КОЛОРАТИВНА КОМПОЗИТА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДЕМЕНЧУК Олег Володимирович

УДК 811.111 + 81’373.611

КОЛОРАТИВНА КОМПОЗИТА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОГНІТИВНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ 2003

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
РОЗДІЛ1КОЛОРАТИВНА КОМПОЗИТА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ОСОБЛИВОСТІ НОМІНАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.1. Колоративна композита з позиційкогнітивної ономасіології . . . . . 16
1.2. Колірна картина світу у світоглядній системі англомовної
спільноти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22
1.3.Передумови формування колірного концепта . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
1.4.Інтенціональний аспект композитної номінації . . . . . . . . . . . . . . . . 44
1.5.Чинники та шляхи становлення колоративної композити в англійській мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
РОЗДІЛ2СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИТИ З КОЛОРАТИВНИМ КОМПОНЕНТОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ . 68
2.1.Семантична структура англійської колоративної композити . . . . . 68
2.2. Типи внутріслівних зв’язків значень колоративної композити в англійській мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
2.3.Особливості семантичного узгодження компонентів колоративної
композити в англійській мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
2.4. Колоративна псевдокомпозита в англійській мовіз позицій теорії концептуальної інтеграції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
РОЗДІЛ3КОНЦЕПТУАЛЬНО-ОНОМАСІОЛОГІЧНИЙАНАЛІЗАНГЛІЙ-СЬКОЇ КОЛОРАТИВНОЇ КОМПОЗИТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
3.1.Ономасіологічні категорії колоративної композити в англійській
мові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
3.2.Мотиватори англійської колоративної композити . . . . . . . . . . . . . 103
3.2.1. Концептуальна сфера ПРИРОДА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
3.2.2. Концептуальна сфера МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ . . . . . . . . . . 112
3.2.3. Концептуальна сфера ДІЯЛЬНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . .113
3.2.4. Концептуальна сфера МОДУС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
3.2.5. Концептуальна сфера СУСПІЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ . . . . . 128
3.2.6. Концептуальна сфера ЛЮДИНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
3.3.Ономасіологічне узгодження англійської композити з колора-
тивним компонентом у тексті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
3.4.Когнітивно-ономасіологічнавідповідністьколоративнихкомпо-
зит в американському й британському варіантах англійської
мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
Висновки до розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . 193
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ . . . . . . . . . . . . . . . . 195
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ATC асоціативно-термінальна сфера
ЕК етноколоратема
ІІН іманентна інтенція номінатора
ІН інтенція номінатора
КА колоратема-архетип
КІ колоратема-інтенсифікат
КК колоративна композита
КЛ колоратема-локатив
КМдс. колоратема-модус
КМдт. колоратема-медіатив
КМф. колоратема-міфологема
КН кольоронайменування
КОб. колоратема-об’єкт
КОп. колоратема-опозитив
КПр. колоратема-прототип
КПс. колоратема-психологема
КС колоратема-символ
КТ колоратема-трансгресив
КФ колоратема-фабрикатив
ЛСВ лексико-семантичний варіант
МПК ментально-психонетичний комплекс
ОК ономасіологічна категорія
ОС ономасіологічна структура
СІН ситуативна інтенція номінатора
ав. авіація
австрал. австралійського походження
авт. автомобільна справа
амер. американізм, американського походження
анат. анатомія
англ. англійського походження
астр. астрономія
бот. ботаніка
брит. британського походження
вет. ветеринарія
військ. військова справа
вчс. вичислювання
геол. геологія
гірн. гірнича справа
діал. діалектизм, місцевий вислів
друк. друкарська справа
ент. ентомологія
жарг. жаргон
жарт. жартівливо
залізнич. залізничний транспорт
заст. застаріле слово, вираз
зневажл. зневажливо
зоол. зоологія
і.-є. індоєвропейська прамова
індійськ. індійського походження
ірл. ірландського походження
ірон. іронічно
іст. історія
іхт. іхтіологія
йоркш. йоркширський діалект
канад. канадського походження
кін. кінематографія, кіно
мед. медицина
мет. металургія
мін. мінералогія
мор. морський термін
напр. наприклад
орн. орнітологія
перен. у переносному значенні
поет. поетичне слово, поетичний вислів
пор. порівняйте, порівнюючи
рел. релігійний термін
рідк. рідковживане слово або значення
розм. розмовне слово, розмовний вислів
с.г. сільське господарство
спец. спеціальний термін
спорт. спортивний термін
театр. театральний термін
тех. техніка
фарм. фармакологія
фіз. фізика
фін. фінансовий термін
харч. харчова промисловість
хім. хімія
шотл. шотландського походження
юр. юриспруденція
a adjective прикметник
adv adverb прислівник
class. classic класичний
dial. dialect діалект
fem. feminine жіночий рід
fr. from з
n noun іменник
neut. neuter середній рід
pl plural множина
vi verb intransitive неперехідне дієслово
vt verb transitive перехідне дієслово
Am.E. American English американський варіант англійської мови
Br.E. British English британський варіант англійської мови
D. Dutch голландська мова
Dan. Danish датська мова
E. English англійська мова
Fr. French французька мова
G. German німецька мова
Gk. Greek грецька мова
Gmc. Germanic германська прамова
Goth. Gothic готська мова
Icel. Icelandic ісландська мова
L. Latin латинська мова
M.E. Middle English середньоанглійська мова
N.Fris Northern Frisian північнофризький діалект
O.E. Old English давньоанглійська мова
O.F. Old French старофранцузька мова
O.Fris. Old Frisian старофризька мова
O.H.G. Old High German староверхньонімецька мова
O.N. Old Norse давньоскандинавська мова
Scan. Scandinavian скандинавські мови
Sc. Scotish шотландський діалект
Skt. Sanskrit санскрит
Sp. Spanish іспанська мова
Sw. Swedish шведська мова

В С Т У П

Сучасні ономасіологічні дослідження визначаються двонаправленістю аналізу номінативної підсистеми мови, спрямованого встановити мовні та позамовні чинники номінації [4; 27; 57; 89; 92; 146; 157; 161; 181; 207].
