ХЕЛМІНСЬКЕ (КУЛЬМЕНСЬКЕ) ПРАВО ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ (XIIІ – перша половина XIX ст.)

Короткий опис

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»

На правах рукопису

ДМИТРИШИН ЮРІЙ ЛЮБОМИРОВИЧ

УДК 34(438+477)(091) «12/18»

ХЕЛМІНСЬКЕ (КУЛЬМЕНСЬКЕ) ПРАВО
ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ
(XIIІ – перша половина XIX ст.)

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кобилецький Микола Мар’янович,
доктор юридичних наук, доцент

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА
БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 11
1.1 Історіографія та джерельна база дослідження 11
1.2 Методологія дослідження 22
Висновки до Розділу 1 34
РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ ХЕЛМІНСЬКОГО ПРАВА
ТА ЙОГО ПОШИРЕННЯ В ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ 36
2.1 Утворення держави Тевтонського ордену
та передумови виникнення хелмінського права 36
2.2 Поширення хелмінського права
в Центрально-Східній Європі 61
2.3 Хелмінське земське та хелмінське сільське право 65
Висновки до Розділу 2 72
РОЗДІЛ 3. ДЖЕРЕЛА ХЕЛМІНСЬКОГО ПРАВА
ТА ЙОГО КОДИФІКАЦІЯ 74
3.1 Хелмінська (Кульменська) грамота, її структура та зміст 74
3.2 Кодифікація (ревізії) хелмінського права 81
3.3 Прусська коректура 100
Висновки до Розділу 3 109
РОЗДІЛ 4. САМОВРЯДУВАННЯ МІСТА ТОРУНЬ
НА ОСНОВІ ХЕЛМІНСЬКОГО ПРАВА 111
4.1 Міська рада, її функції та повноваження 111
4.2 Суд і судочинство за хелмінським правом 124
Висновки до Розділу 4 132

РОЗДІЛ 5. ХЕЛМІНСЬКЕ ПРАВО ЯК ДЖЕРЕЛО КОДИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА У XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТ. 134
5.1 Місце та роль хелмінського права у створенні
«Прав, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. 134
5.2 Хелмінське право в «Екстракті із указів, інструкцій та установлень»
1786 р. та «Екстракті малоросійських прав» 1767 р. 146
5.3 Хелмінське право як джерело
«Зібрання малоросійських прав» 1807 р. 152
Висновки до Розділу 5 159
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 166
ДОДАТКИ 202

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасна Українська держава перебуває в стані активного реформування. Для розбудови нашої держави важливо не лише осмислити закономірності її розвитку в поточний період, але й об’єктивно проаналізувати з наукового погляду історичний досвід. Саме тому нині зростає значення дослідження історії української державності та права. Насамперед, це стосується тих історико-правових питань, вивченню яких попередньо приділялось небагато уваги, зокрема питанню середньовічного права. І це при тому, що хелмінське право (один з різновидів міського права доби Середньовіччя) відіграло певну роль у державно-правовому розвитку українського народу, оскільки на його основі у XIV–XIX ст. здійснювалось самоврядування українських міст і сіл (у Підляшші й на Волині) та було одним з джерел кодифікація українського права у XVIII – на початку XIX ст.
Як різновид магдебурзького права, хелмінське право діяло в Польському королівстві, Речі Посполитій, Пруссії, Великому князівстві Литовському та в Гетьманщині. Загалом, хелмінське право належить до малодосліджених тем в українській історичній та історико-правовій літературі, зокрема це стосується «Екстракту із указів, інструкцій та установлень» (1786), «Екстракту малоросійських прав» (1767), «Зібрання малоросійських прав» (1807), де хелмінське право є одним з основних джерел права.
Хелмінське право вивчали і вивчають польські, німецькі, українські, білоруські, російські та литовські науковці. Це, зокрема, такі вчені: М. Ханов, А. фон Коцебу, К. Леман, Й. Фогт, М. Топпен, В. фон Брюннек, А. Замрау, Г. Штеффен, Г. Кіш, А. Метнер, Ф. Маркманн, В. Ебель, Л. Мейтен. М. Балінський, Т. Ліпінський, С. Кутшеба, С. Еренкрайц, З. Качмарчик, З. Здруйковський, Д. Янічка, З. Римашевський, С. Юшков, М. Граціанський, В. Пашуто та ін. Серед українських науковців варто згадати М. Владимирського-Буданова, О. Кістяківського, М. Василенка, А. Яковліва, Ар. Ткача, М. Кобилецького, Т. Гошко, І. Усенка та ін.
Тож для дослідження хелмінського права і його застосування маємо достатню джерельну базу та історико-правову літературу, яка, на жаль, майже не досліджена в українській науці. Тому здійснення такого дослідження є актуальним і важливим в сучасних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка за темою «Актуальні проблеми історії держави і права та політико-правових учень» (номер державної реєстрації 0109U004350).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є здійснити історико-правову реконструкцію становлення і розвитку хелмінського права та його функціонування на українських землях (ХІІІ – І пол. ХІХ ст.).
Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити такі завдання:
– з’ясувати стан попереднього наукового дослідження вибраної історико-правової проблеми;
– з’ясувати передумови виникнення, становлення хелмінського права та його поширення на території Пруссії, Польщі, Литви та українських земель;
– здійснити історико-правовий аналіз джерел хелмінського права;
– проаналізувати кодифікації (ревізії) хелмінського права та здійснити відповідну періодизацію відповідно до тих ревізій;
– визначити історичні передумови й особливості поширення хелмінського права в Центрально-Східній Європі;
– висвітлити систему місцевого самоврядування на основі хелмінського права;
– дослідити роль хелмінського права в кодифікації українського права у XVIII – на початку XIX ст.
Об’єкт дослідження – хелмінське право як основа міського й місцевого самоврядування та джерело кодифікації українського права (XVIII – початок XIX ст.).
Предмет дослідження – історико-правові закономірності, тенденції і особливості становлення і розвитку хелмінського права в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система концептуальних підходів та загальнонаукових і спеціально-наукових (спеціально-правових) методів. Комплекс методів зумовлений, насамперед, використанням сукупності концептуальних підходів, серед них – історико-юридичний та порівняльний методи як головні у здійсненому дослідженні. Під час написання дисертації використано також конкретно-історичний, системно-структурний метод та методи історико-правової лінгвістики. Разом із загальнонауковими методами, концептуальними підходами та світоглядною позицією автора вони формують стратегію дослідження, яка сприяла збагаченню науковими знаннями про особливе соціальне явище – хелмінське (кульменське) право.
