КОМБІНОВАНЕ ЛІКУВАННЯ ГЛІОМ ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Короткий опис

АКАДЕМIЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «IНСТИТУТ НЕЙРОХIРУРГIЇ
ІМ. АКАД. А.П. РОМОДАНОВА»

На правах рукопису

КУЛИК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 616.831-006.484-089:615849+615.37+615.28

КОМБІНОВАНЕ ЛІКУВАННЯ ГЛІОМ
ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

14.01.05 - нейрохiрургiя

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Главацький Олександр Якович,
старший науковий співробітник,
доктор медичних наук

Київ 2008

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

4

ВСТУП.........

6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..

12

1.1. Історичні аспекти щодо класифікації гліом лобово-кльозної локалізації.....

12

1.2. Діагностика гліом лобово-кальозної локалізації...

15

1.3. Цитокінові фактори протипухлинного захисту в світлі теорій нейроонкогенезу .

18

1.4. Сучасні методи лікування

21

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

29

2.1. Характеристика власних спостережень..

29

2.2. Методи досліджень..

36

РОЗДІЛ 3. ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНІ ТА ГІСТОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛІОМ ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

41

3.1. Топографо-анатомічні особливості лобово-кальозної ділянки та варіанти розміщення лобово-кальозних гліом ....

41

3.2. Гістобіологічні особливості гліом лобово-кальозної локалізації...

50

РОЗДІЛ 4. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ГЛІОМ ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ...

56

4.1. Клініко-неврологічна діагностика гліом лобово-кальозної локалізації.

57

4.2. Експертна оцінка якості життя хворих з ГЛКЛ.........................

65

4.3. Інструментальні методи дослідження.................

67

4.3.1. Комп’ютерна томографія

67

4.3.2. Магнітно-резонансна томографія..

72

4.3.3. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія.

77

4.3.4. Ангіографічне обстеження (КАГ)..

80

РОЗДІЛ 5. ЗМІНИ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ З ЛОБОВО-КАЛЬОЗНИМИ ГЛІОМАМИ...................

85

РОЗДІЛ 6. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ...

98

6.1. Хірургічне лікування..

98

6.1.1. Хірургічна тактика видалення лобово-кальозних гліом залежно від ТАВ їх розміщення

117

6.1.2. Паліативні операції при гліомах лобово-кальозної локалізації....

123

6.1.3. Аналіз післяопераційних ускладнень післяопераційної летальності...

125

6.2. Антибластичне лікування

128

6.2.1. Хіміотерапія при лобово-кальозних гліомах......................

129

6.2.2. Променева терапія при лобово-кальозних гліомах ..

134

6.3. Методи підвищення ефективності комбінованого лікування..

136

РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГЛІОМАМИ ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ..

137

ПІДСУМОК............

147

ВИСНОВКИ

150

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

152

......

177

ДОДАТОК Б....

178

ДОДАТОК В....

179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГКГ-І

- Головний комплекс гістосумісності першого типу

ГКГ-ІІ

- Головний комплекс гістосумісності другого типу

ГМ

- Головний мозок

ГМ-КСФ

- Колоній стимулюючий фактор

ГРГП

- Глибинно розміщені гліальні пухлини

ГЛКЛ

- Гліоми лобово-кальозної локалізації

ВООЗ

- Всесвітня організація охорони здоров’я

ВЧГ

- Внутрішньочерепна гіпертензія

ВПС

- Вентрикулоперитонеостомія

ДНК

- Дезоксирибонуклеїнова кислота

ІКК

- Імунокомпетентні клітини

ІК

- Індекс Карновського

ІНФ-g

- Інтерферон гамма

ІНХ

- ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМНУ»

КПС

- Кістоперитонеостомія

КАГ

- Каротидна ангіографія

КЕЕГ

- Комп’ютерна електроенцефалографія

КТ

- Комп’ютерна томографія

ЛАК

- Лімфокін-активовані клітини

ЛШС

- Лікворо-шунтуюча система

МРТ

- Магнітно-резонансна томографія

ОФЕКТ

- Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія

РО

- Резервуар типу Омайя

ТАВ

- Топографо-анатомічний варіант

ТМО

- Тверда мозкова оболонка

УЗА

- Ультразвукова аспірація (аспіратор)

ФВЗ

- Функціонально важлива зона мозку

ФВС

- Функціонально важлива структура мозку

ф-МРТ

- Функціональна МРТ

ЦНС

- Центральна нервова система

ЧМТ

- Черепно-мозкова травма

ШК

- Шкала Карновського

СD

- Cluster designation кластер диференціації

СD4+

- Т-хелпери (лімфоцити)

СD8+

- Т-кіллери (лімфоцити)

