КОДИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

АСТАХОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ

УДК 342.531.41
КОДИФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Коломоєць Тетяна Олександрівна
доктор юридичних наук, професор

Запоріжжя – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................5Розділ 1 Кодифікація адміністративно-процедурного законодавства як форма систематизації законодавства процесі…...............................……….…….………12
1.1. Загальнотеоретичні питання кодифікації адміністративно-процедурного законодавства..………………………………………………...................................12
1.2. Історіографія дослідження кодифікації адміністративно-процедурного законодавства у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині…………………………………..................................................................33
1.3. Об’єкт кодифікації адміністративно-процедурного законодавства як її домінуюча специфічна ознака……………………………………………………..51
Висновки до Розділу 1 ……………………………………………………………63
Розділ 2. Механізм кодифікації адміністративно-процедурного законодавства: правова характеристика окремих елементів...........................................................66
2.1. Мета, завдання і функції кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України..............................................................................................66
2.2. Принципи кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України………………...............................................................................................79
2.3. Суб’єкти кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України……………..….……………………………………………......................99
2.4. Методи кодифікації адміністративно-процедурного законодавства……...115
Висновки до Розділу 2 ………………………………………………..………….135
Розділ 3. Основні тенденції розвитку кодифікації адміністративно-процедурного законодавства в Україні.................................................................139
3.1. Зарубіжний досвід правового регулювання адміністративної процедури, основні передумови та пріоритети його запозичення в Україні…..…………..139
3.2. Перспективи розвитку кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України………………………………….…………………….…..155
Висновки до Розділу 3 ………………………………………………………….170
ВИСНОВКИ.............................................................................................................174
Додатки………………………………………………………….…………………180
Список використаних джерел................................................................................188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПК – Адміністративно-процедурний кодекс
ЄС – Європейський Союз
КАС – Кодекс адміністративного судочинства України
КНР – Китайська Народна Республіка
КК – Кримінальний кодекс України
КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
КСУ – Конституційний Суд України
ПКУ – Податковий кодекс України
РФ – Російська Федерація
Ст. – стаття
США – Сполучені Штати Америки
ЦППР – Центр політико-правових реформ

ВСТУП

Актуальність теми. Активні реформаційні процеси в сфері публічної адміністрації зумовлюють появу численних дискусій як у середовищі вчених-юристів, так і юристів-практиків, юристів-нормотворців щодо подальшого спрямування реформ, визначення оптимальних векторів розвитку і становлення окремих інститутів та підгалузей адміністративного права. Зокрема, на часі питання доцільності кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, співвідношення останнього з адміністративно-процесуальним законодавством, потреби виокремлення адміністративних процедур як самостійної правової інституції тощо.
Як відомо, без ґрунтовної наукової бази, без дотримання принципу науковості досягти позитивного результату нормотворчого процесу неможливо. Саме тому необхідним є, перш за все, остаточне з’ясування реального змісту поняття «адміністративна процедура», наявності підстав для відмежування його від адміністративного процесу та зовнішньої нормативної форми існування останнього, окреслення елементів механізму кодифікації законодавства в цій сфері, що в подальшому дозволить сформулювати підстави для доцільності кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України.
Таким чином, неабиякої актуальності набувають питання розроблення теорії кодифікації адміністративно-процедурного законодавства. Вказана теорія повинна розроблятися, перш за все, на підставі дослідження адміністративного законодавства в цілому та його процедурної складової зокрема, а також практики його застосування.
Фундаментальною та основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці вчених-юристів відповідних галузевих наук, у тому числі й адміністративно-правової, які в різні історичні періоди займалися і продовжують займатися цією тематикою, зокрема праці: В. Авер’янова, С. Алексєєва, М. Антоновича, О. Бандурки, Д. Бахраха, Ю. Битяка, Б. Габрічідзе, В. Гаращука, Є. Гетьмана, І. Голосніченка, А. Граціанова, В. Грищука, Е. Демського, Є. Євграфової, Р. Калюжного, В. Карташова, С. Ківалова, Д. Керимова, Т. Коломоєць, В. Колпакова, А. Комзюка, А. Коренєва, М. Коркунова, М. Костеннікова, О. Кузьменко, В. Лазарєва, Л. Коваля, О. Луньова, Т. Мацелик, С. Меленка, Р. Мельника, О. Миколенка, Н. Оніщенка, Г. Петрова, Є. Погорєлова, П. Рабиновича, О. Рогача, С. Сарани, В. Сорокіна, О. Скакун, С. Стеценка, В. Тимощука, М. Тищенка, І. Федорова, А. Школика, Б. Хангельдиєва та ін. Однак, при багатоманітності наукових джерел, жодної монографічної роботи з проблематики кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, в якій би комплексно вивчалися відповідні питання, до цього часу немає, що також додає вагомої актуальності обраній тематиці дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з підготовкою змін до адміністративного законодавства та має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, впровадженої Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 та Указом Президента України від 09 грудня 2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Тема дисертації затверджена науково-технічною радою Запорізького національного університету 16 грудня 2010 р. (протокол № 4).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на підставі аналізу наявних літературних та нормативних джерел визначити історіографію дослідження, поняття, властивості, сутність, механізм кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України, основні напрямки її подальшого розвитку.