Хронологічні межі дослідження охоплюють XIIІ – першу половину XIX ст. Нижня хронологічна межа продиктована тим, що 28 грудня 1233 р. Тевтонський орден видав перший локаційний привілей для міст Хелмно і Торунь, який отримав назву Хелмінська (кульменська) грамота. Поширення та кодифікація хелмінського права тривали упродовж XIII–XVI ст. Верхня хронологічна межа дослідження обґрунтована тим, що 1807 р. вийшло друком «Зібрання малоросійських прав», для якого хелмінське право послужило одним з головних джерел.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історико-правовій науці здійснено комплексний, системний аналіз виникнення, поширення хелмінського права в Центрально-Східній Європі та його вплив на кодифікацію українського права у XVIII – на початку XIX ст. Зокрема,
уперше:
– історію хелмінського права досліджено й осмислено як історико-правовий процес, який разом з іншими чинниками сприяв формуванню і розвитку понять «громада», «громадянин міста», «самоврядування», «право»; співвіднесено еволюцію цих історико-правових явищ з еволюцією юридичної термінології на їх позначення, доведено, що еволюція термінології відображала основні етапи еволюції основних понять, зокрема хелмінського (кульменського) права, співвідношення в ньому приватного і публічного начал;
– з’ясовано роль хелмінського (кульменського) права у формуванні низки засад міського права, зокрема взаємозумовленості прав та обов’язків міщан, рівноправності міських громадян, виборності міської влади, судової юрисдикції міста, правового захисту міста у відносинах з державою, державною владою, іншими містами;
– виявлено історичний зв’язок між процесами рецепції римського права та розвитком хелмінського (кульменського) права, доведено взаємний вплив реципійованого та місцевого права, визначено механізм трансформації багатьох реципійованих термінів і покликань через дослідження мови нормативних джерел – пам’яток хелмінського (кульменського) права;
– виокремлено критерії для розмежування видів міського права, визначено місце хелмінського (кульменського) права у сім’ї магдебурзького права через його порівняльний аналіз з іншими різновидами магдебурзького права;
– сформовано розуміння історико-правового процесу поширення хелмінського (кульменського) права як закономірного процесу, виявлено особливості поширення хелмінського (кульменського) права на українських землях, аргументовано особливу роль хелмінського (кульменського) права у кодифікації українського права XVIII–XIX ст.;
удосконалено:
– категорійний апарат історико-правової науки на підставі розмежування понять «міське право», «магдебурзьке право», «хелмінське (кульменське) право».
– застосування у вивченні хелмінського (кульменського) права порівняльно-історичного методу з виділенням автентичного і трансформованого хелмінського права;
– положення окремих галузевих юридичних наук, зокрема в частині сімейного права, земельного права, міського права;
набули подальшого розвитку:
– знання про поширення хелмінського (кульменського) права, співвідношення різних соціальних чинників у цьому процесі;
– положення про вплив хелмінського права на кодифікацію українського права у XVIII – XIX ст.;
– аргументація взаємодії міського, сільського та державного права у середньовічній Європі, впливу хелмінського права на становлення європейської правової традиції, історичних засад самоврядування європейських міст.
Практичне значення
– у науково-дослідній сфері основні положення і висновки дисертації можуть бути використані для подальших історико-правових досліджень хелмінського (кульменського) права, для написання енциклопедичних статтей.
– у навчальному процесі основні положення і висновки дисертації можуть використовуватися у викладанні курсів історії держави і права України, історії держави і права зарубіжних країн, державного права зарубіжних країн.
– у правозастосовній сфері результати дослідження можуть бути застосовані у роботі Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування.
– у правовиховній сфері використання матеріалів дисертації сприятиме підвищенню рівня інформованості населення щодо історичного минулого.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового пошуку автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського університету та на наукових семінарах. Підсумки розробки проблеми загалом, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були апробовані в доповідях і повідомленнях на 9 науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми історії держави і права країн Центрально-Східної Європи (присвячено 150-річчю Освальда Бальцера)» (24–25 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Nauka młodych. Nowe spojrzenie. Nauki humanistyczne» Akademia Podlaskia. м. Siedlce. 2009 (Польща); Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право : de lege praterita, instante, future» (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (м. Дрогобич, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Przeobrazenia I zmiany. Nauki humanistyczne» Akademia Podlaskia. м. Siedlce. 2010 (Польща); XVI Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8–9 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (м. Дрогобич, 2011 р.); XVIІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 3–4 лютого 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Молодіжна політика: проблеми і перспективи» (м. Дрогобич, 2012 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи викладено у 15 публікаціях, з яких 6 – наукові статті, опубліковані у фахових виданнях, та 9 – у збірниках тез доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, п’яти розділів, які об’єднують тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 203 – сторінки. З них основного тексту – 162 сторінки, список використаних джерел (388 найменувань) – 36 сторінок і додатки – 2 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено і по-новому вирішено важливе наукове питання через висвітлення на основі ґрунтовного історико-правового дослідження становлення, розвитку й поширення хелмінського (кульменського) права у ХІІІ – першій половині ХІХ ст.
Головні наукові результати і висновки дослідження:
1. Хелмінське (кульменське) право разом з новомарктським (шредським) правом є різновидом магдебурзького права. Воно виникло на території Пруссії в державі Тевтонського ордену та поширилось на прилеглі землі Польщі, Литви й України. Орденська державність потребувала юридичного оформлення, що зумовило виникнення хелмінського права на основі більш давнього магдебурзького права. Хелмінське право, своєю чергою, стало юридичним інструментом у процесі колонізації прусських земель.
Як різновид магдебурзького права, хелмінське (кульменське) право має ознаки, характерні для магдебурзького права, але водночас вирізняється і своїми особливостями. Як й інші різновиди середньовічного міського права, хелмінське (кульменське) право ґрунтується на звичаєвому праві германців. Звичаєве право, як основа міського, санкціонувалося своїм давнім походженням, що в середньовіччі було одним з найпотужніших механізмів легітимації. Щобільше, його широко визнавали і вважали справедливим. Тому створення джерел міського права загалом розумілося не як створення нових законів (нормативних актів), а як проголошення й уточнення наявних неписаних звичаєвих законів. Тож спільними були засади середньовічного міського права, на основі магдебурзького: громадянство міста, юридична рівність громадян міста, відповідність прав та обов’язків громадян, судова юрисдикція міста, входження жителів міста до міських корпорацій (наприклад, цехів) тощо.
Серед особливостей хелмінського права виділяють, насамперед, механізми його творення та двоїстий характер. Становлення хелмінського права безпосередньо пов’язане з колонізацією Тевтонським орденом Хелмінської та інших прусських земель. Складні процеси колонізації позначилися і на формуванні національного складу міських громад, і на заснуванні нових міст. Привілеї, які одержували колоністи, дістали назву міського права, у випадку Хелмна (Кульма) – хелмінського (кульменського) права. Поступово кульменським правом стали називати правові збірники, що виникли у прусських землях у XIV–XVI ст. та враховували місцеве право.
Отже, на становлення і розвиток хелмінського (кульменського) права істотно вплинули історико-правові процеси розвитку і трансформації германського звичаєвого права, колонізації прусських земель Тевтонським орденом, утворення та локації міст, їхній національний склад і близькість до тих чи інших центрів (материнських міст) міського права.
2. Основою хелмінського права став привілей, що його видали Великий магістр Тевтонського ордену Герман фон Зальца та ландмейстер Пруссії Герман фон Бальк 28 грудня 1233 р., який і одержав назву Хелмінської (Кульменської) грамоти. Структурно Хелмінська грамота складалася з 24 статей. Змістово і формально вона підтверджує належність хелмінського права до сім’ї магдебурзького права. У Хелмінській грамоті розвинуто було закладені в «Саксонському зерцалі» ідеї непорушності права, загальної підпорядкованості праву. Ці ідеї є історичною основою принципу верховенства права, найважливішого політичного і правового принципу сьогодення.
