КІНДРА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА. СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ТИПОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ВІТЧИЗНЯНОЇ РАДІОПРОМОЦІЇ

Короткий опис

КІНДРА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА. Назва дисертаційної роботи: "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ТИПОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА ВІТЧИЗНЯНОЇ РАДІОПРОМОЦІЇ"

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
На правах рукопису
КІНДРА СВІТЛАНА ОЛЕГІВНА
УДК 007:[371.684+316.773.3: 659.441.81]
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ТА ТИПОЛОГІЧНА
СПЕЦИФІКА ВІТЧИЗНЯНОЇ РАДІОПРОМОЦІЇ
Спеціальність 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій
Науковий керівник:
Порфімович Ольга Леонідівна,
доктор політичних наук,
професор кафедри соціальних комунікацій
професор
Київ ‒ 2015
2
Зміст
Список умовних скорочень……………………………………..3
Вступ……………………………………………………………….4
Розділ 1. Основні поняття та категорії дослідження………..11
1.1. Поняття “промоція” та основні його складові………....…11
1.2. Реклама і радіореклама як джерела дослідження………...24
1.3. Поняття “радіопромоція” та його елементи……………....42
Висновки до розділу……………………………………………....54
Розділ 2. Методи і процедури дослідження специфіки вітчизняної
радіопромоції…………………………………………………………….57
2.1. Обґрунтування обраних методів дослідження……………57
2.2. Специфіка формування вибіркової сукупності та методика
проведення фокус-групового дослідження……………………....72
2.3. Основи функціонування вітчизняних радіостанцій………75
Висновки до розділу……………………………………………….91
Розділ 3. Інтерпретація результатів дослідження………....….94
3.1. Аналіз внутрішньої промоційної діяльності вітчизняних
радіостанцій…………………………………………………………94
3.2. Аналіз зовнішньої промоційної діяльності вітчизняних
радіостанцій………………………………………………………...130
3.3. Фокус-групове дослідження щодо настроїв слухацької аудиторії
до внутрішньої та зовнішньої радіопромоції………………….....131
Висновки до розділу…………………………………………….....158
Висновки……………………………………………………….......162
Список використаних джерел…………………………………...170
Додатки…………………………………………………………......180
3
Список умовних скорочень
ЗМІ – засоби масової інформації
ЗМК ‒ засоби масової комунікації
PR ‒ Public Relations, піар
FM радіостанція ‒ ефірна радіостанція
АТО ‒ антитерористична операція
НРКУ ‒ Національна радіокомпанія України
ТБ ‒ телебачення
4
Вступ
Актуальність теми дослідження. Промоція посідає нині важливе
місце у діяльності будь-якого засобу масової інформації. Незалежно від того,
яким саме виявляється ЗМК, її використання стає провідним для залучення
потенційної аудиторії, адже завдяки проморекламі надається можливість
впритул дізнатися про специфіку та переваги одного мас-медіа над іншим та
зробити відповідний вибір.
З огляду на те, що нинішній ринок інформаційних послуг є
надзвичайно великим, зростає й потреба їхньої вдалої, а головне – ефективної
презентації. Саме тому на сьогоднішній день абсолютно не відворотнім є
активне залучення потенціалу переваг, якими наділена промореклама, котра
втілює свої можливості у ефірному або ж позаефірному вигляді.
У зв’язку з цим проблематичним з наукового погляду виявляється
наступне: попри те, що в Україні промодіяльність робить свої “перші кроки”,
набуває все більших масштабів у використанні та розвитку, незалежно від
того, що саме її прерогативи здебільшого стають вирішальними, вона, все ж,
лишається на “узбіччі” наукового знання і виявляється практично не
дослідженою, коли це так необхідно, особливо на початкових етапах
становлення.
