ІННОВАЦІЙНИЙ ФАКТОР ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ФРАСИНЮК АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 334.92

ІННОВАЦІЙНИЙ ФАКТОР
ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Рогач Олександр Ігорович
доктор економічних наук, професор

Київ - 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ІННОВАЦІЙНИХ ДЕТЕРМІНАНТІВ РОЗВИТКУ ТНБ 11
1.1. Формування транснаціонального банківського бізнесу в контексті інноваційного розвитку 11
1.2. Теоретичні аспекти взаємозв’язку між інноваціями і
транснаціоналізацією банків 30
1.3. Оцінка релевантності існуючої типології банківських інновацій та інновацій ТНБ 47
Висновки до розділу 1 57
Розділ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОГО БАНКІВСЬКОГО БІЗНЕСУ ПІД ВПЛИВОМ ІННОВАЦІЙ 60
2.1. Іннваційні форми організації транснаціонального банківського
бізнесу 60
2.2. Процесні та продуктові інновації у сфері банкострахування 73
2.3. Інноваційний розвиток інвестиційного бізнесу ТНБ 85
2.4. Інноваційні стратегії ТНБ 102
Висновки до розділу 2 112
Розділ 3. ІННОВАЦІЙНІ АСПЕКТИ БІЗНЕСУ ТНБ В УКРАЇНІ 115
3.1. Структурні зрушення у національній банківській сфері під впливом її транснаціоналізації 115
3.2. Особливості інноваційної діяльності ТНБ в Україні 138
3.3. Оцінка впливу транснаціоналізації банківського бізнесу на
інноваційну діяльність банків 149
Висновки до розділу 3 156
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171
ДОДАТКИ 195

ВСТУП

Процес транснаціоналізації світової економіки, який веде до формування та розвитку транснаціональних структур, адаптованих до нових реалій глобалізованого суспільно-економічного життя, є однією з найважливіших ознак сучасності. Розпочавшись у сфері виробництва, транснаціоналізація поступово охопила всі сфери світової економіки, включаючи фінансову. Сьогодні практично весь світ охоплений мережею транснаціональних промислових і кредитно-фінансових корпорацій. Останні, використовуючи переваги масштабів діяльності, широкої валютної, продуктової та регіональної диверсифікації, здатні отримувати ефект синергії, забезпечувати принципово новий рівень задоволення потреб ринку, знижувати ризики ринкової невизначеності.
Досвід найбільших ТНК світу доводить, що компанії набувають конкурентних переваг та утримують їх завдяки створенню, освоєнню, поширенню та використанню інновацій. Інноваційний розвиток транснаціонального банківського бізнесу нерозривно пов’язаний із загостренням конкурентної боротьби ТНБ за грошові ресурси, а також пошуком способів зміцнення конкурентних позицій. Провідні тенденції загальносвітового розвитку зумовлюють постійне оновлення банками підходів до організації своєї діяльності, технологій надання послуг, спектру пропонованих продуктів тощо.
Стратегія забезпечення повноцінної участі України в глобальних процесах вимагає глибокого вивчення світового досвіду формування та розвитку транснаціонального банківського бізнесу і транснаціональних банківських структур, оскільки вони як носії новітніх банківських та інформаційних технологій, здійснюють визначальний вплив на розвиток вітчизняної економіки та фінансів.
Теоретичні та методологічні питання транснаціоналізації банківської діяльності та інноваційних банківських стратегій досліджують відомі зарубіжні вчені: Р. Акофф, І. Ансофф, Дж. Даннінг, Х.-У. Деріг, П. Друкер, Р. Каплан, К. Койн, П. Кругман, Г. Мінсберг, Д. Нортон, М. Портер, А.Д. Чандлер, К. Ендрюс.
Ос¬нови тео¬рії інновацій були запропоновані німецькими вченими В. Зомбартом, В. Мет¬ерні¬хом, Й. Шумпетером. Проблематику інноваційно-інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій, у тому числі транснаціональних банків розглядають у своїх роботах вітчизняні вчені В. Вергун, О. Дзюблюк, С. Єгоричева, Д. Лук’яненко, З. Луцишин, В. Македон, Ю. Пахомов, В. Плотніков, О. Рогач, В. Сіденко, О. Ступницький, А. Філіпенко, О. Шнирков, С. Циганов, С. Якубовський та ін.
