Ходикіна Вікторія Вікторівна. Міжнародна науково-технічна інтеграція України в контексті стратегії інноваційного розвитку

Короткий опис

Ходикіна Вікторія Вікторівна. Міжнародна науково-технічна інтеграція України в контексті стратегії інноваційного розвитку : Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2005. — 252арк. — Бібліогр.: арк. 185-202

Ходикіна Вікторія ВікторівнаМіжнародна науково-технічна інтеграція України в контексті стратегії інноваційного розвитку”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2005 р.
Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних положень, практичних рекомендацій щодо підвищення ролі інтеграційної науково-технічної складової комплексної стратегії інноваційного розвитку України як фактору інтенсивного зростання національної економіки й ефективного включення держави до системи світового господарства.
У роботі уточнено поняття та сутність міжнародної науково-технічної інтеграції, визначено місце цього процесу в стратегії інноваційного розвитку України.
Розроблено систему внутрішніх та зовнішніх передумов здійснення ефективної міжнародної співпраці у сфері науки і техніки, проведено аналіз їх реалізації Україною.
На основі дослідження стану та перспектив взаємодії України зі світовою науково-технічною сферою та механізму реалізації основних інтеграційних пріоритетів держави в науці і техніці розроблено комплексні рекомендації щодо активізації та підвищення результативності міжнародної взаємодії України, запропоновано структурну модель стратегії реалізації міжнародних інтеграційних пріоритетів України в науково-технічній сфері, а також механізм формування системи географічних пріоритетів на первинній стадії прийняття рішень про використання форм науково-технічної співпраці.

В ході проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу теоретичного узагальнення та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення державних механізмів активізації і підвищення результативності міжнародної науково-технічної інтеграції України та забезпечення їх комплексного застосування в контексті стратегії інноваційного розвитку держави. Висновки, які можна зробити на основі проведеного дослідження, полягають у наступному:

З урахуванням підвищення науково-інноваційної місткості економічного зростання, а також необхідності об’єднання міжнародних зусиль у сфері науки, техніки та інновацій запропоновано розглядатиміжнародну науково-технічну інтеграціюяк процес взаємодії і переплетення науково-технічних потенціалів різних країн, включаючи весь цикл НДДКР (у тому числі і стадію реалізації нововведень), планомірно спрямований за допомогою комплексу заходів політичного, економічного та організаційно-правового характеру на створення цілісної науково-технічної системи цих країн для вирішення спільних завдань науково-технічного й економічного розвитку.
Процес міжнародної науково-технічної інтеграції сьогодні вийшов за межі інтеграції економічної. Використовуючи всі види міжнародного обміну у сфері науки і техніки, він проявляється в різноманітних формах, що постійно розвиваються і видозмінюються, й охоплює всі рівні взаємодії суб’єктів різних країн. У той же час, характер, спрямованість і глибина цих відносин визначаються на державному рівні, що створює умови для максимального задоволення національних інтересів і дотримання вимог національної безпеки.
Вибір Україною стратегії інноваційного розвитку висуває посилені вимоги до активізації і підвищення ефективності використання зовнішніх факторів науково-технічного розвитку. У цьому контексті підвищення ролі міжнародної науково-технічної інтеграції України обумовлено необхідністю подолання технологічного відставання держави від високорозвинених країн світу, отримання додаткових джерел необхідних інтелектуальних ресурсів, рівноправного включення до системи світового розподілу праці з метою прискорення інтенсивного зростання національної економіки за рахунок науково-технічних факторів.
Розроблена система передумов міжнародної співпраці у сфері науки і техніки, перспектив участі держави в процесі міжнародної науково-технічної інтеграції включає групу зовнішніх та внутрішніх показників. Аналіз реалізації Україною цих передумов дозволяє зробити висновок, що маючи значний потенціал для міжнародної науково-технічної взаємодії, на сучасному етапі держава реалізує і розвиває його не повною мірою. За цих умов виникає гостра необхідність посилення ролі держави в процесі функціонування науково-технічної сфери, розробки стратегічних і тактичних заходів її швидкого та ефективного розвитку.
Результати аналізу місця України у світовій науково-технічній сфері, а також дослідження механізму здійснення міжнародної науково-технічної інтеграції свідчать про те, що активізація й підвищення результативності здійснення міжнародного науково-технічного співробітництва України пов’язані, насамперед, з необхідністю реалізації комплексної стратегії міжнародної взаємодії у сфері науки і техніки. Механізм цього процесу повинен включати розробку системи заходів щодо реформування внутрішніх умов функціонування національної науково-технічної сфери та удосконалення системи здійснення міжнародного співробітництва в науці і техніці.
З метою досягнення максимальної комплексності системи адміністративного управління національним науково-технічним та інноваційним розвитком на основі систематизації елементів організаційно-правового механізму міжнародної науково-технічної співпраці України, розроблено концептуальну модель реалізації науково-технічної та інноваційної політики, а також політики у сфері міжнародної науково-технічної діяльності України.
Для найбільш результативного здійснення міжнародної науково-технічної взаємодії України запропоновано структурну модель стратегії реалізації Україною міжнародних інтеграційних пріоритетів у сфері науки і техніки з урахуванням коротко, середньо- і довгострокових цілей і перспектив розвитку держави, яка припускає інтеграцію з країнами СНД в контексті довгострокових перспектив поглиблення відносин з ЄС, а також максимальне використання переваг двосторонньої та багатосторонньої взаємодії з міжнародними організаціями та іноземними державами.
Невід’ємною складовою реального впровадження запропонованої стратегії виступає процес формування системи конкретних географічних науково-технічних пріоритетів України у сфері розробки і реалізації міжнародних програм науково-технічного співробітництва, для реалізації первинної стадії якого розроблено економіко-математичну модель, що дозволяє приймати рішення про глибину і спрямованість науково-технічної співпраці. Основою запропонованої моделі виступає аналіз показників економічного взаємозв’язку України з країнами-претендентами на співробітництво, а також показників порівнянності національних науково-технічних потенціалів із застосуванням теорії нечітких множин.