ІНТРАОПЕРАЦІЙНИЙ КИШКОВИЙ ЛАВАЖ У НЕВІДКЛАДНІЙ ХІРУРГІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШОК

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

Патер Ярослав Зіновійович

УДК: 616.34-089.875

ІНТРАОПЕРАЦІЙНИЙ КИШКОВИЙ ЛАВАЖ У НЕВІДКЛАДНІЙ ХІРУРГІЇ ЗАХВОРЮВАНЬ ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШОК

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Матвійчук Богдан Олегович
доктор медичних наук, професор

Львів 2008

Зміст

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

-4-

Вступ

-5-

Розділ 1 Інтраопераційний кишковий лаваж
у невідкладній хірургії захворювань тонкої
і товстої кишок (огляд літератури)

-12-

Розділ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

-33-

2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих

-33-

2.2. Методи обстеження пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями тонкої і товстої кишок

-35-

2.2.1. Загальноклінічні методи дослідження

-35-

2.2.2. Лабораторні методи дослідження

-38-

2.2.3. Інструментальні методи дослідження

-40-

2.2.4. Променеві методи дослідження

-41-

2.2.5. Патоморфологічні методи дослідження

-42-

2.2.6. Бактеріологічні методи дослідження

-42-

2.2.7. Статистичні методи дослідження

-43-

Розділ 3 КЛІНІЧНА характеристика ХВОРИХ на ГХЗТіТК
та виконаних операційних втручань

-45-

3.1. Інтраопераційний кишковий лаваж та опрацьований пристрій для його виконання

-45-

3.2. Клінічна характеристика хворих на ГНК та виконаних операційних втручань

-51-

3.3. Клінічна характеристика пацієнтів з ентерогенним перитонітом та виконаних операційних втручань

-65-

3.4. Порівняльна характеристика груп пацієнтів з ГХЗТіТК

Розділ 4 Вплив інтраопераційного кишкового
лаважу на ОБ’ЄКТИВНИЙ СТАН, ПОКАЗНИКИ
ГОМЕОСТАЗУ та ПАРАМЕТРИ ЕНДОГЕННОЇ ІНОКСИКАЦІЇ
У ХВОРИХ НА ГОСТРІ ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШОК
4.1. Вплив ІОКЛ на об’єктивний стан хворих на ГХЗТіТК у периопераційному періоді

4.2. Вплив інтраопераційного кишкового лаважу на показники ендогенної інтоксикації у пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями тонкої і товстої кишок

-87-

4.3. Стан гуморальної ланки імунітету у хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок при застосуванні інтраопераційного кишкового лаважу

-92-

4.4. Бактерійна транслокація та цитокіновий статус у пацієнтів з ГХЗТіТК

-95-

Розділ 5 результати операційних втручань із
застосуванням ОПРАЦЬОВАНОГО СПОСОБУ
інтраопераційного кишкового лаважу та ІНШИХ
декомпресІйних засобів у лікуванні гострих
хірургічних захворювань тонкої і товстої кишок

-102-

Розділ 6 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ

-111-

Висновки

-128-

ДОДАТки

-130-

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

-145-

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БТ бактерійна транслокація
ГХЗТіТК гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок
ГНК гостра непрохідність кишок
ЕІ ендогенна інтоксикація
ЕП ентерогенний перитоніт
ІЛ-1 інтерлейкін 1
ІЛ-6 інтерлейкін 6
IЛ-10 інтерлейкін 10
ІОКЛ інтраопераційний кишковий лаваж
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
МДА малоновий диальдегід
МІП Мангеймський індекс перитоніту
МСМ молекули середньої маси
НІІ назоінтестинальна інтубація
ОРТК обструктивний рак товстої кишки
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПОН поліорґанна недостатність
СЕІ синдром ендогенної інтоксикації
СЕН синдром ентеральної недостатності
УРТК ускладнений рак товстої кишки
ФНП фактор некрозу пухлин
ЧСС частота серцевих скорочень

