КАРАСЬ Борис Олександрович. РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Короткий опис

КАРАСЬ Борис Олександрович. Назва дисертаційної роботи: "РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КАРАСЬ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 342.565.4
РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИМИ СУДАМИ
УКРАЇНИ СПОРІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ
ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Берлач Анатолій Іванович
доктор юридичних наук, професор
Київ – 2016
1
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………3
ВСТУП………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ СПОРИ ЩОДО
СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІ
ДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: ТЕОРІЯ І
ПРАКТИКА...…..12
1.1. Природа адміністративно-правових спорів щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи……………..12
1.2. Підстави і причини виникнення спорів щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи……………..30
Висновки до Розділу
1……………………………………………………….49
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС
УЧАСНИКІВ СПОРІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН,
ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ
КАТАСТРОФИ…………………………………………………………………....51
2.1. Правові гарантії захисту адміністративними судами України
соціальних прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи…………………………………………………………………………..51
2.2. Адміністративно-процесуальний статус громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи……………………………………………71
2.3. Адміністративно-процесуальний статус суб’єктів владних
повноважень у спорах щодо соціального захисту громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи……………………………………………93
Висновки до Розділу
2……………………………………………………...112
2
РОЗДІЛ 3. СУДОВИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ І ВИРІШЕННЯ
СПОРІВ ЩОДО СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ
ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ
КАТАСТРОФИ...114
3.1. Розгляд і вирішення місцевими загальними судами як
адміністративними судами спорів щодо соціального захисту громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи…………………………..114
3.2. Розгляд і вирішення адміністративними судами спорів щодо
соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи………………………………………………………………………...132
3.3. Перегляд судових рішень у справах щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи………......151
Висновки до Розділу 3……………………………………………………..170
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….....172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………....176
3
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АР Крим – Автономна Республіка Крим
ВАС України – Вищий адміністративний суд України
ВР України – Верховна Рада України
ВС України – Верховний Суд України
ЄСПЛ – Європейський Суд з прав людини
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КС України – Конституційний Суд України
КМ України – Кабінет Міністрів України
НПА – Нормативно-правовий акт
ПАІД – Правовий акт індивідуальної дії
ПФ України – Пенсійний Фонд України
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція
4
ВСТУП
Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції є
техногенною катастрофою планетарного масштабу, що завдала непоправної
шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу. Конституція України
містить ряд положень, що гарантують захист прав людини і громадянина з боку
органів державної влади. Зокрема, в ст. 16 закріплюється обов’язок держави
щодо збереження генофонду українського народу і подолання негативних
наслідків аварії, а ст. 3 визначає, що найвищою соціальною цінністю в Україні є
людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека.
Однак, шлях становлення України як демократичної, правової і
соціальної держави сповнений загроз, що ускладнюють, або перешкоджають
реалізації постраждалими громадянами права на соціальний захист. На наше
переконання, до основних проблем слід віднести неефективну діяльність
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також
недосконалу процедуру захисту прав людини в адміністративному судочинстві.
Судова статистика свідчить про тенденцію зростання кількості судових
спорів щодо соціального захисту населення. Так, в 2015 році до місцевих
загальних судів як адміністративних судів надійшло 67 072 справи щодо
реалізації державної політики в сфері соціального захисту і зайнятості
населення, що у відсотковому еквіваленті склало 34% від усіх справ. При
цьому, в першому півріччі 2015 року справи щодо соціального захисту
5
населення склали 61%. Натомість, в 2014 році кількість спорів в даній сфері
становила 32%, тоді як 16 173 справи безпосередньо стосувалися питання
соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи. Беручи до уваги судову практику, можна стверджувати, що
основними проблемами є: визначення підсудності справ; визначення
пріоритетності нормативно-правового акта, що підлягає застосуванню;
недотримання строків розгляду справ; недосконалість механізму
безпосередньої участі сторін у розгляді справ.
