КОМЕНТАБЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОСЕНКО ОКСАНА ПАВЛІВНА

УДК 811.111’06’42’367.625

КОМЕНТАБЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філол. наук, доц.
Литвак Семен Якович

Запоріжжя 2007

Стор.
ВСТУП5
РОЗДІЛ1. ПРОБЛЕМА КОМЕНТАБЕЛЬНОСТІ В РЕЧЕННІ ТА ТЕКСТІ
1.1. Явище коментабельності та засоби його актуалізації
1.1.1. Базова модель коментабельної конструкції....15
1.1.1.1. Теорія валентності та її види.....17
1.1.1.2. Сполучник that як компонент базової моделі коментабельної конструкції...21
1.1.2. Суміжні до коментабельності явища..................25
1.2. Коментабельні конструкції в текстових сітках.....31
1.2.1. Макроструктура художнього та публіцистичного текстів33
1.2.2. Персональна сітка.....38
1.2.3. Референтна сітка.......43
1.2.4. Модальна сітка......45
1.3. Методика аналізу матеріалу ...48
Висновки до розділу 1....53
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМЕНТАБЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
2.1. Коментабельне дієслово як маркер коментабельної конструкції55
2.1.1. Лексико-семантичні групи коментабельних дієслів..58
2.1.2. Коментабельність та індивідуальна семантика дієслова...72
2.2. Факультативний сполучник that та коментабельна частина74
2.3. Структурно-семантичні особливості коментабельних конструкцій із дієсловами високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності.79
Висновки до розділу 2..106
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНА СПЕЦИФІКА КОМЕНТАБЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ....109
3.1. Коментабельні конструкції у тематичній структурі тексту...110
3.2. Елементи коментабельних конструкцій у персональній сітці тексту..126
3.3. Коментабельні конструкції та референтна сітка цілісного тексту144
3.4. Модальність тексту та коментабельні конструкції.152
Висновки до розділу 3..166
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.169
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.176
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ197
ДОДАТОК А. Методика аналізу статті Life After Arafat”.198
ДОДАТОК Б. Методика структурно-імовірнісного аналізу для дослідження мікрополя дієслівної коментабельності та результати дослідження..207
ДОДАТОК В. Склад лексико-семантичних груп коментабельних дієслів213
ДОДАТОК Д. Коментабельні конструкції в тексті короткого оповідання R.Sand New York is a girl”..........219

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМ авторське мовлення
ВД волюнтативна діяльність
ДД демонстративна діяльність
ДПР додаткове підрядне речення
ІД інтелектуальна діяльність
КД коментабельне дієслово (дієслово в коментабельному значенні)
КК коментабельна конструкція
ЛСГ лексико-семантична група
МД мовленнєва діяльність
ПД психічна діяльність
ПМ мовлення персонажів
ПТ публіцистичні тексти
РД рецептивна діяльність
СПР складнопідрядне речення

ВСТУП

Дослідження присвячено коментабельній конструкції семантико-граматичній єдності, де маркером коментабельного відношення виступає дієслово, яке приєднує за допомогою сполучника that додаткове підрядне речення з пропозиційним коментабельним змістом. У дисертації розробляється текстовий підхід до явища коментабельності. За нашою гіпотезою, коментабельність це знання про істинне або хибне розуміння світу з суб’єктивної точки зору агента висловлювання.
Коментабельні дієслова вивчались тією чи іншою мірою на матеріалі різних індоєвропейських мов [Богдан 1981; Кравченко 1972; Малявина 1987; Ткаченко 1974], у тому числі й на матеріалі англійської мови [Джаббаров 1975; Коваленко 1975; Чейф 1975; Deutscher 2000; Fillmore 1982; Kiparsky 1995; Roberts 2003]. Проте дослідження не виходили за межі синтаксису окремого речення, не давали повної уяви про когнітивний характер відношень, що виникають між маркером коментабельності коментабельним дієсловом і пропозицією, що вводиться ним.
Багато питань не отримали необхідного висвітлення: немає визначення коментабельного відношення, відсутня єдина думка про правомірність виділення коментабельних дієслів у самостійну лексико-семантичну групу, саме це явище розглядається як засвідченість [ПФГ 2000, с. 226-240], евіденціальність [Кобрина 2001], авторизація [Ригованова 2006], а також обмежується непрямими мовними актами [Падучева 1996; Арутюнова 1999].
Разом із тим, звернення сучасної наукової думки до лінгвопрагматичних і лінгвокогнітивних аспектів функціонування мовних одиниць [Белова 1997; Богданов 1993; Воробьева 1993; Кубрякова 2004; Лукин 2005; Колегаева 1991; Приходько 2002; Селиванова 2002] відкриває нові перспективи для вивчення дієслівної коментабельності з використанням принципів і методів аналізу, які розроблені лінгвістикою тексту та дискурсу [Белова 1997; Карасик 2004; Макаров 2003; Ноздрина 1997; Ноздрина 2004; Beaugrande 1998; Coulthard 2001; DSP 1998; Schiffrin 1994]. Явище коментабельності виходить за межі окремого речення в текст і для свого вирішення потребує зусиль різних лінгвістичних дисциплін функціональної граматики, лінгвістики тексту і дискурсу.
У сучасних дослідженнях можна знайти протилежні точки зору на проблему коментабельності: 1) наявність внутрішнього або вузького контексту не є необхідною умовою коментабельності [Stalnaker 1995]; 2) коментабельність контекстно зумовлена, нею непрямо передаються розумова діяльність, сприйняття та емоції, що обов’язково мають модальну рамку [Верховская 1989]. М.Флудерник упевнена, що в художньому дискурсі коментабельність контекстно обмежена психологічною розповіддю” (psycho narration) [Fludernik 1983, p.311]. Ґрунтовною є й думка Ч.Філмора про витоки коментабельності на глибинному рівні в когнітивному фреймі [Fillmore 1982, p.130].