Намагаючись пояснити зв’язок між номінативною структурою мовної одиниці, її значенням і концептом, з одного боку, та відображеними в них властивостями об’єктів дійсності, з іншого, ономасіологія розглядає будь-який об’єкт лексичної номінації крізь призму ономасіологічної структури слова, в якому одні властивості об’єкта втілені у формі мовного знака, інші, навпаки, складають семантичний вміст цього знака.
Зважаючи на концептуальну опосередкованість зв’язку значення й позначення слова, закономірним і зрозумілим стає той факт, що вирішення проблем, які ставить перед собою ономасіологія, потребує оновленого осмислення лексичної номінації. Постає необхідність залучення способів і методик, спрямованих на аналіз знакового закріплення не лише відношень між предметами та явищами матеріального світу, а й ставлення людини до цього світу, визначаючи тим самим пріоритетність людського фактору у мовознавстві. Відбувається становлення лінгвістики антропологічної, в якій мова мислиться як система, що складає конститутивну властивість людини й тісно пов’язана з мисленням і культурно-практичною діяльністю людини, її особистістю та знаннями про світ [190: 98].
Сучасний підхід до аналізу мовних явищ вимагає залучення таких принципів лінгвістичного дослідження, як експансіонізм [108; 115; 116; 121; 144; 156], антропоцентризм [92; 150; 166; 176], функціоналізм [4; 107]. Разом з тим, вирішення будь-яких мовознавчих проблем неможливе без урахування принципу менталізма [161: 39], згідно з яким, у рамках когнітивно-дискурсивної лінгвістичної парадигми, мова розглядається як особлива когнітивна здатність, що забезпечує організацію, обробку та передачу інформації.
З позицій когнітивної лінгвістики ономасіологічні дослідження мовних одиниць виходять на новий рівень концептуальний з метою пошуку тих загальних концептів, які підведені під один знак і являють буття цього знака як маркера певної когнітивної структури [91: 145]. При цьому необхідним стає розкриття не лише особливостей організації структур знань, об’єктивованих і збережених у мовній формі, а й специфіки смислового наповнення, яке зумовлює природу такого упорядкування.
Композитологія, вивчаючи складні слова головним чином як результат перетворення синтаксичних конструкцій у номінативні одиниці або як комбінаторику морфем, приділяла недостатню увагу ономасіологічному аспекту дослідження композити, тобто мотивам вибору тієї чи іншої форми для позначення денотатів. У цьому ракурсі когнітивно-ономасіологічний аналіз англійської колоративної композити передбачає встановлення особливостей формування колірного концепта, сприяючи ефективному вирішенню проблем категоризації в мові крізь призму композитної номінації.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена антропоцентричним спрямуванням сучасної лінгвістичної парадигми у вивченні мовної номінації, тенденцією до поглибленого аналізу номінаційних процесів та їх результатів. Осмислення проблем семантики колоративної композити з позицій когнітивної лінгвістики дозволяє встановити ментальні чинники утворення композити з колоративним компонентом, скласти уявлення про структуру знань, об’єктивовану в складному слові з погляду здійснення ним номінативної функції.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі граматики та історії англійської мови й тісно пов’язана з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць; когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські­­, романські та українська мови)” (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 24 січня 2000 р.).
Метою роботи є встановлення когнітивно-ономасіологічних особливостей англійської композити з колоративним компонентом, розкриття зв’язку номінативної структури колоративної композити з відповідним значенням і концептом, що представлений складним словом.
Поставлена мета досягається через розв’язання таких конкретних завдань:
* уточнення змісту поняття колірний концепт” з урахуванням особливостей композитної номінації;
* встановлення чинників і шляхів формування колоративної композити в англійській мові;
* виявлення особливостей семантичної структури англійської композити з колоративним компонентом;
* висвітлення характеристик мотиваційних відношень в англійській колоративній композиті;
* виявлення особливостей ономасіологічного узгодження англійської колоративної композити у тексті;
* встановлення когнітивно-ономасіологічної відповідності композит із колоративним компонентом у британському й американському варіантах англійської мови.
