ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

СТОЛЯРЧУК ВІКТОРІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 339.923:061.1:332.012.2

ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ
ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Поручник Анатолій Михайлович,
доктор економічних наук,
професор

КИЇВ 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ..………...……………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО РИНКУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ………………………..
14
1.1. Креативна природа продукту інтелектуальної праці та критерії його економічної оцінки .…………………………………………..………………
14
1.2. Становлення та інституціоналізація світового ринку об’єктів інтелектуальної власності ……………….……………………………………
39
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………... 54
РОЗДІЛ 2. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ОІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ………………………………………………………………

58
2.1. Світові центри продукування об’єктів інтелектуальної власності та їх репозиціювання в глобальній економіці …………………………………..…
58
2.2. Економіко-правові механізми захисту ІВ …………………………….… 71
2.3. Транснаціоналізаційні чинники інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності ………………...…………………
93
2.4. Інфраструктурні інститути функціонування глобального ринку ОІВ ... 116
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………... 137
РОЗДІЛ 3. ІНСТИТУЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ …………………………………………………………….........

141
3.1. Кількісні та якісні параметри розвитку ринку об’єктів ІВ України ….. 141
3.2. Нормативно-правові основи функціонування національного ринку ОІВ ……………………………………...………………………………………
162
3.3. Інституційний механізм активізації участі України у глобальному ринку об’єктів інтелектуальної власності ….………………………………..
176
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………... 193
ВИСНОВКИ .…………………………………………………………………. 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………..………. 200
ДОДАТКИ ….……………………………………………………………….. 221

ВСТУП

Актуальність теми. Глобалізаційний етап світогосподарського розвитку на початку ХХІ ст. характеризується, з одного боку, всеохоплюючою постіндустріалізацією капіталістичної ринкової системи, утвердженням у світовому масштабі економіки знань, стрімким нарощуванням транснаціоналізаційних тенденцій у розвитку національних економік та поступовим формуванням загальнопланетарного валютно-фінансового й інформаційно-комунікаційного простору, а з другого – наростанням розриву між масштабами глобальних трансформацій та інституційною системою їх регулювання. Ключову роль у сучасній моделі економічного розвитку країн та забезпеченні їх міжнародної конкурентоспроможності посідають інноваційні чинники, серед яких особливого статусу набуває здатність держав продукувати високотехнологічні товари та об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ).
Що стосується ринку об’єктів інтелектуальної власності, то він посідає особливе місце з-поміж сегментів глобального ринку, оскільки на ньому купуються і продаються не стандартні види товарів і послуг, а науково-технічні знання, котрі є результатами інноваційних розробок та досліджень, проектних та конструкторських робіт, досвіду їх промислового освоєння, втілених у відповідних охоронних документах – патентах, ліцензіях, промислових зразках, наукових звітах та доповідях, торговельних секретах та ін. Іншими словами, даний ринок є фундаментом інтернаціоналізації інтелектуального виробництва та міжнародного усуспільнення інтелектуальної праці.
Водночас, світовому ринку ОІВ притаманна і ціла низка суперечностей розвитку, які випливають з самої природи його об’єкта обміну. Так, належний рівень охорони прав інтелектуальної власності є необхідною умовою забезпечення суспільного розвитку та справедливого розподілу інтелектуальної ренти. Однак запровадження високих стандартів охорони ІВ та встановлення монополії на її права може спричинити збідніння глобального банку накопичених людством знань та обмеження доступу бідних країн до світової «технологічної спадщини».
Дана проблематика набуває додаткової актуальності з огляду на поглиблення процесів інтернаціоналізації НДДКР, коли інноваційні надбання, створені людським ресурсом одних країн, присвоюються іншими країнами та транснаціональними структурами. Тож ключовим питанням на сьогодні є розбудова ефективної інституційної системи глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності, здатної узгодити економічні інтереси суб’єктів інноваційного процесу та споживачів ІВ, забезпечивши при цьому світовий технологічний поступ.
Виходячи з цього, особливої актуальності на сьогодні набуває дослідження процесів інституціоналізації світового ринку об’єктів інтелектуальної власності як невід’ємного компоненту глобального ринку, який визначає характер, основні канали і механізми світового науково-технологічного обміну та рівень комерціалізації інноваційних розробок у глобальному масштабі.
Найбільш повно теоретичні основи еволюції інституційної структури світових ринків, специфіку функціонування різних видів і рівнів ринкових інститутів, процеси інтелектуалізації виробництва та формування глобального конкурентного середовища, механізми диверсифікації методів конкурентної боротьби країн і ТНК, ключові тенденції розвитку світового ринку об’єктів інтелектуальної власності та інструменти захисту її прав розкрито у працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як: С.Агабеков, Ч.Азімов, Г.Андрощук, В.Антонов, Л.Антонюк, А.Алчіян, Дж. Айрон, Ю.Бошицький, М.Вачевський, І.Ващинець, Т.Веблен, Р.Вернон, О.Вільямсон, В.Гамільтон, Т.Голубєва, С.Гордієнко, О.Гороховський, Г.Грубер, І.Дахно, Ч.Джонсон, В.Дмитришин, В.Дроб’язко, М.Дронь, М.Енрайт, С.Ємельянов, О.Єрмоленко, А.Жарінова, В.Жаров, Т.Захарченко, Б.Какух, І.Каленюк, Т.Кальченко, Д.Кауфман, П.Крайнєв, І.Кожарська, І.Колесник, Ю.Кузнєцов, Д.Лук’яненко, О.Манжура, І.Медведєв, Т.Медведкін, Л.Меняйло, В.Мітчелл, Л.Ніколаєнко, Є.Панченко, В.Пархоменко, О.Пічкур, В.Полохало, А.Поручник, О.Святоцький, Л.Федулова, А.Філіпенко, Н.Халаїм, В.Хаустов, Р.Хейлброннер, В.Хрустальов, Т.Циганкова, Ю.Шемшученко, І.Шестак та ін.
Однак ряд аспектів цієї багатогранної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими та обґрунтованими. Насамперед потребує подальшого дослідження діяльність інститутів, які регулюють глобальний ринок об’єктів інтелектуальної власності та визначають його суб’єктно-об’єктну та регіональну структуру. Недостатньо розробленим залишається питання щодо оцінки впливу транснаціоналізаційних чинників на розвиток ринку ОІВ, а також механізмів національного, регіонального і наднаціонального захисту прав ІВ. Крім того, надзвичайно актуальним на сьогодні є також визначення місця України на глобальному ринку об’єктів інтелектуальної власності та обґрунтування напрямків активізації її участі у високотехнологічному сегменті світового ринку.
Таким чином, системне дослідження процесів інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності є дуже важливим як у теоретичному, так і у практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем факультету міжнародної економіки і менеджменту: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948), «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). В рамках цих тем автором особисто підготовлено розділи «Варіативність національних та регіональних моделей захисту прав інтелектуальної власності» та «Інституційний механізм включення України у глобальний ринок об’єктів інтелектуальної власності».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розкриття теоретичних засад інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності, обґрунтування напрямків її диверсифікації на основі дії інституційних чинників, а також визначення шляхів формування ефективного інституційного механізму інтеграції України у світовий ринок ОІВ.
Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено такі конкретні завдання:
- розкрити природу продукту інтелектуальної праці та ідентифікувати критерії його економічної оцінки;
- з’ясувати фактори становлення та інституціоналізації світового ринку об’єктів інтелектуальної власності;
- визначити специфіку діяльності світових центрів продукування об’єктів інтелектуальної власності;
- охарактеризувати структурні підсистеми глобального ринку ОІВ у контексті їх інституційного забезпечення;
- оцінити ефективність діючих економіко-правових механізмів захисту ІВ на національному, регіональному та глобальному рівнях;
- охарактеризувати вплив транснаціоналізаційних чинників на інституціоналізацію глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності;
- оцінити кількісно-якісні параметри розвитку ринку ОІВ України та ефективність нормативно-правових основ його функціонування;
- обґрунтувати напрями активізації участі України у глобальному ринку об’єктів інтелектуальної власності.
Об’єктом дослідження є процеси розвитку світового ринку в епоху глобалізації.
Предметом дослідження є умови, чинники та механізми інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії і практики, прогнозуванні розвитку економічних процесів на основі методу наукової абстракції. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи були використані наступні методи наукового дослідження процесів інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності: діалектичний метод (при дослідженні природи продукту інтелектуальної праці та визначенні критеріїв його економічної оцінки: п. 1.1); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (при систематизації ключових інститутів глобального ринку об’єктів ІВ, характеристиці його структурних компонентів, а також розкритті нормативно-правових основ функціонування ринку ОІВ України: пп. 1.2, 2.1, 3.2); аналіз та синтез (при оцінці масштабів глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності, дослідженні процесів його транснаціоналізації та характеристиці діяльності його інфраструктурних інститутів: пп. 2.1, 2.3, 2.4); метод кількісного та якісного порівнянь (при оцінці ефективності діючих національних та регіональних систем захисту інтелектуальної власності, а також рівня відповідності кількісно-якісних параметрів ринку ОІВ України міжнародним стандартам: пп. 2.2, 3.1); експертних оцінок та прогнозний (при обґрунтуванні інституційних механізмів активізації участі України у глобальному ринку об’єктів інтелектуальної власності: п. 3.3); статистичний та графічний методи (під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення у таблицях та рисунках: пп. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).
Інформаційною та статистичною базами роботи є монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (ОЕСР, СОТ, Всесвітнього економічного форуму, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Міжнародного альянсу інтелектуальної власності, Асоціації інтерактивних цифрових комп’ютерних програм та ін.), результати наукових досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень України, закони України та ін.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у з’ясуванні економічної природи об’єктів інтелектуальної власності, розкритті механізмів інституціоналізації глобального ринку ОІВ, а також обґрунтуванні стратегічних напрямів інтеграції України у глобальний ринок ОІВ та її інституційного забезпечення.
Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:
вперше:
 з позицій інституційних методологічних засад дано авторське визначення категорії «глобальний ринок об’єктів інтелектуальної власності», який являє собою систему відносин між продуцентами ОІВ, суб’єктами інституціоналізації їх прав та споживачами з приводу комерціалізації результатів інтелектуальної праці на інтернаціональному рівні. На відміну від ринків традиційних товарів та послуг, у функціонуванні глобального ринку об’єктів ІВ виняткова роль належить інститутам, які забезпечують процес отримання їх власниками інтелектуальної ренти та усуспільнення інтелектуальної праці, втіленої в ОІВ, на глобальному рівні;
 систематизовано ключові інститути глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності – інститут комерціалізації та захисту прав ІВ (національні патентні відомства, СОТ, Міжнародна асоціація з охорони промислової власності, Міжнародна федерація винахідницьких організацій, Міжнародна федерація патентних повірених, Альянс прав власності, Міжнародна асоціація власників товарних знаків та ін.), інститут ціноутворення, інститут конкуренції, інститут посередництва (патентно-ліцензійні, рекламні та консалтингові організації, центри впровадження технологій та інноваційні біржі) та ін. Доведено, що в сукупності ці інститути формують основні пропорції ринку ОІВ, його суб’єктно-об’єктну та територіально-географічну структуру, регулюють даний ринок на національному, регіональному і глобальному рівнях, а їх система характеризується жорсткою ієрархічністю, яка відображає ступінь інноваційності об’єктів інтелектуальної власності;
удосконалено:
- характеристику об’єктів інтелектуальної власності з точки зору їх власних особливостей (однорідність та ідеальність, суспільна природа, визначальний внесок у технологічний розвиток світового суспільства); специфіки економічного руху, форм реалізації та комерціалізації (відокремленість галузей і сфер виробництва ОІВ від реального сектору економіки, дуалістичність знаннєво-інформаційного компоненту їх продукування та правового компоненту комерціалізації, суб’єктивність у визначенні ціни, часова обмеженість життєвого циклу, надання об’єктами ІВ їх власникам законної можливості щодо монополізації виробництва якісно нових видів товарів із високоякісними споживчими характеристиками); а також ступеня впливу інститутів на розвиток існуючих ОІВ та появу нових;
- встановлено, що за умов формування шостого високотехнологічного укладу та через недостатню правову захищеність інтелектуальної власності в країнах базування дочірніх підрозділів глобальних корпорацій вони поступово змінюють свою технологічну політику в напрямку переведення інноваційних процесів в країни базування материнських компаній та «замикання» в їх межах розробок радикальних технологій з одночасною юридичною реєстрацією прав інтелектуальної власності. Наслідком цього стане нова хвиля «відпливу умів» у розвинуті країни світу;
дістали подальший розвиток:
- бенчмаркінг національних і регіональних систем захисту ІВ за наступними критеріями: ступінь гарантування авторських прав, форми та інструменти захисту прав ІВ, процедури оформлення заявок на винаходи та методики оцінки рівня їх патентоспроможності, ступінь відповідальності за порушення прав ІВ, ступінь гармонізації національних норм захисту ІВ з міжнародними стандартами, функціональні компетенції національних патентних відомств, механізми застосування судових заборон, методики обчислення матеріальних збитків від порушення прав ІВ та ін. Доведено, що найрозвинутішою національною моделлю захисту ІВ є охоронна система США, яка надає запатентованим винаходам найвищого інноваційного статусу та забезпечує можливості для їх глобальної комерціалізації. Серед регіональних моделей захисту прав ІВ безперечним лідером є європейська патентна система, яка є ядром формування загальноєвропейського інноваційного простору;
- комплексна оцінка відповідності кількісно-якісних параметрів розвитку ринку об’єктів інтелектуальної власності України міжнародним стандартам, на основі якої встановлено найбільше її відставання за такими показниками, як: масштаби та структура вітчизняної патентно-ліцензійної діяльності (превалювання об’єктів ІВ торговельної орієнтації, домінування у патентуванні базових та експортоорієнтованих галузей національної економіки та ін.); рівень координації та стимулювання з боку держави процесів патентування за середньо- та довгостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності; масштаби міжнародного патентно-ліцензійного співробітництва України та її участь у міжнародному трансфері технологій (домінування в імпорті технологій морально застарілого обладнання та трансферу західних управлінських і підприємницьких методик, вкрай вузький сегмент передачі технологій сучасних виробничих процесів, великомасштабне залучення наукового потенціалу держави до виконання закордонних замовлень та ін.); методики, які застосовують вітчизняні підприємства щодо оцінки нематеріальних активів, їх внесення до статутних фондів та постановки на бухгалтерський облік; масштаби і галузева структура вітчизняного венчурного підприємництва;