Надзвичайно важливим, відкритим та проблематичним на сьогодні у
науковому плані є окреслене питання і у призмі того, що мало з’ясованими
постають дані стосовно функціонування промоції у різних ЗМІ, якими є
суттєві відмінності у промо-акціях між цими ЗМК, як саме реалізується
промоція, скажімо, у сучасному радіопросторі, які засоби найчастіше
застосовує і для яких цілей та, нарешті, чи є це результативним.
Дослідження автором внутрішньої та зовнішньої промоції вітчизняних
радіостанцій є актуальним з тієї причини, що не лише теоретично, а й
практично дозволяє розглянути застосування різних видів самопрезентації
обраними для розгляду радіостанціями. Автор фіксує частоту її появи,
5
специфіку побудови, характеристики мовного, музичного, а подекуди, й
зовнішнього обрамлення, наявність додаткових елементів тощо. У роботі
вказується, які види промоції переважають на кожній із досліджуваних
радіостанцій та зазначаються можливі причини, поряд з потенційними
наслідками цього.
Дана розвідка є актуальною ще й тому, що до розгляду було взято різні
за форматом мовлення радіостанції, що значно розширило коло можливостей
та результатів і дозволило встановити певні закономірності, які відкривають
доволі широкий діапазон для подальшого вивчення ефірної та позаефірної
промоції не лише на радіо, а й на телебаченні тощо. Унаслідок цього
окреслене дослідження робить певні внески у наукове знання, доповнює його
новими даними, дозволяє прослідкувати особливості мовлення різних за
форматом радіостанцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами.
Робота виконана з дотриманням усіх необхідних наукових проблем, програм
і планів кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Дисертація витримана в
рамках наукової теми Інституту журналістики НДР №11БФ045-01
«Український медійний контент у соціальному вимірі».
Мета дисертаційного дослідження. Виявити структурнофункціональну та типологічну специфіку вітчизняної радіопромоції.
Відтак мета роботи передбачає розкриття низки завдань серед яких:
1. Визначити структурно-функціональну та типологічну
специфіку промоції у науці.
2. З’ясувати структурно-функціональну та типологічну
специфіку радіопромоції у науці.
3. Описати зміст внутрішньої радіопромоції українських
радіостанцій.
6
4. Встановити зміст зовнішньої промоції українських
радіостанцій.
5. На основі порівняння виявити приклади залучення
внутрішньої промоції між радіостанціями.
6. На основі порівняння означити приклади залучення
зовнішньої промоції між радіостанціями.
7. Охарактеризувати реакцію аудиторії на різні види
внутрішньої та зовнішньої промоції.
Об’єктом дослідження є радіопромоція радіостанцій Люкс ФМ, Ера
ФМ, Ретро ФМ, Кісс ФМ, Шансон, Хіт ФМ, Авторадіо, радіо РОКС, Русское
радио, Шарманка, Наше радіо, Ностальжі, Національної радіокомпанії
України (УР1, УР2, УР3 та УР4), Trance FM, Radio Classic FM, радио Джаз,
радио Дисней, Релакс ФМ, Top 100 Rap, радио Прибой.
Предмет дослідження відображає специфіку внутрішньої та
зовнішньої промоції вказаних радіостанцій як засобу просування.
Методи дослідження. Для здійснення більш глибокого та
багатогранного дослідження та з метою отримання об’єктивних результатів
нами були задіяні наступні загальнонаукові методи збору інформації:
спостереження, описовий метод, аналіз, синтез, індукція, дедукція, метод
порівняння, фокус-групове дослідження, анкетне опитування, узагальнення.
Джерельною базою дослідження обрано спектр ефірного наповнення
та зовнішньої самопрезентації радіостанцій Люкс ФМ, Ера ФМ, Ретро ФМ,
Кісс ФМ, Шансон, Хіт ФМ, Авторадіо, радіо РОКС, Русское радио,
Шарманка, Наше радіо, Ностальжі, Національної радіокомпанії України
(каналів УР1, УР2, УР3 та УР4), Trance FM, Radio Classic FM, радио Джаз,
радио Дисней, Релакс ФМ, Top 100 Rap, радио Прибой.