3. Хелмінську грамоту повторно видав 1251 р. магістр німецьких провінцій Тевтонського ордену Е. фон Зайн. Цей документ містив норми цивільного, кримінального, земського і міського права. Поряд з нормами магдебурзького права і «Саксонського зерцала» у Хелмінській грамоті проглядаються положення фламандського (голландського) права, які передбачали рівні спадкові права для дочок і синів, існування власних систем мір і ваг, а також розширювали спадкові права вдів щодо розпоряджання спадковим майном. Використання у хелмінському праві спадкового фламандського права стало новелою для розвитку спадкового законодавства у країнах Центрально-Східної Європи.
Окрім Хелмінської (Кулменської) грамоти, джерелом хелмінського права були: правові роз’яснення Магдебурга для Вроцлава (Бреслау) 1261 р. і 1295 р. (які стали основою для створення магдебурзько-вроцлавського (бреславського) лавничого права), магдебурзький Вейхбільд, вількери, ортилі, судова практика, «Саксонське зерцало», міжнародні договори. На основі цих джерел наприкінці XIV – на початку XV ст. було створено збірник старохелмінського права, німецька назва якого – «Der alte Kulm». Старохелмінське право було створено на основі «Книги знаків відмінностей» (Rechtsbűch nach Distinionen), «Дев’яти книг магдебурзького права» (ІХ Bűcher Magdeburger Recht), вількерів Торуня, Гданська і Хелмно, судової практики, римського права, ортилів тощо.
4. На відміну від магдебурзького права, хелмінське право стало загальнодержавним. Було навіть створено хелмінське міське, хелмінське земське та хелмінське сільське право. Вищим апеляційним судом для міст і сіл Пруссії, що володіли хелмінським правом, були міські ради міст Хелмно і Торунь. У Магдебурзі ці функції виконувала колегія шиффенів. Лавничі суди міст хелмінського права функціонували під головуванням солтиса, на відміну від міст магдебурзького права, де ці повноваження виконував війт, що здійснював також адміністративні функції.
5. Кодифікація хелмінського права одержала назву ревізії. Відбулося три ревізії: Лідзбарцька ревізія 1566 р. (Jus Culmense Correctur), Новомійська ревізія 1580 р (Jus Culmense Emendatum або Neumarkter Сulmi) і Торуньська ревізія 1594 р. (Torner Kulm). Жодна з цих ревізій не набула офіційного статусу. На території Пруссії діяла Прусська коректура 1598 р. Цей документ на основі привілею польського короля Сигізмунда ІІІ Вази набув офіційного статусу в Пруссії, Речі Посполитій, зокрема й на українських землях. Прусську коректуру використовували в судовій практиці вищих апеляційних судів Речі Посполитої. Основним джерелом Прусської коректури стало хелмінське право, застосовувались також магдебурзьке право, «Саксонське зерцало», польське земське та звичаєве право, судова практика, римське право (Corpus Juris civilis імператора Юстиніана). На відміну від хелмінського права, кодифікації магдебурзького права так і не було здійснено.
6. Систематизація хелмінського (кульменського) права стала важливим чинником його успішного поширення на схід, зокрема на українські землі. Іншим позитивним фактором була розвиненість цивільно-правових інститутів на основі хелмінського права, зумовлена значною мірою попередньою рецепцією римського приватного права. Поширенню хелмінського права сприяло те, що його норми позитивно впливали на розвиток соціальних, економічних та культурних зв’язків у державах, на території яких діяли його норми.
7. Хелмінське право стало одним з основних джерел кодифікації українського права XVIII – початку ХІХ ст., а саме: «Прав, за якими судиться малоросійський народ» (1743), «Екстракту малоросійських прав» (1768), «Екстракту із указів, інструкцій та установлень» (1786), «Зібрання малоросійських прав» (1807). Хелмінське право у кодифікаційних роботах в Україні у XVIII – на початку ХІХ ст. використовувалось для врегулювання цивільно-правових відносин та усунення суперечностей між різними джерелами магдебурзького права. Найповніше хелмінське право було використано в «Зібранні малоросійських прав» 1807 р. Структура його поділу на три частини і п’ять книг відповідає «Хелмінському праву» Павла Кушевича. «Зібрання малоросійських прав» можна вважати першим українським цивільним кодексом.
8. Взаємозв’язок між еволюцією хелмінського (кульменського) права та розвитком сучасного європейського й українського самоврядування, муніципального права стає зрозумілим, якщо відповідно до теорії самоврядування трактувати сучасне самоврядування і муніципальне право як конкретно-історичну реалізацію принципів територіального самоврядування, сформованих земським, міським та сільським правом у середньовічній Європі. Розбудова традицій самоврядування та самоврядного права триває століттями. Упродовж усієї історії життєвоважливою складовою цього процесу було те, що державні посадовці і суспільство загалом визнавали і вважали очевидними цінність та необхідність самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Архіви
1. Львівська наукова бібліотека (ЛНБ) ім. В. Стефаника НАН України. Від. рукописів, ф. 5, спр. 1802/ІІ, арк. 38.
2. ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Від. рукописів, ф. 5, спр. 4145, арк. 82.
3. ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Від. рукописів, ф. 91, спр. 39/І.1, арк. 18.
4. ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Від. рукописів, ф. 91, спр. 39/І.1, арк. 57.
5. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України), ф. 1, оп. 1, спр. 4, арк. 58.
6. ЦДІАК України, ф. 1, оп. 1, спр. 5, арк. 150.
7. ЦДІАК України, ф. 2, спр. 21640, арк. 51.
8. ЦДІАК України, ф. 2, спр. 22301, арк. 47.
9. ЦДІАК України, ф. 22, оп. 1, спр. 8, арк. 268.
10. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 10, арк. 226.
11. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 15, арк. 99.
12. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 84, арк. 505.
13. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 88, арк. 91.
14. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 170, арк. 101.
15. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 170, арк. 408.
16. ЦДІАК України, ф. 25, оп. 1, спр. 249, арк. 365.
17. ЦДІАК України, ф. 220, оп. 1, спр. 97.
18. Василенко М. Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права XVII–XVIII ст. / М. Василенко // Укр. археограф. зб. – К. : ВУАН, 1926. – Т. 1. – С. 50–164.
19. Василенко М. П. Матеріали до історії українського права / М. П. Василенко // Зб. соц.-екон. від. ВУАН. – К. : ВУАН, 1929. – № 11. – 336 с.
20. Василенко Н. Экстракт из указов, инструкций и учреждений с разделением по материям на девятнадцать частей / Н. Василенко. – Чернигов, 1902. – 296 с.
21. Воссоединение Украины с Россией : документы и материалы : в 3 т. / [ред. кол. П. П. Гудзенко и др.] – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1953. – Т. 1. – 586 с. ; Т. 2. – 559 с. ; Т. 3.
22. Biskup M. Ziemia Chełmińska w przeszłości : wybór tekstów źródłowych / Marian Biskup. – Toruń, 1961. – 283 s.
23. Instrukcja dla J. Wysockiego i odpowiedź stanуw na jego legacie. Archiwum Diecezji Warmińskiej w Olsztynie. D 100.
24. Kopia listu Rady Pruskiej do ksiecia pruskiego Albrechta / Archiwum Diecezji Warmińskiej w Olsztynie AB/ C16, k. 112–113.
25. PreuBisches Urkundenbuch. Politische (allgemeine) Abteilung. / Hrsg. von R. Philippi u.a. Konigsberg – Marburg / Lahn 1.1. № 105.

Автореферати
26. Білостоцький С. М. Кримінальне судочинство міста Львова ХVІ–ХVІІІ ст. (за матеріалами війтівсько-лавного суду міста Львова) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 17.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / С. М. Білостоцький. – Львів, 2009. – 16 с.