- обґрунтування стратегічних напрямів активізації участі України у глобальному ринку об’єктів інтелектуальної власності: стимулювання та підтримка технологічної кластеризації національної економіки з підключенням вітчизняних підприємств до транснаціональних виробничих мереж, розвиток інфраструктурних інститутів ринку ОІВ, реформування національної нормативно-правової бази у напрямку наближення її до міжнародних стандартів, створення спеціалізованого патентного суду й ухвалення цілісного Патентно-процесуального кодексу із запровадженням кримінальної відповідальності за порушення прав ІВ, розробка нормативно-правової бази міжнародного трансферу технологій з орієнтацією на положення відповідних стандартів ЄС, формування національної патентної бібліотеки та забезпечення інформаційної підтримки діяльності у сфері ІВ, удосконалення національної системи підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері ІВ, залучення в господарський обіг усіх результатів інтелектуальної діяльності вітчизняних підприємств та ін.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення, висновки та рекомендації, сформульовані автором у дисертації, можуть бути методологічною базою для розробки ефективних механізмів інтеграції України у глобальний ринок об’єктів інтелектуальної власності. Наукові розробки, висновки і практичні рекомендації автора були використані: Головним управлінням економіки Волинської обласної державної адміністрації при розробці проекту Програми соціально-економічного розвитку Волинської області (довідка про впровадження № 1108/05-11 від 28.11.2012 р.); Інститутом вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при розробці Положення «Про центр інтелектуальної власності ДВНЗ КНЕУ», наданні пропозицій до пункту 4.7, Додатку №3 «Види інноваційних продуктів і максимальні розміри матеріального стимулювання за їх створення (розробку, підготовку)» до Колективного договору та при розробці типових Договорів про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності (авторського права) на твір від авторів до Університету (довідка про впровадження від 10.09.2012 р.). Матеріали і результати дисертаційного дослідження використовуються також ТОВ «Патентно-інформаційний комітет» у поточній роботі (довідка про впровадження №375 від 18.10.2012 р.) та у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна безпека», «Управління інтелектуальною власністю» та «Глобальна економіка» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 15.05.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 13 міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: II міжна-родній науково-практичній конференції «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (м. Сімферополь, 7-9 листопада 2008 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти» (м. Дніпропетровськ, 27-28 серпня 2009 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності» (м. Жовті Води, 18-19 березня 2010 р.); науковій конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (м. Київ, 14-15 квітня 2010 р.); міжнародній конференції «Україна на шляху до європейської соціальної держави» (м. Київ, 26 травня 2011 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава, право, економіка» (м. Дніпропетровськ, 26 серпня 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Економічна політика країн ЄС» (м. Познань, Польща, 17 жовтня 2011 р.); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку світової економіки» (м. Харків, 15 грудня 2011 р.); IV міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Київ, 22-23 грудня 2011 р.); VI міжнародній науково-практичній конференції «Економічні підсумки 2011 року: досягнення та перспективи» (м. Львів, 23-24 грудня 2011 р); VIІ міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу» (м. Львів, 10-11 лютого 2012 р); міжнародній науково-практичній конференції «Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку України: проблеми та шляхи вирішення» (м. Київ, 17-18 лютого 2012 р.); науково-практичній конференції «Концепції, стратегії та напрями розвитку Української держави: економіка, фінанси, право» (м. Київ, 28 вересня 2012 р.).
Публікації. Основні положення і наукові результати дослідження опубліковано дисертантом самостійно у 19 наукових працях, у тому числі у 6 статтях у наукових фахових виданнях та 13 публікаціях в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 6,05 д. а.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 195 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 3 рисунки на 3 сторінках, 25 таблиць на 25 сторінках, 4 додатки на 5 сторінках, список використаних джерел налічує 190 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення природи продукту інтелектуальної праці, розкриття механізмів диверсифікації інституційного забезпечення світового ринку об’єктів інтелектуальної власності та обґрунтування напрямів інтеграції України у глобальний ринок ОІВ. Це дало автору змогу сформулювати ряд висновків теоретичного та практичного значення:
1. Постіндустріальні трансформації глобальної економічної системи справляють безпрецедентний, революційний вплив на світогосподарський розвиток на основі, насамперед, системної модернізації технологічних процесів та форм організації виробництва. Закономірним результатом цього є формування в національних економіках країн світу специфічного комплексу галузей і сфер виробництва об’єктів інтелектуальної власності, які, з одного боку, втілюють в собі результати інноваційних розробок та досліджень, проектних та конструкторських робіт, а також досвіду їх промислового освоєння, а з другого – набули форми товару і стали предметом обміну на міжнародному ринку.
2. Матеріальною основою інтернаціоналізації інтелектуального виробництва та міжнародного усуспільнення інтелектуальної праці є світовий ринок ОІВ, який в епоху глобалізації дедалі більшою мірою набуває інституціоналізованого та сегментованого характеру. З-поміж факторів, які обумовлюють високу динаміку його розвитку, ключовими є наступні: зростання попиту на об’єкти ІВ, транснаціоналізація інноваційної діяльності, процеси техноглобалізму, зростання кількості гравців ринку ОІВ, загострення конкурентної боротьби за технологічні нововведення, скорочення життєвих циклів інноваційних продуктів.
3. Сучасна система захисту ІВ характеризується ієрархічною структурою, в якій виокремлюються інститути національного, регіонального та глобального рівнів. Закономірною реакцією на посилення інституціоналізації світового ринку об’єктів інтелектуальної власності є зростання ролі інститутів глобального типу, які поступово переймають на себе частину функціональних компетенцій структур нижчого рівня. При цьому у функціонуванні глобального ринку ОІВ виняткова роль належить інститутам, які забезпечують процес отримання їх власниками інтелектуальної ренти та глобальне усуспільнення інтелектуальної праці, втіленої в ОІВ.
4. Процеси розвитку та сегментації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності проходять украй асиметрично як з точки зору його територіально-географічної, так і об’єктно-суб’єктної структури. Провідні позиції на ньому посідають країни-лідери світового господарства, які завдяки колосальним інноваційним витратам, володінню найпотужнішим кадровим ресурсом, розбудові національних інноваційних систем та високому рівню захисту ІВ перетворились на сьогодні на ключових продуцентів, комерціалізаторів та споживачів ОІВ. Умови техноглобалізму суттєво диверсифікують суб’єктну структуру світового ринку об’єктів ІВ за рахунок розширення кола продуцентів ОІВ, насамперед, з числа країн Південно-Східної Азії. Однак хоча дана група держав і нарощує свій потенціал за масштабами патентування, проте їхні винаходи дотепер не відповідають міжнародним критеріям інноваційності, а відтак – не мають глобальної комерціалізації та зорієнтовані переважно на внутрішньокраїнове споживання ОІВ.
