Гудзь Петро Васильович. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах

Короткий опис

Гудзь Петро Васильович. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах: дисертація д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. - Донецьк, 2003

Ґудзь П.В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.
Дисертація присвячена розв’язанню практичних проблем регіональної економіки формуванню цілісного механізму розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах. У дисертації на основі системного підходу досліджено механізм розвитку курортно-рекреаційних територій, розширена методологічна база природи курортної рекреації, визначені критерії ідентифікації курортно-рекреаційних територій та управління рекреаційними системами курортних міст. Трансформація механізму територіального управління відбувається від керування людьми і трудовими колективами до управління внутрішнім і зовнішнім середовищем регіонів. На основі корпоративної моделі розвитку регіону розроблена модель та методика впровадження курортно-рекреаційного кластеру як організаційно-господарської форми управління функціонально-просторовими системами рекреаційного типу. Обґрунтовано основні напрямки подолання існуючих проблем територіально-просторового розвитку регіонів шляхом формування механізму розвитку курортно-рекреаційних територій за ринкових умов: збалансованість законодавчої бази щодо розвитку курортно-рекреаційних територій, розробка державних програм у галузі курортного господарства; реформування господарських комплексів курортних міст, поселень та розвиток курортної економіки; управління регіональними фінансами; розробка стратегічних планів розвитку курортних регіонів (міст та поселень), впровадження регіонального маркетингу, розвиток інтеграційних господарських зв’язків та нормотворення локальної дії органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано механізм організації єврорегіону Приазов’я”. Зроблено висновок про необхідність розробки Концепції територіального розвитку України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні шляхів, форм і методів розвитку курортно-рекреаційних територій в умовах трансформаційної економіки. У вирішенні наукової проблеми дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку курортно-рекреаційних територій з метою підвищення ефективності їх господарського використання у регіональній економіці.
Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка наукової концепції механізму розвитку курортно-рекреаційних територій на основі використання системного підходу дослідження регіональної економіки та корпоративної моделі розвитку інтегрованих соціально-економічних систем та процесів, що дало підстави обґрунтувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку курортно-рекреаційних територій
Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, методичного і прикладного характеру, основні з яких зводяться до наступного:
1. Постановка мети про необхідність вдосконалення розвитку курортно-рекреаційних територій за допомогою сучасного механізму вимагає вивчення відповідних економічних категорій, внутрішнього та зовнішнього середовища, шляхів та засобів досягнення необхідних результатів. Проблема обґрунтування практичного розвитку регіонів вирішується через розуміння суті та форм регіонального розвитку, що представлено як інтегрований процес у вигляді територіального (функціонально-просторового) та регіонального (галузево-ресурсного) розвитку територій. На цій підставі зроблено висновок, що Концепція державної регіональної політики України має бути доповнена концептуальними положеннями розвитку території країни.
Аналіз територіального та регіонального розвитку дозволив визначити території, названі спеціальними територіальними одиницями, розвиток яких визначається відповідним правовим статусом та адекватними механізмами на підставі переважного виду чи типу використання територій, а їх межі можуть не співпадати з межами адміністративно-територіальних одиниць. До таких об’єктів віднесено курортно-рекреаційні території, рідкісність природних лікувальних ресурсів та унікальність природно-культурного надбання яких визначають особливу цінність та високу споживчу вартість курортно-рекреаційного продукту.
2. Перетворення економічного середовища у межах курортно-рекреаційних територій показано під впливом трансформації сутнісного змісту основних чинників регіонального і територіального розвитку. У даному контексті регіон визначено як функціонально-просторову систему, якій притаманний самодостатний, здатний до розширеного відтворення економічний потенціал, та системорегулюючий орган управління відтворювальними та функціональними відносинами з метою досягнення відповідного стану розвитку. Подібне бачення суті явища дозволило розробити критерії типізації, на підставі яких визначено такі рівні регіону, як: мегарегіон, метарегіон, макрорегіон, мінірегіон та мікрорегіон.
3. Розширення змісту та рамок функціонування регіону викликало необхідність використання сучасних концепцій механізму його розвитку на основі екстраполяції корпоративних принципів розвитку до складних соціально-економічних систем, у результаті чого зроблено висновок про інтегрований характер розвитку регіону, суть якого полягає у поєднанні функціональних та галузевих процесів, зорганізованих у формі матричної структури управління.
4. Науково-прикладне обґрунтування механізму розвитку курортно-рекреаційної території проведено на основі системного підходу з побудовою узагальненої моделі вхід ресурсів операційні процеси вихід продукту”, що враховує основні фактори та взаємозв’язки внутрішнього розвитку і є чутливою до впливу чинників зовнішнього оточення.