Теоретико-методологічна база дослідження. Загалом поле
досліджень з цієї проблематики не є надзвичайно об’ємним та варіативним.
Серед тих, які хоча б частково торкаються специфіки роботи (основ реклами
7
та радіореклами) можна назвати: Л. Юзьвак “Важливі аспекти механізму
планування рекламної кампанії регіональними фірмами: аналіз і
перспективи”, М. Долхаш “Провокаційна реклама – спосіб привертання
уваги сучасного споживача”, П. Мірошниченко “Рекламний профіль
місцевого радіомовлення”, Н. Ковтун “Рекламний радіодискурс як вид
комунікативного дискурсу” тощо.
Більш дотичними до провідної тематики власне нашого дослідження ‒
питань функціонування промоції та радіопромоції, механізмів їх планування,
створення та оприлюднення постають: О. Гоян “Основи радіожурналістики і
радіоменеджменту”, О. Різник “До питання щодо основних типів промоції
мистецьких і літературних творів”, А. Швалбе “Промоушен і маркетинг
мовних компаній”, Д. Семенова “Як просуваються радіохвилі”, Ю.
Федутинов, Е. Васильєва, О. Мироненко “Незалежне радіомовлення: уроки
успіху”, І. Черемних “УТП як частина цілого в рекламному та промоційному
повідомленнях в системі телевізійного маркетингу”, Б. Ющик “Інтегрована
промоція – використання інтернетівських інструментів як доповнення
відомих інструментів промоції” тощо.
Незважаючи на чималий діапазон наукових праць на сьогоднішній день
склалась своєрідна тенденція до того, що левова частка дослідницької уваги
зосереджується довкола чільних моментів функціонування власне рекламних
повідомлень та їх трансформаційних процесів у різноманітних засобах
масової інформації. З огляду на це лишень не значна частина наукового
доробку виявляється присвяченою питанням існування саме промоційних
повідомлень, характерові їх існування та потенційної дії. Щодо
радіопромоції, то, відповідно, ще менше досліджень концентрується нині на
моментах її провадження, презентації у ефірному та позаефірному вигляді.
Наукова новизна дисертації полягає у різносторонньому висвітленні
та комплексному узагальненні значного масиву теоретичного доробку як
українських, так і закордонних дослідників з даної тематики та чималому
його доповненні власними теоретичними здобутками автора.
8
У роботі вперше було не лише виділено, а й проілюстровано та
проаналізовано різні види внутрішньої та зовнішньої промоції вказаних
радіостанцій. Проведено фокус-групове дослідження за даними якого
з’ясовано реакцію слухацької аудиторії на вказану промоцію.
З огляду на це, у процесі роботи, було вдосконалено класифікацію
внутрішньої та зовнішньої промоції дослідника О. Гояна. Виокремлено
положення щодо того, яку радіопромоцію слухацька аудиторія сприймає
ліпше.
За прикладом фокус-групового дослідження, проведеного у рамках
нашої роботи, є усі передумови для організації подальшого розвитку
подібних розвідок з залученням більш широкої аудиторії та з висвітленням
тих моментів, які стосуються й радійної промоції закордонних радіостанцій у
порівнянні з вітчизняними.
Практичне значення одержаних результатів. Так як досі немає
аналогічних праць з вивчення внутрішньої та зовнішньої промоції означених
нами радіостанцій розвідка може стати у нагоді як теоретикам, так і
практикам журналістики й радіожурналістики зокрема. Послугувати
чималою теоретичною базою як для викладачів, так і для студентів
відповідних вищих шкіл. Бути основою при формуванні теоретичних й
практичних курсів певних дисциплін (“Основ радіожурналістики”,
“Радіомистецтва”, “Журналістського фаху” тощо), навчальних посібників з
прикладних соціально-комунікаційних технологій.
