ГУМАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУПРІЙЧУК Василь Михайлович

УДК: 351.75.14

ГУМАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ:
СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ

25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СИТНІК Петро Кононович
доктор філософських наук,
професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ І
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ
ЗАСАДИ ГУМАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ................................ 14
1.1. Проблема гуманізації суспільного життя в європейській та
українській інтелектуальній традиції................................................................... 14
1.2. Теоретичні підходи до визначення гуманізації державного
управління у зарубіжній та вітчизняній літературі ............................................ 30
1.3. Сучасний стан нормативно-правового регулювання процесів
гуманізації державного управління..................................................................... 50
1.4. Рівень гуманізації державного управління в Україні
у самооцінках державних службовців ................................................................ 65
Висновки до розділу 1......................................................................................... 76
РОЗДІЛ 2
РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ........................................................................... 80
2.1. Особливості функціонування державної служби в Україні
як чинника гуманізації державного управління ................................................. 80
2.2. Професіоналізація державної служби в руслі потреб гуманізації
державного управління...................................................................................... 95
2.3. Механізм формування кадрового потенціалу в контексті гуманізації
державного управління ..................................................................................... 119
Висновки до розділу 2........................................................................................ 129
РОЗДІЛ 3
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО
ГУМАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ............................................... 133
3.1. Соціальна політика як пріоритетна складова гуманізації
державного управління...................................................................................... 133

3.2. Трансформація відносин держави та громадянського суспільства
в контексті гуманізації державного управління в Україні................................ 144
3.3. Духовні засади гуманізації державного управління.................................. 152
Висновки до розділу 3........................................................................................ 163
ВИСНОВКИ........................................................................................................ 166
ДОДАТКИ........................................................................................................... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................ 181

ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблеми трансформації державної влади, державного управління і державної служби у напрямі наближення їх діяльності до безпосередніх життєвих потреб людей завжди викликали великий інтерес в українському суспільстві. Вони особливо актуальні в сучасних умовах, коли вступила в дію конституційна реформа, на часі зміна адміністративного та адміністративно-територіального устрою держави, постала необхідність суттєвого посилення ролі держави в забезпеченні добробуту населення, назріли проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України, залучення її до світових інтеграційних та глобалізаційних процесів включення в систему загальнолюдських цінностей. Важливим чинником сучасного суспільного життя є якісна зміна ставлення громадянського суспільства до державної влади суспільство відчуло свій вплив на формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, посилився громадський контроль і підвищилася вимогливість до результативності, ефективності діяльності управлінських органів та їх посадових осіб.
Усі ці структурно-функціональні та змістові зміни соціального середовища, які відбуваються у сучасній Україні, виступають детермінуючими факторами інноваційних змін та гуманізації державного управління. Це вимагає ґрунтовного аналізу соціальних та когнітивних чинників, які впливають на роботу органів державної влади в процесі глобальних соціокультурних змін в українському суспільстві. Саме від якісного, гуманного керівного складу державно-управлінських структур, особистого професійного рівня кожного управлінця, його прогресивних гуманістичних орієнтацій, енергійності та відповідальності значною мірою залежить й історична перспектива розвитку Української держави.
Протягом тривалого періоду розвитку вітчизняної теорії державного управління, науковцями було розроблено чимало концепцій стосовно підвищення його ефективності, соціальної спрямованості шляхом вдосконалення методів керівництва, раціонального використання кожного з них окремо або в органічному поєднанні. Такі дослідження з необхідністю виходили на проблему гуманізації державного управління, висвітлювали її окремі аспекти, актуалізували потребу в створенні концептуальної моделі розвитку цього процесу в Україні. Вагомими доробками у зазначеному напрямі є праці таких дослідників, як Г.Атаманчук [10], А.Бандурка [14], М.Білинська [17], Р.Войтович [28], В.Голубь [39], Н.Грицяк [49], В.Жукова [79], Ю.Кальниш [96], В.Князєв [99], В.Литвин [126], В.Луговий [127], Н.Мельтюхова [138], Н.Нижник [150], О.Оболенський [154], Г.Одінцова [160], Я.Радиш [194], С.Серьогін [204], Г.Ситник [150], А.Сіцінський [207], В.Чмига [270] та ін. Окремі складові гуманізації державного управління висвітлювалися в працях В.Бакуменка [12], В.Бодрова [18], В.Вакуленка [21], В.Воротіна [29], С.Дубенко [70], Ю.Ковбасюка [101], М.Кравченко [113], О.Лебединської [121], Н.Липовської [125], І.Надольного [144], Т.Пахомової [172], О.Петроє [173], А.Рачинського [198], В.Рижих [199], І.Розпутенка [200], Є.Ромата [201], М.Рудакевич [203], П.Ситніка [208], В.Скуратівського [210], С.Сьоміна [59], В.Трощинського [234], Г.Чміль [269], Л.Шкляра [272]. Однак увага в цих дослідженнях в основному концентрується на аналізі інновацій у сфері управлінських технологій у контексті соціальної модернізації українського суспільства. Питання системного дослідження зв’язку модернізаційних процесів та гуманізації державного управління залишаються, по суті, невирішеними, потребують подальшої всебічної розробки. Необхідність розгляду питання гуманізації державного управління в Україні зумовлена:
-докорінними змінами у духовному, політичному, соціальному та економічному житті суспільства;
- становленням української державності в контексті глобальних процесів світової історії;
- необхідністю прискорення реформ, розробки нових методів, механізмів і технологій у державному управлінні, які б відповідали сучасним тенденціям суспільного прогресу, загальнолюдським цінностям;
-потребою у збільшенні реального інтелектуального, професійно-кваліфікаційного й духовного потенціалу держави і суспільства взагалі та в державному управлінні зокрема;
- актуалізацією необхідності створення умов для всебічного розвитку духовного потенціалу особистості й суспільства, позитивної соціодинаміки духовного життя, плюралістичного вибору людиною способів і форм самореалізації, формування й закріплення в суспільстві нової системи духовних, ідейно-світоглядних та морально-ціннісних орієнтацій;
- потребою в оновленні державного апарату і апарату органів місцевого самоврядування у відповідності з вимогами максимального забезпечення їх ефективності у задоволенні інтересів людей;
- необхідністю вироблення концепції та практичного здійснення нової політики у державній службі, вибудованій на гуманістичних цінностях;
- підвищенням значення критичного переосмислення зарубіжного досвіду та його застосування в українській державній службі.