Водночас особливості еволюції процесу транснаціоналізації банківського бізнесу та його трансформації під впливом інноваційних рушіїв залишаються сьогодні недостатньо дослідженими, що обґрунтовує актуальність теми цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до наукової теми підрозділу 3 „Стратегія інтеграції України у світову економіку” в рамках загальних наукових тем Інституту міжнародних відносин «Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи» № 06БФ048-01 та «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01, які є складовими комплексних наукових програм Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми сталого державного розвитку України» (2006–2010 рр.) та «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації» (2011–2015 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення впливу внутрішніх та зовнішніх інноваційних чинників на процеси транснаціоналізації банківського бізнесу та пов’язані з цим впливом новітні трансформації його організації, вироблення та надання фінансових продуктів і послуг.
Для реалізації поставленої мети встановлено коло завдань теоретичного та практичного характеру:
- дослідити сутність, зміст та особливості інноваційної діяльності транснаціонального банку;
- здійснити компаративний аналіз теоретичних моделей та підходів, які досліджують взаємозв’язок між інноваціями та транснаціоналізацією банківського бізнесу;
- здійснити якісну оцінку релевантності наявної типології банківських інновацій та інновацій ТНБ;
- визначити нові форми організації бізнесу ТНБ;
- проаналізувати продуктові та процесні інновації у сфері банкострахування;
- дослідити інноваційні аспекти транснаціоналізації інвестиційного банківського бізнесу;
- з’ясувати суть інноваційних стратегій ТНБ;
- розкрити особливості інноваційної діяльності ТНБ в Україні;
- визначити механізм оцінки впливу транснаціоналізації банківського бізнесу ТНБ на інноваційну діяльність банків приймаючої країни.
Об’єкт дослідження – процес транснаціоналізації банківського бізнесу.
Предметом дослідження є система взаємозв’язків між інноваціями та розвитком транснаціонального банківського бізнесу.
Методи дослідження. Методологічний апарат дослідження охоплює загальнонаукові методи (індукція та дедукція, діалектичний метод пізнання наукових явищ і процесів, методи порівняння і синтезу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). При дослідженні еволюції теоретичних поглядів на взаємозв’язок інновацій із транснаціоналізацією банківського бізнесу в роботі застосовано методи історизму та узагальнення (підрозділи 1.1, 2.1, 2.4); порівняльного аналізу (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2), системний аналіз (п. 3.1). Методи мікро- та макроекономічного аналізу, статистичні методи (підрозділи 2.2 і 3.1), методи абстрактно-логічний, економіко-статистичний, аналітичних порівнянь, аналізу та синтезу використано для відображення залежності між присутністю іноземного капіталу в банківській сфері країни та інноваційним розвитком банківської системи України (підрозділ 3.2). Метод порівняльного аналізу та узагальнення застосовано для розгляду та систематизації даних, наведених у додатках.
Джерелами статистичних даних дослідження є офіційна статистична інформація Міжнародного валютного фонду, Банку міжнародних розрахунків, Європейської Комісії, Європейського центрального банку, центральних банків різних країн світу, Національного банку України, Державного комітету статистики України, наукові праці вітчизняних та іноземних авторів включно з публікаціями у фахових періодичних виданнях, матеріали наукових та науково-практичних конференцій.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати, отримані автором внаслідок проведеного в дисертації дослідження процесу транснаціоналізації банківського бізнесу та його інноваційних аспектів, полягають у теоретичному узагальненні методологічних засад транснаціоналізації банківського капіталу в світовій економіці в контексті інноваційних рушіїв, обґрунтуванні методичних підходів до аналізу інноваційного впливу ТНБ на банківську сферу приймаючих країн.
Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, були отримані в процесі розв’язання поставлених у дисертації завдань, і є такими:
уперше:
• розкрито сутність поняття «інноваційний фактор транснаціоналізації банківського бізнесу» як сукупності ендогенних та екзогенних інноваційних рушіїв, які забезпечують вихід бізнесу банку за межі національної економіки та його подальший розвиток на основі формування адекватної умовам зовнішнього середовища конкурентної позиції;
• обґрунтовано введення в науковий обіг терміна «інновація транснаціонального банку» і трактування його сутності як результату інноваційної діяльності ТНБ у сфері надання традиційних і нетрадиційних банківських послуг – нових форм організації бізнесу, продуктів, послуг, технологій, впровадження яких спрямоване на забезпечення конкурентоспроможності банку, прибутковість діяльності та задоволення потреб ринку;
удосконалено:
• концептуальні засади аналізу інноваційних аспектів бізнесу ТНБ на основі визначення автором структурних зрушень інноваційного характеру в транснаціональному банківському бізнесі, зумовлених формуванням і розвитком інституту глобального кастодіального бізнесу Global Custody у сфері управління активами;
• підходи до трактування сутності інноваційної стратегії транснаціонального банку як довготермінової програми зміцнення конкурентної позиції банку на основі розробки і впровадження інноваційних продуктів та послуг, що досягається через інтегрування видів бізнесу банку в рамках горизонтальної та/або вертикальної універсалізації та визначення способу зростання (диверсифікаційний, інтеграційний);
• типологію банківських інновацій на основі введення нового якісного критерію класифікації інновацій сучасних ТНБ – ступеня конвергентності фінансових продуктів та послуг, що дає змогу виокремлювати, з одного боку, інноваційні продукти універсального банку, а з іншого боку – інтегровані продукти фінансового конгломерату;
набули подальшого розвитку:
• сучасні теоретичні підходи до аналізу інноваційних процесів у фінансовій сфері на основі визначення автором тенденції стрімкої конвергенції процесних і продуктових інновацій ТНБ, зумовленої поглибленням інтеграції банківського та страхового транснаціонального бізнесу, що виявляється у формуванні специфічних інноваційних моделей організації бізнесу (угода банку та страхової компанії про дистрибуцію, утворення страхового венчурного підприємства на основі перехресного володіння акціями, угода про дистрибуцію на основі перехресного володіння акціями, холдинг, фінансовий конгломерат);
• понятійно-категоріальний апарат у сфері транснаціонального банківського бізнесу на основі запропонованого трактування поняття «диверсифікація транснаціонального банківського бізнесу» як стратегічного напряму формування нових моделей комерційної діяльності ТНБ у рамках горизонтальної та/або вертикальної універсалізації. Цей підхід адекватно розкриває суть і зміст сучасних якісних перетворень комерційної діяльності ТНБ, характеризує її як високодиверсифіковану нову сучасну модель діяльності з надання фінансових послуг;
• трактування категорії «фінансовий конгломерат» як нової, найскладнішої форми організації транснаціонального банківського бізнесу групи компаній, об’єднаних за принципом вертикальної інтеграції, яка забезпечує створення інноваційних - інтегрованих фінансових продуктів, їх впровадження та розповсюдження як мінімум на два з трьох сегментів світового фінансового ринку – банківський, страховий та ринок цінних паперів.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що окремі положення та висновки проведеного дослідження можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів грошово-кредитного регулювання для розробки економічної політики, спрямованої на залучення іноземних інвестицій у кредитно-фінансовий сектор і підвищення інвестиційної привабливості національної економіки з позицій членства України в СОТ.
Матеріали дослідження можуть бути корисними для кредитно-фінансових установ при формуванні ними інноваційної стратегії як складової конкурентної стратегії комерційного банку.
Основні висновки та результати дисертаційного дослідження впроваджені у діяльність ПАТ «ІНПРОМБАНК» (довідка від 27.05.2011 р. № 09/680/1), ПАТ «Банк Кіпру» (довідка від 11.05.2011 №43/210/78) та використані Центром наукових досліджень НБУ (довідка № 53-117/498 від 12.12.2011). Окремі положення дисертації застосовуються в навчальному процесі та в процесі викладання дисциплін «Транснаціоналізація світової економіки», «Світові фінанси», «Міжнародний фінансовий менеджмент» в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 048/11-169 від 15.06.2011).
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі наукові результати, які наведені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. Ідеї, твердження чи гіпотези інших авторів використані в дисертації лише для підкріплення ідей здобувача і мають відповідні посилання.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорено і схвалено на міжнародних науково-практичних конференціях в Україні: Міжнародній науково-практичній конференції «Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи» (22–23 квітня 2009 р., м. Одеса); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (21–22 травня 2009 р., м. Суми); П’ятій Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (30 жовтня 2009 р., м. Тернопіль); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм активізації інноваційного процесу» (22 квітня 2010 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії постсоціалістичних країн в умовах європейської економічної інтеграції» (23–24 квітня 2010 р., м. Одеса).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 12 наукових працях (загальний обсяг 3,92 д.а.), з них 7 статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, серед них 7 одноосібних, 5 – у матеріалах і тезах конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі основний текст дисертації викладено на 170 сторінках, включаючи 15 таблиць та 16 рисунків. Список використаних джерел містить 203 позиції на 21 сторінці.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертації дослідження теоретико-методологічних засад інноваційних детермінантів транснаціоналізації банківського бізнесу, аналіз трансформації транснаціонального банківського бізнесу під впливом інновацій та вивчення діяльності ТНБ в Україні в інноваційному контексті дає змогу зробити такі висновки.