IL

- Інтерлейкін

ТNF-а

- Фактор некрозу пухлин

ВСТУП
Актуальність теми. Незважаючи на постійне збільшення знань в різних сферах нейроонкології, науково-технічний прорив у методах нейровізуалізації, постійне вдосконалення хірургічної техніки та анестезіологічного забезпечення, перед практикуючим лікарем донині гостро постають питання диференційованого підходу до вибору тих чи інших методів комбінованого лікування гліальних пухлин головного мозку залежно від їх локалізації та гістобіологічних властивостей [6, 92, 130, 170, 171, 172, 250]. Особливо це стосується пухлин з глибинним поширенням, які становлять понад 60 % від усіх супратенторіальних гліом [37, 43, 44, 82, 111, 217]. Серед них найчисельнішу групу становлять гліальні пухлини лобово-кальозної локалізації (ГЛКЛ) (за даними Главацького О.Я., 2001 рік - 21,5% від усіх гліом супратенторіальної локалізації). Важкодоступне розташування пухлин цієї локалізації в поєднанні з гістобіологічними особливостями та інфільтративним характером росту в більшості випадків несприятливо впливає на результати хірургічного лікування. Недостатнє знання особливостей топографії лобово-кальозних гліом призводить в одних випадках до необґрунтованого радикалізму з ушкодженням підкіркових утворень та магістральних судин басейну передньо-мозкової артерії, що викликає незворотні порушення життєво важливих функцій організму і, навпаки, в інших випадках таке незнання топографії обмежує можливості хірургічного етапу лікування, зводячи його, у кращому разі, до парціального видалення пухлини.
Це суттєво впливає на ефективність лікування, в цілому погіршуючи найближчі та віддалені результати, якість та тривалість життя [201].
Окремо взяті хірургічні методи видалення ГЛКЛ, включаючи навіть операції візуально-повного, субтотального видалення, не можуть забезпечити успішних результатів лікування в зв’язку з тим, що саме при такій локалізації радикальність завжди умовна, що проявляється продовженим ростом пухлини в короткі строки після операції. Тому лікування глибинно-розміщених пухлин, базуючись на міждисциплінарному підході, включає різні види протипухлинної антибластичної та променевої терапії [42, 84, 85, 124, 156, 197, 203, 219].Однак загальноприйняті схеми такого лікування потребують подальшого вдосконалення з використанням нових методичних пiдходiв [17, 49, 134, 135, 137, 157, 209 ,221, 234, 248, 259].
Окрім проблемних та дискутабельних питань, що формують актуальність даної роботи, необхідно зазначити і той факт, що в порівнянні з минулими роботами (Мякшин В.А., 1984; Качков И.Я., 1987) можливості сучасної доопераційної діагностики (Розуменко В.Д, 1998), хірургічної техніки, анестезіологічного забезпечення, що створює оптимальні умови для збільшення радикальності видалення ГЛКЛ цілком відмінні [130].
В зв’язку з цим ми досліджуємо ГЛКЛ, які раніше вважались іноперабельними, як групу гліом, яка може піддаватися більш повному видаленню зі збереженням високих показників післяопераційної якості життя і характеризуватися низькими показниками післяопераційного неврологічного дефіциту і післяопераційної летальності [133].
Ці нові досягнення хірургічного етапу лікування були використані нами з метою оптимізації комбінованого лікування пацієнтів з ГЛКЛ.

Зв’язок роботи з науковими темами та програмами.
Робота пов’язана з комплексною НДР ДУ«Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» № держреєстрації 0107U001193 «Розробити диференційовані методи лікування гліом півкуль великого мозку з медіанним поширенням» (2007-2009).

Мета дослідження. Поліпшити результати комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних та нехірургічних методів лікування на основі даних клініко-статистичного прогнозування.

Завданнями дослідження є наступні:
1. Визначити пріоритетність та послідовність застосування сучасних методів діагностики ГЛКЛ та діагностичну цінність кожного з них.
2. Вивчити хірургічну анатомію гліом лобово-кальозної ділянки головного мозку та встановити їх основні топографо-анатомічні варіанти (ТАВ).
3. Вивчити зміни імунологічних показників у хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації при різних ТАВ
4. Проаналізувати результати хірургічного лікування залежно від обсягу втручання та застосування мікрохірургічних технологій.
5. Проаналізувати результати комбінованого лікування залежно від методів та засобів антибластичної терапії.
6. На основі застосування високоінформативних методів статистичного аналізу встановити основні прогностичні фактори, які визначають найближчі та віддалені результати лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації.

Об’єкт дослідження гліоми лобово-кальозної локалізації.
Предмет дослідження методи комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, їх диференційоване використання, аналіз ефективності, клініко-статистичне прогнозування.
Методи дослідження.
1. Клінічні загально клінічний огляд, обстеження, неврологічне дослідження;
2. Нейровізуалізаційні комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ) головного мозку та каротидна ангіографія (КАГ).
3. Лабораторно-імунологічні - кількісне вивчення основних популяцій Т- і В- лімфоцитів, дослідження їх функціонального стану на основі реакцій бласттрансформації з різноманітними антигенами, оцінка факторів доімунної резистентності, таких як цитотоксичності мононуклеарів, фагоцитарної та адгезивної активності нейтрофілів, визначення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), імуноглобулінів класів M, G, A, цитокінів: INF-a, INF-y, TNF-a, IL-1ß, IL-8, IL-10.
4. Патоморфологічні;
5. Топографо-анатомічні;
6. Клініко-статистичні статистична обробка матеріалу з використанням моментного методу Каплан Мейера.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на достатній кількості клінічного матеріалу на основі методів математично-просторового моделювання побудовано тримірні моделі розташування гліом лобово-кальозної ділянки та вивчено їх топографо-анатомічні особливості.
Вперше проведено клініко-топографічне співставлення варіантів розміщення лобово-кальозних гліом на МР- томограмах з їх топографо-анатомічними варіантами.
Визначено тактику хірургічного втручання на всіх етапах видалення лобово-кальозних гліом залежно від їх варіантів розміщення.
На основі аналізу результатів імунологічних досліджень встановлено достовірну залежність Т-клітинних порушень від топографо-анатомічного варіанту лобово-кальозних гліом.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених клініко-інструментальних досліджень та лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, здобувачем визначено діагностичний алгоритм з урахуванням прогностичних факторів, що дозволить оптимізувати діагностику ГЛКЛ, та уникати дублювання вивчення одних і тих же параметрів у хворих, які готуються до оперативного втручання. Систематизовано покази та протипокази до лікування гліом лобово-кальозної локалізації.
Тактика хірургічного втручання на всіх етапах видалення лобово-кальозних гліом залежно від їх топографо-анатомічних варіантів висвітлює основні критичні моменти, які мають бути враховані хірургом для запобігання ускладнень.
Обґрунтовано необхідність проведення імуномодулюючої терапії в післяопераційному періоді у хворих при всіх варіантах лобово-кальозних гліом.
Встановлено, що аналіз показників виживання хворих з лобово-кальозними гліомами є надійним та достовірним методом оцінки ефективності лікування та прогнозування його наслідків і може бути ефективно використаним в таких дослідженнях.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Особисто проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури. Спільно з керівником д.мед.н. О.Я. Главацьким сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено результати та висновки, на основі їх розроблено диференційований підхід до методів діагностики та лікування.
Самостійно проведено клініко-статистичну обробку матеріалів дослідження. Побудовано просторові моделі топографо-анатомічних варіантів лобово-кальозної ділянки та на їх основі, під керівництвом проф. Шамаєва М.І. , визначено топографо-анатомічні варіанти лобово-кальозних гліом.
Дисертант особисто виконав оформлення ілюстративного матеріалу.
Автор брав участь в оперативних втручаннях, проведених д.мед.н. Главацьким О.Я., к.мед.н. Хмельницьким Г.В. та в лікуванні хворих з ГЛКЛ.
Результати лабораторних імунологічних досліджень проаналізовані автором у відділі нейроімунології Інституту нейрохірургії під керівництвом проф. Лісяного М.І. (зав. відділом нейроімунології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України»). Результати КТ, МРТ, КАГ обстежень хворих з ГЛКЛ вивчені та проаналізовані автором під керівництвом завідувача відділу нейрорентгенології ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» Робака О.П.. Результати ОФЕКТ- досліджень вивчені та проаналізовані автором під керівництвом завідувача відділу радіоізотопних досліджень ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» к.мед.н. Макєєва С.С.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на ІІІ-му з’їзді нейрохірургів Росії (Москва, 2006 р.), на VII-й міжнародній конференції молодих онкологів (Київ 2006 р.).
Апробація дисертації проведена на сумісному засіданні Вченої ради Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», кафедр нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика та Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Української асоціації нейрохірургів від «01» лютого 2008 року (протокол № 6).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 друкованих праць, з них 1 монографічна робота, 3 статті та 8 тез доповідей на з’їздах та конференціях.

