Харламова Олена Вікторівна. Регулювання ресурсоємності водоспоживання (регіональний аспект)

Короткий опис

Харламова Олена Вікторівна. Регулювання ресурсоємності водоспоживання (регіональний аспект): дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Полтавський національний технічний ун-т ім. Ю.Кондратюка. - Полтава, 2004

Харламова О.В. Регулювання ресурсоємності водоспоживання (регіональний аспект). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Полтавський національний технічний університет імені Ю.Кондратюка, Полтава, 2004.
В дисертаційній роботі досліджено теоретичні й науково-методичні засади формування ресурсоємності водоспоживання і функціонування регіональних водозабезпечувальних комплексів. Розроблено систему регулювання водоспоживання в регіонах, засновану на нормативно-правових і економічних регуляторах і враховуючу територіально-галузеві особливості водоспоживання. Удосконалено інструменти комплексної оцінки матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання (методики економічної діагностики, моделювання і прогнозування), виявлено сукупність факторів зниження матеріалоємності водоспоживання.
Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в економічну практику.

У дисертації представлено теоретичне і науково-методичне узагальнення і нове вирішення проблеми регулювання ресурсоємності водоспоживання на регіональному рівні, систематизовано нормативно-правові і економічні регулятори на основі територіально-галузевих особливостей водоспоживання, удосконалено інструменти регулювання ресурсоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах.
Головні наукові й практичні результати дослідження полягають у наступному:

Дослідження тісного взаємозв'язку між водоресурсним потенціалом регіону і водоспоживанням територіально-промислових комплексів дозволило обґрунтувати необхідність синтезованої оцінки водоресурсного потенціалу за кількісними, якісними, вартісними і соціально-економічними параметрами, що виступає вихідною позицією при формуванні водогосподарських балансів регіонів.
Систематизація теоретичних основ функціонування підприємств водопостачання, поглиблення їх змісту, наукової обґрунтованості з метою адаптування до сучасних умов господарювання дозволили удосконалити теоретико-понятійний апарат, що описує функціонування підприємств водозабезпечувальної галузі: сформульовано поняття «регіон» з погляду водоспоживання, уточнено зміст поняття «водогосподарський комплекс», введене поняття «регіональний водозабезпечувальний комплекс». Результатом удосконалення теоретико-понятійного апарату є системна характеристика регіональних водозабезпечувальних комплексів, що включає територіальну підпорядкованість, функціональні завдання, технологічну структуру, організаційну структуру, галузеві обмежувальні параметри і чинники впливу.
Поглиблення теоретичних основ поняття «ресурсоємність», виявлення її складових в регіональних водозабезпечувальних комплексах обумовило проведення аналізу формування ресурсоємності водоспоживання та дозволило дійти висновку про пріоритетність її природної складової, основою якої є вилучення водних ресурсів з їх джерел, що і являє собою процес водоспоживання. Теоретично доведено вплив природної складової на матеріальну, енергетичну, фондову, трудову і фінансову складові, визначено способи оцінки складових ресурсоємності водоспоживання.
Реалізація запропонованого науково-методичного підходу до регулювання природно-матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання сприятиме оптимізації водоспоживання в регіонах, що об'єктивно відбивається на водоспоживанні регіональних водозабезпечувальних комплексів, та зниженню рівня матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання в регіональних водозабезпечувальних комплексах.
Розроблену систему індикаторів стану та використання водоресурсного потенціалу регіонів рекомендується застосовувати як вихідну основу для виявлення проблемних ситуації у водозабезпечувальній галузі та оцінки альтернатив і вибору найоптимальнішого варіанту набору регуляторів водоспоживання..
Проведена в роботі ідентифікація нормативно-правових регуляторів водоспоживання дозволила виявити їх основні рівні, конкретизувати сукупності нормативно-правових регуляторів водоспоживання на кожному рівні, пріоритетними серед яких визнано законодавчо закріплені заходи, що регламентують програмний розвиток водного господарства як країни в цілому, так і окремих її регіонів, розподіл функцій між рівнями державного управління і делегування окремих повноважень на місцевий рівень, контроль якості питної води і систему формування тарифів у регіональних водозабезпечувальних комплексах. Аналіз способів залучення приватного капіталу у водозабезпечувальну галузь дозволив виявити нормативно-правові умови їх застосування.
В систему економічних регуляторів водоспоживання запропоновано включати його платність, встановлення економічно обґрунтованих нормативів плати за воду з природних джерел і їх перерозподіл між бюджетами різних рівнів, а також стимулювання раціонального використання водних ресурсів шляхом встановлення лімітів водоспоживання і штрафних санкцій за їх перевищення, що має сприяти впровадженню ринкових елементів в систему регулювання водоспоживання регіонів.
Систему регулювання водоспоживання регіону на макрорівні визначено як сукупність взаємопов’язаних програм, заходів, нормативів, методів і засобів управління, що включає виявлення проблемних ситуацій у водозабезпеченні регіонів і визначення пріоритетних напрямків регулювання водоспоживання на підставі результатів аналізу, проведеного з використанням запропонованої системи індикаторів стану і використання водоресурсного потенціалу регіону; вибір сукупності пріоритетних нормативно-правових і економічних регуляторів водоспоживання, застосування яких сприятиме вирішенню виявлених проблемних ситуацій у водозабезпеченні регіонів, та безпосереднє регулювання водоспоживання на основі обраної сукупності регуляторів з урахуванням екологічних факторів його раціоналізації.
Здійснення комплексної оцінки матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання з метою її регулювання обумовило зміни в підході до методик економічної діагностики, моделювання та прогнозування досліджуваних показників. Запропонована галузева методика економічної діагностики матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання дозволить комплексно оцінювати сформовані тенденції у процесах використання матеріальних ресурсів водозабезпечувальними комплексами і вчасно приймати управлінські рішення щодо регулювання матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання. Функціональним елементом галузевої методики є система коефіцієнтів обороту відходів, яка дозволяє контролювати процеси нагромадження відходів; безвідходності виробництва; переробки; зворотності; зміни вартості і ліквідності відходів.
З урахуванням виявлених причинно-наслідкових взаємозв'язків між рівнем матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання в регіональних водозабезпечувальних комплексах і факторами, що її визначають, обґрунтовано резерви зниження матеріалоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах, до яких віднесено зниження аварійності мереж; максимальне наближення об’єму поданої в мережу і відпущеної споживачам води; зниження суми матеріальних витрат; використання для водопостачання найбільш «чистих» джерел води; збалансованість темпів зростання матеріальних і загальних витрат.

Запропонований інтегральний метод прогнозування, розроблений алгоритм його реалізації, проведена його апробація на прикладі прогнозування матеріалоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах, дозволили розрахувати прогнозну модель матеріалоємності корисно відпущеної води регіональними водозабезпечувальними комплексами. Отримані результати дали змогу виявити перспективні зміни умов функціонування регіональних водозабезпечувальних комплексів, що впливають на матеріалоємність корисно відпущеної води.