Згідно з поставленою метою, основними завданнями дослідження є:
 визначення поняття, властивостей, сутності кодифікації адміністративно-процедурного законодавства;
 характеристика доктринальних положень щодо дослідження кодифікації адміністративно-процедурного законодавства вітчизняними та зарубіжними вченими, окреслення основних тенденцій формування;
 окреслення об’єкта кодифікації адміністративно-процедурного законодавства;
 визначення мети, принципів, завдань, функцій, суб’єктів та методів як елементів механізму кодифікації адміністративно-процедурного законодавства з характеристикою потенціалу кожного з них;
 узагальнення зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-процедурного законодавства та визначення основних шляхів його запозичення в Україні;
 виділення основних перспектив розвитку кодифікації адміністративно-процедурного законодавства та розроблення рекомендацій щодо прийняття нового кодифікованого адміністративно-процедурного акту.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі кодифікації адміністративно-процедурного законодавства.
Предмет дослідження – кодифікація адміністративно-процедурного законодавства України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становить сукупність методів та прийомів наукового пізнання, як загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системний аналіз тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового, статистичного тощо). Так, діалектичний метод пізнання кодифікаційних процесів дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрямки й закономірності в цілому. Історично-правовий метод передбачає вивчення генезису кодифікації адміністративно-процедурного законодавства в її розвитку, виявлення зв’язку минулого й сьогодення (підрозділ 1.2), системно-структурний підхід застосовувався при визначенні механізму кодифікації адміністративно-процедурного законодавства (розділ 2), логіко-семантичний – для формулювання відповідних дефініційних конструкцій (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2). Важливого значення набуває також порівняльно-правовий метод, який дозволяє виявити переваги та недоліки зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-процедурного законодавства (підрозділ 3.1). Метод моделювання, аналізу та синтезу був використаний при розробленні пропозицій щодо вдосконалення перспективного законодавства. Специфіка досліджуваного об’єкта, його певною мірою розгалужений характер передбачає у своєму вивченні застосування цілого ряду наукових підходів: фундаментального, органічної єдності теорії і практики (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), поєднання критичного й раціонального (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2), порівняльно-ретроспективного (підрозділи 1.2, 1.3), єдності логічного та системного підходу.
Нормативна основа дослідження – чинне та раніше діюче законодавство України, перспективне адміністративно-процедурне законодавство.
Емпіричну основну дослідження становлять статистичні дані, акумульовані Державною службою статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України. У результаті дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, які виносяться на захист:
вперше:
 розглянуто кодифікацію адміністративно-процедурного законодавства як різновид підгалузевої кодифікації, виділені її властивості, сутність тощо, у зв’язку з чим встановлено, що це форма систематизації адміністративно-процедурного законодавства, яка здійснюється спеціально уповноваженими державними органами, вид державної законотворчої та законодавчо-систематизуючої діяльності, спрямованої на приведення форми і змісту адміністративно-процедурного законодавства у відповідність до назрілих потреб та інтересів суспільства, яка здійснюється за допомогою особливого організаційно-правового механізму, шляхом прийняття єдиного зведеного, внутрішньо узгодженого, логічно і юридично цілісного, нового, структурно побудованого й розрахованого на тривалий період дії – Адміністративно-процедурного кодексу, що відображає внутрішньогалузеву специфіку адміністративно-процедурних відносин;
 проаналізовано історіографію доктринального дослідження кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, у зв’язку з цим виділені із окресленням специфічних рис кожного з них такі етапи її розвитку: перший етап (умовно до 90-х рр. ХХ ст.); другий етап (з 90-х рр. ХХ ст. і до початку ХХІ ст.); третій етап (з початку ХХІ ст.);
 визначено механізм кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, його елементи – принципи, мету, завдання, функції, об’єкт, суб’єкти, методи, зокрема серед принципів кодифікації окреслено такі: верховенство права; законність; відповідність мети і завдань кодифікації адміністративно-деліктного законодавства рівню соціально-економічного розвитку суспільства (об’єктивність); гуманізм; науковість; професіоналізм; плановість; гармонізація національних адміністративно-процедурних норм із міжнародно-правовими нормами; публічне обговорення; техніко-юридична досконалість кодифікованого акту; завдань – визначення основних вихідних положень адміністративно-правового регулювання відносин процедурного змісту, визначення й нормативна фіксація понятійного адміністративно-процедурного ряду, нормативне закріплення різновидів адміністративних процедур, ліквідацію колізій, прогалин, дублювань та інших недоліків адміністративно-процедурного законодавства, стабілізацію адміністративно-процедурного законодавства тощо; функцій – правотворчу, системоутворюючу, фундаментальну, стабілізуючу, інтегративну, узагальнюючу, оптимізуючу, «очисну», ієрархічну, новелізаційну; методів – абстрагування, аналізу й синтезу, дедукції та індукції, моделювання, типології, прогнозування, математичний, соціологічний, психологічний, історичний, системний, діалектичний, спостереження, порівняння, експериментування, перегляду чинного законодавства, новелізації, кодифікаційної техніки;
удосконалено:
 наукові підходи щодо розуміння адміністративної процедури та її співвідношення з іншими суміжними категоріями, зокрема, останню пропонується визначати як сукупність регламентованих адміністративним правом дій, які вчиняються суб’єктом владних повноважень щодо розгляду, розв’язання і вирішення індивідуально-визначеної справи;
 засади застосування зарубіжного досвіду кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, зокрема визначено конкретні напрями його запозичення;
набули подальшого розвитку:
 рекомендації щодо прийняття нового кодифікованого адміністративно-процедурного акту, зокрема запропонована відповідна структура Адміністративно-процедурного кодексу України;
 пропозиції щодо окреслення перспектив розвитку кодифікації адміністративно-процедурного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та можуть бути використані у:
 науково-дослідній діяльності – результати дисертаційної роботи поглиблюють існуючі уявлення про кодифікацію адміністративно-процедурного законодавства, її механізм, пріоритетні напрямки розвитку й можуть бути основою для подальших наукових досліджень з відповідної проблематики (акт впровадження Запорізького національного університету від 04.03.2011 р.);
 правотворчій та правозастосовчій діяльності – запропоновані в дисертації рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного та перспективного законодавства, а також для підвищення ефективності практичної діяльності органів публічної адміністрації;
 навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисциплін «Адміністративне право України», «Теорія управління», враховані при підготовці підрозділів підручників і навчальних посібників з відповідних навчальних курсів, а також статей і наукових повідомлень (акт впровадження Азовського регіонального інституту управління ЗНТУ від 15.03.2011 р.; акт впровадження ЗЮІ ДДУВС від 18.03.2011 р.; акт впровадження Академії митної служби від 13.04.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на 6 науково-практичних та наукових конференціях: «Національні інтереси та проблеми правової системи України» (м. Одеса, 2011 р.), «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Сучасні тенденції розвитку правової системи України» (м. Харків, 2011 р.), «Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України» (м. Київ, 2011 р.), «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 6 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні та вдосконаленні засад кодифікації адміністративно-процедурного законодавства. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Обґрунтовано, що кодифікація адміністративно-процедурного законодавства – це форма систематизації адміністративно-процедурного законодавства, яка здійснюється спеціально уповноваженими державними органами, вид державної законотворчої та законодавчо-систематизуючої діяльності, спрямованої на приведення форми і змісту адміністративно-процедурного законодавства у відповідність до назрілих потреб та інтересів суспільства, яка здійснюється за допомогою особливого організаційно-правового механізму шляхом прийняття єдиного зведеного, внутрішньо узгодженого, логічно і юридично цілісного, нового, структурно побудованого й розрахованого на тривалий період дії – Адміністративно-процедурного кодексу, що відображає внутрішньогалузеву специфіку адміністративно-процедурних відносин.
2. В історіографії доктринального дослідження кодифікації адміністративно-процедурного законодавства окреслено такі етапи, які характеризуються певною специфікою: перший етап (умовно до 90-х рр. ХХ ст.) відзначається зосередженням уваги вчених-адміністративістів на проблематиці кодифікації адміністративного законодавства взагалі або ж адміністративно-процесуального законодавства без виокремлення процедурної складової законодавства, превалюванням узагальненого підходу до дослідження зазначеної проблематики; другий етап (з 90-х рр. ХХ ст. і до початку ХХІ ст.) – розглядом кодифікації процесуального законодавства як складової всього кодифікаційного вітчизняного процесу, виокремленням (фрагментарним) процедурного законодавства як окремого об’єкта кодифікації, аналізом зарубіжного досвіду в зазначеній сфері; третій етап (з початку ХХІ ст.) – обґрунтуванням доцільності проведення кодифікації адміністративно-процедурного законодавства, участю вчених-адміністративістів у підготовці проекту Адміністративно-процедурного кодексу України, поглибленим аналізом положень останнього.
3. Встановлено, що об’єктом кодифікаційної діяльності у цій сфері є адміністративно-процедурні правові приписи, розмаїття різноманітних нормативно-правових процедурних актів різної юридичної сили, які визначають засади порядку вирішення суб’єктами публічної адміністрації адміністративних справ, що і є об’єктом кодифікації, а предметом – зміст відповідних адміністративно-процедурних правових приписів та форма адміністративно-процедурного законодавства.
4. Визначено мету кодифікації адміністративно-процедурного законодавства як приведення форми і змісту адміністративно-процедурного законодавства у відповідність до назрілих інтересів та потреб суспільства на певному етапі його розвитку, удосконалення законодавства шляхом зосередження його в єдиному кодифікованому адміністративно-процедурному акті; завдання кодифікації адміністративно-процедурного законодавства як конкретизацію мети такої діяльності; функції кодифікації адміністративно-процедурного законодавства як основні напрями впливу уповноваженого державного суб’єкта на норми адміністративно-процедурного законодавства, які спрямовані на вдосконалення відповідного процедурного нормативного масиву в єдиному кодифікованому адміністративно-процедурному акті, забезпечення його стабілізації та ефективності застосування.
5. Принципи кодифікації адміністративно-процедурного законодавства України пропонується розглядати як основоположні засади, які мають об’єктивний характер і виражають сутність, призначення кодифікації відповідної складової адміністративного законодавства.
6. До суб’єктів кодифікації адміністративно-процедурного законодавства запропоновано відносити державні органи, організації, установи, недержавні установи, організації, особи, які розробляють, обговорюють, доопрацьовують і приймають кодифікований адміністративно-процедурний акт. Серед них: лідируючий суб’єкт – Верховна Рада України. Решту суб’єктів можна вважати сприяючими кодифікації адміністративно-процедурного законодавства на будь-яких стадіях із використанням різних ресурсів: суб’єкти публічної адміністрації (Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство юстиції України), наукові, експертні установи, організації (Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, Інститут законодавства при Верховній Раді України, Національна академія правових наук України, зокрема й Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування тощо), ВНЗ, перш за все, юридичного профілю, недержавні експертні установи (Центр політико-правових реформ), професійні правничі громадські організації, окремі юристі-практики, юристи-вчені тощо.