Принцип гуманізму у формуванні механізму діяльності держави й державного управління ґрунтується на конституційно визначеній ознаці України як соціальної держави. Її політика спрямована на задоволення духовних і матеріальних потреб особистості, забезпечення добробуту людини і суспільства, реальне перетворення людини у найвищу суспільну цінність.
Тому гуманізація державного управління виступає ключовим регулюючим компонентом усіх трансформаційних процесів українського суспільства.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» у Національній академії державного управління при Президентові України в межах прикладних науково-дослідних робіт «Цілі та механізми державної політики в соціогуманітарній сфері суспільства на регіональному рівні» (ДР 0106U004373) та «Організаційно-правові засади політики в соціогуманітарній сфері суспільства на регіональному рівні» (ДР № 0107U005892) на кафедрі соціальної та гуманітарної політики, в яких автор брав безпосередню участь у підготовці навчального посібника «Концептуальні засади державної політики в соціогуманітарній сфері на регіональному рівні».
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні наукових підходів та розробці методичних і практичних рекомендацій щодо гуманізації державного управління на сучасному етапі українського державотворення.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
- проаналізувати і узагальнити існуючі в сучасній науці державного управління підходи до формування гуманістичної за своєю суттю концепції відносин між державою і суспільством; уточнити зміст поняття «гуманізація державного управління», з’ясувати суть та соціальну роль цього явища;
- оцінити сучасний стан нормативно-правового забезпечення процесів гуманізації державного управління в Україні;
- обґрунтувати роль гуманізації взаємодії влади і суспільства як стратегічного напряму розвитку відносин між ними;
- запропонувати напрями й засоби гуманізації взаємовідносин держави і суспільства шляхом удосконалення державної служби як інституту практичного забезпечення такої гуманізації;
- визначити найбільш доцільні форми організації державного управління щодо вирішення соціальних проблем, спроможні забезпечити гуманізацію суспільного життя;
- розкрити роль духовно-ціннісних орієнтирів у гуманістичній трансформації управління.
Об’єктом дослідження є процес гуманізації державного управління.
Предмет дослідження сутність, основні чинники та напрями гуманізації державного управління в сучасній Україні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що на сучасному етапі розвитку суспільства державне управління розвивається в напрямі його гуманізації і що теоретичне усвідомлення і розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення цього об’єктивного процесу сприятиме подальший гуманізації державного управління його послідовній орієнтації на задоволення безпосередніх потреб людей.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс філософських, соціологічних і загальнонаукових методів дослідження, зокрема системний підхід і структурно-функціональний аналіз, на основі використання яких одержано важливі наукові й практичні результати. Вивчення стану розробленості досліджуваної проблеми та розгляд історичного розвитку ідей гуманізму в європейській науковій думці, здійснено з допомогою методів теоретичного історико-еволюційного та порівняльного аналізу.
Поєднання цих методів у науковому дослідженні забезпечує системність державно-управлінського аналізу взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів державної влади, специфіки їх змісту й функціонального призначення, характеру інтегральних зв’язків між ними у процесі гуманізації суспільних відносин. Такий підхід дає можливість цілісного відтворення сутності та змісту явища, що розглядається, поєднання загально теоретичних і конкретно-прикладних методів та засобів дослідження.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі теорії та історії державного управління, політології, філософії політики, соціології.
В дослідженні проаналізовано основоположні законодавчі й нормативні акти України, зокрема Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України. У дисертації використано проекти окремих законів України, що стосуються досліджуваної теми.
Емпіричну базу дисертації становлять результати соціологічних досліджень Національної академії державного управління при Президентові України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, власні спостереження та матеріали соціологічного дослідження дисертанта.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автором отримано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності розкривають суспільне значення й роль гуманізації державного управління в Україні. Конструктивна трансформація сучасного українського суспільства, вимагає нової моделі вироблення і впровадження ефективних інституційно-організаційних, соціально-економічних та нормативно-правових засад державного управління, які відповідають потребам гуманізації українського суспільства.