Крім того, практичне значення одержаних результатів може себе
знайти й під час планування та організації діяльності вітчизняних
радіостанцій. Це зумовлено тим, що робота вміщує не лише значну
теоретичну та практичну базу, а й відображає реакцію слухацької аудиторії
на певні види радіопромоції.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, його
висновки та результати, а також виступи з даної теми на наукових
9
конференціях та присвячені їй наукові статті виконані здобувачем
самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
були неодноразово обговорені на засіданнях кафедри соціальних комунікацій
Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса
Шевченка упродовж 2011-2015 років. Разом з тим, апробація наукових
результатів дослідження проходила і на тематичних Всеукраїнських,
Міжнародних, Інтернет-конференціях науково-теоретичного та науковопрактичного рівня: Всеукраїнська науково-практична студентська
конференція “Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення”.
Львівський національний університет імені Івана Франка. Факультет
журналістики (26-27 квітня 2012 року, м. Львів); VІ Міжнародна науковопрактична конференція студентів і аспірантів “Молода наука Волині:
пріоритети та перспективи досліджень”. Волинський національний
університет імені Лесі Українки (14-15 травня 2012 року, м. Луцьк);
Міжнародна студентська науково-практична конференція “Прикладні
аспекти дослідження медійного контенту”. Київський національний
університет імені Тараса Шевченка. Інститут журналістики (22 березня 2013
року, м. Київ); ІІ Всеукраїнська науково-практична студентська конференція
“Українські мас-медіа: традиції та виклики сьогодення”. Львівський
національний університет імені Івана Франка. Факультет журналістики (25-
26 квітня 2013 року, м. Львів); ІІ Міжнародна Інтернет-конференція
“Медіакартина світу: структура, семіотика, канали трансляції”. Інституту
філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного
університету (15 травня-15 червня 2013 року, м. Бердянськ); Всеукраїнська
науково-практична конференція “Критерії діагностики та методики
розрахунку впливу медіа” Київський національний університет імені Тараса
Шевченка. Інститут журналістики (10 квітня 2014 року, м. Київ); ХІ
Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична заочна конференція
“Наука України. Перспективи та потенціал”. Науково-учбовий центр
10
прикладної інформатики НАН України. Інститут освітньої та молодіжної
політики (26-27 вересня 2014 року, м. Київ); VІІІ Міжнародна науковопрактична конференція “Реклама: інтеграція теорії та практики”. Київський
національний торговельно-економічний університет (21 листопада 2014 року,
м. Київ).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження маю
надруковану наукову статтю “Специфіка ефірної промоції радіостанцій Люкс
ФМ та Ера ФМ” у “Наукових записках Інституту журналістики” Том 45
(жовтень-грудень 2011 року). У “Наукових записках Інституту
журналістики” Том 53 (жовтень-грудень 2013 року) було опубліковано і
наступну наукову статтю “Специфіка ефірної промоції радіостанцій Ретро
ФМ та Кісс ФМ”. Разом з тим надрукована у “Наукових записках Інституту
журналістики” Том 57 (жовтень-грудень 2014 року) і третя наукова стаття
“Специфіка ефірної промоції радіостанцій Шансон та Хіт ФМ”. У наукововиробничому журналі “Держава та регіони” (Серія: Соціальні комунікації, №
4 (20) маю оприлюднену четверту наукову статтю “Специфіка ефірної
промоції радіостанції “Русское радио”.
21 квітня 2015 року вийшла в друк у закордонному науковому виданні
“Универсум: филология и искусствоведение” остання наукова стаття
“Специфика эфирной промоции радиостанции “Шарманка”.
Структура й обсяг дисертації. У дисертаційне дослідження входять:
вступ, список умовних скорочень, три розділи, кожний з яких має підрозділи
і супроводжується висновками, загальні висновки, список використаних
джерел, який нараховує 146 позицій, додаток, 411 рисунків. Загальний обсяг
дисертації – 370 сторінок, з них основного тексту – 179 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Під час написання даної роботи, спершу, було комплексно та
ґрунтовно віднайдено, виокремлено та наведено увесь необхідний спектр
теоретичного матеріалу. У ході роботи над розвідкою ми звернулись до
визначення поняття “промоція”, обговорили його види, стан
досліджуваності, потенційні вплив та міру ефективності. Так, скажімо,
поняття “промоція” виявилось доволі багатогранним. Таким, яке зазнає
різного роду висвітлення та включає у собі безліч, достатньою мірою
важливих, складових.
