Каратаєва Марія Володимирівна. Семіотика віртуальної комунікації (на матеріалі сучасної англійської мови)

Короткий опис

Каратаєва Марія Володимирівна. Семіотика віртуальної комунікації (на матеріалі сучасної англійської мови).- Дисертація канд. філол. наук: 10.02.04, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 244 с.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КАРАТАЄВА МАРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 811.111’22:004.738.5
СЕМІОТИКА ВІРТУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
(на матеріалі сучасної англійської мови)
Спеціальність – 10.02.04 – германські мови
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник –
доктор філологічних наук,
професор Бєлова А. Д.
Київ - 2014
2

ЗМІСТ
ВСТУП ..................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ І. ВІРТУАЛЬНИЙ ДИСКУРС У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ КОМУНІКАТИВНОМУ КОНТИНУУМІ................ 16
1.1. Інтернет як комунікативне поле ХХІ століття ............................................ 16
1.2. Семіотична структура й властивості сучасної комунікації ....................... 26
1.3. Віртуальний дискурс у контексті дискурсивного аналізу ......................... 39
1.4. Конститутивні ознаки віртуального дискурсу ............................................ 49
1.5. Диверсифікація жанрів у сучасному віртуальному дискурсі .................... 59
Висновки до першого розділу .............................................................................. 68
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПРЕСИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОНВЕРГЕНЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ РІЗНИХ СЕМІОТИЧНИХ СИСТЕМ У ВІРТУАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ ...................................................................... 71
2.1. Основні способи конвергенції інформації у віртуальній комунікації ............................................................................................................. 71
2.1.1. Часткова та повна креолізація тексту у віртуальному просторі ......... 72
2.1.2. Семантичне навантаження піктограм, ідеограм та літерограм у текстах віртуальної реклами ............................................................................. 76
2.1.3. Виражальний потенціал шрифту в англомовній віртуальній комунікації .......................................................................................................... 79
2.1.4. Колір як засіб активізації асоціативного мислення ............................. 82
2.2. Гіпертекстові властивості текстів віртуальної комунікації ....................... 84
2.3. Словотвірні та графічні засоби експресивності у номінаціях пошукових сервісів ............................................................................................... 94
2.4. Використання риторичних фігур у віртуальній англомовній рекламній комунікації ......................................................................................... 101
Висновки до другого розділу ............................................................................. 115
3
РОЗДІЛ IІІ. СЕМІОТИКА НОВИХ ЖАНРІВ АНГЛОМОВНОЇ
ВІРТУАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ .................................................................... 118
3.1. Креолізований логотип як новий жанр віртуальної комунікації ........... 118
3.2. Фавікони як візуалізація бренду у віртуальному просторі ...................... 137
3.3. Семіотична складова у трансформації жанрів віртуальної комунікації ........................................................................................................... 152
3.3.1. Конвергенція друкованих та інтернет-жанрів в електронних виданнях: принципи функціонування та засоби впливу на адресата ......... 154
3.3.2. Онлайнові відеожурнали як новий жанр віртуальної комунікації ........................................................................................................ 161
3.3.3. Взаємодія вербальних і візуальних засобів у віртуальному наративі онлайнових відеокниг ...................................................................... 174
Висновки до третього розділу ............................................................................ 190
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................. 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............................................... 201
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ....................... 235
ДОДАТКИ ........................................................................................................... 239
4

ВСТУП
Виникнення Інтернету наприкінці 60-х років ХХ століття як каналу для передачі даних, а в ХХІ столітті як засобу масової комунікації привело до трансформації традиційних форм і типів комунікації та розвитку на їх основі віртуального дискурсу. Новий тип комунікації асимілює всі інші види дискурсу, широко використовує експресивні можливості різних семіотичних систем і засобів передачі інформації, стимулює розвиток медіаграмотності та критичного мислення користувачів віртуальної мережі. Вдосконалення існуючих технологій і швидка поява нових засобів комунікації та обміну інформацією потребували постійної модифікації та розвитку віртуального дискурсу, внаслідок чого сформувалося нове інформаційне, комунікаційне та культурне середовище.
На початку ХХІ століття Інтернет – це складна соціотехнічна система, інтерактивна комунікаційна мережа, яка не має географічних кордонів, являє собою постійно змінне середовище, що є активним 24 години на добу, створює нову культуру, новий стиль життя, нові лінгвокультурні спільноти. У зв’язку з цим, за умови необхідності забезпечити швидке та ефективне надання інформації адресату в інформаційно-насиченому світі, на перший план виходить компресія інформації та економія мовних засобів. Як наслідок, все більш популярними стають тексти, що мають особливу композиційну структуру, створені за рахунок використання різноманітних семіотичних засобів та мультимедійних застосувань.
Суттєвою відмінністю тексту в Інтернеті стала його креолізація шляхом конвергенції елементів різних семіотичних систем, візуалізація за допомогою як графічних елементів (фотографій, малюнків, інфографії), так і гіпертекстових посилань. Візуальні компоненти, що не потребують перекладу, значно спрощують сприйняття та інтерпретацію, роблять подачу
5
вербальної інформації більш глибокою та ґрунтовною, входять до складу комунікативних фрагментів, тим самим сприяючи формуванню цілісного значення, цілісного ефекту креолізованого тексту. Холістичне сприйняття виникає не просто внаслідок додавання компонентів, а є результатом їх інтеграції та злиття. Семіотична ускладненість, полікодовий характер віртуального дискурсу зумовили той факт, що останнім часом все більше дослідників застосовують семіотичні підходи до вивчення цього феномену, що дозволяє краще та більш ґрунтовно проаналізувати різноманітні способи передачі інформації, будову, значення та функціонування знакових систем у суспільстві, особливості поєднання елементів різних семіотичних систем в одиниці вищого рівня.
Актуальність дослідження визначається спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення різних видів дискурсу, зокрема дискурсу англомовної віртуальної комунікації. Інтернетизація життя, дигіталізація інформації, використання гіпертексту та мультимедійних технологій, конвергенція елементів різних семіотичних систем у віртуальній комунікації спричинили необхідність наукового осмислення основних способів комунікації, розміщення й передачі інформації в Інтернеті. Актуальність також визначається необхідністю дослідження семіотичного ландшафту, семіотичних трендів у нових жанрах віртуальної комунікації, які виникли у ХХІ столітті, з їх лексичними і стилістичними особливостями, риторичними і прагматичними принципами.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка ―Мови та літератури народів світу: взаємодія та самобутність‖ (код 11 БФ 044-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України. Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 18 грудня 2012 року).
6
Метою дослідження є вивчення особливостей розвитку Інтернету як комунікативного середовища існування віртуального дискурсу, встановлення його конститутивних ознак, дослідження семантичних та прагматичних характеристик, визначення особливостей поєднання елементів різних семіотичних систем у сучасній віртуальній комунікації комунікаційно-інформаційних агентів міжнародних компаній, виявлення нових жанрів віртуальної комунікації та розкриття їхніх комунікативно-прагматичних і семіотичних особливостей.
Мета дисертації зумовлює низку завдань:
 встановити особливості розвитку, трансформації, характерні риси та конститутивні ознаки ―віртуального дискурсу‖ в ХХІ ст.;
 з’ясувати роль елементів різних семіотичних систем, способи їхньої конвергенції та інтеграції у віртуальному дискурсі;
 виявити можливості застосування гіпертекстових і мультимедійних властивостей Інтернету для здійснення ефективної комунікації в глобальному масштабі;
 визначити семантичні, стилістичні та прагматичні особливості використання вербальних і невербальних елементів у текстах віртуальної комунікації;
 виділити способи компресії та репрезентації інформації за рахунок комбінації одиниць вербального тексту між собою та зі знаками інших семіотичних систем;
 з’ясувати семіотичні особливості нових жанрів віртуальної комунікації, що сприяють здійсненню більш ефективного впливу на реципієнта.