ВСТУП

Актуальність теми. Гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок залишаються одними з найскладніших у невідкладній абдомінальній хірургії. Зберігається тенденція до постійного зростання числа хворих на ГХЗТіТК та високих показників ускладнень і летальності серед оперованих [16, 80, 82, 125].
Аналіз публікацій у спеціалізованих виданнях свідчить, що і сьогодні продовжуються дискусії щодо тривалості та характеру передопераційного приготування, а також термінів, тактики і обсягу операційних втручань [54, 85, 121, 158].
Серед хворих, які госпіталізовані у хірургічні стаціонари з гострою абдомінальною патологією, 15-27% становлять пацієнти з гострою непрохідністю кишок різного ґенезу і відсоток їх надалі продовжує зростати [8, 125].
Незважаючи на досягнення у вивченні патогенезу, застосування сучасних методів діагностики та інтенсивної терапії, продовжується вдосконалення лікувальної тактики у пацієнтів з ентерогенним перитонітом, одного з найважчих ускладнень захворювань тонкої і товстої кишок [32, 68, 115].
Синдром ендогенної інтоксикації у пацієнтів із ГХЗТіТК має складний, багатокомпонентний характер. Внаслідок накопичення застійний кишковий вміст стає джерелом інтоксикації, порушуються процеси травлення, посилюються гниття і бродіння, зменшуються бар’єрні властивості стінки кишки, починається автоліз ентероцитів і, як наслідок, погіршуються детоксикаційна функція печінки і видільна функція нирок [67, 94, 119, 138, 156 203]. Розвиток СЕІ стає провідною патогенетичною ланкою ГХЗТіТК і погіршує результати лікування хворих.
Загальновизнаною є думка про те, що сукупність процесів ендотоксикозу і поліорганної недостатності становить основу абдомінального сепсису [15, 128, 238]. При цьому універсальним є характер переважної більшості клінічних і лабораторних ознак, незалежно від нозологічної форми гострої абдомінальної патології.
Незважаючи на те, що вивченню синдрому ендогенної інтоксикації при ГХЗТіТК клініцисти приділяють велику увагу, деякі її аспекти дотепер залишаються недослідженими.
Висока частота захворювання, відсутність єдиної думки серед хірургів про основні чинники, які впливають на вибір оптимальної діагностично-лікувальної тактики, а саме тривалість та засоби передопераційного приготування до операції, обсяг операційного втручання, доцільність та способи декомпресії кишки, значна частота розвитку ускладнень, а також високі показники летальності і залишають проблему актуальною і потребують подальшого вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною науково-дослідницькою роботою кафедри хірургії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького "Вдосконалення лікувально-діагностичної тактики при захворюваннях та травмах тонкої і товстої кишок" (шифр теми ІН.21.00.0004.00, державна реєстрація № 0100U006845) у співпраці з кафедрою клінічної лабораторної діагностики факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького.
Мета і завдання дослідження. Покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок, шляхом впровадження опрацьованого способу інтраопераційного кишкового лаважу.
У відповідності з поставленою метою були визначені наступні завдання дослідження:
1. Вивчити частоту, причини виникнення та особливості клінічного перебігу ГХЗТіТК.
2. Опрацювати пристрій для інтраопераційного кишкового лаважу та впровадити у клінічну практику спосіб інтраопераційної санації кишки при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК.
3. Оцінити перебіг раннього післяопераційного періоду у пацієнтів із ГХЗТіТК та порівняти його у групах пацієнтів, у залежності від застосування різних способів декомпресії кишки під час операційного втручання.
4. На підставі результатів оцінки параметрів ендогенної інтоксикації порівняти різні способи декомпресії при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК.
5. Визначити частоту виникнення БТ у пацієнтів із ГХЗТіТК та з’ясувати її мікробіологічний спектр з використанням діагностичних середовищ для виявлення аеробних і анаеробних мікроорганізмів.
6. Порівняти безпосередні результати лікування з використанням різних способів декомпресії при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК.
7. Оцінити ефективність запропонованої лікувальної тактики у хворих на ГХЗТіТК у порівнянні з традиційними методами лікування.
Об’єкт дослідження: пацієнти з гострими хірургічними захворюваннями тонкої і товстої кишок, яким виконано ургентні хірургічні втручання.
Предмет дослідження: вплив інтраопераційного кишкового лаважу на параметри ендогенної інтоксикації, відтак, на результати лікування хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок.
Методи дослідження. У відповідності до визначених завдань застосовано наступні методи дослідження. Загальноклінічні опитування хворих, аналіз скарг та анамнезів захворювання і життя, об’єктивне обстеження. Лабораторні для вивчення зв'язку між окремими параметрами гомеостазу, методами і вислідами лікування: гемоглобін, кількість еритроцитів та лейкоцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації (за Кальф-Каліфом), білки середньої молекулярної маси, малоновий диальдегід, білок сироватки крові, білірубін сироватки (методом Єндрашика-Клегхорна), креатинін сироватки (методом Поппера-Менделя-Мейера), сечовина сироватки (набором реактивів БіоЛаТест), імуноглобуліни А, М, G сироватки крові (радіальною імунодифузією в агаровому гелі за М. Mancini), калій, натрій, хлориди (методом фотометрії за В.Г. Колб та В.С Камишніковим), IЛ-1b, IЛ-6 та IЛ-10 (методом імуноферментного аналізу сироватки крові з використанням набору реактивів Cytimmune (USA) і Протеїновий контур (Санкт-Петербург, Росія) на імуноферментному аналізаторі Stat-Fax-303). Для діагностики гострих хірургічних захворювань тонкої і товстої кишок використано наступні інструментальні методи: рентгенологічні дослідження апарати РУМ-20 та EDR-750B (безконтрастні оглядова рентгеноскопія/графія живота та органів грудної клітки; контрастні оцінка пасажу суспензії сульфату барію по шлунково-кишковому тракту (проба Шварца), ультрасонографію апаратом Sonoline SC-400”-400 (SIEMENS), фіброколоноскопію апаратом OLYMPUS CF-1TL. Патоморфологічні з метою верифікації та заавансованості пухлинного процесу (світлова мікроскопія препаратів, фарбованих гематоксилін-еозином). Бактеріологічні для виявлення аеробних і анаеробних мікроорганізмів у периферичній крові, лімфатичних вузлах брижі тонкої кишки та перитонеальному ексудаті. Статистичні обчислення вірогідності різниць у показниках летальності (за критерієм Фішера), оцінка прогностичної вагомості клініко-лабораторних показників (способом на основі критерію Стьюдента).