Транснаціоналізація банківського бізнесу в контексті виходу господарюючих суб’єктів різної галузевої належності за межі національних економік є подібною до транснаціоналізації промислового і торговельного капіталу. За суттю і наслідками ці процеси схожі, оскільки являють собою багатопланове явище, виконують посередницьку функцію в обміні знаннями і технологіями, досвідом менеджменту, сприяють перетворенню світової економіки на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили.
Вихід фінансового капіталу за межі національних держав, внутрішньо властивий його природі, відповідає основним стратегічним цілям суб'єктів ринку. До таких цілей належать: прагнення до технологічного лідерства та конкурентної переваги на ринках; оптимізація розмірів корпорації, яку унеможливлюють вузькі рамки національних ринків; доступ до іноземних природних, фінансових, людських ресурсів для надійного забезпечення власного виробництва товарів і послуг; боротьба за нові ринки; зниження собівартості і збільшення конкурентоспроможності своєї продукції.
Основними рушійними силами розвитку міжнародної банківської діяльності є глобалізація та прогрес в інформаційних технологіях. Глобалізація в банківській сфері грунтується на дерегулюванні банківської діяльності, лібералізації фінансових ринків, сек’юритизації активів.
Під впливом цих чинників сформувалися сучасні тенденції розвитку міжнародної банківської діяльності, з яких основними є універсалізація, посилення конкуренції банків між собою та з широким колом фінансових організацій, консолідація банківського капіталу в національному та міжнародному масштабах, освоєння банками нетрадиційних видів бізнесу (інвестиційного та страхового) та скорочення частки традиційних банківських операцій на користь збільшення нових, що відповідає якісним змінам попиту клієнтів.
Загальну теоретико-методологічну основу дослідження процесів транснаціоналізації банківського бізнесу складають теорії та концепції, які досліджують процеси виходу, концентрації та централізації торговельного і промислового капіталу за межі національних економік, оскільки транснаціональні корпорації та транснаціональні банки є спорідненими за природою, походженням і організацією діяльності суб’єктами світової економіки.
Фундаментальну теоретичну основу дослідження транснаціоналізації бізнесу з погляду ролі інновацій становлять економічні погляди Й. Шумпетера, який у своєму визначенні капіталізму відзначив створення кредиту в банківській системі як вирішальний елемент.
Шумпетер перетворив кредит на невід’ємний атрибут інновації, яка є фундаментальним двигуном економічного зростання. Банківський кредит - це основне джерело фінансування нових підприємців та їх нових підприємств, нових продуктів або нових процесів.
На противагу класичним поглядам, Шумпетер поставив роль фінансових посередників та фінансових ринків у центр економічного розвитку. Таким чином, він рішуче сприяв революції в тогочасній економічній науці, що в кінцевому підсумку повністю змінило розуміння того, як повинна функціонувати сучасна капіталістична економіка.
Вчення Шумпетера є найбільш універсальним базовим підходом до аналізу інноваційного розвитку економіки, в тому числі її фінансово-кредитної сфери.
Поєднання наукового доробку Шумпетера з положеннями еклектичної теорії Данінга становить підґрунтя подальших досліджень у цій сфері. Найважливішим для нашого подальшого дослідження є висновок Шумпетера щодо провідної ролі фінансового посередника в сприянні радикальним змінам на основі поєднання ключових сфер фінансової діяльності.
Результати проведеного в цій дисертації аналізу теоретичних джерел з проблематики транснаціоналізації банківського бізнесу доводять, що інновації є суттєвим аспектом теорій ТНК, а взаємозв’язок між транснаціоналізацією та інноваціями є предметом дослідження не тільки в теоріях трансаціоналізації, а і в сучасних інноваційних теоріях.
Інновації є основним чинником конкурентоспроможності соціально-економічних систем на макро-, мезо- та мікроівнях. Відповідно, інновації в транснаціональному банківському бізнесі є ключовим чинником позиціонування транснаціонального банку як суб’єкта бізнесу в зовнішньому конкурентному середовищі.