Об’єктом дослідження є різні семіотичні системи у сучасній англомовній віртуальній комунікації комунікаційно-інформаційних агентів міжнародних компаній, оформлених у вигляді веб-сайтів.
7
Предмет дослідження складають особливості конвергенції та гібридизації елементів різних семіотичних систем у віртуальному дискурсі, їх функціонування у нових жанрових утвореннях сучасної англомовної віртуальної комунікації.
Матеріал дослідження становлять 1) 30 веб-сайтів компаній світових брендів, кожний з яких є сукупністю логічно пов’язаних між собою веб-сторінок, інформаційних та медійних засобів; 2) 1875 Doodles, створених компанією у 1998 – 2013 рр.; 3) 60 фавіконів компаній-виробників автомобілів та високотехнологічного устаткування, міжнародних авіаперевізників, розробників комп’ютерного устаткування й інтернет-брендів, компаній, зайнятих у сфері виробництва товарів класу ―люкс‖; 4) 195 номінацій інтернет-сервісів; 5) 8 онлайнових відеожурналів; 6) 3 онлайнових відеокниги. Викладений у дисертації матеріал унаочнено 5 таблицями й 191 ілюстрацією та супроводжено чотирма додатками, три з яких подані у цифровому форматі на електронному носії.
Теоретико-методологічну основу роботи становлять базові положення лінгвістики тексту, теорії комунікації, прагматики, риторики, стилістики, когнітивної лінгвістики, наратології та семіотики. Насамперед це роботи вчених, які розглядали Інтернет та інтернет-спілкування з точки зору теорії комунікації (Н. Г. Асмус [13], А. Є. Войскунский [40], О. І. Горошко [52-54], М. Кастельс [87], В. П. Кубко [109], Ю. М. Кузнєцова [114], Ж. Ф. Ліотар [123], О. В. Лутовінова [131], Н. Б. Мечковська [140], Т. І. Рязанцева [160], Ю. М. Скребньов [173], А. В. Соколов [174], Е. Тоффлер [190], Г. Н. Трофімова [191], Л. А. Усанова [195], Л. Ю. Щипіцина [215-218], Cr. Baehr [231, 232], D. Crystal [247, 248], A. N. Markham [293], N. H. Baym [294], G. Rückriem [310], N. A. Streitz [319], C. Thurlow [246, 324] та ін.); досліджували дискурс з лінгвістичної, філософської, психологічної та соціологічної позицій (І. В. Арнольд [10], Н. Д. Арутюнова [11], Ф. С. Бацевич [20], А. Д. Бєлова [22, 23, 25], Ю. В. Беспалова [29], В. І. Карасик [78], І. М. Колегаєва [94], О. С. Кубрякова [110, 113],
8
М. Л. Макаров [133], О. О. Менджерицька [139], Г. Г. Почепцов [154], В. В. Рижкова [157], М. Фуко [202], В. Є. Чернявська [207], І. С. Шевченко [209, 210], J. Blommaert [236], G. Brown [237], G. Yule [237, 336], P. Charaudeau [242], U. Connor [244], Teun A. Van Dijk [251-256], N. Fairclough [262], J. Habermas [268, 269], L. Heracleous [272], K. Hyland [278], D. Schiffrin [313], J. Sinclair [316], H. G. Widdowson [332] та ін.), з точки зору теорії аргументації (Д. Н. Александров [3], І. В. Арнольд [10], А. Д. Бєлова [24], Є. В. Клюєв [93], Ю. М. Скребньов [173], Teun A. Van Dijk [251-256], H. F. Plett [304] та ін.); лінгвістів, які досліджують функціонування жанрів, зокрема жанрів віртуальної комунікації (Н. Ф. Алефіренко [5], Н. Г. Асмус [13], О. І. Галичкіна [46], О. І. Горошко [52-54], Л. А. Капанадзе [77], Л. Ф. Компанцева [100, 101], О. В. Лутовінова [131], Г. Г. Почепцов [155], А. А. Селютін [164], Г. Н. Трофімова [191], V. K. Bhatia [235], S. Campagna [239], D. Crystal [247, 248], T. Erickson [259-261], S. C. Herring [273, 274], R. Campbell, Ch. R. Martin, B. Fabos [240], J. Yates [333-335], W. J. Orlikowski [334, 335], K. Okamura [301] та ін.); когнітивістів (Н. Д. Арутюнова [12], А. Д. Бєлова [24], М. М. Болдирєв [34], С. А. Жаботинська [65], Г. В. Колшанський [97-99], А. В. Корольова [105], О. С. Кубрякова [111-113], В. А. Маслова [135], М. Мінський [141], М. В. Нікітин [143], В. Ф. Новодранова [144], З. Д. Попова [153], О. О. Селіванова [163], Б. А. Серебрєнніков [167], Ч. Філмор [197], Л. В. Черепанова [206], R. J. Harris [270], R.W. Langacker [288] та ін.); наратологів (К. А. Андрєєва [6], І. А. Бехта [30-32], Й. Брокмейєр [37], А. В. Воробйоева [43], Т. В. Яхонтова [226-228], W. Labov [287], G. Prince [305], D. Stein [266] та ін.); дослідників-семіотиків, які займалися вивченням різноманітних способів передачі інформації, будови, значення та функціонування знакових систем у суспільстві, особливостей поєднання знаків різних семіотичних систем в одиниці вищого рівня (В. Н. Агеєв [2], Р. Барт [16, 17, 234], Ю. М. Лотман [124-129], P. Vaillant [329], E. G. Albritton, J. A. Burroughs [238], M. Danesi [250], A. Frutiger [263], P. Levy [290, 291],
9
P. Virilio [331] та ін.); представників лінгвосеміотичного підходу (Ю. Г. Алексеєв [4], О. Є. Анісімова [8], А. О. Бернацька [28], Л. М. Большиянова [35], М. Б. Ворошилова [44, 45], Г. В. Ейгер [62], Л. Т. Кияк-Редькович [92], Т. В. Крутько [107], Е. О. Лазарєва [116], К. В. Полякова [152], Л. В. Солощук [176], О. Г. Сонін [177], Ю. О. Сорокін, Є. Ф. Тарасов [178], Д. П. Чігаєв [208], О.І. Шейгал [211], Cr. Baehr [232], J. D. Johansen, S. E. Larsen [283], H. Urbanski [327] та ін.).
Для реалізації поставлених завдань у роботі використано низку методів:
1) метод спостереження та порівняння для пошуку необхідних текстів віртуальної комунікації, встановлення подібності та розбіжностей між ними;
2) загальнонауковий метод аналізу й синтезу інформації – для уточнення принципів класифікації жанрів інтернет-комунікації, для теоретичного узагальнення та формулювання висновків;
3) гіпотетико-дедуктивний метод – для підтвердження на ілюстративному матеріалі висунутих гіпотез про прагматичні особливості текстів, утворених у результаті взаємодії візуальних та вербальних компонентів;
4) кількісний метод – для аналізу сукупності досліджених текстів; для визначення кількісних показників неологізмів та утворень різного типу в досліджуваних текстах;
5) метод лінгвістичного опису – для визначення жанрового статусу текстів віртуальної комунікації, для виявлення формально-структурних і лінгвостилістичних особливостей досліджуваних текстів;
6) метод асоціативно-концептуального аналізу – для з’ясування домінантних смислів текстів віртуальної комунікації шляхом співвіднесення смислів вербального тексту та інформації, що передається засобами інших семіотичних систем, з інформацією загальнокультурного фонду;
10
7) метод дискурсивного аналізу – для виявлення структурно-
семантичних особливостей гіпертексту у його взаємозв’язку з мультимедійними технологіями та засобами інших семіотичних систем комунікації у віртуальному просторі;
8) метод семантичного аналізу – для характеристики вербальних, візуальних і мультимедійних засобів оформлення текстів;
9) структурний метод – для виявлення внутрішніх особливостей креолізованих текстів, які варіюються в залежності від типу та жанру тексту, адресата та мети повідомлення.