5. Ключовими суб’єктними інститутами глобального ринку об’єктів ІВ є ТНК, які характеризуються величезними масштабами інноваційної діяльності, концентрацією на своїх підприємствах левової частки світового виробництва й комерціалізації ОІВ, а також активним відслідковуванням появи нових технологій ще на початковому етапі проведення фундаментальних досліджень. Реалізуючи корпоративну технологічну політику та здійснюючи патентування створених при цьому технологій, кожна ТНК формує свій власний патентний портфель та блокує наукові дослідження і розробки своїх конкурентів. Це надає сучасним ТНК нового статусу у процесах міжнародного трансферу технологій та обумовлює виникнення загроз інноваційній безпеці країн-реципієнтів їх капіталу.
6. В сучасних процесах інституціоналізації глобального ринку об’єктів інтелектуальної власності важливу роль відіграє інститут державно-корпоративного партнерства, представлений діяльністю таких інфраструктурних інститутів, як технопарки, технополіси, науково-промислові комплекси, кластери інноваційної діяльності, фонди залучення венчурного капіталу, мережі досліджень та інноваційних технологій, фонди підтримки технологій та інновацій та ін. Вони виконують важливу функцію щодо налагодження ефективної та взаємовигідної взаємодії держави і бізнесу у сфері реалізації національних технологічних політик країн світу, а також консолідації зусиль різних секторів економіки та суспільства щодо реалізації національних інноваційних стратегій, створення і практичного використання нових ефективних технологій.
7. Низька ефективність економічної системи України в цілому не могла негативно не позначитись і на одному з найважливіших сегментів національного ринку – ринку об’єктів ІВ. Практично за усіма кількісними і якісними параметрами його сучасного стану він в загальному форматі не відповідає міжнародним стандартам. Реалізація ефективного інституційного механізму активізації участі України у глобальному ринку ОІВ можлива лише за умов системного і синхронізованого реформування економічної й інноваційної сфери на базі прискореної модернізації вітчизняного промислового сектору і розбудови потужного постіндустріального сектору. Першочерговими кроками в цьому напрямку мають бути: стимулювання та підтримка технологічної кластеризації національної економіки, розвиток інститутів венчурного фінансування, реформування національної нормативно-правової бази у напрямку наближення її до міжнародних стандартів у цій сфері, створення в нашій країні спеціалізованого патентного суду та ухвалення цілісного Патентно-процесуального кодексу, створення в Україні нормативно-правової бази міжнародного трансферу технологій, орієнтуючись на структуру і положення відповідних стандартів ЄС, формування патентної бібліотеки та забезпечення інформаційної підтримки діяльності у сфері ІВ, удосконалення національної системи підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері ІВ, залучення в господарський обіг усіх результатів інтелектуальної діяльності вітчизняних підприємств та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрощук Г. О. Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: стратегія високих технологій / Г. О. Андрощук // Наука та інновації. – 2009. – Т. 5. - №3. – С. 72-88.
2. Андрощук Г. Спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності як стимул економічного розвитку / Г. Андрощук // Інтелектуальна власність. – 2008. – № 1. – С. 53–61.
3. Андрощук Г. Трансфер технологий: Украина в международной торговле лицензиями / Г. Андрощук, В. Денисюк // Предпринимательство, хазяйство, право. – 2011. - №7. – С. 39-45.
4. Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива: монографія / Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, Я. М. Столярчук та ін.; за заг. ред. Д. Г. Лук’яненка та А. М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2010. – 334 с.
5. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія / Л. Л. Антонюк, А. М. Поручник, В. С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
6. Бабина А. Международные стратегические альянсы // Банкаускі веснік, Кастрычнік 2007. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nbrb.by/bv/narch/393/8.pdf
7. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл / Пер. с англ. – М.: Academia, 1999.
8. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / Г.О. Андрощук, О.В. Дем’яненко, І.Б. Жиляєв та ін. – К.: Парламенське видавництво, 2008.
9. Білорус О., Скаленко О., Ярова Н. Можливості та шляхи інтеграції України у світовий ринок інтелектуальних продуктів / О. Білорус, О.Скаленко, Н. Ярова // Економічний часопис – ХХІ. – 2002. – №1. – С. 15-20.
10. Бутенко А. І., Лазарєва Є. В. Інфраструктурні компоненти інноваційної моделі економіки / А. І. Бутенко, Є. В.Лазарєва // Економіка і прогнозування. – 2008. – №4. – С. 69-81.
11. Валлє В. Парадокси права інтелектуальної власності / В. Валлє. – Київ: Освіта України, 2010. – 420 с.
12. Валлє В. Спадок Джеймса І та королеви Анни: охорона інтелектуальної власності у часі й просторі. – Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2010. – 216 с.
13. Васильев Ю. П. Управление развитием производства в США, или взгляд в будуще / Ю. П. Васильев. – М.: Экономика, 2006.
14. Винничук Ю. Представитель экономического отдела посольства США в Украине Кристофер Смит о том, за что могут лишить преференций отечественных экспортеров // Деловая столица. – № 50(604) от 10.12.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.depo.ua/ru/delovaja-stolica/2012_arhiv-nomerov-ds/dekabr_2012_1354493340/50-604/94928.htm
15. В центрі уваги: захист прав інтелектуальної власності в судовому порядку: Аналітичний звіт Комітету з інтелектуальної власності Європейської Бізнес Асоціації. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.eba.com.ua/files/documents/IPR_web_2008_UKR.pdf – п. 5
16. Галянтич М. Проблеми створення патентного суду України / М.Галянтич // Юридична Україна. – 2003. – № 5. – С. 30.
17. Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір: Монографія / за ред. Д. Г. Лук’яненка, А. М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2008. – 424 с.
18. Государство и управление в США / Отв. ред. Л.И.Евенко / АН СССР. Ин-т США и Канады. – М.: Мысль, 1985.
19. Давыдов А. Структурные изменения в американской экономике / А.Давыдов // МЭиМО. – 2009. - №11. – С. 35-47.
20. Державне агентство України з інвестицій та інновацій. Інформаційно-аналітична довідка // Наука та інновації. – 2009. – Т. 5. – 33. – С. 100-103.
21. Дорошенко О. Ф. Ще раз про патентний суд / О. Ф. Дорошенко // Право України. – 2011. – № 3. – С. 40–44.
22. Єщенко П. С., Арсеєнко А. Г. Нова парадигма розвитку економіки – настійливе веління нашого часу / П. С. Єщенко, А. Г. Арсеєнко // Економіка і прогнозування. – 2011. – №1. – С. 28-47.
23. Енин А. В. Конкурентоспособность белорусской экономики и инновационная политика / А. В. Енин, С. Б. Мять, В. М. Руденков // Гуманитарно-экономический вестник. – 2006. – № 2. – С. 83-99.
24. Жаров В.О., Добриніна Г. П. Вільний доступ до патентно-інформаційних ресурсів України – запорука ефективного створення об’єктів права інтелектуальної власності / В. О. Жаров, Г. П. Добриніна // Наука та інновації. – 2009. – Т. 5. - №4. – С. 25-30.