Специфічні особливості транснаціональних банків як основних суб’єктів транснаціонального банківського бізнесу зумовлюють специфіку їхньої інноваційної діяльності.
Інноваційна діяльність транснаціонального банку суттєво відрізняється від інноваційної діяльності звичайного комерційного банку. В умовах фінансової лібералізації відбуваються принципові зміни у середовищі функціонування ТНБ, посилення конкуренції на новому технологічному рівні, зміни структури банківської сфери через активізацію злиттів і поглинань, формування мережевого банківського бізнесу.
Інноваційна діяльність ТНБ формується і реалізується під впливом не лише внутрішніх, а і різноманітних специфічних зовнішніх факторів: сукупності тенденцій загальносвітового економічного розвитку, тенденцій розвитку світової фінансової сфери, особливостей регулювання діяльності ТНБ законодавством приймаючих країн, конкуренції на ринках країни походження та приймаючих ринків тощо.
Аналіз суті інноваційного процесу та інноваційної діяльності показав, що інноваційна діяльність окремих ТНБ - це вид праці, спрямованої на створення інновацій, який водночас є складовою інноваційного процесу у сфері транснаціонального банківського бізнесу. Таким чином, порівняно з інноваційною діяльністю інноваційний процес є ширшим поняттям, зміст якого слід аналізувати за кількома підходами.
Сучасні наукові, навчальні, методичні літературні джерела не містять визначення поняття «інновація транснаціонального банку», однак необхідність запровадження цього поняття в науковий оборот існує, оскільки поняття «інновація транснаціонального банку» не є тотожним поняттю «банківська інновація».
Інновація транснаціонального банку - це результат інноваційної діяльності ТНБ у сфері надання традиційних і нетрадиційних банківських послуг – нові форми організації бізнесу, продукти, послуги, технології, впровадження яких спрямоване на формування адекватної умовам зовнішнього середовища конкурентної позиції банку.
Поняття «інноваційний фактор транснаціоналізації банківського бізнесу» трактується нами, як сукупність ендогенних та екзогенних інноваційних рушіїв, які забезпечують вихід бізнесу банку за межі національної економіки та його подальший розвиток на основі формування адекватної умовам зовнішнього середовища конкурентної позиції.
Аналіз підходів до типології банківських інновацій показав, що існує необхідність удосконалення сучасної типології банківських інновацій, яка є зорієнтованою на суто банківські інновації, отже не враховує визначальних рис інновацій сучасного транснаціонального банку і практично не відображає новітні структурні та функціональні зміни, які відбуваються в міжнародному банківському бізнесі під впливом провідних тенденцій і процесів світового розвитку.
Згідно з шумпетеріанським підходом, одним з видів інновацій є нові форми організації транснаціонального банківського бізнесу. Такими новими формами є транснаціональний універсальний банк та транснаціональний фінансовий конгломерат.
Компаративний аналіз сутнісних характеристик бізнесу та організації ТНБ і транснаціонального фінансового конгломерату показав, що останній відрізняється від універсального банку саме принципом вертикальної інтеграції кредитних, інвестиційних та страхових компаній, тоді як універсальний банк надає різноманітні послуги, створюючи відповідні структурні підрозділи.
Завдяки тому, що транснаціональний фінансовий конгломерат акумулює фонди кількох фінансових компаній – членів конгломерату, він має кращі можливості фінансування розвитку інноваційної діяльності порівняно з транснаціональним універсальним банком.
Проявом і наслідком процесу фінансової конвергенції є здатність транснаціональних фінансових конгломератів створювати новітні, дійсно інтегровані продукти, що мають банківські (накопичувальні, інвестиційні тощо) та страхові характеристики (покриття ризиків).
За останні кілька десятиліть тенденція до універсалізації діяльності фінансових посередників набула нових якісних ознак: поряд з універсальними банками набули поширення групи фінансових компаній з перехресними правами власності, або фінансові конгломерати, які стали пропонувати всі види послуг - від класичних (кредитно-депозитних) до нетрадиційних для банків видів фінансового обслуговування – страхування та інвестиційних послуг, включаючи роботу з нерухомістю, та ін.
Фінансовий конгломерат відрізняється від універсального банку саме принципом вертикальної інтеграції кредитних, інвестиційних та страхових компаній, тоді як універсальний банк надає різноманітні послуги, створюючи відповідні структурні підрозділи.