Наукову новизну дослідження зумовлено тим, що вперше здійснюється комплексне дослідження лінгвосеміотичних особливостей англомовного віртуального дискурсу, а саме: проведено аналіз та узагальнення основних конститутивних ознак віртуального дискурсу; створено типологію способів конвергенцій інформації у віртуальній комунікації; вивчено та досліджено гіпертекстові характеристики англомовного віртуального дискурсу; визначено особливості використання різноманітних риторичних прийомів на вербальному та візуальному рівнях; досліджено можливості та потенціал креолізації логотипу як засобу інформування у віртуальному просторі; здійснено аналіз фавіконів як семіотичних та національно-культурних засобів комунікації у віртуальному просторі; розкрито потенціал поєднання інформаційних та емоційних компонентів на вербальному та візуальному рівні у віртуальній комунікації.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження лінгвосеміотики віртуальної англомовної комунікації поглиблюють та доповнюють наявні теоретичні положення про ефективність конвергенції семіотично гетерогенної інформації у сучасній віртуальній комунікації. Цінність досягнутих результатів роботи полягає у поглибленні та розвитку теоретичних положень лінгвістики тексту, теорії комунікації, прагматики, лінгвостилістики, соціолінгвістики, прикладної лінгвістики.
11
Практична цінність одержаних результатів визначається тим, що результати дослідження та систематизації матеріалів можуть бути ефективно використані у процесі викладання теорії комунікації, дискурсології, лінгвістики тексту, прагматики, когнітивної лінгвістики, медіалінгвістики, віртуальної жанрології, реклами, а також на практичних заняттях з англійської мови.
Апробацію результатів наукового дослідження здійснено на чотирьох всеукраїнських наукових конференціях та двох міжнародних наукових конференціях:
 Всеукраїнська наукова конференція ―Концепти та константи в мові, літературі, культурі‖. Доповідь на пленарному засіданні: ―Google Doodles як креолізований логотип‖. – Київ, 14 квітня 2011 р.
 Всеукраїнська наукова конференція ―Людина і соціум у контексті проблем сучасної філологічної науки‖. Доповідь на пленарному засіданні: ―Фавікони як семіотичні та національно-культурні засоби брендингу у віртуальному просторі‖. – Київ, 5 квітня 2012 р.
 Міжнародна наукова конференція ―Мови та літератури в глобалізованому світі: взаємодія та самобутність‖, КНУ ім. Т.Шевченка. Доповідь: ―Номінації пошукових інтернет-сервісів (на матеріалі сучасної англійської мови)‖. – Київ, 18 жовтня 2012 p.
 Всеукраїнська наукова конференція ―Мова, свідомість, художня творчість, Інтернет у дзеркалі сучасних філологічних студій‖. Доповідь на пленарному засіданні: ―Онлайновий журнал Louis Vuitton – новий жанр віртуальної реклами: infotainment VS edutainment‖. – Київ, 11 квітня 2013 р.
 Міжнародна наукова конференція ―Етнознакові функції культури: мова, література, фольклор‖, КНУ ім. Т.Шевченка. Доповідь: ―Засоби реалізації стратегії спокушання у віртуальній комунікації‖. – Київ, 17 жовтня 2013 р.
12
 Всеукраїнська наукова конференція ―Філологічна наука в
інформаційному суспільстві‖. Доповідь на пленарному засіданні: ―Онлайнова відео-книга Inside Chanel: конвергенція вербальних і візуальних засобів у віртуальному наративі‖. – Київ, 10 квітня 2014 р.
Основні положення дисертації знайшли відображення у восьми публікаціях у наукових фахових виданнях.
На захист виносяться такі положення:
1. Диверсифікація віртуальної комунікації, креолізація комунікативного простору привели до кластеризації різних видів дискурсу, наслідком чого стали конвергенція різних семіотичних систем, зростання ролі візуальних компонентів у межах вже відомих жанрів віртуального дискурсу, що швидко трансформуються, та поява нових жанрів – креолізованого логотипу, фавікону, онлайнової відеокниги, онлайнового відеожурналу.
2. Конвергенція вербальної та візуальної інформації (часткова та повна креолізація тексту, інтеграція елементів різних семіотичних систем, використання конотативного потенціалу кольору та шрифту), сегментація та компресія інформації, інтерактивні посилання, семіотичне варіювання, внутрішня політекстуальність, використання вербальних і візуальних риторичних фігур, поєднуючи інформативну й розважальну функції, роблять репрезентацію інформації більш ефективною, креативною, збільшують аргументативний та сугестивний потенціал віртуальної комунікації, сприяють розвитку медіаграмотності, формуванню навичок критичного мислення, вихованню естетичного смаку користувачів Інтернету.
3. В умовах інформаційної насиченості та розмаїття сучасного віртуального дискурсу упізнаваність і популярність інтернет-сервісів залежать від креативного використання й варіювання у номінаціях вербальних знаків, що виконують інформаційно-експресивну функцію, їх ефективної інтеграції із засобами інших семіотичних систем, покликаних
13
забезпечити компактність, атрактивність і запам’ятовуваність назви
користувачами.
4. Креолізований логотип є новим гібридним жанром віртуальної комунікації, який шляхом часткової та повної креолізації тексту, використання виражального потенціалу шрифту і кольору, літерограм, анімації, інтерактивних компонентів, музики та відео, з одного боку, виступає інструментом ідентифікації компанії у віртуальному середовищі, а з іншого – виконує інформативну, атрактивну, освітню, розважальну й розвиваючу функції.
5. Функціональне призначення фавікону, що реалізується у формі малоформатного креолізованого тексту, в якому відбувається інтеграція вербальних й іконічних елементів із яскраво вираженими семантикою і символізмом, полягає у полегшенні ідентифікації ресурсу в Інтернеті, наданні інформації про компанію, її ідеї та цінності, вираженні корпоративної та/або національної ідентичності, розвитку асоціативного мислення та декодувальних здібностей реципієнтів.
6. У віртуальному наративі, представленому жанрами онлайнових відеокниг і відеожурналів, які є новими гібридними явищами віртуальної комунікації, що характеризуються синтезом інформаційного та розважального компонентів на рівні форми та змісту, семіотична конвергенція слугує для візуалізації основних ідей повідомлення, створення цілісного уявлення про історію й сучасні тенденції розвитку компанії, креативного представлення інформації, упорядкування і структурування якої здійснюються на основі фреймових когнітивних структур.
Структура роботи:
Робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, переліку словникових та довідкових видань, переліку джерел ілюстративного матеріалу та чотирьох додатків.
14
У вступі обґрунтовується вибір теми та матеріалу дослідження, формулюються основна мета та завдання дослідження, визначаються актуальність, наукова новизна, теоретична значущість та практична цінність роботи, зазначаються основні методи дослідження.
У першому розділі ―Віртуальний дискурс у сучасному англомовному комунікативному континуумі‖ викладено основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, здійснено огляд можливостей дослідження віртуальної комунікації за рахунок використання семіотичного підходу, описано основні особливості Інтернету як комунікативного поля існування віртуального дискурсу, подано основні лінгвістичні обґрунтування поняття ―віртуальний дискурс‖, узагальнено його основні конститутивні ознаки та описано жанрові варіації текстів віртуальної комунікації.
Другий розділ ―Експресивний потенціал конвергенції елементів різних семіотичних систем у віртуальній комунікації‖ присвячено виділенню основних способів конвергенції інформації різних семіотичних систем у віртуальній комунікації, аналізу гіпертекстових властивостей інтернет-текстів, встановленню особливостей застосування риторичних фігур на вербальному та візуальному рівнях у текстах віртуальної рекламної комунікації, визначенню основних словотвірних та графічних засобів експресивності у номінаціях інтернет-сервісів.
