Кириченко Віктор Васильович Формування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільстві

Короткий опис

Кириченко Віктор Васильович, доцент кафедри соціальної та практичної психології, Житомирський державний університет імені Івана Франка МОН України. Назва дисертації: «Формування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільстві». Шифр та назва спеціальності 19.00.01 загальна психологія, історія психології. Спецрада Д 26.453.01. Інституту психології іменіГ.С. Костюка

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА НАПН УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

Кваліфікаційна наукова праця

на правах рукопису

КИРИЧЕНКО ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 159.923.2 : 159.98

ФОРМУВАННЯ КАРТИНИ СВІТУ ОСОБИСТОСТІ В

СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Подається на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

________________В. В. Кириченко

(підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий консультант МОЛЯКО Валентин Олексійович доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України

Київ-2021

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. КАРТИНА СВІТУ СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ:
ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ХХІ СТ.

1.1. На шляху до інформаційного суспільства: історико-психологічний аналіз глобалізації суспільних відносин

1.2. Науково-психологічна концептуалізація поняття картина світу: основні механізми та закономірності розвитку на рівні масової та індивідуальної свідомості

1.3. Інформаційна діяльність суспільства у системі державних відносин. Формування картини світу пересічної особистості у медіасередовищі та психологічна природа функціонування засобів масової інформації

1.4. Соціально-психологічні механізми формування картини світу особистості. Модель стратегіальної організації особистісного світосприйняття

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ ІІ. ВЗАЄМОДІЯ З ЦИФРОВИМ ІНФОРМАЦІЙНИМ ПРОСТОРОМ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

2.1. Соціалізація особистості у інформаційному суспільстві. Психологічна феноменологія соціальної віртуалізації та прояви інформаційної залежності

2.2. Рольовий аспект інформаційної взаємодії особистості

2.3. Засоби масової інформації та віртуальні соціальні мережі як ресурси конструювання картини світу особистості.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

23

25

38

38

64

78

97

117

122

122

153

176

197

РОЗДІЛ ІІІ. СТРАТЕГІЇ ОСОБИСТІСНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ. ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ СВІТОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ.

3.1. Стратегії пізнання світу: науково-методологічний дискурс у проблему. Дослідження стратегіальних особливостей взаємодії особистості з цифровим інформаційним простором

3.2. Критичність мислення в умовах глобалізації інформаційного середовища. Завдання медіаосвіти та медіапсихології на сучасному етапі розвитку суспільства

3.3. Інформаційна культура особистості. Розвиток інформаційної культури у представників соціономічних та технономічних професій

3.4. Особистість в умовах інформаційного хаосу та суспільної невизначеності. Соціокультурні дискрети життєвого шляху особистості

ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ

РОЗДІЛ VІ. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНИХ МОВАХ. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ КАРТИНИ СВІТУ ОСОБИСТОСТІ

4.1. Психологічні проблеми життєдіяльності особистості у

інформаційному просторі. Екологічні аспекти інформаційної безпеки суспільства

4.2. Світоглядна орієнтація особистості у суспільному континуумі «Ми» та «Вони».

4.3. Суспільно-історичний контекст організації картини світу особистості. Світоглядна диференціація та поляризація у межах спільної історії та суспільної ідеології

ВИСНОВКИ ДО ІV РОЗДІЛУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

24

200

200

240

268

300

318

321

321

333

346

370

373

380

423

25

ВСТУП

Актуальність дослідження. Динаміку розвитку сучасного суспільства можна окреслити як невпинний рух з прискоренням у напрямку вивчення невідомого. Блага, якими користуються сучасні люди, стали можливими внаслідок зміни еволюційної ролі знань у процесі здійснення соціальної активності. Найбільш цінним та найбільш небезпечним ресурсом на Землі стала інформація. Вона перетворилася на гігантську субстанцію, яка складається з величезної сукупності інформаційних мереж, що формують «розумове поле» Землі (В. І. Вернадський, Е. Леруа, В. О. Моляко, П.-Т. де Шарден, К. Ясперс). Особистість в умовах сучасного інформаційного суспільства змушена постійно реагувати на безліч інформаційних подразників. Це накладає додаткове навантаження психологічної регуляції інформаційної діяльності, дестабілізує життєвий простір особистості та призводить до втрати індивідуальності. Зазнає трансформації індивідуальна картина світу під тиском глобалізаційних перетворень, зникають кордони життєвого простору, змінюється уявлення про світ та місце особистості у ньому.