Наукова новизна отриманих у дисертаційній роботі результатів конкретизується в таких положеннях:
уперше:
- розроблено комплексну теоретичну модель гуманізації державного управління в Україні;
- здійснено концептуальний аналіз процесу гуманізації державного управління. Цей аналіз дозволив з’ясувати й обґрунтувати сутність, основні чинники, засоби й напрями гуманізації сучасного українського суспільства. Було доведено, що гуманізація державного управління в Україні являє собою цілісний процес, на перебіг якого справляє визначальний вплив комплекс соціальних, політичних, правових, адміністративно-ціннісних чинників, що зумовили вибір конкретних напрямів та засобів регулятивної діяльності держави у цій сфері;
- розкрито роль соціального забезпечення та удосконалення управлінських технологій як базових чинників гуманізації державного управління. Обґрунтовано положення, що основою гуманізації державного управління є, передусім, зростання соціальної захищеності населення і якісне надання йому управлінських послуг;
- з’ясовано значення духовних цінностей як системи життєсмислових орієнтирів та моральних регулятивних норм поведінки учасників управлінського процесу в гуманізації державного управління;
- виявлено оцінку рівня гуманізації державного управління, проблем та перспектив безпосередньо самими державними службовцями за матеріалами експертного опитування державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Доведено, що від рівня їх професійного розвитку в кінцевому підсумку залежить результативність гуманістичних трансформацій державного управління;
удосконалено:
- визначення змісту поняття «гуманізація державного управління», під яким дисертант розуміє переорієнтацію діяльності управлінських структур і суб’єктів на безпосереднє задоволення життєвих потреб членів суспільства, створення умов для їх повноцінної самореалізації, що дало змогу зосередити увагу на з’ясуванні суті, суспільного значення, основних чинників та засобів реалізації гуманізації державного управління в сучасній управлінський діяльності;
- теоретичне бачення технологій трансформування відносин між державою і громадянським суспільством у процесі реформування влади в сучасній Україні в напрямі їх гуманізації, показано, що ключовими моментами такої трансформації є створення гуманно-ефективної, професійної, соціально орієнтованої системи державного управління, здатної надавати якісні організаційно-управлінські послуги населенню, забезпечити динамічний, безкризовий розвиток, добробут громадян і високу якість життя;
- обґрунтування ролі державної служби та особистісних якостей її кадрового складу в гуманізації державного управління;
дістали подальшого розвитку:
- аналіз стану нормативно-правового забезпечення процесів гуманізації державного управління в сучасній Україні, що дозволило виявити його недоліки і запропонувати конкретні заходи вдосконалення, насамперед, шляхом проведення системної реформи державного управління, розробкою більш ефективних і результативних методів управлінської діяльності, розмежуванням функцій і повноважень центральних органів виконавчої влади, визначенням чітких та ефективних процедур їх функціонування, реформуванням державної служби в Україні, впровадженням ефективних форм організації надання державних послуг, відповідних потребам громадян тощо;
- технологія впливу засобів масової інформації, кадрової політики та організаційної культури в їх взаємозв’язку на гуманізацію взаємовідносин держави і суспільства. Інноваційний підхід і виважена послідовно державницька соціально орієнтована позиція в цих сферах гуманізуватиме відносини в українському соціумі, перетворить державне управління в потужну рушійну силу консолідації суспільства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення й висновки, викладені у дисертації, є основою для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з гуманізацією державного управління в сучасному українському суспільстві.
Практичне втілення результатів дослідження знайшло відображення в підготовці інформаційно-аналітичних документів на Житомирському факультеті Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва (довідка від 14.02.2007 р. № 10), у підготовці програмних і аналітичних документів з питань внутрішньої політики «Інвестування та створення культурного капіталу європейського рівня» управління культури і туризму Житомирської обласної державної адміністрації (довідка від 17.08.2006 р. № 465-41) та при формуванні положення і структури Служби кінематографії та функціональних обов’язків працівників Комітету державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України (довідка від 06.09.2006 р. № 948/9-1/26-06).
Висновки, методичні підходи та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, можуть бути використані:
- державно-управлінськими структурами та органами місцевого самоврядування при розробці моделей вдосконалення їхніх організаційних засад, змісту й стилю професійної діяльності, складанні планів роботи з населенням тощо;
- політичними партіями та недержавними громадськими об’єднаннями при підготовці програм їх громадсько-політичної роботи та методики взаємодії з громадянами; інформаційно-аналітичними центрами та науковими установами при виявленні соціального самопочуття населення, громадської думки щодо соціальної політики держави, якості надання управлінських послуг та ін;
- у нормотворчій роботі як теоретичний матеріал для вдосконалення та розвитку нормативно-правової бази гуманізації державної соціальної політики і розробки програмних засад державної політики щодо духовного розвитку українського суспільства;
- у науково-дослідній роботі для подальшого аналізу і розв’язання наукових та практичних проблем гуманізації державного управління; в навчальному процесі для поглиблення теоретико-методологічної бази програм навчальних дисциплін з державного управління.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї дисертаційного дослідження висвітлені в низці наукових доповідей, повідомлень та на п’яти науково-практичних конференціях за міжнародною участю: «Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз» (Київ, 2002), «Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління» (Київ, 2004), «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (Київ, 2005), «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні» (Київ, 2006), «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (Київ, 2007).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України, на засіданні міжкафедрального семінару кафедри соціальної і гуманітарної політики, кафедри управління освітою та кафедри управління охороною суспільного здоров’я.
Публікації. Основні положення і висновки дослідження викладені у дев’яти публікаціях, чотири з яких надруковано у фахових наукових виданнях із проблематики державного управління.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 207 сторінки, із них 170 сторінок загального тексту. Список використаних джерел містить 303 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні особливостей гуманізації державного управління в сучасній Україні.
Показано, що Конструктивна трансформація сучасного українського суспільства, вимагає нової моделі вироблення і впровадження ефективних інституційно-організаційних, соціально-економічних та нормативно-правових засад державного управління, які відповідають потребам гуманізації українського суспільства.