У третьому розділі ―Семіотика нових жанрів англомовної віртуальної комунікації‖ описано засоби та результат взаємодії знаків різних семіотичних систем у логотипах компаній; досліджено способи трансформації креолізованого логотипу як нового жанру віртуальної комунікації, основним призначенням якого є привернення уваги, комунікація й інформування користувачів, створення іміджу компанії у віртуальному просторі; з’ясовано особливості поєднання вербальної та візуальної інформації у фавіконах і семіотичний, національно-культурний та комунікативний аспекти їхнього впливу на користувача; встановлено значення та можливості використання конвергенції елементів різних семіотичних систем, мультимодальності й
15
інтерактивності для інформування, стимулювання інтересу та здійснення ефективного комунікативного впливу на користувачів віртуальної мережі.
У загальних висновках підведено підсумки та узагальнено результати дослідження, визначено перспективи і напрямки подальшого вивчення прoблеми та споріднених з нею питань.
Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок (196 сторінок основного тексту). Список джерел використаної літератури включає 336 публікацій. Перелік джерел ілюстративного матеріалу містить 122 найменування. Оскільки основний матеріал дослідження – це інтернет-джерела, то в тексті дисертації посилання на літературу подано у квадратних дужках, а посилання на джерела ілюстративного матеріалу – у круглих дужках курсивом. Додаток A містить 648 прикладів Google Doodles (креолізованих логотипів), які поділено на 8 розділів відповідно до способу конвергенції інформації семіотичних систем. Додаток В містить 11 видань онлайнового відеожурналу Louis Vuitton City Guides. Додаток С містить 10 розділів онлайнової відеокниги Inside Chanel і текстові скрипти до них. У Додатку D подано жанрограми нових жанрів віртуальної комунікації.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Технологічний прогрес у комунікаційно-інформаційній сфері, глобальне поширення віртуальної інтерактивної мережі, нові можливості обробки та презентації інформації привели до розширення сучасної інформаційної реальності, стрімкого розвитку й ускладнення комунікації. Внаслідок конвергенції традиційних засобів масової комунікації та Інтернету виникло всесвітнє висококонкурентне середовище обміну інформаційними ресурсами, орієнтованими на інтереси та потреби споживачів. В умовах жорсткої конкуренції та різноманітності пропонованої інформації очевидною стає необхідність переходу від збільшення кількості адресованих аудиторії інформаційних потоків до їх змістовної оптимізації, логічного та водночас
194
креативного впорядкування інформації з метою полегшення сприйняття та осмислення матеріалу споживачем. У віртуальній комунікації, що реалізується у вигляді інтерактивного гіпертексту, спостерігається кластеризація дискурсу, конвергенція елементів різних семіотичних систем, інтеграція різних медіа, мультимодальність засобів впливу та ін.
Глобальне поширення віртуальної мережі Інтернет як засобу інформації та масової комунікації привело до трансформації традиційних форм і типів комунікації та розвитку на їх основі віртуального дискурсу, в якому спостерігається технологічна конвергенція та інтеграція інформації різних семіотичних систем (текстової, візуальної, аудіальної, символічної, анімації, музики, відео та ін.). Віртуальний дискурс асимілює всі інші види дискурсу та реалізується у сукупності певних жанрів, постійно еволюціонує і породжує нові форми та жанри комунікації.
Взаємодіючи у віртуальному середовищі, компоненти віртуальної комунікації, що належать до різних знакових систем, здійснюють вплив на семіотичні властивості одна одної. Процеси взаємної адаптації отримують відповідне вираження у формально-структурній та змістовній організації продукту цієї комунікації. Суттєвими відмінностями віртуального дискурсу є його дигіталізованість – електронна форма існування, інтерактивність – можливість двостороннього обміну інформацією, гіпертекстуальність, мультимедійність – презентація однієї одиниці інформації різними каналами комунікації, креолізація – конвергенція зі знаками інших семіотичних систем, візуалізація за допомогою графічних елементів (фотографій, малюнків, інфографії) і гіпертекстових посилань. Це сприяє розширенню значення первісного тексту за рахунок включення до його складу символів, іконічних та графічних зображень, музики, відео, статичних й анімованих компонентів, які здатні викликати широкий спектр асоціацій і передати у сконденсованому вигляді великий обсяг інформації.
Виникнення нового комунікаційно-інформаційного середовища сприяло появі принципово нових можливостей спілкування і водночас
195
поставило питання щодо приналежності ресурсів Інтернету до тих або інших жанрів комунікації. Загалом, жанри віртуальної англомовної комунікації можна поділити на жанри, запозичені з інших сфер комунікації та адаптовані до нового комунікаційно-інформаційного середовища, та жанри, виникнення яких є наслідком розвитку та глобального поширення віртуальної комунікації, що спираються на конститутивні властивості Інтернету та не існують поза віртуальним простором.
Таким чином, віртуальний дискурс – це системне гіпертекстове утворення, що за допомогою інтерактивних мультимедійних технологій об’єднує в єдине ціле велику кількість сторінок, які внаслідок дигіталізації інформації шляхом конвергенції елементів різних семіотичних систем передають різноманітну інформацію у вигляді структурно гетерогенного тексту, в якому інтегруються вербальні, візуальні й аудіальні фрагменти, фото, музика, анімація, відео тощо, і реалізується у сукупності певних жанрів, система яких еволюцінує через постійну трансформацію комунікаційно-інформаційного середовища Інтернет.
Серед структурно гетерогенних текстів, іконічні елементи яких характеризуються значною інформаційною насиченістю, виділяють креолізований текст – складне текстове утворення, в якому вербальні та іконічні елементи складають одне візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що має на меті справити комплексний прагматичний вплив на адресата. Аналіз основних способів інтеграції вербального повідомлення з елеметами інших семіотичних систем дозволив виділити п’ять основних способів конвергенції інформації: часткова креолізація тексту (доповнення вербального тексту візуалізацією), повна креолізація тексту (інтеграція вербального тексту та візуальних фрагментів), заміщення певних літер компонентами інших семіотичних систем (піктограми, ідеограми, літерограми та ін.), використання експресивного потенціалу шрифту, активізація асоціативних можливостей кольору.
196
Дигіталізація, конвергенція, мультимедійність та інтерактивність віртуальної мережі сприяли виникненню та розробці нових способів організації, категоризації та розміщення матеріалу, що спрямовані на оптимізацію сприйняття, полегшення пошуку необхідної інформації, підвищення ефективності повідомлення. Сегментація та компресія інформації, повтори різних типів, посилання, семіотичне варіювання, внутрішня політекстуальність належать до основних способів презентації інформації та здійснення віртуальної комунікації.
Тенденція до візуалізації, використання різних способів репрезентації інформації пов’язані з процесом естетизації комунікації. Традиційно до засобів естетизації відносять мовні, а саме, стилістичні, риторичні прийоми, що є одним із засобів впливу на розум та почуття людини на когнітивному, афективному та сугестивному рівнях, ефективність залучення яких для здійснення успішної комунікації не потребує доказів. Використання риторичних прийомів – епітетів, метафор, уособлення, оксюморонів, гри слів, порівнянь, антитез, паралелізму конструкцій, зевгми, парцеляції – сприяє тому, що у більш стислому обсязі інформації стає можливим передати повідомлення у більш ясний, стислий і водночас яскравий та емоційний спосіб. Використання візуальних риторичних фігур не лише збільшує аргументативний і сугестивний потенціал віртуальної рекламної комунікації світових брендів, а й сприяє розвитку критичного мислення та медіаграмотності користувачів Інтернету.