7. Методи кодифікації адміністративно-процедурного законодавства визначено як сукупність прийомів, способів, дій, які використовуються у відповідному кодифікаційному процесі, під час розроблення, обговорення та прийняття підсумкового кодифікованого адміністративно-процедурного акту. Методи кодифікації достатньо специфічні, поєднують ознаки методів законотворчості та систематизації законодавства, а також особливості використання їх ресурсу, обумовлені предметом і методом підгалузевої кодифікації.
8. Обґрунтовано, що запозичення зарубіжного досвіду нормативного врегулювання у тій чи іншій сфері та імплементація відповідних норм у національне законодавство України є одним із пріоритетних шляхів подальшого вдосконалення адміністративної процедури. При цьому, як свідчить практика, сліпе запозичення зарубіжного досвіду дає недостатній ефект, створює часом законодавчі суперечності, призводить до виникнення прогалин у регулюванні того чи іншого виду правовідносин. Тому, важливим і необхідним, поряд із запозиченням зарубіжного досвіду, є врахування національних традицій та тенденцій у сфері нормотворення.
9. Встановлено, що адміністративно-процедурне законодавство в зарубіжних державах почало активно формуватися в середині минулого століття і на сьогодні є доволі стабільним і таким, що в цілому (в окремих державах) піддається реформування лише фрагментарно. З точки зору доцільності запозичення позитивного досвіду для України, варто звернути увагу на підходи у формуванні адміністративно-процедурного законодавства Федеративної Республіки Німеччина, особливо це стосується визначення принципу неформальності адміністративних процедур та деталізації поняття «адміністративна процедура». Обґрунтована теза, що підлягає запозиченню досвід польських законотворців, які не лише кодифікували відповідне законодавство (що є особливо актуальним для вітчизняного правотворення), але й поширили дію кодифікованого акту у цій сфері і на пропозиції та заяви, спрямовані органам публічної адміністрації.
10. Адміністративну процедуру визначено як сукупність регламентованих адміністративним правом дій, які вчиняються суб’єктом владних повноважень щодо розгляду, розв’язання і вирішення індивідуально-визначеної справи. Вказане визначення запропоновано взяти за основу під час подальшої роботи над проектом нового кодифікованого адміністративно-процедурного акту.
11. Доведено, що до сфери дії Адміністративно-процедурного кодексу України варто включити всі правовідносини, які виникають з приводу звернень громадян, що містять пропозиції, поради, рекомендації тощо, оскільки розгляди подібних звернень однозначно є самостійними різновидами адміністративних процедур і їх регламентація на рівні АПК є логічною та послідовною. У цьому аспекті в прикінцевих та перехідних положеннях АПК, слід зафіксувати, що із набранням чинності цього кодексу втрачає чинність Закон України «Про звернення громадян», а АПК відповідно варто доповнити відповідними нормативними положеннями, що закріплюють порядок подання та розгляду зазначених різновидів звернень осіб.
12. Обґрунтовано, що чітке нормативне врегулювання адміністративної процедури сприятиме повнішому втіленню принципу верховенства права через надання додаткових гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб у відносинах з органами публічної адміністрації та має усунути нормативні неузгодженості, що існують на сьогодні в цій сфері.
13. Встановлено, що, незважаючи на позитивні тенденції щодо активізації законопроектної роботи в цій сфері суспільних відносин, проаналізовані зразки кодифікованого адміністративно-процедурного акту свідчать про їх недосконалість, відсутність системності в регулюванні процедурної підгалузі адміністративного права, наявність значної кількості оцінних понять, заплутаність та «відірваність» від теорії термінологічного ряду тощо. Особливо варто звернути увагу, що, враховуючи широту адміністративних процедур, адміністративних послуг як їх різновиду, стрімкого розвитку інституту адміністративних договорів, сталого посилення інститутів адміністративного оскарження, зміст всіх без винятку проаналізованих проектів є замалим. Це свідчить про те, що вказані зразки не відповідають всім ознакам кодифікаційних актів і не можуть в цілому розглядатись як такі.
14. Обґрунтована доцільність розроблення Адміністративно-процедурного кодексу з наступною структурою: книги, розділи, підрозділи, глави, статті. Зокрема, такі групи норм, які регулюють правовідносини у сфері адміністративних договорів, звернення громадян та юридичних осіб, адміністративних послуг, адміністративного оскарження, можна виділити в окремі книги кодексу й запропонувати таку орієнтовану структуру Адміністративно-процедурного кодексу України: Книга перша. Загальні положення. Книга друга. Звернення осіб. Книга третя. Адміністративні послуги. Книга четверта. Адміністративний договір. Книга п’ята. Адміністративне оскарження. Прикінцеві та перехідні положення. Запропонована структура майбутнього Кодексу є дискусійною й підлягає подальшому обговоренню з метою розроблення ефективного з точки зору захисту прав людини і громадянина, дотримання принципів верховенства права та законності кодифікованого адміністративно-процедурного акту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Миколенко О.І. Теорія адміністративного права: минуле, сучасність і майбутнє / О.І.Миколенко // Публічне право. – 2011. – №2. – С.136-142.
2. Великий тлумачний словник української мови / [упорядкув. Т.В.Ковальова; худож.-оформ. Б.П. Бублик]. – Харків: Фоліо, 2005. – 767 с.
3. Юридична енциклопедія: в 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.] – К.: «Укр. енцикл.», 2001 – . –
Т. 3: К-М. – 2001. – 792 с.
4. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: учебн. пособие / [рук. авт. кол. Н.И. Паков]. – Харьков: Украинская юридическая академія, 1993. – 165 с.