Порівняно з універсальним банком, фінансовий конгломерат, як правило, має кращі можливості фінансування інноваційної діяльності та набагато ширшу ринкову диференціацію пропонованих продуктів та послуг, оскільки акумулює фонди кількох видів фінансових компаній.
Будучи чинником і, водночас, наслідком поглиблення процесу фінансової конвергенції, фінансові конгломерати відрізняє їх здатність до вироблення дійсно інноваційних - інтегрованих продуктів, що мають банківські (накопичувальні, інвестиційні тощо) та страхові характеристики (покриття ризиків)
Існуючі класифікаційні підходи необхідно доповнити введенням такого нового якісного критерію класифікації інновацій сучасних ТНБ, як ступінь фінансової конвергентності, що дає змогу виокремлювати, з одного боку, продукти універсального банку, а з іншого боку – інтегровані продукти фінансового конгломерату.
Величезна кількість ризиків, яку несуть як банки, так і страхові компанії, зумовлює взаємну зацікавленість банків та страхових компаній у щільній взаємодії, що виявляється у формуванні особливих інноваційних моделей організації бізнесу (угода банку та страхової компанії про дистрибуцію, утворення страхового венчурного підприємства на основі перехресного володіння акціями, угода про дистрибуцію на основі перехресного володіння акіями, холдинг, фінансовий конгломерат).
Новим явищем у транснаціональному банківському бізнесі є опанування ними інвестиційної діяльності, зокрема кастодіального обслуговування. З аналізу змісту діяльності кастодіанів стає очевидним факт кардинальної зміни змісту банківського бізнесу в системі Global Custody в напрямку диверсифікації - поєднання класичної кредитної діяльності з біржовою. Отже функціонування Global Custody веде до розмивання хрестоматійних відмінностей між організованим (біржовим) і неорганізованим (міжбанківським) ринками. Зважаючи на це, а також на довершені інформаційні технології, що застосовуються у цій сфері, можна стверджувати, що функціонування інституту глобального кастодіального бізнесу започаткувало нову технологічну революцію, що відбувається в транснаціональному банківському бізнесі.
Створення і розвиток інституту глобального кастодіального бізнесу є інноваційним процесом, яким започатковано нову технологічну революцію у транснаціональному банківському бізнесі на основі його диверсифікації.
В ході дослідження автором виявлено тенденціїю стрімкої конвергенції процесних і продуктових інновацій ТНБ, зумовленої поглибленням інтеграції банківського та страхового транснаціонального бізнесу, що виявляється у формуванні специфічних інноваційних моделей організації бізнесу (угода банку та страхової компанії про дистрибуцію, утворення страхового венчурного підприємства на основі перехресного володіння акціями, угода про дистрибуцію на основі перехресного володіння акціями, холдинг, фінансовий конгломерат).
Дослідження сутності і змісту інноваційної стратегії ТНБ на основі аналізу теоретико-методологічного доробку західних і вітчизняних учених дає підстави стверджувати про необхідність удосконалення трактування цього поняття у контексті сучасного змісту і тенденцій інноваційного розвитку транснаціонального банківського бізнесу.
Розуміння диверсифікації транснаціонального банківського бізнесу, як стратегічного напрямку формування нової моделі комерційної діяльності ТНБ на основі інтегрування видів бізнесу банку в рамках горизонтальної та/або вертикальної універсалізації дає змогу запропонувати нове трактування інноваційної стратегії транснаціонального банку.
Інноваційна стратегія транснаціонального банку – це довготермінова програма зміцнення конкурентної позиції банку на основі розробки і впровадження інноваційних продуктів та послуг, що досягається через інтегрування видів бізнесу банку в рамках горизонтальної та/або вертикальної універсалізації та визначення способу зростання (диверсифікаційний, інтеграційний). За цим підходом, комерційна діяльність ТНБ більше не є суто банківською в традиційному розумінні (кредитний, депозитний бізнес), а є високо диверсифікованою комерційною діяльністю ТНБ з надання фінансових послуг – якісно новою сучасною моделлю транснаціонального банківського бізнесу.
Активне проникнення іноземного капіталу у вітчизняний банківський сектор несе в собі як позитивні наслідки, так і певні ризики, які можуть не лише призвести до зміни його структури, а й спричинити неконтрольовані наслідки для економічної системи держави.
