Гронський Сергій Володимирович. Організаційно-правові засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами

Короткий опис

Гронський Сергій Володимирович. Організаційно-правові засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Приват. ВНЗ "Львів. ун-т бізнесу та права". - Львів, 2014.- 193 с.

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА"

На правах рукопису

ГРОНСЬКИЙ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 342.95

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Новіков Віталій Вікторович
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ІНШИХ ДЕРЖАВ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ 3
1.1 Сутність та особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами 12
1.2 Мета, завдання та функції взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами 30
1.3 Правове регулювання взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами 46
Висновки до Розділу 1 68
РОЗДІЛ 2 МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ІНШИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ 71
2.1 Принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами 71
2.2 Поняття та класифікація форм взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами 89
2.3 Методи взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими правоохоронними органами 105
Висновки до Розділу 2 120
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ОКРЕМИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ 123
3.1 Особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з національними правоохоронними органами 123
3.2 Особливості й порядок взаємодії Державної прикордонної служби України з іноземними правоохоронними органами 147
Висновки до Розділу 3 158
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ВСТУП
Актуальність теми. Прагнення нашої держави набути статусу справжньої європейської країни, посилення євроінтеграційних процесів вимагає сьогодні від України вирішення комплексу питань, пов’язаних з розвитком і вдосконаленням прикордонного та міжнародного співробітництва. Проте не лише намагання України приєднатись до Європейського співтовариства обумовлює важливість та актуальність представленого дослідження. На жаль, наша держава вперше за роки незалежності зіткнулася з проблемою міжнародного тероризму, у зв’язку з чим, гостро виникло питання захисту кордонів держави від можливості проникнення терористичних угруповань на територію держави. Вагому роль у вирішенні цього вкрай важливого й одночасно складного завдання відіграє Державна прикордонна служба України (далі – ДПСУ) та її структурні підрозділи. У цьому контексті важливо наголосити на тому, що проблеми, котрі виникають у процесі діяльності правоохоронних органів, у тому числі ДПСУ, були досліджені в працях таких вчених-правознавців як В. Б. Авер’янов, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, Є. В. Додін, П. В. Журавльов, І. І. Коваленко, Ю. М. Козлов, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, О. П. Коренєв, Н.Ю. Мельничук, О. М. Музичук, В.В.Новіков, Ю. М. Старілов, О.Ю. Синявська та багатьох інших. Наукові розробки вищенаведених вчених без сумніву мають велику наукову цінність, запропоновані ними висновки та рекомендації стали приводом для вдосконалення діючого законодавства, а також правозастосовної практики. Разом із тим, на сьогодні питання, пов’язані із визначенням організаційно-правових засад взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами, залишаються не висвітленими, про що може свідчити відсутність комплексних досліджень вищенаведеної проблематики на дисертаційному рівні. Отже, проведення глибоких науково-теоретичних досліджень у вищевказаному напрямку, комплексний аналіз і теоретичне узагальнення вищезазначеної проблеми, на нашу думку, є одним із найперспективніших напрямків наукових пошуків у сфері вдосконалення діяльності правоохоронних органів взагалі та ДПСУ, зокрема.
Таким чином, реалізація сучасної політики і стратегії держави, які спрямовані на подальшу розбудову системи прикордонного коонтролю, її адаптацію до міжнародних вимог і стандартів, з одного боку, та відсутність відповідних системних наукових досліджень з цієї проблематики — з іншого, зумовлюють актуальність комплексного дослідження організаційно-правових засад взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, в тому числі і з правоохоронними органами інших держав.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженою Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006, Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., справ на 2011–2014 рр., схвалених Вченою радою ПВНЗ "Львівського університету бізнесу та права" (Протокол додається).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення та систематизації існуючих наукових підходів, а також аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність та особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, на цій основі виробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад відповідної взаємодії.
Для досягнення поставленої в дисертації мети необхідно вирішити такі основні задачі:
 розкрити сутність та особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав;
 визначити мету, завдання та функції взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами;
 охарактеризувати правове регулювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами
 з’ясувати принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами;
 запропонувати поняття форм взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами та розробити критерії їх класифікації;