Обсяг та структура дисертації.
Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 7-и розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 190 сторінок машинопису. Дисертація ілюстрована 47 рисунками і містить 20 таблиць. Список використаних джерел містить 259 найменування, з них 187 кирилицею, 72 латиницею.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. В роботі представлено нове, теоретично обґрунтоване вирішення проблеми підвищення ефективності комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, яке полягає в розробці оптимального діагностичного алгоритму та диференційованого підходу до обрання методів їх лікування.
2. В останні десятиріччя (1986-2006 роки) достеменно статистично не виявлено тенденції до зростання захворюваності на гліоми лобово-кальозної локалізації. Переважна кількість хворих припадала на найбільш працездатний: молодий (29%) та зрілий вік (48%). Гліоми лобово-кальозної локалізації в рівній мірі виявлялися як у як осіб чоловічої, так і жіночої статі (1,2:1).
3. Серед гліом лобово-кальозної локалізації значно переважають пухлини високого ступеня злоякісності: низькодиференційовані гліоми становили 74% всіх спостережень, високодиференційовані 26%. Серед злоякісних гліом у 39% хворих спостерігалися анапластичні астроцитоми; у 23% - гліобластоми та гліосаркоми; в 12% - анапластичні олігодендрогліоми та олігодендроастроцитоми.
4. Виділено основні топографо-анатомічні варіанти розташування гліом лобово-кальозної локалізації, які відрізняються між собою як клінічним перебігом так і тактикою хірургічного лікування: кальозно-латеральні гліоми (50,62%), кальозно-передньо-базальні гліоми (25,94%), кальозно-прецентральні (15,21%), кальозно-медіальні (8,23%). В 71,32% випадків пухлини проростали через мозолясте тіло в протилежну гемісферу головного мозку.
5. Клінічна картина захворювання найчастіше проявлялась гіпертензійним синдромом (93%). Виникнення застійних явищ (44,2%) на очному дні при гліомах лобово-кальозної локалізації було обумовлено не тільки варіантом розташування пухлини, а і ступенем її анаплазії.
6. Магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія є найбільш інформативними діагностичними методами об’єктивізації пухлинного ураження. Магнітно-резонансна томографія, завдяки своїй поліпозиційності надає можливість деталізувати взаємовідношення пухлини з оточуючими парамедіанними та медіанними мозковими структурами, церебральними судинами, шлуночками мозку, оцінити інтенсивність перифокального набряку. Комп’ютерна томографія дозволяє не тільки встановити локалізацію, розміри, ступінь виразності гідроцефалії та перифокального набряку, дислокації серединних структур, а і передбачити у більшості випадків гістоструктурні властивості лобово-кальозних гліом.
7. Головним завданням хірургічного лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації незалежно від варіанту розташування пухлини є максимальна її резекція та виконання внутрішньої декомпресії з метою підготовки хворого до проведення адьювантних методів лікування.
8. Використання сучасних мікрохірургічних технологій сприяє підвищенню радикальності видалення гліом лобово-кальозної локалізації, мінімізації інтраопераційних та ранніх післяопераційних ускладнень, що дозволило знизити летальність за останні 20 років в середньому до 6,3% і практично нівелювати її в 2004-2006 роках.
9. Для досягнення високої ефективності комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, при операціях візуально повного, субтотального їх видалення показано застосування адьювантної поліхіміотерапії, в той час як при операціях часткового видалення, біопсії - променевої терапії чи її поєднанням з монохіміотерапією.
10. Зміни імунологічних показників крові у хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації проявляються порушеннями в Т-клітинній ланці імунітету, на рівень яких впливає топографо-анатомічний варіант розташування пухлини. Найбільш виразні порушення функціонування Т-лімфоцитів було виявлено при кальозно-передньо-базальному топографо-анатомічному варіанті.
11. Прогностично значимими факторами, які статистично визначали виживаність хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації були: радикальність оперативних втручань, використання мікрохірургічних технологій і диференційоване застосування методів антибластичної терапії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашев-Константиновский А.Л., Канюка Ю.И. Психопатологическая характеристика глиом срединных и парамедианных отделов большого мозга //Проблемы нейрохирургии: Респ. межвед. сб.-.- К.: Здоров’я, 1970.- Вып. 3.- С. 76-81.