1. Аналіз наукової літератури з тематики дисертаційного дослідження, відповідних нормативно-правових документів та матеріалів показує, що вітчизняні дослідники зосереджують увагу переважно на загальних проблемах розвитку історії та механізмах становлення й функціонування державного управління в Україні, шляхах і перспективах його вдосконалення тощо.
На сьогодні проблема гуманізації державного управління залишається не розв’язаною належним чином у суспільній практиці і недостатньо дослідженою наукою. В сучасній науці не досить чітко окреслене навіть саме поняття «гуманізація державного управління», під яким автор розуміє цілеспрямовану переорієнтацію діяльності управлінських структур і суб’єктів на безпосереднє задоволення життєвих потреб членів суспільства, створення умов для їх повноцінної самореалізації.
2. На основі аналізу наявного нормативно-правового забезпечення гуманізації державного управління в Україні встановлено, що основними чинниками які перешкоджають успішній реалізації цього процесу, є:
- нерозробленість належної нормативно-правової бази перебудови системи державного управління на принципах і цінностях європейського гуманізму;
- відсутність консенсусу серед існуючих політичних сил України щодо шляхів, засобів та пріоритетів реформування системи суспільних відносин в цілому та державного управління зокрема;
- недостатній рівень забезпечення реформування системи державного управління бюджетними коштами та кадровим ресурсом;
- брак ефективної інформаційної мережі, яка б повноцінно повідомляла всіх учасників цього процесу і громадянське суспільство в цілому про напрями та суть заходів щодо гуманізації державного управління в Україні.
Показано, що найбільш важливими заходами щодо гуманізації державного управління і суспільного життя в цілому є забезпечення проведення системної реформи державного управління: розробки більш ефективних і результативних методів управлінської діяльності; реформування державної служби в Україні; створення ефективної системи планування, звітності та аудиту у секторі державного управління та місцевого самоврядування; впровадження ефективних норм організації надання державних послуг, що відповідають потребам громадян, підвищення рівня духовної культури тощо.
3. Гуманізація відносин між державою та суспільством набуває все більшої актуальності при формуванні концепції соціально-гуманітарної перспективи України - країни, що прагне до впровадження європейських цінностей і має глибокі, давні гуманістичні традиції, високі моральні стандарти. У сфері гуманізації відносин держави та суспільства державне управління реалізує функції регулювання, контролю, інформування, консолідації суспільства, розвитку громадянського суспільства. Забезпечення виконання цих функцій можливе шляхом законодавчого, організаційного сприяння розвитку громадських організацій, запровадження гнучкої та ефективної системи фінансування, вплив засобів масової інформації.
4. Серед конкретних шляхів і засобів гуманізації державного регулювання розвитку взаємовідносин держави і суспільства на особливу увагу заслуговують процедури, спрямовані на поглиблення відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління шляхом оприлюднення їх намірів, цілей, планів тощо у форматі Білих і Зелених книг, співучасті структур громадянського суспільства в розробці стратегій, моделей і концепцій владно-суспільних взаємовідносин, забезпечення дієвого функціонування каналів зворотного впливу громадськості на державно-управлінські інститути.
Потрібний новий закон про державну службу, яким би рішуче запроваджувалися європейські принципи державного управління: спрямований на підвищення добросовісності і професіоналізму державної служби як важливих чинників гуманізації державного управління, забезпечення верховенства права, зменшення рівня політизації, масштабів заступництва та корупції, залучення громадян до процесів прийняття рішень. Він має гарантувати однорідні стандарти прийняття на державну службу та просування по службі, а також інших управлінських процедур на державній службі в масштабах усієї системи державного управління.
5. Упродовж усіх років незалежності в Україні не вдалося сформувати дієздатне ядро управлінської еліти, висококваліфікованих менеджерів. Наявна система підготовки та перепідготовки кадрів, особливо державної служби, не відповідає вимогам сьогодення. Як наслідок, кадровий потенціал та кадрова політика залишаються малоефективними. У цей час вона має характер «споживання»: держава переважно не готує кадри, а лише використовує їх. Такий шлях не виправдовує себе. Кадрова політика має бути спрямована насамперед на формування людського потенціалу, його розвиток й нарощування.
6. Механізм гуманізації державної влади має базуватись на відповідному світоглядно-ідеологічному підґрунті. Його соціальна сутність полягає у прагненні створити оптимальні умови для гармонійного розвитку суспільства, держави і кожної людини. Такий підхід сприятиме підвищенню гуманізації державного управління суспільними процесами.
Гуманістичний імідж органів державної влади визначається метою і завданнями соціальної політики, яку проводить держава, змістом законів і принципів, на яких вона базується, механізмом та засобами практичної реалізації соціальної політики.