 окреслити методи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами;
 встановити особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з національними правоохоронними органами;
 визначити особливості й порядок взаємодії Державної прикордонної служби України з іноземними правоохоронними органами.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, в тому числі і з правоохоронними органами інших держав.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади взаємодії державної прикордонної служби України з правоохоронними органами.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність сучасних загальних та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість здійснити системний аналіз особливостей взаємодії державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено загальний понятійний апарат (розділи 1, 2, 3).
Для з’ясування сутності та особливостей взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав, характеристики правових засад такої взаємодії було використано порівняльно-правовий метод (підрозділи 1.1, 1.3). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для з’ясування мети, завдань та функцій взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, аналізу принципів взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, форм та методів такої взаємодії (розділ 2, підрозділи 2.1–2.3). За допомогою статистичного методів визначено особливості взаємодії Державної прикордонної служби України з національними правоохоронними органами (підрозділ 3.1). Порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувалися для аналізу особливостей й порядку взаємодії Державної прикордонної служби України з іноземними правоохоронними органами (підрозділ 3.2).
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. Дисертант звертався також до міжнародного законодавства у сфері взаємодії Державної прикордонної служби України з іноземними правоохоронними органами. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Державної прикордонної служби України, аналітичні статті, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити організаційно-правові засади взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. В результаті проведеного дослідження, сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі, а саме
вперше:
 визначено особливості організаційно-правових засад взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, в тому числі і з правоохоронними органами інших держав, які обумовлені необхідністю протидії тероризму в умовах проведення антитерористичної операції;
 охарактеризовано взаємодію Державної прикордонної служби України з новоутвореною Національною гвардією України, у зв’язку з чим наголошено, що брати участь у заходах, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав є прямим обов’язком Національної гвардією України, а отже вона є одним з найбільш важливим суб’єктом взаємодії з Державною прикордонною службою України;
 окреслено систему принципів взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами. До таких принципів віднесено: принцип верховенства права; принцип законності; принцип безперервності; принцип поєднання під час такої діяльності гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності; єдиноначальність та колегіальність, принципу прозорості та відкритості в діяльності державних органів, принцип централізації та децентралізації апарату державного управління, принципи плановості й ефективності, принципу відповідальності під час здійснення взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами);
удосконалено:
 розуміння таких термінів, як «взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами інших держав», «мета взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «завдання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «функції взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «правове регулювання взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «принципи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «форми взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», «методи взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами», механізм адміністративно-правового регулювання системи державного управління, який визначено як систему адміністративно-правових методів і відповідних їм засобів та інструментів, що впливають на суспільні відносини й організують їх відповідно до завдань держави і суспільства;
 класифікацію форм взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами за такими критеріями: у залежності від характеру породжуваних наслідків – на правові (юридичні) та організаційні (неправові) форми; у залежності від суб’єктів, що здійснюють діяльність із взаємодії, – на внутрішньовідомчі, міжвідомчі та міжнародні форми; в залежності від рівня організації взаємодії – на ті, що здійснюються на державному, обласному та міському чи районному рівнях;
 характеристику принципів взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, у зв’язку з чим наголошено, що взаємодія ДПСУ з правоохоронними органами повинна бути побудована на принципах такої діяльності, що сформувалися в ході практичної діяльності й знайшли своє відображення в законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах України. Порушення принципів взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами має такі негативні наслідки як незаконність прийнятих рішень, неефективність, а в деяких випадках і безрезультатність проведеної роботи;