2. Авцин А.П., Кондакова Л.И., Халанский А.С. Биологические основы нейроонкологии //Вест. РАМН.-1993.-№7.-С. 51-54.
3. Адо А.Д. О взаимосвязи нервной и иммунокомпетентной систем //Вест. РАМН.-1993.-№7.-С. 48-51.
4. Андронов А.В., Крымский В.А., Лобанов Г.В. Профилактика и лечение лучевых реакций и осложнений при внутричерепных опухолях//Медицинская радиология и радиационная безопасность.-Т. 43.-1998.-№4.-С.20-23.
5. Ахундов С.Г. Клиника и диагностика опухолей больших полушарий головного мозга. Баку: Азернешр, 1968.- 202 с.
6. Бабчин И.С., Бабчина И.П. Клиника и диагностика опухолей головного и спинного мозга. Л.: Медицина, 1973.- 184 с.
7. Бейли Н. Математика в биологии и медицине: Пер. с англ. М.: Мир, 1970.-326 с.
8. Беков Д.Б, Михайлов С.С. Атлас артерий и вен головного мозга.- М.: Медицина, 1979.- С. 22-74, 109-231.
9. Бережная Н.М. Интерлейкины в регуляции функций иммунокомпетентных клеток - участников противоопухолевой зашиты // Зкспериментальная онкология.-1999.-Т.21.-№2.- С. 83-96.
10. Бережная Н.М., Горецкий Б.А. Интерлейкин-2 и злокачественные новообразования.-Киев: Наукова думка.-1992.- С-172.
11. Бехтерев В.М. Проводящие пути спинного и головного мозга. Ч 1-2. СПб.- 1895-1898
12. Биктимиров Р.Т., Качков И.А., и др. Прогностические факторы при злокачественных глиомах больших полушарий головного мозга//Второй съезд нейрохирургов Рос. Федерации.- Нижний Новгород, 1998.- С. 106.
13. Блинков С.М. Ангиоархитектоника и рост глиом головного мозга// Клиника, диагностика и лечение глиом головного мозга.- Л., 1973. С. 62-64.
14. Блинков С.М. Геометрия глиом, ее связь с кровоснабжением мозга и значение для нейрохирургической клиники// Опухоли головного мозга/ Под ред. Арутюнова.- М., 1975.- С. 191-197.
15. Блинков С.М. Геометрия глиом, ее связь с кровоснабжением мозга и значение для нейрохирургической клиники. // Опухоли головного мозга/ Под ред. Арутюнова.- М., 1976. - С. 361-362.
16. Блинков С.М. Кровоснабжение мозга и направление роста внутримозговых опухолей// Тр. І Всесоюз. конф. нейрохирургов.- Л., 1958.- С. 462-464.
17. Блохин Н.Н. Комбинированное и комплексное лечение злокачественных опухолей.//Вопр. Онкологии.- 1973.- №1.- С.3-16.
18. Болтянский В.Г. О понятиях площади и обьема.//Квант-1977.-№5.-С.2-9.
19. Бутрим А.И., Главацкий А.Я., Цветкова А.Я., Новопашенная А.А. Новые подходы к радиотерапии глиальных опухолей головного мозга. // Межрегиональная научно-практическая конференция „Новые технологии в лечении опухолей центральной нервной системы” (Новосибирск, 17 сентября 2004 г.). С. 5-6.
20. Бутрім О.І., Цвигун Г.В., Цвєткова В.В., Новопашенная В.В., Главацький О.Я. Променева терапія в комплексному лікуванні злоякісних гліальних пухлин головного мозку: стан та перспективи розвитку.//Український радіологічний журнал. 2004. №2. С. 147-149.
21. Васильева И.Г., Главацкий А.Я., Чопик Н.Г., Олексеенко Н.П., Любко О.И., Галанта Е.С. Химиорезистентность глиом головного мозга как результат реализации их генотипа // Український нейрохірургічний журнал. 2004. №4. С. 13-19.
22. Васильєва І.Г., Главацький О.Я., Розуменко В.Д., Чопик Н.Г., Олексенко Н.П., Цюбко О.І., Галанта О.С. Хіміорезистентність гліом головного мозку людини як наслдок генетичних особливостей організму. // (X Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Чернівці-Київ-Чікаго, 26-28 серпня 2004 р.), С. 318-319.
23. Васкин И.С., Шевальє А.В. Нейроэктодермальные опухоли больших полушарий головного мозга.// Хирургия центральной нервной системы/ Под ред. В.М. Угрюмова, Л.: Медицина, 1969.- Ч.1.- С. 364-403.
24. Верещагин Н.В., Брагина Л.К., Вавилов С.Б., Левина Г.Я. Компьютерная томография головного мозга. - М.: Медицина.- 1986.- 251с.
25. Виниченко Г.С. Вены коммисуральных путей больших полушарий головного мозга человека: Автореф. дисканд.мед.наук.- Донецк, 1969.-19с.
26. Виниченко Г.С. Вены мозолистого тела головного мозга человека. //Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии.- 1968.- № 4.- С. 10-17.
27. Виноградова И.Н. Результаты хирургического лечения глиом больших полушарий мозга в зависимости от их топографического расположения. //Вопр. нейрохирургии.-1972.-№1.- С. 20-25.