25. Зайцев В. Инновационная политика Японии / В. Зайцев // МЭиМО. – 2010. - №12. – С. 3-14.
26. Закон №6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.business-resurs.com.ua/index.php?option=com_stats&task=view&id= 1526
27. Закон України «Про авторське і суміжні права».
28. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 5407-17 від 02.10.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5407-17
29. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ligazakon.ua
30. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
31. Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць».
32. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
33. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів».
34. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
35. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки».
36. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин».
37. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».
38. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»Верховна Рада України; Закон від 08.09.2011 № 3715-VI.
39. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних».
40. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування / Г. О. Андрощук (упорядкування). – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 320 с.
41. Звіт про роботу за 2007 р. Державного Агентства України з інвестицій та інновацій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.gov.in.ua
42. Звіт про стан виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні за 2007 р. від 18 лютого 2008 р. – Робочий матеріал Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.dkrpp.gov.ua
43. Иванова Н., Данилин И. Антикризисные программы в инновационной сфере / Н. Иванова, И. Данилин // МЭиМО. – 2010. – 31. – С. 26-37.
44. Инвестиционный центр интеллектуальной собственности. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://intellect-bank.com.ua/mnenie-ekspertov.html
45. Иноземцев В.Л. Пределы «догоняющего» развития. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2000.
46. Iнноваційна полiтика: європейський досвід та рекомендації для України. ТОМ 2: Аналіз законодавства України у сфері досліджень, розробок та інноваційної діяльності та пропозиції щодо доповнень до законодавства (станом на жовтень 2011 року). Проект ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні». – К.: Фенікс, 2011. – 352 с..
47. Інституційні засади інноваційної економіки: міжнародний досвід та вітчизняна практика: Монографія / А.C. Аблов, О.С. Довгий, Л.П. Гальперіна та ін.; За заг. ред. В.Є. Новицького. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005.
48. Інтелектуальна власність у формуванні інноваційної економіки України: проблеми законодавчого забезпечення та державного регулювання / За заг. ред. проф. В.І. Полохала. Автор-упорядник: Г.О. Андрощук. — К: Парламентське вид-во, 2010.
49. Кондратьев В. Корпоративный сектор и государство в стратегии глобальной конкурентоспособности / В. Кондратьев // МЭиМО. – 2009. - №3. – С. 24-31.
50. Конешна В. С. Проблеми та перспективи українського експорту технологій // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції: У 8 т. – Т. 5. – Дніпропетровськ, 2011. – С. 56-60.
51. Концепція розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009-2014 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua/ua/plans_reports.html
52. Концепція розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності на 2009–2014 роки: Схвалено Рішенням Колегії Державного департаменту інтелектуальної власності оформлене Протоколом № 11 від 11.03.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sips.gov.ua/ua/normative_acts.html.
53. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз. – М., 1993.
54. Кривунь В., Корчак О. Проблеми комерціалізації науково-технічних розробок вищих навчальних закладів в Україні / В. Кривунь, О. Корчак // Інтелектуальна власність. – 2008. – №10. – С. __.
55. Лапко О. О. Венчурний капітал як джерело фінансування інноваційного розвитку економіки / О. О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2006. – № 3. – С. 25-42.
56. Лебедева Е. Инновационное развитие и образование / Е. Лебедева // МЭиМО. – 2007. - №12. – С. 45-54.
57. Лебедева Е. А., Недотко П. А. Внедрение изобретений в промышленности США: роль мелкого исследовательского бизнеса / Е. А. Лебедева, П. А. Недотко. – М.: «Наука». – 1984. – 191 с.
58. Лукашина М. В. Стратегічні напрями розвитку інноваційного підприємництва / М. В. Лукашина // Економіка і прогнозування. – 2009. – №3. – С. 86-98.
59. Мандибура В. О. Ідеологічна і об’єктивна складові економічної «Теорії людського капіталу» / В. О. Мандибура // Економічна теорія. – 2009. – №1. – С. 34-49.
60. Мельянцев В. Сдают ли развитые страны развивающимся свои позиции? / В. Мельянцев // МЭиМО. – 2009. – 312. – С. 3-18.
61. Министры делятся национальным опытом в сфере инноваций, роста и развития. Пресс-релиз ВОИС. – Женева, 20.09.2010. PR/2D010/662. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: www.wipo.int/pressroom/ru/article_0036.html
62. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / Под ред. И.С.Королева. – М.: Экономист, 2003.
63. Митчелл У. Экономические циклы: Проблема и ее постановка / У. Митчелл. – М. –Л.: Госиздат, 1930.
64. Новолишин П. Напрями розвитку та вдосконалення діяльності вільних економічних зон / П. Новолишин // Економіст. – 2001. – № 11. – C. 50–58.
65. Онищенко В. Модернізація як імператив розвитку України / В. Онищенко // Економіка України. – 2011. - № 7. – С. 4-14.
66. Осецький В. Л. Захист і розвиток інтелектуальної власності в Україні / В. Л. Осецький // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. – 2009. – №12. – С. 48-52.
67. Паладій М. В. Ефективне використання інтелектуального потенціалу нації – необхідна умова інноваційного розвитку економіки держави / М. В. Паладій // Наука та інновації. – 2009. – Т. 5. - №3. – С. 51-54.
68. Пархомчук С. О. Шляхи впровадження в судову систему України органів патентної юрисдикції / С. О. Пархомчук // Часопис Київського університету права. – 2012. – №2. – С. 228-231.
69. Патентная война между компаниями Apple и Samsung может закончиться мировым соглашением. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://novostiukrainy.ru/biznes/ patentnaya-voyna-mezhdu-kompaniyami-apple-i-samsung-mozhet-zakonchitsya-mirovym-soglasheniem
70. Пічкур О. Інноваційний розвиток світової економіки та місце України у ньому (ч. 2) / О. Пічкур // Інтелектуальна власність. – 2009. – №7. – С. 43-50.
71. Положення про дослідницький університет. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України №163 від 17.02.2010 р.
72. Поручник А. М. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні: монографія / А. М. Поручник, Л. Л. Антонюк – К.: КНЕУ, 2000. – 172 с.
73. Поручник А. М. Національний інтерес України: економічна самодостатність у глобальному вимірі: Монографія / А. М. Поручник. – К.: КНЕУ, 2008. – 352 с.
74. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової економічної програми «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки від 14 травня 2008 р. № 447. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 31 серпня 2011 р. №952. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/ed_2011_08_31/an/18/KP080447.html
75. Потєхіна В. Інтелектуальна власність / За ред. Дахна І. І. – Київ: ЦУЛ, 2008. – 413 с.
76. Притика Д. Організаційно-правові засади діяльності спеціалізованих колегій по захисту інтелектуальної власності / Д. Притика // Право України. – 2002. – №6. – С. 62-64.
77. Програма розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні на 2010-2014 рр.». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sdip.gov.ua/ua/plans_reports.html
78. Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні: Указ Президента України № 285/2001 від 27.04.2001 р. // Офіційний вісник України від 18.05.2001. – № 1. – Т. 2. – С. 820. – Ст. 783, код акту 18617/2001. – п. 3.