дістали подальший розвиток:
 теоретико-методологічна характеристика завдань взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами та обґрунтовано, що ДПСУ під час виконання поставлених перед нею державою завдань взаємодіє з багатьма національними правоохоронними органами. При цьому така взаємодія може мати як внутрішньовідомчу, так і міжвідомчу спрямованість. Так, у рамках внутрішньовідомчої взаємодії ДПСУ співпрацює з правоохоронними органами, що входять до системи МВС України – ДМС України, міліція, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, Національна гвардія України. Що стосується міжвідомчої взаємодія, то в рамках здійснення такої діяльності ДПСУ співпрацює з такими державними органами як Міндоходів України, Міноборони України, Генеральний штаб, ДСНС України, Служба безпеки України;
 класифікація форми взаємодії ДПС з правоохоронними органами, які об’єднано у групи: а) правові та неправові; б) залежно від суб’єктивного складу взаємодії ДПСУ (внутрішньовідомчі форми взаємодії, міжвідомчі форми взаємодії, міжнародні форми взаємодії); в) у залежності від напрямку взаємодії виокремлено такі форми (профілактика злочинів; виявлення, припинення, розшук та затримання забезпечення громадського); г) в залежності від сфери їх застосування (проведення спільних засідань колегій міністерств і відомств, що взаємодіють; розробка та реалізація спільних планів, програм боротьби із злочинністю; видання спільних відомчих нормативних актів; створення спільних робочих груп; спільна підготовка та подання до органів влади країни узагальнених інформацій про стан криміногенної ситуації);
 розуміння того, що цільове призначення функцій взаємодії ДПСУ єдине – вони є засобами виконання завдань даного центрального органу виконавчої влади. У свою чергу, за допомогою вирішення завдань взаємодії досягається мета такої діяльності – забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. При цьому під час виконання кожного окремо взятого завдання, а також функції, ДПСУ може взаємодіяти з різними правоохоронними органами. Разом із тим конкретні правоохоронні органи (як національні, так і зарубіжні), з якими взаємодіє ДПСУ, та випадки здійснення такої діяльності будуть розглянуті нами в третьому розділі представленого дослідження;
 аналіз взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами інших держав, зокрема з такими, як: Прикордонну службу ФСБ РФ, Державний комітет Прикордонних військ Республіки Білорусь, Головний Комендант Прикордонної варти Республіки Польща, Бюро Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу Словацької Республіки, Головне управління поліції Угорської Республіки, Прикордонну поліцію МВС Румунії, Прикордонну службу Республіки Молдова.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері — положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблемних питань у сфері взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, в тому числі і з правоохоронними органами інших держав;
– у правотворчості — в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів щодо закріплення взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами, в тому числі і з правоохоронними органами інших держав;
 у правозастосовчій діяльності — використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність Державної прикордонної служби у сфері взаємодії з правоохоронними органами (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність додається);
– у навчальному процесі — матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з курсу «Адміністративне право», «Суд та правоохоронні органи», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначених дисциплін в ПВНЗ "Львівський університет бізнесу та права". Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес №13 від 30.04.2014р. додається).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: Х Міжнародна науково-практична конференція «Перспективи розвитку і актуальні проблеми України та країн світу» 15-16 листопада 2012р. – Львів, 2012; ХІ Міжнародна науково-практична конференція «Україна і світ в контексті глобальних трансформацій» 16-17 травня 2013р. – Львів, 2013; ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми сучасності", 2014.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження автором наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – удосконалення адміністративно-правових засад взаємодії Державної прикордонної служби України з правоохоронними органами. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на реалізацію зазначеного завдання.
Визначено, що взаємодія ДПСУ з правоохоронними органами інших держав – це узгоджена діяльність структурних підрозділів ДПСУ та правоохоронних органів інших держав, направлена на досягнення спільної мети – забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
Виокремити таку особливість взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами як її суб’єктний склад, який має чотирирівневу система: а) перший рівень представлений Адміністрацією ДПСУ (із структурними підрозділами) на чолі з Головою ДПСУ та його заступниками; б) Другий рівень представлений територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони державного кордону, – регіональними управліннями Державної прикордонної служби України (далі – регіональні управління ДПСУ); в) Третій рівень утворюють органи охорони державного кордону; г) четвертий рівень представлений відділами прикордонної служби.
Встановлено, що метою взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами є забезпечення спільними зусиллями ДПСУ та інших правоохоронних органів проведення ефективної державної політики в сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Під завданнями взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами запропоновано розуміти закріплену в законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах України систему дій, направлених на забезпечення впровадження ефективної державної політики в сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, що здійснюються ДПСУ спільно із іншими правоохоронними органами.
Визначено поняття «функції взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами», які являють собою визначені в нормативно-правовій царині засоби, за допомогою яких стає можливим виконання завдань такої взаємодії.
Запропоновано під правовим регулюванням взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами розуміти діяльність уповноважених суб’єктів, що базується на правових засадах, визначених у нормативно-правовій царині, та здійснюється з метою впорядкування та налагодження правовідносин, пов’язаних із взаємодією ДПСУ з правоохоронними органами. При цьому нормативно-правове поле, за допомогою якого здійснюється правове регулювання взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами, має декілька рівнів – Конституція України та міжнародні договори, законодавчі акти, а також підзаконні нормативно-правові акти, серед яких виділяють підзаконні акти вищих та центральних органів влади. У свою чергу, останні можна класифікувати на міжвідомчі та відомчі підзаконні нормативні акти.