27. Гошко Т. Д. Маґдебурзьке право Центрально-Східної Європи ХІІІ–XVIII ст. в українській та польській історіографії : автореф. дис. … канд. іст. Наук : 07.00.06 «історіографія, джерелознавство та спец. істор. дисципліни» / Гошко Тетяна Дмитрівна ; НАН України, Ін-т археографії та джерелознавства. – К., 1999. – 20 с.
28. Заяць О. А. Міське громадянство Львова XV–XVIII ст. (за реєстрами прийняття до міського права) : автореф. дис. … канд. іст. Наук : спец. 07.00.01 «історія України» / О. А. Заяць. – Львів, 2005. – 18 с.
29. Трокаль Г. Государство Тевтонского Ордена в Пруссии в ХIII – начале XIV века : автореф. дис. … канд. ист. наук / Г. Трокаль. – М., 2004. – 20 с.
30. Кіселичник В. П. Міське право Львова (друга половина XIII – початок XX ст.) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / В. П. Кіселичник. – К., 2012. – 38 с.

Спеціальна література
31. Андрейцев В., Ульяновський В., Короткий В. Корпус магдебурзьких грамот українським містам: два проекти видань 20–40-х років ХХ століття / В. Андрейцев, В. Ульяновський, В. Короткий. – К. : Прайм, 2000. – 424 с.
32. Антонович В. Исследования о городах в юго-западной России / Владимир Антонович // Предисловие к І тому V части Архива юго-западной России. – Киев, 1870. – С. 1–90.
33. Багалій Д. Маґдебурзьке право на Лівобережній Україні / Дмитро Багалій // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV–XVIII вв. (Руська історична бібліотека). – Львів, 1904. – Т. 24. – С. 387–442.
34. Бачинин В. А. Енциклопедия философии и социологии права / В. А. Бачинин. – СПб., 2006, – 1094 с.
35. Бодрухин В. Славяне и немцы в истории бранденбурга (Х–XIII вв.) / В. Бодрухин. – Луганск, 2000. – 108 с.
36. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини : навчальний посібник / Ігор Бойко. – Львів, 2000. – 120 с.
37. Бондарук Т. Західноруське право: дослідження і дослідники: (Київська історико-юридична школа) / Тетяна Бондарук. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 158 с.
38. Василенко М. «Права, по которым судится малороссийский народ» як джерело державного права України 18 ст. / М. Василенко // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського з нагоди його 60-річчя. – К. : ВУАН, 1928. – Т. 1. – С. 245–252.
39. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика : пер. з нім. / М. Вебер. – К. : Основи, 1998. – 534 с.
40. Гураль П. Ф. Територіальна громада в Україні : історико-правове дослідження / П. Ф. Гураль. – Львів : Львів : Край, 2008. – 468 с.
41. Владимирський-Буданов М. Німецьке право в Польщі і в Литві : в 2 ч. / М. Владимирский-Буданов // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV–XVIII вв. – Львів, 1903. – Ч. 1. – 180 с.
42. Войнович Л. Міста та міська обрядовість / Л. Войнович // Історія української культури. Т. 2 : ХІІІ – середина ХVІІ ст. / відп. ред. Я. Ісаєвич. – К., 2001. – С. 32–86.
43. Гончаренко В. Д. Екстракт малоросійських прав / В. Д. Гончаренко // Юрид. енцикл. : у 6 т. / [ред. кол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – 740 с.
44. Гошко Т. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (XІV – початок XVII ст.) / Тетяна Гошко. – Львів : Афіша, 2002. – 254 с.
45. Гошко Т. Повоєнна польська історіографія проблеми магдебурзького права у містах Центральної та Східної Європи / Т. Гошко // Самоврядування в Києві: історія та сучасність : матер. Mіжнар. конф., присвяч. 500-річчю надання Києву магдебурзького права (м. Київ, 26–27 листопада 1999 р.) / Київ. міськ. рада, Фонд ім. Фрідріха Еберта ; [ред. кол. : В. І. Андрійко та ін.]. – К., 2000. – 180 с.
46. Гошко Т. Проблеми надання маґдебурзького права містам України: історіографія питання / Тетяна Гошко // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування: історія і сучасність : тези Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 7–9 квітня 1993 р.) / відп. за вип. В. Гром, В. Катишев, В. Матійченко та ін. – Рівне, 1993. – 308 c.
47. Грацианский Н. Борьба славян и народов Прибалтики с немецкой агрессией в средние века / Николай Грацианский. – M., 1943. – 64 с.; іл.
48. Грацианский Н. Немецкий «Drang nach Osten» в фашистской историографии / Николай Грацианский // Против фашистской фальсификации истории. – М. ; Ленинград, 1939. – 410 с.
49. Грушевський А. Города Великого княжества Литовского в ХІV–ХVІ: старина и борьба за старину / Александр Грушевський. – Киев, 1918. – 240 с.
50. Грушевський М. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. Т. 5 : Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV–XVII віків / Михайло Грушевський. – Репр. вид. – К. : Наук. думка, 1994. – VII, 687 с.
51. Гураль П. Ф. Територіальна громада в Україні : історико-правове дослідження / П. Ф. Гураль. – Львів : Край, 2008. – 462 с.
52. Гуревич А. Я. История и сага / А. Я. Гуревич. – М., 1972. – 198 с.
53. Дворниченко А. О предпосылках введения магдебургского права в городах западнорусских земель в XІV–XV вв. / А. О. Дворниченко // Вест. Ленинград. гос. ун-та. Вып. 1 : История. Язык. Литература. – 1982. – № 2. – С. 105–108.
54. Державин С. Вековая борьба славян с немецкими захватчиками / С. Державин. – М. : Изд-во Всеславян. комитета, 1943. – 96 с.
55. Довнар-Запольскі М. Гісторыя Беларусі / М. Довнар-Запольскі. – Минск, 1994. – 510 с.
56. Дружчыц В. Беларускія месты у гістарычнай літературы / В. Дружчыц // Історычно-археологичный зборник. – Минск, 1927. – С. 387–409.
57. Заяць А. До історії правової локації українських міст XVI – першої половини XVII ст. Локаційні привілеї у Литовській і Волинській (Руській) метриках / А. Заєць // Архіви України. – 2001. – № 4/5. – C. 83–98.
58. Заяць А. Інститут війтівства в містах Волині XV–XVII ст. / Андрій Заяць // Центральна і Східна Європа в XV–XVIII ст. : питання соціально-економічної та політичної історії. До 100-річчя від дня народження професора Дмитра Похилевича. – Львів, 1998. – 304 с.
59. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII ст. / Андрій Заяць. – Львів : Добра справа, 2003. – 206 с.
60. Здройковски З. К семьсотпятидесятилетию хелминской привилегии (1233–1883) // Studia culmensia histirico-yuridica cžyli księga pamiątrowa 750-lecia prawa chełmińskiego / З. Здройковски ; рod. red. Z. Zdrójkowskiego. – Toruń, 1990. – С. 47–57.
61. Золотарев А. Ю. Суд, право и справедливость в англосаксонской Англии: к вопросу об источниках и природе раннесредневекового права / А. Ю. Золотарев // Право в средневековом мире. 2007 : сб. ст. / под. ред. И. И. Ворьяш, Г. А. Поповой. – М. : ИВН РАН, 2007. – 294 с.