кінці XIX ст. та на початку ХХ ст. з’являються перші філософські роботи, в яких зазначається прихід епохи, коли усіма процесами соціальної життєдіяльності буде керувати «інформаційний капітал» (Е. Белламі,

Ф. Бекон, М. Вебер, Ю. Габермас, О. Шпенглер). На той час це були майже футуристичні передбачення про світ майбутнього, у якому будуть зруйновані традиційні межі етнодержавного поділу, який буде позбавлений обмежень соціальної поляризації, що є характерним для індустріального (сировинного) суспільства. У середині ХХ ст. починає викристалізовуватися цілісна концепція функціонування нового типу суспільства, в основі якого лежить інформаційна діяльність як суспільно-інтегруючий вид активності (Д. Белл, Е. Тоффлер, У. Ліппман, І. С. Шкловський, Л. В. Яроцький). Автори концепції інформаційного суспільства Д. Белл, Е. Тоффлер та

26

У. Ліппман характеризують його як епоху хаосу та невизначеності. Зокрема вказується на те, що пересічна людина стає заручником інформаційної мережі в її глобальних масштабах та поступово екстраполює психічні акти життєдіяльності у віртуальний цифровий світ. Основні концепції дослідження різноманітних аспектів функціонування інформаційного суспільства пов’язані з визнанням найвищою цінністю знань та еволюції людини в напрямку оперування цими знаннями для вирішення поточних завдань. Колективна та індивідуальна картина світу є результатом узагальнення суспільного досвіду, на основі чого формується відповідна стратегія взаємодії з комунікатором, а отже і спосіб взаємодії з інформаційним контентом, який він транслює. Стратегії особистісного світосприйняття слугують людині стабілізаторами взаємодії з інформаційним середовищем. Плин інформації та необхідність щоденно споживати величезні масиви контенту з метою задоволення різних потреб вимагають миттєвого реагування на зміст відповідно до тієї ситуації та

рольової позиції, яку займають суб’єкти інформаційного процесу
(К. А. Абульханова-Славська, В. І. Іноземцев, В. О. Моляко,
М. Л. Смульсон, І. С. Шкловський). Особливістю сучасного

інформаційного суспільства, яке характеризується висхідним ступенем соціальної віртуалізації, є висока динаміка рольових позицій суб’єкта соціальних відносин в умовах суспільної публічності.

системі цифрових соціальних мереж, інформаційної інфраструктури великих мегаполісів у сучасної людини залишається дедалі менше особистісного простору для репрезентації власної індивідуальності «Я»,

тому вона повинна постійно відповідати на очікування середовища та керуватися колективною картиною світу в процесі життєдіяльності (Ч. Кулі, У. Ліппман, Н. Луман, А. І. Лучинкіна, А. Ю. Шеманов, А. І. Шафоростов, Я. Усуда). Змінилися принципи налагодження соціальної комунікації, а отже і соціокультурні чинники формування картини глобалізованого світу,

27

яка концептуально відрізняється від моделі світу індустріального суспільства тим, що її основою є не індивідуально-перцептивний досвід індивіда, а колективний: на перший план виходить соціально схвалювана інтерпретація подій, явищ, фактів (Т. Адорно, В. Гумбольт, П. Лазарсфельд, Т. Дрідзе, А. Є. Жичкіна, С. А. Зеленський, Л. І. Ладига, Г. Г. Почепцов, А. В. Чистяков, В. Д. Черноіваненко).

ХХІ ст. з’являється новий вид інформаційних мереж, які відрізняються від попередніх традиційних ЗМІ, – Internet та віртуальні соціальні спільноти.

Вони є результатом технологічної глобалізації Світу та утворили нові, принципово інші, ніж державні чи етнонаціональні об’єднання, взаємозв’язки між членами суспільства. В їх межах діють інші закони соціальної життєдіяльності. Цифрова мережа є зручним простором для здійснення активності для більшості людей, які відчувають психологічний дискомфорт у реальному, фізичному середовищі (А. Голдберг, М. О. Носов, А. В. Чистяков, К. Янг). Сучасне інформаційне суспільство – це світ, створений за образом та подобою людини. Життєдіяльність у ньому вимагає специфічних форм адаптації, які до цього були освоєні лише незначною частиною суспільства.

Однією з актуальних причин необхідності дослідження проблем світосприйняття особистості у сучасному інформаційному суспільстві є зміни його соціокультурної та геополітичної інфраструктури. На фоні суспільних трансформацій України, починаючи з 2005 року, та прагнення до об’єднання з Європейським цивілізаційним простором ці зміни зумовили трансформацію картини світу особистості на соціокультурному рівні. Кардинальна відмова від старого та соціально-психологічні труднощі інтеграції до нового культурного простору зумовили дезорганізацію психічної життєдіяльності особистості, призвели до суспільної та світоглядної дезорієнтації. Не дослідженою, на нашу думку, є проблема стратегіальної організації особистісного світосприйняття та проблема

28

взаємодії особистості з іншими суб’єктами в глобальному цифровому інформаційному середовищі. Малодослідженою лишається функціональна природа інформаційної культури, яка окрім раціонального відображення та обробки інформації, має ще й інші соціально важливі функції – уніфікації соціального сприйняття навколишньої дійсності та формування особистісного ставлення до неї.