5. Меленко С.Г. Консолідація як вид систематизації нормативно-правових актів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / С. Г. Меленко. – К., 2002. – 19 с.
6. Ленгер Я.І. Реформування правової системи України як засіб підвищення її ефективності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Я. І. Ленгер. – К., 2007. – 20 с.
7. Оніщенко Н.М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Н. М. Оніщенко. – К., 2002. – 32 с.
8. Євграфова Є.П. Формування системи національного законодавства (деякі питання теорії і практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Є. П. Євграфова. – Х., 2005. – 21 с.
9. Гетьман Є.А. Кодифікація законодавства України: поняття, особливості, види : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Є. А. Гетьман. – Х., 2010. – 20 с.
10. Рогач О.Я. Кодифікаційні акти в системі законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. Я. Рогач. – К., 2003. – 19 с.
11. Погорелов Є.В. Кодифікаційна діяльність в правовій системі України (загально-теоретичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Є. В. Погорелов. – Х., 2000. – 18 с.
12. Грищук В.К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії, методології та теорії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне права і кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. К. Грищук. – К., 1992. – 50 с.
13. Федоров І.О. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: монографія / Іван Олексійович Федоров. – Запоріжжя: ТОВ «ВПО» Запоріжжя», 2006. – 144 с.
14. Сарана С.В. Систематизація податкового законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / С. В. Сарана. – Ірпінь, 2010. – 18 с.
15. Селезньова О.М. Систематизація банківського законодавства як шлях удосконалення фінансово-правового регулювання банківської діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Селезньова. – Ірпінь, 2009. – 20 с.
16. Кудрявцева В.В. Кодифікація інвестиційного законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / В. В. Кудрявцева. – Х., 2010. – 20 с.
17. До питання підготовки Тезауруса національного законодавства // Голос України. – 2011. – №73 (5073). – С. 7.
18. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х. частях / Сергей Сергеевич Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982 – . –
Ч. 2. – 1982. – 360 с.
19. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій / В.О. Котюк. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
20. Керимов Д.А. Философские основания політико-правовых исследований / Д.А. Керимов. – М.: Прогресс, 1987. – 330 с.
21. Граціанов А.І. Процес систематизації та уніфікації законодавства і розвиток правової системи України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / А. І. Граціанов. – К., 2004. – 18 с.
22. Загальна теорія держави і права: (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції): навч. посібн. / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 400 с.
23. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: навч. посіб. / Петро Мойсейович Рабінович. – Харків: Консул, 2002. – 160 с.
24. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.] – К.: «Укр. енцикл.», 1999 – . –
Т.2: Д-Й. – 1999. – 744 с.
25. Житник Д.С. Поняття та об’єктивні передумови систематизації законодавства / Д.С. Житник // Молодь у юридичній науці: зб. тез міжнародної наукової конференції молодих вчених «Другі осінні юридичні читання». – Хмельницький. – 2003. – № 12. – С.11-12.
26. Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності органів виконавчої влади: монографія / Лідія Миколаївна Горбунова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 240 с.
27. Мінка Т.П. Адміністративно-правові режими та їх забезпечення органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. П. Мінка. – Дніпропетровськ, 2011. – 36 с.
28. Бандурка О.М. Адміністративний процес: підручник / О.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
29. Миколенко О.І. Теорія адміністративного процедурного права: монографія / Олександр Іванович Миколенко. – Харків: Бурун Книга, 2010. – 336 с.
30. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: монографія / Оксана Володимирівна Кузьменко. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.
31. Комзюк А.Т. Адміністративний процес України: навч. посібник / А.Т. Комзюк, В.М. Бевзенко, Р.С. Мельник. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
32. Мельник Р.С. Система адміністративного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Р.С. Мельник. – Харків, 2010. – 36 с.
33. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 червня 1998 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=810%2F98
34. Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології: монографія / Наталія Миколаївна Пархоменко. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 336 с.
35. Школик А.М. Порівняльне адміністративне право: навч. посібн. / Андрій Миколайович Школик. – Львів: ЗУКЦ, 2007. – 308 с.
36. Пухтецька А.А. Європейський адміністративний простір і принцип верховенства права: монографія / Алла Альбертівна Пухтецька. – К.: «Видавництво «Юридична думка», 2010. – 140 с.
37. Петров Г.И. Задачи кодификации административного права / Г.И. Петров // Советское государство и право. – 1958. – № 6. – С. 6-8.
38. Коренев А.П. Кодификация советского административного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.П. Коренев. – М., 1962. – 22 c.
39. Луньов А.Е. Некоторые вопросы административного права в связи с кодификацией / А.Е. Луньов // Советское государство и право. – 1960. – № 12. – С. 29-31.
40. Тищенко Н.М. Проблемы кодификации административно-процессуального законодательства и охрана прав граждан / Н.М. Тищенко // ІІ міжрегіональна науково-практична конференція «Концепція формування законодавства України» (листопад, 1997 року): наукові статті. – Запоріжжя, ЗДУ. – 1997. – С. 5-7.
41. Коваль Л.В. Кодифікація норм адміністративного законодавства: теоретичні й емпіричні уявлення / Л.В. Коваль // ІІ міжрегіональна науково-практична конференція «Концепція формування законодавства України» (листопад, 1997 року): наукові статті. – Запоріжжя, ЗДУ. – 1997. – С. 3-5.
42. Битяк Ю.П. Джерела адміністративного права і форми систематизації адміністративного законодавства / Ю.П. Битяк // Право України. – 1998. – № 8. – С. 17-18.
