальному плані положень, висновків, пропозицій і рекомендацій. А саме:
вперше:
 визначено, що категорія «насильницькі дії» є більш широкою, ніж категорія «побої», оскільки останні окреслюються у законодавстві лише як конкретний спосіб вчинення насильницьких дій, у зв’язку з чим запропоновано внесення змін до чинної редакції норми, передбаченої ст. 126 КК України, та рекомендовано назву статті викласти таким чином: «Умисне вчинення насильницьких дій, які не спричинили тілесних ушкоджень»;
 доведено, що під «іншими насильницькими діями» слід розуміти не тільки фізичне, а й психічне насильство, яке може спричинити негативні наслідки для потерпілого і характеризується високим рівнем суспільної небезпеки;
 обґрунтовується необхідність зниження віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за вчинення кваліфікованих видів побоїв, передбачених ч. 2 ст. 126 КК України, до 14 років, адже в цьому віці суспільна небезпечність кваліфікованих видів побоїв відображається в свідомості неповнолітньої особи з достатньою повнотою та виразністю; крім цього ці види злочинних посягань є достатньо поширеними серед даної вікової групи;
удосконалено:
 положення про те, що умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, викликають у потерпілого психічні переживання від перенесеного приниження честі та гідності в сукупності з больовими відчуттями, посилюють почуття фізичної і моральної пригніченості потерпілого, що в кінцевому підсумку пагубним чином позначається на стані його здоров’я, тому основним безпосереднім об’єктом побоїв і мордування виступає здоров’я людини, а додатковим безпосереднім – її честь і гідність;
 обґрунтування положення, що умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, може бути вчинене лише з прямим умислом; додатковим аргументом на користь цього виступає також те, що даний злочин характеризується формальним складом і вважається закінченим з моменту вчинення певної дії, яка завдала потерпілій особі фізичного болю;
 напрями вирішення проблемних питань кваліфікації злочину, передбаченого ст. 126 КК України, шляхом розмежування з такими конкуруючими кримінально-правовими нормами, як умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України), катування (ст. 127 КК України), погроза вбивством (ст. 129 КК України), хуліганство (ст. 296 КК України) через виявлення особливостей окремих елементів складів цих злочинів;
набули подальшого розвитку:
 система аргументів щодо можливості вчинення особою побоїв та інших насильницьких дій не тільки шляхом безпосереднього впливу винної особи на потерпілого, але також з використанням особи, яка не підлягає кримінальній відповідальності внаслідок неосудності або у зв’язку з недосягненням певного віку, собаки чи інших тварин, коли їх нацьковують або іншим чином стимулюють для нападу на потерпілого, шляхом кидання в людину різних предметів тощо;
 положення про те, що злочин, передбачений ст. 126 КК України, досить часто вчиняється у сімейно-побутовій сфері і є одним з проявів домашнього насильства, тому підтверджено необхідність виокремлення спеціального суб’єкта в якості кваліфікуючої ознаки складу злочину, зокрема, доповнити ч. 2 ст. 126 КК України такими кваліфікуючими ознаками: «ті самі дії, вчинені батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, а також особою щодо своїх батьків, опікунів, піклувальників та осіб, на яких покладено обов’язки щодо їх піклування»;
 характеристика змісту, місця і ролі кожної з кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 126 КК України, на підставі чого було внесено пропозиції щодо вдосконалення кваліфікованого складу побоїв і мордування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:
 у правотворчості – в процесі підготовки проектів нових і вдосконалення чинних законодавчих актів, якими передбачено кримінальну відповідальність за побої і мордування;
 у правозастосовній діяльності – для вирішення спірних питань кваліфікації розглядуваного складу злочину, відмежування складу цього злочину від суміжних складів;
 у науково-дослідній сфері – для подальших теоретичних розробок питань кримінальної відповідальності за побої і мордування;
 у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників та під час викладення навчальної дисципліни «Кримінальне право» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10 лютого 2014 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були предметом обговорення на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, а саме: «Європейські стандарти кримінального судочинства» (м. Донецьк, 27 верес. 2013 р.); «Право і держава сучасної України: проблеми розвитку та взаємодії» (м. Київ, 8-9 листоп. 2013 р.).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства ХНУВС. Результати дисертаційної роботи впроваджено у наукову діяльність Кримінологічної асоціації України (акт впровадження від 17 лют. 2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у восьми наукових працях, з яких п’ять – у друкованих фахових виданнях, одна – у виданнях іноземних держав, дві – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо кримінально-правової характеристики побоїв та мордування як різновиду злочинів проти здоров’я та внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного закону про кримінальну відповідальність. Результати проведеного автором дослідження дозволяють сформулювати такі основні положення відносно перспектив діяльності законодавця та вдосконалення діяльності правоохоронних органів при кваліфікації побоїв і мордування, а також відмежування їх від суміжних складів злочинів:
1. В історії кримінального законодавства згадки про діяння, схожі з побоями і мордуванням, зустрічаються вже в перших пам’ятках російського права, однак вони розглядаються в контексті заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. При цьому положення, що передбачають кримінальну відповідальність за побої та мордування, поступово відокремлюються від норм, якими передбачено відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень та формулюються у виді самостійного положення, а трансформація цих норм серйозно впливає на сучасне розуміння посягань на здоров’я особи. Так, схожі за ступенем суспільної небезпеки із сучасними нормами положення можна зустріти навіть у Руській Правді XI століття, Статуті Великого Князівства Литовського 1529 р., Соборному Уложенні 1649 р. тощо.
2. Порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за побої й мордування за законодавством України та зарубіжних країн дає змогу зробити висновок про різне бачення законодавця щодо ознак побоїв і мордування. Так, на відміну від КК України, в кримінальному законодавстві держав-учасниць СНД діяння, що мають характер мордування, здебільшого не визнаються кваліфікуючою ознакою іншого складу (наприклад, побоїв), а формулюються в самостійній нормі Кримінального кодексу. При цьому кримінальне законодавство Республіки Польща, Республіки Болгарія, Австрії, ФРН, Бельгії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Республіки Корея, Швейцарії, Швеції та Норвегії передбачає відповідальність лише за заподіяння шкоди здоров’ю особи без указівки на можливість заподіяння насильницьких дій, які не тягнуть за собою порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій чи втрати працездатності.
3. Основним безпосереднім об’єктом побоїв і мордування виступає здоров’я людини, а додатковим безпосереднім – честь і гідність особи. Вказане обумовлено тим, що умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, викликають у потерпілого по-перше, фізичний біль (шкоду здоров’ю особи та тілесній недоторканості), по-друге, психічні страждання або переживання від приниження честі та гідності (внаслідок застосованого щодо неї насильства), що в сукупності з вказаними больовими відчуттями посилюють почуття фізичної і моральної пригніченості потерпілого.
4. Нанесення ударів, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які впливають на організм людини як зовні, так і зсередини, розглядається як повне виконання об’єктивної сторони злочину. За законодавчою конструкцією склад злочину, передбачений ст. 126 КК України, – формальний. Відповідальність за побої настає при доведеності факту вчинення зазначених у диспозиції норми дій, які спричинили індивідуальні відчуття фізичного болю у потерпілого.
5. Категорія «насильницькі дії» є більш широкою, ніж «побої», оскільки останні окреслені як конкретний спосіб вчинення насильницьких дій, на підставі чого є необхідність внесення змін до чинної редакції норми, встановленої у ст. 126 КК України.
6. Під «іншими насильницькими діями» слід розуміти не тільки безпосереднє фізичне, а й психічне насильство, яке може спричинити негативні наслідки для потерпілого (у виді моральних страждань, психічної шкоди тощо) і має підвищений рівень суспільної небезпеки.
7. Доцільним є зниження віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за вчинення кваліфікованих видів побоїв, передбачених ч. 2 ст. 126 КК України, до 14 років, при збереженні настання відповідальності з 16 років за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого основним складом. Адже у 14 річному віці суспільна небезпечність кваліфікованих видів побоїв відображається в свідомості неповнолітньої особи з достатньою повнотою та виразністю, крім цього ці види злочинних посягань характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпеки та є достатньо поширеними серед даної вікової групи.
8. Аналіз матеріалів слідчої та судової практики, теоретичні розробки дають достатні підстави для виокремлення спеціального суб’єкта в складі побоїв чи мордування – батька, матері, вітчима, мачухи, опікуна чи піклувальника, особи, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого, та навпаки. Встановлено, що в більшості випадків побої вчиняються особами чоловічої статті до 30 років, які мають середню освіту, переважно у стані алкогольного сп’яніння.
9. Суб’єктивна сторона досліджуваного складу злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Через те, що здебільшого побої вчиняються в сімейно-побутовій сфері на ґрунті неприязних стосунків, характерним для них є умисел, що виник раптово.
10. Особливістю суб’єктивної сторони складу побоїв та мордування є те, що в окремих випадках в якості проміжної або навіть кінцевої мети вчинення злочину може виступати заподіяння фізичного болю. Разом з цим, матеріали практики вказують на те, що ця мета не є визначальною і не завжди чітко усвідомлюється винною особою, адже винний, як правило, бажає помститися, принизити потерпілого, самоствердитися тощо.
11. Доведено, що у випадках, коли винний вчиняє умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого, він повинен звільнятися від кримінальної відповідальності.
12. Відповідно до ч. 2 ст. 126 КК України, кваліфікований склад побоїв та мордування утворює діяння, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, якщо воно має характер мордування, вчинене групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості. Названі ознаки значною мірою підвищують суспільну небезпеку даного злочину і, відповідно, обтяжують відповідальність, а також впливають на кваліфікацію вчиненого.