У віртуальній комунікації правильний вибір назви компанії має велике значення для формування цілісного образу бренду в споживача, оскільки вона є ідентифікатором товару або послуги – вербальним втіленням його позиціонування, відображенням іміджу та легенди. Для надання назвам пошукових ситем більшої виразності використовують різноманітні словотвірні моделі – деривацію, основоскладання, словоскладання, телескопію, абревіацію, номінативні та дієслівні словосполучення; на графічному рівні підвищенню експресивності сприяє вживання
197
багаточленних складних слів без використання інтервалу, заміна кількох слів або складів однією літерою чи цифрою, написання слів із граматичною помилкою, що, з одного боку, є проявом креативності та результатом мовної гри з графічною формою слова, а з іншого – слугує принципу економії. Аналіз семантики назв показав, що в більшості випадків вона є логічною та обґрунтованою: описує цільове призначення сервісу та область здійснення пошуку, спонукає скористатися послугами інтернет-сервісу, інформує, розважає та розвиває користувачів за рахунок використання прийомів мовної гри та інтертекстуальності. Наслідком еволюції комунікаційно-інформаційного середовища Інтернет стало виникнення нового жанру віртуальної комунікації – креолізованого логотипу, найбільш значним та ефективним прикладом якого є Google Doodles – яскраві заставки на логотипі, що з’являються з нагоди певних подій, річниць або свят. Команда Google використовує різноманітні засоби для створення Doodles: часткову та повну креолізацію тексту, виражальний потенціал шрифту та кольору, літерограми, анімацію, інтерактивність, музику та відео. Таким чином, Google Doodles являють собою інструмент віртуальної комунікації корпорації і виконують функції інформування, нагадування та розважання – повідомляють користувачів про важливі та цікаві події, що відбулися в цей день, сигналізують про необмежені можливості пошуку Google та розважають своєю креативністю, оригінальністю та несподіваністю.
Пошук нових інструментів взаємодії та привернення уваги користувачів Інтернету привів до виникнення фавіконів – малоформатних полімодальних текстів, у яких відбувається інтеграція вербальних і візуальних компонентів із яскраво вираженими семантикою і символізмом, що стали ще одним новим жанром віртуального дискурсу. Комунікативною метою цього жанру є репрезентація компаній у віртуальному просторі, забезпечення її швидкої та простої ідентифікації користувачами, безпомилкове вирізнення з-поміж конкурентів, реалізація корпоративної
198
ідентичності, втілення ідеї та цінностей. Аналіз фавіконів відомих торгівельних марок, що виготовляють автомобілі та різноманітні товари категорії "люкс", компаній авіаперевізників, Інтернет-сервісів показав, що характерним для них є імпліцитний адресант, який виражає корпоративну або національну приналежність. Адресат також не експлікований, оскільки фавікони спрямовані до всіх користувачів Інтернету, не мають конкретного реціпієнта. Подієвий зміст пов’язаний з діяльністю бренду, наданням користувачам інформації про функціонування та цінності компанії.
Намагаючись привернути та утримати увагу якомога більшої аудиторії, найвідоміші світові бренди досліджують та працюють над виробленням нових ефективних стратегій привернення уваги та впливу, характерними рисами яких є доступна та цікава подача інформації, яскраве та змістовне візуальне наповнення, лаконічність, динамізм, креативність, гра з глядачем. Як наслідок, виникають нові ―гібридні‖ явища – infotainment та edutainment, формуються нові жанри віртуальної комунікації – онлайнові відеожурнали (Burberry Heritage, Lanvin Heritage, Hermes, Gucci Museo, Museo Salvatore Ferragamo, Louis Vuitton New.Now та ін.) та відеокниги (Chloe Alphabet, Inside Chanel, Miu Miu Women’s Tales та ін.).
Французький дім моди Louis Vuitton неодноразово запускав проекти, що мають на меті поєднати рекламні й освітньо-інформаційні матеріали, корисні та цікаві для людей, які люблять подорожувати. У проекті Histoire(s) структурування матеріалу за рахунок застосування гіпертекстових і мультимедійних технологій, використання іконічних позначень для організації переходів і навігації по сайту робить читання електронного видання більш зручним для користувача. Представлення повідомлення шляхом інтеграції різних семіотичних систем (тексту, відео, ілюстрацій та фотографій) сприяє оптимізації сприйняття інформації за рахунок її всебічного висвітлення. Креативне використання мовних ресурсів має на меті привернути увагу користувачів до продукції компанії, вплинути на них, є засобом реалізації комунікативної стратегії спокушання.
199
Онлайновий відеожурнал New.Now складається з низки короткометражних фільмів про найбільш важливі та знакові міста світу. Аналіз цих фрагментів віртуальної комунікації показує, що вони мають фреймову структуру. Експлікація основного фрейма за рахунок низки взаємопов’язаних підфреймів моделює певний сценарій поведінки споживачів, в контексті якого об’єкт реклами – продукція компанії – набуває прототипових рис. Віртуальна комунікація бренду включає розповіді, що ознайомлюють адресата з історією, традиціями, культурою, цікавими та особливими аспектами життя міста, презентує найбільш знакові та важливі об’єкти, має на меті подолати стереотипи. Використання різноманітних риторичних фігур, залучення виражального потенціалу шрифту та кольору, виконуючи естетичну функцію, робить повідомлення більш експресивним. Візуалізація метафори початку та кінця подорожі, що є аналогом прийому рамкової композиції художнього тексту, свідчить про перехід комунікації у віртуальному просторі на якісно новий рівень, характерними рисами якої є глобальність, динамічність, мультимодальність, конвергенція та креативність.
В онлайновій відеокнизі Inside Chanel представлення матеріалу у формі когнітивної структури (фрейму-сценарію) допомагає структурувати події, показати часові та причинні зв’язки між ними, що полегшує інтерпретацію інформації реципієнтом. Конвергенція елементів різних семіотичних систем: вербального тексту, фотографій, відео, графічних замальовок, музики, архівних матеріалів – для візуалізації основних ідей вербального наративу робить передачу повідомлення набагато більш цікавою, інформативною і результативною. Креативне використання виражального потенціалу шрифту та кольору сприяє активізації асоціативного мислення реципієнтів, кращому запам’ятовуванню важливої інформації.
Перспективою подальшої розробки теми може бути дослідження інших жанрів віртуальної англомовної комунікації, в яких спостерігається конвергенція елементів різних семіотичних систем; порівняльний аналіз
200
традиційних текстів на паперовому носії з електронними текстами віртуальної комунікації.
Результати дослідження можуть слугувати для подальшого аналізу способів та інструментів віртуальної комунікації комунікаційно-інформаційних агентів міжнародних компаній на глобальному рівні.
201

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аванесов С. С. Визуальная антропология как исследовательская дисциплина / С. С. Аванесов // Томский журнал лингвистических и антропологических исследований, 2013. – № 1. – С. 68–74.
2. Агеев В. Н. Семиотика / В. Н. Агеев. – М.: Весь мир, 2002. – 256 с.
3. Александров Д. Н. Риторика / Д. Н. Александров. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 534 с.
4. Алексеев Ю. Г. Вербальные и иконические компоненты креолизованного текста в интракультурной и интеркультурной коммуникации (экспериментальное исследование) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.19 ―Теория языка‖ / Ю. Г. Алексеев. – Ульяновск, 2002. – 23 с.
5. Алефиренко Н. Ф. Речевой жанр, дискурс, культура / Н. Ф. Алефиренко // Жанры речи: Сб. научных статей. – Вып. 5. Жанр и культура. – Саратов: Наука, 2007. – С. 45.
6. Андреева К. А. Литературный нарратив: когнитивные аспекты текстовой семантики, грамматики, поэтики / К. А. Андреева. – Тюмень: Вектор Бук, 2004. – 244 с.
7. Андрусяк І. В. Англійські неологізмі кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германські мови‖ / І. В. Андрусяк. – Київ, 2003. – 20 с.
8. Анисимова Е. Е. Лингвистика текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов) : учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов / Е. Е. Анисимова. – М.: Академия, 2003. – 128 с.
202
9. Анисимова Е. Е. Паралингвистика и текст (к проблеме
креолизованных гибридных текстов) / Е. Е. Анисимова // Вопросы языкознания. – 1992. – № 1. – С. 71-79
10. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка / И. В. Арнольд. – М.: Просвещение, 1990. – 304 с.
11. Арутюнова Н. Д. Дискурс [Електронний ресурс] // Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. Ярцева В. Н. – Режим доступу: http://lingvisticheskiy-slovar.ru/description/diskurs/168
12. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 c.
13. Асмус Н. Г. Лингвистические особенности виртуального коммуникативного пространства : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.19 ―Теория языка‖ / Асмус Нина Геннадиевна. – Челябинск, 2005. – 265 с.