79. Промислова власність у цифрах. Показники діяльності державної служби інтелектуальної власності України та Державного підприємства «Український інститут промислової власності» за 9 місяців 2012 р. – Київ, 2012.
80. Про Рекомендації парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування». Постанова Верховної Ради України № 1243-V від 27.06.2007 р. // Відомості Верховної Ради України від 09.11.2007. – № 45. – С. 2001.
81. Ресурси і моделі глобального економічного розвитку: монографія / Д.Г. Лук’яненко, А.М. Поручник, А.М. Колот, Я.М. Столярчук та ін.; за заг. ред. Д.Г. Лук’яненка та А.М. Поручника. – К.: КНЕУ, 2011. – 703 с.
82. Річний звіт Державного департаменту інтелектуальної власності України за 2010 р. – С. 58.
83. Ровинская Т. Информационное общество: теория и практика / Т. Ровинская // МЭиМО. – 2010. - №9. – С. 81-90.
84. Савенко В.Г. Загрози економічній безпеці України у сфері інтелектуальної власності / В. Г. Савенко // Стратегічна панорама. – 2009. – №4. – С. 109-118.
85. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знаним, или история будущого. Новая постиндустриальная волна на Западе: Антология / Т. Сакайя. – М., 1999.
86. Саліхова О. Б. Методологічні підходи на оцінки високотехнологічного сектора економіки України / О. Б. Саліхова // Економіка і прогнозування. – 2009. – №3. – С. 75-85.
87. Саліхова О. Б. Оцінка високотехнологічної виробничої сфери – фундамент для створення дієздатної інноваційної стратегії держави / О. Б. Саліхова // Економіка і прогнозування. – 2009. – №3. – С. 75-85.
88. Скиданова О.В. Інтелектуальна власність і малий бізнес в Росії / О. В. Скиданова // Світ інтелектуальної власності. – 2003. – №33.
89. Соколов В. Тенденции развития мировой товарной торговли в 1990-2008 гг. / В. Соколов // МЭиМО. – 2011. - №2. – С. 36-47.
90. Солощук М. Економічні аспекти комерціалізації інтелектуальної власності / М. Солощук, М. Капінос, Е. Лерантович // Інтелектуальна власність. – 2008. – № 12. – C. 50–60.
91. Спільний європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей: монографія; За заг. редакцією Д. Г. Лук’яненка, В.І. Чужикова. – К.: КНЕУ, 2007.
92. Столярчук В. М. Варіативність країнових моделей захисту прав інтелектуальної власності в Європейському Союзі / В. М. Столярчук // Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності: Збірник наукових праць ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 18-19 березня 2010 р.). – Дніпропетровськ, 2010. – С. 70-72.
93. Столярчук В. М. Глобалізаційний вимір модернізації технологічної політики ТНК / Столярчук В. М. // Концепції, стратегії та напрями розвитку Української держави: економіка, фінанси, право: матеріали науково-практичної конференції (м. Київ, 28 вересня 2012 р.). – К.: УДУФМТ. – С. 94-97.
94. Столярчук В. М. Інноваційний механізм антициклічного регулювання економіки: досвід США / В. М. Столярчук // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. – Спец. вип. Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні. – К.: КНЕУ, 2010. – С. 135-138.
95. Столярчук В.М. Інституційні засади технологічної кластеризації економіки України: адаптація зарубіжного досвіду / В.М. Столярчук // Економічні підсумки 2011 року: досягнення та перспективи: матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 23-24 грудня 2011 р): У 3-х ч. – Ч. 2. – Львів: Львівська економічна фундація, 2011. – С. 24-26.
96. Столярчук В.М. Кількісні та якісні параметри розвитку ринку інтелектуальних продуктів в Україні / В. М. Столярчук // Економічний простір. – 2012. – №65. – С. 127-137.
97. Столярчук В. М. Ключові фактори розвитку світового ринку інтелектуальних продуктів в умовах техноглобалізму / В. М. Столярчук // Стратегии развития Украины в глобальной среде. Материалы II международной научно-практической конференции. – Т. 3. – Симферополь: ЦРОНИ, 2008. – С. 55-57.
98. Столярчук В. М. Конкурентні переваги регіональної системи охорони інтелектуальної власності в Євросоюзі / В. М. Столярчук // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць: у 2-х ч. Ч. 1. – К.: КНЕУ. – 2011. – С. 397-405.
99. Столярчук В. М. Критеріальна ідентифікація продуктів інтелектуальної праці / В. М. Столярчук // Економіка та підприємництво: зб. наук. пр. молодих учених та аспірантів. Відп. ред. С. І. Дем’яненко. – Вип. 26, 2011. – К.: КНЕУ, 2011. – С. 68-81.
100. Столярчук В. М. Нормативно-правові основи функціонування ринку інтелектуальних продуктів в Україні / В. М. Столярчук // Держава, право, економіка: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 26 серпня 2011 р.). – Дніпропетровськ: Друкарня ДНУ імені Олеся Гончара, 2011. – С. 50-53.
101. Столярчук В. М. Окремі аспекти комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності / В. М. Столярчук // Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти: Збірник наукових праць ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Дніпропетровськ, 27-28 серпня 2009 р.). – Дніпропетровськ, 2009. – С. 34-36.
102. Столярчук В. М. Особливості венчурного фінансування в системі комерціалізації інновацій / В. М. Столярчук // Формування ринкової економіки. – 2010. – №23. – С. 326-341.
103. Столярчук В.М. Особливості глобальних трансформацій у системі відтворення інтелектуальних продуктів / В.М. Столярчук // Сучасні тенденції розвитку світової економіки: збірник матеріалів ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Харків, 15 грудня 2011 р.). – Харків: ХНАДУ, 2011. – С. 64-65.
104. Столярчук В. М. Позиції України у світовому експорті технологій: проблеми та перспективи / В.М. Столярчук // Можливості та перспективи забезпечення стійкого економічного розвитку України: проблеми та шляхи вирішення: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 17-18 лютого 2012 р.). – К., у 2-х частинах, «Київський економічний науковий центр», 2012. – Ч ІІ. – С. 33-34.
105. Столярчук В.М. Потенційні можливості торговельного обміну високотехнологічною продукцією між Україною та ЄС / В. М. Столярчук // Економічна політика країн ЄС: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Познань, Польща, 17 жовтня 2011 р.). – Донецьк: ДонНУЕТ, 2011. – С. 158-159.
106. Столярчук В. М. Роль глобальних корпорацій в міжнародному науково-технологічному обміні / В.М. Столярчук // Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу: матеріали VIІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 10-11 лютого 2012 р): У 2-х ч. – Ч. 1. – Львів: Львівська економічна фундація, 2012. – С. 86-87.
107. Столярчук В. М. Світові центри виробництва продуктів інтелектуальної власності: репозиціонування в глобальному конкурентному середовищі / В. М. Столярчук // Формування ринкової економіки, 2009. – Вип. 21. – С. 149-157.
108. Столярчук В. М. Системні інститути функціонування глобального ринку інтелектуальних продуктів / В. М. Столярчук // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління: Зб. наук. праць. – Серія 1 «Економіка». – Випуск 4 (12). – Чернігів. – 2011. – С. 163-169.