28. Вяльцева Ю.Ю., Бухвалов И.Б., Василов Р.Г. Дифференциальная иммуноцитохимическая диагностика опухолей центральной нервной системы человека с помощью моноклональных антител. //Арх. патологии.- 1996.-№2.- С 28-32.
29. Галахин К.А., Югринов О.Г., Курик Е.Г., Мельник Н.Н., Кошубарова М.В., Полякова Т.В., Баздырев В.В. Химиотерапевтический патоморфоз злокачественных опухолей // Укр. хіміотерапевт. журн. -2000.- № 4.- С 8-12.
30. Гарбузенко Т.С., Потапнев М.П. Влияние лимфоидннх клеток человека на антителозависимую клеточную цитотоксичность нейтрофилов против опухолевых клеток //Иммунология.-1996.-№1.- С. 20-24.
31. Гейдман Б.П. Площади многоугольников, Библиотека «Математическое просфещение», М.: МЦНМО.-2001-24 с.
32. Главацкий А.Я. Активная иммунотерапия в комбинированном лечении злокачественных глиом головного мозга: Автореф. дис. к.м.н. -Киев. - 1987.-С. 15-29.
33. Главацкий А.Я. Активная иммунотерапия как этап комбинированного лечения злокачественных глиом головного мозга. 4-й Всесоюзный съезд нейрохирургов (Ленинград, 11-14 октября 1988 г.). Тез. докл. М., 1988 С.214-215.
34. Главацкий А.Я. Изменение показателей крови у больных со злокачественными глиомами головного мозга и их коррекция при активной иммунотерапии. В кн.: VI Респ.науч.конф. молодых ученых-медиков по вопросам гематологии и трансфузиологии: Тез.докл. — Ивано-Франковск, 1985. С.92.
35. Главацкий А.Я. Ликворошунтирующие операции в лечении глиом глубинной локализации// Первый съезд нейрохирургов России: Тез. докл. 14-17 июня, г. Екатеринбург, 1995.- С. 359.
36. Главацкий А.Я. Прогнозирование эффективности ликворошунтирующих операций при глиальных супратенториальных опухолях// Укр. мед. альманах. 1999. Т.2, №3 (додаток).- С.19-21.
37. Главацкий А.Я., Канюка Ю. И., Деньгуб В. В. Лечение больных с глиомами лобно-каллёзной локализации// Нейрохирургия: Респ. межвед. сб.-К.: Здоровья, 1992.Вып. 25.-С. 67-73.
38. Главацкий А.Я., Лисяный Н.И., Затула Д.Г., Маркова О.В., Приходченко И.А., Просвирнева Г.М. Клинико-экспериментальное изучение эффективности активной иммунотерапии и особенности формирования противоопухолевого иммунитета при глиомах головного мозга. В кн.: Клеточные основы противоопухоле-вого иммунитета. Гибридомы: Тез.докл. Всесоюз.симпози-ума. — М., 1985 С.2729.
39. Главацкий А.Я., Олейник Г.М., Крачковский М.Г., Хмельницький Г.В. Влияние бротеофина на клинико-биохимические показатели крови больных со злокачественными опухолями головного мозга // Сборник тезисов XII Российского национального конгресса «Человек и лекарство». Москва. 2005. С.89 - 90.
40. Главацкий О.Я., Олейник Г.М., Кулик А.В. Эффективность противоопухолевого препарата бротеофин у больных со злокачественными опухолями головного мозга // Сборник тезисов XII Российского национального конгресса «Человек и лекарство». Москва. 2005. С.90.
41. Главацький О., Хмельницький Г., Лисенко С., Кулик О., Данчук С. Локальна хіміотерапія в комбінованому лікуванні хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації // Укр. нейрохірург. журн. 2006. -- №1. С.28.
42. Главацький О.Я, Хмельницький Г.В., Олійник Г.М., Олексенко Н.П. Роль антибластичної хіміотерапії в комбінованому лікуванні гліом, що локалізуються в глибинних структурах мозку або функціонально важливих його зонах//Бюл. УАН.-1998.-№7.-С.80-85
43. Главацький О.Я. Диференційоване лікування гліом супратенторіальної локалізації та прогнозування його результатів: Автореф. дис д-ра мед. Наук: 14.01.05/Ін-т нейрохірургії ім. Акад. А.П. Ромоданова. -К., 2001.- 42с.
44. Главацький О.Я. Лікворошунтуючі операції у лікуванні глибинних пухлин мозку. VI Конгрес світової федерації українських лікарських товариств (9-14 вересня, 1996 р. м. Одеса). Тезіси доповідей. Одеса, 1996 С. 160.
45. Главацький О.Я. Диференційоване лікування гліом супратенторіальної локалізації та прогнозування його результатів: Дисд-ра мед. наук: К., 2001.- 405 с.
46. Главацький О.Я. Лікування гліальних пухлин головного мозку глибинної локалізації// IV Конгрес світової федерації українських лікарських товариств (4-9 вересня, 1994 р., м. Дніпропетровськ): Матеріали з’їзду.- С. 128.
47. Главацький О.Я. Хірургічна корекція порушень ліквороциркуляції при супратенторіальних гліомах глибинної локалізації роль лікворошунтуючих операцій// Бюл. УАН. 1999. Вип. 1 (8). С. 95-100.
48. Главацький О.Я., Хмельницький Г.В., Лисенко С.М. Методика проведення місцевої хіміотерапії в нейроонкологгії // Клін. Хірургія.-2002.-№10.-С 58-59.