Проблеми, що виникають в процесі розгляду і вирішення
адміністративними судами України спорів щодо соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, безпосередньо
пов’язані з непослідовною законотворчою діяльністю Верховної Ради України,
неузгодженістю законодавчої і підзаконної нормативно-правової основи у сфері
соціального захисту. Існування таких недоліків законодавства призводить до
неефективного розподілу управлінських функцій між суб’єктами владних
повноважень. Не сприяє ефективності захисту соціальних прав постраждалих
громадян і постійний брак коштів в бюджетах різних рівнів, що в подальшому
призводить до несвоєчасного виконання судових рішень.
У своїй сукупності вищезазначені проблеми становлять загрозу
дотриманню прав людини і громадянина, сприяють корумпованості судових
органів та органів виконавчої влади. Негативним наслідком такої ситуації є
зростання соціальної напруженості серед населення і недовіра людей до
діяльності органів влади.
Таким чином, недосконалість розгляду і вирішення адміністративними
судами України спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, дозволяє стверджувати про актуальність
даної наукової роботи, а також обґрунтовує вибір її теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до п. 1 розділу ІІ Концепції адміністративної
реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 р. №
6
810/98, та узгоджується з основними положеннями Закону України «Про
пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки України» від 11.07.2001 р. №
2623-III. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри
адміністративного права юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Тема дисертаційної роботи затверджена
вченою радою юридичного факультету Київського національного університету
імені Тараса Шевченка (протокол від 26 листопада 2012 р. № 3).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у тому,
щоб на основі аналізу процедури розгляду і вирішення адміністративними
судами України спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, сформулювати пропозиції щодо її
вдосконалення через внесення змін до спеціального законодавства України.
Для досягнення поставленої мети сформульовано такі задачі:
- визначити суть і зміст категорії «адміністративно-правовий спір» та
«адміністративно-правовий спір щодо соціального захисту громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- проаналізувати чинне законодавство України у сфері соціального
захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та
встановити підстави і причини виникнення спорів у даній сфері;
- дослідити правовий механізм захисту адміністративними судами
України громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- визначити структуру адміністративно-процесуального статусу громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- охарактеризувати адміністративно-процесуальний статус органів
публічної адміністрації у спорах щодо соціального захисту громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- проаналізувати процедуру розгляду і вирішення місцевими загальними
судами як адміністративними судами спорів щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
7
- дослідити процедуру розгляду і вирішення адміністративними судами
спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
- проаналізувати процедуру перегляду судових рішень у справах щодо
соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення процедури розгляду і
вирішення адміністративними судами України спорів щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при розгляді
і вирішенні адміністративними судами України публічно-правових спорів.
Предметом дослідження є розгляд і вирішення адміністративними
судами України спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає
сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів, застосування
яких обумовлене системним підходом.
Використання діалектичного методу дозволило проаналізувати
визначення понять «адміністративно-правовий спір» (підрозділ 1.1 розділу 1),
«адміністративно-процесуальний статус» та «суб’єкт владних повноважень»
(підрозділи 2.1 та 2.2 розділу 2). За допомогою діалектичного методу пізнання
розглянуто процеси, що відбуваються під час розгляду і вирішення
адміністративними судами спорів щодо соціального захисту громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у їх взаємозв’язку.
Формально-логічний метод дозволив виокремити різновид
адміністративно-правового спору, а саме спори щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (підрозділ 1.1
розділу 1). Для визначення основних підстав і причин виникнення спорів, у
досліджуваній сфері, використовувався метод класифікації і групування
(підрозділ 1.2 розділу 1). При визначенні структури адміністративного
8
процесуального статусу учасників спорів щодо соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, використовувався
системно-структурний підхід (підрозділ 2.1 розділу 2). Статистичний метод
допоміг провести аналіз судової практики розгляду спорів даної категорії
(підрозділи 3.1 – 3.3 розділу 3).