109. Столярчук В. М. Соціальна відповідальність бізнесу як чинник модернізації економічної системи України // В. М. Столярчук // Україна на шляху до європейської соціальної держави: зб. матеріалів міжнар. конф. (м. Київ, 26 травня 2011 р.). – К.: КНЕУ. – С. 281-284.
110. Столярчук В.М. Сучасна специфіка аутсорсингу новітніх технологій / В.М. Столярчук // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття: матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 22-23 грудня 2011 р.): У 8 т. – Т. 5 «Інвестиційно-інноваційні пріоритети нової постіндустріальної економіки. – Дніпропетровськ, 2011. – С. 93-95.
111. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / Авт.-упоряд. Г. О. Андрощук, І. Б. Жиляєв, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 632 с.
112. Структурні реформи економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для України: монографія / О.І. Амоша, С.С. Аптекар, С.І.Юрій та ін. – ІЕП НАН України, ТНЕУ. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ, 2011.
113. Супрун Н. А. Корпоративна соціальна відповідальність як чинник сталого розвитку / Н. А. Супрун // Економіка і прогнозування. – 2009. – №3. – С. 61-74.
114. Тимченко О. І. Інноваційна інфраструктура як чинник забезпечення ефективності інноваційної діяльності малих підприємств //
115. Тоффлер Э. Будущее труда / Э. Тоффлер. – М., 2000.
116. Тоффлер Э. Новая технократическая волна на Западе / Э. Тоффлер. – М., 1986.
117. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер. – М.: ООО «Изда¬тельство ACT», 1999.
118. Тоффлер Э. Шок будущого: Пер. с англ. / Э. Тоффлер. — М.: ООО «Изда¬тельство ACT», 2002.
119. Удовиченко С., Трусевич В. Особливості ліцензування прав на об’єкти інтелектуальної власності / С. Удовиченко, В. Трусевич // Економіка України, 2007. – №5. – С. __.
120. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: фирмы, рынки, «отношенческая контрактация» / О. И. Уильямсон. СПб.: Лениздат, СЕУ Пресс, 1996.
121. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: Монографія: У 2 т. / Д.Г.Лук’яненко, А.М.Поручник, Л.Л. Антонюк та ін.; За заг. ред. Д.Г.Лук’яненка, А.М.Поручника. – К.: КНЕУ, 2006.
122. Федулова Л. І. Концептуальні засади економіки знань / Л. І. Федулова // Економічна теорія. – 2008. – №2. – С. 37-59.
123. Федулова Л. І. Методологічні засади формування технологічних кластерів / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2010. – №3. – С. 61-73.
124. Федулова Л. І. Прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки як складова вибору стратегії виходу з кризи / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2009. – №3. – С. 5-17.
125. Федулова Л. І. Прогнозування технологічного розвитку галузей промисловості / Л. І Федулова // Економіка та прогнозування. – 2008. – №1. – С. 9-29.
126. Федулова Л. І. Технологічна політика в системі стратегії економічного розвитку / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2010. – №1. – С. 20-38.
127. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки / Л. Федулова // Економіка України. – 2006. - № 6. – С. 4-11.
128. Фісун А. Економічний прорив Китаю: досягнення, перспективи та проблеми / А. Фісун // Економіка України. – 2011. - №5. – С. 84-92.
129. Хаустов В. К. Система охорони промислової власності в Республіці Білорусь та Україні / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. – 2011. – №1. – С. 74-84.
130. Хаустов В. К. Система охорони інтелектуальної власності як елемент національної інноваційної політики / В. К. Хаустов // Економічна теорія. – 2009. – №1. – С. 50-66.
131. Хаустов В. К. Україна і Росія в системі охорони промислової власності / В. К. Хаустов // Економіка і прогнозування. – 2010. – №3. – С. 38-48.
132. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ. / П. Хэйне – М.: Новости, 1991.
133. Ходжсон Д. Экономическая теория и институты: Манифест современной институциональной теории / Д. Ходжсон. – М., 2003.
134. Черноморова Т. Региональная инновационная политика Великобритании / Т. Черноморова // МЭиМО. – 2012. – №4. – С. 93-104.
135. Чоботарьов В., Буттєва А. Формування ринку інтелектуальної власності в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://patent.km.ua/ukr/articles/i196
136. Чудаєва І. Б. Технополіси: економічна суть, причини створення та японський досвід / Ы. Б. Чудаєва // Економічний часопис ХХІ. – 2010. – № 11-12. – С. 55-59.
137. Чухрай Н. І. Механізм інноваційних перетворень у країнах ЄС та можливості їх трансформації в економіку України / Н. І. Чухрай // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 55-62.
138. Яблонский С. Хозяйский подход // Деловая столица. - №7 (613) от 18.02.2013 г. – С. 20.
139. Юданов А. История и теория крупного предприятия (взгляд из России) / А. Юданов // МЭиМО. – 2001. – №7. – С. 23-33.
140. Abbott T., McGuckin R., Paul Herrick P., Norfolk L. Measurement the trade balance in advanced technology product. – Discussion Papers. – Washington: Center for Economic Studies. – US Bureau of the Census. – January 1989. – 148 p.
141. Aho M., Rosen H. Trends in Technolology-Intensive Trade // Economic Discussion Paper 9. – Washington US Department of Labour. – Bureau of International Labour Affairs. – October 1980.
142. Allison J., Lemley M. Who’s patenting what? An empirical exploration of patent prosecution. // Vanderbilt Law Review. – 2000.
143. Arora A., Fosfuri A., Garbardella A. Markets for Technology: The Economics of Innovation and Corporate Strategy. – Cambridge, Massachusetts / London, England: The MIT Press, 2001.
144. British Technology Groupe. IPR Market Benchmark Study. 1998.
145. Compendium of Patent Statistics 2008 / OECD, 2008. – 38 p.
146. Corporate Innovation and Strategic Growth. Recent patterns in CVC mission, structure and investment. By Ian MacMillan, Edward Roberts. Val Livada, Andrew Wang. National Institute of Standards and Technology. US Department of Commerce, June 2008. – 38 p.
147. Daniel E. Hecker High-technology employment: a NAICS-based update, July 2005. – Vol. 128. – №7. – P. 57-72.
148. Gallini N. The economics of patents: Lessons from recent U.S. patent reform. // Journal of Economic Perspectives 16 (2). – 2002.
149. Globalizing venture capital. Global venture capital insights and trends report 2011. – Ernst & Young, 2012. – P. 43.
150. Godin B. Measurement and statistics on Science and Technology: 1920 to the Present (Routledge Studies in the History of Science, Technology and Medicine). – Abingdon: Routledge, 2005. – 360 p.
151. Hatzichronoglou T. Revising of the high-technology sector and product classification. – Paris: OECD. – 1997. – 25 p.
152. International Property Right Index. 2011 Report. – A Project of the Property Rights Alliance. – 2011 by the Americans for Tax Reform Foundation/Property Rights Alliance.
153. Jaffe A. The U.S. patent system in transition: Policy innovation and the innovation process. // Research Policy 531.
154. Jorgenson D., Vu K. Information Technology and the World Economy // Scandinavian Journal of Economics. – 2005. – V. 107. - №4. - P. _____
155. Kelly R. Research and Development in USA. Trade in Manufactures. Paper prepared for International Economics Course, George Washington University, 1974.