Об’єкт дослідження англійська колоративна композита як номінативна одиниця мови.
Предмет дослідження когнітивно-ономасіологічні особливості колоративної композити в англійській мові.
Матеріалом для дослідження слугували відібрані методом суцільної вибірки 800 словникових статей колоративних композит зі словників Cambridge International Dictionary of English (Cambridge University Press, 1995), The Compact Edition of the Oxford English Dictionary (Book Club Associates, 1979), Webster’s Third New International Dictionary of the English Language (Merriam-Webster Inc., Publ., 1981).
Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались такі методи:
*метод когнітивно-ономасіологічного аналізу з метою реконструкції ономасіологічної структури англійської колоративної композити в проекції на її семантику та фрейм ментально-психонетичнго комплексу;
*внутрішній валентний аналіз для визначення закономірностей взаємозчеплення” компонентів у складі англійської композити з колоративним компонентом;
*семний аналіз з метою встановлення особливостей формування смислової структури колоративної композити в англійській мові через семантичний внесок її компонентів;
*аналіз за безпосередніми складниками для розмежування складних і складнопохідних слів із колоративним компонентом;
*метод контрастивного аналізу для встановлення зіставних характеристик етноконцептів, репрезентованих ономасіологічними структурами композит із колоративним компонентом у британському й американському варіантах англійської мови.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що колоративна композита в англійській мові вперше розглядається з позицій когнітивно-ономасіологічного підходу. Встановлено лінгвокогнітивні чинники утворення англійської колоративної композити. Уточнено зміст поняття колірний концепт” з урахуванням особливостей композитної номінації. Визначено особливості семантичної структури англійського складного та складнопохідного слова з колоративним компонентом.
Теоретичне значення роботи полягає в новому осмисленні традиційних проблем композитної номінації, а також у теоретичному поясненні когнітивно-ономасіологічних особливостей становлення складного й складнопохідного слова з колоративним компонентом. Дисертаційне дослідження є внеском у подальшу розробку проблем композитології в аспекті ономасіології та словотвору.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання її результатів у курсі лексикології англійської мови (розділи Словотвір”, Полісемія й омонімія”, Семантичні зв’язки слів у лексичній системі мови”), при створенні спецкурсів із когнітивної лінгвістики, англійської композитології, а також на практичних заняттях з англійської мови. Використання матеріалу в лексикографічній практиці допоможе при укладанні словників-довідників лексем складної структури.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилася на міжнародних наукових конференціях Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000); Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2001); Всеукраїнській науковій філологічній конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2001); 5-тій Всеукраїнській науковій конференції Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002).
Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження викладено у п’яти статтях і трьох тезах доповідей на наукових конференціях.
На захист виносяться такі положення:
1.Колоративна композита в англійській мові виникає як результат лексикалізації атрибутивних словосполучень, при якій граматичне й лексичне зближення кольоронайменування з іншим словом відбувається на фоні аналітизації мови в середньоанглійський період. Становлення колоративної композити в англійській мові відбувається на основі сформованої лексико-семантичної бази англійських кольоронайменувань. Утворення композити з колоративним компонентом пов’язано з формуванням у концептосистемі носіїв мови ментальної структури знань про об’єкт номінації на основі активації колірного концепта та його зв’язків з іншими концептами.
2.Семантична структура багатозначної колоративної композити в англійській мові зумовлена внутріслівними зв’язками, які є відображенням тих процесів семантичних змін, сутність яких ґрунтується на встановленні залежності спільних колірних ознак у різних об’єктах номінації на основі психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта. З позицій аксіологічного підходу аналіз семантичної структури англійської колоративної композити виявляє емотивний внутріслівний зв’язок. Такий зв’язок є результатом суб’єктивної оцінки асоціативних фрагментів знань про колір на підставі однієї з амбівалентних характеристик символічного або психологічного значення кольору, закріплених зв’язками у модусі ментально-психонетичного комплексу.
3.Формування концепта англійської колоративної псевдокомпозити, утвореної за зразком компоненту, який вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі здійснюється на основі інтеграції концептуальних структур вихідних колоративних композит. Концептуальна структура новоутвореної колоративної псевдокомпозити відображає часткову проекцію структур увідних просторів вихідних композит/композити та одночасне залучення (фонових) знань про психологічне або культурологічне значення кольору.
4.Мотиватори англійських колоративних композит відображають властивості позначуваного в межах концептуальних сфер, які корелюють з ономасіологічними категоріями на основі ізоморфних характеристик ономасіологічних структур складних слів із колоративним компонентом.