7. Гуманізація державного управління потребує високого рівня духовної культури управлінців, оскільки саме вони покликані гармонізувати взаємодію усіх елементів соціальних систем, налагодити співпрацю, забезпечити взаємопідтримку між усіма членами суспільства. Духовна культура зумовлює рівень політичної свідомості громадян, визначаючи спрямованість та інтенсивність їхньої суспільної активності. Гуманістична за змістом духовність сприяє гуманізації відносин між державою і громадянським суспільством всієї системи міжлюдських взаємин. Тому проблеми духовного розвитку українського соціуму мають посісти чільне місце серед усього комплексу проблем, які стоять перед українською державою.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати органам державної влади модель вдосконалення державного управління шляхом його гуманізації, яка передбачає:
- прийняття нової редакції Закону України «Про державну службу», який відповідав би Конституції України та європейським принципам, був спроможний забезпечити високі стандарти професіоналізму в державній службі, сприяв би становленню й повноцінному функціонуванню її гуманістичної складової;
-науково обґрунтовану методику кар’єрного зростання державних службовців, вдосконалення системи стимулювання здорового суперництва і духовного самовдосконалення;
-запровадження організаційно-правових норм, спроможних забезпечити якісно новий рівень консолідованої відповідальності на засадах гуманізму органів державної влади перед громадянами щодо реалізації ефективної соціальної політики;
- розробку та впровадження ефективної системи заходів, спрямованих на подолання забюрократизованості апарату державного управління, орієнтацію його діяльності на задоволення потреб громадян;

- створення Програми духовно-культурного розвитку українського суспільства, яка передбачала б всебічний результативний вплив держави на формування та розвиток духовно ціннісної системи сучасного українського соціуму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Державне управління та виконавча влада: зміст і співвідношення // Вісник державної служби. 2004.-№ 1.- С. 13-16.
2. Адлер А. Понять природу человека. СПб., 1997.
3. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: Монографія / Чемерис А. О., Лесечко М. Д., Каляєв А. О., Поляк О. В. та інші /. За заг. ред. Чемериса А. О. Львів: ЛІДУ НАДУ, 2004.
4. Адміністративно територіальна реформа: завдання, шляхи реалізації і критерії ефективності: Матеріали «круглого столу» / За ред. Варналія З. С. К.: НІСД, 2005. С. 73.
5. Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції: Збірник наукових праць. К.: 2003. 322 с.
6. Актуальні питання організації навчання і методики викладання в системі підвищення кваліфікації державних службовців: Матр. наук. практ. конф. 4 5 грудня 1997 р. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 437 с.
7. Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення. Матеріали науково практичної конференції за міжнародною участю (31 травня 2005 р., Київ) . Т.: 2. Київ. Видавництво НАДУ. 2005.
8. Андрущенко В., Губернський Л., Зуєв Л. Проблема гуманізму в сучасній філософії. К., 1995.
9. Аристотель. Собрание починений: В 4 т. М., 1981
10. Атаманчук Г. Теория государственного управления. Курс лекций. М.: Юрид. лит. 1997. 400 с.
11. Бажал Ю., Кілієвич О., Мертенс О., П’ятницькій В., Романюк О., Юрчишин В. Ефективність державного управління. К.І.С. Київ-2002.
12. Бакуменко В., Кальниш Ю., Губа О. Характерні особливості та пріоритетні напрями удосконалення діяльності керівника в органах державної влади // Вісник державної служби України. 2004. - № 4. С. 28.
13. Бакуменко В., Надолішний П. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. Посібник. К.: Міленіум, 2003. 256с.
14. Бандурка А. Психология управления: монография. Х.: Фортуна-прес, 1998. 464 с.
15. Барг М. Эпохи и идеи: Становление историзма. М., 1987.
16. Біла С. Накопичувальна система пенсійного забезпечення та перспективи її застосування в Україні // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праці кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. Випуск 9. Тернопіль: "Економічна думка", 2004. С. 101-105.
17. Білинська М., Семенюк В. Корупція як перешкода ефективному управлінню охороною суспільного здоров’я // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2006 р., Київ) : у 2 т. / редкол.: В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К.: Вид-во НАДУ, 2006. Т. 2. С. 413 415.
18. Бодров В. Державне управління в умовах формування інноваційного типу розвитку економіки // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., Київ) редкол.: В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. Т. 2. С. 185 187.
19. Бруно Джордано. О бесконечности Вселенной и мирах. М., 1936.
20. Вайс, Керол Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики/ Пер. З англ.. Ткачука Р. та Корчинської М.; Наук. Ред.. перекладу Кілієвия О. К.: Основи, 2000.- 671с.
21. Вакуленко В. Методологічні аспекти стратегічного планування економічного розвитку великого міста [Текст] / В. Вакуленко // Управління сучасним містом. 2003. № 5. С. 3-4
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.:, Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. 1440 с.
23. Вебер М. Основные понятия стратификации // Социс. 1994. № 5. С. 147 156.
24. Висновки Конституційного Суду України від 7 вересня 2005 року № 1-в/2005 у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» (реєстр. № 3207-1) вимогам статей 157 і 158 Конституції України // Голос України. 2005. 20 вересня. С. 6 7.
25. Вишневський А., Канівська В. Проблеми координації міжнародної технічної допомоги в Україні та Польщі. Київ. 2002.
26. Вишневський А. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Дрогобич. Коло, 2005.
27. Внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році: Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв’язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур’єр. 2006. 10 лют.
28. Войтович Р. Американізація та її вплив на систему державного управління // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. К. : Вид-во НАДУ, 2007. Вип. 1. С. 3 17.
29. Воротін В., Лазар В. Формування дієвих та інноваційних механізмів модернізації національної економіки України // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., Київ) / В. М. Купрійчук : у 2 т. / редкол.: В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. Т. 2. С. 189 190.
30. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки: Пер. з англ. К.: Основи, 1996. 237 с.
31. Гарберт Е. Методы диагностики профессиональных способностей // Сб. Прикладные проблемы психологии личности. Саратов, 1985. С. 63.
32. Гарен Э. Проблема итальянского Возрождения. М., 1986.