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних мовознавчих студій на когнітивно-дискурсивне осягнення мовних і мовленнєвих явищ. Розробка нових підходів до дієслівної коментабельності потребує включення коментабельних конструкцій до єдиної системи засобів забезпечення зв’язності, інформативності, цілісності тексту. Функціонування дієслівних форм у тексті розглядається при вивченні його темпоральної структури [П’ятничка 2005; Тураева 1986], персональної та модальної структур [Ноздрина 2004; Скибицька 2004; Смущинська 2003]. Акцент на коментабельних конструкціях дозволяє не лише зрозуміти, як побудований конкретний текст і чому в ньому використані мовні форми і конструкції, але й визначити сферу їхнього функціонування в різних типах тексту і дискурсу. Слідом за О.С.Кубряковою, необхідно визнати, що текст створюється в дискурсі та є його дитям” [Кубрякова 2004, с.516]. Інформаційно-комунікативні якості тексту, його мовленнєва організація особливо привертають увагу дослідників [Валгина 2004, с.5]; текстова повторюваність коментабельних конструкцій, як і будь-яка регулярна повторюваність у певних умовах, слугує передумовою для припущення про її невипадковий характер [Лукин 2005, с. 25]. Повторювання коментабельних конструкцій, яке існує в малому жанрі, свідчить не лише про прояв граматичної семантики в текстовому середовищі, але й про вертикальне сприйняття читачем однорідних граматичних реалізацій. Саме ризоматичний характер [Бехта 2004, с.9] зв’язку текстових комунікантів виражає одну з провідних категорій тексту його когерентність. В аспекті текстового функціонування накопичення” коментабельними конструкціями інформаційно-комунікативних якостей тексту може надати нові дані про використання в ньому однорідних граматичних структур, їхньої взаємозумовленості та ієрархії.
Метою роботи є встановлення закономірностей та особливостей уживання коментабельних конструкцій у структурно-семантичному та комунікативно-функціональному аспектах у реченні та тексті.
Поставлена мета реалізується через розв’язання таких конкретних завдань:
1) встановити лексико-семантичні групи коментабельних дієслів у сучасній англійській мові та визначити визначити їхній розподіл за зонами коментабельності;
2) описати функціонування коментабельних дієслів у художньому та медійному англомовних дискурсах;
3) встановити залежність вживання коментабельних дієслів від іхньої групової та індивідуальної семантики;
4) встановити особливості функціонування конструкцій із коментабельними дієсловами залежно від тексту і дискурсу;
5) з’ясувати роль і місце ланцюжків коментабельних конструкцій у побудові макроструктурної, персональної, референтної та модальної сіток цілісного тексту в короткому оповіданні та журнальній статті суспільно-політичної спрямованості.
Об’єктом дослідження є коментабельні конструкції в художньому (авторському мовленні та мовленні персонажів) та медійному дискурсах (публіцистичних текстах).
Предметом вивчення виступають дієслова англійської мови, які, входячи до складу коментабельних конструкцій, є маркерами інтродуктивної частини коментабельної конструкції.
Матеріалом дослідження слугували тексти художнього та медійного дискурсів рубежу ХХ-ХХІ століть (остання третина ХХ початок ХХІ століть). Вибір для аналізу текстів художнього дискурсу, а також публіцистичних текстів медійного дискурсу зумовлений тим, що кожен з цих типів тексту має свої особливості комунікативної направленості” і характеризується своєрідністю вживання лексичних та граматичних одиниць” [Василенко 1998, с. 38]. З огляду на дослідження, зроблені на матеріалі інших мов, можемо зробити припущення, що саме цим двом дискурсам більш притаманні коментабельні конструкції.
Окремо розглядалось авторське мовлення частини художнього тексту, де відсутнє пряме мовлення персонажів, і пряме мовлення персонажів, за допомогою якого відображається обмін репліками [Хлебникова 1980; Бехта 2004; Валгина 2004, с.114; Toolan 2002]. Їхнє окреме дослідження викликано тим, що, як було встановлено А.М.Малявіною на матеріалі сучасної німецької мови, коментабельні дієслова по-різному функціонують у цих типах тексту [Малявина, 1987]. Недоцільно об’єднувати авторське і персонажне мовлення, у такому випадку висновки будуть помилковими. Текстам медійного дискурсу не властивий чіткий розподіл на авторське та персонажне мовлення, тексти суспільно-політичного характеру, які досліджуються нами, - це авторська інтерпретація фактів і подій. Тому в нашій роботі будуть порівнюватися авторське мовлення та мовлення персонажів, що притаманні художньому дискурсу, та публіцистичні тексти медійного дискурсу.
У нашій роботі вибірка визначалася такими критеріями:
1) дієслово мало бути тільки в особовій формі активного стану;
2) із поля зору виключалися дієслова, які входять до складу фразеологічних одиниць і сталих сполучень (напр.: to keep one’s head over the surface, to know chalk from cheese, to cross words with, to show oneself in one’s true colours і т.п.), а також фразові дієслова (напр.: to think over, to look after і т.п.)
Об’єм вибірки склав 30000 вживань дієслів, по 10000 у кожному типі тексту, що є необхідною умовою для підрахунків із застосуванням структурно-імовірнісного аналізу. Оскільки дія семантико-граматичних єдностей із коментабельними дієсловами не обмежується реченням коментабельною конструкцією, їх додатковий аналіз проводився на цілих закінчених мовленнєвих творах текстах короткого оповідання і текстах журнальних статей загальним об’ємом понад 40 текстів.
