Гудков Александр Михайлович. Організаційно-економічний розвиток пасажирського комплексу залізничного транспорту України на основі системного підходу

Короткий опис

Гудков Александр Михайлович. Організаційно-економічний розвиток пасажирського комплексу залізничного транспорту України на основі системного підходу : Дис... канд. наук: 08.00.04 2009

Гудков О.М. Організаційно-економічний розвиток пасажирського комплексу залізничного транспорту України на основі системного підходу.
Дисертація на правах рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 економіка та управлення підприємствами (за видами економічної діяльності). Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми організаційно-економічного розвитку пасажирського комплексу залізничного транспорту України (ПКЗТ). З цією метою виконано критичний аналіз наукової літератури та практичного досвіду, вивчено особливості роботи ПКЗТ, уточнено понятійний апарат і надано комплексні визначення видам сполучення. На підставі комбінованого підходу розроблено прогноз обсягів пасажирських перевезень. Встановлено напрямки розвитку залізничного транспорту, які поряд з майбутніми масштабами діяльності створюють орієнтири перетворень у ПКЗТ. Виявлено і методологічно обґрунтовано передумови, закономірності та логіку реорганізації сфери пасажирських залізничних перевезень, розроблено структурну складову й уточнено функціональний компонент трансформаційної моделі. Обґрунтовано необхідність видової диференціації, рівневої інтеграції, функціональної концентрації і структурної локалізації управління. Систематизовано резерви зниження збитковості перевезень. Наведено техніко-технологічний опис та результативність запропонованих автоматизованої обліково-платіжної системи приміського сполучення і системи реалізації проїзних документів через Internet. Узагальнено критерії оцінки, оновлено сукупність параметрів контролю й удосконалено механізм моніторингу стану ПКЗТ. Розвинуто систему інформаційного забезпечення. Розроблено візуально-розрахунковий порядок визначення населеності приміських поїздів, схеми збору первинної інформації й узагальнення даних оперативного обліку, методику визначення індивідуального попиту на додаткове обслуговування пасажирів.