Наукова новизна одержаних результатів. Опрацьовано та впроваджено у клінічну практику новий спосіб інтраопераційного кишкового лаважу при ГХЗТіТК зі застосуванням пристрою власної конструкції (деклараційний патент України 58125А на винахід „Спосіб інтраопераційного кишкового лаважу та пристрій для його здійснення”).
Подальший розвиток отримало вивчення особливостей клінічного перебігу ГХЗТіТК.
Вперше вивчено частоту виникнення БТ у пацієнтів із ГХЗТіТК та її мікробний спектр з використанням діагностичних середовищ для виявлення аеробних і анаеробних мікроорганізмів. Встановлено, що наявність БТ у хворих на ГХЗТіТК у порівнянні з пацієнтами, в яких при мікробіологічних дослідженнях транслокація бактерій не виявлена, супроводжується істотно вищим показником летальності.
Вперше з’ясовано динаміку концентрацій ІЛ-1, ІЛ-6 та IЛ-10 у сироватці крові хворих на ГХЗТіТК, у залежності від застосування різних способів декомпресії кишки під час операційного втручання.
Вперше обґрунтовано науково-практичне значення, доцільність і переваги застосування антеградного ІОКЛ при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження дозволяють оптимізувати тактику хірургічного лікування хворих на ГХЗТіТК, зокрема, застосуванням опрацьованого способу та пристрою для інтраопераційного кишкового лаважу. Результати НДР з позитивним ефектом впроваджено у діяльність 1 і 3 хірургічних відділень Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, клініки абдомінальної хірургії та гастроентерології Головного військового клінічного госпіталю МО України, хірургічного відділення Луцької районної лікарні, хірургічного відділення Луцької міської клінічної лікарні, хірургічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні, хірургічного відділення Дрогобицького медичного територіального об’єднання, хірургічного відділення Кам’янка-Бузької ЦРЛ. Основні положення роботи використовуються у навчанні лікарів-курсантів та інтернів з хірургії на кафедрі хірургії ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького. Впровадження результатів дисертації у практику охорони здоров’я та навчальний процес підтверджено відповідними актами, копії яких подано у Додатку В дисертації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням здобувача кафедри хірургії ФПДО Я.З Патера. Автор виконав планування НДР та інформаційно-патентний пошук, сформулював мету і завдання дослідження, опанував методи обстеження, сформував групи дослідження. Здобувач самостійно проаналізував медичну документацію архіву КМКЛШМД м. Львова пацієнтів із ГХЗТіТК і вивчив безпосередні результати лікування. Автор брав активну участь в обстеженні і лікуванні хворих на ГНК та ЕП, участь у більшості операційних втручань, особисто прооперував частину пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями тонкої і товстої кишок. Проводив забір і підготовку крові для біохімічних аналізів, які виконувались на кафедрі клінічної лабораторної діагностики ЛНМУ імені Данила Галицького під керівництвом завідувача кафедри д.мед.н. професора Б.Д. Луцика. Здійснював збір і підготовку матеріалу для мікробіологічних досліджень, які проводились у імуномікробіологічній лабораторії Інституту проблем туберкульозу під керівництвом старшого наукового співробітника, к.біол.н. Л.І. Лонич. Здобувач проводив анкетування пацієнтів, створив комп’ютерну базу даних, здійснив статистичне обчислення та аналіз результатів дослідження. Основні наукові положення, обґрунтування та висновки, які відображені у НДР, належать авторові. У роботах, які опубліковані за результатами НДР, використано фактичний матеріал автора, а співавтори забезпечували консультативно-технічну допомогу, здійснювали участь у діагностично-лікувальному процесі та узагальненні й інтерпретації результатів лабораторних досліджень, формулюванні висновків.
Апробація результатів дисертації. Результати і основні наукові положення дисертації оприлюднені на: засіданнях кафедри хірургії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Міжнародній конференції хірургів „Деякі питання ургентної хірургії” (м. Ужгород, 2001); 60-му ювілейному з’їзді хірургів Польщі (м. Варшава, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Гнійно-септичні ускладнення в хірургії. Нові технології хірургії ХХІ століття” (м. Яремче, 2002); Міжнародній конференції хірургів „Окремі питання невідкладної хірургії” (м. Ужгород, 2003); Першій всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії” (м. Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні питання геріатричної хірургії” (м. Тернопіль, 2004); ХХІ з’їзді хірургів України (м. Запоріжжя, 2005); Науково-практичній конференції „Актуальні питання клінічної хірургії” (м. Трускавець, 2005); засіданні асоціації хірургів Львівської області (м. Городок, 2006); Другому з’їзді колопроктологів України (м. Львів, 2006); науково-практичній конференції „Актуальні питання геріатричної хірургії” (м. Тернопіль, 2007); науково-практичній конференції „Сучасні принципи діагностики, лікування і профілактики тромбоемболічних та гнійно-септичних ускладнень у невідкладній абдомінальній хірургії” (м. Львів, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 праць: 10 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 в матеріалах і тезах наукових конференцій; отримано Деклараційний патент України на винахід.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі комплексного клінічного дослідження вирішено актуальне наукове завдання, яке полягало у поліпшенні результатів лікування хворих на гострі хірургічні захворювання тонкої і товстої кишок шляхом впровадження нового методу інтраопераційного кишкового лаважу та розширенні можливостей для виконання первинно-відновних операцій.