Важливого значення у роботі набули методи моделювання, аналізу,
синтезу, а також компаративний метод, що використовувалися для
вироблення пропозицій щодо удосконалення Кодексу адміністративного
судочинства України (далі – КАС України) (підрозділи 3.1 – 3.3 розділу 3).
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці відомих
вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі права: В.Б. Авер’янова, О.М.
Бандурки, Г.І. Балюк, В.М. Бевзенка, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.С. Гриценка,
І.П. Голосніченка, Т.О. Гуржія, Е.Ф. Демського, П.В. Діхтієвського, М.М. Заїки,
Ю.М. Козлова, Д.П. Калаянова, В.К. Колпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка,
О.В. Кузьменко, Р.О. Куйбіди, Є.Б. Лупарьова, Л.Ю. Малюги, Р.С. Мельника,
О.М. Пасенюка, Д.В. Приймаченка, О.Ф. Скакун, М.І. Смоковича,
В.С. Стефанюка, С.Г. Стеценка, М.М. Тищенка, Н.Ю. Хаманєвої, М.І. Цуркана,
Ю.С. Шемшученка, Х.П. Ярмакі та ін.
Нормативно-правова основа дослідження – Конституція України, КАС
України, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інші нормативно-правові
акти у даній сфері.
Емпірична основа – статистичні дані Верховного Суду України, Вищого
адміністративного суду України, окружних адміністративних судів, місцевих
загальних судів як адміністративних судів, а також інші статистичні дані
акумульовані Державною службою статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших
у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням
особливостей розгляду і вирішення адміністративними судами України спорів
9
щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи.
За результатами дослідження сформульовано низку наукових положень і
висновків, а саме:
вперше:
- сформульовано авторське визначення адміністративно-правового спору
щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи як юридичного конфлікту, що виникає у зв’язку з оскарженням
фізичною, або юридичною особою рішень, дій чи бездіяльності органів
публічної адміністрації, їх посадових чи службових осіб, або органів місцевого
самоврядування в сфері соціального захисту населення;
- визначено особливості розгляду і вирішення адміністративними судами
України спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, що полягають: у можливості їх розгляду
адміністративними судами за загальними правилами, або в порядку
скороченого провадження; неможливості сторін відмовитися від розгляду
справи в порядку скороченого провадження; спеціальних строках розгляду,
вирішення, оскарження та виконання судових рішень;
- обґрунтовано необхідність удосконалення норм КАС України в частині
розгляду адміністративними судами справ в порядку скороченого провадження,
зокрема, шляхом законодавчого закріплення можливості сторін спору
відмовитися від розгляду справи в порядку скороченого провадження;
удосконалено:
- структуру адміністративно-процесуального статусу постраждалих
громадян, до якої запропоновано відносити: наявність статусу постраждалого
внаслідок Чорнобильської катастрофи; адміністративно-процесуальну
правосуб’єктність; адміністративно-процесуальні права, свободи і законні
інтереси; адміністративно-процесуальні обов’язки;
- класифікацію підстав і причин виникнення спорів щодо соціального
захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
10
шляхом їхнього поділу на правові (наявність прогалин у праві і законодавстві;
юридичні колізії) та фактичні (юридичні факти);
дістали подальшого розвитку:
- пропозиції щодо класифікації адміністративно-правових спорів у сфері
соціального захисту населення, використовуючи, як критерій розмежування,
об’єкт та предмет спору;
- положення щодо необхідності звільнення третьої та четвертої категорії
постраждалих громадян від сплати судового збору за звернення до
адміністративних судів, шляхом внесення відповідних змін до Закону України
«Про судовий збір»;
- пропозиції щодо делегування органам місцевого самоврядування
повноважень з формування пільгової та компенсаційної політики на місцях,
шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у
тому, що сформульовані наукові положення, висновки і пропозиції можуть у
подальшому використовуватися:
- у науково-дослідній діяльності – для проведення подальших
теоретичних і прикладних досліджень, присвячених удосконаленню процедури
розгляду і вирішення адміністративними судами України спорів щодо
соціального захисту населення;
- у правотворчій діяльності – для вдосконалення нормативно-правових
актів, що є основою соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи;
- у правозастосовній діяльності – для вдосконалення розгляду і вирішення
адміністративними судами України спорів щодо соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Акт впровадження
результатів дослідження у правозастосовну діяльність Вищого
адміністративного суду України від 21 липня 2015 р.);
11
- у навчальному процесі – для викладання курсів «Адміністративне право
України», «Адміністративно-процесуальне право України» у вищих навчальних
закладах (Акт впровадження результатів дисертації у навчальний процес
Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 18 вересня
2015 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати
дисертаційного дослідження були оприлюднені на 7-ми міжнародних та
всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Сучасний стан розвитку
юридичної науки» (м. Харків, липень 2012 р.); «Способи забезпечення
реалізації та захисту прав людини у контексті євроінтеграції України» (м.