5.Ономасіологічне узгодження англійської колоративної композити демонструє декодування ключового концепта тексту як цілісної номінативної одиниці, макрознаку. Семантико-смисловий і номінативний радіус дії складного слова з колоративним компонентом у тексті передбачає активацію фрагментів знань на основі опозитивних пар кольоронайменувань, реалізуючи стратегії протиставлення у формуванні тексту. Когнітивним підґрунтям, що забезпечує дієвість механізму ономасіологічного узгодження на рівні колоративна композита текст”, є особливості категоріальної заданості колірного концепта, когнітивний механізм адресованості” якої реалізує номінативний потенціал англійської колоративної композити для забезпечення інтерпретації текстового концепта згідно авторських стратегій організації твору.
Поставлені мета та завдання визначили структуру роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.
У переліку умовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.
У вступі обґрунтовується актуальність і наукова новизна роботи, визначається їх зв’язок із науковими темами, формулюється мета та конкретні завдання, визначаються методи дослідження, аргументується теоретичне й практичне значення одержаних результатів, викладаються основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані про а

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Колоративна композита в англійській мові розглядається як цільнооформлена лексема, яка складається з двох компонентів кольоронайменування та корелята повнозначної лексеми, представлених у вигляді ономасіологічної структури, що виявляє зв’язок концепта, значення та форми мовного знака.
Кольоронайменування як компонент, який несе психологічне, соціокультурне та лінгвофілософське смислове навантаження, фіксує в семантиці англійської колоративної композити фрагмент концептуальної колірної картини світу.
Концептуальна колірна картина світу як лінгвокогнітивний феномен є суб’єктивною інтерпретацією, яка відображає етапи номінативної діяльності людини, що зважаючи на особливості світобачення представників англомовної культури, передбачає утворення:
базисної концептуальної колірної картини світу як передумови первинного колірного прообразу. Колірний континуум представлений у вигляді нечленимого образу ейдосу, який формується на основі первинних колірних пріоритетів, встановлених сенсорно-перцептивною базою людини;
денотатної (архетипної) концептуальної колірної картини світу як відображення співвіднесеності колірного образу з концептуальними структурами тих денотатів, ототожненням яких він є. Це етап формування первинної структури значення кольоронайменування. Концептуальна структура кольоронайменування корелює з концептом того денотату, з яким співвідносився колір. Кольоронайменування виражалось через слово, яке позначало цей денотат;
прототипової концептуальної колірної картини світу як оформлення категоріального статусу кольору. Колірний концепт набуває властивостей, які зближують його з прототипом. В основу ономасіологічної структури кольоронайменування у якості найкращого зразка кладеться найменування того денотату, який позначає співвіднесеність кольору з універсальними елементами людського досвіду;
інтерпретаційної концептуальної колірної картини світу як результату творчого осмислення кольору, що передбачає нашарування суспільно-культурної інтерпретанти на базисний компонент колірного концепта.
В основі композитної номінації лежать активно спрямовані процеси встановлення на рівні свідомого та підсвідомого певних пріоритетів щодо ознаки-мотиватора й утворення ономасіологічної структури на основі вичленення та фіксації найбільш важливого і вагомого для суб’єкта аспекту об’єкта номінації. На цьому ґрунті акт найменування передбачає залучення двох типів інтенції номінатора: іманентної інтенції номінатора, яка зумовлює вибір мотиватора на основі сутностей, що складають вроджену здатність суб’єкта у формі первинних чуттєвих смислів (біопсихогенетичного колірного концептуального комплексу та відповідних концептів-архетипів), або набутих із досвіду (сформованої соціокультурної моделі колірного концепта) у процесі предметно-пізнавальної діяльності людини; ситуативної інтенції номінатора, яка зумовлює вибір мотиватора у результаті перетворення отриманої ззовні інформації в осмислені перцептивні враження та концептуальні структури. У формуванні колоративної композити визначальною є роль (колірної) об’єктивної реальності, що передбачає спрямований процес вростання певного фрагмента колірної картини світу у внутрішній світ людини з подальшим узгодженням цієї інформації з концептосистемою носіїв мови.
Становлення колоративної композити в англійській мові відбувається на основі сформованої лексико-семантичної бази власне англійських кольоронайменувань, коли усунена невизначеність щодо лексичного покриття відповідної колірної категорії.
В аспекті детермінанти мовного порядку англійська композита з колоративним компонентом виникає як результат лексикалізації атрибутивних словосполучень, при якому граматичне та лексичне зближення кольоронайменування з потенційним компонентом відбувається на фоні аналітизації мови в середньоанглійський період. З огляду на когнітивні чинники утворення англійської колоративної композити пов’язано з формуванням у концептосистемі носіїв мови ментальної структури знань про об’єкт номінації, що на фоні вихідної установки номінатора передбачає активацію певної колоратеми та її зв’язків з іншими концептами. Колоратема є одиницею ментально-психонетичного комплексу, яка становить у ньому колірний корелят і формує слотову позицію у фреймовій моделі, відображаючи колірну співвіднесеність із компонентами як самого комплексу, так і з елементами інших ментально-психонетичних комплексів. Колоратеми, представлені у диктумі, відображають відносно істинні знання про колір (кореляція з фізичними параметрами кольору) колоратема-прототип і колоратема-інтенсифікат, асоціативно-термінальний компонент фрейму представляють колоратеми, які фіксують метафорично опосередковану співвіднесеність із пропозиційним компонентом диктуму, модусом і сферою психічних функцій колоратема-архетип, колоратема-психологема, колоратема-опозитив, колоратема-символ, етноколоратема, колоратема-міфологема, колоратема-трансгресив, колоратема-локатив, колоратема-фабрикатив, колоратема-медіатив і колоратема-компаратив, модус, представлений колоратемами, що відображають оцінку суб’єктом диктумних знань про колір, їх емоційне сприйняття колоратема-модус (негативна та позитивна).