Кардинальна відмова від старого та соціально-психологічні труднощі інтеграції до нового культурного простору зумовили хаотизацію психічної життєдіяльності особистості, призвели до суспільної та світоглядної дезорієнтації. Останніми роками під керівництвом В. О. Моляко в межах його концепції творчої конструктології виконано низку досліджень, які стали підґрунтям цієї роботи.

Вперше на теренах незалежної України було піднято проблему функціонування особистості в умовах інформаційного хаосу та суспільної невизначеності. Таким чином, недостатня розробленість окресленої проблеми та її соціальна значущість зумовили вибір теми нашого дослідження «Формування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільстві» (19.00.01 – загальна психологія, історія психології).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з комплексними темами кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка «Особистісне зростання в умовах трансформації сучасного суспільства» (номер державної реєстрації – 0114U003867) та «Психічне здоров’я особистості: сім’я, спільнота, нація» (номер державної реєстрації – 0119U102340). Дисертаційне дослідження виконувалося у межах міжнародного наукового семінару «Reprezentacja polityczna mniejszosci narodowych» (в рамках наукового проєкту «Język i miejsca. Języki mniejszości narodowych w przestrzeni publicznej w Polsce i w Europie»

29

(nr 3502 - FAKL740) спільно з Інститутом соціології Варшавського університету, 2016), науково-просвітницького проекту «Психічне здоров’я дітей: від знань до дій» (у рамках співпраці з ГО Центр практичної психології «ForLife» за грантової підтримки Житомирської ОДА (розпорядження голови ОДА № 355 від 08.09.2017, наказ управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Житомирської ОДА №3 від 18.09.2017), науково-дослідного проєкту «Модернізація економічної політики розвитку сфер діяльності та ринків» ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (номер державної реєстрації – 0118U007329).

Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 26 жовтня 2018 року).

Мета дослідження. Вивчити психологічні особливості взаємодії особистості з цифровим інформаційним простором та проаналізувати його вплив на формування картини світу в умовах інформаційного суспільства.

Об’єкт дослідження: картина світу особистості.

Предмет дослідження: картина світу суб’єкта соціальних відносин в умовах сучасного інформаційного суспільства.

основу дослідження покладено припущення про те, що картина світу особистості є результатом взаємодії з глобальним цифровим інформаційним простором. При цьому:

1. Вибір стратегії особистісного світосприйняття обумовлює рольова позиція суб’єкта соціальних відносин у системі рольової ідентифікації «я-

ми-вони».

Пересічні члени інформаційного суспільства змушені бути постійно включеними в інформаційну мережу з метою споживання актуальної інформації, що може призвести до виникнення інформаційної залежності та дестабілізації життєвого простору.

30

З метою успішної соціальної та професійної адаптації у пересічних членів інформаційного суспільства у процесі життєдіяльності формується високий рівень інформаційної культури.

В умовах суспільної невизначеності рольові ідентифікатори реципієнта та комунікатора стають основою інформаційної взаємодії у суспільному континуумі групової поляризації «ми»-«вони» та зумовлюють вибір особистісної стратегії світосприйняття у відповідній системі рольової ідентифікації.

Відповідно до мети та сформульованих припущень роботи визначено такі завдання дослідження:

Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми формування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільстві та розробити дослідницьку модель інформаційної діяльності особистості в системі соціально-рольової ідентифікації.

Вивчити особливості конструювання картини світу у процесі інформаційної діяльності особистості в цифрових соціальних мережах та під час взаємодії з засобами масової інформації.

Прослідкувати особливості стратегіальних відмінностей особистісного світосприйняття в уніполярних, монополярних та біполярних системах соціально-рольової ідентифікації.

Вивчити особливості формування інформаційної залежності у представників інформаційного суспільства та причини її розвитку.

Проаналізувати особливості життєдіяльності особистості в умовах суспільної невизначеності.

Визначити особливості розвитку інформаційної культури у представників соціономічних та технономічних професій.