У роботі використовувалися такі методи аналізу:
1) для виявлення зон у мікрополі дієслівної коментабельності застосовувалися елементи структурно-імовірнісного аналізу, розробленого М.Д.Андреєвим [Андреев 1967; Андреев 1975], що дозволило об’єктивізувати зони дієслівної коментабельності в художньому та медійному дискурсах, виявити зони підвищеної коментабельності, визначити репрезентантів лексико-семантичних груп;
2) для виведення пропозиційного змісту в ланцюжку коментабельних конструкцій застосовувалися суперструктурна схема розповіді історії і тематична структура дискурсу новин, розроблена Т.ванДейком і В.Кінчем [Дейк 1989; Dijk, Kintsch 1983];
3) для опису функціонування ланцюжка коментабельних конструкцій у персональній, референтній та модальній структурах текстів використовувалися персональна, референтна і модальна сітки Л.О. Ноздріної [Ноздрина 1997; Ноздрина 2004];
4) для порівняння ланцюжків коментабельних конструкцій у цілісному тексті короткого оповідання та журнальної статті застосовувався контекстуально-інтерпретаційний метод [Селиванова 2002, с.261], який дозволив виявити риси подібностей та розбіжностей розглянутих дискурсів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше коментабельні конструкції досліджуються в різних аспектах: структурно-семантичному та функціональному, встановлюється залежність вживання коментабельних дієслів від їх групової та індивідуальної семантики, коментабельні конструкції репрезентуються у вигляді сіток (макроструктурної, персональної, референтної та модальної), що сприяють єдності та зв’язності текстової матерії, проводиться аналіз коментабельних дієслів у різних типах дискурсу, що дозволяє вийти на більш високий рівень узагальнення цього явища як комунікаційно-функціонального феномену.
Особистий внесок здобувача в проведеному дослідженні полягає в розробці поняття ланцюжка коментабельних конструкцій, які виявляються в художньому та медійному дискурсах.
Теоретична значущість роботи полягає в змістовому визначенні поняття „коментабельність”, у комплексному підході до аналізу коментабельних конструкцій, що забезпечують зв’язність та єдність текстової матерії. Дослідження робить певний внесок у граматику та лінгвістику тексту, у розвиток англійської синтаксичної теорії, його результати можуть служити фундаментом для подальшого вивчення явища коментабельності на матеріалі інших мов.
Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у курсах теоретичної граматики сучасної англійської мови (Синтаксис складнопідрядного речення”), стилістики (Функціональні стилі”), у спецкурсах із граматики та лінгвістики тексту, лінгвістичної теорії тексту та комунікації.
На захист виносяться такі положення:
1. Коментабельність це не лише здатність дієслів приєднувати підрядне додаткове речення. Це певне відношення, що встановлюється між інтродуктивною частиною та її маркером, коментабельним дієсловом, та коментабельною частиною пропозиційного змісту, та виражає знання про істинне/хибне розуміння світу в її суб’єктивній інтерпретації агентом коментабельної конструкції. До мікрополя коментабельності входять усі мовні засоби, що можуть виражати це відношення, а саме модальні слова, модальні дієслова, вставні слова та вставлені конструкції, коментабельні дієслова. Останні представлені великою кількістю й розподіляються за зонами підвищеної, нейтральної та зниженої коментабельності.
2. Мікрополе дієслівної коментабельності в сучасній англійській мові створюється лексико-семантичними групами дієслів мовленнєвої, інтелектуальної, психічної, рецептивної, демонстративної та волюнтативної діяльності. До зони підвищеної коментабельності належать лексико-семантичні групи дієслів інтелектуальної та мовленнєвої діяльності. Дієслова рецептивної діяльності утворюють зону нейтрального вживання. Лексико-семантична група дієслів психічної діяльності в художньому дискурсі входить до нейтральної (авторське мовлення) і низької зони коментабельності (мовлення персонажів), а в медійному дискурсі до підвищеної зони коментабельності.
3. Тип тексту і дискурсу накладає свій відбиток на специфіку структури та функціонування окремих лексико-семантичних груп коментабельних дієслів та власне коментабельних конструкцій, які можуть бути ускладненими і неускладненими. Складні коментабельні конструкції можуть включати в додаткові речення коментабельної частини інші підрядні речення чи включатися в речення більш високої ієрархії.
4. Коментабельні конструкції поділяються на експліцитні, частково експліцитні, частково імпліцитні й імпліцитні. Експліцитна коментабельна конструкція містить всі елементи базової моделі інтродуктивну частину з коментабельним дієсловом, сполучник that та коментабельну частину. У частково експліцитній конструкції елімінованим компонентом є сполучник that або коментабельна частина, яка замінюється на узагальнюючий займенник. Частково імпліцитна коментабельна конструкція передає внутрішнє мовлення персонажів, завдяки експліцитно вираженому коментабельному дієслову непряме мовлення легко виводиться з речення. У випадку імпліцитного вираження коментабельності відсутнім є коментабельне дієслово в реченні, проте значення легко виводиться із залученням коментабельної конструкції.
5. Коментабельна конструкція створює системно-структурну єдність, глибина інтерпретації якої пізнається в нашаруванні цих конструкцій у середині однорідного ланцюжка, де окремі коментабельні конструкції поєднуються одна з одною в своїй комунікативній спрямованості, що робить коментабельність невід’ємною частиною цілого тексту і розкриває його тематичну єдність через коментар.