43. Коломоєць Т.О. Кодифікація адміністративно-процесуального законодавства України як складова частина розробки нового Адміністративного кодексу України / Т.О. Коломоєць // ІІІ міжрегіональна науково-практична конференція «Концепція формування законодавства України» (листопад, 1998 року): наукові статті. – Запоріжжя, ЗДУ. – 1999. – С. 33-40.
44. Адміністративно-процедурний кодекс України: проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/34216.
45. Сорокин В.Д. Советское административно-процессуальное право: учебно-методическое пособие / Валентин Дмитриевич Сорокин. – Ленинград, Изд-во Ленинградского университета, 1976. – 56 с.
46. Петров Г.И. О кодификации советского административного права / Г. И. Петров // Советское государство и право. – 1962. – № 5. – С. 27-33.
47. Коренев А.П. Кодификация советского административного права. Теоретические проблемы: монография / А.П. Коренев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 134 с.
48. Хангельдыев Б.Б. О кодификации советского административного права / Б.Б. Хангельдыев // Советское государство и право. – 1964. – № 12. – С. 38-47.
49. Лория В.А. Административный процесс и его кодификация: монографія / Валерий Амберкович Лория. – Тбилиси, 1986. – 281 с.
50. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования: монография / Николай Маркович Тищенко. – Харьков: Право, 1998. – 268 с.
51. Константий О.В. Джерела адміністративного права України: монографія / О.В. Константий. – К.: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2005. – 120 с.
52. Школик А.М. Кодифікація адміністративного законодавства: основні напрямки / А.М. Школик [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lawyer.org.ua/?w=rIi=151Iid=503.
53. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 668 с.
54. Тимощук В.П. До проблеми правового регулювання адміністративно- процедурних відносин / В.П. Тимощук // Юридичний журнал. – 2003. – № 3 (9). – С. 36-38.
55. Тимощук В.П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії: монографія / В.П. Тимощук. – К.: «Конус-Ю», 2010. – 296 с.
56. Розвиток публічного права в Україні (доповідь 2003-2004 роки) / за заг. ред. І.Б. Коліушка, Н.В. Александрової. – К.: Вид. Лікей, 2005. – 448 с.
57. Розвиток публічного права в Україні (доповідь 2007-2008 роки) / за заг. ред. І.Б. Коліушка, Н.В. Александрової. – К.: Конус-Ю, 2009. – 584 с.
58. Адміністративне судочинство України: підручник / О.М. Пасенюк (кер. авт. кол.), О.Н. Панченко, В.Б. Авер’янов [та ін.]; за заг. ред. О.М Пасенюка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
59. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: навч. посібн. / за заг. ред. Р.О. Куйбіди, В.І. Шишкіна. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.
60. Демократичні засади державного управління та адміністративне право: монографія / [Кол. авт.: Шемшученко Ю.С., Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Кресіна І.О., Нагребельний В.П. та ін.]; за заг. ред. д.ю.н. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – 496 с.
61. Астахов Д.С. Кодифікація адміністративно-процедурного законодавства України: обґрунтування доцільності проведення / Д.С. Астахов // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Юридичні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет. – 2010. – С. 131-135.
62. Принцип верховенства права: Проблеми теорії та практики: у двох книгах / За заг. ред. Ю.С. Шемчушенка / книга друга: Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві / Відп. Ред. В.Б. Авер’янов. – К.: Конус-Ю, 2008. – 314 с.
63. Гриценко І.С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права: монографія/ Іван Сергійович Гриценко. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 335 с.
64. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2-х томах / Ред. кол.: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004 – . –
Т.2: Загальна частина. – 2004. – 584 с.
65. Демський Е. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України: регламентація відносин особи і влади чи чергове зобов’язання людини / Е. Демський, Ю. Костюк // Юридичний вісник України. – 2011. – № 8 (816). – С. 4.
66. Демський Е. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України: регламентація відносин особи і влади чи чергове зобов’язання людини / Е. Демський, Ю. Костюк // Юридичний вісник України. – 2011. – № 9 (817). – С. 4.
67. Люхтергандт О. Проект Адміністративного процедурного кодексу України та сучасне адміністративне процедурне право / О. Люхтергандт // Юридичний журнал. – 2002. – № 5. – С. 24-28.
68. Коломоєць Т.О. Забезпечення прав юридичних осіб в адміністративних провадженнях: монографія / Т.О. Коломоєць, В.Г. Лукашевич, Ю.А. Дорохіна. – К.: Істина, 2011. – 176 с.
69. Мельник Р.С. Система адміністративного права України: монографія / Роман Сергійович Мельник. – Харків: Вид-во Харківського національного університету внутрішніх справ, 2010. – 398 с.
70. Лагода О.С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.С. Лагода. – Ірпінь, 2007. – 21 с.
71. Запорожець І. Патентування винаходів як адміністративна процедура / І. Запорожець // Право України. – 2005. – № 1. – С. 72-74.
72. Галіцина Н.В. Адміністративно-правове регулювання порядку створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.В. Галіцина. – Запоріжжя, 2010. – 18 с.
73. Довгополик А.А. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності кредитних спілок в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.А. Довгополик. – Ірпінь, 2011. – 20 с.
74. Пархоменко Н.М. Кодифікація законодавства: теоретико-історичні аспекти / Н.М. Пархоменко // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 3. – С. 7-13.