33. Гильдебрант Д. фон. Метафізика коммуникации. СПб.: Алетейя, 2000. 373 с.
34. Гіденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. №9.С.112123
35. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социс. 1992. ; № 11. С. 107 120.
36. Глинський О. Критерії оцінювання результатів діяльності місцевих органів влади як інструмент покращення якості державних та муніципальних послуг: з досвіду Великобританії // Соціально економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної наук. практ. конф. від 23 січня 2003 р. / за заг. ред.. Чемериса А. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. Ч.1. С.50.
37. Гоббс Т. Избранные произведения: В 2 т. М., 1964. Т. 1.
38. Головинський К. Політичний лідер та інституційна система влади // Нова політика. 2000. № 6. С. 30 34.
39. Голубь В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 256 с.
40. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Адміністративна реформа: нездійснені мрії та втрачені можливості. Міленіум, 2002.
41. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади. Київ. «Міленіум» 2002.
42. Горбунова-Рубан С. Умови забезпечення якості життя громадян через соціальну політику держави. // 36. наук. ст. Харківська асоціація політологів / За заг. ред. М.І.Панова. Інф. правовий центр "Ксілон". Х., 2000. С. 48.
43. Горський В. Історія Української філософії. Навчальний посібник. К.: Наукова думка. 2001. 374 с.
44. Горський В., Кушаков Ю. История философии и культуры. К. : Наук. думка, 1991. С. 235
45. Горфункель А. Философия эпохи Возрождения. М., 1980.
46. Государственная служба: теория и организация: Курс лекций. Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. 640 с.
47. Государственная кадровая политика и механизмы её реализации: Курс лекций. М., 1998. 325 с.
48. Государственная кадровая политика и механизмы её реализации: Кадроведение: Курс лекций. Изд. 2, доп. и перераб. М.: РАГС, 1998.
49. Грицяк Н., Боровська А. Громадська думка як об’єкт інформаційної політики в умовах процесу європейської інтеграції // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. К. : Вид-во НАДУ, 2007. Вип. 1. С. 55 63.
50. Грушевський М. Історія України-Русі. Київ; Львів, 1907.Т. 6. Гурне Б. Державне управління / Пер. З франц. Шовкуна В. К.: Основи, 1993. 165с.
51. Дашутін Г., Михальченко М. Український експеримент на терезах гуманізму. К.: Парлам. вид-во, 2001. С. 335.
52. Державна політика: аналітичні документи підготовлені в межав проекту «Створення груп аналізу політики та Центру інформаційних ресурсів в уряді України» Київ. 2002.
53. Державне управління: Навч. посіб. / Мельник А., Оболенський О., Расіна А., Гордієнко Л. / за заг. ред. Мельник А. Ф. К.: Знання Прес, 2003. 343с.
54. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Моногр. / Кол. авт.; за ред.. Князєва В. К.: вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. 320с.
55. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / Кол. авт.: Нижник Н., Цвєтков В., Леліков Г. та ін. К.: ІнЮре, 1998. 272 с.
56. Державна служба в цифрах (станом на 31. 12. 2004 р.) //www. guds. gov. ua
57. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Расіна, Л. Ю. Гордієнко; За ред. А. Ф. Мельник. 2-ге вид. і доп. К.: Знання, 2004. 342 с. (Вища освіта ХНІ століття).
58. Державне управління та державна служба: Словник-довідник / Уклад. О. Ю. Оболенський. К.: КНЕУ, 2005. 480 с.
59. Державно-церковні відносини: світовий досвід і Україна (історико-політичний аналіз) : монографія / С.В. Сьомін, Ю.Г. Кальниш, В.М. Петрик, В.В. Остроухов; В.В. Остроухов, За ред. І.І. Тимошенка ; Європейський ун-т. - Київ : Виавництво Європейського університету, 2002. - 136 с.
60. Деркач А., Кузьмина Н. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М., 1994. С. 68-83
61. Деррида Ж. Есть ли у философии свой язык // Комментарий. 1993. - №2.
62. Дідок Б. та інші. Глобальна соціальна політика // Міжнародні організації і майбутнє соціального добробуту. К.: Основи, 1999. 346 с.
63. Дмитрук Н., Привалов Ю. Виконавча влада в інформаційному полі України: соціологічний аналіз // Вісн. держ. служби України. 1999. №4. С. 69 76.
64. Долечек В. Адміністративна реформа: поліпшення якості і підвищення ефективності державних послуг //Вісник НАДУ. 2002. - № 1. С. 217 - 224.
65. Долечек В. Запровадження системи збору оплати з користувачів державних послуг // Вісник НАДУ. 2004. - № 2. С.119 125.
66. Долечек В. Управлінські послуги, як новий вид державних послуг // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євро- інтеграції. Матеріали наук. практ. конф. /За заг. ред.. Лугового В. І., Князєва В. М. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т. 1. С.259 260.
67. Домбровський І. Дніпрові камени. Примітки автора. // Українські гуманісти епохи Відродження (Антологія).
68. Друкер П. Эффективный управляющий. М.: Букчембер интернэшнл, 1994. 268 с.
69. Дрогобич Ю. Вступ до книги «Прогностична оцінка 1483 року» // Українські гуманісти епохи Відродження (Антологія).
70. Дубенко С. Державна служба в Україні: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 168 с.
71. Дубенко С. Державна служба і державні службовці в Україні. - К. : «USAID»,видавничий Дім «Ін Юре», 1999. 168 с.