14. Ахренова Н. А. Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его языковое оформление : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : 10.02.19 ―Теория языка‖ / Ахренова Наталья Александровна. – М., 2009. – 35 с.
15. Баранов А. Н. Спор метафор: языковая метафора как средство аргументативного воздействия / А. Н. Баранов // Рекламный текст: семиотика и лингвистика. – М.: Издательский дом Гребенникова, 2000. – 270 с.
16. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов / Р. Барт // Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму. – М.: Прогресс, 2000. – С. 196-238.
17. Барт Р. Миф сегодня / Р. Барт // Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – Москва, 1994. – С. 72.
18. Бахтин М. М. Автор и герой: к философским основам гуманитарных наук / М. М. Бахтин. – СПб.: Азбука, 2000. – 336 с.
19. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979.
203
20. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С.
Бацевич. – К.: Вид. центр ―Академія‖, 2009. – 375 с.
21. Бекетова О. В. Структурно-семантичні та функціональні особливості фігур повтору в аргументативних текстах (на матеріалі німецької мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германські мови‖ / О. В. Бекетова. – Київ, 1998. – 18 с.
22. Белова А. Д. Видеориторика в современном коммуникативном пространстве / А. Д. Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К.: НАНУ, ЦНДВІМ, 2010. – С. 22-34.
23. Белова А. Д. Визуализация товаров в современной рекламекак составная креолизации коммуникативного пространства / А. Д. Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К.: НАНУ, ЦНДВІМ, 2012. – С. 42-50.
24. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка) : дис. ... докт. філол. наук : 10.02.04 ―Германские языки‖ / Белова Алла Дмитриевна. – КНУТШ. – Киев,1998. – 443 с.
25. Белова А. Д. Номинативные процессы в современном английском языке как отражение эволюционного и инновационного развития объектов / А. Д. Белова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К.: НАНУ, ЦНДВІМ, 2011. – С. 65-74.
26. Береговская Э. М. Очерки по экспрессивному синтаксису / Э. М. Береговская. – М.: Родос, 2004. – 208 с.
27. Береговская Э. М. Система синтаксических фигур: к проблеме градации / Э. М. Береговская // Вопросы языкознания. – М., 2003. – № 3. – С. 79-91.
28. Бернацкая А. А. Подпись как тип текста / А. А. Бернацкая // Проблемы лингвистического анализа текста и коммуникации. – Иркутск: Иркут. пед. ин-т иностр. языков, 1987. – С. 118-128.
204
29. Беспалова Ю. В. Лінгвостилістичний потенціал лексики
мовленнєвої дії у художньому тексті (на матеріалі творів О. І. Купріна та В. В. Вересаєва) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 ―Російська мова‖ / Ю. В. Беспалова. – Донецьк, 2002. – 20 с.
30. Бехта І. А. Авторське експериментаторство в англомовній прозі ХХ ст. / І. А. Бехта. – Львів: Вид-во Львівського університету, 2012. – 195 с.
31. Бехта І. А. Від модернізму до постмодернізму: художні концепти текстової епохи / І. А. Бехта. – Львів: Вид-во Львівського університету, 2012. – 228 с.
32. Бехта І. А. Дискурс наратора в англомовній прозі / І. А. Бехта. – К.: Грамота, 2004. – 304 с.
33. Бойко Л. Н. Компьютерные наименования. Номинативный и стилистический аспекты / Л. Н. Бойко // Некоторые проблемы грамматических категорий и семантики единиц языка. – Пятигорск, 2003. – С. 146-148.
34. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. – Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000. – 123 с.
35. Большиянова Л. М. Вербальное сопровождение фотоизображения в современной британской прессе: содержание и структура : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.04 ―Германские языки‖ / Л. М. Большиянова. – Л., 1986. – 16 с.
36. Бондаренко С. В. Социальная структура виртуальных сетевых сообществ: дис. ... докт. соціол. наук: 22.00.04 ―Социальная структура, социальные институты и процессы‖ / Бондаренко Сергей Васильевич. – Ростов-на-Дону, 2004. – 399 с.
37. Брокмейер Й. Нарратив: проблемы и обещания одной альтернативной парадигмы / Й. Брокмейер, Р. Харре // Вопросы философии. – 2000. – №3. – С. 29-42.
205
38. Вартанова Е. Л. К чему ведет конвергенция СМИ?
[Електронний ресурс]. // Информационное общество, 1999. – Вып. 5. – С. 11-14. – Режим доступу: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/ emag.nsf/BPA
39. Васильєва О. О. Номінації у сфері рестайлінгу й модифікації автомобілів / О. О. Васильєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К.: НАНУ, ЦНДВІМ, 2011. – С. 65-74.
40. Войскунский А. Е. Принцип комплексности в гуманитарном исследовании интернет-активности [Електронний ресурс] / А. Е. Войскунский // Информационно-коммуникационные технологиии в образовании. – 2003. – Режим доступу: http://www.ict.edu.ru/vconf/index.php?a=vconf&c=getForm&r=thesisDesc&d=light&id_sec=180&id_thesis=6959.
41. Волкова В. В., Газанджиев С. Г., Галкин С. И., Ситников В. П. Дизайн газеты и журнала / В. В. Волкова, С. Г. Газанджиев, С. И. Галкин, В. П. Ситников. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 224 с.
42. Волосевич С. П. Номінативна цінність і значущість фразеологічних одиниць, що видозмінені шляхом субституції // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі: Зб. наук.-метод. праць. – Горлівка: ГДПІІМ, 1997. – С. 218-222.
43. Воробьева А. В. Текст или реальность: постструктурализм в социологии знания / А. В. Воробьева // Социологический журнал. – 1999. – № 3/4. – С. 92.
44. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: аспекты изучения / М. Б. Ворошилова // Политическая лингвистика. – Екатеринбург, 2006. – Вып. 20. – С. 180-189.
45. Ворошилова М. Б. Креолизованный текст: основные принципы определения [Електронний ресурс] / М. Б. Ворошилова. – Режим доступу: http://www.engectver.ru/Konferenciya/2s/voroshilova.php.
46. Галичкина Е. И. Общая характеристика компьютерно- опосредованного дискурса / Е. И. Галичкина // Интернет-коммуникация как
206
новая речевая формация / [науч. ред. Т. Н. Колокольцева, О. В.
Лутовинова]. – М.: Флинта, Наука, 2012. – С. 9-52.
47. Галкин Д. В. Техно-логика новых медиа: к проблеме генезиса цифровой культуры [Електронний ресурс] / Д. В. Галкин // Гуманитарная информатика. Открытый междисциплинарный электронный журнал. – 2005. – Вып. 3. – Режим доступу: http://huminf.tsu.ru/e-jurnal/magazine/3/gal.htm
48. Гаспаров Б. М. В поисках ―другого‖ (Французская и восточноевропейская семиотика на рубеже 1970-х годов) / Б. М. Гаспаров // Московско-тартуская семиотическая школа: История, воспоминания, размышления / под ред. С. Ю. Неклюдова. – М.: Школа ―Языки русской культуры‖, 1998. – С. 213–236.
49. Годин А. А. Интернет-реклама / А. А. Годин, А. М. Годин, В. М. Комаров. – М.: Дашков и К, 2009. – 168 с.
50. Головина Л. В. Креолизованный текст: закономерности построения / Л. В. Головина // Речевое общение: цели, мотивы, средства. – М., 1985. – С. 45-88.
51. Гордон Ю. М. Книга про буквы от Аа до Яя / Ю. М. Гордон. – М.: Студия Артемия Лебедева, 2006. – 382 с.
52. Горошко Е. И. «Чирикающий» жанр 2.0 Твиттер или что нового появилось в виртуальном жанроведении? / Е. И. Горошко // Вестник Тверского государственного университета, 2011. – № 3. – С. 11-20.
53. Горошко Е. И. Виртуальное жанроведение: устоявшееся и спорное / Е. И. Горошко, Е. А. Жигалина // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации», 2011. – Том 24 (63). – №1. – Ч.1. – С. 105-124.