6. У цілісному тексті будується ланцюжок коментабельних конструкцій, який включається в макроструктурну, персональну, референтну і модальну структури тексту. Ланцюжок коментабельних конструкцій має значення коментарю основної теми, ідеї тексту. З ланцюжка коментабельних конструкцій можна судити про текстові референти, модальність автора та персонажів у художньому тексті, модальність автора та джерел інформації в публіцистичному тексті. У медійному дискурсі ланцюжок коментабельних конструкцій забезпечує змістовно-фактуальну інформацію, експлікуючи елементи змістовно-концептуальної інформації. У художньому дискурсі ці ланцюжки передають змістовно-концептуальну інформацію, вказують на підтекстову інформацію.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі англійської філології в межах наукової теми, що розробляється колективом факультету іноземної філології Запорізького національного університету Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код держреєстрації 0103U002181), затвердженої Міністерством освіти і науки України.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження проводилась на міжнародних, всеукраїнських конференціях. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Запорізького національного університету, а також заслуховувались на щорічних науково-практичних конференціях викладачів та студентів Запорізького національного університету.
Основні результати дослідження відображені в 5 публікаціях за фахом і в 8 тезах міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних наукових конференцій.
Дисертація складається зі списку прийнятих скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, заключної частини, списку використаних джерел, яких нараховує 227 позицій українською, російською, англійською та німецькою мовами, списку джерел ілюстративного матеріалу і додатків. У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета і завдання, методи і матеріал, теоретична і практична цінність роботи.
У першому розділі викладаються теоретичні передумови дослідження коментабельності, розглядаються суміжні до коментабельності явища, вивчаються текстостворювальні фактори, що забезпечують пропозиційний зміст коментабельності в тексті, визначається процедура аналізу матеріалу в напрямку від окремої коментабельної конструкції до їх ланцюжка в тексті.
Другий розділ присвячений виявленню структурно-семантичних особливостей коментабельних конструкцій: досліджуються коментабельні дієслова, що є маркерами інтродуктивної частини, залежність їхнього вживання від групової та індивідуальної семантики, особливості функціонування сполучника that та коментабельної частини. Значна увага приділяється структурно-семантичним особливостям коментабельних конструкцій із дієсловами високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності.
У третьому розділі вивчається функціонально-прагматична специфіка коментабельних конструкцій, розглядаються ланцюжки коментабельних конструкцій у публіцистичному тексті й у тексті короткого оповідання з точки зору їх функціонування в макроструктурній, персональній, референтній і модальній сітках.
Основні висновки проведеного дослідження викладаються в загальних висновках, де також намічаються подальші перспективи аналізу коментабельних конструкцій у сучасній англійській мові.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Коментабельність здатність дієслова приєднувати додаткове підрядне речення, в індоєвропейських мовах належить до універсальних явищ. Проте дослідженню коментабельної конструкції, до складу якої входить інтродуктивна частина з коментабельним дієсловом, сполучник that та коментабельна частина пропозиційного змісту, приділялось недостатньо уваги. З огляду на це в нашій роботі аналізувалися коментабельні конструкції у структурно-семантичному та комунікативному аспектах на матеріалі художнього (авторське мовлення та мовлення персонажів) і медійного дискурсів. Коментабельність це також певне відношення, що встановлюється між інтродуктивною частиною та її маркером, коментабельним дієсловом, і коментабельною частиною та виражає знання про істинне/хибне розуміння світу в її суб’єктивній інтерпретації агентом коментабельної конструкції.
Відношення коментабельності може виражатися не лише коментабельними, але й модальними дієсловами, модальними словами, вставними словами та вставленими конструкціями. Усі ці засоби передачі знання про реальний та можливий світ складають мікрополе коментабельності, а дієслівна коментабельність є основною формою вираження знання про розуміння моделі світу з суб’єктивної точки зору агента коментабельної конструкції.
Досліджуючи маркер коментабельної конструкції дієслово в інтродуктивній частині за допомогою статистичних методів, ми виділили шість основних ЛСГ коментабельних дієслів, що створюють мікрополе дієслівної коментабельності: дієслова мовленнєвої, інтелектуальної, волюнтативної, демонстративної, психічної, рецептивної діяльності.
Визначивши міру коментабельності (ступінь реалізації коментабельності в тексті), ми встановили, що вона залежить від типу тексту: вона значно вища в мовленні персонажів порівняно з авторським мовленням. Авторське мовлення становить опозицію двом іншим текстотипам персонажному мовленню і публіцистичним текстам за мірою коментабельності. Імовірність коментабельних дієслів у медійному дискурсі вища, ніж у художньому, проте за рядом показників коментабельні дієслова в публіцистиці зближуються то з авторським мовленням, то з мовленням персонажів. Залежно від своїх семантичних властивостей різні ЛСГ коментабельних дієслів із різною частотою трапляються в авторському мовленні, мовленні персонажів та публіцистичних текстах, що свідчить про залежність міри коментабельності дієслів від групової семантики. Дослідивши репрезентантів ЛСГ коментабельних дієслів, а саме дієслово мовленнєвої діяльності to say, рецептивної діяльності to feel, інтелектуальної діяльності to think, волюнтативної діяльності to wish, демонстративної діяльності to point та психічної діяльності to doubt, ми з’ясували, що індивідуальна міра коментабельності цих репрезентантів ЛСГ не завжди співпадає з мірою коментабельності їх групи. А той факт, що міра коментабельності окремих репрезентантів однакова: to say у персонажному мовленні і публіцистичних текстах, to wish в авторському мовленні і мовленні персонажів, to point в авторському мовленні і публіцистичних текстах, свідчить про її незалежність від того, в якому типі тексту вживається коментабельне дієслово.
Встановивши лексико-семантичні групи коментабельних дієслів у сучасній англійській мові, ми визначили їхній розподіл за зонами коментабельності: підвищеної, нейтральної та зниженої. До зони підвищеної коментабельності як у художньому, так і медійному дискурсі належать ЛСГ дієслів мовленнєвої й інтелектуальної діяльності. Дієслова рецептивної діяльності утворюють зону нейтрального вживання. Дієслова демонстративної діяльності виявляють низькопродуктивну коментабельність у мовленні персонажів. ЛСГ дієслів психічної діяльності входить до різних зон коментабельності (нейтральної в авторському мовленні, зниженої в персонажному мовленні та підвищеної в публіцистичних текстах).