Будь-яка з колоратем у сполученні з іншим потенційним компонентом когнітивної моделі репрезентують в ономасіологічній структурі колоративної композити вербалізований елемент, який відображає інтеріоризацію властивостей позначуваного.
Співвідношення ономасіологічної структури англійської колоративної композити з її значеннями та представленими складним словом концептами реалізується через ономасіологічні актуалізації номінативні кореляти лексико-семантичних варіантів багатозначного складного слова, які відображають категоріальну тотожність об’єктів номінації стосовно інших об’єктів у рамках семантичної структури цієї композити. Співвідношення ономасіологічних актуалізацій із семантикою багатозначної композити з колоративним компонентом знаходиться у прямій залежності від того типу внутріслівних зв’язків, які визначають взаємодію семантичних компонентів значень у семантичній структурі англійської колоративної композити.
Семантична структура багатозначної колоративної композити в англійській мові зумовлена внутріслівними зв’язками, які є відображенням тих процесів семантичних змін, сутність яких ґрунтується на встановленні залежності спільних колірних ознак у різних об’єктах номінації на основі психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта.
Психонетичний компонент колірного концепта представлений колоратемами, які відображають результати колірного впливу на непоняттєвий, емоційний елемент психічної діяльності людини, фіксуючи сутнісну характеристику кольору як стійку психологічну колірну асоціацію. Соціокультурний компонент колірного концепта складають колоратеми, в основі яких лежать різні суспільно-культурні значення кольору, його символічна у широкому розумінні репрезентація в культурі певного суспільства.
Виокремлено наступні типи внутріслівних зв’язків: інтенсіональний тип зв’язку, який характеризує відношення між значеннями на основі психонетичного компоненту колірного концепта; асоціативний тип зв’язку, основу якого визначають колоратеми соціокультурного компоненту колірного концепта, та інтенсіонально-асоціативний тип зв’язку, який визначає відношення між значеннями на основі психонетичного та соціокультурного компонентів колірного концепта. Аксіологічний підхід до аналізу семантичної структури англійської колоративної композити виявляє емотивний внутріслівний зв’язок. Такий зв’язок є результатом суб’єктивної оцінки асоціативних фрагментів знань про колір на підставі однієї з амбівалентних характеристик символічного або психологічного значення кольору, закріплених конекціями у модусі ментально-психонетичного комплексу.
Семантичне узгодження компонентів англійської колоративної композити демонструє зумовлену закономірність взаємозчеплення конституентів на підставі категоріальної архісеми колірна ознака”, яка є інтегральною семою, обмеженою лексико-семантичним полем колір”. У складі композити з колоративним компонентом ця сема представлена в кольоронайменуванні, корелюючи з відповідною потенційною семою не-колірного компоненту. Актуалізація потенційної семи зумовлена особливостями психологічної та соціокультурної моделі колірного концепта з огляду на етапи концептуалізації колірної картини світу представників англомовної культури. На когнітивному рівні семантичне узгодження передбачає активацію зв’язків певної колоратеми зі слотами відповідних рівнів фреймової моделі ментально-психонетичного комплекса, залежно від пріоритетності іманентної або ситуативної інтенції номінатора.
У сучасній англійській мові спостерігається тенденція до появи псевдокомпозитних номінацій, утворених за зразком компоненту, який вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі, що свідчить про метафоричне асоціювання, яке лежить в основі композитної номінації. Колоративні псевдокомпозити цього типу утворюють маргінальні категоріальні зони, заповнення яких здійснюється на основі концептуальної інтеграції структур вихідних колоративних композит. Концептуальна структура новоутвореної колоративної композити відображає часткову проекцію структур увідних просторів вихідних композит/композити та одночасне залучення (фонових) знань про психологічне або культурологічне значення кольору. Використання цих знань зумовлює кінцеве вивершення вивідної структури, визначаючи подальше формування ономасіологічної структури композити з колоративним компонентом.
Ономасіологічні структури колоративних композит в англійській мові виявляють вербалізовані елементи фреймової структури, відображаючи інтеріоризацію властивостей позначуваного в межах ономасіологічних категорій, які корелюють із концептуальними сферами ПРИРОДА, МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ, СУСПІЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ, МОДУС і ЛЮДИНА.