62. Іваницький-Василенко С. Джерела маґдебурзького права в Західній Русі і Гетьманщині. Доклад прочитаний в Постійній комісії для виучування західньоруського та вкраїнського права при Всеукраїнській академії наук /
С. Іваницький-Василенко // Правова держава. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 123–130.
63. Іваницький-Василенко С. Закони про опіку над недоліками в джерелах Маґдебурзького права Західної Руси й Гетьманщини / С. Іваницький-Василенко // Українська АН : зб. соц.-екон. відділу праці комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. – К., 1925. – № 3, вип. 1. – С. 59–81.
64. Іваницький-Василенко С. Історико-догматичне виучування джерел магдебурзького права в Західній Русі і Гетьманщині. Доклад прочитаний в Постійній комісії для виучування західно-руського та вкраїнського права при Всеукраїнській академії наук // Правова держава. – К., 2001. – Вип. 2.
65. Історія держави і права України : акад. курс : у 2 т. / за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. – К., 2000. – Т. 1. – 648 с.
66. Йениг Г. Б. Влияние Немецкого Ордена на северо-Восточную Пруссию / Г. Б. Йениг // Восточная Пруссия : история, культура, исскуство : сб. науч. ст. / отв. ред. Г. В. Заболотская. – Калининград, 2003. – Вып. 1. – С. 169–185.
67. Качанов Р. Орденские города Пруссии. Проблемные вопросы и классификация / Р. Качанов // Калининградские архивы : матер. и исслед. : науч. сб. – Калининград, 1998. – Вып. 1. – С. 136–1423.
68. Камамин И. Последние годи самоуправления Києва по магдебурскому праву / И. Камамин // Киевская старина. – 1888. – № 8. – С. 25–78.
69. Качанов Р. Городское право орденских городов / Р. Качанов // Проблемы источниковедение и историографии : сб. науч. труд. / отв. ред. В. Гальцов. – Калининград, 1999. – С. 4–13.
70. Келер В. Магдебургские права / Келер Вольга // Спадчына. – 1997. – № 5 (125). – С. 90–101.
71. Келер В. Реалії жыцця і побыту у серэдневяковой Германіі згодна звесткам з «Саксонскага Люстра» : автореф. … дыс. канд. гіст. навук / Келер Вольга. – Минск, 1999. – 16 с.
72. Кельман М. С. Історико-юридичний порівняльний метод: підхід до розуміння / М. С. Кельман // Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. пр. / за ред. Ю. С. Шемшученка, В. П. Тихого, М. М. Цимбалюка, І. С. Грищенка ; упоряд. О. В. Кресін. – Львів : ЛДУ внутр. справ, 2012. – 620 с.
73. Кистяковский А. Права, по которым судится малороссийский народ / Александр Кистяковский // Журн. Граждан. и уголовного права – К., 1879. – Год девятый, кн. 3. – Май–июнь. – С. 1–110.
74. Кіселичник В. Про надання українським містам у XIV–XVII ст. магдебурзького права / В. Кіселичник // Право України. – 1996. – № 9. – С. 82–84.
75. Кіселичник В. Міське право та самоврядування громади Львова (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : монографія / Василь Кіселичник. – Львів : Край, 2008. – 352 с.
76. Кобилецький М. Магдебурзьке право в Україні (XIV – перша половина ХІХ ст.) : історико-правове дослідження / М. Кобилецький. – Львів, 2008. – 406 с.
77. Кобилецький М. Новомарктське (шредське) право / М. Кобилецький // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2008. – Вип. 46. – С. 41–51.
78. Кобилецький М. Магдебурзьке право у селах Галичини / Микола Кобилецький // Право України. – 2003. – № 8. – С. 120–124.
79. Кобилецький М. Магдебурзьке право як джерело кодексу 1743 р. / М. Кобилецький // Життя і право. – 2004. – № 2. – С. 44–51.
80. Кобилецький М. Хелмінське (кульмінське) право / М. Кобилецький // Підприємництво, господарство і прво. – 2006. – № 1. – С. 120–125.
81. Ковалевский М. М. Историко-сравнительный метод в юриспруденции и приемы изучения истории права / М. М. Ковалевский // Порівняльне правознавство: антологія української компаративістики XIX–XX століть / за ред. О. В. Кресіна ; упоряд. : О. В. Кресін (кер. кол.), К. О. Черниченко, О. В. Ткаченко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Логос, 2008. – Вип. 5. – 414 с. – (Сер. наук. видань «Енциклопедія порівняльного правознавства»).
82. Ковальский Н. Источники по социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII века: структура источниковой базы / Н. Ковальский. – Днепропетровск : Изд. ДГУ, 1982. – 36 с.
83. Копысский З. Магдебургское право в городах Белоруссии (конец XV – первая половина XVII в.) / З. Копысский // Сов. славяноведение. – 1972. – № 5. – С. 26–41.
84. Козеллек Р. Часові пласти. Дослідження з теорії історії / Р. Козеллек ; пер. з нім. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2006. – 436 с.
85. Копысский З. Социально-политическое развитие городов Белоруссии в XVI – первой половине XVII века / З. Копысский. – Минск, 1975. – 192 с.
86. Королюк В. «Дранг нах Остен» и историческое развитие народов стран Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в период феодализма / В. Королюк // Сов. славяноведение. – 1966. – № 4. – С. 14–27.
87. Корпус магдебурзьких грамот українським містам два проекти видань 20–40-х років XX століття / [упоряд. В. Андрейцев та ін.]. – К. : Прайм, 2000. – 214 с.
88. Косарев А. И. Историософия государства и права : монография / А. И. Косарев. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 296 с.
89. Костяшов Ю. В. Изгнание прусского духа. Как формировалось историческое сознание населения Калининградской области в послевоенные годы / Ю. В. Костяшов // Terra Baltica. – Калининград, 2003. – № 3. – С. 7–76.
90. Кром М. Меж Русью и Литвой. Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений в конце XV – первой трети XVI века / М. Кром. – М., 1995. – 292 с.
91. Кульчицький В. Історія держави і права України : підручник / Володимир Кульчицький, Борис Тищик. – К., 2007. – 624 с.
92. Лависс Э. Очерки по истории Пруссии / Э. Лависс. – М., 1897. – 282 с.
93. Лащенко Р. Лекції по історії українського права / Р. Лащенко. – К. : Україна, 1998. – Ч. 2. – 254 с.
94. Леонтович Ф. К истории административного строя Литовского государства. Ч. 1 : Сословный тип территориально-административного состава Литовского государства / Ф. Леонтович. – Варшава : Тип. Варшав. учеб. окр., 1899. – 104 с.
95. Марочкін В. Українське місто від XV до середини XVII ст. Звичаєво-правова атрибутика як історичне джерело / Василь Марочкін. – Торонто, 1999. – 158 с.
96. Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине XVIII в. / В. Месяц. – К., 1963. – 208 с.
97. Морей А. В. Язык права средневековой истории: Од Законов ХІІ Таблиц до Семи Партид / А. В. Морей ; предисл. С. Г. Келиной. – М. : Изд-во ЛКИ, 2008. – 232 с.
98. Музиченко П. П. Історія держави і права України : навчальний посібник / П. П. Музиченко. – 4-те вид., стер. – К. : Знання, КОО, 2003. – 430 с.
99. Науковий коментар до фундаментальної праці А. Дж. Тойнбі «Постижение истории : пер. с англ. / сост. А. П. Огерцов ; dступ. ст. В. И. Уколовой ; закл. ст. Е. Б. Ромковского. – М. : Прогресс, 1991. – 736 с.