Під принципами взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами запропоновано розуміти сформовані в процесі спільної практичної діяльності, закріплені в законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах України, основоположні та непорушні правила, відповідно до яких здійснюється така діяльність.
До принципів взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами віднесено такі: верховенство права; законність; позапартійність; безперервність, прозорість та відкритість діяльності; поєднання гласних, негласних та конспіративних форм і методів діяльності; принцип централізації та децентралізації апарату управління; поєднання єдиноначальності та колегіальності при прийняті рішень; принцип плановості й ефективності; принцип відповідальності.
Під формою взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами запропоновано розуміти закріплені на нормативно-правовому рівні правові й організаційні (неправові) напрямки діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань і функцій взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами. При цьому, задля всебічного дослідження форм взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами доведено необхідність розглянути їх класифікацію та конкретні види.
Форми взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами об’єднано у дві групи: а) правові та неправові; б) залежно від суб’єктивного складу взаємодії ДПСУ (внутрішньовідомчі форми взаємодії, міжвідомчі форми взаємодії, міжнародні форми взаємодії); в) у залежності від напрямку взаємодії виокремлено такі форми (профілактика злочинів; виявлення, припинення, розшук та затримання забезпечення громадського); г) в залежності від сфери їх застосування (проведення спільних засідань колегій міністерств і відомств, що взаємодіють; розробка та реалізація спільних планів, програм боротьби із злочинністю; видання спільних відомчих нормативних актів; створення спільних робочих груп; спільна підготовка та подання до органів влади країни узагальнених інформацій про стан криміногенної ситуації).
Під формами взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами запропоновано розуміти закріплені на нормативно-правовому рівні правові й організаційні (неправові) напрямки діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань і функцій взаємодії ДПСУ з іншими правоохоронними органами.
Доведено, що в рамках здійснення взаємодії з правоохоронними органами, ДПСУ використовує різноманітні методи, під якими слід розуміти закріплену в законодавстві та підзаконних нормативно-правових актах сукупність способів (засобів, прийомів) упорядковуючого впливу на правовідносини, що виникають внаслідок організації та здійснення взаємодії між ДПСУ та іншими правоохоронними органами.
Під час взаємодії ДПСУ з правоохоронними органами використовуються наступні методи: в залежності від ступеня впливу - регулювання, загальне керівництво та безпосереднє управління; організаційні методи – вироблення рішень, прогнозування та планування, координаційну діяльності, інструктування, інформаційно-аналітичне забезпечення, робота з кадрами апарату тощо; адміністративні методи діяльності; соціально-психологічні методи – примус і переконання.
Запропоновано внести зміни в Положення “Про Адміністрацію Державної прикордонної служби України” в частині того, що діяльність Адміністрації ДПСУ координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Більш того відповідні зміни необхідно внести й в Положення “Про Міністерство внутрішніх справ України”.
Охарактеризовано взаємодію ДПСУ з наступними державними та недержавними правоохоронними органами: а) з Державною міграційною службою; б) з міліцією; в) з Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу; г) з Національною гвардією України; д) з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; ж) з Міністерством оборони України; з) з Генеральним штабом Збройних Сил України; і) з Державною службою України з надзвичайних ситуацій; й) зі Службою безпеки України
Розкрито підстави та умови взаємодії ДПСУ з прикордонними органами держав з якими межує Україна, зокрема, з Російською Федерацією, з Республікою Білорусь (було організовано співробітництво між Уповноваженими підрозділами та здійснюється за такими напрямками: протидія терористичній діяльності на державному кордоні, а також у пунктах пропуску через державний кордон; протидія незаконному переміщенню через державний кордон зброї, боєприпасів, вибухових, отруйних, радіоактивних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; боротьба з незаконною міграцією і торгівлею людьми; боротьба з контрабандною діяльністю на державному кордоні, тощо); з прикордонними органами Республіки Польща (напрямки взаємодії: своєчасне запобігання та припинення злочинних проявів на україно-словацькому кордоні, організації та підтримання взаємодії між оперативними органами ДПСУ та Бюро Прикордонної поліції та поліції у справах іноземців Президії Поліцейського корпусу Словацької Республіки, тощо); з прикордонною поліцією МВС Румунії (основним напрямком є боротьба з нелегальною міграцією та транскордонною організованою злочинністю в пунктах пропуску через державний кордон між Україною); з Прикордонною службою Республіки Молдова (основний напрямок взаємодії пов'язаний з врегулюванням питань, пов’язаних із запобіганням, виявленням та припиненням організованих форм злочинності на україно-молдовському кордоні).
Акцентовано увагу, що ДПСУ під час виконання завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону, охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні перебуває у відносинах взаємодії з правоохоронними органами іноземних держав. При цьому ДПСУ найчастіше взаємодії з правоохоронними органами тих держав, з якими Україна має спільні кордони.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.] – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
2. Философский энциклопедический словарь. – М. : ИНФРА-М, 2012. – 576 с.
3. Заброда Д. Г. Взаємодія суб'єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Заброда Дмитро Григорович. – К., 2005. – 235 с.
4. Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд., М., 1971. – Т.5.- 640 с.
5. Малюткин В.А. Организация взаимодействия подразделений органов внутренних дел в осуществлении профилактики преступлений: Лекция № 13/ Под ред. Г.А. Аванесова. – М.: РИО МВД СССР, 1976. – 40 с.
6. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования). Изд.2-е, доп. М., Политиздат, 1973. – 390 с.
7. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 702 с.
8. Круглов В.А. Организация взаимодействия служб и подразделений органов внутренних дел на железнодорожном транспорте в охране общественного порядка: Автореф. дис…. канд. юрид. наук. М.: 1991. – 18 с.
9. Терещенко В.И. Организация и управление: (Опыт США). – М.: Экономика, 1965. – 47с.
10. Про розвідувальні органи : закон України : від 22 бер. 2001 р. № 2331-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 19. – Ст. 94.