72. Дубович В. До питання про ефективність діяльності місцевої державної адміністрації //Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції. Матеріали наук. практ. конф. / За заг. ред. Лугового В. І., Князєва В. М. К.: Вид-во НАДУ, 2003. Т. 1. С.261-263.
73. Експертна доповідь «Україна в 2006 році: внутрішнє і зовнішнє становище та перспективи розвитку». К.: «Славутич-Дельфін»ТОВ, 2007. 255 с.
74. Эффективность государственного управления / Пер. с англ.; Общ. ред. Батчикова С. А. и Глазьева С. Ю. М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1998.-848с.
75. Євдокименко В., Мусурівська Л. До нової парадигми регіонального управління соціально економічним розвитком / Збірник наукових праць. Економічні науки. Чернівців Книги ХХІ, 2006. С. 16.
76. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні. Монографія / За заг. ред. Бакуменка В., Князєва В. ; Кол. авт. Бакуменко В. (кер. авт. кол.), Гогіна Л., Козара І., Кравченка С., Кальниш Ю., Штика Л. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 172с.
77. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // www. rada. kiev. ua
78. Євтух В., Трощинський В., Попок А., Швачка О. Українська діаспора. Соціологічні та історичні студії. Київ. 2003.
79. Жуков В. До проблеми становлення підприємництва в Україні / В. Жуков // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2001.- № 2. С. 18-25
80. Журавський В. Про концепцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державної податкової служби України // Вісник УАДУ. 2001. - № 1. С. 338-347.
81. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723- Х11: Зі змінами і доповненнями включно на 16.01.2003 р. / Лазор О. Д., Лазор О. Я. Місцеве самоврядування: поняття, терміни, визначення: Словник- довідник / Наук. ред. М. Д. Лесечко. Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2003. С. 322-339.
82. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року. № 357/95 // Відомості Верховної Ради України. 1995.-№ 34. ст. 266.
83. Закон України «Про місцеві державні адміністрації». Офіційне видання. Київ: Парламентське видавництво, 1999. 30 с.
84. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР (зі змінами і доповненнями) / Лазор О. Я., Лазор О. Д. Практикум з місцевого самоврядування. Львів: ЛФ УАДУ, 2001. С. 100.
85. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» // Відомості Верховної Ради. 2001. - № 33. С. 175) (Зі змінами, внесеними згідно із Законами № 976-ІУ від 19.06.2003, ВВР, 2003, № 46, ст. 367 № 1215-ІУ від 02.10.2003) (Офіційне тлумачення до Закону див. у Рішенні Конституційного Суду № 21-рп/2003 від 25.12.2003)
86. Закон України «Про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІУ // Офіційний вісник України. Щотижневий збірник актів законодавства.-2004.-№ 49. С.21
87. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 8 грудня 2004 року. // ВВРУ. 2004. - № 27-28. Ст. 366.
88. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 7 липня 2005 року // Голос України. 2005. 7 серпня.
89. Закон України «Про соціальні послуги» // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 45. С. 358.
90. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94 ВР // Вісник податкової служби України. 2003. - № 6. С. 10-63.
91. Закон України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21 листопада 2002 року № 228-ІУ // Відомості Верховної Ради України. Офіційне видання. 2003. - № 3. С. 34-39.
92. Зелінська М. Інститут президентства в Україні в контексті конституційної реформи // Політичний менеджмент. 2006. № 3. С. 69-77
93. Кадомцева С. Экономические основы системы социальной защиты. ­ М.: Экономика, 1997. 248 с.
94. Кадровое обеспечение государственной службы / Игнатов В., Сулемов В., Радченко А., Ивлев И., Беклелицев Е. Ростов-н/Д.: Изд-во РГУ, 1994. 238 с.
95. Кант И. Идея всеобщей истории// Кант И. Соч. В 6-ти т. М.: Мысль. 1990.
96. Кальниш Ю. Міжнародне співробітництво християнських конфесій в контексті європейської інтеграції України // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 трав. 2002 р., Київ) : у 2 т. / редкол. : В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во УАДУ, 2002. Т. 2. С. 51 53.
97. Керівник в органах державного управління та місцевого самоврядування / Надольний І., Пірен М., Войтович Р. - http://www.uapa dlc.org.ua/mpa /Kerivnyk/index.htm
98. Киричук В., Тимцуник В. Історія державного управління в Україні. Київ. Видавництво УАДУ. 2001.
99. Князєв В. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні // Наукові доповіді. К.: НІСД, 1995. Вип. 38 35 с. (Препр.).
100. Ковелін М. Очерки Итальянского возрождения. М., 1986.
101. Ковбасюк Ю. Успіхи і проблеми регіональної економічної політики на київщині // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. К. : Вид-во НАДУ, 2007. Вип. 1. С. 134 144.
102. Кок Й. Громадянин і соціальна система // Соціальна політика і соціальна робота. 1997. № 2-3. С. 60 68.
103. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України, 28 гервня 1996 р.- К.: 1996.-64с.
104. Коліушко І., Авер’янов В., Тимощук В., Куйбіда Р. та ін. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис).- К.: Факт, 2001.-72с.
105. Коліушко І. Чи потрібні зміни до Конституції? / Вибори та демократія № 1(3) 2005. С.
106. Коліушко І. Управлінська послуга. Http // www. Koliushco. Ru/ books.
107. Концепція адміністративної реформи в Україні. К.: 1998. 52с.
108. Концепція розвитку системи адміністративних послуг в Україні: Проект (на правах рукопису). 2004. 9 с.
109. Колпаков В. Методы управления: Учеб. Пособие. К.: МАУП, 1997. 160 с.
110. Коліушко І., Тимощук В. Про запровадження у сферу виконавчої влади посад державних політичних діячів // Право України. 2000. № 2. С. 10 13.
111. Конфуций. Уроки мудрости: Сочинения. Х.: Фолио, 2001. 958 с.
112. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття / Пер. з англ. В. Івашко, В. Корнієнко. К.: Основи, 1997. 423 с.
113. Кравченко М. Перший етап пенсійної реформи: плюми і мінуси // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., Київ) редкол.: В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. Т. 2. С. 326 328.
114. Кузьмин О. Социальная политика государства. Новосибирск: УМК, 2002. 223 с.
115. Культура Возрождения и общество. М., 1986.
116. Культура эпохи Возрождения и Реформации. М., 1981.
117. Купрійчук В. Гуманізація державного управління в контексті соціальної модернізації українського суспільства // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, С.В.Сьоміна. К.: Вид-во НАДУ, 2007. Вип. 1. С. 283-293.
118. Купрійчук В. Політична реформа в контексті гуманізації державного управління: контраверсійність проміжних результатів // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, С.В.Сьоміна. К.: Вид-во НАДУ, 2007. Вип. 2. С. 316-326.
119. Купрійчук В. Шляхи модернізації кадрової політики у сфері державного управління // Вісн. НАДУ. 2007. № 2. С. 320-328.
120. Лазор О., Лазор О. Державна служба в Україні: Навчальний посібник. (Публічна служба). К: Дакор, КНТ, 2005. 472 с.
121. Лебединська О. Формування засад сталого розвитку міського продовольчого комплексу // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2005 р., Київ) / редкол.: В.І.Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. Т. 2. С. 60 62.
122. Леви-Стросс К. Печальные тропики: Пер. с фр. М., 1996
123. Лекторский В. А. Идеалы и реальность гуманизма // Вопр. философии. 1994. - № 6.
124. Ліотар Ж. Ситуація Постмодерну // Філософська і соціологічна думка. 1995. - № 5 6.
125. Литовська Н. Евристичні можливості застосування інституціонального підходу при аналізі інституціалізації державного управління / Вісник НАДУ. К.: НАДУ, 2003. С. 83-86
126. Литвин В. Місцеве самоврядування має стати органічною і невід’ємною складовою державної регіональної політики / В. Литвин // Віче. 2003. - № 5. С. 3-4
127. Луговий В. На службі професіоналізації державного управління // Вісн. Держ. служби України. - № 2. 2003. С. 18-24.
128. Луговий В., Яцуба В. Актуальні проблеми підготовки і використання керівних кадрів державної служби (аналіз світового досвіду) // Вісник УАДУ. 1999. С. 46-55.
129. Людина в сфері гуманітарного пізнання. К.: Український Центр духовної культури. 1998. 408 с.
130. Макиавелли Н. Государь. М., 1990.
131. Малиновський В. Проблеми вдосконалення правової регламентації управлінських функцій у системі виконавчої влади // Зб. наук. Праць НАДУ при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004.- Вип. 1. С. 401-408.
132. Мальцев В. Государственный служащий совремённого типа. М.; Н. Новгород, 1995. 286 с.
133. Малиновський В. Державне управління: Навчальний посібник. Луцьк: Ред.-вид. відд. Вежа” Вол. держ. ін-ту ім. Лесі Українки, 2000.-588с.
134. Марчук Є. Україна: нова парадигма поступу. Київ.2001.
135. Матвіїшин Є., Максимишин В. Мотиваційний моніторинг засіб підвищення ефективності роботи державних службовців / Ефективність державного управління: Зб. наук. Праць ЛРІДУ НАДУ при Президентові України / За заг. ред. Чемериса А. Львів ЛРІДУ НАДУ, 2004.-Вип. 5. С. 449-455.
136. Матеріали круглого столу Інституту конкурентного суспільства від 12 лютого 2003 року. Http: //www/ ics. org. ua/ documents/ projert/ adminreform.
137. Меньшиков Л. Деловая оценка работника управления. М.: Экономика, 1974. 159 с.
138. Мельтюхова Н., Мотузний С. Стратегічне управління районом // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., Київ) / / редкол.: В. І. Луговий (голов. ред.) та ін. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. Т. 2. С. 136 138.
139. Мисливченко А. Философская мысль в Швеции. М.: Наука, 1972. 263 с.
140. Місцеве самоврядування. Кн. 2. Організація роботи міського голови / За заг. ред. А. О. Чемериса. Львів: Ліга-Прес, 2004. 1104с.
141. Місюра В. Перспективи організації взаємодії регіональних органів виконавчої влади України у процесі надання управлінських послуг населенню. // Теорія та практика державного управління. Вип. 2. (11): Державне управління та місцеве самоврядування. Х.: Вид-во Харків РІ НАДУ «Магістр», 2005. С. 76-81.
142. Мотренко Т. Професійна державна служба: що зроблено і що далі? Доповідь про основні результати діяльності у 2004 році. Січень, 2005. 19с.
143. Мотренко Т. Основні підсумки виконання Головним управлінням державної служби України Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2003 році та завдання на 2004 рік // Вісник державної служби України. 2004. - № 1. С. 4-10.
144. Надольний І., Пірен М., Войтович Р. Керівник в органа