100. Неедлы З. «Дранг нах Остен» / З. Неедлы // Вековая борьба западных и южных славян против немецкой агрессии / под ред. проф. З. Р. Неедлы. – М. : Госполитиздат, 1944. – 224 с.
101. Паганель К. История Пруссии до Фридриха Великого / К. Паганель. – СПб., 1831. – 268 с.
102. Падох Я. Історія Західно-Європейського права. Ч. 1 : Історія німецького права / Ярослав Падох. – Мюнхен : УВУ, 1947. – 220 с.
103. Падох Я. Предмет історії українського права в УВУ й його викладачі (1921–1981) / Ярослав Падох // Наук. зб. УВУ. – Мюнхен, 1983. – Т. 10. – С. 1031–1049.
104. Падох Я. Суди й судовий процес Старої України : нарис історії / Ярослав Падох. – Нью-Йорк ; Париж ; Сідней ; Торонто ; Львів, 1990. – 130 с.
105. Пашук А. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII–XVIII ст. (1648–1782) / Андрій Пашук. – Львів : Вид-во ЛДУ, 1967. – 180 с.
106. Пашук А. Й. Організація судів на Україні в другій половині XVIII ст. / А. Й. Пашук. – Х., 1961. – 48 с.
107. Пашуто В. Несколько наблюдений под «Прусской правдой» / В. Пашуто // Академику Борису Дмитриевичу Громову ко дню семидеситилетия. – М., 1952. – С. 112–116.
108. Пашуто В. Образование Литовского государства / В. Пашуто. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1959. – 532 с.
109. Пичета В. Литовско-Русское государство / В. Пичета // Русская история в очерках и статьях. – М., 1909. – Т. 2. – 440 с.
110. Пічэта У. Гісторыя Беларусі / У. Пічэта. – Минск, 2005. – 178 с.
111. Полное собрание законов Российской империи. – СПб. – Т. 9 : 1733–1736. – № 6307. – С. 13–14.
112. Порівняльне правознавство: антологія української компаративістики XIX–XX століть / за ред. О. В. Кресіна ; упоряд. : О. В. Кресін (кер. кол.), К. О. Черниченко, О. В. Ткаченко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Логос, 2008. – Вип. 5. – (Сер. наук. видань «Енциклопедія порівняльного правознавства»).
113. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743 р. / упоряд. та автор нарису К. А. Вислобоков ; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. – К., 1997. – 548 с.
114. Права, по которым судится малороссийский народ, высочайшим всепресветлейшия, державнейшия великия государыни императрицы Елисаветы Петровны, самодержицы всероссийския, ее императорского священнейшего величества повелением, из трех книг, а именно: Статута литовского, Зерцаля саксонского и приложенных при том двух прав, такожде из Книги порядка, по переводе из полского и латинского языков на российский диалект в едину книгу сведенные, в граде Глухове, лета от рождества Христова 1743 года / изд. под ред. и с прилож. исследования о сем Своде и о законах действовавших в Малороссии проф. А. Ф. Кистяковского. – Киев : Ун-т. типогр. (И. И. Завадзского), 1879. – 1066 с.
115. Привілеї національних громад міста Львова (XIV–XVIII ст.). Т. 2 : Документальна скарбниця Львова / упоряд. М. Капраль. – Львів, 2000 – 576 с.
116. Привілей міста Львова XIV–XVIII ст. Т. 1 : Документальна скарбниця Львова / упоряд. М. Капраль. – Львів, 1998. – 640 с.
117. Прокопьев В. П. История германской государственности X–XVIII вв. : учебное пособие / В. П. Прокопьев/ – Калининград, 1984. – 88 с.
118. Пухта Г.-Ф. Енциклопедия права (1872) / Г.-Ф. Пухта ; Немец. ист. шк. права. – Челябинск : Социум, 2010. – 528 с.
119. Резніков А. Маґдебурзьке право: українські варіації на тему європейських традицій : історико-правовий нарис / А. Резніков. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. – 208 с.
120. Риер Г. Кенигсберг ХIII – начало XVI вв. – оплот агрессии неметского рыцарства в Прибалтике / Г. Риер. – Ленинград, 1954. – 16 с.
121. Рогачевский А. Кульмская грамота – памятник права Пруссии XIII в. / А. Рогачевський. – СПб. : Изд-во С.-Пб. ун-та, 2002. – 370 с.
122. Рогачевский А. Л. Меч Роланда. Правовые взгляды немецких горожан XIII–XVI в.в. / А. Рогачевський. – СПб., 1996. – 156 с.
123. Рогачевский А. Очерки по истории Пруссии ХIII–XVII вв. (по материалам собраний Берлина и Санкт-Петербурга) / А. Рогачевский. – СПб., 2004. – 496 с.
124. Свердлов М. Становление феодализма в славянских странах / М. Свердлов. – СПб., 1997. – 320 с.
125. Слабченко М. Є. Ескізи з історії «Прав, по которым судится малороссийский народ» / М. Є. Слабченко // Ювілейний зб. Укр. акад. наук на пошану акад. Д. Багалія. – К., 1927. – Т. 1. – С. 748–759.
126. Слабченко М. Е. Опыты по истории права Малороссии XVIІ–XVIII вв. / М. Е. Слабченко. – Одесса : Тип. акц. Южно-рус. о-ва печ. дела, 1911. – 292 с.
127. Собрание малороссийских прав 1807 г. / сост. К. А. Вислобоков и др. – Киев : Наук. думка, 1993. – 368 с.
128. Средневековое городское право XII–XIII вв. : сб. текстов / сост. Т. М. Негуляева, Л. И. Солодкова. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 180 с.
129. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн / М. М. Страхов. – Х. : Право, 2001. – 416 c.
130. Тарановский Ф. В. Обзор памятников магдебургского права западно-русских городов литовской эпохи : ист.-юрид. исслед. / Ф. В. Тарановский. – Варшава : Тип. Варшав. учеб. окр., 1897. – 204 с.
131. Теличенко И. Очерк кодификации малороссийского права до введения Свода Законов / И. Теличенко // Киев. старина, 1888. – Т. 22. – С. 415–466.
132. Ткач М., Какабидзе Н. Тайны рыцарских Орденов / М. Ткач, Н. Какабидзе. – М., 2002. – 432 с.
133. Ткач А. «Екстракт малоросійських прав» 1767 р. – цінна пам’ятка права України / А. Ткач // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Право. – 1965. – № 6. – С. 82–94.
134. Ткач А. «Суд і розправа» Ф. Чуйкевича – пам’ятник феодального права України XVIII ст. / А. Ткач // Вісн. Київ. ун-ту : Сер. економіки і права, 1962. – № 5. – С. 122–127.
135. Ткач А. П. Історія кодифікації дореволюційного права України / А. П. Ткач. – К., 1968. –170 с.
136. Тульчинский П. Адвокаты реванша: Западногерманский «остфоршунг» на службе боннской реваншистской политики / П. Тульчинский. – М., 1963. – 122 с.
137. Усенко І. Тарановський Федір Васильович / І. Усенко // Юрид. енцикл. : у 6 т. / [ред. кол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2004. – Т. 6.
138. Усенко І. Хелмінське (кульменське) право / І. Усенко // Юрид. енцикл. : у 6 т. – К., 2004. – Т. 6.
139. Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: західна традиція / Є. О. Харитонов. – Одеса : БАХВА, 2001. – 328 с.
140. Хрестоматия памятников феодального государства и права Европы // под ред. В. Н. Корецкого. – М. : 1961. – 950 с.
141. Чехович В. Екстракт із указів, інструкцій і установлень / В. Чехович // Юрид. енцикл. : у 6 т. / [ред. кол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – 742 с.
142. Хомко Л. В. Міське право як система правових норм, встановлених органами місцевого самоврядування / Л. В. Хомко // Митне право. – 2009. – № 3, ч. 2. – С. 111–119.
143. Чехович В. Книга Статут и прочие права Малоросийские (1764) / В. Чехович // Юрид. енцикл. : у 6 т. / В. Чехович ; [ред. кол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 2001. – Т. 3. – 790 с.
144. Шайба Г. История города Фишхаузен: юбилейный сборник к празднованию 600-летия города Фишхаузен, 19 августа 1905 г. / Г. Шайба. – Калининград : Калининград. Город. Тип., 2003. – 166 с.
145. Швидько А. Советская историография о сущности и роли немецкого права в городах Украины XV–XVII вв. / А. Швидько // Вопросы германской истории и историографии : сб. науч. ст. – Днепропетровск, 1975. – Вып. 3. – С. 51–66.
146. Швидько А. Украинский город XVI–XVIII веков в сравнительно-историческом освещении / А. Швидько // Феодализм в России: юбилейные чтения, посвященные 80-летию со дня рождения Льва Владимировича Черепнина. – М. : Изд. АН СССР, 1985. – 228 с.
147. Швидько А. К. Социальные отношения и классовая борьба на Украине во второй половине XVII – середине XVIII века : учебное пособие / А. К. Швидько. – Днепропетровск : ДГУ, 1984. – 90 с.
148. Швидько А. Немецкое право на Левобережной Украине в отечественной дооктябрьской историографии / А. Швидько // Вопросы герман. истории. Историографические проблемы в Новое и Новейшее время : межвуз. сб. науч. ст. – Днепропетровск : ДГУ, 1980. – С. 159–165.
149. Шемшученко Ю. // Юрид. енцикл. : у 6 т. / [ред. кол. : Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Укра. енцикл., 1998. – Т. 1. – 670 с.
150. Циппеліус Р. Філософія права : підручник : пер. з нім. / Р. Циппеліус. – К. : Тандем, 2000. – 300 с.
151. Юшков С. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі / С. Юшков. – К. : Наук. думка, 1992. – 352 с.
152. Юргинис Ю. Судьба магдебургского права в литовских городах / Ю. Юргинис // История СССР. – 1975. – № 4. – С. 145–148.
153. Ючас М. Немецкий орден в трудах остформеров / М. Ючас // Древнейшие государства на територии СССР. – М., 1989. – С. 274–285.
154. Яковлів А. До історії кодифікації українського права XVIII в. / А. Яковлів // Праці історико-філологічного товариства в Празі. – Прага, 1937. – Т. 2. – C. 70–79.
155. Яковлів А. Договір гетьмана Богдана Хмельницького з Московським царем Олексієм Михайловичем 1654 р. / А. Яковлів // Переяславська рада 1654 року : історіографія та дослідження / ред. Павло Сохань. – К. : Смолоскип, 2003. – ХХ, 888 с.
156. Яковлів А. Німецьке право в працях українських правників XVIII ст. / відбитка з Наукового збірника В. Університету у Празі / А. Яковлів. – Прага : накладом Укр. вільного ун-ту, 1942. – Т. 3. – С. 404–433.
157. Яковлів А. Нові джерела кодексу «Права, по которым судится малороссийский народ» / А. Яковлів. – Прага, 1944. – 10 с.
158. Яковлів А. Український кодекс 1743 року «Права, по которымъ судится малороссійскій народъ». Його історія, джерела та системний виклад змісту / А. Яковлів // Записки НТШ. – Мюнхен : Заграва, 1949. – Т. 159. – 211 с.
159. Albrecht do Hozjusza, Krуlewiec 2 i 14.1.1566 – Geheimes Staatsarchiv Preussischer Kulturbesitz Berlin, Ostpr. Fol. 73. – 12 s.
160. Alexandrowicz S. Miasta Białorusi w XVI i pierwszej połowie XVII wieku / S. Alexandrowicz // Kwartalnik historyczny. R. LXXV. – 1968. – № 2. – S. 411–420.
161. Alexandrowicz S. Powstanie i rozwój miast wojewódstwa Podlaskiego (XV w. – I poł. XVII w.) / S. Alexandrowicz // Acta Baltico-Slavica. – [Białystok], 1964. – T. 1. – S. 137–156.
162. Alexandrowicz S. Powstanie sieci miejskiej Podlasia na tle wczesnych procesów urbanizacyjnych w Wielkim Księstwie Litewskim / S. Alexandrowicz // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. – 1980. – № 3. – S. 413–428.
163. Aubin H. Die deutschen Stadtrechtslandschöffen des Ostens / H. Aubin // Vom deutschen Osten : Max Friederichsen zum 60. Geburtstag / Hrsg. von Herbert Knothe // Veröffentlichungen der Schlesischen Gesellschaft für Erdkunde E. V. und des Geographischen Instituts der Universität Breslau. – Breslau : Marcus, 1934. – H. 21. – S. 1–26.
164. Aubin H. Die Ostgrenze des alten deutschen Reiches : Entstehung und staatsrechtlicher Character / H. Aubin // Historische Vierteljahrschrift. – 1933. – Jg. 28, № 2. – S. 225–272.
165. Baliński M. Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym / opisana przez Michała Balińskiego i Tymoteusza Lipińskiego. – Warszawa : S. Orgelbrand, 1843. – T. 1. – S. 723, IV, [1] s.
166. Balzer O. Geneza trybunalu Koronnego: studium z dziejów sądownictwa polskiego XVI wieku / Oswald Balzer. – Warszawa : Nakl. red. Biblioteki Umiejętności Prawnych, 1886. – [4], 347 s.
167. Bardach J. Historia ustroju i prawa polskiego / Juliusz Bardach, Bogusław Leśnodorski, Michał Pietrzak. – Warszawa : Lexis Nexis, 2001. – 666 s.
168. Bardach J. O dawnej i niedawnej Litwie / Juliusz Bardach. – Poznań : Wydaw. Naukowe UAM, 1988. – 442 s.
169. Bardach J. Studia z ustroju i prawa Wielkiego Księstwa Litewskego XIV–XVII w. / Juliusz Bardach. – Warszawa : Państw. Wydaw. Nauk., 1970. – 402 s.
170. Bardach J. Ustrój miast na prawie magdeburgskim w Wielkim Księstwie Litewskim do połowy XVII wieku / Juliusz Bardach // O dawnej i niedawnej Litwie. – Poznań : Wydaw. Naukowe UAM, 1988. – S. 72–119.
171. Bender G. Die ältesten Willküren der Neustadt Thorn. Ein Beitrag zur altpreussischen Rechtige Schichte / G. Bender // ZWG, 1882. – № 7. – S. 3–45.
172. Bobrzynski M. Historia ustroju Polski w zarusie / M. Bobrzynski. – Lwow ; Krakow, 1920.
173. Bobrzyński M. Historya prawa niemieckiego w zarysie wraz z historyą prawa tego w Polsce / Michał Bobrzyński. – Kraków : nakł. aut., 1876. – 184,
LXXIX s.