Теоретико-методологічною основою дослідження є філософсько-антропологічні концепції соціальної організації та функціонування інформаційного суспільства Д. Белла, Е. Белламі, В. Вернадського,

31

Ю. Габермаса, У. Ліппмана, Р. Талера, Е. Тоффлера, О. Шпенглера; філософія соціального та культурного антропогенезу Б. Ф. Поршнєва; концепції науково-дослідницької операціоналізації поняття «картина світу» Б.Г. Ананьєва, Ф. Боаса, Дж. Брунера, З. Баумана, М. Вебера, Ж. Деріди, П. Друкера, М. Гайдеггера, Дж. Келлі, М. Кірні, О. М. Леонтьєва,

У. Ліппмана, А. Моля, В. О. Моляко, Р. Редфілда, Е. Сепіра; теорії соціокультурного інтеракціонізму Г. Блумера, І. Гофмана, Ч. Кулі, К. Леві-Строса, Дж. Міда, Т. Шибутані; соціально-рольовий підхід до вивчення особистості Т. Адорно, А. Адлера, В. В. Горбунової, С. Московічі,

П. П. Горностая, Е. Еріксона, К. Ясперса; соціально-психологічні теорії

інформаційної діяльності суспільства М. Вебера, Ю. Габермаса, Дж. Грюніга, К. Мангайма, М. Маклюена, Т. Парсонса, Г. Г. Почепцова, Ч. Тіллі, І. С. Шкловського, Л. В. Яроцького; концепція стратегіальної організації свідомості та творчого поетичного світосприйняття В. О. Моляко.

метою реалізації завдань дослідження, забезпечення вірогідності його результатів використано такі методи:

- теоретичні – аналіз та узагальнення наукових джерел – для вивчення проблеми формування картини світу особистості у сучасному інформаційному суспільстві та розробки дослідницької моделі інформаційної діяльності особистості в системі соціально-рольової ідентифікації;

емпіричні – психосемантичні та експериментальні методи, а також стандартизоване опитування («Тест-опитувальник вивчення Internet-

залежності» К. Янг в адаптації В. А. Бурової, шкала Internet-залежності А. Є. Жичкіної, авторська модифікація методики «Хто я?» Т. Куна, «Шкала толерантності до невизначеності Д. Маклейна» в модифікації

О. Г. Луковицької, авторський опитувальник діагностики «Функціональної й компетентнісної спроможності державної служби та

32

держслужбовців в Україні») – для вивчення психологічних особливостей взаємодії особистості з цифровим інформаційним простором та формування картини світу в умовах інформаційного суспільства;

статистичні методи обробки результатів дослідження –

факторний аналіз, кутове перетворення Фішера, t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз, U-критерій Мана Уітні, міри центральної тенденції –

метою обробки результатів дослідження та визначення статистичної надійності розподілу даних. Автоматизована статистична обробка даних здійснювалася за допомогою пакету програм STATISTIСA 6.0.

Дослідження проводилося впродовж 2014-2019 років. Загальна вибірка

досліджуваних становила 688 осіб підліткового, юнацького та раннього дорослого віку обох статей північно-західного регіону України.

Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних, аргументованістю теоретичних висновків, валідністю використаних методів, які релевантні меті та завданням дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів дослідження й використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше: розроблено психологічну концепцію стратегіальної організації особистісного світосприйняття у сучасному інформаційному суспільстві; визначено сутність психологічних особливостей взаємодії особистості з цифровим інформаційним простором; розкрито зміст психологічної феноменології формування картини світу в умовах рольової ідентифікації реципієнта та комунікатора; розроблено та апробовано методологію дослідження інформаційної культури особистості; розширено дослідницьку проблематику психології життєдіяльності особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства; доповнено зміст понять «картина світу», «особистісне світосприйняття» в межах дослідницької методології творчої

33

конструктології В. О. Моляко; запропоновано програму розвитку критичності мислення у здобувачів вищої освіти; подальшого розвитку набули положення про функціональне значення інформаційної культури як ресурсу адаптації особистості до соціального середовища.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у тому, що: узагальнено та систематизовано наукові дослідження, які стосуються проблематики життєдіяльності особистості в інформаційному суспільстві; проведено теоретико-методологічний аналіз соціально-професійної компетентності особистості, ролі та значення інформаційної культури у її структурі; виокремлено основні стратегії особистісного світосприйняття, описано їх функціональне значення у процесі інформаційної взаємодії; розроблено теоретичну модель інтеграції суспільного досвіду в індивідуальну картину світу особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методології дослідження функціональної та компетентнісної спроможності державних службовців та концептуалізації в її межах структури інформаційної культури особистості. Результати досліджень можуть бути використані при підготовці здобувачів вищої освіти, які навчаються за освітньо-професійними та освітньо-науковими програмами, а також практичними психологами, соціальними працівниками, керівниками підрозділів військових та правоохоронних органів у процесі вирішення практичних завдань, пов’язаних із інформаційними процесами суспільства та наслідками їх впливу на особистість.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження впроваджені у навчальний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка №1/292 від 11.02.2020); у навчальний процес Українського католицького університету (протокол №7 від 30.01.2020); в освітню діяльність Державного університету «Житомирська політехніка» (довідка №44-01.00/342 від 18 лютого 2020

