Іляш Ольга Ігорівна. Ринок праці в торгівлі: організаційно-економічні засади функціонування та регулювання

Короткий опис

Іляш Ольга Ігорівна. Ринок праці в торгівлі: організаційно-економічні засади функціонування та регулювання: дис... канд. екон. наук: 08.07.05 / Укоопспілка. - Л., 2005

Іляш О.І. Ринок праці в торгівлі: організаційно-економічні засади функціонування та регулювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.05 економіка торгівлі та послуг. Львівська комерційна академія, Львів, 2005.
У дисертації розглянуто еволюцію поглядів на ринок праці, обґрунтовано теоретичні, методичні та організаційні основи становлення ринку праці в торгівлі та механізму його функціонування в ринковому середовищі. Визначено зміст поняття ринок праці в торгівлі”, обґрунтовано основні концептуальні засади сегментації ринку праці та виявлено її особливості в умовах перехідної економіки.
В роботі обґрунтовано методологічні підходи до оцінки якості робочої сили та її конкурентоспроможності на ринку праці. Проаналізовано якість робочої сили сфери торгівлі на основі запропонованої структурно - логічної схеми дослідження якості робочої сили торгівлі та її складників, які формують конкурентоспроможність працівника.
Запропоновано нові підходи щодо оцінки сучасного регулювання попиту і пропозиції робочої сили сфери торгівлі. Досліджено інструментарій державного регулювання ринку праці в торгівлі в перехідній економіці України та запропоновано шляхи підвищення ефективності його застосування. Визначено напрями вдосконалення мотиваційного механізму регулювання конкурентоспроможності робочої сили.
Розроблено вдосконалену модель механізму регулювання ринку праці в торгівлі, який ґрунтується на принципах системного підходу, включає важелі, методи та інструменти макро- і мікроекономічного регулювання ринку праці, дія яких зумовлюється умовами функціонування сфери торгівлі.

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади функціонування та регулювання ринку праці в торгівлі і запропоновано шляхи та механізми вдосконалення управління ринком праці в торгівлі в умовах трансформування. На основі дослідження сформульовано низку висновків теоретичного, методологічного та прикладного характеру:

В основі досліджень ринку праці в торгівлі лежить використання двох теоретичних підходів неокласичного та сегментаційного. Якщо у першому випадку епіцентром наукового аналізу є пояснення умов рівноваги (або ж нерівноваги) між базовими співвідношеннями економічних показників попиту й пропозиції робочої сили на ринку праці в торгівлі, то у другому обґрунтування принципів організації, зокрема галузевої, взаємозв’язків з приводу оптимізації працевикористання. Сегментація ринку праці за галузевою ознакою дозволила виділити ринок праці в торгівлі, який є складовою частиною національного ринку праці та являє собою механізм узгодження інтересів роботодавців та найманих працівників у межах торговельної діяльності.
Використання системного підходу дозволило виділити визначальні фактори функціонування ринку праці в торгівлі на трьох рівнях: макроекономічному, мікроекономічному та індивідуальному, що поглибило межі аналізу цих факторів та обумовило набір інструментів реалізації механізму регулювання ринку праці в торгівлі. Так, активізацію ринку праці в торгівлі пропонується забезпечити шляхом впровадження механізму регулювання ринку праці в торгівлі, який ґрунтується на одночасному задіянні макроекономічних та мікроекономічних форм регулювання, що викликано особливостями сучасного етапу становлення ринкового господарства в Україні. Метою функціонування такого механізму визначено забезпечення соціальної безпеки у регіоні поряд із підвищенням ефективності торгівлі як сфери економічної діяльності. Досягнення мети можливе через забезпечення паритету між попитом та пропозицією робочої сили на ринку праці в торгівлі.
Стратегічною метою державного регулювання галузевого ринку праці є протидія безробіттю, забезпечення належного рівня доходів населення та соціальної безпеки. Регулювання ринку праці галузі (як і ринку праці загалом) здійснюється за допомогою активних та пасивних форм. Незважаючи на те, що для суспільства економічно вигіднішими є активні форми регулювання ринку праці, сьогодні в Україні вони не використовуються повною мірою. Водночас більша частина коштів ФЗДСС спрямовується саме на пасивні заходи.
Детермінація особливостей розвитку ринку праці в торгівлі у західних областях та по Україні загалом дозволила визначити проблеми, які потребують державного регулювання. Серед них: розбалансованість попиту і пропозиції праці в кількісному та якісному розрізі, наявність прихованого ринку праці у торгівлі, низький освітній рівень працівників торговельних підприємств, один із найнижчих серед сфер діяльності рівень оплати праці, зниження частки робочих місць, які пропонуються для жінок та молоді.
Стрімкий розвиток новітніх форм торгівлі вимагає суттєвого поліпшення освітнього та кваліфікаційного рівня працівників торговельних підприємств. Цьому сприятиме реалізація принципу «освіта впродовж життя» через створення сучасної системи підвищення кваліфікації та перекваліфікації. Її розвиток має відбуватися у напрямі сприяння навчанню безпосередньо на підприємствах, законодавчого та організаційного сприяння розвитку мережі центрів перекваліфікації при вищих закладах освіти, задіяння центрів перепідготовки, навчання та професійної орієнтації.
Проведений аналіз дозволив виділити окремі блоки заходів регулювання ринку праці в торгівлі: нормативно-правові, фінансові та організаційні. Реалізація комплексу означених заходів допоможе вирішити такі завдання як збільшення кількості та поліпшення якості робочих місць, підвищення якості робочої сили, регулювання трудової міграції, реформування оплати праці.
На основі дослідження якості робочої сили в торгівлі виділено основні чинники її конкурентоспроможності та удосконалено мотиваційний механізм регулювання конкурентоспроможності праці. Загальна модель механізму на практиці конкретизується шляхом включення суб'єктивних та об'єктивних факторів мотивації для різних суб'єктів ринку праці - найманих працівників, самозайнятих, працюючих власників. Основними напрямами підвищення якості робочої сили є розширення напрямів освіти дорослого населення, своєчасної підготовки та перепідготовки зайнятого населення; забезпечення безпосереднього зв'язку між стандартами оплати праці та освітньо-кваліфікаційним рівнем працівників; запровадження багатоканального фінансування професійної освіти; забезпечення трансформування професійно-технічної освіти, належну її відповідність потребам ринку праці.
Прогнозування показників розвитку ринку праці в торгівлі дозволило визначити його основні тенденції (зростання зайнятості в сфері торгівлі із одночасним скороченням чисельності найманих працівників, зростання рівня заробітної плати у цій сфері та фонду оплати праці), що підтверджує подальший розвиток сфери торгівлі та можливе зниження рівня соціальної напруги в Україні.

Реалізація розроблених теоретико-методологічних та практичних положень і рекомендацій ефективного функціонування ринку праці в торгівлі сприятиме удосконаленню політики зайнятості на галузевому рівні та активізації ринку праці в торгівлі.