Англійські колоративні композити, співвіднесені з концептуальною сферою ПРИРОДА, представлені ономасіологічними категоріями назв рослин, тварин, хвороб рослин і тварин, назв природних феноменів. Корелятом концептосфери МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ є ономасіологічна категорія назв просторових об’єктів. Складні слова, що відображають суб’єктивно-ціннісне відношення людини до іншої людини/людей, реалізуються в ономасіологічних категоріях, співвіднесених із концептуальними сферами СУСПІЛЬНІ ОБ’ЄДНАННЯ та МОДУС. Ці мовні одиниці актуалізують ту сферу знань, яка представляє ціннісну парадигму людини, сформовану через систему індивідуально-суспільної оцінки у межах англомовної спільноти. Перша концептосфера об’єднує колоративні композити, які виражають ідею належності до певної групи людей. Виділяються ономасіологічні категорії назв расової, етнічної, соціальної та соціально-індивідуальної належності, а також назв соціальних угруповань. Інша сфера корелює з ономасіологічними категоріями назв особистісно-якісної та суспільно-якісної оцінки індивіда. Колоративні композити, що описують діяльнісний (суб’єктно-об’єктний) аспект людини у межах концептуальної сфери ДІЯЛЬНІСТЬ, об’єднуються в ономасіологічних категоріях назв діяча (nomina agentis), дії (nomina actionis), предикатів діяльності (тип діяльності), назв об’єктів людської діяльності та назв, що описують якісну характеристику цієї діяльності. Концептуальна сфера ЛЮДИНА представлена ономасіологічними категоріями назв біофізіологічних і соціальних особливостей людини, назв кольорів (як відображення перцептивної здатності людини).
Композита з колоративним компонентом в англійській мові демонструє пріоритетність змішаного типу мотивації, для якого характерним є висвічування колоратем-мотиваторів сфери диктуму (колоратеми-прототипу або колоратеми-інтенсифіката) у сполученні з асоціатами-терміналами. Пропозиційно-диктумну мотивацію характеризують зв’язки колоратем-мотиваторів сфери диктуму зі слотами рівнів генералізації, еквонімії, аргументів і предикатів. Окрема група англійськиих колоративних композит (концептосфера ДІЯЛЬНІСТЬ) у цьому типі мотивації представлена її категоріальним різновидом (процес ментального переосмислення у відношенні: об’єкт актант” або актант об’єкт”). Для асоціативно-термінального типу характерними є структурно-метафоричний різновид мотивації (зв’язок асоціативних колоратем-мотиваторів за подібністю або суміжністю з асоціатом-терміналом або терміналом гештальтного типу) та фразеологічний різновид, у рамках якого вербалізація ідіоматичного сполучення реалізується на основі етноколоратеми, колоратеми-модуса та колоратеми-символа. Особливим різновидом цього типу мотивації є синестезичний, для якого характерним є зближення концептів на основі інтрамодальності.
Композитні псевдомотивати з колоративним компонентом в англійській мові виявляють риси архаїзації кореневих компонентів, фонетичні зміни ономасіологічних ознак або розходження первісного значення компонента з сучасним. Псевдокомпозити демонструють стабільність мотиваційних зв’язків кореневого компонента-кольоронайменування із семантикою назви та, навпаки, руйнування цих зв’язків із боку іншого компонента.
Ономасіологічне узгодження колоративної композити в англійській мові визначає семантико-смисловий і номінативний радіус дії складного слова з колоративним компонентом, спрямованого відобразити ключовий концепт тексту на основі залучення опозитивних (граничних, контрарних і перехресних) пар кольоронайменувань для реалізації стратегій протиставлення у формуванні тексту. Когнітивним підґрунтям, що забезпечує дієвість механізму ономасіологічного узгодження на рівні колоративна композита текст”, є особливості категоріальної заданості колірного концепта, активізація якої у площині тексту реалізує номінативний потенціал композити з колоративним компонентом, забезпечуючи інтерпретацію текстового концепта згідно авторських стратегій організації твору.
Композити з колоративним компонентом в американському й британському варіантах англійської мови демонструють спорідненість процесів номінації на позначення характеристик особи, зовнішніх ознак тварин і природних феноменів. Часткова когнітивно-ономасіологічна відповідність ґрунтується на активації спільних позицій мотиваторів-кольоронайменувань у фреймі ментально-психонетичного комплексу. Повна когнітивно-ономасіологічна невідповідність фіксує вибір різних мотиваторів, актуалізуючи спільні семи у парі еквівалентів композита композита”, композита словосполучення”. У парі композита просте слово” семантичні зв’язки між невідповідними еквівалентами відсутні. Безеквівалентну лексику визначають відмінності інтенціональної установки номінатора, історичні події, реалії, що відображають суспільно-економічні характеристики окремого етносу, реалії природного оточення, характерні для певного регіону.

Відтворення специфіки національно-мовної картини світу визначає необхідність подальших досліджень колоративних композит у порівняльно-зіставному аспекті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арапов М. Лингвистическое путешествие в страну цвета // Знание сила. 1986. № 5. С. 36-39.
2. Багнюк А.Л. Філософія. Підволочиськ: Принтер-інформ, 1999. 588 с.