54. Горошко Е. И. Современные Интернет-коммуникации: структура и основные характеристики [Електронний ресурс] / Е. И. Горошко // Интернет-коммуникация как новая речевая формация. – М.: Флинта, Наука, 2012. – 323с. – с. 9-52. – Режим доступу: http://www.textology.ru/article.aspx?aId=232.
207
55. Дедова О. В. Графическая неоднородность как категория
гипертекста / О. В. Дедова // Вестник Московского государственного ун-та. – Сер. 9. Филология. – 2002. – № 6. – С. 91-103.
56. Дедова О. В. «Креативность» интернет-пользователей как проявление метаязыковой рефлексии // Славянские языки и культуры в современном мире: II Международный симпозиум (Москва, МГУ им. М.В. Ломоносова, 21-24 марта 2012 г.): Труды и материалы / Составители О. В. Дедова, Л. М. Захаров, К. В. Лифанов; под общим руководством М. Л. Ремневой. – М., 2012. – 450 с.
57. Дедова О. В. Теория гипертекста и гипертекстовые практики в Рунете / О. В. Дедова. – М.: МАКС Пресс, 2010. – 284 с.
58. Демьянков В. З. Англо-русские термины по прикладной лингвистике и автоматической переработке текста / В. З. Демьянков // Методы анализа текста: тетради новых терминов. – Вып. 2. – М.: ВЦП, 1982. – 90 с.
59. Ділі Дж. Основи семіотики / перекл. з англ. та наук. ред. Анатолій Карась. – Львів: Арсенал, 2000. – 232 с.
60. Дмитрук О. В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та інтернет-видань 2000-2005) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германські мови‖ / О. В. Дмитрук. – Київ, 2006. – 19 с.
61. Дронова Е. М. Интертекстуальность и аллюзия: проблема соотношения / Е. М. Дронова // Язык, коммуникация и социальная среда. – Выпуск 3. – Воронеж: ВГУ, 2004. – С. 92-96.
62. Ейгер Г. В. К построению типологии текстов / Г. В. Ейгер // Лингвистика текста. – М., 1974. – Ч. 1. – С.103-109.
63. Єнікеєва С. М. Синергетичні аспекти семантичної деривації (на матеріалі сучасної англійської мови) / С. М. Єнікеєва // Вісник Житомирського державного університету ім. Івана Франка, 2007. – № 32. – С. 140-144.
208
64. Єнікеєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної
англійської мови: синергетичний аспект (на матеріалі новоутворень кінця ХХ – початку ХХІ століть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германські мови‖ / С. М. Єнікеєва. – Київ, 2011. – 31 с.
65. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка) / С. А. Жаботинская. – М.: Ин-т языкознания РАН, 1992. – 216 с.
66. Женетт Ж. Повествовательный дискурс / Ж. Женетт // Фигуры. – Т. 2. – М.: Изд-во Сабашниковых, 1998. – С. 60-278.
67. Журналистика и конвергенция: почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные / Качкаева А.Г., Кирия И.В., Коломеец К.Г. и др.; под ред. А.Г. Качкаевой. – М.: Фокус-медиа, 2010. – 200 с.
68. Землякова Е. А. Лингвостилистические характеристики жанра англоязычного корпоративного блога: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германские языки‖ / Е. А. Землякова. – Х., 2010. – 21с.
69. Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика на рубеже веков // От книги до Интернета. Журналистика и литература на рубеже тысячелетий / oтв. редакторы Я. Н. Засурский, Е. Л. Вартанова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 2000. – С. 61-74.
70. Иванов В. В., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы. / В. В. Иванов, В. Н. Топоров. – М.: Наука, 1965. – 251 с.
71. Иванов Л. Ю. Язык интернета: заметки лингвиста [Електронний ресурс] / Л. Ю. Иванов // Словарь и культура русской речи. – Режим доступу: www.faq-www.ru/lingv.htm.
72. Ильин И. П. Постмодернизм. Словарь терминов / И. П. Ильин. – М.: ИНИОН РАН, Intrada, 2001. – 382с.
209
73. Ищук М. А. Гетерогенный текст: функции его составляющих.
/ М. А. Ищук // Вестник ТвГУ. Серия Филология. – Выпуск ―Лингвистика и межкультурная коммуникация‖ . – 2008. – № 13. – С. 176-182.
74. Кавасаки, Г. Стартап: 11 мастер-классов от экс-евангелиста Apple и самого дерзкого венчурного капиталиста Кремниевой долины [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.rus.ec/b/246312/read.
75. Калошина И. П. Психология творческой деятельности / И. П. Калошина. – М.: ЮНИТИ, 2003. – 431c.
76. Капанадзе Л. А. На границе письменного и устного текста: структура и тенденции развития электронных жанров / Л. А. Капанадзе // Голоса и смыслы. Избранные работы по русскому языку. – М., 2005. – С. 305-320.
77. Капанадзе, Л. А. Структура и тенденции развития электронных жанров [Електронний ресурс] / Л. А. Капанадзе // Русский язык. Приложение к газете «Первое сентября». – 2002. – № 21. – Режим доступу: www.rus.1september.ru/2002/21/7.htm.
78. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с.
79. Каратаєва М. В. Google Doodles – креолізація логотипу та частковий ребрендинг в рекламному дискурсі / М. В. Каратаєва // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія ―Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов‖. – Харків, 2011. – Випуск № 65. – С. 146–153.
80. Каратаєва М. В. Засоби реалізації стратегії спокушання у віртуальній комунікації компанії Louis Vuitton (на матеріалі англомовної версії онлайнового журналу Histoire(s)) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія ―Іноземна філологія‖. – Київ, 2013. – № 1 (46). – С. 20-23.
210
81. Каратаєва М. В. Номінації пошукових інтернет-сервісів:
словотвірний та семантичний аспекти / М.В. Каратаєва // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2013. – № 43, частина 2. – С. 147-152.
82. Каратаєва М. В. Онлайновий журнал Louis Vuitton як новий жанр віртуальноі реклами: infotainment & edutainment / М.В. Каратаєва // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2013. – № 46, частина 2. – С. 83-97.
83. Каратаєва М. В. Особливості брендингу Apple: мовний та візуальний аспекти / М. В. Каратаєва // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – Київ, 2012. – С. 149-161.
84. Каратаєва М. В. Риторические фигуры в англоязычной виртуальной рекламе (на примере веб-сайта Apple) / М. В. Каратаєва // "Филологические науки. Вопросы теории и практики". – Тамбов: Грамота, 2013. – № 6 (24). – С. 95 – 98 (ISSN 1997-2911)
85. Каратаєва М. В. Фавікони як семіотичні та національно-культурні підходи до брендингу у віртуальному просторі / М. В. Каратаєва // – Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – Київ, 2011. – № 5. – С. 172–183.
86. Каратаєва М. В. Фавікони як спосіб візуалізації бренду в віртуальному просторі / М. В. Каратаєва // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – Київ, 2012. – Випуск 41, частина 2. – С. 143 – 153.
87. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / пер. с англ. А. Матвеева, под ред. В. Харитонова. – Екатеринбург: У-Фактория, 2004. – 328 с.
88. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с. 89. Кафтанджиев X. Гармония в рекламной коммуникации / Х. Кафтанджиев. – М.: Эксмо, 2005. – 368 с.
90. Кияк-Редькович Л. Т. Змішування як особлива словотвірна форма у візуально залежних текстах малої форми (на матеріалі сучасних
211
англомовних текстів із елементом licious) / Л. Т. Кияк-Редькович // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: ВПЦ ―Київський університет‖, 2010. – Випуск 30. – С. 447-452. 91. Кияк-Редькович Л. Т. Полісеміотичність логотипів міст та брендів як тип візуально залежних текстів малої форми / Л. Т. Кияк-Редькович // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. – К.: НАНУ, ЦНДВІМ, 2009. – № 3. – С. 129-137.