13. До проблемних питань кваліфікації злочину, передбаченого ст. 126 КК України, відносять наявність певної недосконалості кримінального законодавства – закон не містить чіткого визначення побоїв та мордування у диспозиції статті, що значно ускладнює її практичне застосування, зокрема, через конкуренцію з кримінально-правовими нормами про умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України), катування (ст. 127 КК України), погрозу вбивством (ст. 129 КК України), хуліганство (ст. 296 КК України) та деякими іншими, що в свою чергу призводить до помилок у кримінально-правовій кваліфікації в ході досудового і судового слідства.
14. Запропоновано нову редакцію ст. 126 КК України:
«Стаття 126. Умисне вчинення насильницьких дій, які не спричинили тілесних ушкоджень
1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали або могли завдати фізичний біль і не спричинили тілесних ушкоджень, –
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, вчинені батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, а також особою щодо своїх батьків, опікунів, піклувальників та осіб, на яких покладено обов’язки щодо їх виховання або піклування, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, –
караються обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України . – 1996. – № 30. – Ст. 141. – (Бібліотека офіційних видань).
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131. – (Бібліотека офіційних видань).
3. Панов М. І. Методологічні засади дослідження проблем Особливої частини кримінального права / М. І. Панов, Н. О. Гуторова // Проблеми боротьби зі злочинністю. – 2009. – Вип. 100. – С. 291–304.
4. Российское законодательство Х–ХХ веков : в 9 т. – М. : «Юридическая литература», 1984. – Т. 1. Законодательство Древней Руси. – 432 с.
5. Алихаджиева И. С. Уголовное право: история и современность / И. С. Алихаджиева, Т. Г. Даурова, O. A. Лиценбергер ; под общ. ред. Т. Г. Дауровой. – Саратов, 2001. – 224 с.
6. Титов Ю. П. Хрестоматия по истории государства и права России : учебное пособие для вузов / Ю. П. Титов. – Москва : Проспект, 1999. – 470 с.
7. Чистяков О. И. Отечественное законодательство XI–XX веков / О. И. Чистяков. – М. : Юрист, 1999. – Ч. 1. – 464 c.
8. Хрестоматия по истории отечественного государства и права / сост. А. В. Скоробогатов. – Казань : Изд-во «Таглимат», 2006. – Часть 1. – 460 с.
9. Артикул воинский 1715 г. Комментарий к арт. 141. Российское законодательство Х-ХХ веков : в 9 т. – М. : «Юридическая литература», 1986. – Т. 4. Законодательство периода становления абсолютизма. – 512 с.
10. Шаргородский М. Д. Преступления против жизни и здоровья / М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1947. – 311 с.
11. Устав о наказаниях, налагаемых мировыми судьями. 1864 г. Свод законов Российской империи. – СПб. : [Б.в.], 1914. – Т. 15. – Ч.З. – 72 с.
12. Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / под ред. P. P. Галиакбарова. – Саратов, 1997. – 647 с.
13. Музиченко П. П. Історія держави і права України / П. П. Музиченко – К. : Знання, 2007. – 471 с.
14. Історія держави і права україни :навч.посібник / під ред. В. Іванова – К. : Атіка, 2003. – 584 с.
15. Фойницкий И. Я. Курсъ уголовного права. Часть особенная. Посягательство на личность и имущество / И. Я. Фойницкий. – Издание второе, пересмотренное. СПб, 1893. – 440 с.
16. Таганцев Н. С. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1885 года / Н. С. Таганцев . – СПб., 1910. – 1114 с.
17. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1885 года. / Издано Н. С. Таганцевым ; комментарии Таганцева. –5-е изд., доп. – СПб., 1886. – 714 с.
18. Бернер А. Ф. Учебник уголовного права / А. Ф. Бернер ; перевод Неклюдова H. A. – СПб., 1867. – Т. 2. Особенная часть. – 916 с.
19. Неклюдов H. A. Руководство к Особенной части русского уголовного права / H. A. Неклюдов. – СПб., 1876. – T. 1. – 539 с.
20. Владимиров С. Л. Курс уголовного права / С. Л. Владимиров. – М., 1908. – 387 с.
21. Уголовное уложение 22 марта 1903 г., с мотивами, извлеченными из объяснительной записки редакционной комиссии. - СПб., 1904. – 1124 с.
22. Жижиленко А. А. Преступление против личности / А. А. Жижиленко. – М. – Л., 1927. – 140 с.
23. Шаргородский М. Д. Преступления против жизни и здоровья / М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 511 с.
24. Уголовный Кодекс У.С.С.Р. : утвержденный В.У.Ц.И.К. 23.08.1922 г. – Х. : Издание Наркомюста УССР., 1922. – 50 с.