У процесі роботи ми звернули увагу на те, що для наукових кіл, поряд
із детальним тлумаченням терміну та його поділом на види, саме вплив
промоції постає чи не найвагомішим елементом діяльності та займає чільні
позиції у добірці тематичних праць. Разом з тим, гідними уваги науковців
(щоправда у різній мірі) постають і настрої потенційної аудиторії до промоції
як ключового моменту, який і вимірює рівень її впливовості та ефективності.
На останньому наукового інтересу було зафіксовано все ж більше.
Наступне, на чому ми зупинились у процесі роботи, було обговорення
понять “реклама” і “радіореклама”. Так як вони є повноцінною частиною
промоції і теж відіграють чималу роль, то і до них увага має бути приділеною
також на належному рівні.
З огляду на це, задля більшої ясності, нами було наведено суть поняття
“реклама”, окреслено походження цього явища. Згодом, ми зупинились й на
означенні “радіореклами” і її витоках. Навели типи радіореклами.
Окремо зупиняючись на цьому аспекті роботи мали змогу стати
свідками того, що поряд з традиційними класифікаціями видів радіореклами,
в умовах стрімких змін, які диктує сучасність, вчені починають розходитись
у своїх думках і пропонують кардинально нові. Саме тому, зважаючи на
можливий спектр потреб нинішньої аудиторії, радіореклама подекуди
набуває додаткового для себе іміджевого та спонсорського вигляду.
163
Після цього, продовжуючи порівняльну характеристику, ми торкнулися
й міри вивчення реклами та рекламного ринку у цілому. Прийшли до тієї
думки, що дослідження та вивчення реклами і рекламного ринку займають у
працях вчених левову частку практичних і теоретичних ресурсів, аніж
дослідження специфіки і потенційних можливостей безпосередньо
радіореклами. Побачили таку ж тенденцію і у мірі вивчення впливу реклами
та радіореклами на громадськість.
Сконцентровуючи наукові сили довкола дослідження впливу саме
реклами на споживачів, науковці наводять навіть окремі етапи сугестивної дії
на останніх, зупиняються на моделях ієрархії впливів та досить активно
обговорюють подальшу досліджуваність певних недостатньо вивчених
питань.
Щодо вивчення структури впливу радіореклами на слухачів, то тут
певна частка думок вчених зосереджується довкола власне специфічних
можливостей музичної фонограми і особливостей слухового стилю
сприйняття аудиторією світу.
Відтак, якими б різними не здавались наведені нами щойно
дослідження, практично до усіх них дотичним виявився єдиний лейтмотив,
який досить вдало навів у своїй роботі “Правда і кривда: історія взаємин з
точки зору медіаосвіти” В. Різун. Власне тут реклама, а разом з тим
гіпотетично і радіореклама та ЗМІ розглядаються дослідником передовсім як
“психологічне програмування людей, до того ж без будь-якого на те бажання
останніх” [82, 65].
Так, продовжуючи далі тематику роботи ми зосередились і на ще
одному вагомому елементові промоції – радіопромоції. Також навели
різноманітні думки вчених щодо суті даного терміну, окреслили діапазон і
його досліджуваності, зупинились на характері впливу на аудиторію,
безпосередньо її ставленні та можливій ефективності.
Отже, порівнюючи міру досліджуваності та характер вивченості, серед
наукових кіл, впливу радіопромоції із подібними моментами безпосередньо
164
промоції, помітним постає не значний рівень зацікавленості вченими як
самим явищем радіопромоції, так і впливом радійної промоції як такої.