1. Клінічна симптоматика при ГХЗТіТК різноманітна і залежить від характеру ускладнень ― розвитку ГНК або ЕП. Значну частину (40%) серед пацієнтів із ГХЗТіТК складають хворі на ускладнений рак товстої кишки. За період виконання наукового дослідження відбулося помітне збільшення частки ургентних операційних втручань з приводу ОРТК серед усіх виконаних операцій з приводу ГНК від 35,2% до 47,8%.
2. Опрацьований спосіб антеградного інтраопераційного кишкового лаважу з використанням оригінального пристрою для його здійснення дає можливість виконати повноцінну декомпресію та промивання просвіту кишки, при необхідності здійснити парціальний лаваж кишки, є технічно простим і супроводжується меншою кількістю інтраопераційний ускладнень.
3. Застосування інтраопераційного кишкового лаважу покращує перебіг післяопераційного періоду у хворих на ГХЗТіТК ― сприяє нормалізації показників гемодинаміки, ранньому відновленню функцій шлунково-кишкового тракту та поліпшує загальний стан оперованих за шкалою M-SAPS.
4. Використання ІОКЛ при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК істотно знижує показники ендогенної інтоксикації у післяопераційному періоді.
5. Внаслідок надмірної колонізації мікроорганізмами тонкої кишки у більшості пацієнтів(64,3%) із ГХЗТіТК розвивається транслокація бактерій у вільну черевну порожнину, лімфатичні вузли брижі та системний кровоплин. У більшості випадків (59,3%) БТ спричиняє аеробна мікрофлора, наявність її у пацієнтів із ГХЗТіТК сигніфікантно збільшує летальність.
6. Хірургічне лікування пацієнтів із ГХЗТіТК зі застосуванням ІОКЛ зменшує ризик розвитку післяопераційних ускладнень у порівнянні з використанням інших методів декомпресії. Застосування ІОКЛ зменшує ймовірність летального висліду при хірургічному лікуванні хворих на ГХЗТіТК.

