Грубляк В'ячеслав Валентинович. Клініко-фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації

Короткий опис

Грубляк В'ячеслав Валентинович. Клініко-фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 166арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 149-166

Грубляк В.В. Клініко-фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації. Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 Нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2007.
Робота присвячена обгрунтуванню реабілітації рухових порушень у хворих в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту. Проаналізовано результати комплексного обстеження 200 хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Для діагностики та подальшого лікування хворих був застосований розроблений алгоритм обстеження хворого, що включав клініко-неврологічне та нейрофізіологічні методи обстеження. 112 хворим (основна група) застосовували в гострому періоді мозкового інсульту разом з традиційною фармакотерапією метод гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапію та механотерапію (реабілітаційні пристрої). 88 хворих (контрольна група) отримували тільки традиційну фармакотерапію.
Результати досліджень свідчать про ефективність і необхідність проведення комплексного лікування в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту із застосуванням методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії для прискорення відновлення рухових функцій. Розроблені спеціальні реабілітаційні пристрої для верхніх і нижніх кінцівок з метою покращення мікроциркуляції та підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах паретичних кінцівок. Встановлені прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності хворих на ішемічний інсульт.

1. У роботі на основі клінічних та додаткових методів обстеження представлено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми вивчення патогенетичних механізмів гострого порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу та розроблено комплексний підхід до лікування з використанням немедикаментозних методів терапії в гострому періоді.
2. При проведенні ТК ДГ виявлено, що ступінь гемодинамічних порушень у хворих корелював з тяжкістю перебігу та типом інсульту. При зменшенні лінійної швидкості кровотоку, збільшенні індексу асиметрії і систоло-діастолічного коефіцієнту у 46,7% хворих з територіальним інфарктом мозку визначалась груба асиметрія показників AV, інверсована судинна реакція. Виявлена прямопропорційна залежність між змінами показників церебрального кровообігу (величиною AV ВСА і AV СМА) та динамікою відновлення м’язевої сили уражених кінцівок (r=0,29, r=0,23, відповідно).
3. За результатами капіляроскопії в динаміці лікування встановлено, що запропонована комплексна терапія сприяла покращенню периферичної гемодинаміки збільшенню кількості функціонуючих капілярних петель, зменшенню спастичних та спастико-атонічних явищ, венозного застою, відновленню безперервного кровотоку (при малому кортикальному МІ: в основній групі у 70,3% і 54,5% хворих, в контрольній у 44,4% і 45,5%; при територіальному у 55,6% і 40%, 50% і 40%, відповідно).
4. При проведенні РВГ під впливом застосованого комплексного лікування у хворих основної групи відбувалось зниження гіпертонусу судин паретичних кінцівок, збільшення їх кровонаповнення та покращення венозного відтоку на уражених верхніх кінцівках з достовірним збільшенням RI до 1,81±0,032 і 1,5±0,052 (в контрольній групі до 1,69±0,013 і 1,4±0,036, р<0,05) при малому кортикальному МІ; а також до 1,6±0,061 і 1,3±0,033 (1,39±0,061 і 1,19±0,062, р<0,05) при територіальному, відповідно.
5. За результатами ЕМГ встановлений тісний кореляційний зв'язок між ступенем ураження моторних функцій та рівнем біоелектричної активності м'язів уражених кінцівок (r=0,99). Після проведення запропонованого комплексного відновного лікування спостерігалось збільшення біопотенціалів м’язів уражених кінцівок хворих основної групи порівняно з контрольною. Так, при малому кортикальному МІ відмічалось достовірне збільшення амплітуди біопотенціалів м’язів при максимальному скороченні: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок до 140,0±0,101 і 109,5±0,103 мкВ (в контрольній групі до 135,5±0,098 і 100,1±0,095 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі до 108,6±0,101 і 110,0±0,102 мкВ (в контрольній групі до 105,9±0,092 і 100,1±0,103 мкВ,р<0,05). При територіальному МІ покращення електроактивності паретичних м’язів відбувалось в меншій мірі, ніж при малому кортикальному.
6. Клініко-неврологічні спостереження, динаміка відновлення рухових функцій у постінсультних хворих, дослідження стану церебральної та периферичної гемодинаміки, біоелектричної активності м’язів виявили доцільність і ефективність використання методів ГБО, ГРТ та кінезотерапії в складі комплексної терапії для лікування півкульового ішемічного інсульту як таких, що покращують церебральну гемодинаміку, мікроциркуляцію в кінцівках та сприяють більш повному відновленню рухових функцій порівняно з контрольною групою. Оптимальним є проведення ГБО в 1-й тиждень захворювання, ГРТ з 10 дня, механотерапії з 3-5-ї доби захворювання в комплексі з традиційною медикаментозною терапією.
7. Удосконалено метод кінезотерапії для підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах кінцівок, який дозволяє дозувати ступінь навантаження на уражену кінцівку з максимальним наближенням рухів до фізіологічного стереотипу, а також опосередковано збільшити кровообіг в дистальних відділах паретичних кінцівок внаслідок адекватного фізіологічного навантаження.