Вражаюча частка робіт вчених, знову ж таки, спрямована на опис впливу
промоції, його дію з-за різних умов, що, часом, лиш дотично висвітлює
підвалини функціонування впливу радійного. Проте, разом з тим, усе ж є
роботи, які таки сконцентровані довкола даного явища та не погано його
розкривають у своєму контексті, що є доволі цінним і значущим.
Вивчаючи у ході нашої розвідки основні складові радіопромоції,
окремо ми зупинились і на ставленні аудиторії до неї. Власне нам вдалось
з’ясувати, що ставлення аудиторії до радійної промоції може бути
неоднозначним, зумовленим низкою факторів і зосередженим довкола
емоційної налаштованості слухачів, якій характерно набувати як позитивних,
так і негативних відтінків.
Якщо ж говорити про повноту висвітлення цього питання, то воно
постало у процесі роботи недостатньо розкритим, оскільки лиш поверхово
зачіпає настрої аудиторії саме до промоції на радіо.
І на останок, ми спробували поговорити і про думку науковців щодо
ефективності радіопромоції. Внаслідок цього дійшли висновку, що дане
явище таки знаходить своє місце у радійному просторі, одначе не завжди з
однаковою силою.
На черзі, осягнувши та виклавши у дисертації чималий теоретичний
доробок вчених, ми перейшли у наступному розділі нашої розвідки “Методи
і процедури дослідження специфіки вітчизняної радіопромоції” і до
наведення та обґрунтовування обраних нами методів дослідження. Серед
усієї низки методів, з метою більш повного викладу та опанування даних,
нами були задіяні наступні: метод спостереження, описовий метод, метод
аналізу, синтезу, індукції, дедукції, метод порівняння, фокус-групове
дослідження, анкетне опитування, узагальнення. Наводячи дані методи ми
спробували й максимально наблизити їх до тематики саме нашої роботи,
165
пояснити, чому були обраними саме ці, а не інші методи і як вони допомогли
нам у проведенні дослідження та написанні роботи.
Поряд з тим, у даному розділі ми вказали й на особливості розуміння
поняття “вибірка”. Обговорили те, як формувалась вибіркова сукупність
нашого дослідження і теоретично відтворили загальну методику проведення
фокус-групових досліджень.
Після цього, аби якомога краще підійти до практичного боку нашого
майбутнього дослідження, звернулись і до основ функціонування
вітчизняних радіостанцій. Згідно з цим, нами було описано теоретичний бік
функціонування радіостанцій як ділових підприємств, структуру
національного радіомовлення. Наведено класифікацію цілей радіостанцій,
рейтинги комерційних радіостанцій, технологію форматування радіоефіру.
Поглянули і на незалежне радіомовлення та уроки його успіху, виразні
засоби в радіомовленні тощо.
Третій і останній розділ нашої роботи ми присвятили, перш за все,
практичному висвітленню особливостей внутрішньої промоційної діяльності
вітчизняних радіостанцій. Вказаний об’єм роботи складав комплексну
фіксацію видів ефірної промоції радіостанцій та різносторонній її аналіз.
Серед досліджуваних нами радіостанцій були: Люкс ФМ, Ера ФМ, Ретро
ФМ, Кісс ФМ, Шансон, Хіт ФМ, Авторадіо, радіо РОКС, Русское радио,
Шарманка, Наше радіо, Ностальжі, Національна радіокомпанія України
(канали УР1, УР2, УР3 та УР4), Trance FM, Radio Classic FM, радио Джаз,
радио Дисней, Релакс ФМ, Top 100 Rap, радио Прибой.
Уважно прослуховуючи та занотовуючи ефір усіх щойно перелічених
радіостанцій ми намагались, дотримуючись загальної класифікації
внутрішньої промоції дослідника О. Гояна, максимально повно подати, ну а
потім уже обговорити вміст представленої промоції даних радіостанцій.
Власне задля цього, аби однаково різнобічно підійти до означеного
нами питання, кожну із обраних радіостанцій було оцінено за певними
критеріями (у нашому випадку видами внутрішньої промоції).