7. Застосування ІОКЛ при хірургічному лікуванні хворих на УРТК без відновлення безперервності кишки супроводжується меншою кількістю ускладнень, які пов’язані зі стомою, дає можливість формувати плоску колостому, яка має кращі функціональні властивості та полегшує умови догляду за хворим. Використання ІОКЛ збільшує можливості безпечного виконання первинно-відновних операційних втручань при хірургічному лікуванні хворих на УРТК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулжалилов М. К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом / М. К. Абдулжалилов // Хирургия. 2003. № 4. С. 3941.
2. Алиев С. А. Альтернативные подходы к хирургическому лечению осложненных форм рака ободочной кишки / С. А. Алиев // Хирургия. 1998. № 8. С. 5867.
3. Алиев С. А. Первично-радикальные оперативные вмешательства при острой непроходимости ободочной кишки опухолевого генеза у больных пожилого и старческого возраста / С. А. Алиев // Хирургия. 2001. № 8. С. 4450.
4. Алиев С. А. Хирургическая тактика при обтурационной опухолевой непроходимости ободочной кишки у больных с повышенным операционным риском / С. А. Алиев, А. А. Ашрафов // Вестник хирургии. 1997. Т.156, № 1. С. 4649.
5. Андрющенко В. П Тривала декомпресія тонкої кишки в хірургічному лікуванні гострої непрохідності кишечника і перитоніту / В. П. Андрющенко, Я. О. Жовнірук, С. Т. Федоренко // Клінічна хірургія. 1993. № 4. С. 2224.
6. Андрющенко В. П. Відновні операції на тонкій та товстій кишці у невідкладній абдомінальній хірургії / В. П. Андрющенко, О. М. Дворчин, Т. Я. Гуменюк // Клінічна хірургія. 2002. № 56. С. 45.
7. Андрющенко В. П. Застосування череззондової лікувальної програми у хворих з гострою непрохідністю кишківника та перитонітом / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко // Клінічна хірургія. 1997. № 910. С. 1820.
8. Андрющенко В. П. Синдром ентеральної недостатності: погляд на проблему у світлі досвіду клініки / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко, О. М. Дворчин // Харківська хірургічна школа. 2004. № 12. С. 127 129.
9. Бенедикт В. В. Особливості лікування гострої непрохідності кишок у хворих похилого і старечого віку / В. В. Бенедикт // Актуальні питання геріатричної хірургії : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Тернопіль, 1-2 квіт. 2004 р. Тернопіль, 2004. С. 3134.
10.Беспалько В. П. Метод наложения отсроченного анастомоза с интубацией тонкой и толстой кишки через цекостому в условиях непроходимости при раке толстой кишки / В. П. Беспалько // Клиническая хирургия. 1989. № 2. С. 1415.
11.Біленький В. П. Прогнозування гострої спайкової кишкової непрохідності з урахуванням порушень імунореактивності та шляхи їх корекції при хірургічному лікуванні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03 «Хірургія» / В. П. Біленький. Харків, 2001. 29 с.
12.Біцька І. В. Зміни показників гуморального імунітету у хворих на спайкову кишкову непрохідність, поєднану з вентральною грижею / І. В. Біцька // Шпитальна хірургія. 2003. № 4. С. 1517.
13.Біцька І. В. Післяопераційна вентральна грижа і хірургічне лікування злукової кишкової непрохідності / І. В. Біцька // Актуальні питання стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 18-19 бер. 2004 р. Львів, 2004. С. 87.
14.Буянов В. В. Современное состояние вопросов диагностики, тактики и методов хирургического лечения толстокишечной непроходимости / В. В. Буянов, С. С. Маскин // Анналы хирургии. 1999. №2. С. 2331.
15.Василюк М. Д. Деякі питання патогенезу, клініки і лікування сепсису / М. Д. Василюк, Є. М. Нейко, О. В. Волошинський // Галицький лікарський вісник. 2002. № 3. С. 4042.
16.Вибір методу інтубації та декомпресії кишечника при гострій кишковій непрохідності / М. П. Захараш, Л. Г. Заверний, С. І. Пехенько [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2001. Вип. 14. С. 1011.
17.Вишинський К. Б. Сучасні погляди на проблеми сепсису / К. Б. Вишинський, І. В. Недашківській // Шпитальна хірургія. 2001. № 3. С. 193196.
18.Влияние дренирования кишечника на результаты лечения больных с острой непроходимостью кишечника / А. П. Радзиховський, О. А. Беляева, В. Н. Перепадя [и др.] // Хірургія України. 2002. №1. С. 2526.
19.Влияние зондовой декомпрессии кишечника на портальную и системную бактериемию у больных с перитонитом / В. С. Савельев, Б. В. Болдин, Б. Р. Гельфанд [и др.] // Хирургия. 1993. № 10. С. 2529.
20.Влияние экстракорпоральной гемокоррекции на перекисное окисление липидов у больных в критических состояниях / В. В. Чаленко, С. В. Жилкина, Н. К. Пастухова [и др.] // Вестник хирургии. 2001. Т.160, № 3. С. 5559.
21.Восстановление кишечной непрерывности дупликатурным анастомозом после операции Гартмана / Г. В. Бондарь В. Х. Башеев, Ю. И. Яковец [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2007. № 4. С. 1719.
22.Восстановление непрерывности толстой кишки после операции Гартмана / Г. В. Бондарь, В. Х. Башеев, С. Э. Золотухин [и др.] // Клінічна хірургія. 2000. №5. С. 3941.
23.Временная декомпресивная лапароскопическая ассистированая колостома / В. В. Яновой, А. С. Мартынов, Ю. В. Доровских [и др.] // Хирургия. 2002. № 2. С. 3336.
24.Временная илеостома в лечении послеоперационного разлитого гнойного перитонита / Г. Б. Исаев, С. А. Гуссейнов, А. М. Рагимова, Э. А. Алиева // Хирургия. 2000. №1. С. 2527.
25.Выбор объема оперативного вмешательства при обтурационной непроходимости ободочной кишки / Г. В. Пахомова, Н. С. Утешев, Т. Г. Подловченко [и др.] // Хирургия. 2003. № 6. С. 5559.
26.Гавриков А. Е. Оперативное лечение опухолевой непроходимости левой половины ободочной кишки / А. Е. Гавриков // Врачебная практика. 2002. №3. С. 9395.
27.Гавриков А. Е. Расширенные радикальные операции по поводу непроходимости левой половины ободочной кишки опухолевого генеза / А. Е. Гавриков // Клінічна хірургія. 2002. № 56. С. 8.
28.Гаврилов Б. В. Изменение диеновых конъюгатов в плазме крови по УФ-поглощению гептановых и изопропанольных экстрактов / Б. В. Гаврилов, А. Р. Гаврилова, Н. Ф. Хмара // Лаборатоное дело. 1988. № 2. С. 6063.