У ході дослідження були вирішені поставлені в роботі завдання, досягнута зазначена мета й отримано теоретико-методологічні, інструментальні та практичні результати.
1. Аналіз наукової літератури, дисертаційних досліджень, міжнародного досвіду, нормативних документів та статистичних даних дозволив виявити актуальні завдання організаційно-економічного розвитку ПКЗТ. Встановлено, що теза про безумовну збитковість перевезення пасажирів не безперечна і носить методологічний характер. Бронювання місць у поїздах, використання безкоштовних проїзних документів поряд з низьким рівнем компенсацій за перевезення пільговиків, безквитковий проїзд платних пасажирів, невідповідність графіків руху і складу поїздів попиту на перевезення, експлуатація застарілого рухомого складу, нерозвиненість сервісу, непрозорий розрахунок собівартості приводять до перевитрати коштів і недоодержання доходів. вузькі місця по-різному виявляються у видовому розрізі у зв’язку з наявністю технічних, технологічних, організаційних та економічних відмінностей, які знайшли узагальнене відображення в уточнених визначеннях приміського, місцевого, прямого внутрішньодержавного та міждержавного сполучень. Розробка методів дослідження, здатних обґрунтувати закономірності та виявити провідні ланки організаційно-економічного розвитку ПКЗТ з урахуванням видових особливостей перевезень, дозволила оптимально адаптувати систему обслуговування пасажирів до умов зовнішнього середовища і затверджених на залізничному транспорті напрямків реформ.
2. Узагальнення макроекономічних тенденцій у зіставленні з показниками динаміки пасажирських перевезень залізниць свідчить про повільне реагування на кризові явища й економічне зростання у приміському сполученні та різку зміну пасажиропотоків у дальньому. Прогноз обсягів перевезень, побудований на підставі комбінованого підходу, що поєднує регресійні моделі з експертними оцінками і запобігає необґрунтованому завищенню результатів розрахунків, підтверджує отримані висновки та за умови стабільного зовнішнього середовища демонструє можливість зростання дальніх перевезень і незначні коливання приміських. Згідно зі змістом затверджених нормативних документів визначені обсяги пасажирських перевезень передбачається організовувати в умовах корпоратизації, комерціалізації та конкуренції. Врахування майбутнього попиту та необхідності пристосування ПКЗТ до вимог розвитку залізничного транспорту визначає перспективні умови функціонування, що зводяться до економічної моделі, яка чітко розмежовує фінансові потоки за видами діяльності.
3. Забезпечити ресурсну самодостатність діяльності при збереженні існуючих структур та функцій неможливо. Тому було створено структурно-функціональну модель організаційно-економічного розвитку ПКЗТ, яка є окремим проявом базових принципів самоорганізації і заснована на структуруванні за ступенем толерантності системоутворюючого простору з використанням матричного підходу. У своєму якісному стані вона зводиться до видової диференціації, рівневої інтеграції, функціональної концентрації і структурної локалізації управління. Забезпечуюча сторона моделі представлена програмним блоком заходів. Відмінність отриманих результатів від відомих полягає у тому, що вперше дано теоретико-методологічне обґрунтування напрямкам реорганізації ПКЗТ.
4. У межах побудованої моделі систематизовано резерви зниження збитковості перевезень, які уточнено в контексті видів сполучення та розширено за рахунок впровадження нових форм організації розрахункових взаємовідносин. Основними резервами зниження збитковості у приміському сполученні визнано віднесення перевезення на відстань понад 150 км до дальнього, модернізацію платформ та інших споруд, введення механізму опосередкованого придбання послуг, удосконалення тарифоутворення, впровадження автоматизованої обліково-платіжної системи; в дальньому створення взаємодіючих автоматизованих систем, розвиток комплексного транспортного обслуговування, системне вивчення ринку і своєчасне реагування на зміну потреб, скасування броні та впровадження сучасних технологій у процес реалізації квитків.
5. Однією з провідних ланок підвищення ефективності перевезень визнано введення нових форм організації розрахунків, за якими розроблено концептуальні основи впровадження. Зокрема запропоновано автоматизовану обліково-платіжну систему приміського сполучення, що складається з двох підсистем (повного обліку пасажиропотоку та оплати), і систему реалізації проїзних документів дальнього сполучення через Internet з наведенням техніко-технологічного опису та позначенням комплексної результативності.
6. Реалізація сукупності запропонованих напрямків, програм і методів організаційно-економічної трансформації вимагає удосконалення системи оцінки результативності роботи. Запропонована модель моніторингу стану ПКЗТ побудована на основних положеннях методу статистичної закономірності, відповідно до яких мірою ефективності функціонування системи є рівень активності елементів в одержанні кінцевого результату. Моніторинг стану представлений як керований процес кількісної оцінки, що зводиться до зіставлення параметрів контролю з нормою поводження системи (зоною функціонального оптимуму). Розробка сконцентрована на удосконаленні сукупності параметрів (показників ефективності), що найбільш адекватно характеризують функціональну діяльність системи. Основні результати представлені за видами сполучення. До головних переваг відноситься можливість оцінки транспортного виробництва як кінцевої продукції залізничного транспорту та як результату роботи ПКЗТ і диференціація показників за об’єктами управління.
7. Запропоновано методичні прийоми інформаційного забезпечення кількісної ідентифікації стану ПКЗТ. У даному напрямку розроблено візуально-розрахунковий порядок визначення населеності приміських поїздів і схеми збору первинної інформації та узагальнення даних оперативного обліку, створена методика визначення індивідуального попиту на додаткове обслуговування пасажирів, що дозволяє розширити базу даних, підвищити вірогідність значень економічних показників та імовірність прийняття ефективних управлінських рішень