166
Утім у ході нашого дослідження з’ясувалось, що не усі із
запропонованих вище радіостанцій в однаковій мірі користуються
перевагами та прерогативами внутрішньої промоції. Деякі радіостанції
залучають її більш активно, деякі ‒ менш, ну а інколи знаходяться і такі,
котрі взагалі відмовляються від останньої. Також під час роботи ми прийшли
і до того, що, насправді, формат мовлення станції чинить неабиякий вплив на
характер мовлення станції і, як наслідок, наявність її внутрішньої промоції:
кількість, вид, манеру подачі.
Разом з тим, ми усвідомили і те, що у вітчизняному ФМ-просторі немає
жодної радіостанції, яка б цілком і повністю відтворювала “чужу” манеру
подачі промоції. Кожна із прослуханих нами радіостанцій виявилась
абсолютно індивідуальною, з залученням притаманних саме їй видів
промоції. Щоправда інколи, все ж, можна було помітити певну схожість у
трансляції внутрішньої промоції між різними радіостанціями, проте кожна
радіостанція таки намагалась її мінімізувати та додати свої, досить яскраві та
індивідуальні компоненти.
Вважаємо за необхідне зазначити, що, у цілому, промоція усіх
досліджених нами радіостанцій виявилась, переважно, етичною за своїм
характером. Правда інколи не виключалися й деякі просторіччя, однак це
було рідко і, в основному, стосувалось тих станцій, які спеціалізуються на
розважальній тематиці мовлення.
Також зупинімося і на тому, що ефірна промоція радіостанцій досить
часто виявлялась побудованою на таких елементах як джингл, слоган, анонси
передач, новини, спецвипуски. Дещо рідше, за попередні компоненти,
зустрічались ефірні промо-акції, конкурси, ігри, шоу-програми та
співробітники станції у плані залучення до ведення ефірів станції відомих
особистостей.
Вражаючими постали і різноманітні варіації у трансляції рекламних
блоків радіостанціями. Вирізнялись неординарністю навіть і випуски новин.
Окремо наша увага зосередилась на анонсах передач станцій. Як стало
167
зрозуміло у ході роботи, більшість радіостанцій намагається по-різному
підійти до їх подачі та зробити чимось особливим і привабливим для
слухачів. З цією метою у блоках анонсів програм були поміченими і
афористичні та гумористичні компоненти, котрі значно увиразнювали та
полегшували сприйняття інформації.
Також традиційною стала і тенденція до використання різнопланових
музичних композицій у самих видах ефірної промоції. Джингли, слогани,
анонси, новини здебільшого подавались під приємний музичний супровід.
Залишилась у пам’яті і здатність колективу радіостанцій не лише потішити
своїх слухачів різноманітними видами промоції, а й суттєво зацікавити їх
своєю інформаційно-музичною продукцією.
У цілому хочеться відзначити, що ефірна промоція вітчизняних
радіостанцій виглядає колоритною, здатною чітко та легко ідентифікувати
станцію і є запам’ятовуваною. Серед усього масиву внутрішньої промоції
була помітною її схильність до сучасної презентації себе та, в основному,
здатність приваблювати і утримувати свою аудиторію. Відповідати її
потребам та інтересам.
Так, проаналізувавши внутрішню промоцію станцій, ми спробували
поглянути як же вони себе позиціонують і у зовнішньому вигляді ‒ на
прикладі власної позаефірної промоції.
Вивчаючи вітчизняні радіостанції саме з такого боку ми мали нагоду
побачити, що їх зовнішня промоція практично нічим не поступається
внутрішній. Вона також виявилась яскравою, інтригуючою та цілком
ілюструвала характер мовлення станцій. Отож нами ще більше було
поглиблено переконання про чималу необхідність осягнення даної тематики
й іншими вченими, особливо у соціально-комунікаційному полі.