29.Гвоздик Ю. А. Применение энтеросорбента «Атоксил» в лечении больных острой кишечной непроходимостью / Ю. А. Гвоздик // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2007. №1. С. 3234.
30.Гвоздик Ю. А. Риск развития послеоперационных пневмоний у больных ОКН с назоинтестинальной интубацией / Ю. А. Гвоздик // Харківська хірургічна школа. 2008. № 2. С. 142144.
31.Гнійно-септичні ускладнення після операцій на тонкій кишці / О. А. Вільцанюк, А. І. Ошовський, М. О. Хуторянський [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2008. № 2. С. 131 133.
32.Годлевський А. І. Оптимізація програми комплексного лікування хворих з розповсюдженим гнійним перитонітом / А. І. Годлевський, В. А. Кацал, С. І. Саволюк [та ін. ] // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. Запоріжжя, 2005. Т.2. С. 453454.
33.Гоер Я. В. Хирургическое лечение острой непроходимости кишечника / Я. В. Гоер, Н. Н. Барамия, Б. В. Доманский // Клиническая хирургия. 1991. № 4. С. 13.
34.Гордійчук П. І. Інтраопераційна декомпресія та лаваж кишечника / П. І. Гордійчук // Клінічна хірургія. 2000. № 6. С. 55.
35.Гринев М. В. Проблема полиорганной недостаточности / М. В. Гринев, А. В. Голубева // Вестник хирургии. 2001. Т.160, № 3. С. 110114.
36.Гринчук Ф. В. Профілактика нагноєння операційної рани у пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями / Ф. В. Гринчук // Клінічна хірургія. 2002. № 1112. С. 2324.
37.Гузеев А. И. Интубация тонкой кишки в неотложной абдоминальной хирургии / А. И. Гузеев // Вестник хирургии. 2002. № 2. С. 9295.
38.Гусак И. В. Коррекция эндотоксикоза у больных с острой непроходимостью кишечника / И. В. Гусак, Ю. В. Иванова, Е. Ю. Гай // Харківська хірургічна школа. 2007. № 4. С. 60 63.
39.Гусак І. В. Роль інтубації кишківника в лікуванні ентеральної недостатності у хворих на абдомінальний сепсис / І. В. Гусак // Галицький лікарський вісник. 2002. № 3. С. 9799.
40.Дзюбановський І. Я. Оцінка ступеню тяжкості і прогнозування наслідків синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність кишечника / І. Я. Дзюбановський, К. Г. Поляцко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2003. Вип. 20. С. 113116.
41.Дзюбановський І. Я. Профілактика поглиблення ендогенної інтоксикації в ранньому післяопераційному періоді у хворих з гострою кишковою непрохідністю / І. Я. Дзюбановський, К. Г. Поляцко, Р. В. Свистун // Галицький лікарський вісник. 2002. № 3. С. 124125.
42.Диагностика и лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости / А. Г. Кригер, И. Л. Андрейцев, В. А. Горский [и др.] // Хирургия. 2001. № 7. С. 2529.
43.Діагностика і комплексне лікування хворих із абдомінальним сепсисом / В. В. Бойко, І. А. Криворучко, І. В. Гусак, Ю. В. Іванова // Acta medica Leopoliensia. 2001. № 3. С. 1922.
44.Діагностика і тактика лікування хворих на гостру кишкову непрохідність / [Тамм Т. І., Бардюк О. Я., Даценко О. Б., Богун О. О.]. Х. : ХМАПО, 2003. 124 с.
45.Діагностика та лікування гострої кишкової непрохідності / Ф. І. Гюльмамедов, В. В. Ярощак, О. М. Білозерцев, М. І. Томашевський // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2001. Вип. 14. С. 810.
46.Діагностика та лікування товстокишкової непрохідності пухлинного генезу / Т. І. Тамм, О. Я. Бардюк, О. Б. Даценко, О. О. Богун // Практична медицина. 2003. №1. С. 135136.
47.Ентерально-органна транслокація E. coli і шляхи її зниження в експерименті / О. Б. Кутовий, Л. В. Лозенко, В. Є. Кудрявцева [та ін.] // Галицький лікарський вісник. 2002. № 3. С. 174175.
48.Ентерально-органна транслокація бактерій і генералізація інфекційного процесу в експерименті / Кутовий О.Б., Мішалов В.Д., Кутовий М.О., Шарун О.В. // Медичні перспективи. 2003. № 4. С. 1922.
49.Ентеродекомпресія та єюностомія в хірургічному лікуванні хворих з гострою кишковою непрохідністю / Л. Р. Криштальська, А. Д. Павлюк, Ю. Б. Куцик [та ін.] // Шпитальна хірургія. 2000. № 1. С. 2224.
50.Ерко И. П. Реконструктивные вмешательства по поводу рака толстой кишки после операции Гартмана / И. П. Ерко, А. А. Молошок, О. В. Матвийчук // Клінічна хірургія. 2002. № 56. С. 1011.
51.Ерюхин И. А. Декомпрессия тонкой кишки при острой непроходимости кишечника / И. А. Ерюхин, П. Н. Зубарев, Н. В. Рухляда // Вестник хирургии. 1988. Т.141, № 11. С. 1520.
52.Ефективність зондової ентеральної оксигенації у комплексному лікуванні перитонеального сепсису / О. В. Пономаренко, О. В. Трусов, Л. В. Лосєва, С. М. Гулєвський // Acta medica Leopoliensia. 2001. № 3. С. 8788.
53.Жуков Б. Н. Осложненный дивертикулез толстой кишки / Б. Н. Жуков, И. Л. Федотов // Хирургия. 1997. №5. С. 1013.
54.Запорожченко Б. С. Принципы хирургической тактики при острой обтурационной толстокишечной непроходимости / Б. С. Запорожченко, В. В. Мищенко, В. И. Шишлов // Вісник морської медицини. 2000. №2. С. 1518.
55.Застосування компресійних анастомозів у хірургічному лікуванні хворих з обтураційною кишковою непрохідністю / О. Є. Каніковський, Т. А. Кадощук, О. П. Феджага, А. В. Новицький // Університетська клініка. 2007. №1. С. 4547.
56.Застосування череззондової детоксикаційної програми в комплексі лікування непрохідності кишечника та поширеного перитоніту / О. О. Біляєва, І. І. Бойко, В. М. Перепадя, В. В. Біляєв // Клінічна хірургія. 2003. № 6. С. 89.
57.Зюбрицкий Н. М. Применение декомпрессии кишечника при его непроходимости / Н. М. Зюбрицкий, В. В. Слабинский // Клиническая хирургия. 1991. № 2. С. 2426.
58.Иммуно-микробиологическая характеристика тонкой кишки и транслокация энтеральной микрофлоры при острой непроходимости кишечника / В. Н. Чернов, Б. М. Белик, А. И. Поляк [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1999. № 4. С. 7074.
59.Интраоперационный кишечный лаваж при тонкокишечной непроходимости / Т. П. Гурчумелидзе, Н. С. Утешев, Л. В. Романов [и др.] // Вестник хирургии. 1991. Т.146, № 6. С. 9597.
60.Інтубація тонкої кишки при хірургічному лікуванні хворих з перитонітом і кишковою непрохідністю / Р. В. Куриш, М. Г. Гончар, А. М. Федорчук [та ін.] // Галицький лікарський вісник. 2002. № 3. С. 173174.