25. О введении в действие Уголовного кодекса РСФСР редакции 1926 года : Постановление ВЦИК от 22.11.1926 г. // СУ РСФСР. – 1926. – № 80. – Ст. 600.
26. Об утверждении Уголовного кодекса РСФСР : Закон РСФСР от 27.10.1960 г. // Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1960. – № 40. – Ст. 591.
27. Дубовец П. А. Развитие советского уголовного законодательства об ответственности за телесные повреждения / П. А. Дубовец // Проблемы уголовного права : сборник статей. – Минск, 1976. – С. 70–87.
28. Владимирский H. Определение степени тяжести телесных повреждений / H. Владимирский // Социалистическая законность. – 1953. – № 10. – С. 32–34.
29. Авдеев М. Определение степени тяжести телесных повреждений / М. Авдеев // Социалистическая законность, – 1954. – № 7. – С. 29–34.
30. Дурманов Н. Д. Понятие телесных повреждений / Н. Д. Дурманов // Советское государство и право. – 1956. – № 1. – С. 83–90.
31. Ной И. С. Причинение тяжкого телесного повреждения путем нанесения систематических, хотя бы и легких, повреждений, как один из видов квалифицированного тяжкого телесного повреждения по советскому уголовному праву / И. С. Ной // Сборник статей Саратовского отделения Всесоюзного научного общества судебных медиков и криминалистов. – Саратов : Коммунист, 1958. – Вып. 2. – С. 223–229.
32. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Частина Особлива / М. Й. Коржанський. – К. : Генеза, 1998. – 592 с.
33. Тихомиров Ю. А. Сравнительное правоведение – конгресс ученых-правоведов / Ю. А. Тихомиров // Государство и право. – 1999. – № 2. – С. 104–105.
34. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права / М. Ансель // Очерки сравнительного права. – М. : Прогресс, 1981. – 256 с.
35. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики / науч. ред. проф. И. М. Рагимова ; перевод. Б. Э. Аббасова. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 298 с.
36. Уголовный кодекс Республики Армения от 29.04.2003 г. № ЗР-528 [Електронний ресурс] : принят Национальным Собранием Республики Армения 18.04.2003 г. (по состоянию на 30 декабря 2008 года). – Режим доступа : http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=7472&page=2
37. Уголовный кодекс Грузии / науч. ред. 3. К. Бигвава ; вступ. статья к.ю.н., доц. В. И. Михайлова ; обзорн. статья д.ю.н., проф. О. Гамкрелидзе ; перевод с грузинского И. Мериджанашвили. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 409 с.
38. Уголовный кодекс Латвийской Республики / науч. ред. и вступ. статья канд. юрид. наук А. И. Лукашкова и канд. юрид. наук Є. А. Саркисовой ; перевод с латышского канд. юрид. наук А. И. Лукашова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 313 с.
39. Уголовный кодекс Российской Федерации от 24.05.1996 г. с последующими изменениями и дополнениями. – М. : ИКС «ЭКМОС», 2003. – 205 с.
40. Уголовный кодекс Эстонской республики / науч ред и перевод с эстонского В. В. Запевалова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 262 с.
41. Уголовный кодекс Республики Беларусь / вступ. Л. И. Лукашова, Э. Л. Саркисовой. – 2-е изд., испр., и доп. – Мн. : Тесей, 2001. – 312 с.
42. Уголовный кодекс Республики Казахстан от 16.07.1997 г. № 167-I [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008032
43. Уголовный кодекс Республики Таджикистан : принят Законом Республики Таджикистан от 21 мая 1998 года «О принятии Уголовного кодекса Республики Таджикистан» ; введен в действие 01.09. 1998 г. Постановлением Парламента Таджикистана / предисло¬вие А. В. Федорова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 410 с.
44. Уголовный кодекс Республики Узбекистан / вступ. статья М. Х. Рустамбаева, А. С. Якубова, З. Х. Гулямова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 338 с.
45. Уголовный кодекс Республики Болгария / науч ред канд юрид наук, проф А. И. Лукашова ; перевод с болгарского Д. В. Милушева, А. И. Лукашова, вступ статья И. И. Айдарова. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 298 с.
46. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. А. И. Лукашова, Н. Ф. Кузнецовой ; пер. с польск. Д. А. Барилович. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 234 с.
47. Уголовный кодекс Австрии / науч. ред. и вступ, статья С. В. Милюкова ; предисл. О. Фабрици ; пер. с немецкого Л. С. Вихровой. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 352 с.
48. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии / пер. с нем. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2001. – 208 с.
49. Уголовный кодекс Испании / под ред. и предисл. Н. Ф. Кузнецовой и Ф. М. Решетникова. – М. : Изд-во «Зерцало», 1998. – 218 с.
50. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. А. И. Коробеева ; пер. с китайс. Д. В. Вичикова. – СПб. : Изд-во «Юрид. центр Пресс», 2001. – 303 с.
51. Закон об уголовном праве Израиля / предисл., пер. с иврита М. Дорфман ; науч. ред. Н. И. Мацнев. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 412 с.
52. Уголовный кодекс Швейцарии. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 409 с.
53. Уголовный кодекс Швеции / науч. ред. Н. Ф. Кузнецова и С. С. Беляев ; пер. на рус. яз. С. С. Беляева. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 320 с.
54. Уголовный кодекс Бельгии / науч. ред. и предисл. Н. И. Мацнева ; пер. с фр. Г. И. Мачковского. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 561 с.
55. Уголовное законодательство Норвегии / науч. ред. Ю. В. Голик ; пер. А. В.Жмени. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. – 375 с.
56. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
57. Житний О. О. Кримінальне право України: частина Загальна (у схемах та таблицях) : навчальний посібник / О. О. Житний. – Х. : Одіссей, 2008. – 200 с.
58. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін. ; за ред. М. І. Мельника та В. А. Клименка. – К. : Атіка, 2008. – 376 с.
59. Уголовное право России: Общая часть : учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева, В. В. Лунеева, А. В. Наумова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2006. – 540 с.
60. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР. Часть общая / А. А. Пионтковский. – М. : Гос. изд-во, 1925. – 230 с.
61. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони : монографія / Є. В. Фесенко. – К. : Атіка, 2004. – 280 с.
62. Наумов А. В. Российское уголовное право. Курс лекций : в 2-х томах. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрид. лит., 2004. – Т. 1 : Общая часть. – 496 c.
63. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений / С. Б. Гавриш // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4–15.
64. Олійник П. В. Предмет злочинів проти власності: поняття, види, кримінально-правове значення : монографія / П. В. Олійник. – Х. : Право, 2011. – 208 с.
65. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. – М. : НОРМА, 2001. – 208 с.
66. Винокуров В. Н. Объект преступления: способы конкретизации, установления и закрепления в законе : монография / В. Н. Винокуров. – Красноярск : СибЮИ МВД России, 2010. – 280 с.
67. Курс уголовного права. Общая часть : учеб. для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : Зерцало, 1999. – Т. 1 : Учение о преступлении. – 592 с.
68. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7–11.
69. Трубников В. М. Поняття об’єкта злочину з нових позицій / В. М. Трубников // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Право. – 2009. – Вип. 1 (5). – С. 14–18.
70. Сенаторов М. В. Об’єкт злочину та його відображення в законі про кримінальну відповідальність / М. В. Сенаторов // Питання боротьби зі злочинністю. – 2003. – Вип. 7. – С. 133–145.
71. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / В. Я. Таций. – Х. : Вища школа, Изд-во при ХГУ, 1988. – 197 с.
72. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2007. – 304 с.
73. Кримінальне право України. (Загальна частина) : підручник / А. М. Бабенко, Ю. А. Вапсва, В. К. Грищук та ін. ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 378 с.
74. Дурманов Н. Д. Советский уголовный закон / Н. Д. Дурманов. – М. : Изд-во МГУ, 1967. – 319 с.
75. Курс советского уголовного права : в 3 т. / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд–во Ленинградского уни–та, 1973. – Т. 3. – 836 с.
76. Сташис В. В. Личность под охраной уголовного закона (Глава ІІІ УК Украины с научно-практическим комментарием) / В. В. Сташис, М. И. Бажанов. – Симферополь : Таврида, 1996. – 236 с.
77. Кримінальне право України (Особлива частина) : підручник / кол. автор. : А. В. Байлов, А. А. Васильєв, О. О. Житний та ін. ; за заг. ред. О. М. Литвинова ; наук. ред. серії О. М. Бандурка. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. − 572 с.
78. Российское уголовное право : учебник : в 2 т. / под ред. Л. В. Иногамовой-Хегай, В. С. Комиссарова, А. И. Рарога. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Проспект, 2007. – Т. 2 : Особенная часть / Г. Н. Борзенков, Л. В. Иногамова-Хегай, В. С. Комиссаров и др. – 2007. – 664 с.
79. Черевко К. О. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика незаконного проведення аборту / К. О. Черевко ; за заг. ред. О. М. Литвинова. – Х. : НікаНова, 2012. – 196 с.
80. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : научно-практ. изд. / А. Ф. Зелинский. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
81. Багун Э. А. Ответственность за побои и истязание по Уголовному кодексу Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Багун Элина Александровна. – Оренбург, 2007. – 216 с.
82. Ярмыш Н. Н. Уголовная ответственность за доведение до самоубивства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» / Н. Н. Ярмыш. – Х., 1992. – 13 с.
83. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності / М. Й. Коржанський. – К. : Юрінком, 1996. – 144 с.
