Казміришин Ернест Олександрович Адміністративно-правове забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України

Короткий опис

Казміришин Ернест Олександрович, комерційний директор ТОВ «Топаз-інженірінг». Назва дисертації: «Адміністративно-правове забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України». Шифр та назва спеціальності 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Спецрада Д26.001.04 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ПВНЗ «УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ»
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КАЗМІРИШИН ЕРНЕСТ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК 351:327.39(477)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ
ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
УКРАЇНИ
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело_________________________Е.О. Казміришин
Науковий керівник – Мосьондз Сергій Олександрович, доктор
юридичних наук, професор
Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП……………………...…………………………………….……………..16
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕПЦІЇ
«ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
УКРАЇНИ»…………………………………….…………………................................26
1.1 Становлення та розвиток державної політики у сфері європейської
інтеграції України………………………….………………………………………......26
1.2 Державна політика у сфері європейської інтеграції України як об’єкт
правового регулювання……………………………………………………………..…38
1.3 Структура державної політики у сфері європейської інтеграції
України………………………………………………………….………………...…....59
1.4 Нормативні засади реалізації державної політики у сфері європейської
інтеграції України………………………………………………………………...........92
Висновки до розділу 1…………………………………………….…………..116
РОЗДІЛ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ……………………………..........…120
2.1 Сутність та зміст адміністративно-правового механізму забезпечення
реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції
України……………………………………………...……………………………...…120
2.2 Суб’єкти публічної адміністрації у системі адміністративно-правового
механізму реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції
України……………………………………………………..………………………....139
2.3 Адміністративно-правові інструменти забезпечення реалізації державної
політики у сфері європейської інтеграції України………..…………………..…....171
2.4 Адміністративно-правові відносини у контексті механізму забезпечення
реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції
України…………………………………………………………………………...…...192
Висновки до розділу 2……………………………………………....….......…217
ВИСНОВКИ………………………………………….…….………...........….223
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………..………...227