61.К проблеме ретракции концевой колостомы при несостоятельности удерживающих ее швов / И. И. Таранов, Р. Ш. Тенчурин, Ш. А. Тенчурин, А. В. Бабич // Хірургія України. 2003. №2. С. 4850.
62.Кальф-Калиф Я. Я. О лейкоцитарном индексе интоксикации и его практическом значении / Я. Я. Кальф-Калиф // Врачебное дело. 1941. №1. С.3135.
63.Карабанов Г. Н. Использование лейкоцитарной формы крови для оценки тяжести интоксикации / Г. Н. Карабанов // Вестник хирургии. 1989. № 4. С. 146149.
64.Клименко Г. А. Субтотальная и тотальная колэктомия метод выбора для лечения раковой непроходимости левой половины ободочной кишки / Г. А. Клименко // Харківська хірургічна школа. 2004. № 12. С. 2729.
65.Клименко Г. А. Субтотальная и тотальная колэктомия с наложением первичного анастомоза по поводу непроходимости левой половины ободочной кишки опухолевого генеза / Г. А. Клименко, А. Е. Гавриков // Клінічна хірургія. 2003. № 9. С. 1113.
66.Клінікопатогенетичні особливості, діагностика та лікування гострої кишкової непрохідності не пухлинного походження та її ускладнень / А. Я. Кузнєцов, І. Є. Соловйов, О. П. Ковальов [та ін.] // Університетська клініка. 2007. №1. С. 7277.
67.Ковальчук Л. Я. Апоптоз, як можливий чинник ініціації поліорганної недостатності при перитонеальному сепсисі / Л. Я. Ковальчук, М. О. Ляпіс, Л. Ю. Іващук // Acta medica Leopoliensia. 2001. № 3. С. 4952.
68.Ковальчук Л. Я. Морфофункціональне обґрунтування інтестинальної декомпресії у хворих на гостру абдомінальну патологію і деякі особливості її використання / Л. Я. Ковальчук, В. В. Бенедикт, М. С. Гнатюк // Шпитальна хірургія. 2000. №1. С. 1821.
69.Комплексное лечение острой кишечной непроходимости / В. Г. Рябцев, Ф. Д. Джейранов, М. Я. Алиев [и др.] // Хирургия. 1989. № 2. С.37.
70.Конєв В. Г. Програма лікування хворих на колоректальний рак, ускладнений гострою кишковою непрохідністю товстої кишки / В. Г. Конєв, А. А. Шудрак // Актуальні питання стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 18-19 бер. 2004 р. Львів, 2004. С. 99100.
71.Коновалов С. В. Параколостомические грыжи / С. В. Коновалов // Вестник хирургии. 2003. Т.162, № 6. С. 105109.
72.Конькова М. В. Диагностическая и интервенционная сонография в неотложной абдоминальной хирургии / М. В. Конькова. Донецк : Новый мир, 2005. 300 с.
73.Конькова М. В. Роль ультразвукового исследования в диагностике острой кишечной непроходимости / М. В. Конькова // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2007. №1. С. 6770.
74.Коробейникова Э. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой / Э. Н. Коробейникова // Лабораторное дело. 1988. №7. С. 89.
75.Костюченко А. Л. Интенсивная терапия послеоперационных осложнений: Руководство для врачей / Костюченко А. Л., Гуревич К. Я., Литкин М. И. СПб. : СпецЛит, 2000. 575 с.
76.Крылов Н. Н. Колоректальный рак: актуальные проблемы (по материалам международного конгресса «Профилактика, диагностика и лечение новообразований толстой кишки». Москва, 24-25 июня 2004 года) / Н. Н. Крылов, О. В. Анисимов // Хирургия. 2005. №1. С. 6769.
77.Кузнецов И. А. Длительная блокада грудных вегетативных нервных стволов в комплексном лечении больных с острой кишечной непроходимостью / И. А. Кузнецов // Хирургия. 2002. № 11. С. 4951.
78.Кутовий О. Б. Стан імунітету у хворих з розлитим перитонітом при використанні різних методів його лікування / О. Б. Кутовий, Л. В. Лозенко, О. О. Сергеев // Шпитальна хірургія. 2000. №2. С. 7375.
79.Куцик Ю. Б. Тактика хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю тонкого кишечнику залежно від стадії захворювання / Ю. Б. Куцик // Клінічна хірургія. 2000. № 2. С. 1922.
80.Куцик Ю. Б. Фактори ризику при гострій непрохідності кишечнику / Ю. Б. Куцик // Клінічна хірургія. 2000. № 4. С. 2628.
81.Куцык Ю. Б. Дренирование кишечника при острой кишечной непроходимости / Ю. Б. Куцык // Анналы хирургической гепатологии. 1998. Т. 3, № 3. С. 349.
82.Лігоненко О. В. Причини летальності при тонкокишковій непрохідності О. В. Лігоненко, Р. П. Іванов // Актуальні питання стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 18-19 бер. 2004 р. Львів, 2004. С. 100101.
83.Лікувальна тактика при ускладненому раку товстої кишки / В. І. Русин, М. С. Чобей, К. І. Мартинич, Т. В. Паршина // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2001. Вип. 14. С. 3739.
84.Лупальцов В. І. Діагностична і лікувальна тактика при гострій спайковій кишковій непрохідності / В. І. Лупальцов, І. А. Сенніков, О. В. Лях // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2001. Вип. 14. С. 1921.
85.Лупальцов В. І. Профілактика інтраабдомінальних інфекцій в хірургії / В. І. Лупальцов, О. Ч. Хаджієв // Acta medica Leopoliensia. 2008. № 3. С. 144147.
86.Магомедов Р. А. Комплексные методы диагностики и лечения острой кишечной непроходимости : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.03 «Хирургия» / Р. А. Магомедов. М., 1995. 20 с.
87.Макарова Н. П. Выбор хирургической тактики при обтурационной кишечной непроходимости / Н. П. Макарова, Б. С. Троицкий, Е. Г. Быков // Хирургия. 2000. № 8. С. 4548.
88.Манихас Г. М. Профилактика и лечение стриктур колостом / Г. М. Манихас, М. Х. Фридман, Р. Н. Оршанский // Российский онкологический журнал. 2000. № 4. С. 2729.
89.Матвійчук Б. О. Гостра обтураційна непрохідність ободової кишки пухлинного генезу: хірургічна тактика / Б. О. Матвійчук // Клінічна хірургія. 1997. № 1112. С. 8889.
90.Матвійчук Б. О. Обструктивний рак ободової кишки як хірургічна та онкологічна проблема / Б. О. Матвійчук // Acta medica Leopoliensia. 1997. № 34. С. 7680.
91.Матвійчук Б. О. Одномоментна операція в хірургічному лікуванні хворих з гострою обтураційною непрохідністю ободової кишки ракового генезу / Б. О. Матвійчук // Acta medica Leopoliensia. 1999. № 3. С. 5255.
92.Мироненко О. І. Оптимізація хірургічної тактики лікування гострої непрохідності тонкої кишки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03 «Хірургия» / О. І. Мироненко. К., 2001. 18 с.