Маючи більший ресурсний потенціал, залучаючи дешевші грошові кошти в материнських установах, іноземні банки займають найбільш дохідні та привабливі з точки зору зростання ніші і витіскають менш конкурентоспроможних конкурентів – вітчизняні банки. Останні змушені обслуговувати роздрібний ринок, концентруючи увагу на високо ризикованих клієнтах, через що погіршується якість їхнього кредитного портфелю (зростає частка проблемних кредитів).
Динаміка частки іноземного капіталу та його обсяги в банківській системі України засвідчують зростання ролі інтегрованих фінансових посередників у розвитку банківського бізнесу.
Надійність банків з іноземним капіталом, будучи предметом численних дискусій фахівців і практиків, є важливою передумовою інноваційного розвитку як окремих банків, так і банківської системи загалом. За рейтингом надійності 79 українських банків, оприлюдненим агентством "Експерт-Рейтинг" у березні 2010 р., найбільш надійними експерти вважають банки з іноземним капіталом. Саме такі банки складають першу десятку рейтингової таблиці. Топ-10 рейтингу виглядає так: "Каліон Банк Україна", "Сітібанк (Україна)", "ІНГ Банк Україна", "УкрСиббанк", "Унікредит Банк", "Альфа-Банк", "Укрсоцбанк", "ВТБ Банк", "VAB Банк", "Дочірній банк Сбербанку Росії". Два найбільших державних банки - "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" » зайняли в рейтингу 11 і 13 місця відповідно.
Зростання кількості фінансово-кредитних установ з участю іноземного капіталу на ринку фінансових послуг веде до посилення конкуренції, що своєю чергою зумовлює необхідність інноваційного шляху розвитку для всіх учасників ринку. Дослідження в цьому розділі спирається на акцентовані нами у другому розділі аспекти інноваційної діяльності ТНБ, які відображають конвергенцію банківської та страхової, та банківської й інвестиційної діяльності.
Результати проведеного аналізу розкривають особливості організації та суть співпраці ТНБ зі страховими компаніями в Україні: партнерство на основі укладання угод про дистрибуцію. Отже, бізнес структурних підрозділів найкрупніших ТНБ у сфері банкострахування поки що не можна вважати високоінтегрованою фінансовою діяльністю, так само й їх продукти не є за своєю сутністю новітніми високоінтегрованими фінансовими продуктами.
На відміну від банкострахування, інвестиційний банкінг реалізується безпосередньо банками – структурними підрозділами ТНБ. Останні поєднують в традиційну кредитно-депозитну банківську діяльність з інвестиційним банківським бізнесом, отже вони з точки зору ступеня універсалізації та глибини фінансової конвергенції являють собою універсальні банки.
З цього твердження випливає важливий висновок: продукти інноваційної діяльності структурних підрозділів ТНБ в Україні є інноваціями універсального банку і за ступенем конвергентності суттєво відрізняються від тих інноваційних продуктів та послуг, які є результатом інноваційної діяльності фінансового конгломерату.
Загалом говорити про масштабні інноваційні структурні перетворення в організації банківського бізнесу під впливом ТНБ в Україні поки що передчасно.
Послуги структурних підрозділів ТНБ у сфері банкострахування та інвестиційного бізнесу, будучи новими для банківської системи України, є звичними й поширеними в країнах материнських компаній, а їх використання нараховує вже не один десяток років. Отже експансія ТНБ на ринки, що формуються, супроводжується не стільки розробкою та впровадженням інновацій, скільки їх дифузією. На нашу думку, це віддзеркалює переважно імітаційний характер інноваційного процесу ТНБ на ринках, що формуються.
Одним з методів оцінки впливу транснаціоналізації банківського бізнесу на інноваційну діяльність банків приймаючої країни є модель ймовірності виникнення інновації, розроблена Mohnen and Roller. Ця модель належить до класу пробіт- і логіт-моделей, які застосовуються для оцінки якісних змінних у тих випадках, коли застосування лінійного оцінювання утруднено рядом причин. Результатом оцінки інноваційної діяльності фінансової фірми є розрахунок індекса інноваційності.
Поглиблення такого аналізу досягається через використання узагальненої моделі Тобіта.
Основні висновки, які були отримані внаслідок емпіричної перевірки моделі Mohnen and Roller, є такими: розмір фірми, рівень освіченості робочої сили, підвищення витрат на дослідження і розвиток, доступність зовнішнього фінансування та співпраця з іншими фірмами збільшують ймовірність фінансових інновацій.