75. Адміністративне право: підручник / [Ю.П. Битяк (кер. авт. кол.), В.М. Гаращук, В.В. Багуцький та ін.]; за заг. ред. Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука ,В.В. Зуй. – Х.: Право, 2010. – 624 с.
76. Адміністративне процесуальне (судове) право України: підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2007. – 312 с.
77. Стеценко С.Г. Сутність адміністративного процесу: теоретичний погляд / С.Г. Стеценко // Право України. – 2011. – № 4. – С. 39-46.
78. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України: підручник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржій; за заг. ред. О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2007. – 416 с.
79. Оборотов Ю.Н. Теория государства и права (прагматический курс): Экзам. справочник / Юрий Николаевич Оборотов. – Одесса: Юридическая література, 2005. – 184 с.
80. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.
81. Философский энциклопедический словарь / [сост. Губский Е. Ф., Кораблева Г. В., Лутченко В. А]. – М.: ШФРА-М, 1997. – 576 с.
82. Стефаненко Л. Влада хоче впорядкувати свою діяльність / Л. Стефаненко // Юридичний вісник України. – 2011. – № 22 (830). – С. 2.
83. Юридична енциклопедія: В 6 Т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) [та ін.] – К.: «Укр. енцикл.», 2003 – . –
Т. 5: П-С. – 2003. – 792 с.
84. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР / Елена Викторовна Шорина. – М.: Наука, 1981. – 301 с.
85. Костенников М.В. К вопросу о кодификации норм административного права России / М.В. Костянников, А.В. Куракин // Государство и право. – 2002. – № 4. – С. 19-29.
86. Юсупов В.А. Теория административного права / В.А. Юсупов. – М.: Юридическая литература, 1985. – 160 с.
87. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса: учебное пособие / Юрий Александрович Тихомиров. – М.: Юринформцентр, 1998. – 798 с.
88. Забарний Г.Г. Адміністративне право України: навч. посібн. / Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, В.К. Шкарупа. – К.: Видавництво «ПАЛИВОДА А.В.», 2005. – 368 с.
89. Рудой К.М. Адаптація адміністративного законодавства України у сфері охорони особистих прав громадян до норм Європейського Союзу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформацій не право» / К.М. Рудой. – Х., 2004. – 21 с.
90. Конституція України. Науково-практичний коментар / В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин ( відп. секретар), Ю. Г. Барабаш [та ін.]. – 2-ге вид., перероб. І доповн. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.
91. Концепція реформування адміністративного права України: Указ Президента України. – К, 1998. – 87 с.
92. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України № від 09 грудня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/12584.html
93. Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України № 395/2011 від 06 квітня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/13365.html.
94. Публікації у ЗМІ. Верховний Суд України: інформаційний сервер Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/B5B90C82C9736C12C22577E300483E16?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=B5B90C82C9736C12C.
95. Коломоєць Т. О. Організаційно-правові засади управління у сфері юридичної науки в Україні: монографія / Т. О. Коломоєць, О. Ю. Меліхова. – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2010. – 286 с.
96. Положення про Інститут законодавства при Верховній Раді України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http: instzak.rada.gov.ua/instzak/control/uk/index.
97. Статут Національної академії правових наук України: постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 5. – Ст. 177.
98. Експертиза законопроектів та нормотворча діяльність [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ndidbms.kharkiv.com/index4.html.
99. Люхтергандж О. Проект Адміністративного процедурного кодексу України та сучасне адміністративне право / Отто Люхтергандж // Юридичний журнал [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=586.
100. Нагребельний В.П. Законотворчий процес в Україні: проблеми і перспективи / В.П. Нагребельний // Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України: тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції, 19 квітня 2001 року. – К.: Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 13-15.
101. Розвиток публічного права України (доповідь за 2007-2008 роки) / [за заг. ред. Н.В. Александрової, І.Б. Коліушка]. – К.: Конус-Ю, 2009. – 584 с.
102. Писаренко Н.Б. Адміністративно-правові спори (удосконалення порядку вирішення): монографія / Н.Б. Писаренко, В.А. Сьоміна. – Х.: Право, 2011. – 136 с.
103. Міжнародна школа (науково-практичний семінар) адміністративного права [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.pravo.org.ua/?w=r&i=&d=881.
104. Керимов Д.А. Законодательная деятельность Советского государства (Основные принципы и организационные формы): монография / Д.А. Керимов. – М.: Госюриздат, 1955. – 136 с.
105. Вопросы кодификации: Сборник научных статей / [отв. ред. В.М. Чхиквадзе и А.Н. Иодковский]. – М.: Госюриздат, 1957. – 247 с.
106. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / Ю.С. Шемшученко, О.І. Ющик [та ін.]; за заг. ред. О.І. Ющика. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 108 с.
107. Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії / А. Хворостянкіна // Право України. – 2005. – № 11. – С. 28-32.
108. Философия: учебн. пособие для вузов / под ред. проф. В.И. Кириллова. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 304 с.
109. Погорелов Є.В. Технологія кодифікаційної діяльності: деякі проблеми дослідження та загальнотеоретична характеристика / Є.В. Погорєлов // Ученые записи Таврического университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – 2005. – № 1. – С. 53-58.
110. Ульяновська О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність / О. Ульяновська // Право України. – 2005. – № 6. – С. 3-5.
111. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен / Національна академія внутрішніх справ України / Валерій Костянтинович Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
112. Лук’янець Д.М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання: монографія / Дмитро Миколайович Лук’янець. – Суми: АТД «Університетська книга», 2006. – 367 с.