У сучасній англійській мові існують 39 коментабельних дієслів, що є спільними для художнього та медійного дискурсів. Вони є одним із засобів реалізації коментабельного значення: 1) 18 у ЛСГ дієслів інтелектуальної діяльності (to admit, to agree, to assume, to believe, to decide, to discover, to figure, to forget, to know, to learn, to mean, to realize, to reckon, to remind, to see, to suggest, to think, to understand); 2) 7 у ЛСГ дієслів мовленнєвої діяльності (to say, to tell, to note, to explain, to promise, to inform, to report); 3) 3 у ЛСГ дієслів рецептивної діяльності (to feel, to see, to hear); 4) 3 у ЛСГ дієслів волюнтативної діяльності (to wish, to insist, to warn); 5) 3 у ЛСГ дієслів демонстративної діяльності (to indicate, to point, to show); 6) 5 у ЛСГ дієслів психічної діяльності (to hope, to suspect, to imagine, to complain, to doubt).
Аналіз коментабельних дієслів у художніх і нехудожніх текстах дозволив виявити подібні та розбіжні риси коментабельності в різних типах тексту в англійській мові, оскільки тип тексту впливає на функціонування коментабельних дієслів. Групи дієслів мовленнєвої та інтелектуальної діяльності є найбільш продуктивними серед інших ЛСГ дієслів у коментабельному значенні. Дієслова мовленнєвої діяльності найбільш різноманітно представлені в публіцистичних текстах, у художніх текстах суттєво розширюють свій інвентар коментабельні дієслова інтелектуальної діяльності. Слід відмітити, що в обох групах високопродуктивної коментабельності репрезентанти груп в окремих типах тексту значно відрізняються частотою вживання порівняно з іншими коментабельними дієсловами групи. Дієслова психічної діяльності утворюють групу різнопродуктивної коментабельності.
Досліджені нами ЛСГ дієслів високопродуктивної та різнопродуктивної коментабельності мають два типи структур коментабельних конструкцій ускладнені й неускладнені. Для дієслів мовленнєвої та психічної діяльності характерним є вживання форм тривалого виду в неускладнених коментабельних конструкціях у всіх трьох текстотипах. У дієслів інтелектуальної діяльності ця риса притаманна лише художнім текстам. Порушення узгодження часів має місце в неускладнених конструкціях із коментабельними дієсловами інтелектуальної діяльності в усіх трьох типах тексту, з дієсловами мовленнєвої діяльності в персонажному мовленні та публіцистичних текстах, а з дієсловами психічної діяльності лише в мові преси. Ускладнені коментабельні конструкції можуть включати в додаткові речення коментабельної частини інші підрядні речення (означальні, часу, місця, додаткові). Окрім цього складнопідрядне речення з додатковим підрядним може включатися в речення більш високої ієрархії.
Сполучник that, що є одним із основних компонентів базової моделі коментабельної конструкції, має властивість елімінуватися після коментабельних дієслів. Факультативність сполучника сягає своєю історією в давньоанглійську мову, де вже в той час намітилася тенденція до його опущення після окремих ЛСГ дієслів. Сполучник that, що є результатом граматикалізації, фонетичної редукції, делексикалізації вказівного займенника that, елімінується переважно в художньому дискурсі, хоча тенденція до його факультативності спостерігається й у медійному дискурсі (порівняно з даними дослідження 60-70-х рр. минулого сторіччя). Часткова експлікація коментабельної конструкції (відсутність сполучника that) залежить від типу тексту.
Складнопідрядні речення із підрядними додатковими, які вводяться сполучником that, тобто базова модель коментабельної конструкції, є експліцитним засобом реалізації коментабельного відношення. Однак трапляються випадки зміни цієї базової моделі, коли один із її компонентів може опускатися або змінюватися. Нами було встановлено, що коментабельність може передаватися чотирма видами коментабельних конструкцій експліцитною, частково експліцитною, частково імпліцитною та імпліцитною:
1) експлікована коментабельна конструкція (містить усі компоненти базової моделі);
2) частково експлікована коментабельна конструкція (елімінованим може бути сполучник that або власне коментабельна частина, яка при повторі коментабельного дієслова замінюється на займенник);
3) частково імплікована коментабельна конструкція (на формальному рівні це мовлення персонажа з авторською ремаркою);
4) імпліцитна коментабельна побудова (відсутнім є коментабельне дієсліво в реченні).
Коментабельні конструкції беруть участь у формуванні таких текстових парадигм, як схеми розуміння тексту, модальність, персональність, референтність тощо. У тексті ці конструкції створюють ланцюжок, що забезпечує його зв’язність, інформативність і цілісність.
Із цілого тексту вичленовується фрагмент персональної/референтної/ модальної сіток у ланцюжку коментабельних конструкцій, який у макроструктурі концентрується в певних категоріях. У газетному повідомленні коментабельні конструкції вибудовуються у ланцюжки, рисунок яких визначається виділенням окремих ЛСГ дієслів у коментабельному значенні для вказування на приналежність макропропозиційному змісту наслідки/реакції” і коментар”. У текстах короткого оповідання, що мають іншу суперструктурну схему, ланцюжок коментабельних конструкцій приписується макропропозиції інтерпретація”. І в суперструктурній схемі розповіді історії, і в тематичній схемі новин коментабельні конструкції об’єднуються значенням коментування”.