93.Многоэтапное хирургическое лечение осложненного рака толстой кишки / Бондарь Г.В. Башеев В.Х., Бондарено Н.В. [и др.] // Матеріали XXІ з’їзду хірургів України, Запоріжжя, 5-7 жовтня 2005 р. Запоріжжя, 2005. С. 317318.
94.Морфофункциональные нарушения в тонкой кишке при острой обтурационной непроходимости / Г. П. Титова, Т. С. Платонова, Т. С. Попова [и др.] // Архив патологии. 1999. № 2. С. 2730.
95.Недашковский Э. В. Назогастральная интубация тонкой кишки с позиций анестезиолога и реаниматолога / Э. В. Недашковский, Ю. К. Утробин // Анестезиология и реаниматология. 1992. № 56. С. 1720.
96.Нова програма комбінованого лікування хворих на коло ректальний рак, ускладнений гострою непрохідністю товстої кишки / В. Я. Білий, В. Г. Конєв, А. А. Шудрак, О. І. Уманець // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2003. Вип. 20. С. 9395.
97.Огоновський В. К. Стратегія і тактика лікування гострої кишкової непрохідності / В. К. Огоновський, В. П. Андрющенко, О. І. Палій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгорд, 2001. Вип. 14. С. 2628.
98.Оперативное лечение осложненного рака толстого кишечника / В. А. Сипливий, А. Г. Гузь, Г. Д. Петюнин [и др.] // Хірургія України. 2003. №2. С. 6062.
99.Оптимізація діагностики та лікування гострої кишечної непрохідності / Д. І. Вознюк, В. М. Фурман, М. С. Полкдубкин, Айман Рашид // Матеріали XIX з’їзду хірургів України, Харків, 21-24 травня 2000 р. Х., 2000. С. 127.
100. Особенности выполнения восстановительных операций у больных с одноствольной колостомой / Ф. И. Гюльмамедов, О. И. Миминошвили, П. Ф. Гюльмамедов [и др.] // Клінічна хірургія. 2003. № 6. С. 1418.
101. Особенности диагностики и лечения толстокишечной непроходимости опухолевой этиологии / М. Д. Ханевич, М. А. Шашолин, А. А. Зязин, Э. А. Агаларова // Военно-медицинский журнал. 2003. №10. С. 6465.
102. Особенности современной хирургической доктрины при лечении больных с острой непроходимостью кишечника / В. В. Бойко, І. А. Криворучко, М. П. Брусницына [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2004. № 12. С. 6 8.
103. Острая опухолевая непроходимость ободочной кишки у больных пожилого и старческого возраста / А. П. Михайлов, А. М. Данилов, А. Н. Напалков [и др.] // Вестник хирургии. 2003. Т.162, № 5. С. 2528.
104. Островский В. К. Лейкоцитарные индексы в диагностике гнойных и воспалительных заболеваний и в определении тяжести гнойной интоксикации / В. К. Островский, Р. Р. Алимов, А. В. Мащенко // Вестник хирургии. 2003. Т.162, № 6. С. 102105.
105. Оценка защитно-барьерной функции тонкой кишки у больных острой непроходимостью кишечника / В. Н. Чернов, Б. М. Белик, А. И. Поляк [и др.] // Вестник интенсивной терапии. 1998. № 4. С. 2527.
106. Ошибки и осложнения назоинтестинальной интубации в лечении синдрома острой непроходимости кишечника и их профилактика / Е. Г. Григорьев, А. В. Шумов, П. И. Сандаков [и др.] // Клиническая хирургия. 1991. № 3. С. 6869.
107. Павловський М. П. Інтерлейкін-1: біологічні властивості і роль у патології людини / М. П. Павловський, С. М. Чуклін // Acta medica Leopoliensia. 1996. № 34. С. 99103.
108. Павловський М. П. Фактор некрозу пухлин: властивості й роль при ендотоксемії / М. П. Павловський, С. М. Чуклін // Acta medica Leopoliensia. 1996. № 1. С. 8891.
109. Патогенетическое лечение функциональной кишечной непроходимости / И. Т. Васильев, Р. Б. Мумладзе, А. П. Сельцовский [и др.] // Анналы хирурги. 2000. №2. С. 5965.
110. Патоморфологічні зміни тонкої кишки при її декомпресії шляхом інтубації / В. П. Андрющенко, С. Т. Федоренко, В. З. Макара, О. Я. Михайлишин // Клінічна хірургія. 1995. № 2. С. 2224.
111. Пеев Б. И. Роль бактериальной транслокации и методы ее коррекции при острой непроходимости кишечника / Б. И. Пеев, А. Н. Довженко, К. Р. Бурлаченко // Харківська хірургічна школа. 2004. № 12. С. 146149.
112. Первично-множественный рак толстой кишки, осложненный кишечной непроходимостью: особенности хирургической тактики / И. Е. Соловьев, А. А. Кузнецов, В. Г. Стовба [и др.] // Вісник проблем біології і медицини. 2002. №2. С. 102105.
113. Петренко Е. Л. Трансанальная интубация кишечника при острой кишечной непроходимости и перитоните / Е. Л. Петренко // Клиническая хирургия. 1987. № 4. С. 6768.
114. Покидько М. І. Аналіз результатів лікування гострої спайкової кишкової непрохідності з впровадженням методик прогнозування захворювання / М. І. Покидько, І. І. Мітюк, І. П. Феджага // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. Ужгород, 2001. Вип. 14. С. 2830.
115. Полянський І. Ю. Нові підходи до лікування хворих на гострий перитоніт / І. Ю. Полянський // Acta medica Leopoliensia. 2008. №3. С. 9799.
116. Попова Т. С. Синдром кишечной недостаточности в хирургии / Попова Т. С., Тамазашвили Т. С., Шестопалова Е. А. М. : Медицина, 1991. 240 с.
117. Применение релапаротомии при лечении ранней острой спаечной непроходимости кишечника / Э. Г. Абдулаев, В. В. Бабышин, А. А. Писаревский, В. В. Лазарев // Клінічна хірургія. 1993. № 4. С. 2224.
118. Применение эндоскопического проведения гастроинтестинального декомпрессионного и питательного зондов в комплексном лечении больных с острой патологией органов брющной полости / А. Г. Гринцов, А. А. Христуленко, О. В. Совпель [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2007. № 4. С. 56 57.
119. Прогнозування і профілактика тробоемболічних ускладнень у хворих, оперованих з приводу гострої кишкової непрохідності / М. П. Павловський, І. В. Ярема, Ю. Б. Куцик [та ін.] // Acta medica Leopoliensia. 2000. № 1. С. 4750.
120. Профилактика спаечной болезни брюшной полости (обзор зарубежной литературы) / А. А. Воробьев, А. Г. Бебуришвили, Е. Е. Писарева [и др.] // Хирургия. 1998. № 3. С. 6568.
121. Профілактика гнійно-запальних ускладнень у хворих на гостру обтураційну товстокишкову непрохідність / М. М. Милиця, В. Б. Козлов, І. М. Ангеловский [та ін.] // Acta medica Leopoliensia. 2008. № 3. С. 8658.
122. Псарас Г. Г. Відновна хірургія ускладненого раку товстої кишки :