Список літератури

ВИСНОВКИ
У роботі здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового
завдання, що виявляється у розробленні на основі чинного законодавства
України, відповідних підзаконних нормативних актів, узагальнення практики їх
реалізації, а також вивчення вітчизняних та зарубіжних теорій цілісного вчення
про адміністративно-правове забезпечення реалізації державної політики у
сфері європейської інтеграції України. У результаті проведеного дослідження,
сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на
досягнення поставленої мети, зокрема:
1. Доведено те, що державна політика у сфері європейської інтеграції
України є основним інструментом досягнення її європейської інтеграції. У
своєму розвитку цей напрямок зовнішньої політики України пройшов такі
етапи: 1990–1994 рр. – етап зародження відносин України з ЄС; 1994–2014 рр. –
етап дії угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС; 2014 р. –
дотепер – етап підписання та виконання угоди про асоціацію між Україною, з
однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з
атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
2. Констатовано відсутність як у законодавстві України, так і на рівні
теоретичної літератури єдиного підходу до розуміння як загальної категорії
«державна політика», так і похідної від неї категорії «державна політика у сфері
європейської інтеграції України». Обґрунтовано, що державна політика у сфері
європейської інтеграції України має містити дві основні складові: стратегію та
тактику цього напряму державної політики. Саме цей підхід до розуміння
державної політики дає змогу показати її телеологічний характер, а також те,
що вона має певні стадії, які необхідно пройти для досягнення загальної мети.
З’ясовано, що провідна роль у правовому регулюванні державної
політики у сфері європейської інтеграції України належить саме
адміністративному праву. Адміністративно-правове забезпечення цього
напряму державної політики України виявляється у регулюванні нормами
224
адміністративного права, насамперед, порядку здійснення своїх функцій
суб’єктами публічної адміністрації України у цій сфері. Крім того, норми
адміністративного права визначають порядок взаємодії органів публічної
адміністрації з інституціями громадянського суспільства та приватними
особами під час реалізації державної політики України у сфері європейської
інтеграції.
3. Доведено те, що державна політика у сфері європейської інтеграції
України має внутрішню будову, яка складається із взаємозалежних елементів,
взаємодія яких призводить до динаміки (реалізації) цього напряму зовнішньої
політики України. До таких елементів належить, передусім: мета, принципи та
завдання державної політики у сфері європейської інтеграції України. При
цьому, обґрунтовано необхідність розмежування мети європейської інтеграції
України та мети державної політики у сфері європейської інтеграції України.
4. Встановлено, що адміністративно-правові норми, які є юридичною
основою реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України,
закріплюються у відповідних джерелах адміністративного права. До переліку
джерел адміністративного права, які регулюють цей напрям зовнішньої
політики України, належать: 1) джерела міжнародного права та права ЄС: а)
Угода про асоціацію та Додатки до неї; б) юридичні акти ЄС, як джерела для
правотворчості суб’єктів публічної адміністрації України; в) Порядок денний
асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про
асоціацію; 2) джерела національного законодавства України: а) Конституція
України; б) закони України; в) акти Президента України; г) акти Верховної
Ради України; ґ) акти Кабінету Міністрів України.
5. Доведено, що реалізація державної політики у сфері європейської
інтеграції України здійснюється за рахунок адміністративно-правового
механізму забезпечення її реалізації, який посідає центральне місце серед
економічного, політичного, інституційно-організаційного, інформаційного,
психологічного та інших механізмів реалізації названого напряму зовнішньої
політики України. Запропоновано запровадження німецької моделі
225
адміністративно-правового механізму реалізації державної політики у сфері
європейської інтеграції України. Ця модель передбачає, обумовлену метою та
завданнями державної політики у сфері європейської інтеграції України,
послідовну взаємодію таких його елементів, як: стратегія, план, реалізація
плану та звіт про реалізацію плану державної політики у сфері європейської
інтеграції України. Така модель є фундаментом реалізації державної політики у
сфері європейської інтеграції України. Окреслено коло напрямів удосконалення
адміністративно-правового механізму забезпечення реалізації державної
політики у сфері європейської інтеграції України.
6. Констатовано відсутність злагодженого механізму інституційної
взаємодії під час формування та реалізації державної політики у сфері
європейської інтеграції України. Запропоновано конкретизувати повноваження
Президента України та Парламенту України щодо формування названого
напряму зовнішньої політики України та посилити інституційне забезпечення
реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції за рахунок
ліквідації посад заступників міністрів з питань європейської інтеграції на рівні
міністерств та запровадити департаменти євроінтеграції при міністерствах та
відділи європейської інтеграції при інших центральних органах виконавчої
влади.
З метою покращення ефективності формування та реалізації державної
політики у сфері європейської інтеграції України, запропоновано створити
Координаційну раду європейської інтеграції України. Запропоновано долучити
до формування та контролю за реалізацією державної політики у сфері
європейської інтеграції України також інституції громадянського суспільства,
які поки що займають вимушено пасивну позицію у реалізації цього напряму
зовнішньої політики України. Їх залучення можливо через членство у
запропонованій Координаційній раді європейської інтеграції України.
7. Доведено необхідність розширення переліку адміністративно-правових
інструментів, які використовує публічна адміністрація при здійсненні
державної політики у сфері європейської інтеграції України. Їх розширення
226
можливе, наприклад, за рахунок залучення адміністративних договорів,
зокрема: субординаційних та координаційних адміністративних договорів.
Вони могли б стати юридичною основою взаємодії суб’єктів публічної
адміністрації України, а також суб’єктів національної публічної адміністрації та
органів місцевого самоврядування, або інституцій громадянського суспільства
щодо окремих напрямів здійснення державної політики у сфері європейської
інтеграції України.
8. З’ясовано те, що правовідносини, які виникають з приводу здійснення
державної політики у сфері європейської інтеграції України, з огляду на їх
ознаки, можна ідентифікувати саме як адміністративно-правові відносини.
Доведено те, що обов’язковим учасником цих правовідносин є суб’єкт
публічного адміністрування. При цьому, обґрунтовано необхідність
розширення їх кола за рахунок органів місцевого самоврядування України, які
нині не залучаються до здійснення цього напряму зовнішньої політики України.
Більшість цих правовідносин є управлінськими, адже вони побудовані на
принципі влади-підпорядкування. Незначна їх частина може бути віднесена до
публічно-сервісних правовідносин. Ця група адміністративних правовідносин
має збільшиться, наприклад, за рахунок співпраці публічної адміністрації та
інституцій громадянського суспільства під час формування та контролю за
реалізацією названого напряму державної політики України.