Персональна сітка будується усередині коментабельної конструкції, у суміжних коментабельних конструкціях, у їхньому ланцюжку. На будь-якому рівні вона обов’язково експлікує один із своїх елементів, що вказує на особу/особи, як предмет мовлення. Персональні сітки короткого оповідання менш різноманітні порівняно з персональними сітками журнальних статей суспільно-політичної спрямованості. Можна говорити навіть про надмірність персональної сітки останніх, що пов’язано з бажанням автора об’єктивізувати те, що ним повідомляється, освітити це з різних кутів зору. У художньому тексті персональна сітка коментабельних конструкцій обмежена позначеннями головних персонажів, які осмислюють ту чи іншу конкретну ситуацію схожим чи розбіжним чином. Коментабельні конструкції накопичують відношення до однієї й тієї ж ситуації. За облігаторною експліцитністю, змішаністю та поліперсональністю сітки текстів художнього та медійного дискурсів співпадають.
У публіцистичних текстах, так само як і в оповіданнях, референтна сітка є експліцитною, генералізуючою (злиття”/розщеплення” референтів маркується відбором ЛСГ коментабельних дієслів), змішаною (в перепозначеннях текстових референтів беруть участь різні частини мови) та поліреферентною. Проте в художніх текстах вона може бути імпліцитною, коли позначення суб’єкта коментабельної конструкції елімінується, та індивідуалізуючою, де референт це одиничний предмет. Рисунок референтної сітки текстів художнього дискурсу залежить від зміни діалогу та монологу, це й викликає часту зміну ролей мовця і слухача.
З ланцюжка коментабельних конструкцій розкривається такий склад модальної сітки: полімодальність (наявність умовного способу, модальних дієслів, модальних слів, заперечних часток), змішаність (коментабельні дієслова), двоплановість (наявність плану автора та діючої особи в художньому тексті; точки зору джерела інформації, якому приписують коментабельну конструкцію, і точки зору адресанта, який розміщує коментабельні конструкції у певній послідовності в текстах медійного дискурсу). Проте, якщо модальна сітка, що входить до ланцюжка коментабельних конструкцій, у публіцистичному тексті самодостатня для коментарю основної ідеї тексту, то в оповіданні вона є складовою частиною модальної сітки усього тексту.
У тексті коментабельні конструкції функціонують у мікрополі коментабельності, сполучаючись із персональною, референтною та модальною сітками тексту. Коментабельні конструкції виділяють інформацію не лише повторюваністю своєї структури, але й відбором лексико-семантичних груп, що забезпечують семантичну та комунікативну єдність коментабельних послідовностей. Вибір коментабельних дієслів сприяє вираженню відношення адресанта повідомлення до наявної ситуації, дозволяючи маніпулювати читацькою свідомістю та направляти читацьку інтерпретацію.
У коментабельній конструкції дієслова в коментабельному значенні, які належать до різних ЛСГ, передають одне й те саме коментабельне відношення коментарю, відношення суб’єктивного розуміння автором коментабельного висловлювання моделі світу.
Перспективним бачиться порівняння коментабельних конструкцій у різних типах дискурсу в сучасній англійській мові, типологічний опис явища коментабельності в різних мовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонова А., Максим’юк О. Співвіднесеність авторизованої оцінки з категорією авторської модальності // Семантика мови і тексту: Зб. статей VIII Міжнародної наук. конф-ції. Ів.-Фр.: Плай, 2003. С. 3-7.
2. Адмони В.Г. Качественный и количественный анализ грамматических явлений // Вопр. языкознания. 1963. № 4. С. 57-63.
3. Альошина І.Г. Семантико-синтаксична валентність локативних дієслів французької і української мов // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов та літератур: Матер. ІІ міжвуз. конф. молодих учених. Донецьк: ДонНУ, 2004. С. 17-19.
4. Андреев Н.Д. Статистико-комбинаторные методы в теоретическом и прикладном языковедении. Л.: Наука, 1967. 403 с.
5. Андреев Н.Д. Структурно-вероятностная типология отношений между семантикой слова и его грамматическими категориями // Типология грамматических категорий. М.: Наука. 1975. С. 77-90.
6. Анисимова Т.А. Лингвистические характеристики публицистического текста (на материале статей современной британской прессы): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. пед. гос. ун-т. М., 1998. 20 с.
7. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
8. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 140 с.
9. Арутюнова Н.Д. «Полагать» и «видеть» (к проблеме смешанных пропозициональных установок) // Логический анализ языка: Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М., 1989. С. 7-30.
10.Арутюнова Н.Д. Знать себя и знать другого// Слово в тексте и словаре: Сб. статей к 70-ю акад. Ю.Д.Апресяна. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 22-41.
11.Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. I-XV, 896 с.
12.Бабенко Л.Г., Казарин Ю.В. Лингвистический анализ художественного текста. М.: Флинта, Наука, 2003. 496 с.
13.Бабушкин А.П. «Возможные миры» в семантическом пространстве языка. Воронеж: Воронежский гос. ун-т, 2001. 86 с.
14. Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. М.: Высшая школа, 1965. 428 с.
15.Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Вид-й центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. 282 с.
16.Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Киевский ун-т им. Т.Г.Шевченко, 1997. 300 с.
17.Бехта І. Дискурс наратора в англомовній прозі. К.: Грамота, 2004. 304с.
18.Бисималиева М.К. О понятиях текст” и дискурс” // Филологические науки. 1999. № 2. С. 78-85.
19.Богдан М.М. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними // УМЛШ 1981. № 7. С. 41-48.
20.Богданов В.В. Текст и текстовое общение. СПб.: Санкт-Петербургский университет, 1993. 68 с.
21.Бодуэн де Куртенэ И.А. Избранные труды по общему языкознанию. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 384 с.
22.Бойко Ю.П. Вживання підрядних речень у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англомовної прози та публіцистики): Автореф. дисканд.. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. ун-т ім.І.І.Мечникова. Одеса, 2002. 20 с.