3. Базылев В.Н. Язык Ритуал Миф. М.: Моск. гос. лингв. ун-т, 1994. 227 с.
4. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392 с.
5. Белянин В.П. Психологические аспекты художественного текста. М.: Изд-во МГУ, 1988. 120 с.
6. Бенвенист Э. Индоевропейское именное словообразование. М.: Изд-во иностр. лит., 1955. 260 с.
7. Бичкова Л. Сяйво райдуги в словах // Мистецтво та Освіта. 1999. № 3. С. 11-14.
8. БичковаЛ. Кольористичні традиції античної архітектури, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва // Мистецтво та Освіта. 2000. № 2. С. 7-12.
9. Бортничук Е.И., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и фразеологизм // Вестник Киевского университета. 1990. Вып. 24. С. 3-6.
10. Брагина А.А. Цветовые” определения и формирование новых значений слов и словосочетаний // Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1972. С. 73-104.
11. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
12. Бычков В.В. Малая история византийской эстетики. К.: Путь к истине, 1991. 408 с.
13. Василевич А.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте (на материале цветообозначения в языках разных систем) / Отв. ред. В.Н. Телия. М.: Наука, 1987. 140 с.
14. Василевич А.П. Концепт телосложения в восприятии наивного носителя языка: часть и целое // Язык и когнитивная деятельность / Под ред. Р.М. Фрумкиной. М.: Изд-во АН СССР. 1989. С. 114-125.
15. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. К.: Наукова думка, 1988. 240 с.
16. Васильева О.В. О некоторых текстовых функциях имен цвета (на материале английского романа XVIII-XIX вв.) // Текст и его категориальные признаки: Сб. науч. тр. К.: Изд-во Киевск. гос. пед. ин-та иностр. яз. 1989. С. 35-39.
17. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1996. 416 c.
18. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков М.: Школа Языки русской культуры”, 1999. 780 с.
19. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philosophicus; Філософські дослідження. К.: Основи, 1995. 311 с.
20. Волков В.В. О регулярности реализации типовой словообразовательной парадигмы русских прилагательных со значением цвета // Филологические науки. 1989. № 1. С. 42-46.
21. Волков Н.Н. Цвет в живописи. М.: Искусство, 1985. 320 с.
22. Воробьева О.П. Реализация коммуникативных прав адресата художественного текста как показатель изменений языковой картины мира (на материале оригинала и переводов Беовульфа”) // Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). Сб. научн. тр. М.: Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. 1991. Вып. 375. С. 132-138.
23. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
24. Воробьева О.П. Семантическое пространство художественного текста: интерпретация мира и мир интерпретаций // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции. М.: Изд-во МГУ. 1997. С. 39-40.
25. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1982. Т. 2: Проблемы общей психологии. 504 с.
26. Гак В.Г. О семантической организации текста // Лингвистика текста. Материалы научной конференции. М.: Изд-во Моск. гос. пед. ин-та. 1974. Ч. 1. С. 61-66.
27. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
28. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистических исследований. М.: Наука, 1981. 139 с.
29. Гильдина А.К. О порождающем влиянии текста на образование сложных и производных слов в современном английском языке // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1985. С. 53-63.
30. Гинзбург Е.Л. Синтаксическая типология сложных слов (Внутренний” синтаксис сложений) // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1968. С. 203-239.
31. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. М.: Наука, 1979. 264 с.
32. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 206 с.
33. Гнатюк Л.В. Введение в философию настоящего. К.: Киевское братство, 1997. 326 с.
34. Голубец Н.В. Развитие семантических структур исконно английских корневых прилагательных цветообозначения // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1985. С. 64-71.
35. Голубец Н.В. Синонимические ряды прилагательных со значениями серый” и черный” в древне- и среднеанглийском языке // Омосемия и омография в естественных и машинных языках. Владивосток: Дальневост. науч. центр АН СССР. 1986. С. 129-138.
36. Гонта И.А. Структурные и семантические особенности композит-метафор в американском сленге: Дис... канд. филол. наук: 10.02.04. К., 2000. 194 с.
37. Грегори Р.Л. Глаз и мозг. М.: Прогресс, 1970. 270 с.
38. Грегори Р.Л. Разумный глаз. М.: Мир, 1972. 216 с.
39. ГуревичА.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. М.: Искусство, 1990. 396 с.
40. Гуссерль Э. Картезианские размышления. СПб: Наука, Ювента, 1998. 315 с.
41. Гюббенет И.В., Черезова Т.Л. Цветовое пространство в русском и английском языках // Категоризация мира: пространство и время. Материалы научной конференции. М.: Изд-во МГУ. 1997. С. 160-166.
42. Даниэль С.М. Искусство видеть. Л.: Искусство, 1990. 221 с.
43. Деменчук О.В. Колоративна композита як інтерпретація людиною культурно-історичного розвитку нації // Тези міжнародної наукової конференції Іноземна філологія на межі тисячоліть” / Відп. ред. В.О. Дмитренко. Харків: Константа. 2000. С. 56-57.