49. Гнатышак А.И. Современное состояние и перспективы развития лучевой, химио- и гормонотерапии злокачественных опухолей //Клин. хірургія.-1975.- №11.- С.1-7.
50. Гнедкова И.А. Изменения в «регуляторном звене» иммуногенеза у нейроонкологических больных и их клиническое значение: Автореф. дис канд.мед.наук: 14.00.28; 14.00.36/-Киевский НИИ нейрохирурги.-К.,1991.-С. 18-19.
51. Гнедкова И.А. Иммунорегуляторное влияние клеток головного мозга на функциональную активность периферических мононуклеаров в тестах in vitro:. // Иммунная система головного мозга /Под ред. Н.И. Лисяного.-К., 1999.-С. 76-100.
52. Гнедкова И.А., Лисяный Н.И., Маркова О.В., Ромоданов С.А., Олейник Г.М., Аннин Е.А., Главацкий А.Я., Хмельницкий Г.В. Иммуномониторинг комбинированного лечения нейроонкологических больных. Иммунология и аллергия. 1990. С. 82-86.
53. Горбунова В.А. Темодал новые возможности и перспективы лечения опухолей головного мозга// Фарматека.-2004.-№18.-С. 15-20.
54. Гордеев В.И., Александрович Ю.С. Качество жизни (QOL).-С-Петербург «Речь» .-2001.- 197 с.
55. Грицай Н.Н., Мищенко В.П. Проблемы гемостаза в неврологии.- К.: Здоров’я.-2000.- 154с.
56. Деденко И.К., Литвинюк В.А., Касымов Ш.З. Гипертермия, гипергликемия и аутотрансфузии в комплексном лечении онкологических больных.- К.: Нора-принт, 2001.- 317 с.
57. Евстратова Е.В. Клиника и комплексное лечение опухолей задних отделов ІІІ желудочка мозга: Автореф. дисканд.мед. наук.- Л., 1986.-19с.
58. Єлконин Б.Л., Тополянский А.В., Киссин А.Г., Левин О.С. Скорая помощь//Справочник практического врача.- М.: Медпресс-информ, 2003.- С. 52-18.
59. Закалюжний М.М., Андрейчин М.А. Посібник з анатомічної і клінічної термінології.- К.,1993
60. Земская А.Г., Лещинский Б.И., Опухоли головного мозга астроцитарного ряда.- Л.: Медицина, 1985.- 216с.
61. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. Руководство для врачей.- М.: Медицина, 1991.- 640с.
62. Зозуля Ю.А. Ангиографическое исследование топографических соотношений между сосудами головного мозга в диагностике внутримозговых опухолей, поражающих мозолистое тело// Вопросы невропатологи и психиатрии: Материалы итоговой науч. конф. ЗИУВ им. М. Горького. - Запорожье, 1969.- С.54-57.
63. Зозуля Ю.А. Современные возможности инструментальной диагностики заболеваний центральной нервной системы// Лікування та діагностика.-1997.-№1.- 8 с.
64. Зозуля Ю.А., Лапоногов О.А., Трош Р.М. Опухоли зрительного бугра и подкорковых узлов головного мозга.- К.: Здоров’я, 1977.-192с.
65. Зозуля Ю.А., Розуменко В.Д., Лысяный Н.И., Главацкий А.Я. Принципы и перспективы комплексного лечения глиом мозга //II Съезд нейрохирургов России(16-19 июня 1998г. Н-Новгород): Материалы съезда.- СПб., 1999.-С.106.
66. Зозуля Ю.А., Рудченко В.В. Клинические проявления и хирургическая тактика при внутримозговых опухолях, проростающих мозолистое тело. В кн.: Проблемы нейрохирургии.- К.: Здоровья, 1970.- Вып. 3. - С. 61-67.
67. Иванов В.К. Математическое моделирование и оптимизация лучевой терапии.-М.,1986.-С. 20-22.
68. Игнатьева Г.А. Современные представления об иммунитете (контуры общей теории).// Патологическая физиология и Экспериментальная терапия.-2003.-№2.-С. 2-7.
69. Иммунная система головного мозга. /Под. ред. Н.И. Лисяного.- К., 1999.- 216 с.
70. Кабанник А.О. Об олигодендроглиомах с внутрижелудочковым ростом// Тр. Киевского н-и. ин-та психоневрологии.-1949.-Т. 12.- С 76-80.
71. Кавтарадзе Н.Н. Некоторые клинические и патоморфологические аспекты эпилепсии при опухолях головного мозга // Автореф. дисканд. мед. наук: 14.00.28.- Тбилисси., 1972.-18с.
72. Качков И.А. Комбинированная терапия больных со злокачественными супратенториальными глиомами: Автореф. дисканд. мед. наук: 14.00.28/ НИИ нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко.-М.,-1987.- 20с.
73. Кисилевич М.В. Адоптивная иммунотерапия при злокачественных новообразованиях.//Вестник РАМН.-2003.-№1.-С. 40-44.
74. Кислицын Ю.В. Изменения иммунологических показателей крови у больных с глиальными опухолями головного мозга // Ж-л. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.-2000.-№ 2.-С. 51-52.
75. Клюшкин И.В. Бахтиозин Р.Ф., Ибатулин М.М., Чувашаев И.Р., Зинин В.Н., Ильясов К.А., Софиуллин А.Г. МР-томография в диагностике опухолей головного мозга // Казан. Мед. журн.-1993.-№3.- С. 180-184.
76. Кобяков Г.Л. Химиотерапия в лечении злокачественных внутримозговых опухолей// Новое в химиотерапии.- 2002.-Т.4., №1.- С. 29.-35.
77. Комплексное лечение злокачественных глиом больших полушарий головного мозга // Вопр. онкологи.-1997.- №6.-С. 610-612.