92. Кияк-Редькович Л. Т. Соціопрагматичні та етнокультурні особливості візуально залежних текстів малої форми : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 ―Германські мови‖ / Кияк-Редькович Леся Тарасівна – Київ, 2011. – 249 с.
93. Клюев Е. В. Риторика: Инвенция. Диспозиция. Элокуция / Е. В. Клюев. – М.: Приор, 2001. – 270 с.
94. Колегаева И. М. Текстовая парадигма: микро-, макро-, мега-, гипер- и просто текст / И. М. Колегаева // Записки з романо-германської філології. – Одеса: Фенікс, 2008. – Випуск 20. – С. 70-79.
95. Колесникова В. В. Pеклама в Интернете // Реклама: теория и практика: учебное пособие для сту дентов вузов / под ред. В. В. Тулупова. – Воронеж: Из-во Воронежского государственного университета, 2011. – 400 с.
96. Коломієць Н. В. Лінгвістичні особливості організації гіпертексту інтернет-новин (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германські мови‖ / Н. В .Коломієць. – Київ, 2004. – 21 с.
97. Колшанский Г. В. Некоторые вопросы семантики языка в гноссеологическом аспекте / Г. В. Колшанский // Принципы и методы семантических исследований. – М., 1976. – С. 5-30.
98. Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке / Г. В. Колшанский. – М.: Наука, 1990. – 108 с.
212
99. Колшанский Г. В. Лингво-гносеологические основы языковой
номинации / Г. В. Колшанский // Языковая номинация: Общие вопросы. – М.: Наука, 1977. – С. 99-146.
100. Компанцева Л. Ф. Интернет-лингвистика когнитивно-прагматический и лингвокульторологический подходы / Л. Ф. Компанцева. – Луганск: Знание, 2008. – 528 с.
101. Компанцева Л. Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти : дис. ... докт. філол. наук : 10.02.02 ―Російська мова‖/ Компанцева Лариса Феліксівна. – Київ, 2008. – 503 с.
102. Компанцева Л. Ф. Проблема виртуального жанра / Л. Ф. Компанцева // Ученые записки Таврического Национального Университета им. В. И. Вернадского. Серия ―Филология‖. – Симферополь, 2005. – Т. 18 (57). – №2.
103. Кондрашов П. Е. Компьютерный дискурс: социолингвистический аспект : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.19 ―Теория языка‖ / Кондрашов Павел Евгеньевич. – Краснодар, 2004. – 156 с.
104. Корольков В. И. К теории фигур / В. И. Корольков // Науч. тр. Моск. пед. ин-та ин. яз. им. М. Тореза. – М., 1974. – Вып. 83. – Вопросы романо-германской филологии. – С. 60-93.
105. Корольова А. В. Мовна система як результат відображення процесів концептуалізації та категоризації навколишнього світу / А. В. Корольова. – К.: Гілея, 2012. – 200 с.
106. Кравцов С. Инфографика в рекламе [Електронний ресурс] / С. Кравцов. – Режим доступу: http://sergey-kravtsov.livejournal.com/1169.html
107. Крутько Т. В. Англомовна реклама у віртуальному просторі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 ―Германські мови‖ / Крутько Тетяна Валеріївна. – Рівне, 2006. – 216 с.
213
108. Крутько Т. В. Ергономічні характеристики віртуальної
реклами. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.org.ua/archive/2008-04-28/mystyle.name/articles/43.html
109. Кубко В. П. Документна лінгвістика / В. П. Кубко. – Одеса: Наука і техніка, 2007. – 92 с.
110. Кубрякова Е. С. О контурах новой парадигмы знания в лингвистике / Е. С. Кубрякова, О. В. Александрова // Структура и семантика художественного текста: доклады VII международной конференции – М., 1999. – С. 186-197.
111. Кубрякова Е. С. О понятии дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике (обзор) / Е. С. Кубрякова // Дискурс, речь, речевая деятельность. Функциональные и структурные аспекты. – М.: ИНИОН РАН, 2000. – С. 7-25.
112. Кубрякова Е. С. О тексте и критериях его определения [Електронний ресурс] / Е. С. Кубрякова // Текст, структура и семантика. – М., 2001. – Т. 1. – С. 72-81. – Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics1/kubryakova-01.htm.
113. Кубрякова Е. С. Язык и знание / Е. С. Кубрякова // Языки славянской культуры. – М., 2004. – 560с.
114. Кузнецова Ю. М., Чудова Н. В. Психология жителей Интернета / Ю. М. Кузнецова, Н. В. Чудова. – М.: УРСС, 2008. – 224 с.
115. Лазарева Э. А. Заголовочный комплекс текста – средство организации и оптимизации восприятия / Э. А. Лазарева // Известия Уральского государственного университета. – 2006. – № 40. – С. 158–167.
116. Лазарева Э. А . Конституирующие особенности Интернет-рекламы / Э. А. Лазарева // Политическая лингвистика. – Екатеринбург, 2008. – № 3 (26). – С. 142-148.
117. Лакофф, Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении / пер. с англ. И. Б. Шатуновского. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 792 с.
214
118. Лау, Дж. Google. Прошлое, настоящее, будущее [Електронний
ресурс] / Дж. Лау. – Режим доступу: http://books.google.com.ua/books/about/Google_Прошлое_настоящее.html?id=LOnRBlKogl4C&redir_esc=y.
119. Леви-Строс К. Структурная антропология / Клод Леви-Стросс / пер. с фр. В. В. Иванова. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 512 с.
120. Левицький А. Е. Актуальні проблеми розвитку неології (на матеріалі сучасної англійської мови) / А. Е. Левицький // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Житомир, 2005. – С. 16-21.
121. Левицкий А. Э. Функциональные изменения в системе номинативных единиц современного английского языка : дис. ... докт. філол. наук : спец. 10.02.04 ―Германские языки‖ / Левицкий Андрей Эдуардович.– Київ, 1999. – 396 с.
122. Лингвоконцептология: перспективные направления / авт. кол.: А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко, О. П. Воробьева и др.; под. ред. А. Э. Левицкого, С. И. Потапенко, И. В. Недайновой. – Луганск: Изд-во ГУ ―ЛНУ имени Тараса Шевченко‖, 2013. – 624 с.
123. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар. – М.: Институт эксперементальной социологии, 1998. – 160 с.
124. Лотман Ю. М. Непредсказуемые механизмы культуры / Ю. М. Лотман. – Таллин: TLU Press, 2010. – Серия Bibliotheca Lotmaniana. – 232 c.
125. Лотман Ю. М. Семиотика кино и проблемы киноэстетики / Ю. М. Лотман. – Таллин: Ээсти Раамат, 1973. – 124с.
126. Лотман Ю. М. Символ в системе культуры киноэстетики / Ю.М. Лотман // Избранные статьи. – Таллинн, 1992. – Т. 1. – С. 191-199.
127. Лотман Ю. М. Текст у тексті / Ю. М. Лотман // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 2002 – С. 581-597.
215
128. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст -
семиосфера - история / Ю. М. Лотман. – М.: Языки русской культуры, 1996. – 464 c.
129. Лотман Ю. М. Культура как коллективный интеллект и проблема искусственного разума / Ю. М. Лотман. – М., 1977. – 253 с.
130. Лук’янець Т. Г. Інтерсеміотичний аналіз тексту як полікодової єдності / Т. Г. Лук’янець // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – Київ, 2011. – Випуск 37. – С. 30 – 34.
131. Лутовинова О. В. Лингвокультурологические характеристики виртуального дискурса : диссертация ... докт. филологических наук : 10.02.19 ―Теория языка‖ / Лутовинова Ольга Васильевна – Волгоград, 2009. – 519 с.
132. Лутовинова О. В. Лингвокультурологические характеристики виртуального дискурса : автореф. дис. ... докт. филол наук : 10.02.19 ―Теория языка‖ / О. В. Лутовинова. – Волгоград, 2009. – 39 с.
133. Макаров М. Л.Основы теории дискурса / M. Л. Макаров. – М.: ИТДГК ―Гнозис‖, 200