44. Деменчук О.В. Колоративна композита в англійській мові: феномен чи закономірність? // Вісник Київського лінгв. ун-ту. Серія Філологія. 2001. Т. 4. № 1. С. 170-182.
45. Деменчук О.В. Колоративна композита: до питання мовної категоризації // Наука і сучасність. Зб. наук. праць. К.: Київ Логос. 2001. Т. 23. С. 196-207.
46. Деменчук О.В. Колоративна композита: досвід фреймової семантики // Науковий вісник Волинського державного ун-ту. Філологічні науки. 2001. № 13. С. 36-42.
47. Деменчук О.В. Колоративна композита: особливості семантичної структури // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. статей. К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т. 2001. Вип. 7. С. 65-71.
48. Деменчук О.В. Колоративна композита у когнітивно-ономасіологічному аспекті // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” / За ред. В.К. Шпака. Черкаси: Черкаськ. інженер.-тех. ін-т. 2001. С. 66-67.
49. Деменчук О.В. Колоративна композита у мовній картині світу української та англійської націй: досвід когнітивно-ономасіологічного аналізу // Проблеми зіставної семантики. Зб. наук. статей / Відп. ред. М.П. Кочерган. К.: Київськ. держ. лінгв. ун-т. 2001. Вип. 5. С. 85-89.
50. Деменчук О.В. Колоративна композита і текст: інтерпретація через призму колірної категоризації // Тези V-ої Всеукраїнської конференції Нові підходи до філології у вищій школі” / За ред. А.М. Науменко. Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т. 2002. С. 300-301.
51. Демьянков В.З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория // Язык и структуры представления знаний. Сб. научно-аналитических обзоров. М.: ИНИОН Российской Академии наук, 1992. С. 39-77.
52. ДемьянковВ.З.Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С.17-33.
53. Домашнев А.И. О некоторых чертах национального варианта литературного языка (к характеристике национальных вариантов современного немецкого литературного языка) // Вопросы языкознания. 1969. № 2. С. 38-45.
54. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест. Минск: Харвест, 1999. 448 с.
55. Думбрэвяну И.М. Очерк по теории словосложения. Кишинев: Штиинца, 1980. 112 с.
56. Дюжикова Е.А. Некоторые особенности семантической организации сложных существительных, образованных способом словосложения в современном английском языке // Словосочетания и сложные слова в терминосистемах и литературной норме. Владивосток: Дальневост. науч. центр АН СССР. 1984. С. 43-57.
57. Дюжикова Е.А. Ономасиологическое исследование формирования значений субстантивных композитов современного английского языка // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1987. С. 90-99.
58. Дюжикова Е.А. Номинативные единицы типа прилагательное цвета + существительное в современном английском языке // Картина мира: лексикон и текст (на материале английского языка). Сб. науч. тр. М.: Моск. ордена Дружбы народов гос. лингв. ун-т. 1991. Вып. 375. С. 52-58.
59. Етимологічний словник української мови: В 7 томах / За ред. О.С. Мельничука. К.: Наукова думка, 1983-1989. Т.1-3.
60. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. 1999. Вип. 11. С. 12-25.
61. Жирмунская М.Л. Словообразовательные потенции прилагательных цветообозначения в современных германских языках: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. ордена Дружбы народов гос. пед. ин-т. М., 1982. 25 с.
62. Жюлиа Д. Философский словарь. М.: Международные отношения, 2000. 544 c.
63. Залевская А.А. Понимание текста: психолингвистический подход. Калинин: Калининск. гос. ун-т, 1988. 95 с.
64. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті90-ті роки ХХ століття: Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. К., 1999. 32 с.
65. Иванова Е.В. Сложные существительные с метонимическим переносом // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1985. С. 88-95.
66. Иваровская В.И. Лексическое значение цветовых прилагательных в синтагматико-парадигматическом и словообразовательном аспектах // Вестник Санкт-Петербургского Университета. 1998. Серия 2. Вып. 2. № 9. С. 104-109.
67. Игнатьева Н. Национальное и интернациональное в цветовых культурах // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1998. Вип. 2. С. 37-38.
68. Игнатьева Н. Цветовой язык традиционной культуры // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1998. Вип. 3. С. 63-64.
69. Игнатьева Н. Цветовые символы культуры средневековья (Христианство, Ислам) // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1998. Вип. 4-5. С. 99-100.
70. Игнатьева Н. Эволюция цветовых предпочтений эпохи Возрождения // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1998. Вип. 6. С. 89-90.
71. Игнатьева Н. Развитие науки о цвете в Западной Европе ХVІІ ХVІІІ в.в. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1999. Вип. 1. С. 50-52.
72. Каменский В. Организация цветовой среды города // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Зб. наук. пр. Харків: Харківськ. худ.-пром. ін-т. 1998. Вип. 2. С. 39.
73. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения. СПб: Наука, 1999. 471 с.
74. Каращук П.М. Роль семантических факторов в образовании сложных прилагательных в английском языке // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. Владивосток: Дальневост. гос. ун-т. 1978. Вып. 5. С. 14-21.
75. Карпі