78. Коновалов А.Н., Потапов А.А., Лошаков В.А., Олюшин В.Е., Корниенко В.Н., Ярцев В.В., Пронин И.Н., Коршунов А.Г., Голанов А.В., Кобяков Г.Л., Маряшев С.А., Зеленков П.А. Стандарты, рекомендации и опции в лечении глиальных опухолей головного мозга у взрослых// Журн. Вопр. Нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко.-2006.-№2.-С.3-11.
79. Коновалов Ю.В., Подгорная А.Я. Материалы к изучению клиники опухолей мозолистого тела// Вопр. нейрохирургии.-1937.-Т. 1, №4.- С. 40-57.
80. Коновалова Е.П. Проводящие пути// Многотомное руководство по неврологии.- М.: Медгиз.-1957.- Т. 1, кн. 2.-С. 166-192.
81. Копяковский Ю.И., Рудченко В.В., Щеглов В.И. Клинические особенности внутримозговых опухолей, поражающих медианные отделы лобних долей головного мозга// Пробл. нейрохирургии: Респ. межвед. сб.- К.:, Здоров’я, 1970.- Вып. 3.- С. 33-39.
82. Корст Л.О. Двусторонние лобно-мозолистые опухоли// Многотомное руководство по неврологии/Ред. Тома Г.П. Кормянский, И.Я. Роздольский.-..- М.: Медгиз, 1961.-Т. 5. С. 219-223.
83. Коршунов А.Г., Сычева Р.В., Голанов А.Р. Иммуногистологическое изучение апоптоза в глиобластомах больших полушарий головного мозга//Арх. патологии.-1988.-№3.-С.23-27.
84. Коршунов А.Г., Сычева Р.В. Иммуногистохимическое изучение экспрессии антигена ядер пролиферирующих клеток в астроцитарных глиомах больших полушарий головного мозга // Арх. патологии.- 1996.-№2.- С 32-34.
85. Корытова Л.И., Жабина Р.М., Хазова Т.В., Сокуренко В.П., Гопта Е.В., Бусина Е.Ю. Результаты комбинированного лечения опухолей головного мозга различного генеза // Вопр. онкологии.-2003.-№5.-С. 639-642.
86. Круминя Г.А. Полихимиотерапия в комплекксном лечении глиальных опухолей головного мозга. - //ХI Всесоюз. Конф. молодых нейрохирургов:Тез. докл. - М.,1978.- С.124.
87. Лазарь Д.А. Роль лучевой терапии при комбинированном лечении злокачественных опухолей головного мозга// Збірник наукових праць співробітників КМАПО, ім. П.Л. Шупика.- Випуск 11, Кн. 2.-2002.-С. 95-102.
88. Левошко Л.И. Количественная характеристика прижизненных анатомических параметров мозолистого тела и окружающих его цистерн по данным магнитно-резонансной томографии головного мозга //Магнит. резонанс в мед.- М.,1997.- 58 с.
89. Лисенко С.М. Хірургічні аспекти післяопераційного набряку мозку і дислокаційних ускладнень при лікуванні хворих з гліомою супратенторіальної локалізації // Лікарська справа. 2005. №7. С.26-31.
90. Лисяный Н.И., Гнедкова И.А., Бродская И.А. Распределение иммунорегуляторных углеродных рецепторов к лектинам на мембранах нейронов и периферических лимфоцитах //Бюл. Эксперем. биологии и медицины.-1994.-№ 2,- С. 155-157.
91. Лисяный Н.И., Маркова О.В., Приходченко И.А. Гуморальний и клеточный иммунитет у больных с лево- и правосторонними внутримозговыми опухолями //Журн. Вопросы нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко.-1989.-№2- С. 33-35.
92. Лисяный Н.И., Ромоданов С.А., Радзиевский А.А, Руденко В.А., Главацкий А.Я., Маркова О.В. Иммунные показатели в оценке тяжести состояния больных с опухолями головного мозга. Информационное письмо. Киевский научно-исследовательский институт нейрохиругии им. А.П. Ромоданова. К., 1990. С. 2.
93. Лисяный Н.И., Семенова В.М., Любич Л.Д. Достижения и проблемы применения интерферонов в нейроонкологии // Укр. Нейрохірург. Жур. 2004.-№3.-С. 29-39.
94. Лихтенштей А.В., Шапот В.С. Опухолевый рост: ткани, клетки, молекулы// Генетика и молекулярная биология .-1998.- №2.- С.25-44
95. Лихтерман Л.В. Материалы к клинико-анатомическому изучению опухолей прозрачной перегородки головного мозга// Вопр. нейрохирургии.-1961.-№3.-42-47.
96. Лихтерман Л.В. Опухоли прозрачной перегородки головного мозга // Автореф. дисканд. мед. наук.- М., 1961.-21 с.
97. Лужа Д. Рентгеновская анатомия сосудистой системы. Будапешт: Из-во Акад. Н. Венгрии, 1973.- С. 128-199.
98. Макєєв С.С, Чувашова О.Ю. Поєднане застосування МРТ та ОФЕКТ у діагностиці внутрімозкових пухлин головного мозку// Укр. радіолог. журн.-2001.-№1.-С. 11-13.
99. Макєєв С.С., Главацький О.Я., Кондратюк В.В., Хмельницький Г.В. Досвід застосування Тс-МІБІ для томосцинтіграфії пухлин головного мозку//Укр. радіолог. Журн.-2001.-№3.-С. 280-283.
100. Макєєв С.С., Зозуля Ю.П., Семенова В.М. Однофотонна емісійна томографія пухлин головного мозку різного гістогенезу// Укр. радіолог. журн.-2007.-№2.-ІІІ з’їзд фахівців ядерної медицини (14-16 червня 2007р.).- Харків, 2007.-С. 258-260.
