Комісаренко Євген Миколайович. Забезпечення сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу регіону

Короткий опис

Комісаренко Євген Миколайович. Забезпечення сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу регіону. : Дис... канд. наук: 08.00.03 2009

Комісаренко Є. М. Забезпечення сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством. Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2009.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методичних принципів забезпечення сталості розвитку підприємств хлібопродуктового підкомплексу: розглянуто теоретичні основи, методи оцінювання й особливості їх розвитку. Проаналізовано сучасний стан зерновиробництва, задоволення потреб населення регіону в хлібопродуктах, оцінено розвиток за показниками сталості на прикладі підприємств Вінницької області. Сформульовано й обґрунтовано концептуальні принципи забезпечення та здійснено прогноз перспективи сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу.
Викладено рекомендації щодо оптимізації виробництва борошна і хліба в адміністративних районах та містах Вінницької області за критерієм сталості розвитку.

У дисертації теоретично узагальнено і науково вирішено питання забезпечення сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу на рівні регіону, що дає підстави зробити певні висновки.
1. Хлібопродуктовий підкомплекс розглянуто як сукупність галузей, пов’язаних із виробництвом, переробкою і розподілом хліба та хлібопродуктів, базисом для формування і розвитку яких є зерновиробництво.
2. Підприємства хлібопродуктового підкомплексу області недостатньо забезпечують потреби ринку і відповідно споживчі потреби населення регіону. Різниця між внутрішньорегіональним виробництвом і споживанням покривається виробництвом хлібопродукції підприємствами з інших областей України, а також домогосподарствами населення.
3. Узагальнення теоретичних положень багатьох учених-економістів дозволяє тлумачити розуміння категорії сталості як здатності системи підтримувати пропорційність відтворення власного розвитку та передбачати збалансованість його із розвитком взаємодіючих систем.
4. Сталість розвитку хлібопродуктового підкомплексу визначено як процес розвитку, що характеризується здатністю якнайефективніше пристосовуватися до впливу соціально-економічних, природно-кліматичних та інших чинників, отримання прибутку за рахунок власних фінансових ресурсів, раціонального господарювання, задоволення науково обґрунтованих норм споживання хлібопродуктів, урахування екологічних та соціальних аспектів розвитку з метою надійного й достатнього забезпечення потреб населення, підвищення рівня та поліпшення якості його життя.
5. При оцінці рівня сталості розвитку, зокрема для порівняння відповідних показників з іншими галузями економіки, виявився ефективним індексний метод аналізу, при якому економічна й соціальна складові використані як рівноцінні, а значення екологічної зменшено, що обумовлено особливостями функціонування і розвитку підприємств хлібопродуктового підкомплексу.
6. Виявлено, що область за рівнем інтегрального індексу сталості розвитку входить у групу регіонів-лідерів лише у підсистемах виробництва борошна і борошняних кондитерських виробів, займаючи відповідно 7-ме та 4-те місця серед адміністративних областей України. Середнє значення інтегрального індексу її сталого розвитку за 20042006 рр. підтверджують відповідні показники виробництв: борошна і крупів 0,278; хліба і хлібобулочних виробів 0,417; борошняних кондитерських виробів 0,443; макаронних виробів 0,046, загалом для хлібопродуктового підкомплексу регіону 0,297. Найвищий рівень сталості розвитку підприємств хлібопродуктового підкомплексу має м. Вінниця.
З точки зору рівноважного стану підсистеми виробництво борошна та хліба у Вінницькій області є не оптимальними й потребує впровадження механізмів забезпечення сталості.
7. Досягнення сталості розвитку хлібопродуктового підкомплексу, а саме безперебійного, своєчасного й достатнього забезпечення населення доступними за ціною хлібом і хлібопродуктами з одночасним отриманням доходів усіма суб’єктами господарювання на основі створення економічних умов, що стимулюють розвиток первинного товаровиробника сировини та її переробника, можливе за умови ресурсної незалежності, пропорційності розвитку всіх складових хлібопродуктового підкомплексу регіону; впровадження нових технологій, забезпечення розширеного відтворення виробництва та формування системи повноцінної екологічної інформованості.
8. Ефективне функціонування соціально орієнтованого ринкового механізму неможливе без активної реалізації державної соціально-економічної політики, за якої заходи державного управління були б єдиним цілим із механізмом ринкової саморегуляції, а не заміщували його. Стосовно хлібопродуктового підкомплексу це твердження передбачає не регулювання цін на хліб за вільних цін на енергоносії, а запровадження адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення з урахуванням того, що вона передбачена переліком заходів, дозволених СОТ.
9. За поетапним прогнозом ємність ринку хлібобулочних виробів Вінницької області може досягти 184 тис. т. Це можливо за умови константи темпів скорочення чисельності населення й поступового доведення споживання хлібних продуктів до 122 кг на душу населення з одночасним поповненням харчового балансу м’ясом і м’ясопродуктами, молоком і молокопродуктами, яйцями, овочами, фруктами, рибою й рибними продуктами та доведенням споживання цих продуктів до медично обґрунтованого рівня.
Для досягнення збалансованості попиту та пропозиції підприємства хлібопродуктового підкомплексу Вінницької області мають резерв для збільшення виробництва на 56 %, в основному за рахунок підприємств, регіону, а постачання з інших регіонів внаслідок поступового подорожчання пально-мастильних матеріалів вірогідно скорочуватиметься.
10. Проведена оптимізація підсистеми виробництва борошна свідчить про можливості розширення його виробництва в районах і містах Вінницької області та передбачає значне збільшення кількості районів з високим рівнем показників сталості й зменшення територіальних одиниць із низьким.
Оптимізацією підсистеми виробництва хліба у Вінницькій області передбачено створення нових виробничих потужностей у районах із фактичною його відсутністю (7 районів), що зумовлює створення додаткових робочих місць.