Ілініцька Наталія Степанівна. Організаційно-педагогічні умови музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників

Короткий опис

Ілініцька Наталія Степанівна. Організаційно-педагогічні умови музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Ілініцька Н.С. Організаційно-педагогічні умови музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика музичного навчання. НПУ імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено проблемі музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників. Здійснено історико-теоретичний аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, розкрито зміст, структуру самоосвіти та самовиховання, визначено критерії (емоційно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, організаційно-діяльнісний, контрольно-оцінний) та рівні готовності старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови до яких відносяться: використання особистісно-зорієнтованих стимулюючих впливів, застосування різноманітних форм і методів організації музичної самоосвіти та самовиховання, поетапне формування вмінь самоорганізації в галузі музики, єдність індивідуального та колегіального педагогічного керівництва, врахування соціокультурного та родинного середовища. Експериментально доведено ефективність поетапного стимулювання самоосвітньої діяльності старшокласників.
Розроблено і впроваджено у виховний процес поетапну методику формування готовності старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання.
Ключеві слова: музична самоосвіта та самовиховання, старшокласники, організаційно-педагогічні умови, поетапна методика.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці та обґрунтуванні поетапної методики формування готовності старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання. Результати проведеного дослідження свідчать про виконання поставлених завдань, що надає можливість зробити такі висновки:

Здійснений аналіз теоретичних засад проблеми музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників є вагомим чинником безперервної освіти протягом життя, що підтвердило актуальність досліджуваної проблеми на сучасному етапі розвитку шкільництва.
На підставі узагальнення наукових джерел уточнено зміст і структуру поняття „музична самоосвіта та самовиховання” під якими розуміється усвідомлена індивідуальна діяльність, спрямована на саморозвиток та творчу самореалізацію особистості у сфері музичного мистецтва, що передбачає формування здатності до самостійного планування, організації, контролю та оцінки власної діяльності. Всі ці структурні компоненти взаємодоповнюють один одного і вступають у взаємодію із зовнішніми педагогічними і соціокультурними чинниками, що сприяє активізації внутрішніх потреб та інтересів старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання.
Враховуючи особливості музичної самоосвіти та самовиховання учнів старшого шкільного віку (підвищена мотивація до різноманітної діяльності в галузі музики, значні потенційні можливості щодо самореалізації, потужний вплив мас-медіа) та інтегрально-компонентну структуру цієї діяльності (самопізнання, самоспостереження, самостійне планування, самоорганізація, самоконтроль, самооцінка, самокорекція), розроблено критерії готовності учнів старшого шкільного віку до музичної самоосвіти і самовиховання (емоційно-мотиваційний, інформаційно-пізнавальний, організаційно-діяльнісний, контрольно-оцінний). Відповідно до визначених критеріїв та показників виявлено рівні готовності до музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників: високий (6,5 %), середній (27,8 %), низький (65,7 %), які відрізнялися насамперед самостійністю та наявністю або відсутністю комплексу вмінь самоосвітньої діяльності.
Аналіз стану музичної самоосвіти та самовиховання учнів старшої школи виявив недоліки виховної роботи, що спричинили непідготовленість школярів до самостійної освітньої діяльності в галузі музики: недостатнє врахування вчителями інтересів і потреб учнів у самовираженні засобами музики; відсутність поетапного організаційно-педагогічного керівництва самоосвітньої діяльністю, спрямованого на поступовий перехід до повної самостійності учнів; індиферентне ставлення батьків до музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників.
На основі узагальнення науково-теоретичних джерел, зокрема уточнення провідних функцій музичної самоосвіти та самовиховання (ціннісно-орієнтаційна, компенсаторна, дозвіллєва, релаксаційна), а також діагностичних даних, отриманих у перебігу констатувального експерименту, розроблено та експериментально апробовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що сприяють ефективності процесу формування готовності старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання і включають особистісно-зорієнтовані стимулюючі впливи на учнів, застосування різноманітних форм і методів у процесі організації музичної самоосвіти та самовиховання старшокласників; поетапне формування у них комплексу вмінь самоосвітньої діяльності (самоспостереження, самопланування, самоорганізації, самоконтролю, самооцінки, самокорекції); єдність індивідуального та колегіального педагогічного управління та самоуправління; врахування багатоаспектних впливів соціокультурного та родинного середовища.
Під час педагогічного експерименту доведено доцільність впровадження науково обґрунтованої методики поетапного формування у старшокласників готовності до музичної самоосвіти та самовиховання, яка передбачає єдність і взаємодію зовнішніх педагогічних впливів у процесі організації різних форм самостійної музичної діяльності учнів на (з домінуванням методів педагогічної підтримки) та застосування форм і методів, спрямованих на активізацію особистісних внутрішніх естетичних потреб і механізмів самовдосконалення (ігрових, дослідницьких, проектних, діалогічних, тренінгів), що в комплексі забезпечують виховання у них самостійності як якості особистостіна етапі реалізації індивідуальної стратегії самовираження в галузі музики.
Результати формувального експерименту виявили позитивні зрушення у розвитку готовності старшокласників експериментальних груп до музичної самоосвіти та самовиховання; зафіксовано підвищення інтересу до пізнання різноманітних напрямів музичного мистецтва, поглиблення знань та уявлень учнів з музики, набуття умінь планування, організації та оцінювання музично-самоосвітньої діяльності, а при потребі корегувати свої дії. Підсумковий зріз наприкінці формувального експерименту засвідчив, що, порівняно з учнями контрольних класів, в учнів експериментальних класів значно підвищилися рівні готовності до музичної самоосвіти та самовиховання: високий (24,5 %), середній ( 59,2 %), низький (16,3 %).

Проведене дослідження, безумовно, не претендує на повне висвітлення всіх питань, що стосуються розглянутої проблеми. У ньому досліджені лише основні фактори, що впливають на формування готовності старшокласників до музичної самоосвіти та самовиховання. Важливими залишаються питання музичної самоосвіти учнів інших вікових груп; підготовки вчителів до організації музичної самоосвіти учнів у системі післядипломної освіти.