23.Бондаренко Е.В. Темпоральные отношения имени и глагола в предложении и тексте (на материале английского языка): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Нижегородский гос. лингвист. ун-т им.Н.А.Добролюбова. Нижний Новгород, 1994. 17 с.
24.Борченко Е.Д. Синтаксический стандарт в газете // Языковая норма и статистика. М.: Наука, 1977. С. 102-113.
25.Булыгина Т.В., Селиверстова О.Н., Ишевская Н.А. и др. Семантические типы предикатов. М.: Наука, 1982. 365 с.
26.Буніятова І.Р. Становлення складнопідрядних речень в давньогерманських мовах (ІV XIII ст.): Автореф. дисдокт. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгв. ун-т. К., 2004. 32 с.
27.Бурлакова В.В. Влияние семантики глагола на значение зависимых // Семантика и функционирование английских глаголов. Межвуз. сб. науч. трудов ГГПИ. Горький, 1985. С. 30-35.
28.Валгина Н.С. Теория текста: Учебное пособие. М.: Логос, 2004. 280 с.
29.Василенко О.В. Функціонування прислівників часу сучасної англійської мови в текстах різних стилів: Дис канд. філол. наук: 10.02.04 / Волинський держ. ун-т ім. Л.Українки. Луцьк, 1998. 189 с.
30.Васильев Л.М. Семантика русского глагола. М.: Высшая школа, 1981. 184с.
31.Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 175 с.
32.Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи. М.: Русский язык, 1982. 198 с.
33.Верховская И.П. Видо-временные формы в английском сложноподчинённом предложении. М.: Высшая школа, 1980. 112 с.
34.Верховская И.П. Синтаксическая и семантическая структура предложений с дополнительным придаточным предложением // Формальная и семантическая организация текста. М., 1989. С. 16-19.
35.Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. К.: Наук. думка, 1987. 232 с.
36.Вольф Е.М. Функциональная семантика. Описание эмоциональных состояний: Оценка, экспрессивность, модальность. М.: Ин-т языкознания РАН, 1996. С. 137-167.
37.Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 199 с.
38.Всеволодова М.В. Категория валентности и грамматическое присоединение как механизмы реализации закона семантического согласования // Слово. Грамматика. Речь. Вып. 1. М.: Изд-во МГУ, 1999. С. 16-25.
39.Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 139 с.
40.Гаспаров Б.М. Язык, память образ. Лингвистика языкового существования. М.: Новое литературное обозрение, 1996. 352 с.
41.Гіков Л.В. Особливості вживання лексико-граматичних і лексичних одиниць в авторському стилі: Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський нац. ун-т ім. І.Франка. Львів, 2003. 20 с.
42.Гладров В. Функциональный анализ сложноподчиненных предложений // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста: Сб. статей, посвящ. юбилею Г.А.Золотовой. М.: Эдиториал УРСС, 2002. С. 254-267.
43.Голайденко Л.Н. О сложном взаимодействии в речи глаголов представления с глаголами восприятия и интеллектуальной деятельности // Языковая деятельность: переходность и синкретизм: Сб. статей научно-методич. семинара TEXTUS”. Вып. 7. М. Ставрополь: Изд-во СГУ,2001. С. 131-134.
44.Гонтар Т.Ф. До проблеми валентності мовних одиниць // Мовознавство. 1995. № 2-3. С. 17-21.
45.Горецька Х.В. Функціонування фразеологічних дериватів у сучасному німецькому публіцистичному тексті // Х Междунар. конф. по функциональной лингвистике. «Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации»: Сб. науч. докладов. Симферополь, 2003. С. 80-81.
46.Гудкова В.Б. Металингвистическое описание речевого акта в произведении художественной литературы (на материале английского языка): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Самарский гос. пед. ун-т Самара, 2003. 22 с.
47.Гукова Л.Н. К вопросу о структуре и семантике изъяснительных сложноподчиненных предложений // Русское языкознание. 1982. Вып.5. С. 65-71.
48.Дейк Т.А. ван. Вопросы прагматики текста // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 8. М.: Прогресс, 1978. С. 259-336.
49.Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
50.Джаббаров А.К. Бессоюзное сложноподчинённое предложение с придаточным дополнительным в современном английском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ун-т им.В.И.Ленина. М., 1975. 26 с.
51.Домброван Т.І. Проблема граматичної класифікації дієслів у сучасній англійській мові: Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський держ. ун-т ім. І.І. Мечнікова. Одеса, 1996. 16 с.
52.Доценко О.Л. Модальність у вираженні об’єктно-з’ясувальних відношень: Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. пед. ун-т ім.М.П.Драгоманова. К., 2001. 23 с.
53.Жигадло В.Н., Иванова И.П., Иофик Л.Л. Современный английский язык. Теоретический курс грамматики. М.: Изд-во л-ры на иностр. языках, 1956. 350 с.
54.Завгородня Л.В. Синтаксичні мовні стереотипи у газетних текстах // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. Черкаси: ЧДТУ, 2004. Число восьме. С. 200-203.
55. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.
56.Иванова И.Е. Лексико-тематическая сетка в структурно-семантической и коммуникативно-прагматической организации текста: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Иркутский гос. лингв. ун-т. Иркутск, 2000. 16 с.
57.Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1981. 285 с.
58.Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований: Учеб. пос. для студентов пед. ин-тов и ун-тов. К.: Ин-т системн. исслед. образования, 1995. 88 с.
59.Ивашкин М.П. Синхронно-диахронический анализ переходных процессов в английском языке. М.: Прометей, 1988. 172 с.
60.Ильчук Е.В. Семантическая структура английских глаголов мышления think и consider // Вестник МГУ. Сер. 9. Филология. 2003. №3. С.71-92.