101. Макєєв С.С., Розуменко В.Д. Застосування сучасної ОФЕКТ у діагностиці пухлин головного мозку. Огляд літератури//Променева діагностика, променева терапія.-2004.-№1.-С. 74-79.
102. Макєєв С.С., Тарасов В.В., Семенова В.М. Застосування ОФЕКТ з Тс-МІБІ та Тс-Тетрофосміном для діагностики гліом головного мозку// Збірник наукових праць співробітників КМАПО, ім. П.Л. Шупика.-.К.,-2002.- Вип. 11, Кн. 2.- С. 324-326.
103. Малахия Ю.А., Ломбджария Л.Д., Сичуа О.А. Некоторые показатели состояния Т- и В-систем иммунитета при опухолях головного мозга //Иммунология.-1981.-№2.-С.71-72.
104. Маркова О.В. Состояние естественной киллерной активности лимфоцитов периферической крови больных с опухолями головного мозга: Автореф. дис... канд. мед. наук:14.00.36; 14.00.28/ Киевский НИИ нейрохирургии.-К.-1990.-С. 20-21.
105. Мацко Д.Е., Коршунов А.Г. Атлас опухолей центральной нервной системы.- СПб.: изд-во РНХИ им. А.Л. Поленова, 1998.- 277 с.
106. Медведев С.В., Бехтерева Н.П. Костеников Н.А. и др. Позитронная эмисионная томография в диагностике объемных образований головного мозга.// Журн. Вопросы нейрохирургии. им. Н.Н. Бурденко- 1996.-№1.-С. 21-26.
107. Моргунюк В.С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-технічної термінології. К., 1993
108. Мякшин В.А. Диагностика и хирургическое лечение новообразований лобно-каллёзной локализации: Дисканд. мед. наук: 14.00.28.- К., 1983.-234с.
109. Наджи Мукхамед Осман Оглы. Глиомы полушарий мозга с эпилептическим синдромом: Автореф. дисканд. мед. наук.- СПб., 1998.-21с.
110. Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами.-К.: Лікарське товариство.- 2003.- 644 с.
111. Никифоров Б.М., Мацко Д.Е. Опухоли головного мозга. СПб.: Питер, 2003.- С. 15-21.
112. Образцова Р.Г. Опухоли мозга//Сб. науч. Тр.- Свердловск: Мед. Ин-т, 1958.- №3.- С. 37-51
113. Олешкевич Ф.В., Олешкевич А.Ф. Нейрохирургия. Операции на головном мозге.- Минск: Вышейш. шк.,-1993.- 294 с.
114. Олюшин В.Е., Тиглиев Г.С., Марченко С.В., Гурчин А.Ф., Маслова Л.Н. Комплексная терапия злокачественных глиом больших полушарий головного мозга// II Съезд нейрохирургов Рос. Федерации (16-19 июня 1998г., Н-Новгород): Материалы съезда.- СПб.,-1999.-С. 109.
115. Онуфрій В. нові методики радіотерапії злоякісних гліом//Український радіологічний журнал.-Т. 5.-1997.-№ 2.- С.192-195.
116. Останин А.А., Леплина О.Ю., Шевелбва Е.Я. Изменение иммунологических показателей у онкологических больных при проведений адоптивной иммунотерапии // Иммунология.-1996.-№1.- С. 29-32.
117. Педаченко Е.Г., Федирко В.О. Дифференцированное лечение при очаговых травматических внутричерепных повреждениях.- ООО. «Задруга».- Киев.- 1997.- С.39
118. Петров Р.В., Хаитов Р.М. Батирбеков //Докл. АН. СССР.-1976.- Т.226.-С.1446-1448.
119. Петров Р.В., Хаитов Р.М., Манько В.М., Михайлова А.А. Контроль и регуляция иммунного ответа.-Л.:Медицина, 1981.- 255 с.
120. Погорєлов О.В. Геометрія. Планіметрія. К.: Освіта, 1998. -223 с.
121. Понякина И.Д. Взаимосвязи в иммунной системе // Иммунология.-1985.-№6.-С. 15-20.
122. Променева діагностика: В 2-х т./ Коваль Г.Ю., Сиваченко Т.П., Мечов Д.С. та ін; За ред.. Г.Ю. Коваль.-К.: Орбіс, 2002.- Т. ІІ.-640 с.
123. Пронин И.Н., Петряйкин А.В. Степень контрастного усиления глиом высокой степени злокачественности и объем зоны перитуморального отека корреляции по данным МРТ с использованием контрастного усиления. //Первый съезд нейрохирургов России: тез. докл. (Екатеринбург,1995.- 14-17 июня) 1995.-С. 220-221.
124. Радулеску Г.Г. Возможности химиотерапии в лечении злокачественных глиом// Симпозиум. Темодал новый химиопрепарат для лечения злокачественных глиом: Тез. докл.( 5 июня 2002 г. Санкт Петербург).-СПб., 2002.- С. 4 6.
125. Раздольский И.Я. Клиника опухолей головного мозга. Л.: Медгиз.-1957.-224 с.
126. Робота з даними в MS EXCEL / О.П. Мінцер., О.В. Гойко, К.О. Чалий та ін. К., 2003.- 76 с
127. Рогожин В.О., Іванков О.П. Магнітно-резонансна томографія у діагностиці новоутворень головного мозку //Український радіологічний журнал.-1995.-№3.- С. 316-319.
128. Родіонов О.Г., Главацький О.Я., Хмельницький Г.В. Анестезіологічне забезпечення лікворошунтуючих операцій у дорослих // Актуальні проблеми неврології і нейрохірургії: (Збірник наук.-практ. робіт, присвяч. 10-річчю організації кафедри неврології і нейрохірургії факультету удосконалення лікарів і провізорів). Львівський держ. мед. ін