34

року); в освітній процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №421/01 від 18.02.2020); у практичну діяльність ГО «Інститут креативних інновацій» (довідка № 110220 від 11.02.2020); у дослідницьку діяльність ГО «Центр практичної психології «Фо Лайф»» (довідка №2020/0211 від 11 лютого 2020); у навчальний процес Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (акт про впровадження від 20 лютого 2020 року); в освітній процес Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка №1-28/1049 від 05.06.2020); в освітній процес Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка № 68-20-179/1 від 05.03.2020); у навчальний процес Рівненського державного гуманітарного університету (довідка 19.06.2020 № 01-12/47).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення, отримані емпіричні результати та висновки є самостійним внеском у дослідження проблеми формування картини світу особистості в сучасному інформаційному суспільстві. У колективній монографії «Оцінювання функціональної та компетентнісної спроможності державних службовців: досвід і перспективи» авторськими є розділ 1 та підрозділ 3.1, де обґрунтовано методологію дослідження інформаційної культури особистості. У статті «Літературне полотно життя», написаній у співавторстві з К.А. Марчук, здобувачеві належить основна ідея роботи, теоретичне узагальнення наукової проблематики психологічної детермінації літературної творчості особистості (50% авторського тексту).

статті «Соціальний філогенез у призмі наукових ідей трансгуманізму», написаній у співавторстві з Ф. А. Дончевим, авторською є методологія використання філософських ідей трансгуманізму для розбудови сучасного інклюзивного суспільства (70% авторського тексту). У статті «Історична пам’ять українців: до проблеми психологічного вивчення українсько-

35

польського протистояння та примирення», написаній у співавторстві з О. М. Савиченко та Я. А. Сардаковським, авторськими є 50% роботи, в тому числі теоретична модель та методологія дослідження спільної історичної пам’яті українців та поляків.

У статті «Репрезентація у масовій психіці образу осіб з інвалідністю: методологічні засади дослідження», написаній у співавторстві з К. П. Гавриловською та Л. М. Фальковською, авторським є теоретичний аналіз формування образу осіб з інвалідністю в масовій свідомості за допомогою ЗМІ (30% авторського тексту).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України та науково-методологічних семінарах кафедри соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка, Міжвузівському науковому семінарі «Інформаційно-психологічна безпека особистості як теоретична і практична проблема» (Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, 20 лютого 2014 року), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистісне зростання: теорія і практика» (ЖДУ імені Івана Франка, 29 квітня 2014 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Практична психологія освіти XXI століття: проблеми та перспективи» (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 20-21 травня 2014 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні проблеми сприймання» (Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 28 травня 2015 року), XV науково-методичній конференції «Проблеми та напрямки вдосконалення підготовки військових фахівців з урахуванням досвіду антитерористичної операції у східних областях України» (Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, 21 травня 2015 року), IV Міжнародній науково-теоретичній конференції «Толерантність як

36

соціогуманітарна проблема сучасності» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 1 - 2 жовтня 2015 року), XV Міжнародній науковій психологічній конференції «Психологічні проблеми творчості» (Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 23-24 липня 2015 року), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції з міжнародною участю «Філософія, релігія та культура в глобалізованому світі» (ЖДУ імені Івана Франка, 23 листопада 2015 року), Міжнародному форумі «UkraineLab: Playing polyphony of the society. Exploring the European identity» (19 - 22 вересня 2016, MitOst, м. Берлін, Німеччина), Міжнародній науковій конференції «Демографічні зміни і проблеми національних меншин у Центрально-Східній Європі і на Балканах» (Житомирський державний університет імені Івана Франка, 4 листопада 2016 року), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні координати розвитку особистості: реалії та перспективи» (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 17 травня 2017 року), Міжнародній науковій конференції «Polityczne mniejszości. Mniejszości narodowe we władzach lokalnych w perspektywie porównawczej: Polska i Ukraina» (Інститут соціології Варшавського університету, 8 - 9 грудня 2017 року), Міжнародній міждисциплінарній асамблеї «Посттравматичний стрес: дорослі, діти, родини в ситуації війни» (Східно-Європейський Інститут психології (Україна-Франція), 8-10 грудня 2017), Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість у просторі молодіжної субкультури» (Рівненський державний гуманітарний університет, 27-28 березня 2019 року), XІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні проблеми сприймання (як фундамент творчого мислення)» (Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 23 травня 2019 року), ІІ Всеукраїнському конгресі із соціальної психології «Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи» (Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 7 листопада 2019 року).

37

Публікації. Основний зміст дослідження відображено у 49 публікаціях (44 одноосібних): в 1 одноосібній та 1 колективній монографіях, 3 навчальних посібниках та 3 навчально-методичних виданнях, 25 статей у збірниках наукових праць та спеціальних наукових журналах, включених у перелік, затверджений МОН України (з них 1 у виданнях, що індексується

Міжнародній наукометричній базі Web of Science Core Collection та 8, що індексуються у Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus), 4 – у зарубіжних наукових періодичних виданнях, які індексуються у Міжнародних наукометричних базах CEJSH та EBSCO Databases (з них 2

статті у виданнях, внесених до переліку Польської Академії Наук з кількістю пунктів 2), 12 – у збірниках матеріалів конференцій.

Матеріали кандидатської дисертації «Становлення професійної ідентичності у процесі професійної адаптації», захищеної у 2014 році (за спеціальністю 19.00.03 – психологія праці; інженерна психологія), у докторській дисертації не використовуються.

Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, додатків на 50 сторінках, списку використаних джерел (433 найменувань, 50 з яких – іноземною мовою). Повний обсяг дисертації – 497 сторінок друкованого тексту (основний обсяг
– 379 сторінок). Робота містить 23 рисунки (на 19 сторінках) та 14 таблиць

(на 17 сторінках).

Список літератури

ВИСНОВКИ

дисертації представлено теоретичні узагальнення та емпіричні дослідження, які стосуються проблеми формування картини світу особистості у сучасному інформаційному суспільстві.

Сучасне інформаційне суспільство, відкривши для себе потенціал цифрових віртуальних технологій, віртуалізує частину соціальних та державних процесів і змушує сучасну людину шукати світоглядні індикатори оцінки та аналізу інформаційного змісту, вибудовувати певну стратегію пізнання світу. При цьому якісні атрибути інформаційного контенту, який людина отримує через суспільні канали інформації, є результатом соціально-рольової ідентифікації реципієнта та комунікатора інформаційного процесу. Зміст отриманої інформації інтегрується в індивідуальну картину світу людини. Хаотизація інформаційної діяльності людини та дезорієнтація на фоні суспільного протистояння змусила сучасну людину шукати світоглядні індикатори оцінки та аналізу інформаційного змісту, вибудовувати певну стратегію пізнання світу.

Якісні атрибути інформаційного контенту, який людина отримує через суспільні канали інформації є результатом соціально-рольової ідентифікації реципієнта та комунікатора інформаційного процесу. Зміст інформації та його інтеграція в індивідуальну картину світу залежить від суспільного, історичного, рольового та ситуативного контексту інформаційного процесу.

конкретному континуумі взаємодії з інформаційним контентом особистість здійснює світоглядну орієнтацію власної рольової позиції та ролі, яку приписує собі комунікатор.

У конкретному континуумі взаємодії з інформаційним контентом особистість здійснює світоглядну орієнтацію власної рольової позиції та ролі, яку приписує собі комунікатор. Відповідно до тієї системи рольових стосунків, у якій перебувають суб’єкти інформаційного процесу,

відбувається вибір стратегії особистісного світосприйняття. Ми

374

виокремлюємо чотири стратегії взаємодії особистості з соціальним середовищем та іншими суб’єктами соціальних відносин: сегрегацію, ексклюзію, інтеграцію, інклюзію. Поява кожної з них свідчить про

збільшення ступенів свободи особистості та можливості самоконструювання власної ідентичності й унікальної картини світу. За результатами нашого дослідження ми можемо зробити висновок, що більшість пересічних громадян мають певний рівень залежності від мережі Internet, що може розглядатися як норма життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Соціальні мережі нині є віртуальним виміром життєдіяльності людей. Вони дають можливість здійснювати комунікацію у просторі, який не має територіальних, часово-просторових та культурно-стратифікаційних обмежень, що полегшує процеси обміну інформацією.