113. Коломоєць Т.О. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: організаційно-правовий аспект: монографія / Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2009. – 216 с.
114. Коломоєць Т.О. Захисник у провадженні у справах про адміністративні правопорушення: монографія / Т.О. Коломоєць, Р.В. Сінєльнік. – К.: Істина, 2008. – 184 с.
115. Коломоєць Т.О. Виправні роботи як вид адміністративного стягнення за законодавством України: теорія, досвід та практика застосування: монографія / Т.О. Коломоєць, І.О. Сквірський. – К.: Істина, 2008. – 184 с.
116. Коломоєць Т.О. Апеляція в адміністративно-юрисдикційному процесі: питання теорії та практики: монографія / Т.О. Коломоєць, Р.О. Кукурудз. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – 254 с.
117. Кукурудз Р.О. Апеляція в адміністративно-деліктному процесі Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Казахстан / Р.О. Кукурудз // Адміністративне право Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів : тези доповідей / за заг. ред. С.М. Тимченко і Т.О. Коломоєць. – Запоріжжя : ЗНУ, 2009. – С. 110-114.
118. Коломоєць Т.О. Адміністративно-правове регулювання порядку створення і діяльності професійних правничих громадських організацій в Україні: монографія / Т.О. Коломоєць, М.Ю. Віхляєв. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – 286 с.
119. Коломоєць Т.О. Відвід (самовідвід) в адміністративно-юрисдикційному процесі: питання теорії та практики: монографія / Т.О. Коломоєць, Н.П. Нікітенко. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. – 288 с.
120. Куйбіда Р.О. Розвиток адміністративної юстиції в країнах колишнього Радянського Союзу / Р.О. Куйбіда, В.П. Тимощук. – К.: Книга для бізнесу, 20109. – 144 с.
121. Закон Федеративної Республіки Німеччини «Про адміністративну процедуру» від 01 січня 1977 р. // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 192-231.
122. Шмідт-Ассманн Е. Загальне адміністративне право як ідея врегулювання: основні засади та завдання систематики адміністративного права / Ебергард Шмідт-Ассманн; [пер. з нім. Г. Рижков, І. Сойко, А. Баканов]; відп. ред. О. Сироїд. – [2-ге вид., перероблене та доповнене]. – К.: «К.І.С.», 2009. – 552 с.
123. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
124. Алехин А.П. Административное право России: Учебник / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий. – М.: Изд-во «Зерцало», 2007. – 712 с.
125. Аракелян М.Р. Сравнительная административистика: рабочая учебная программа и методические рекомендации / М.Р. Аракелян, О.И. Зорина. – Одесса: Юридическая литература, 2007. – 27 с.
126. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах, Б.В. Россинский, Ю.Н. Старилов. – М.: Норма, 2000. – 320 с.
127. Габричидзе Б.Н. Административное право: учебник / Б.Н. Габричидзе, А.Г. Чернявский. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – 480 с.
128. Дмитриев Ю.А. Административное право: учебник / Ю.А. Дмитриев, А.А. Евтеева, С.М. Петров. – М.: Изд-во Єксмо, 2005. – 1008 с.
129. Котельникова Е.А. Административное право: учебн. пособие, изд. 2-е, доп. и перераб. / Е.А. Котельникова. – Ростов н/д: Феникс, 2003. – 320 с.
130. Макаров А.Ю. Административное право в схемах и определениях: учебное пособие / А.Ю. Макаров, Є.Т. Сидоров. – М.: ЮРКНИГА, 2007. – 272 с.
131. Овсянко Д.М. Административное право: учебное пособие / отв. ред. проф. Г.А. Туманов. – М.: Юристъ, 1995. – 304 с.
132. Административное право: учебник / под. ред. Л.Л. Попова, М.С. Студеникиной. –М.: Норма, 2008. – 992 с.
133. Сорокин В.Д. Административно-процессуальное право: учебник, 2-е изд., перераб. и доп. / подгот. д.ю.н., проф. А.И. Каплуновым / Валентин Дмитриевич Сорокин. – СПб: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. – 571 с.
134. Четвериков В.С. Административное право: учебник / В.С. Четвериков. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2005. – 320 с.
135. Ло Хаоцай. Очерки современного административного права Китая / Перевод с китайского доктора экономических наук А.В. Островского, В.В. Жигулевой, Б.Я, Надточенко. Под редакцией А.А. Демина. – М.: Книгодел, 2010. – 348 с.
136. Административное право зарубежных стран: учебник / под ред. Александр Николаевич Козырин и Марина Анатольевна Штатина. – М.: Спарк, 2003. – 464 с.
137. Акт загального адміністративного права Нідерландів, який набув чинності з 01 січня 1994 року // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 263-305.
138. Загальний закон про адміністративну процедуру Австрійської Республіки 1991 р. // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 232-262.
139. Кодекс Польської Республіки адміністративного провадження від 14 червня 1960 року // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 306-351.
140. Федеральний закон Сполучених Штатів Америки «Про адміністративну процедуру» 1946 р. (витяг) // Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – С. 389-459.
141. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України, розроблений Центром політико-правових реформ. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.org.ua/?w=r&i=82&d=181.
142. Пояснювальна записка до проекту Адміністративно-процедурного кодексу України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/34216.
143. Коломоєць Т.О. Тлумачення актів адміністративного законодавства: монографія / Т.О. Коломоєць, О.І. Костенко. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 200 с.
144. Демський Е. Актуальні питання законодавчого врегулювання процедур у сфері публічного адміністрування / Е. Демський, Ю.