156. Kelly R. The Impact of Technological Innovation on International Trade Patterns. – Staff Economic report. – Washington. – US Department of Commerce. – Office of Economic Research. – December 1977.
157. Machlup F. Knowledge Production and Occupational Structure. Cortada J.W. Rise of the Knowledge Worker. – Boston. – Oxford, 1998.
158. Major Economies For Receipts and Payments of Royalties and License Fees, 2006. International Trade Statistics 2008. World Trade Organization, 2008.
159. Major economies for receipts and payments of royalties and license fees, 2008 / WTO International Trade Statistics 2010. Trade in commercial services by category.
160. McGuckin R., Abbott T., Paul Herrick P., Norfolk L. Measuring Advanced Technology Products trade: A New Approach // Jornal of Official Statistics. Statistics Sweden. – Vol. 8. – №2. – 1992. – P. 223-233.
161. McLuhan M. Culture is our business. – N.Y. – Toronto, 1970.
162. Money Tree Report 2008. PricewaterhouseCoopers National Venture Capital Association.
163. Muller E. Differences in Climate Change Policy in Germany and the United States from a Political Science Perspective // Energy & Environment, 1998. – №4 (9). Special Issue.
164. National Bureau of Statistics of China. [Electronic resource]. – Available from: // http://www.stats.gov.cn/
165. Niosi J., Bellon B. The global interdependence of national innovation systems – evidence, limits and implications // Technology in Society. – 1994. – №16. – P. 173-197.
166. Niosi J., Bellon B. The globalization of national innovation systems. Evolutionary Economics and the New International Political Economy. – Pinter, New York. – 1996. – P. 138-159.
167. OECD Information Technology Outlook 2008.
168. OECD Information Technology Outlook 2010. Highlights. – OECD 2010.
169. OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2009: United States Highlights. [Electronic resource]. – Available from: http://www.oecd.org/document/23/0,3343,en_2649_34173_44259415_1_1_1_1,00.html
170. Pilat D., Cimber K., Olsen and C. Webb the Changing Nature of Manufacturing in OECD Countries. – Paris: OECD. – 2006. – 38 p.
171. Pharmaceutical Research and Manufacturers of America [Electronic resource]. – Available from: http://en.academic.ru/dic.nsf/enwiki/120786
172. QS World University Ratings [Electronic resource]. – Available from: http://www.topuniversities.com/university-rankings/world-universityrankings/2012 ? page=8
173. Raymond W., Mohnen P., Palm F., Schim van der Loe S. An Empirically-Based Taxonomy of Dutch Manufacturing: Innovation Policy Implications. – June 2004. – 38 p.
174. R&D Spending – IEEE Report. April 3, 2009. [Electronic resource]. – Available from: http://blogs.sun.com/wbays/entry/r_d_spending_ieee_report
175. Rogers E. Communication technology: the new media in society. N.Y.,1986.
176. Schmoch U. Concept of a Technology Classification for Country Comparisons. Final Report to the World Intellectual Property Organisation (WIPO). - Fraunhofer Institute for Systems and Innovation Research, Karlsruhe, Germany. – June 2008. – 15 p.
177. Science and Engineering Indicators 2012. – National Science Foundation, 2012.
178. Seventh Framework Programme (FP7). – European Commission. – Community Research and Development Information Center [Electronic resource]. – Available from: http://cordis.europa.eu/fp7/ideas/home_en.html
179. «Special 301». 2010 USTR Decisions [Electronic resource]. – Available from: www.iipa.com/pdf/IIPA2010USTRDecisionsSpecial301 TableofEstimatedTradeLossesandPiracyLevels061110.pdf
180. Statement of the International Intellectual Property Alliance (IIPA). The copyright industries celebrate «World Intellectual Property Day 2011» and call upon governments to redouble their efforts to combat global piracy. // www.iipa.com/pdf/IIPA2011WorldIPDayStatement042611.pdf
181. The Conference Board [Electronic resource]. – Available from: www.conference-board.org/economics
182. The Global Competitiveness report 2008-2009. – World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2008.
183. The Global Competitiveness report 2009-2010. – World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2009.
184. The Global Competitiveness report 2010-2011. – World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2010.
185. The Global Competitiveness report 2011-2012. – World Economic Forum. - Geneva, Switzerland 2011.
186. Thomson Reuters Top 100 Global Innovators 2012. Honoring the World Leaders in Innovation. Findings and Methodology 2012. – Thomson Reuters, 2012.
187. Total European granted patents by the EPO 2002-2011. EPO Statistics [Electronic resource]. – Available from: http://www.epo.org/about-us/statistics/granted-patents.html
188. Veblen T. The Theory of Business Enterprise, 1904.
189. Vinson R., Harrington P. Defining High Technology Industries in Massachussetts. – Boston, Mass. – department of Manpower Development. – September, 1979.
190. UNCTAD Handbook of Statistics 2008. [Electronic resource]. – Available from: http://stats.unctad.org/Handbook/TableViewer/tableView.aspx? ReportId=1930
191. WIPO IP in facts and figures 2012. WIPO Economics & Statistics Series, 2012.
192. WIPO Statistics Database, 2011. [Electronic resource]. – Available from: www.wipo.int/ipstats/en/statistics/patents/
193. WIPO Statistics Database, May 2012.
194. World Development Indicators 2012. – The World Bank, 2012.
195. World Patent Report. Statistical Review. 2008 Edition. / World Intellectual Property Organization. – 69 p.
196. World Trade Report 2006. Exploring the links between subsidies, trade and the WTO, 2006.
197. World Trade Report 2008: Trade in a Globalizing World. – World Trade Organization, 2008.
198. 10 основних тез партнерства // http://www.chamber.ua/competitiveness/10-key-points?lang=ua
199. 2011-2012 Partnership for successfully competing in the global economy. – The Chamber of Commerce, 2011.
200. 2012-2013 Partnership for Ukraine to successfully compete in the global economy. – The Chamber of Commerce, 2012.
201. [Electronic resource]. – Available from: http://static02.mediaite.com/geekosystem/uploads/2011/12/11.12.19_InnovativeCountries2 1.png
202. [Electronic resource]. – Available from: http://en.academic.ru/dic.nsf/enwiki/120786
203. [Electronic resource]. – Available from: http://www.idsa.org
204. [Electronic resource]. – Available from: http://www.forbes.com/special-features/innovative-companies.html
205. [Electronic resource]. – Available from: www.unian.net/ukr/news/news_339883.html
206. [Electronic resource]. – Available from: http://www.idsa.org
207. [Electronic resource]. – Available from: http://www.rdmag.com/Featured-Articles/2011/12/2012-Global-RD-Funding-Forecast/)
208. [Electronic resource]. – Available from: http://www.wipo.int/ipstats/en/statistics/patents/
209. [Electronic resource]. – Available from: http://data.worldbank.org/indicator/BX.GSR.ROYL.CD; http://data.worldbank.org/indicator/BM.GSR.ROYL.CD
210. [Electronic resource]. – Available from: http://intellect-bank.com.ua/mnenie-ekspertov.html