Розширено поняття та зміст рекреації у межах означеного простору, як структурно-системної діяльності, що проявляється у формах: 1) простої рекреації, або релаксації, що забезпечує відновлення компенсаторних життєвих сил людини; 2) розширеної рекреації, або спеціалізованої курортної діяльності, спрямованої на відтворення духовних та фізичних сил людини; 3) системної рекреації - діяльності, яка, окрім попередніх видів діяльності, включає відновлення відтворювальних та збереження не відтворювальних природних ресурсів.
Визначено сутність поняття рекреаноміка”, під яким розуміється система суспільних відносин з приводу виробництва, обміну, розподілу та споживання курортно-рекреаційних продуктів, спрямованих на задоволення потреб цільових ринків та відновлення середовища природних екосистем. Це сприятиме подальшому розвитку гносеології явища рекреаційної економіки як інтегрованої діяльності, дозволить проводити статистичну оцінку курортно-рекреаційного продукту з метою більш точного обрахунку валового регіонального продукту та оцінки сукупного потенціалу території.
5. Ступінь освоєння курортно-рекреаційного потенціалу визначено за системою оцінки факторів розвитку: наявності запасів та якості природних лікувальних ресурсів; розвитку матеріальної бази КРТ та курортної і міської інфраструктури; підготовки персоналу до рівня вимог цільових ринків; ефективного менеджменту, здатного до впровадження конкурентних стратегій та гнучкого управління змінами, спричиненими розвитком внутрішнього і зовнішнього середовищ. Визначено поелементні складові бізнес-процесу створення доданої вартості у санаторно-курортній сфері, що дало змогу конкретизувати пропозиції щодо ефективності функціонування операційної системи загалом.
6. Доведено, що за своєю організацією територія потребує не стільки прямого управління, скільки заданої послідовності процесів, форм і способів реакції суб’єктів економіки на зміну стану оточуючого середовища. Тому на основі парадигми корпоративного розвитку регіону запропоновано концепцію механізму розвитку території, що базується на засадах пізнання закономірностей та принципів розміщення продуктивних сил конкретного регіону, ідентифікації об’єктів та суб’єктів функціонально-просторового середовища, вибору управлінської моделі та організаційної структури; розробки конкретних економічних та адміністративних способів, методів, інструментів та інших засобів впливу на суб’єкти територіального господарювання із наступним моніторингом з метою оцінки ефективності інструментарію та корекції прийнятих управлінських рішень.
7. На основі економіко-математичної моделі формування ціни доведено доцільність створення та економічну ефективність функціонування курортно-рекреаційних кластерів. Обґрунтовано організаційно-правову форму функціонування у регіоні курортно-рекреаційного кластеру Бердянськ курортний”, як господарської асоціації, що здійснює діяльність у відповідності статутних цілей та задач.
8. Запропоновано методичні основи визначення КРТ на основі: 1) ідентифікації курортних місцевостей у межах великих форм просторової організації курортно-рекреаційного господарства приморських міст і поселень; 2) зонування курортно-рекреаційних місцевостей як на існуючій нормативній основі, так і шляхом використання новітніх картографічних методів, зокрема, методу ізопахіт від основного джерела природних мінеральних ресурсів; 3) вартісної оцінки КРТ на основі кількісних і якісних характеристик території з метою включення її у господарський обіг.
9. Обґрунтовано зростання ролі органів місцевого самоврядування у розробці та реалізації міської економічної політики, стратегії розвитку території берегової зони, акваторії Азовського моря, управлінських функцій з формування сучасної структури господарського комплексу міста, сприянні розвитку ринкової конкуренції, зумовлених як нерозвиненістю ринкових інститутів та механізмів розвитку ринкової економіки, так і формуванням нового типу відкритої, етичної та професійної влади із значно ширшими повноваженнями та рівнем відповідальності перед громадою за розвиток території у контексті вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Проаналізовано, визначено та обґрунтовано організаційно-економічні, фінансово-бюджетні та нормативно-правові елементи механізму трансформації економічного середовища курортних міст у сучасних умовах.
10. Розкрито зміст і форми активів розвитку території у системі стратегічного планування. Поглиблено зміст територіального менеджменту, як діяльності органів локального, місцевого та регіонального врядування з планування, організації, регулювання, мотивації, контролю суб’єктів територіального господарства з метою досягнення цілей розвитку території. До інноваційних засобів стратегічного розвитку території віднесено муніципальні активи, соціальні, управлінські, соціально-організаційні ресурси розвитку території та нормотворча діяльність органів місцевого врядування. Обґрунтовано необхідність створення, структуру та функції єврорегіону Приазов’я”, призначенням якого є функціонування системи спільного управління прикордонними територіями з метою створення середовища нової якості життєдіяльності його мешканців.
11. Використання програмних продуктів сімейства ARIS дозволило представити декомпозицію стратегічних напрямків розвитку регіону, а поєднання просторового розвитку з функціональним моделювати сучасну структуру регіонального господарства, яка має інноваційний характер та забезпечує конкурентоспроможність території.
Отримані залежності, закономірності, розроблені методи, сформульовані визначення, принципи і вимоги до методологічних основ формування економічного механізму розвитку КРТ визначають теоретичну наукову новизну проведеного дослідження. Отримані результати, виявлені недоліки, сформульовані заходи щодо використання механізму розвитку КРТ та його елементів для підвищення якості освоєння КРТ та створення безпечного і сприятливого для життєдіяльності мешканців середовища становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження.