Кириченко Юрій Вікторович. Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії

Короткий опис

Кириченко Юрій Вікторович. Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії : Дис... канд. наук: 12.00.08 2009

Кириченко Ю.В. Кримінальна відповідальність за викрадення електричної або теплової енергії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровськ, 2009.
У дисертації проведено дослідження комплексу питань теоретичного і практичного характеру, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за так зване викрадення електричної або теплової енергії (ст. 188'1КК України). Аналізуються показники цього злочину в Україні, причини та умови його поширення. Обґрунтовується доцільність виокремлення незаконного використання електричної або теплової енергії в самостійний склад злочину, а також визначено прогалини відповідної кримінально-правової норми.
Досліджуються проблемні питання об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 1881КК України, проводиться його відмежування від суміжних злочинів, а також від адміністративних проступків.
За результатами дослідження сформульовано низку теоретичних висновків, внесено пропозиції щодо вдосконалення чинної редакції ст. 1881КК України та практики її застосування.

Увисновкахдисертаційного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в розв’язанні питань кримінальної відповідальності за незаконне використання електричної або теплової енергії, зокрема зазначається, що:
1. Незаконне використання електричної або теплової енергії в Україні є діянням, яке має достатній для його криміналізації ступінь суспільної небезпечності. Це визначається насамперед розміром заподіяної шкоди, демонстративним ігноруванням суб’єктом загальнозрозумілих правил використання цих видів енергії, чітким усвідомленням факту відвертого порушення цих норм та бажанням задовольнити корисливі потреби за рахунок власника чи постачальника енергії.
2. Незаконне використання електричної або теплової енергії набуло загрозливого поширення, і протидіяти цьому без застосування кримінальної відповідальності в сучасних умовах загострення економічної кризи неможливо. При цьому наявні статистичні дані не відображають реального стану його поширеності, що пояснюється високим рівнем латентності таких посягань.
3. До основних причин та умов, що сприяють вчиненню злочину, передбаченого ст. 1881КК України, належать: низький рівень життя населення країни; соціальна нерівність членів суспільства та незахищеність окремих його верств; відсутність належної системи правового виховання населення; недостатній контроль за використанням електричної або теплової енергії з боку енергопостачальних компаній; недосконалість відповідної кримінально-правової норми; відсутність роз’яснень Верховного Суду України щодо застосування цієї норми; недостатній рівень запобігання органами внутрішніх справ цим злочинним проявам; безпідставна відмова у порушенні кримінальних справ. Причинно-умовний комплекс існування та відновлення такого виду злочину свідчить про неможливість протидії його вчиненню без застосування засобів кримінально-правового впливу.
4. Незаконне використання електричної або теплової енергії характеризується достатньо високим ступенем суспільної небезпечності та значною поширеністю. Наявність причин та умов, які неможливо усунути без застосування кримінальної відповідальності, підтверджує соціальну обумовленість криміналізації цього діяння.
5. З’ясування підстав виокремлення досліджуваного суспільно небезпечного діяння в окремий склад злочину свідчить про їх наявність. При цьому принципи здійснення такого виокремлення не були дотримані, в результаті чого кримінально-правова норма сформульована в законі з численними недоліками. Зокрема, неправильно визначено назву складу злочину, об’єктивну сторону сформульовано з порушенням традиційних уявлень про зміст викрадення та інше. Усунення цих недоліків забезпечить підвищення якості законодавчої регламентації кримінальної відповідальності за незаконне використання електричної або теплової енергії.
6. Родовим об’єктом незаконного використання електричної або теплової енергії є власність як значна цінність, що охороняється кримінальним законом від злочинних посягань, передбачених розділом VI Особливої частини КК України. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину переважно є власність безпосереднього постачальника енергії, а інколи також власність її виробника чи споживача. Додатковий об’єкт такого виду злочину відсутній. Предметом злочину, передбаченого ст. 1881КК України, є електрична та теплова енергія.
7. За результатами дослідження об’єктивних ознак зазначеного складу злочину доведено, що використання терміна викрадення” в його законодавчому визначенні є некоректним, тому запропоновано суспільно небезпечне діяння в структурі об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 1881КК України, визначити як незаконне використання електричної або теплової енергії. Відповідно пропонується змінити і назву статті.
8. Під незаконним використанням електричної або теплової енергії слід розуміти умисне, вчинене з метою одержання вигоди, протиправне споживання будь-яким способом електричної або теплової енергії.
9. З метою уніфікації термінології щодо юридичної відповідальності за незаконне використання електричної або теплової енергії у нормативно-правових актах запропоновано до абз. 2 ст. 27 Закону України Про електроенергетику”, а також до абз. 2 п. 35, абз. 4 п. 48, п. 53 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” внести відповідні зміни, а саме: терміни крадіжка” та розкрадання” вилучити і замінити їх на термін незаконне використання”.
10. Склад незаконного використання електричної або теплової енергії належить до матеріальних і тому злочин вважається закінченим з моменту настання визначених суспільно небезпечних наслідків. За результатами дослідження цих наслідків запропоновано зменшити удвічі мінімальний розмір заподіяння шкоди суспільно небезпечним діяннями, передбаченими ч. 1 та ч. 2 ст. 1881КК України.
11. Суб’єктивна сторона розглядуваного злочину може характеризуватися як прямим, так і непрямим умислом. Відсутність умисної форми вини виключає кримінальну відповідальність за його вчинення. Метою незаконного використання електричної або теплової енергії є одержання вигоди.
12. Для визначення меж кримінальної відповідальності за незаконне використання електричної або теплової енергії і правильної організації протидії йому велике значення має відмежування цього злочину від суміжних з ним злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186, 190, 191, 192, 194, 1941, 364 КК України, та адміністративних проступків, передбачених ст.ст. 951, 1031КУпАП. Відмежування слід проводити за такими ознаками, як об’єкт та предмет злочину; за об’єктивною стороною, включаючи розмір заподіяної шкоди; за ознаками суб’єкта злочину.
13. На підставі аналізу санкції ст. 1881КК України запропоновано збільшити розміри штрафів за незаконне використання електричної або теплової енергії, передбачити у санкції ч. 1 ст. 1881КК України покарання у виді громадських робіт, а в санкції ч. 2 цієї статті у виді штрафу.
14. Статтю 1881КК України пропонується викласти в такій редакції:
Стаття 1881. Незаконне використання електричної або теплової енергії
1. Незаконне використання електричної або теплової енергії, якщо такими діями завдано значної шкоди, -
карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони завдали шкоди у великих розмірах, -
караються штрафом від п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Примітка.1.Незаконним використанням електричної або теплової енергії у цій статті є умисне, вчинене з метою одержання вигоди, протиправне споживання будь-яким способом електричної або теплової енергії.
2. Шкода, передбачена цією статтею, визнається значною, якщо вона в п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах якщо вона в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”.