Хомуленко Ігор Олександрович. Реабілітація пацієнток після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників

Короткий опис

Хомуленко Ігор Олександрович. Реабілітація пацієнток після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2002. — 155арк. — Бібліогр.: арк. 134-155

Хомуленко І.О.
Реабілітація пацієнток після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників.
Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.
Спеціальність 14.01.01 акушерство та гінекологія
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.
Київ, 2003.
Вивчено клініко-ехографічні, ендокринологічні і імунологічні особливості у жінок із ендометріомами до і після лапароскопічного лікування. Вияснено морфологічні особливості віддалених ділянок при ендоскопічному лікуванні ендометріом у залежності від клінічного перебігу основного захворювання. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, морфологічними, ендокринологічними і імунологічними змінами у віддаленому періоді після лапароскопічного лікування ендометріом. Розроблено і впроваджені практичні рекомендації по зниженню частоти рецидивів ендометріоїдної поразки яєчників на основі використання диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів.

Основними факторами ризику розвитку ендометріозу яєчників є: обтяжений репродуктивний анамнез (артифіційні - 43,3% і мимовільні ранні аборти - 16,7%; кесарів розтин - 30,0% і початкова неплідність - 26,7%); екстрагенітальна (тиреоїдна патологія - 33,3% і серцево-судинні захворювання - 30,0%) і гінекологічна захворюваність (хронічні запальні захворювання матки і придатків - 63,3%; патологічні зміни шийки матки - 46,7% і перенесені акушерсько-гінекологічні операції - 50,0% відповідно).

Основними клінічними симптомами ендометріозу є: альгодисменорея (96,7%), хронічні тазові болі (90,0%), диспареунія (76,7%), неплідність (53,3%) і міжменструальні кровомазання (26,7%). Середня тривалість захворювання складає 3,5±0,3 років, а серед використовуваних лікувально-профілактичних заходів необхідно відзначити застосування антибактеріальної і протизапальної терапії (100,0%), різноманітні варіанти гормональної корекції (86,7%) і фізіотерапії (43,3%).
Головними ультразвуковими ознаками ендометріозу яєчників є: округла форма утворення (56,7%); виявлення поблизу кіст невеличких розмірів тканини незміненого яєчника (56,7%); стовщена ехо-щільна капсула кісти (53,3%); дрібноточечна внутрішня структура (36,7%) і відсутність варіацій внутрішньої ехо-структури при динамічному обстеженні в різноманітні фази менструального циклу (30,0%).
Основними показаннями до лапароскопічного лікування хворих із ендометріозом яєчників явилися: наявність одно- (63,3%) і двосторонніх ендометріом (36,7%), а також їхнє поєднання з неплідністю (53,3%). В ході ендоскопічної діагностики і лікування зустрічаються типові” ознаки ендометріом: утворення яєчників із щільною капсулою темно-синього відтінку і фрагментами синьо-багряного кольору - 50,0%; чорні, синюшно-багряні, темно-червоні плями на поверхні очеревини - 36,7%; рубцева тканина, що оточує ендометріоїдні імплантати - 23,3%; білі непрозорі бляшки, оточені рубцевою тканиною - 13,3% і нетипові”: гіпер-васкулярні зони - 53,3%; підяєчникові зрощення - 46,7%; жовто-коричневі плями на поверхні очеревини - 36,7%; петехіальна очеревина - 30,0%; червоні, променеподібні” плями - 26,7%; залозисті новоутвори на поверхні очеревини - 16,7%; ділянки білої непрозорої очеревини - 10,0% і кругові дефекти очеревини - 6,7%.
При морфологічному дослідженні віддалених ділянок ендометріозу яєчників варто виділити два основних варіанти: класичний” перебіг ендометріозу (66,7%) і безсимптомний” (33,3%). Зіставлення струк-турних особливостей епітеліального і стромального компонентів, а також особливостей васкуляризації ендометріоїдних кіст яєчників пацієнток із різноманітним перебігом захворювання свідчить, що при класичному” ендометріозі переважають кісти з функціонально активним епітелієм, цитогенною підепітелі-альною стромою, багатою васкуляризацією (численні судини капілярного типу), свіжими” крововиливами й ознаками хронічного периофориту, а при без-симптомному” варіанті - переважають кістозні утворення з дистрофічно зміненим епітелієм, розростанням сполучної тканини, недостатньою васкуляризацією і з великою кількістю судин із стовщеною стінкою і старими” крововиливами.
Використання запропонованих реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту нейроендокринної симптоматики на 23,3%; хронічних тазових болій - на 20,0%; альгодисменореї - на 20,0%; диспареунії на 16,7% і рецидиву ендометріом - на 13,3% на фоні зниження рівня ехографічних ознак ендометріом на 26,7% і нормалізації основних ендокринологічних і імунологічних показників.