Сучасна людина, або homo virtualis має можливість двічі повноцінно проживати життя у фізичній та цифровій площині, та, користуючись науково-технічними перевагами останньої, нівелювати перешкоди та вади, які виникають у процесі взаємодії з першою. За результатами нашого дослідження ми дійшли висновку, що основну масу інформаційного контенту, який ми споживаємо у цифровій соціальній мережі Facebook формує віртуальне контактне оточення, яке досить опосередковано пов’язане з користувачем соціальної мережі. До нього відносяться люди, які мають спільні зовнішні та внутрішні атрибути: расові, соціально-рольові, вікові, гендерні, мають спільне громадянство або ідеологічні переконання, спільну територію проживання. Члени інформаційного суспільства ефективно освоїли віртуальний світ та наповнили його елементами, які можуть не відповідати фізичному світу або мати інші властивості. Оскільки динамічними є не лише умови зовнішнього середовища (соціокультурні, політичні, економіко-технологічні), а й бачення людиною свого місця і ролі

соціальній системі – ставлення до інформації постійно змінюється, що проявляється у використанні специфічних стратегій взаємодії особистості з

375

інформацією. В умовах міжгрупової конфронтації відбувається спотворення картини світу, яка є результатом зміни вектора геополітичного спрямування держави та проявляється на рівні атрибуції рис міжособистісного сприйняття та інтерпретації історичного досвіду взаємодії з представниками інших національностей. Ми встановили, що етнонаціональна ідентифікація

державоформуючою та усвідомлюється більшістю осіб юнацького віку. Інформаційні інтервенції, які проводяться через засоби масової

інформації, змінили вектор суспільного світосприйняття та зумовили сегрегацію інформаційного контенту, який продукується суб’єктами, що входять до культурного та територіального об’єднання «вони».

досліджуваних юнацького віку прослідковується орієнтація на цілковите покладання на віртуальну психосоціальну абстракцію «ми»

відповідальності за достовірність знань, їх актуальність та значущість, що є однією з найбільших небезпек сучасності. Експериментально було досліджено, що особи юнацького віку є заручниками маніпулятивного впливу більшості, а усі акти індивідуальної активності мають корелювати з трендами уявлень соціальних угруповань, з якими себе ідентифікує особа, з їх настроями та очікуваннями.

Спосіб пізнання світу та інтеграції отриманого досвіту і знань у процесі соціальної взаємодії залежить від рольової позиції суб’єкта соціальних відносин та його ідентифікації з адресатом. Цілісна картина світу особистості в інформаційному суспільстві формується у континуумі

«ми-вони» та складається з окремих елементів, які формуються у результаті взаємодії з певною частиною соціального середовища. Перебуваючи на рівні ситуації у певній системі стосунків з суб’єктом мовлення, відбувається вибір способу реконструювання зовнішньої об’єктивної дійсності, які оформлюється на рівні когнітивних процесів та поведінкових актів у вигляді життєвої стратегії пізнання світу. У суспільстві існує ряд суспільно необхідних ролей, що мають особистісні атрибути, що підвищують

376

суспільну та індивідуальну значимість інформації. Ставлення до змісту інформації та надання їй атрибутів особистісної значимості змінюється відповідно до того, яку суспільно-позитивну/негативну роль виконує мовець. Нами було вивчено вплив на суб’єктивну та суспільну значимість інформації рольової позиції мовця. Ми виокремили ряд публічних соціальних ролей, що мають підтримку серед громадськості: «президент», «видатний науковець», «громадський діяч». Рольові позиції, що використовують пересічні громадяни під час взаємодії з іншими суб’єктами

соціальних відносин, вимагають специфічного ставлення до інформаційного контенту, який опосередковує цей процес або його ініціює. Одна і та ж інформація, може по різному відобразитися у картині світу особистості залежно від того, хто є її суб’єктом (або яка з його ролей у певний момент є актуалізованою). Міжрольові відносини, які реалізуються

взаємних рольових експектаціях та очікуваннях, побудовані на специфічному загально груповому ставленню однієї ролі до іншої.

Особистісне ставлення до інформації залежить від того, яка модель стосунків є прийнятною у суспільстві на конкретному етапі його розвитку. За результатами нашого дослідження було виявлено, що для осіб юнацького віку найбільш типовими є біполярні системи ідентифікації: етнонаціональна, статево-рольова та соціально-професійна. Статистичний зв’язок між системою ідентифікації та стратегією особистісного світосприйняття було зафіксовано в етнонаціональній системі стосунків. Нами було виявлено, що ідентифікація на рівні «українець/українка» призводить до використання стратегії сегрегації у системі взаємовідносин «росіянин/росіянка» та стратегії ексклюзії у системі «поляк/полька».

статево-рольовій та соціально-професійній системі стосунків досліджувані схильні до використання стратегій ексклюзії та інтеграції,

проте статистичний зв’язок між стратегією світосприйняття та рольовою позицією реципієнта не було зафіксовано. В уніполярній системі рольової

377

ідентифікації ми зафіксували найбільший відсоток використання стратегії інклюзії, яка є продуктивною та психологічно безпечною в умовах інформаційного суспільства. За умови використання стратегій сегрегації, інтеграції та ексклюзії створюються умови для формування антикартини світу, яка обмежує світосприйняття особистості та провокує виникнення міжгрупової ворожнечі і протистояння.