Одеса, липень 2012 р.); «Теорія і практика сучасної правотворчої та
правозастосовчої діяльності» (м. Харків, листопад 2012 р.); «Правове життя:
сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, березень 2013 р.); «Вплив
юридичної науки на розвиток міжнародного та національного законодавства»
(м. Харків, квітень 2013 р.); «Правова система України: сучасні тенденції та
фактори розвитку» (м. Запоріжжя, березень 2015 р.); «Реформування
законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання
взаємодії» (м. Ужгород, квітень 2015 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження
відображені у 8 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях (дві із
них у виданнях, які входять до міжнародної наукометричної бази даних), а
також у 7 тезах доповідей на міжнародних та всеукраїнських науковопрактичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках за результатами проведеного дослідження сформульовано
перелік основних науково обґрунтованих результатів, які розв’язують наукове
завдання щодо вдосконалення процедури розгляду і вирішення
адміністративними судами України спорів щодо соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Видається можливим
викласти основні з них:
1. Доведено, що не всі спори публічно-правового характеру є
адміністративними, а лише ті, що виникають на основі правовідносин,
віднесених до предмета правового регулювання адміністративного права. У
зв’язку з цим, виокремлено основні ознаки спорів щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) виникають
на основі юридичних конфліктів; 2) особливий суб’єктний склад спору –
постраждала особа з однієї сторони і суб’єкт владних повноважень з іншої; 3)
виникають з відносин управління, що характеризуються юридичною нерівністю
їх учасників; 4) наявність публічного інтересу в однієї зі сторін спору; 5)
можуть вирішуватися в адміністративному та судовому порядку.
Визначено адміністративно-правовий спір щодо соціального захисту
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як
юридичний конфлікт, що виникає у зв’язку з оскарженням рішень, дій чи
бездіяльності органів публічної адміністрації, їх посадових чи службових осіб,
176
а також інших суб’єктів, яким делеговано владні повноваження в сфері
соціального захисту населення.
2. Виявлено структурну неузгодженість нормативно-правових актів
різної юридичної сили, що дало можливість встановити правові і фактичні
підстави (причини) виникнення спорів у сфері соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких, зокрема,
віднесено: юридичні факти різної правової природи, скарги, адміністративні
позови, правопорушення та правоперешкоджання в сфері публічного
адміністрування, прогалини в праві і законі, юридичні колізії.
3. Встановлено, що зміст правових гарантій розкривається через
сукупність спеціальних норм права, способів, методів та умов, що у своїй
сукупності дозволяють людині і громадянину повноцінно реалізувати свої
права, свободи, законні інтереси та обов’язки. Виокремлено матеріальні та
процесуальні правові гарантії захисту прав і свобод громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Матеріальні гарантії являють собою систему нормативно-правових актів,
де визначаються фундаментальні принципи ведення державницької політики в
сфері соціального захисту постраждалих осіб, у той час як процесуальні
гарантії – забезпечують постраждалим особам можливість захисту своїх прав та
свобод в адміністративному та/або судовому порядку.