174. Borzestowski M. Michał Krzystof Hanow, historyk i wydawca prawa chełmińskiego / M. Borzestowski // Studia culmensia historico-juridica czyli Księga pamiątkowa 750-lecia prawa chełmińskiego / red. Zbigniewa Zdrójkowskiego ; Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu, Urząd Miasta Chełmna. – Toruń : UMK, 1990. – T. 1. – 478, [1] s.
175. Borzestowski M. Sprawa uchwalenia korektury pruskiej w obrazach sejmiku generalnego Pruskokrólewskiego (1580–1599) / M. Borzestowski // Studia culmensia historico-juridica czyli Księga pamiątkowa 750-lecia prawa chełmińskiego / pod red. Zbigniewa Zdrójkowskiego ; Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu, Urząd Miasta Chełmna. – Toruń : UMK, 1988. – T. 2. – 435, [4] s.
176. Botkiewicz-Galinska A. Ze studiow nad rozwojem prawa chelminskiego w sredniowiecru we wsiach Mazowsza polnocno-zachodniego / A. Botkiewicz-Galinska. – Plock, 1991. – S. 206–208.
177. Brünneck von W. Das Burggrafenamt und Schultheiβentum in Halle und Magdeburg : sowie die Umbildung dieser Ämter durch das magdeburgisch-schlesische und kulmisch-preuβische Recht / Wilhelm von Brünneck // Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte, Germanistische Abteilung. – Berlin, 1908. – Bd. 29. – 126 s.
178. Brünneck von W. Zur Geschichte des Grundeigentums in Ost- und Westpreuβen / W. von Brünneck. – Berlin : F. Vahlen, 1891. – Bd. 1. – VIII, 138 s.
179. Brünneck von W. Zur Geschichte des Kulmer Oberhofes / Wilhelm von Brünneck // Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte, Germanistische Abteilung. – Berlin, 1913. – Bd. 34. – S. 1–48.
180. Bukowska K. O wpływach obcych w dawnym prawie miast polskich / K. Bukowska // Czasopismo Prawno-Historyczne. – Poznań, 1965. – T. 17. – S. 257–268.
181. Bulawa J. Walki społeczno-ustrojowe w Toruniu w I połowie XVI wieku / J. Bulawa. – Toruń, 1971. – 174 s.
182. Cammann A. 700 Jarke Rattenfảnger von Hameln (1284–1984) und die These vom Ende in Masuren / A. Cammann // Prebenland. 1984. – Jagd. 22. – H. 1/2. – S. 1–3.
183. Ciesielska K. Przywilej Chełmiński 1233–1251 / E. Ciesielska. –Wroclaw : Przywilej Chełmiński 1233–1251 ; Toruń : Torun. Tow. Kultury, 1983. – 48 s.
184. Cieslak E. Przywilege wilnich miast pruskich z XV w jako etap rozwogu samoradu miejskiego / E. Cieslak // Rocnik Gdanskie. – 1966. – T. XXV. – S. 32–45.
185. Cieslar E. Konflikty polityczne i spoleczne w Gdansku w polowie XVIII / E. Cieslar. – Wroclaw, 1972. – 187 s.
186. Conrad H. Deutsche Rechtsgeschichte : ein Lehrbuch / Hermann Conrad. – Karlsruhe : C. F. Mueller, 1962. – Bd. 1 : Frühzeit und Mittelalter. – 496 S.
187. Czacharowski A. Städte und Landesherrschaft im Ordensland Preußen während der Auseinandersetzungen um das Kulmer Recht / Antoni Czacharowski // Wissenschaftliche Zeitschrift der Ernst-Moritz-Arndt-Universität Greifswald, Gesellschaftswissenschaftliche Reihe 36. – 1987. – Т. 3/4. – S. 104–107.
188. Czacharowski A. Prawo chełmińskie w życiu stanów państwa krzyżackiego w Prusach (1233–1454) ze szczególnym uwzglądnieniem ziemi chełmińskiej / A. Czacharowski // Studia culmensia historico-juridica czyli Księga pamiątkowa 750-lecia prawa chełmińskiego / pod red. Zbigniewa Zdrójkowskiego ; Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu, Urząd Miasta Chełmna. – Toruń : UMK, 1990. – T. 1. – 478, [1] s.
189. Czaja R. Miasta pruskie a zakon krzyżacki. Studia nad stosunkami między miastem a władzą terytorialną w późnym średniowieczu / R. Czaja. – Toruń, 1999. – 190 с.
190. Czołowski A. Pogląd na organizacje i działalność dawnych władz miasta Lwowa do 1848 r. / Aleksander Czołowski // Miasto Lwów w okresie samorządu (1870–1895). – Lwów : Gmina Król. Stoł. m. Lwowa, 1896. – 64 s.
191. Dargun L. O źródłach prawa miast polskich w wieku XVI. O źródłach przepisów karnych w dziełach Groickiego oraz o źródłach porządku sądowego Groickiego / L. Dargun // Rozprawy i sprawozdania z posiedz. Akademii Umiejętności. Wydz. Hist.-Filozof. – Kraków, 1888. – T. 22. – S. 7–90.
192. Dargun L. Die Rezeption der peinlichen Hausgerichtsordnung Kaiser Karls V im Polen / L. Dargun // Zeitschrift der Savigny-Stiftung fur Rechtsgeschichte. Germ. Abt. – Berlin, 1899. – Bd. 10. – S. 168–203.
193. Die statuten des Deutschen Ordens nach des altestes Hand schriften / Hrsg. Von M. Peribach. Halle S. – 1890. – S. 90–91.
194. Drolle L. Den stadt des Deutchen Ordens / L. Drolle // Preuben nach dem II Thorner Frieden. – 1954. – № 284. – S. 39–41.
195. Dygdala J. Polityka Torunia wobec wladz Rzeczypospolitej w latach 1764–1772 / J. Dygdala. – Warszawa ; Poznan ; Torun, 1977. – 184 s.
196. Dugo М. Studia nad poczatkami wladztwa zakonu niemieckiego w Prusach (1226–1259) / М. Dugo. – Warszawa, 1992. – 408 s.
197. Ebel F. Aufzeichnung von Ratsurteilen und Schöffensprüchen im Lübecker und Magdeburger Rechtskreis / F. Ebel // Judicial Records, Law Reports, and the Growth of Case Law. – Berlin, 1989. – S. 123–141.
198. Ebel F. Brandenburg und das Magdeburger Recht / F. Ebel // Beiträge zur Entstehung Enwicklung der Stadt Brandenburg im Mittelalter / Hrsg. von Winfried Schich. – Berlin ; New York : Walter de Gruyter, 1993. – S. 157–173.
199. Ebel F. Kulmer Recht – Probleme und Erkentnisse / F. Ebel // 750 Jahre Kulm und Marienwerder / Hrsg. von Bernhart Jähnig u. Peter Letkemann. – Münster : Nicolaus–Copernicus–Verlag, 1983. – Bd. 8. – S. 9–26.
200. Ebel F. Magdeburger Recht / Hrsg. von Friedrich Ebel. – Köln ; Böhlau, 1983. – Bd. 1 : Die Rechtssprüche für Niedersachsen. – XXIV, [2], 367 s.
201. Ebel W. Deutsches Recht im Osten / Wilhelm Ebel. – Kitzingen : Holzner–Verl. – 1952. – 27 s.
202. Ebel W. Das Rustringer Recht