84. Гаркуша А. Ретроспективний аналіз відповідальності за побої і мордування / А. Гаркуша // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2012. – Вип. 56. – С. 366–371.
85. Тіцька Л. І. Дискусійні питання кваліфікації злочинів, ознаками складів яких є жорстокість [Електронний ресурс] / Л. І. Тіцька // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 983–989. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12tlijeg.pdf
86. Кондрашова Т. В. Проблемы уголовной ответственности за преступления против жизни, здоровья, половой свободы и половой неприкосновенности / Т. В. Кондрашова. – Екатеринбург, 2000. – 347 с.
87. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навч. посібник / М. Й. Коржанський. – 3-тє вид. – К. : Атіка, 2007. – 592 с.
88. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – вид. 4-те, доповн. – Х. : Одісей, 2008. – 1208 с.
89. Кабанов П.Н. Уголовная ответственность за побои и истязание : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кабанов Павел Николаевич. – Москва, 2006. – 172 с.
90. Малая медицинская энциклопедия : в 6 т. / глав. ред. В. И. Покровский. – М. : Советская энциклопедия, 1991. – Т. 2 : Грудь–Кюммеля болезнь. – 624 с.
91. Никифоров А. С. Ответственность за телесные повреждения по советскому уголовному праву / А. С. Никифоров. – М. : Госюриздат, 1959. – 128 с.
92. Загородников Н. И. Преступления против здоровья / Н. И. Загородников. – М. : Юридическая литература, 1969. – 164 с.
93. Расторопов С. В. Преступления против здоровья человека / С. В. Расторопов // Законодательство. – 2004. – № 2. – С. 67–76.
94. Шагвалиев Р.М. Ответственность за побои и истязание по уголовному праву России и зарубежных стран : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Шагвалиев Рустем Минзагитович. – Казань, 2011. – 206 с.
95. Вениаминов В. Г. Уголовная ответственность за побои и истязание : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Вениаминов Владимир Георгиевич. – Саратов, 2005. – 184 с.
96. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб. : Изд-во Юридического института (СПб), 2004. – 304 c.
97. Бикеев И. И. Уголовная ответственность за незаконное обращение с предметами вооружения / И. И. Бикеев. – Казань : Познание, 2007. – 312 с.
98. Кругликов Л. Л. Практикум по уголовному праву. Общая часть. Особенная часть : учебное пособие / Л. Л. Кругликов. – М. : БЕК, 2002. – 352 с.
99. Тимейко Г. В. Общее учение об объективной стороне преступления / Г. В. Тимейко. – Ростов-на-Дону : Изд-во Ростовского ун-та, 1977. – 216 с.
100. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студентів вищих навчальних закладів / П. Л. Фріс. – К. : Атіка, 2004. – 488 с.
101. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : учебное пособие / М. И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 167 с.
102. Советское уголовное право: Общая часть : учебник / Беляев Н. А., Галиакбаров Р. Р., Грабовская Н. П. и др. ; под ред. Н. А. Беляева, М. И. Ковалева. – М. : Юрид.лит., 1977. – 544 с.
103. Трайнин А. Н. Состав преступления по советскому уголовному праву / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1951. – 388 с.
104. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / авт.-упорядник. П. В. Хряпінський. – Суми : Університетська книга, 2009. – 687 с.
105. Курс уголовного права: Общая часть : учеб. для вузов / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М. : Зерцало-М, 2002. – Т. 1 : Учение о преступлении. – 624 с.
106. Курс советского уголовного права : в 6 т. Часть общая / редколл.: А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе. – М. : Наука, 1970. – Т. 2 : Преступление. – 516 с.
107. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / отв. ред. Л. Л. Кругликов. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 1080 с.
108. Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2013 р. у справі № 301/126/13-к, провадження № 1-кп/301/11/13 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/28983206.
109. Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 р. у справі № 172/224/13-к, провадження № 1-кп/172/28/13 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/29568907 (01.03.2013)
110. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6 // Юридичний вісник України. – 1995. – № 18.
111. Шарапов Р. Д. Преступное насилие : монография / Р. Д. Шарапов – М. : Юрлитинформ, 2009. – 496 c.
112. Гаухман Л. Д. Борьба с насильственными посягательствами / Л. Д. Гаухман. – М. : Юридическая литература, 1969. – 220 с.
113. Сердюк Л. В. Насилие: криминологическое и уголовно-правовое исследование / под ред. С. П. Щербы. – М. : Юрлитинформ, 2002. – 384 с.
114. Панов Н. И. Квалификация насильственных преступлений : учебное пособие / Н. И. Панов. – Х. : Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1986. – 54 c.
115. Постанова Брусилівського районного суду Житомирської області від 27 квітня 2011 року у справі № 1-25/11 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/17993691.