4. Обґрунтовано, що позивачами у справах даної категорії, можуть бути
лише громадяни, які, у встановленому законом порядку, визнані
постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, або їхні представники.
Визначено структуру адміністративно-процесуального статусу громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до якої віднесено:
адміністративно-процесуальну правосуб’єктність; адміністративнопроцесуальні права, свободи і законні інтереси; адміністративно-процесуальні
обов’язки.
Встановлено, що адміністративно-процесуальні свободи полягають у
можливості самостійно обирати найбільш вигідну для себе міру поведінки в
177
адміністративному процесі, у межах прав, передбачених законодавством
України. Обґрунтовано, що адміністративно-процесуальні законні інтереси слід
розглядати як суб’єктивну волю учасника адміністративного процесу, що
спрямована на отримання користі або вигоди від реалізації адміністративнопроцесуальних прав і свобод, передбачених законодавством.
5. Обґрунтовано висновок, що суб’єкт владних повноважень набуває
виключно статусу відповідача у справах щодо соціального захисту громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виокремлено органи
загальної компетенції та органи спеціальної компетенції.
Встановлено основні структурні елементи адміністративнопроцесуального статусу суб’єкта владних повноважень до яких, зокрема,
віднесено: адміністративно-процесуальну правосуб’єктність, адміністративнопроцесуальні права, свободи, законні інтереси та адміністративно-процесуальні
обов’язки.
6. Ґрунтуючись на аналізі судової практики, встановлено, що
адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод і законних
інтересів приватних осіб у публічно-правових відносинах. Проаналізовано
процедуру розгляду і вирішення місцевими загальними судами досліджуваної
категорії спорів та визначено її особливість – наявність скороченого
провадження. Доведено, що процесуальний статус сторін, при розгляді справи у
скороченому провадженні, є обмеженим, оскільки втрачається можливість
реалізувати цілу низку процесуальних прав.
7. Охарактеризовано процедуру розгляду і вирішення адміністративними
судами спорів щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи. Встановлено особливість судового розгляду справ
щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності КМ України, міністерства чи
іншого центрального органу виконавчої влади, їхньої посадової чи службової
особи – колегіальний розгляд справ. Доведено необхідність запровадження
колегіального розгляду справ щодо оскарження рішень органів місцевого
самоврядування, їх структурних підрозділів, посадових і службових осіб.
178
Обґрунтована необхідність законодавчого встановлення перебігу
шестимісячного строку з моменту, коли особа стала учасником правовідносин,
що регламентуються оскаржуваним актом. Доведено можливість
запровадження інституту примирення сторін у справах щодо оскарження
правових актів індивідуальної дії.
8. Проаналізовано процедуру перегляду судових рішень у справах щодо
соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи та визначено особливість апеляційного оскарження судових рішень
– розгляд справи у порядку письмового провадження. Доведено, що розгляд
справи у порядку письмового провадження характеризується добровільною
відмовою сторін від процесуальних прав.
9. Ґрунтуючись на отриманих результатах, сформульовано такі
пропозиції:
- ч. 3 ст. 18 КАС України викласти у такій редакції: «Справи щодо
оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових чи службових осіб
місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим
загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним
судом за вибором позивача»;
- п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України викласти у такій редакції: «… за
наявності письмової згоди позивача у справах щодо оскарження фізичними
особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо
обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання
пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за
загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг
дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги,
захисту, пільг»;
- ст. 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викласти у такій редакції:
«Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають
179
право захищати у відповідних державних, судових органах свої права, свободи і
законні інтереси, а також права, свободи і законні інтереси членів їхніх сімей»;
- доповнити ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» пунктом 10-1 і
викласти його у такій редакції: «… позивачі - громадяни, віднесені до 3 та 4
категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за подання до
адміністративного суду документів, передбачених ч. 2 ст. 4 цього Закону».