Зовнішній промоції станцій, на наш погляд, притаманні доволі
неординарні та пройняті емоціями і почуттями логотипи, чимала кількість
сувенірної продукції, здатність вести мовлення і у Всесвітній мережі
Інтернет. Крім того практично усі з досліджуваних нами радіостанцій
168
виявились й активними організаторами масових заходів чи, хоча б, сприяли
цьому інформаційно. Значні можливості станцій полягають і у зовнішній
демонстрації винятковості саме їх хіт-парадів.
Серед усієї кількості переглянутої нами зовнішньої промоції станцій
вражала її кольорова палітра, надзвичайна абстрактність мислення у
контексті подачі картинки саме своєї станції, креативність, свіжий погляд на
шляхи реалізації власної продукції. Також значної уваги з нашого боку
заслужила і щирість колективів станцій у формуванні подібного промо.
Вражала глибинність почуттів, якими була пройнята як внутрішня, так і,
звичайно ж, зовнішня промоція.
Окремо зупиняючись на сувенірній продукції станцій були помітними і
її кількість та якість. Потрапивши на офіційний сайт більшості радіостанцій
можна відшукати просто грандіозний спектр продукції, яку пропонує станція
і то ‒ починаючи від нижньої білизни та закінчуючи чохлами на паспорти та
мобільні телефони, іншу техніку. Також можна віднайти під реалізацію
футболки, кофтинки, кепки, чашки, келихи, іграшки, сумки, просто вінілові
наклейки чи брелоки тощо. Є продукція на будь-який смак, вподобання та
інтерес.
У зовнішній промоції вітчизняних радіостанцій надзвичайно вразило і
те, що вона знаходить своє місце не лише в ефірі радіостанцій – скажімо хітпарадах, а й демонструється на телебаченні, значно розширюючи не тільки
коло своїх можливостей, а й спектр своєї аудиторії.
Так, осягнувши й ази зовнішньої промоції досліджених нами
радіостанцій, ми спробували практично підійти і до того, які ж у самих
слухачів настрої до таких видів діяльності станцій.
Організувавши дві фокус-групи з представниками різного вікового
цензу – це від 13 і до 30 років та від 30 і до 60 років, у рамках дослідження
провели чотири етапи експерименту. У результаті цього з’ясували, що,
переважно, слухацька аудиторія таки краще сприймає ту промоцію, яка є
повнішою, різностороннішою, цікавішою і креативнішою. Викликає у неї
169
приємні враження та емоції, сприяє поліпшенню загального психоемоційного
стану.
Натомість та промоція (і внутрішня, і зовнішня), яка є більш скутою, не
вміщує більшості своїх складових, є консервативною, включає у собі
переважно лишень чорно-білі відтінки і не несе якогось емоційного
навантаження сприймається аудиторією байдуже, без особливого
зацікавлення та ентузіазму.
Отож, враховуючи усе зазначене нами загалом у роботі, варто
зауважити наступне: реалізоване нами дослідження, зважаючи на недостатню
вивченість у цілому науковцями даної проблематики, постає доволі доречним
та показовим. Власне тому й наділене чималим потенціалом практичного
значення отриманих результатів.
Здобуті у ході написання розвідки дані можуть стати в нагоді як
теоретикам, так і практикам не лише радіожурналістики, а й журналістики
зокрема. Виявитись корисними для викладачів та студентів факультетів
журналістики та й спеціалістів більш широкого спектру, котрим буде
цікавою дана тематика.
Зрештою, практичне значення отриманих нами результатів може
віднайти своє, і будемо сподіватися, що вагоме, місце і під час планування
промоційної діяльності певних радіостанцій. Допоможе якомога краще
збагнути потреби та вподобання потенційної аудиторії, прислухатися до її
зауважень та окреслити власне те, що потребує ще додаткового
доопрацювання і уваги.
Перспективи подальшого дослідження передбачаємо й у комплексному
аналізі видів внутрішньої та зовнішньої промоції не лише згаданих нами у
роботі радіостанцій, а й чималої кількості додаткових. Разом з тим наукову
привабливість матиме і аналіз відповідної промоції й закордонних
радіостанцій та порівняння її з прикладами української.