Гулько Лариса Геннадіївна. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування)

Короткий опис

Гулько Лариса Геннадіївна. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2002. - 222арк. - Бібліогр.: арк. 209-222

Гулько Л.Г. Управління собівартістю нових видів продукції в процесі їх виробничого освоєння (на прикладі машинобудування) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Технологічний університет Поділля, Хмельницький, 2002.
У дисертації розглядається економічна сутність процесу освоєння нових видів продукції на підприємствах машинобудування, особливості зміни собівартості нових виробів протягом цього періоду, а також визначаються сучасні методи управління даним показником. Під час проведення аналізу динаміки собівартості нової продукції в період виробничого освоєння виявлено окремі невідповідності тенденцій такої динаміки раніше встановленим моделям. На основі одержаних результатів запропоновано застосування нових критеріїв завершення економічного освоєння нових виробів. Крім того, в дисертаційній роботі розроблено систему гнучкого планування собівартості нової продукції, уточнено порядок маржинального розподілу непрямих витрат в період освоєння нових видів виробів, запропоновано методику визначення впливу процесу освоєння на виробничі витрати та прибуток підприємства. Обгрунтовано потребу відмови від застосування показника проектної собівартості в якості постійної бази визначення підвищених витрат процесу освоєння. Пропонується також використання показника граничного маржинального прибутку для реалізації стратегії мінімізації збитків по виробах, що освоюються у виробництві.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі управління собівартістю нових видів продукції, що виявляється в розробці теоретичних засад та практичних методів такого управління на основі ринкових економічних принципів.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки:

Дослідження процесу виробничого освоєння нових видів продукції активно велися радянськими вченими в 1970-80 роках, і їх сутність відповідала тодішнім економічним умовам Оскільки дослідження собівартості нових видів продукції в останнє десятиліття в Україні практично не здійснювалися, назріла очевидна потреба їх проведення як у напрямку створення нових методик, так і у напрямку вдосконалення існуючих розробок на основі ринкових принципів.
На основі аналізу практичних даних про собівартість окремих нових видів продукції та вивчення існуючого доробку в даному напрямку, нами зроблено пропозицію відмовитися від використання такого критерію завершення економічного освоєння, як досягнення проектної собівартості. Натомість пропонується застосовування витратного критерію, тобто стабілізації вартісної величини та відносної структури змінних витрат. Також запропоновано додатковий критерій завершення процесу освоєння збутовий, тобто завоювання ринку збуту та перехід до прибуткової реалізації нового товару, та доповнення переліку стадій підготовки виробництва комерційною підготовкою.
В дисертації запропоновано гнучку систему планування собівартості нових виробів, яка являє собою вдосконалення раніше розробленого методу планування собівартості у вигляді коридору” витрат на основі директ-костингу, введенні маржинального прибутку в якості планового показника та передбаченні проведення розподілу постійних витрат за маржинальною методикою. Через наявність у складі собівартості нової продукції витрат на підготовку та освоєння виникає також потреба коригування порядку маржинального розподілу постійних витрат. Оскільки ці витрати відносяться лише на собівартість нових виробів виходячи з їх загальної суми та планового обсягу випуску, вони не повинні враховуватися при розрахунку коефіцієнту беззбитковості.
В дисертації вперше запропоновано методику визначення впливу процесу освоєння на виробничі витрати та прибуток, яка базується на принципах директ-костингу, маржинальної теорії та поділу постійних витрат на групи відповідно до їх залежності від процесів освоєння. Перевищення фактичних змінних витрат над їх середнім плановим рівнем в межах діапазону допустимих коливань пропонується трактувати як підвищені витрати процесу освоєння, оскільки проектна собівартість, яка застосовується в існуючій літературі для їх визначення, в ринкових умовах не може розглядатися як еталон протягом всього періоду освоєння.
Оскільки нові вироби часто не дозволяють реалізувати стратегію максимізації прибутку, для них доцільно застосовувати стратегію мінімізації збитків, користуючись при цьому показником граничного маржинального прибутку.
Результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, мають як теоретичне, так і практичне значення. До переважно теоретично значущих результатів належить перш за все визначення нових критеріїв завершення процесу освоєння, а також пропозиція щодо визначення підвищених витрат періоду освоєння на основі середньої планової суми змінних витрат, передбаченої в гнучкому плані. Решту результатів можна визначити як такі, що мають теоретичну та практичну цінність.