116. Большая медицинская энциклопедия : в 35-ти т. / гл. ред. А. Н. Бакулев. – 2-е изд. – М. : Гос.изд-во мед.лит., 1958. – Т. 4 : Боголюбов-Везалий. – 1184 с.
117. Таганцев Н.С. Русское уголовное право: Лекции: Часть общая : в 2-х т. – М. : Наука, 1994. – Т.1. – 379 с.
118. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П. С. Дагель. – Владивосток : Изд-во Дальневост.ун-та, 1970. – 129 с.
119. Устименко В. В. Специальный субъект преступления / В. В. Устименко. – Х. : Вища школа, 1989. – 104 с.
120. Магарін М. С. Суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України: монографія / М. С. Магарін, Д. В. Бараненко ; під ред. д-ра юрид. наук, професора Є. Л. Стрельцова. – Одеса : Астропринт, 2001. – 104 с.
121. Келина С. Г. Принципы советского уголовного права / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев. – М. : ИГП АН СССР, 1988. – 316 с.
122. Дудоров О. О. Проблема юридичної особи як суб’єкта злочину та її вирішення у проектах КК України / О. О. Дудоров // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С. 133–141.
123. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Н. С. Лейкина. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. – 128 с.
124. Трахтеров В. С. Вменяемость по советскому уголовному праву : конспект лекций / В. С. Трахтеров. – Х. : Изд-во Харьковск. юрид. ин-та, 1966. – 15 с.
125. Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве / Р. И. Михеев. – Владивосток : Издательство Дальневост. ун-та, 1983. – 300 с.
126. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М. : Госиздат юрид. лит., 1958. – 256 с.
127. Васильєв А. А. Проблеми осудності у кримінальному праві : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. А. Васильєв. – Х., 2005. – 20 с.
128. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л. Д. Гаухман. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2003. – 446 с.
129. Тихенко С. И. Невменяемость и вменяемость / С. И. Тихенко. – К. : Юриздат НКЮ СССР, 1927. – 104 с.
130. Богомягков В.С. Проблемы невменяемости в советском уголовном праве: (Понятие вменяемости) : учеб. пособ. – Уфа : Изд-во Башкир. ун-та, 1978. – 38 с.
131. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 5-те вид., переробл. та доповн. – К. : Юридична думка, 2008. – 1216 с.
132. Антонян Ю. М. Преступность и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев ; АН СССР, Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1987. – 208 с.
133. Жижиленко А. Спорные вопросы уменьшенной вменяемости в уголовном кодексе РСФСР / А.Жижиленко // Право и жизнь. – 1924. – Кн. 7–8. – С. 47.
134. Михеев Р. И. Уголовное право и психиатрия : конспект лекции / Р. И. Михеев. – Владивосток : Дальневосточный государственный университет, 1988. – 58 с.
135. Приходько Т. М. Проблема обмеженої осудності в кримінальному праві : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Т. М. Приходько. – Кийв, 2001. – 20 с.
136. Курс советского уголовного права: Преступления против личности, ее прав. Хозяйственные преступления : в 6-ти томах. – М. : Наука, 1971. – Т. 5. Часть особенная / Г. Л. Кригер, А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин. – 572 c.
137. Булавин Е. Д. Уголовная ответственность за истязание : автореферат дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Е. Д. Булави. – Ставрополь., 2009. – 27 с.
138. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін. ; відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв ; наук. ред. В. А. Клименко та М. І. Мельник. – К. : Правові джерела, 2002. – 432 с.
139. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза / И. А. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1988. – 224 с.
140. Четыре 16-летние школьницы сняли видео с избиением сверстницы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.point.ru/news/stories/26020/
141. Москва: Пострадавший от дворника школьник бил сверстников и выкладывал видео избиения в интернете [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.grrf.ru/novosti/moskva-postradavshij-ot-dvornika-shkolnik-bil-sverstnikov-i-vykladyval-video-izbieniya-v-internete.html
142. Пестерева Ю. С. Уголовно-правовая характеристика истязания : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Ю. С. Пестерева. – Тюмень, 2008. – 26 с.
143. Устименко В. В. Специальный субъект преступления / В. В. Устименко. – Х. : Вища школа, 1989. – 104 с.
144. Вереша Р. В. Суб’єктивні елементи підстави кримінальної відповідальності : підручник / Р.В. Вереша. – К. : Атіка, 2006. – 740 с.
145. Павлов В. Г. Субъект преступления / В. Г. Павлов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 318 с.
146. Кирись Б. Розділ ІV Загальної частини Кримінального кодексу України 2001 р. потребує удосконалення / Б. Кирись // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матер. Х регіон. наук.-практ. конфер. (5–6 лютого 2004 р.). – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – С. 357–360.
147. Вирок Чернівецького районного суду Вінницької області у кримінальній справі №1-39/2008 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26572900
148. Вирок Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 липня 2008 року у кримінальній справі №1-41-2008 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2217801
149. Вирок Чуднівський районний суд Житомирської області від 11 червня 2009 року у кримінальній справі № 1-91/2009 2008 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6102943
150. Кузнецов А. В. Уголовное право и личность / А. В. Кузнецов. – М. : Юрид. лит., 1977. – 168 c.
151. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. – Х. : Основа, 2003. – 368 с.
152. Самитов Э. О. Криминалистическое обеспечение расследования истязаний : автореф. дис. на соикание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Э.О. Саммитов. – Владимир, 2009. – 22 c.
153. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж.ун-та, 1974. – 244 с.
154. Ворошилин В.В. Субъективная сторона преступления : учебное пособие / В. В. Ворошилин, Г. А. Кригер. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 319 с.
155. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : курс лекций. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : БЕК, 1999. – 573 с.
156. Уголовное право. Общая часть : учебник / под ред. проф. В. Н. Петрашева. – М. : ПРИОР, 1999. – 542 с.
157. Пинаев А. А. Вина и уголовная ответственность / А. А. Пинаев // Уголовная ответственность: проблемы содержания, установления, реализации. – Воронеж : Из-во Воронежского ун-та, 1989. – С. 46–51.
158. Рарог А. И. Вина в советском уголовном праве / А. И. Рарог. – М., 1975. – 319 с.
159. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. –Х. : Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.
160. Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2006 року у кримінальній справі № 1-578/08 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8107125
161. Ухвала Апеляційного суду Волинської області від 22 березня 2013 року у справі № 166/137/13-к [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30167053
162. Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 року у справі № 172/224/13-к [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29568907
163. Вирок Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 14 лютого 2013 року у справі № 270/591/13-к [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29482623
164. Вирок Селидівського міського суду Донецької області від 1 березня 2013 року у справі № 242/698/13-к [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень : [веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29723612
165. Барановский Н. А. Социальные потребности личности и преступное поведение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право» Н. А. Барановский. – М., 1978. – 16 с.
166. Ревин В. П. Криминальное насилие в сферах семьи, быта, досуга. // Социальные конфликты, экспертиза, прогнозирование, технология, разрешения. – Вып. 8. – М., 1995. – 394 с.
167. Байлов А. В. Кримінальна відповідальність за посягання на життя та здоров’я особи, вчинені в стані сильного душевного хвилювання : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Байлов Антон Володимирович. – Х., 2005. – 200 с.
168. Попов А. Н. Преступление против личности при смягчающих обстоятельствах / А. Н. Попов. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 465 с.
169. Вирок Сарненського районного суду Рівненської області у кримінальній справі № 1-23/2008 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1985467
170. Іваник Д. О. Зміст права на особисту недоторканність фізичних осіб в Україні [Електронний ресурс] / Д. О. Іваник. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/10_NPE_2009/Pravo/44448.doc.htm
171. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть / А. В. Наумов. – М. : БЕК, 1996. – 550 с.
172. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
173. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : монографія / А. В. Савченко. – К. : Атіка, 2002. – 144 с.
174. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : «Укр.енцикл.», 2001. Т3. – 792 с.
175. Вирок Куликівський районного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2008 року у справі № 1-59/08 [Електронний ресурс] / Єдиний державний реєстр судових рішень [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3826985
176. Савченко А. В. Вплив мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості на кваліфікацію злочинів / А. В. Савченко // Вісник Академії Адвокатури України. – 2010. – № 1 (17). – С. 174–177.
177. Бородин С. В. Преступления против жизни / Бородин С. В. – М. : Юристъ, 1999. – 356 c.
178. Утевский Б. С. Вина в советском уголовном праве / Б. С. Утевский. – М., 1950. – 319 с.
179. Плиска О. І. Фізіологія : навчальний посібник для ВНЗ. – К. : Парлам. вид, 2006. – 361 с.
180. Кісілюк Е. Юридична природа кваліфікуючих ознак складу злочину / Е. Кісілюк // Юридична Україна. – 2008. – № 12. – С. 112–116.
181. Костарева Т. А. Квалифицирующие обстоятельства в уголовном праве (понятие, законодательная регламентация, влияние на дифференциацию ответственности) : Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголвоное право и криминология; уголовно-исправительное право» / Т. А. Костарева. – Казань, 1992. – 19 с.
182. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс] : 250 тис. слів та словосполучень. – К. : Видавництво «Перун», 2005. – Режим доступу : http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-uk/мордувати
183. Шарапов Р. Д. Квалификация преступлений, совершаемых с применением физического насилия / Р. Д. Шарапов. – Тюмень, 2001. – 292 с.
184. Ігнатов О. М. Насильство як спосіб вчинення злочину: поняття та сутність [Електронний ресурс] / О. М. Ігнатов // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 144–151. – Режим доступу : h