Ільницький Денис Олександрович. Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва

Короткий опис

Ільницький Денис Олександрович. Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва: дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004

Ільницький Д.О.Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 світове господарство і міжнародні економічні відносини. Київський національний економічний університет, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва, під якими розуміється інформація, що використовується чи може бути використана у процесі виробництва, обміну, розподілу й споживання нематеріальних та матеріальних благ суб‘єктами міжнародних економічних відносин.
Розглядаючи ІР слід виходити з їх системної характеристики через: їх функції, об‘єкт характеристики, форма існування, джерела (носії та місця зберігання), вартість та ціна, мова і форма власності, умови доступу й регулювання, рівень використання інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва. Розроблена автором класифікація ІР, дозволяє поглибити дослідження інформаційної складової господарської діяльності на рівні підприємств, на макроекономічному рівні та у системі МЕВ у цілому.
У дисертації визначені оптимальні показники для українських компаній, що прагнуть вести успішний бізнес у масштабах світового господарства, з точки зору долі нематеріальних активів у структурі активів перші мають становити принаймні 4 5% (та тяжіти до 14%, як у провідних корпорацій світу).
У різних країнах та групах країн відсутній єдиний підхід до визначення ролі та місця інформаційних ресурсів. Країни світу значно відрізняються за рівнем використання інформаційних ресурсів, комп’ютеризації, розвитку телекомунікацій.

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення місця та ролі інформаційних ресурсів у міжнародних економічних відносинах та шляхів підвищення ефективності їх використання національними суб‘єктами. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють дійти висновків, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

Інформаційні ресурси є невід’ємною складовою господарської діяльності, що особливо актуально для суб‘єктів МЕВ. Якщо відносно ринків матеріальних товарів (наприклад, ринок вугілля чи великотоннажних автомобілів) інформація є обслуговуючою, інфраструктурною складовою, то відносно міжнародного обміну ІР інфраструктурним елементом є матеріальний світ (матеріальні носії інформації, телекомунікації), що підтверджує невід’ємність двох початків матеріального і нематеріального. Тісний зв‘язок між рівнем розвитку МЕВ та кількістю інформаційних ресурсів та зростання обсягів інформаційних ресурсів з ускладненням рівня розвитку й інтенсивності міжнародного співробітництва свідчать про важливу роль, яку ІР відіграють у МЕВ.
Під інформаційними ресурсами слід вважати будь-яку інформацію, що використовується чи може бути використана у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних та нематеріальних благ. Інформаційними ресурсами міжнародного співробітництва вважаємо такі інформаційні ресурси, які використовуються чи можуть бути використані суб‘єктами міжнародних економічних відносин. Розроблена класифікація інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва повинна сприяти комплексному підходу до ІРМС, насамперед національними суб‘єктами МЕВ.
Системна характеристика інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва на практиці має підтримувати чітку політику суб‘єктів МЕВ щодо ІР, а з точки зору теорії повинна допомогти всебічно характеризувати будь-які РІ, що розглядаються в якості предмету дослідження. Одночасно інформаційні ресурси міжнародного співробітництва запропоновано розглядати як систему, яка є підсистемою світового господарства. Розроблена класифікація ІРМС допоможе суб‘єктам МЕВ на основі системної характеристики вибудувати гармонізовану інформаційну політику.
Одним з критеріїв оцінки насичення економіки інформаційними ресурсами на мікрорівні можна визначити частку нематеріальних активів у структурі капіталу підприємств. З використанням математичного апарату виведена кореляційна залежність між успішністю компанії на світових ринках та рівнем використання інформаційних ресурсів в господарській діяльності, а також оптимальні показники, досягнення яких має бути ціллю для тих українських компаній, що прагнуть вести успішний бізнес у масштабах світового господарства. При здійсненні міжнародної економічної діяльності України визначені критерії насиченості економіки інформаційними ресурсами як на мікро- так і на макрорівнях.
Узагальнено іноземний досвід щодо використання інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва на рівні національних економік та міжнародних організацій. Країни по різному приходять до розуміння фундаментальних змін в основі сучасної системи господарювання, а відповідно різні зусилля спрямовуються на розуміння їх причин та наслідків. Інформаційні ресурси є одним з ключових факторів, на який сьогодні найбільше зосереджено увагу всіх суб‘єктів, та нерівномірність розподілу якого призводить до поглиблення поділу світу на більш та менш розвинені частини. Зміна у системі оцінки інформаційних ресурсів міжнародного співробітництва в Україні та світі призводитиме не лише до змін у сфері державного управління та таких галузях як телекомунікації, зв‘язок, туризм, різноманітних послуг, а й у таких традиційних як будівництво, промислове виробництво, сільське господарство та добувна промисловість. У цілому розглядаючи ІР необхідно враховувати не лише економічний, а й політичний та соціальний аспекти.
У дослідженні запропоновані інструменти та механізми управління інформаційними ресурсами міжнародного співробітництва (отримання ІР у часі, ціни (вартості) отримання ІР, права власності на ІР, діяльності підприємств інформаційного сектора (фіскальне та нефіскальне); індикативне планування; регулювання ступеню прозорості державних органів та підпорядкованих державі структур).
Міжнародні організації, які розглядаються як один з ключових елементів сучасного світового господарства з точки зору потоків інформаційних ресурсів, заслуговують на окрему увагу та розробки адекватної державної політики щодо використання їх переваг та недоліків. Крім того, Україна повинна виробити надійні механізми регулювання ІРМС, які дозволяли б гармонійно поєднувати національні й корпоративні інтереси за умов глобального конкурентного середовища та інтеграції України до світового господарства.
Виявлені особливості інформаційних продуктів (рейтингів, телекомунікацій, новин, засобів масової інформації, інформаційного аудиту та інших), які для їх споживачів виступають в якості ІР, за умов переходу української економіки до інформаційного суспільства на основі досвіду країн, що мають значні здобутки в цьому напрямі. Інформаційні ресурси міжнародного співробітництва в економічній політиці суб‘єктів МЕВ на корпоративному, національному та міжнародному рівнях мають значні розбіжності, що за умов глобалізації слід враховувати як у національній економічній політиці, так і у конкурентній боротьбі корпорацій. На нашу думку Україна та її підприємства повинні займати активнішу позицію щодо виведення на світовий ринок власних ІР, чому має сприяти підвищення їх ролі та оцінки у національному господарстві.

Проведене дисертаційне дослідження виявило численну кількість проблем, що потребуються свого вирішення, тому вітчизняні науковці мають приділяти більше уваги досить актуальному та майже недослідженому питанню інформаційних ресурсів у міжнародних економічних відносинах. Отримані результати можуть стати відправною точкою для продовження досліджень в цьому напрямі.