61.Исследования по структурно-вероятностному анализу. Учёные записки. Вып. 47. Горький: ГГПИИЯ, 1971. 173 с.
62.Какзанова Е.М. Категории валентности и конкретности/абстрактности глагольных и именных лексем в когнитивном плане // Сб. научн. трудов. Вып. 402: Коммуникативные и когнитивные проблемы лексикона и текста. М.: МГЛУ, 1992. С. 11-17.
63.Калиущенко В.Д. Значение отглагольного имени и реализация его валентности // Грамматическая и лексическая семантика. М.: АН СССР, 1981. С. 101-106.
64.Каранська М.І. Синтаксис сучасної української літературної мови: Навч. посібник. К.: Либідь, 1995. 312 с.
65.Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
66.Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 263 с.
67.Каушанская В.Л. и др. Грамматика английского языка (на английском языке). Л.: Просвещение (Ленингр. отд-е), 1973. 320 с.
68.Кацнельсон С.Д. К понятию типов валентности // Вопр. языкознания. 1987. № 3. С. 20-32.
69.Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л.: Наука, 1972. 216 с.
70.Кибрик А.Е. Внешний посессор как результат расщепления валентностей// Слово в тексте и словаре: Сб. статей к 70-ю акад. Ю.Д.Апресяна. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 434-446.
71.Кибрик А.Е. Константы и переменные языка. СПб.: Алетейя, 2003. 720 с.
72.Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Едиториал УРСС, 2004. 352 с.
73.Кобрина О.А. Категория эвиденциальности в современном английском языке и её роль в установлении межличностных отношений // Социальная власть языка: Сб. научн. трудов. Воронеж: Воронежский госуд. ун-т, 2001. С. 224-230.
74.Коваленко В.А. О союзной и бессоюзной комментабельности в современном английском языке // Проблемы структурно-вероятностного анализа языков: Матер. IV Межресп. семинара. Днепропетровск: ДГУ. 1975. С. 79-81.
75.Козинцева Н.А. Категория эвиденциальности (проблемы типологического анализа) // Вопр. языкознания. 1994. № 3. С. 92-104.
76.Козюченко Л.В. Система значений придаточных предложений, вводимых союзом that, в составе сложноподчиненных предложений: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Ленинградский гос. пед. ин-т им.А.И.Герцена. Л., 1976. 25 с.
77.Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса, 1991. 121 с.
78.Корбозерова Н.Н. Грамматика и семантика сложного предложения. Вопросы становления синтаксиса испанского языка. К.: Вища шк., 1989. 112с.
79.Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філол. спец. вищих закладів освіти. Київ: Академія, 1999. 288 с.
80.Кочерган М.П. Слово і контекст: Лексична сполучуваність і значення слова. Львів: Вища школа, 1980. 184 с.
81.Кравченко И.И. Сложное предложение с дополнительной придаточной частью во французском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10664 / Моск. гос. пед. ун-т им. В.И.Ленина. М., 1972. 26 с.
82.Красікова М.Б. Семантико-синтаксичні характеристики віддієслівних іменників зі значенням дії в англійській мові і реалізації валентності // Дослідження різнорівневих одиниць романських, германських і слов’янських мов: Зб. наук. праць. Вип. 2. Донецьк: ДонНУ, 2003. С.25-33.
83.Красных В.В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? М.: Гнозис, 2003. 375 с.
84.Краткий словарь когнитивных терминов/Под ред. Е.С.Кубряковой. М.: МГУ, 1997. 198 с.
85.Кривоносов А.Т. Мышление без языка? Экономия языковой материи закон процесса мышления // Вопр. языкознания. 1992. №2. С.69-83.
86.Кристалл Д. и Дейви Д. Стилистический анализ // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. IX. М.: Прогресс, 1980. С. 148-171.
87.Кубрякова Е.С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
88.Лангакер Р.В. Природа грамматической валентности // Вестник МГУ 1998. № 5. С. 73-89.
89.Лаптева Н.А. Бессоюзное сложное предложение и его роль в организации дискурса: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 М., 2000. 22 с.
90.Левина О.А. Репрезентация эмоциональных состояний персонажей в английском художественном тексте (языковые и когнитивные аспекты): Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. орд. Дружбы народов госуд. лингв. ун-т. М., 1999. 30 с.
91.Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. Черновцы: Рута, 2004. 190 с.
92.Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 685 с.
93.Литвак С.Я. Факторы, влияющие на меру множественности существительных в английском языке: Автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04 / АН СССР. Ленингр. отд-е ин-та языкозн-я Л., 1976. 15 с.
94.Лузина Л.Г. Распределение информации в тексте (когнитивный и прагматический аспекты). М.: ИНИОН, 1996. 140 с.
95.Лукин В.А. Художественный текст. Основы лингвистической теории. Аналитический минимум. М.: Ось-89, 2005. 560 с.
96.Лучак М.М. Вживання часових форм дієслова в сучасній англійській мові (на матеріалі трьох функціональних стилів): Автореф. дисканд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський нац. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 2003. 20с.
97.Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: Гнозис, 2003. 280 с.
98.Малявина А.М. Лексико-семантический анализ глагола комментабельности современного немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. пед. ин-т иностр. языков. К., 1987. 22 с.
99.Масальська Н.В. До питання про лексикографічне відображення модальності в англійській, німецькій і українській мовах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2003. Вип. 7. С. 67-76.
100. Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. Луцьк: Ред.-Вид. від. ВДУ, 1998. 208 с.
101. Матвеева Т.В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий: синхронно-сопоставительный очерк. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1990. 172 с.
102. Мещеряков В.Н. К вопросу о модальности текста // Филологические науки. 2001. № 4. С. 99-105.
103. Морскова В.А. Лексико-синтаксические г