Сучасне інформаційне суспільство дає можливість пересічній особистості бути у контексті основних подій глобалізованого світу.

Технологічні засоби зв’язку дають можливість отримувати інформацію з різних джерел та від великої кількості користувачів геополітичного простору. Переваги подальшого розвитку інформаційного суспільства вбачаються нами, по-перше, у доступі до знань, які дають можливість вирішувати різні життєві завдання та знаходити найбільш оптимальні шляхи їх вирішення, по-друге, здійснені різносторонньої комунікації з іншими людьми. Взаємне співіснування спільноти неможливе без обміну думками, ідеями, індивідуальними враженнями, фактами та гіпотезами, саме тому ключовою ознакою соціалізації особистості є формування потреб брати та віддавати інформацію, що забезпечуються на психологічному рівні процесами спілкування, мислення, відчуття (перцепції). Потреба в інформаційній взаємодії з іншими членами соціального утворення іноді перевершує нагальні, об’єктивні потреби людини у знаннях для вирішення поточних завдань. У таких випадках зміст інформації нівелюється, а на перший план виступає сам процес споживання чи передачі інформації. Інформаційна залежність на сучасному етапі розвитку суспільства розглядається нами як результат стрімкої інформатизації та неминучий результат змін умов життєдіяльності особистості. За результатами нашого дослідження було виявлено, що сучасні особи юнацького віку мають високий рівень інформаційної залежності, яка пов’язана з умовами їх професійної, культурної, дозвіллєвої та інших видів соціальної

378

життєдіяльності. Глобалізація світової спільноти призвела до появи соціальної віртуалізації – процесу персоналізації особисті у цифровому соціальному середовищі, що у свою чергу збільшило інформаційний тиск на людину, та призвело до втрати власної автентичності. У процесі реконструкції зовнішньої реальності пересічні люди опираються на загальноприйнятні моделі сприймання, які транслюються через суспільні ЗМІ. Інформаційно-комунікаційні засоби сформували особливий тип соціальних зв’язків, який базується на усвідомлені відсутності фізичних перешкод для здійснення комунікації та взаємовідносин з іншими суб’єктами соціальних відносин. У першу чергу, причиною цього стала поява соціальних мереж, які дозволили розширити коло спілкування пересічних людей за рахунок гнучкої системи модульного самоконструювання особистості у віртуальному середовищі.

Однією з причин низького рівня толерантності особистості до невизначеності є висока геополітизація інформаційного змісту,

усвідомлення пересічною людиною, що частина подій та явищ, які відбуваються поряд (у планетарному масштабі), є не підконтрольними для неї, проте їх наслідки та результати напряму впливають на її особисте життя.

Необхідність постійно спостерігати за тим, який фінал матимуть події, що відбуваються у нашому житті, психологічно виснажує людину, змушує займатися надлишковою інтелектуальною і пошуковою діяльністю, призводять до емоційного вигорання. Страх майбутнього змушує не просто шукати додаткову інформацію, він змушує фіксувати будь-яку інформацію, яка оточує людину та здійснювати її пошук самостійно. Таким чином, кількість отриманої інформації буде призводити до дестабілізації внутрішнього світу особистості, зниження толерантності до невизначеності. Нами було проаналізована роль та значення інформаційної культури для забезпечення екологічної безпеки інформаційної діяльності особистості в умовах ідеологічного та інформаційного протистояння.

379

З метою наукового обґрунтування необхідності організації психологічно безпечних умов функціонування особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства ми здійснили аналіз проблеми формування критичності мислення та його значення для налагодження функціонування особистості та вирішення життєвих завдань. За результатами нашого дослідження було виявлено, що важливою соціально-

професійною компетентністю сучасної особистості є інформаційна культура, яка має технологічний та соціально-психологічний рівні. Порівняльний аналіз формування компетенцій, які входять до структури інформаційної культури: уміння використовувати ІКТ, уміння працювати з інформацією, уміння налагоджувати комунікацію та взаємодію, критичність мислення та неупередженість у представників державної служби та осіб, зайнятих в IT галузі показав, що їх розвиток є запорукою не лише професійної, але й особистісної успішності. Нами було зафіксовано, що технологічний рівень інформаційної культури розвинений в осіб юнацького та раннього дорослого віку на вищому рівні, порівняно з соціально-психологічним рівнем.

Перспективи дослідження вбачаються у розробці програми формування психологічної резистентності особистості до шкідливого та психологічно небезпечного інформаційного контенту, розвитку навичок самоконтролю під час взаємодії з інформаційною мережею та іншими суб’єктами соціальних відносин у її межах.